Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Методичні рекомендації
до написання курсової роботи
з дисципліни “Фінанси підприємств”
Запоріжжя, 2012
Фінанси підприємств: Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності «Фінанси». Запоріжжя: ЗНУ, 2012. 29с.
Укладач : асистент Ярмош В.В.
1. Мета й значення курсової роботи в навчальному процесі
Навчаючись на економічному факультеті, студент готує себе до майбутньої роботи в якості спеціаліста, який досконало володіє методологією пізнання та методами дослідження соціально-економічних явищ і процесів, вміє відбирати з цілого океану інформації потрібні йому матеріали, творчо мислити, аналізувати, робити відповідні висновки.
Важлива роль у творчому оволодінні студентами економічного мислення належить курсовій роботі з "Фінансів підприємств" дисципліни, яка є фундаментальною у викладанні циклу дисциплін, що читають викладачі кафедри фінансів та кредиту.
Передбачене написання курсової роботи з фінансів підприємств згідно навчального плану переслідує такі цілі:
закріпити і поглибити економічні знання, отримані студентами в процесі навчання;
залучити студентів до самостійної творчої роботи з економічною літературою;
сформувати навички пошуку необхідних джерел і матеріалів;
набуття студентами досвіду чітко, послідовно і грамотно письмово викладати теоретичні питання з проблем фінансів підприємств;
сприяти виробленню навички самостійно вести науково-дослідницьку роботу
розвивати вміння аналізувати, узагальнювати і робити висновки;
навчити творчо застосовувати здобуті знання для аналізу конкретної економічної дійсності;
підготувати до виконання курсових робіт із спеціальних дисциплін на старших курсах і дипломної роботи.
Ознайомившись з даними методичними рекомендаціями, студент зможе більш конкретно уявити вимоги до курсової роботи як з точки зору змісту, так і її оформлення, оцінки і порядку захисту. Використання методичних рекомендацій, які пропонуються допоможе студентам не лише успішно виконати курсову роботу за вибраною темою, але і підготуватись до екзамену, усвідомити глибокі і життєво важливі теоретичні положення стосовно фінансів підприємств. Методичні рекомендації розроблені на основі Стандарту підприємства "Вимоги до оформлення пояснювальних записок до курсових і дипломних робіт" СТП 3-97.
2. Вибір теми курсової роботи
Курсова робота виконується українською мовою на одну з тем, зазначених у додатку А. Теми курсових робіт висвітлюють питання, які спрямовані на вирішення задач в сфері фінансів підприємств, узагальнення передового досвіду і знаходження конкретних шляхів реформування фінансів підприємств у напрямку становлення ринку.
Студенти самостійно обирають тему курсової роботи. При цьому. як правило в межах групи теми не повинні повторюватись.
Зауважимо, що вибір теми - це відповідальна справа і до неї потрібно відноситись досить серйозно. Тут виключається випадковість. Обрана тема повинна викликати у студента певний інтерес, він мусить добре засвоїти тему в процесі вивчення курсу “Фінанси підприємств”, щоб працюючи над нею, повною мірою виявити свої знанні і здібності. У випадку, якщо студент вагається і є деякі сумніви у виборі теми, він може звернутись за допомогою до свого керівника.
Студентам заочної форми навчання рекомендується при написанні курсових робіт використовувати матеріали підприємства або установи, де вони працюють. В такому разі тему погоджують з науковим керівником і вносять до списку тем з наступним затвердженням кафедрою.
3. Контроль за написанням курсової роботи
При підготовці курсової роботи контроль здійснюється за двома напрямками: кафедрою - за роботою викладача, викладачем - за роботою студентів. Кафедра розподіляє студентів за викладачами у відповідності з обраними темами, вивішує графік консультацій і веде облік руху курсової роботи кожного студента: дата подання роботи студентом, передача на рецензування керівникам, повернення роботи з рецензією, дата захисту курсової роботи.
