і Розмовляємо рідною мовою

Работа добавлена на сайт samzan.net:

1-й учень.Доброго дня, шановні друзі! Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдуже доля рідного слова.
2-й учень. Ми - українці. Розмовляємо рідною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.
1-й учень. Для нас рідна мова — це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
2-й учень. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова - Т. Шевченку та Івану Франку, Лесі Українці та Михайлу Коцюбинському, та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб.
Звучить пiсня «А я бажаю вам добра»
1-й учень.Ми можемо багато говорити про мову та її красу, але думаю, що переконливіше будуть звучати поезії. Пропонуємо вашій увазі поетичні   перлини про мову.
2-й учень.Ми переконалися, що поетичною мовою можна все змалювати й охарактеризувати: чарівні картини природи і людські почуття.
1-й учень. Шкода, правда, що дехто не бачить цього. Інколи стаємо варварами рідному слову та культурі, немилосердно знівечуючи й власні душі. Звернімо увагу на нашу повсякденну мову. Чому вона така бідна, засмічена?  Особливо це стосується сучасної молоді. Дехто з наших ровесників не замислюється над тим, що мовна культура є свідченням вихованості та розумового інтелекту молодої людини. Пропонуємо вашій увазі сценку на дискотецi
                             Звучить музыка
Хлопець. — Прівєт, бебі. Давай знакомитись. Я — Дєня с пятой школи. А тебя як звати? Можна тебя пригласити на танець? Шчас такий музон класний буде — полний отпад! То шо, підем стряхнемось?

Дівчина. — Вибачте, мені зовсім не хочеться танцювати. Не ображайтесь на мене. Я просто слухаю музику.

Хлопець. — Ти шо гоніш, дєтка? Який слухаю? Погналі, слиш?

Дівчина. — Я ще раз у вас прошу вибачення, але я танцювати не хочу. Та й музика мені ця не до вподоби...

Хлопець. — Класний музон! А ти шо, мєдляк ждеш? Тобі мєдляк наравиться шолі? Ну, ти дайош!

Дівчина. — Ні, вибачте, але я зовсім не хочу танцювати. До побачення. (Дівчина пішла.)

Хлопець. — От, блін, кльова діваха, але шото ламається. І чого?

2- й учень. І справді, чого? А ви не здогадуєтесь? Хоча могло б бути інакше.

Звучить музика
Хлопець. — Привіт! Мене звати Денис. Дозвольте запросити Вас до танцю.

Дівчина. — Будь ласка! Якраз звучить моя улюблена мелодія.

Хлопець. — Ви знаєте, наші смаки цілком збігаються, це так приємно. (Дівчина усміхнулась) Перепрошую, у Вас, мабуть, таке ж чудове ім’я, як і Ваша добра усмішка? Як Вас звати?

Дівчина. — Мене звати Катя.

Хлопець. — Чудове ім’я і Вам дуже личить! (Танцюють) Катю, а Ви не образитесь, якщо я запрошу Вас до наступного танцю?

Дівчина. — Ви, Денисе, такий чемний хлопець, що Вам важко відмовити.

Хлопець. — Дякую.

1-й учень. Ось так з чемної мови, за якою чисті помисли, можливо, і зародиться справжня дружба. А хто нехтує культурою рідної мови, потрапляє в жалюгідне становище, хоча, на жаль, сам цього не усвідомлює. Тож насолоджуйтеся красою рідного слова.
2-й учень.Наша мова – це наша гордість. Вона поетична і ніжна, в ній невичерпна криниця багатства. Скільки б не звертався до неї, а кожного разу відкриваєш щось нове. Про багатство і красу української мови захоплено відгукуються не лише її носії, але й іноземці. Звучить пiсня «Червона калина»

1-й учень. Ми — діти вільної України. Любімо рідну мову, не даймо себе збити з дороги тим, у кого замість серця камінь. Дослухаймось до людей, що вболівають за чистоту та культуру мови, не йдімо на повідку у людей бездуховних, цинічних, бездушних
Восточний танець «Виконуэ Борта Дарья»

1-й учень.Ми можемо багато говорити про мову та її красу, але думаю, що переконливіше будуть звучати поезії. Пропонуємо вашій увазі поетичні   перлини про мову.
2-й учень.Ми переконалися, що поетичною мовою можна все змалювати й охарактеризувати: чарівні картини природи і людські почуття.
1-й учень. Шкода, правда, що дехто не бачить цього. Інколи стаємо варварами рідному слову та культурі, немилосердно знівечуючи й власні душі. Звернімо увагу на нашу повсякденну мову. Чому вона така бідна, засмічена?  Особливо це стосується сучасної молоді. Дехто з наших ровесників не замислюється над тим, що мовна культура є свідченням вихованості та розумового інтелекту молодої людини. Пропонуємо вашій увазі сценку на дискотецi
                             Звучить музыка
Хлопець. — Прівєт, бебі. Давай знакомитись. Я — Дєня с пятой школи. А тебя як звати? Можна тебя пригласити на танець? Шчас такий музон класний буде — полний отпад! То шо, підем стряхнемось?