Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Перехід на нову систему освіти, що відбувся в 2005 році і отримав назву Болонський процес триває в Україні вже восьмий рік.Основна мета , яку він покликаний виконати , полягає у модернізації освіти на всіх рівнях, та перш за все –вищої школи. А головне його завдання-Утворення єдиного Європейського освітнього простору. На шляху реалізаціїї цього завдання передбачено конретні кроки:
1-й крок – це зближення національних систем вищої освіти країн , які ввійшли і прийняли за основу участь у цьому процесі...
2-створення загальноєвропейської освітньої системи, основаної на єдиних принципах функціонування в різних державах
3- приєднання України доцього процесу, що дало їй змогу використовувати досвід Європейських країн, розвиватися разом з ними.
Європейська освіта має свої особливості та відмінні від нашої попередньої системи освіти стандарти. Зробивши їх короткий аналіз можна виділити слідуючі, на мою думку , основні..
1-й: Студентами вищих навчальних закладів у Європі , можуть бути тільки випускники середніх шкіл , які мають високий інтелект.
2-йУтвердження двоступеневої освіти(бакалаврат,магістратура)
3-й :Престиж освіти вищої кваліфікації)особливо магістерської). У Європейських вузах магістерський ступінь прирівнюється до вченого ступеня, після нього йде вже ступінь Доктора..
4-й : дипломовані спеціалісти ( особливо з дипломом магістра) Європейських вузів є конкурентноздатними на свцітовому ринку праці.
5-й: можливість значно швидше реалізувати свої інтелектуальні здібності ( захист наукових робіт).
Рухаючись по цьому шляху достатньо незначний проміжок часу, наша Вища школа зробила певні кроки по їх утвердженню.. значна робота в цьому напрямку , зроблена в першу чергу класичними вузами , які працювали ще в.системі староі системи освіти, мали певні наробки і власні стандарти, висококваліфікований професорсько –викладацький склад і забезпечували висококваліфікованою вищою освіту нашу державу.Вони першими приступили до впровадження нових євростандартів в систему освіти вищої школи.. Не можна сказати , що вони були безболісними і вже все є вирішеним на даний момент. Це далеко не так.Утвердження нової системи ще знаходиться впроцесі становлення і визначити термін остаточного переходу , на сьогоднішній день дуже важко, тому що на цьому шляху існує дуже багато перешкод. Яких саме спробую іх проаналізувати , виходячи з зазначених вище євростандартів .
1-й : .. Якщо в Європейські вузиможуть вступати тільки ті , хто має високий інтелектуальний рівень, а це близько 15%-25% випускників середніх шкіл( бо середню освіту в Європі отримують лише ті , хто має намір вступати до вишів), то показник випускників середніх шкіл , які мають можливість вступати до вузів , в нашій державі – 70%, а це на45%- 55% більше ніж в Європі. Питанння , Чи можна вирішити цю проблему і вийти на європейський рівень.. Так , можна .. але НЕБЕЗБОЛІСНО.. бо її вирішення передбачає . закриття ряду середніх шкіл 1-3 рівня акредитації, і ряду ВУЗів, а звідси небередбачувані соціальні наслідки.. Чи готове наше суспільство до такого рішучого кроку , на мою думку , поки що ні.
2-й : Утвердження двоступеневої ситеми освіти( бакалаврат, магістратурара) .. знову передбачає скасування утверджених ще старою ситемою стандартів освіти, а в сучасній системі збереженння проміжної ланки СПЕЦІАЛІСТ , що не передбачено Болонською системою.
3-й : досягнення престижу вищої кваліфікації( особливо магістерської) по закінченню нашого Вузу. Цей стандарт по закінченню Європейського вузу випливає з того , що магістерську освіту, спроможний здобути один з 10 студентів, які навчались у вищій школі і отримали ступінь бакалавра.. Це близько 10%- 15% випускників бакалаврату( враховуючи , що освіта здобувається не безкоштовно). Тому, незважаючи на попередні досягнення освіти, які забезпечуються новими підходами (демократичністю, модульним оцінюванням і т. Ін.) в масовому вимірі вища освіта в Україні є менш якісною в порівнянні з Європейською. Здобуття вищої освітив нашій країні є популярним , але , на мою думку , не є престижним. В цілому бажання мати вищу освіту, більшістю випускників середніх навчальних закладів, цілком виправдане. Це говорить про те , що Україна рухається в правильному напрямку в руслі європроцесів, розуміючи, що добра освіта- це перш за все , добра робота.. своєрідна інтеграція в майбутнє , для кожного випускника Вишу. Вищу освіту прагнуть мати більшість випускників середніх та спеціалізованих шкіл , гімназій , коледжів, ліцеїв.. В нашій країні є для цього можливості, в першу чергу через наявність великої кількості вищих навчальних закладів, де можна її здобути, та саме ця кількість , я гадаю , і шкодить якості освіти .. Тому ми не можемо поставити на один щабель диплом випускника українського і європейсьго ВУЗу.