Викладач складає графік робот зі студентами із вказівкою термінів зустрічі з кожним студентом для консультації та перевірки обсягу та якості виконуваної роботи. Викладач повинен мати індивідуальний графік роботи над курсовою роботою кожного студента, який включає визначення строків всіх етапів її написання.
Індивідуальний графік вносить організуюче начало в працю студентів, робить її систематичнішою і підвищує їх відповідальність за виконання в строк кожної частини роботи. Індивідуальний графік дає можливість викладачеві на консультації перевіряти хід роботи і своєчасно надавати допомогу студентам.
Графік роботи викладача
Вид роботи |
Термін виконання |
Фактично виконано |
Примітка |
1. Установча консультація.
2. Індивідуальна консультація.
3. Перевірка виконання графіків роботи студентів.
4. Рецензування роботи.
5. Захист курсової роботи.
6. Повідомлення про підсумки роботи на кафедрі.
Графік роботи над курсовою роботою
студента /ки/______________________ гр.____________
/прізвище, імя та по-батькові/
Тема курсової роботи_________________________________
Початок роботи__________ Закінчення роботи___________
Вид роботи |
Термін виконання |
Примітка |
1. Вибір теми.
2. Установча консультація. Складання робочого плану.
3. Складання бібліографії.
4. Робота над першоджерелами.
5. Вивчення літератури і статистичного матеріалу.
6. Відпрацювання плану курсової роботи.
7. Написання 1 розділу.
8. Написання 2 розділу.
9. Написання 3 розділу.
10. Оформлення роботи.
11. Здача роботи на кафедру
12. Захист курсової роботи.
4. Ознайомлення зі змістом теми і складання попереднього
плану роботи
Обравши тему курсової роботи, студент визначає коло питань, що становлять її зміст. При цьому слід уважно ознайомитись з відповідним розділом програми курсу дисципліни, переглянути свої записи лекцій та конспект до семінарських занять, а також монографії та журнальні статті, присвячені цій темі. Все це допоможе студентові дістати загальне уявлення про зміст курсової роботи та підготує його до вивчення відповідної літератури. Після цього студент самостійно складає попередній план роботи. Він повинен відбивати вузлові питання теми, бути чітким та логічно послідовним. З метою полегшення написання роботи план може бути розгорнутий в тези з викладенням основного змісту питань і головних висновків, що витікають з роботи.
План курсової роботи не варто перевантажувати другорядними питаннями, оскільки це призводить до поверхового викладення матеріалу на шкоду розкриттю основних питань змісту теми.
До плану, як правило, включають, крім вступу і висновків, не більше 3-5 найважливіших питань теми.
Нижче наведено зразки планів курсових робіт з окремих тем.
Тема. Оборотні кошти та їх організація на підприємстві.
Вступ
1 Сутність і основи організації оборотних коштів
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Тема. Кредитування підприємств
Вступ
Кругооборот коштів підприємств та необхідність залучення кредитів
Класифікація кредитів, що надаються підприємствами
Види банківського кредиту
Умови та порядок отримання банківського кредиту
Порядок погашення банківського кредиту підприємством
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
5. Ознайомлення з літературою і складання попередньої бібліографії по темі
Важливим елементом курсової роботи є ознайомлення з літературою. Для цього студент знайомиться з основною літературою, що рекомендується для вивчення курсу дисципліни. Додаткова література підбирається студентом самостійно. Тут доцільно використовувати і каталоги літератури (предметні та алфавітні каталоги бібліотек, вказівники журнальних статей, бібліографічні видання та інші). При написанні роботи слід також вивчати матеріали, які друкуються в журналах: "Фінанси України", "Економіка. Фінанси. Право", "Економіка України", "Фондовый рынок", "Финансист'', "Финансы", "Вісник Національного банку України", "Бухгалтерскький облік та аудит" та газетах: "Финансовая газета", "Украинская инвестиционная газета", "Бизнес", "Все про бухгалтерський облік", "Бухгалтерия, Налоги, Бизнес", "Урядовий кур'єр", ''Закон і бізнес" та ін.
