Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Дисципліна страхування в туризмі
Самостійна робота № 2
Тема . Основи страхового бізнесу
Мета.
Навчальна. Навчити орієнтуватися в законодавчих актах, визначити права та обовязки страхувальника та страховика, зясувати організаційні форми страховиків.
Виховна. Розвивати аналітичні здібності, увагу, память, спостережливість, акуратність, самостійність суджень і висновків.
Питання
Завдання
1. Проаналізувати та сформулювати права та обовязки страхувальника та страховика згідно договору страхування.
2. Визначити основні законодавчі акти в сфері страхування.
3. Зясувати організаційні форми страховиків.
Теми рефератів
Методичні рекомендації
Питання 1. Права та обовязки сторін за договором страхування.
Практика показує, що основні розбіжності за договорами страхування відбуваються через незнання або нерозуміння сторонами, особливо страхувальниками, прав і обов'язків кожної сторони. Розглянемо права й обов'язки спочатку страхувальника, потім - страховика.
Страхувальник має право:
Можна змінити страхову суму, при цьому буде перерахований страховий платіж. Якщо сума зменшується, внесена частина платежу може бути зарахована як платіж за весь договір. Можна, навпаки, збільшити страхову суму з відповідним перерахунком страхового платежу.
Можна змінити умови договору, що стосуються певних сторін застрахованого майна. Наприклад, якщо застраховане майно переміщується за іншою адресою, слід повідомити страховика і домовитися з ним про зміну відповідної умови. Якщо придбається нове майно, його можна врахувати в договорі страхування з відповідним перерахунком вартості страхування. Якщо частина майна втрачається страхувальником, це також можна відобразити в договорі страхування. Кожний подібний факт необхідно окремо обговорювати зі страховиком.
Законодавством передбачена також зміна страхувальника -громадянина у разі його смерті або страхувальника - юридичної особи у разі її ліквідації.
3. На дострокове розірвання договору. У цьому випадку страховик, як правило, повертає частину страхового платежу, пропорційну не минулому терміну договору, за винятком понесених ним витрат, звичайно оцінюваних у 10% від страхового платежу.
Наприклад:
Страховий платіж - 100 грн.
Термін дії договору - 1 рік.
Фактична дія договору - 3 місяці, після чого він розривається.
Частина платежу, що підлягає поверненню:
Страхувальник зобов'язаний:
Страховик має право:
1. Відмовитися від виплат страхового відшкодування, якщо страхувальник порушив умови договору страхування (повідомив помилкові відомості, не надав потрібних документів, не
вжив належних заходів для зменшення збитку і т.д.).
2. Використовувати майнове право на викрадений і виявлений об'єкт, якщо відносно його була здійснена виплата страхового відшкодування.
Страховик зобов'язаний:
6. Забезпечити конфіденційність інформації, відомої йому за договором страхування.
7. Відносно діючих договорів страхування дотримуватися правил страхування, які діють у компанії на момент їх підписання.
Питання 2. Державне регулювання страхової діяльності
Страхова діяльність у всіх країнах світу, у тому числі в Україні, регулюється державою в рамках чинного законодавства. Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою:
Роль держави в регулюванні страхової діяльності зводиться до встановлення норм і вимог відносно:
4. Нормативно-правові акти Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, а також центральних органів державної влади.
Другим є блок законодавства України про страхову діяльність, до якого належать:
5. Локальні нормативні акти страхових компаній.
Локальне нормативне регулювання страхової діяльності має певні особливості. Такі локальні акти, як укази, розпорядження, інструкції, положення, рішення, статутні документи, діють у межах тільки тієї страхової організації, якій даний акт був виданий. До системи локального нормативного регулювання страхової компанії належать і Правила страхування, що містять умови певного виду страхування, які здійснюються даною організацією і підлягають обов'язковому затвердженню органами страхнагляду.
Правове регулювання страхової діяльності - це нормативне упорядкування на страховому ринку. Воно включає державно-правове та інституційно-правове регулювання.