І як наслідок випускники наших Вузів , навіть маючи Диплом магістра не можуть конкурувати на Європейському ринку праці. Це і є 4-й стандарт , і головний, що доводить , що освіта в нашій країні на сьогдні не є престижною. Бо для більшості випускників Вишів подальша освіта в Європейських вузах просто недоступна по ряду причин, головною з яких є низький рівень фінансування освіти саме наших студентів , як нашою державою , так і державами , які можуть , або надають право здобуття освіти нашими студенами у них. А навчатись за власний кошт , більшість випускників вузів України не мають можливості , бо рівень матеріального забезпечення у нас значно нижчий.
Постає питання : Чизачепив Болонський процес мене особисто? Спробую на нього відповісти , хоча зробити це непросто , з ряду причин.
1-ша. Щоб зробити порівняння треба досконало знати попередню систему вищої освіти в нашій країні, до впровадження болонської..Думки , з цього приводу різні.. Одні ( особливо , представники старшого покоління) її захищають.. Іші , навпаки , схиляються до впровадження чогось нового і вважають , що нова система , якщо її довести до досконалості і дійсно утвердити освітні євростандарти та досягти європейського рівня престижу вищої освіти , то це буде своєрідний «прорив» не тільки в нашій освіті , а і в розвитку держави.
2-га : звертаючись до деяких принципів , покладених в основу Болонської системи , хочу зазначити слідуюче. Болонський процес передбачає ряд умов , як і не створені на сьогодні в нашій державі для його успішної реалізації.. і саме вони не дають мені можливості з впевненістю дати позитивну оцінку цій системі.
-болонський процес передбачає:узгодження вузівських програм,всіх ВУЗів , які беруть участь у процесі, що дає можливість кожному студенту будь-якого Вишу перейти до іншого Вузу, навіть Європейського ,якщо цього вимагають обставини...
-У більшості вузів Болонської системи ( особливо Європейських) навчання платне, тому такі вузи не мають чітко регламентованої ситеми кількості років навчання. Кожен студент має право навчатися скільки , скільки йому дозволяють його фінансові можливості, тобто в будь-який момент студент може перервати навчання і будь коли його продовжити..
Студент за ввесь період навчання вивчає перелік обовязкових дисциплін, а решту він може не відвідувати , або робити це за власним вибором..Що поки не є реальним для наших Вишів.. У нас ще зберігається принцип»добровільно-примусовий».
- У Євровузах ступінь магістра прирівнюється , до вченого ступеня .. у наших- це далеко не так.
Тому , даючи відповідь на поставлене запитання хочу сказати слідуюче.. Не можна повністю ігнорувати впровадження Болонської системи в нашій державі .. Вона має свої позитивні сторони, головними з яких є впровадження євростандартів в систему нашої освіти,бо стверджувати , що вона є європейською вже сьогодні, на мою думку , ще зарано.Поки що вона знаходиться на рівні»підвішеного стану» і на шляху до успішного її впровадження, а тим паче доведення до досконалості , ще треба здолати багато перешкод. На це впливає дуже багато , як обєктивних так і субєктивних факторів. Головне- це треба вміти знаходити «раціональне зерно» у всьому новому , що впроваджується і підходити дещо вибірково, виходячи з нашого менталітету, економічних можливостей країни, бо на сьогоднішній день . ми далекі від реалій євростандартів в освіті. А можливо б доцільно було впроваджувати в систему освіти і своі якісь особливі національні стандарти. У нас для цього є достатній досвід попередніх поколінь та інтелектуальний потенціал, підтверджуючи думку нашого Кобзаря « І чужому научайтесь , і свого не цурайтесь»