В добірці літератури до теми курсової роботи студентам можуть надати допомогу працівники бібліотек і кабінетів відносно наявних у них бібліографічних посібників, книг, брошур, заміток, рецензій, оглядів літератури, реферативних журналів тощо.
Працюючи над складанням бібліографії по темі. не слід нехтувати літературою по суміжних з нею питаннях, оскільки це дає більш широке уявлення про дану проблему, допомагає визначити, уточнити та поглибити постановку питань, що виникли, показує взаємозв'язок основної теми і суміжних з нею проблем.
Якщо студенту важко самостійно підібрати необхідну літературу до теми, він може звернутись за допомогою до наукового керівника. Складання бібліографії краще почати з робіт, надрукованих у поточному році, поступово переходячі до творів, надрукованих у попередні роки. Такий порядок звільняє від дублювання запису робіт з однієї і тієї ж проблеми та полегшує вивчення питань теми з урахуванням вимог сучасності. Підібрану літературу доцільно записувати у спеціальний зошит, розділивши його на частини згідно з алфавітом. Опис літературного джерела, шо використовується, необхідно робити за загальноприйнятою формою (Додаток Б).
Список рекомендованої літератури до вивчення курсу "Фінанси підприємств" наведено в додатку В.
Заздалегідь складена бібліографія пізніше доповнюється і уточнюється в процесі роботи над темою.
6. Вивчення літературних джерел
Мета роботи - отримати повне уявлення про тему, що внвчається, про коло питань, які вона охоплює, про тенденції розвитку економічних процесів, явищ, які розглядаються. Внаслідок копіткого вивчення літературних джерел розширюються та поглиблюються теоретичні знання, розвивається логічне мислення, виробляється критичне відношення до різних точок зору з питань, що вивчаються.
Робота з відібраною літературою вимагає певної системи. Перш за все треба добре ознайомитись з програмою курсу дисципліни. Далі треба прочитати розділи навчальних посібників, узагальнюючих монографій з обраної теми курсової роботи. Наступний етап - вивчення книжок, статей, статистичних матеріалів, законів та постанов Верховної Ради та Уряду України, міжнародних договорів і угод, що стосуються обраної теми.
Вивчення літературних джерел та їх опрацювання потребує певних методичних навичок і вмінь роботи над книгою.
Працю над книгою рекомендується розпочати з загального ознайомлення з нею. Насамперед, слід звернути увагу на титульну сторінку, де розміщені такі відомості: надзаголовочні дані (назва установи чи організаії, від чийого імені видається книга), заголовок (назва книги), підзаголовочні відомості (про осіб, які взяли участь у створенні даного твору та ін.), вихідні дані (місце та рік видання, назва видавництва).
Загальне уявлення про книгу дає і її передмова, в якій, як правило, приводяться відомості про історію написання книги, її призначення, проблеми, поставлені в ній. Передмова пишеться від імені автора, редактора або видавництва.
Важливою складовою частиною видання є зміст, який розкриває структуру книги і дозволяє студенту вибрати ті розділи, які доцільно вивчити детально.
Лише вивчивши науково-довідниковий апарат книги, можна приступити безпосередньо до її читання. Для кращого запам'ятовування та засвоєння матеріалу необхідно вести запис прочитаного. Стисло викладаючи думки автора, студент отримує важливі навички: уміння відбирати і узагальнювати головне, коротко формулювати основні положення, аналізувати прочитаний матеріал.
В процесі читання слід робити лише попередні замітки (тези), відмічаючи вставками найбільш важливі положення, факти, і лише після прочитання цієї книги .можна приступати до складання конспекту. Поруч з текстом, який цитується дослівно, фактами, цифрами, таблицями і схемами із книги, в конспект потрібно записувати також власні міркування і висновки, що виникли при читанні.
Зібравши необхідні літературні дані, студент ще раз уточнює план роботи.