Державно-правове регулювання здійснюється органами законодавчої, виконавчої і судової влади, центральним елементом якої є Кабінет Міністрів, а безпосереднім органом з питань нагляду за страховою діяльністю - Міністерство фінансів України. До цієї системи входять:
Інституційно-правове регулювання здійснюється головним чином регуляторами - інститутами, утвореними згідно зі ст. 13 Закону України «Про страхування». До них належать:
Державно-правове та інституційно-правове регулювання доповнюють одне одного, але пріоритет зберігається за першим. Воно може делегувати деякі регулятивні повноваження інституційно-правовому регулюванню, але не навпаки. Крім того, державно-правове регулювання є загальним, а інституційно-правове - конкретно-обов'язковим, тобто обов'язковим лише для членів об'єднань.
Страхове право в Україні регулює відносини прямого страхування, перестрахування, фінансової діяльності, пов'язаної з формуванням, розміщенням і обліком страхових резервів, а також посередницької діяльності в страхуванні, страховій експертизі й актуальних розрахунках (розрахунках ціни страхування).
Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом і його органами на місцях.
Основними функціями Уповноваженого органу, ст. 36 Закону «Про страхування» (усього їх 14) є:
Докладно функції і права Уповноваженого органу з нагляду за страховою діяльністю викладені у Законі «Про страхування». Цей Закон також регламентує порядок ліцензування страхової діяльності, збереження таємниці страхування, взаємовідносини страховика і держави, гарантії прав і законних інтересів страховика, ліквідацію, реорганізацію і санацію страховика, страхування іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб на території України, порядок розглядання спорів, міжнародні договори.
Страхування туристичного бізнесу в Україні - особливий вид страхування. З огляду на необхідність захисту інтересів українських громадян за кордоном, ст. 9 Закону України від 21.02.1994 р. №3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» закріплено, що з метою створення умов, які гарантують відшкодування громадянину України витрат, пов'язаних з надзвичайними обставинами за кордоном, громадянин України має бути застрахований.
Крім того, ст. 17 Закону України від 15.09.1995 р. №324/95-ВР «Про туризм» передбачено, що страхування туриста (медичне і від нещасного випадку) є обов'язковим і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності.
З метою стимулювання розвитку цього виду страхування Кабінет Міністрів України постановою від 29.04.1999 р. №728 «Про заходи для подальшого розвитку туризму» (п. 14) доручив Державному комітету з питань справ охорони державного кордону забезпечувати перевірку наявності у громадян України, які виїжджають за кордон з метою туризму, полісу медичного страхування і страхування від нещасних випадків на період перебування поза межами України.
Державний комітет з питань справ охорони державного кордону наказом від 10.06.1999 р. №284 зобов'язав підвідомчі структури з 20 червня 1999 року організувати таку перевірку. При цьому у разі відсутності страхових полісів у громадян України рекомендувати їм звернутися для їх оформлення до страхових організацій.
Законодавством передбачено також страхування відповідальності туристичних підприємств. Пунктом 11.1 ст. 11 «Інструкції про умови і правила здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг, і контролю за їх дотриманням» передбачено, що за рахунок коштів на валютному чи розрахунковому рахунках туристичне підприємство має створити фонд ризику підприємства в національній валюті в сумі, еквівалентній одній тисячі доларів СІЛА за курсом Національного банку України чи укласти угоду зі страховою компанією на страхування підприємства від передбачених виплат на суму, не меншу від визначеної.
Слід зазначити, що правовідносини між туристами, туристичними фірмами і страховими організаціями здійснюються в рамках діючого законодавства і правил, розроблених індивідуально вітчизняними страховими організаціями за погодженням з Міністерством фінансів України.
Крім того, ст. 17 Закону України від 15.09.1995 р. №324/95-ВР «Про туризм» передбачено, що страхування туриста (медичне і від нещасного випадку) є обов'язковим і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності.
