Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Національний авіаційний університет
ІНСТИТУТ КОМП'ТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНИХ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Лабораторна робота №7
з дисципліни «Основи електротехніки та електроніки»
на тему: «Дослідження біполярного транзистора. Дослідження біполярного транзисторау режимі посилення гармонійних коливань»
|
Роботу виконав студент групи ІКІТ 227 Приймак І.В. Роботу захищено на_____балів доцент Малінкін І.В. |
Ціль роботи
1. Дослідження біполярного транзистора (побудова сімейства вхідних та вихідних статичних характеристик).
2 Дослідити біполярного транзистора у режимі посилення гармонійних коливань.
Варіант 2
Умова завдання:
Тип VT= BC108 ІБ1= 800 мА
EK1= 0V ІБ2= 4,24 мА
EK2= 12V ІБ3= 7,24 мА
EK3= 22V
Виконання
Загружено файл зі схемою, де параметри елементів виставлено згідно варіанту. Перемикачі S1, S2, S3, S4поставлено в положення “1” за допомогою клавіш “1”, ”2”, ”3”, ”4”, значення опору встановлено максимальним, встановлено напругу на вольтметрі V2 ЕК= ЕК1 реостатом R3.
Включено лабораторну установку на моделювання. Змінено значення вхідної напруги UБЕ від UБЕ =0 до UБЕ= UБЕ мах на вольтметрі V1 за допомогою потенціометра R1. Виключено установку, перевівши перемикач “ 0-1” мишкою в положення “0” та отримано на екрані осцилографа вхідну характеристику транзистора зняту при напрузі UК= ЕК1:
Осцилограма
I
U
Отримані дані можна побачити в графіку:
Встановелно R1= R1 мах Ом (що відповідає ≈100%) , встановлено напругу ЕК=ЕК2за допомогою потенціометра R3 (клавіша ”T”). Проведено дослід аналогіний попередньому, отримано результати:
I
U
Графік:
Встановити R1= R1 мах Ом (що відповідає ≈100%) (клавіша R) і напругу - ЕК= ЕК3 за допомогою потенціометра R3 (клавіша ”T”).
Отримано результат:
I
U
Графік:
Перемикач S2переведено в положення “2” за допомогою клавіші “2”.
Встановлено колекторну напругу UK=0 за допомогою резистора R3 (клавіша “T”). Включено лабораторну установку на моделювання. Встановлено струм бази IБ≈IБ1згідно варіанту завдання резистором R1 (клавіша R), контролюючи струм бази амперметром A1. Змінено значення UК потенціометром R3 від UК =0V до UК =40 V (клавіша “T”).
I
Отримано осцилограму:
U
Графік
I (A)
|
I (µA) |
27.49 |
27.27 |
27.05 |
26.83 |
26.61 |
26.38 |
26.16 |
25.94 |
25.72 |
25.50 |
25.39 |
25.34 |
|
U (V) |
40 |
36 |
32 |
28 |
24 |
20 |
16 |
12 |
8 |
4 |
2 |
1.2 |
Дослід також проведено при IБ≈IБ2
I
U
|
I (mA) |
147.5 |
143.3 |
138 |
134.7 |
130.5 |
126.2 |
122 |
117.9 |
113.6 |
109.5 |
107 |
87.5 |
|
U (V) |
40 |
36 |
32 |
28 |
24 |
20 |
16 |
12 |
8 |
4 |
2 |
1.2 |
IБ≈IБ3:
U
I
|
I (A) |
1.357 |
1.324 |
1.278 |
1.237 |
1.199 |
1.165 |
1.124 |
1.013 |
0.687 |
343.9 |
0.180 |
0.102 |
|
U (V) |
40 |
36.6 |
31.9 |
27.7 |
23.86 |
20.37 |
16.20 |
11.193 |
8 |
4 |
2 |
1.2 |
Отримано вихідні характеристики:
K - Навантажувальна пряма на сімействі вихідних характеристик
Дослідження БТ у режимі посилення гармонійних коливань
Iоб=1.6 A
Rб=(Ек - Uоб)/ Iоб ≈ Ek / Iоб ≈ 10В
Uоб=0,711 В
Перемикач S1 переведено в положення “2” за допомогою клавіші “1”;
Встановлено: ЕК=ЕК2 (клавіша “T”); UБ – рівне UБ в середині лінійної ділянки вхідної характеристики при ЕК=ЕК2 (точка Р' див. рис.5), за допомогою клавіші “R”;
Генератор синусоїдних коливань підключено до вхідного ланцюга БТ;
Отримано осцилограму:
Uвх
Uвих
Вхідна напруга UБ=18,3 mV
Вихідна напруна UK= 12.9 mV
ФЧХ:
АЧХ:
Висновки
На цій лабораторній роботі були проведені дослідження біполярного транзистора і побудовані сімейства вхідних та вихідних статичних характеристик.Ці характеристики показують залежність напруги від струму. Також був досліджений біполярний транзистор у режимі посилення гармонійних коливань. Були побудовані ФЧХ та АЧХ. Фазові спотворення, які вносяться підсилювачем, оцінюються за його фазовою характеристикою, яка є залежністю кута зсуву між вихідною і вхідною напругами підсилювача від частоти. Амплітудна характеристика підсилювача – це залежність амплітуди вихідної напруги підсилювача від амплітуди його вхідної напруги на деякій сталій частоті.