7. Порядок збору та обробки статистичних та інших фактичних матеріалів
Однією з форм роботи над літературними джерелами є збір та обробка фактів і статистичних даних, які є основою органічного зв'язку теорії та практики. З усіх фактів і цифр, які є у літературі, що вивчається, слід виписувати лише ті, які мають безпосереднє відношення до теми роботи.
Важливими джерелами даних є статистичні довідники «Народне господарство України» та інші. Більшість таких довідників випускається щорічно. При цьому треба не лише відбирати цифри й факти, але й узагальнювати дані з різних джерел, порівнювати їх та аналізувати. Особлива ретельність потрібна під час аналізу даних установ, господарських організацій та підприємств. Використовуючи ці матеріали, необхідно враховувати методику розрахунків і отримання тих чи інших данних.
Цифровий матеріал, який використовується в роботі, повинен бути порівняльним. Тому під час збору та обробки статистичних матеріалів треба користуватися підручниками з економічної статистики, в яких показана методика розрахункку статистичних показників. Зібраний матеріал треба згрупувати і, якщо можливо, скласти таблиці. Таблиці повинні бути не громіздкими, а зручними та зрозумілими для огляду та аналізу. Поруч з таблицями пропонується використовувати графіки, діаграми та схеми, що дозволяють більш наочно ілюструвати процеси та закономірності, які розглядаються в роботі.
8. Порядок написання тексту курсової роботи
Ретельно вивчивши літературні джерела та фактичні дані, необхідно приступити до написання курсової роботи,
Курсова робота повинна містити такі структурні елементи:
- титульний аркуш;
- реферат;
- зміст;
- вступ;
- основна частина;
- висновки;
- список використаних джерел;
- додатки (при необхідності).
Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і править за основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа.
Реферат призначений для ознайомлення з курсовою роботою. Він має бути стислим, інформативним. Реферат розмішується безпосередньо за титульною сторінкою, починаючи з нової сторінки.
Реферат повинен містити:
- відомості про обсяг курсової роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел;
- текст реферату;
- перелік ключових слів.
Текст повинен відбивати надану у курсовій роботі інформацію у такій послідовності:
Частини тексту реферату щодо яких відсутні відомості опускають.
Реферат належить виконувати обсягом не більш як 500 слів, і, бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.
Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті курсової роботи, вміщують після тексту реферату.
Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.
Приклад складання реферату наведено у додатку Г.
Зміст (план роботи) розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів. пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті курсової роботи; висновки: рекомендації; перелік посилань, назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені й назви ілюстрацій і таблиць із зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.
У невеликому вступі (2-3 сторінки) до курсової роботи відмічається актуальність та практична значимість обраної теми, проблеми, що в ній висвітлюються; дається оцінка сучасного стану проблеми; обґрунтовується, виходячи з поставлених задач, план роботи: називаються використані джерела. Важливо відзначити також ступінь вивчення теми в економічній літературі, вказати на дискусійні питання (якщо такі є), сформулювати задачу роботи, дати пояснення вузлових питань, що розкривають тему.
Вступ розташовують на окремій сторінці.
Основна частина роботи розкриває зміст теми у відповідності з питаннями плану.
Виклад кожного розділу роботи слід розпочинати з суті справи, з постановки питання, з'ясування суті аналізуємого економічного явища чи процесу. Потім переходити до характеристики властивих цьому процесу рис і особливостей, показати всі різноманітні форми їх прояву, відобразити його становлення і розвиток.
Положення роботи не повинні бути декларативними. Кожне з них потрібно підкріплювати науковою аргументацією, системою доказів і пояснень.
Для підтвердження висновків, що витікають з дослідження, в роботі можуть наводитися цитати з використаних джерел. Але занадто захоплюватися цитатами не слід. Цитати, статистичні дані. що наводяться в тексті, обов'язково повинні мати посилання на їх джерела у вигляді порядкових посилань.
Висновки вмішують безпосередньо після викладення основної частини роботи, починаючи з нової сторінки.
У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи або її окремого стану (негативних також) з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі, можливі галузі використання результатів роботи: народногосподарську, наукову, практичну значимість роботи.
Висновки при цьому повинні бути короткими, органічно витікати зі змісту роботи, а не зачіпати ті аспекти, які не розкривались автором.
Текст висновків бажано поділяти на пункти.
Список використаних джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту з нової сторінки. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посилання в тексті (номерні посилання).
Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліографічної та видавничої справи (ГОСТ 7.1 - 84. Бібліографічні описи документу. Загальні вимоги і правила складання).
У додатках вміщують матеріал, який необхідний для повноти змісту, але включення його до основної частини може змінити впорядковане і логічне уявлення про роботу.
Сюди відносяться таблиці, графіки, схеми та інші допоміжні матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (проміжні математичні докази, формули, розрахунки, опис комп'ютерних програм, що були розроблені у процесі виконання курсової роботи та ін.).
9. Оформлення курсової роботи
9.1 Загальні вимоги
Остаточний текст курсової роботи має бути власноручно написаний акуратним розбірливим почерком або надрукований на друкарській машинці або комп'ютері українською мовою. Закреслення, вставки, довільні скорочення слів (крім загальноприйнятих) і будь-які позначення не дозволяються.
Для написання тексту роботи рекомендується використовувати стандартні аркуші білого паперу, як правило, формату А4, складені або підшиті до папки.
За машинописного способу виконання роботи текст друкують через півтора інтервали; за машинного (за допомогою комп'ютерної техніки) - з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм.
На кожному аркуші слід залишати поля: зліва - 30мм, справа - не менш 10мм, зверху - 20мм, знизу - 25мм.
9.2 Нумерація сторінок
Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.
Реферат і текст змісту також включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.
9.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів
Розділи, підрозділи, пункти та підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами.
Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки. Наприклад. 1,2,3 і т. д.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.
Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т. д.
Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.
Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1, 1.1.2 і т.д
9.4 Ілюстрації
Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід роміщувати безпосередньо після тексту, де вони вперше згадуються або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі. Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.
Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 2.1 - перший малюнок другого розділу.
9.5 Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 9.1
Таблиця___________________
номер назва таблиці
Головка |
Заголовки |
граф |
|
Графа для заголовків рядків |
Підзаголовки |
граф |
|
Рядки (горизонтальні |
рядки) |
||
Рис. 9.1 Структурна схема таблиці
Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 3.1 - перша таблиця в третьому розділі.
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком.
9.6 Переліки
Переліки, за потреби, можуть бути наведені в середині пунктів або підпунктів. Перед переліками ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, дефіс (перший рівень деталізації).
При подальшій деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Приклад:
а) банківскій кредит
б) не банківский кредит:
1) комерційний кредит;
2) іпотечний кредит;
3) державний кредит;
4) міжнародний кредит.
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого - з відступом відносно місцерозташування переліків першого рівня.
9.7 Примітки
Примітки вміщують у курсовій роботі за необхідністю пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.
Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.
Одну примітку не нумерують.
Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.
Приклад.
Примітка. _______________________________
Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.
Приклад.
Примітки:
1. _____________________________________
2. _____________________________________
9.8 Виноски
Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблиці, допускається оформляти виносками.
Виноски позначають надрукованими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.
Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки.
Знаки виноски проставляють беспосередньо після того слова, числа, символу, речення. до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.
Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки і відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40мм. проведеною в лівій частині сторінки.
Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують через один інтервал з мінімальним міжрядковим інтервалом.
9.9 Формули та рівняння
Формули та рівняння розташовують після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони зустрічаються у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
Приклад.
Цитата в тексті: «Отже,
де K - коефіціент оборотності оборотних засобів;
N - виручка від реалізації;
E - середня вартість усіх оборотних засобів [23].
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знаковій операції множення, застосовують знак "х".
Формули, що пишуться одна за одною і не розділені текстом, відокремлюються комою.
9.10 Посилання
Посилання в тексті курсової роботи слід зазначати порядковим за переліком посилань виділеним двома квадратними дужками, наприклад "...у роботах [1,5]...".
Допускається наведення посилань на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.
Приклад.
Цитата у тексті: "Санація - це оздоровлення неспроможного боржника, надання йому фінансової допомоги з боку власника майна, кредиторів та інших юридичних і фізичних осіб (у тому числі зарубіжних), спрямованих на підтримку діяльності боржника і запобігання його банкрутству” [5].
5. Титов М.І. Банкрутство. Матеріально-правові та процесуальні аспекти/За наук.ред. В.М. Гайворонського. -Х.:Консум, 1997.- с.49
Відповідне подання виноски:
1) [5] Титов М.І. Банкрутство. Матеріально-правові та процесуальні аспекти/За наук.ред. В.М. Гайворонського. -Х.:Консум, 1997.- с.49
При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.
При посиланнях слід писати: « ... у розділі 4 ... », «... дивись 2.1 ...», « ... на рис. 1.2 ...», «... у таблиці 3.2 ...», «... (див. 3.2)...», «... за формулою (3.1)...», «... у додатку Б...».
9.11 Титульний лист
На титульному аркуші роботи вказується назва міністерства, до системи якого належить ВУЗ, назви університету, кафедри: посередині великими літерами пишеться дещо нижче тема курсової роботи, нижче - прізвище, імя та по батькові студента, курс, група, факультет та домашня адреса (для заочників), а також прізвище та ініціали наукового керівника з вказівкою його посади та наукового ступеня. В кінці сторінки посередині рядка ставиться рік виконання роботи. Переноси слів у заголовках титульного листа не допускаються.
Приклад оформлення титульного листа наведено у додатку Д.
9.12 Додатки
Додатки слід оформляти як продовження курсової роботи на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок. надрукований вгорі малими літерами з першою великою симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами повинно бути надруковано слово «Додаток__» і велика літера, що позначає додаток. Додатки повинні мати спільну з рештою курсової роботи наскрізну нумерацію сторінок.
10. Підготовка до захисту курсової роботи
Робота не допускається до захисту, якщо вона не носить самостійного характеру, списана із літературних джерел або у інших авторів, якщо основні питання не розкриті, викладені схематично, фрагментарно, в тексті містяться помилки, науковий апарат оформлений невірно, текст написаний неохайно.
Таким чином, підготовка до захисту курсової роботи включає усунення помилок і недоліків, вивчення додаткових джерел, вказаних у рецензії, усвідомлення написаного в роботі, готовність пояснити будь-які наведені в роботі положення.
Якщо робота не допущена до захисту, вона повинна бути студентом перероблена (допрацьована) та знову подана на кафедру.
11. Захист курсової роботи
Завершальним етапом виконання курсової роботи є її захист студентом. За 1-2 дні до захисту студент повинен підготуватися до захисту відповідно до зауважень. Для захисту студент повинен мати при собі курсову роботу , а також залікову книжку.
Захист курсової роботи студентом проводиться в присутності комісії, призначеної кафедрою, керівника курсової роботи та студентів групи.
Під час захисту з'ясовується, наскільки серйозно і вдумливо студент працював над проблемами теми, над літературними джерелами, над аналізом фактичного і статистичного матеріалу.
Процедура захисту складається із короткої доповіді студента (до 10 хвилин), в якій він повідомляє назву, перелік питань, висвітлених у курсовій роботі, на яких матеріалах вона грунтується, розкриває основний зміст роботи, аргументує свій погляд на дане питання, потім дає відповіді на зауваження рецензента і питання членів комісії.
На основі рівня захисту студентом курсової роботи комісія в результаті обговорення на закритому засіданні оцінює її за чотирибальною системою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Позитивна оцінка заноситься керівником до екзаменаційної відомості і залікової книжки студента.
На «задовільно» оцінюються ті роботи, які правильно і досить повно висвітлюють основні питання теми; на «добре» - роботи, виконані на високому теоретичному рівні, що повно і всебічно висвітлюють питання теми, з глибоким викладом матеріалу, культурно оформлені; на «відмінно» - роботи, в яких дано самостійний аналіз теоретичного і фактичного матеріалу, творчо досліджено тему, глибоко розкрито економічні проблеми, зроблено самостійні правильні висновки та цікаві пропозиції, а також, якщо студент самостійно зібрав, систематизував і узагальнив матеріал підприємства чи організації або пропонує якісь цікаві заходи щодо вирішення тієї чи іншої проблеми.
Відмінної оцінки заслуговують і ті роботи, на матеріалах яких студенти робили доповіді, виступали з ними на засіданні студентського наукового гуртка або на конференції і дістали високу оцінку.
Студенти, робота яких не оцінена позитивно, повинні написати нову роботу або істотно переробити дану і повторно подати її на захист. Студенти, що не виконали курсової роботи або дістали незадовільну оцінку при захисті, до екзамену з цієї дисципліни не допускаються.
Задачі фінансів підприємств та їх значення в системі загальнодержавних фінансів
Фінансова діяльність підприємства та основні напрямки її удосконалення
Формування фінансових ресурсів підприємств
Організація фінансів підприємств та основні напрямки її удосконалення
Організація грошових розрахунків підприємств
Вексельна форма розрахунків: переваги та недоліки
Формування грошових доходів підприємства
Прибуток та його роль для розвитку підприємства
Планування прибутку від реалізації продукції
Система оподаткування підприємств, її функції та призначення
Оподаткування прибутку підприємств
Непряме оподаткування підприємств
Організація оборотних коштів на підприємстві
Визначення потреби оборотних коштах підприємства
Формування оборотних коштів підприємства
Ефективність використання оборотних коштів підприємства
Банківське кредитування підприємств
Комерційне кредитування підприємств
Лізингове кредитування підприємств
Знос і амортизація основних засобів
Фінансування капітальних вкладень
Ефективність використання основних засобів
Оцінка фінансового стану підприємства
Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
Оцінка фінансової стійкості підприємства
Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
Перспективне фінансове планування на підприємстві
Поточне фінансове планування на підприємствах
Оперативне фінансове планування на підприємствах
Фінансова санація підприємств, її економічний зміст та порядок проведення
Фінансові аспекти санації та банкрутства підприємств
Фінансові джерела санації підприємств
Додаток Б
Список рекомендованої літератури
до вивчення курсу "Фінанси підприємств”
Додаток В
Приклад складання реферату на курсову роботу
Курсова робота: 30 с., 5 рис., 2 табл., 2 додатки, 15 джерел.
Об'єкт дослідження - промислові підприємства.
Мета роботи дослідження особливостей становлення та розвитку фінансової діяльності промислових підприємств у сучасних умовах господарювання.
Метод дослідження описовий, порівняльний.
Успішна інвестиційна та операційна діяльність підприємств можлива лише за наявності надійного фінансового фундаменту, тобто достатнього обсягу капіталу. Основне завдання фінансової діяльності підприємств полягає в мобілізації капіталу, що характеризує всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізацію фінансових ресурсів, їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають.
В основі механізмів залучення фінансових ресурсів субєктами господарювання лежать такі критерії: цілі фінансування; джерела надходження капіталу; правовий статус капіталодавців щодо підприємства.ї
капітал, контролінг, бюджетування, реорганізація, дивіденди, прибуток, фінансова діяльність.
Додаток Г
Приклад оформлення титульного листа курсової роботи
“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Кафедра фінансів та кредиту
(заочне відділення)
Курсова робота
з дисципліни «фінанси підприємств»
на тему:_____________________________________________
Виконав (ла)
Ст.гр. П.І.Б.
Перевірив: ас. Ярмош В.В.
Реєстраційний номер__________
Дата________________________
Підпис______________________
Запоріжжя, 2012