З метою стимулювання розвитку цього виду страхування Кабінет Міністрів України постановою від 29.04.1999 р. №728 «Про заходи для подальшого розвитку туризму» (п. 14) доручив Державному комітету з питань справ охорони державного кордону забезпечувати перевірку наявності у громадян України, які виїжджають за кордон з метою туризму, полісу медичного страхування і страхування від нещасних випадків на період перебування поза межами України.
Державний комітет з питань справ охорони державного кордону наказом від 10.06.1999 р. №284 зобов'язав підвідомчі структури з 20 червня 1999 року організувати таку перевірку. При цьому у разі відсутності страхових полісів у громадян України рекомендувати їм звернутися для їх оформлення до страхових організацій.
Законодавством передбачено також страхування відповідальності туристичних підприємств. Пунктом 11.1 ст. 11 «Інструкції про умови і правила здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг, і контролю за їх дотриманням» передбачено, що за рахунок коштів на валютному чи розрахунковому рахунках туристичне підприємство має створити фонд ризику підприємства в національній валюті в сумі, еквівалентній одній тисячі доларів СІЛА за курсом Національного банку України чи укласти угоду зі страховою компанією на страхування підприємства від передбачених виплат на суму, не меншу від визначеної.
Слід зазначити, що правовідносини між туристами, туристичними фірмами і страховими організаціями здійснюються в рамках діючого законодавства і правил, розроблених індивідуально вітчизняними страховими організаціями за погодженням з Міністерством фінансів України. план на три роки наперед з описом ризиків, які планується взяти на страхування, цільових груп, з якими є намір співробітничати, планованих меж платоспроможності і багато чого іншого. До того ж треба представити проект очікуваного розвитку справи у вигляді моделі балансу доходів і витрат. Підвищаться також вимоги до професійної підготовки директорів і старших менеджерів компаній. Крім диплома про освіту, обов'язковими будуть наявність досвіду роботи (не менше двох років на аналогічній посаді в іншій компанії), а також задовільна ділова репутація.
На стадії одержання ліцензії акціонери пройдуть контроль на предмет прямої чи опосередкованої участі в незаконних операціях і наміру створити страхову компанію для «відмивання» грошей. Контролю будуть піддані і договори про залучення зовнішніх ресурсів.
Вивчатися будуть і дочірні структури у разі передачі їм певних функцій. Стандарт №2 передбачає розширення повноважень регулятора з контролю на місцях. Якщо раніше вони проводилися в основному у відповідь на скарги страхувальників і для оцінки виконання розпоряджень, то тепер будуть перевірятися активи, пасиви, адекватність тарифів балансу операцій, вивчення технічного аспекту справи і багато іншого.
Стандарт №4 передбачає перегляд параметрів регулювання в сфері інвестування засобів і перестрахування. При цьому регулятор відповідно до похідних критеріїв реагуватиме відповідним чином, у випадку, «якщо недостатнє чи недоцільне пере-страхувальне покриття негативно впливає на спроможність компанії здійснювати виплати» (Стандарт №7).
Для українського страхового ринку в цілому перехід на похідні стандарти є прогресивним кроком. Правда, він потребує тривалої адаптації існуючої нормативної бази, а також зміни бізнесів-орієнтирів для багатьох учасників ринку. Запровадження цих стандартів може звести нанівець роботу багатьох фіктивних компаній, які займаються перекладом і, вивезенням коштів за кордон та іншими подібними операціями. При такій прозорості ведення справи, яку пропонує IAIS, займатися псевдостра-хуванням стане практично неможливо.
Питання 3. Організаційні форми страховиків
Законодавство всіх країн світу регламентує види страхування, якими можуть займатися страхові компанії. Наприклад, за німецьким законодавством такі види страхування, як страхування життя, страхування від нещасного випадку, страхування кредитів і правового захисту, можуть здійснювати тільки окремі страхові компанії. Відповідно до страхового законодавства в Україні також заборонено одночасно пойматися страхуванням життя і всіх інших виглядів страхування.
Компанії, що займаються одним видом страхування, називаються вузькоспеціалізованими, кількома - багатогалузевими.
Для страхової діяльності придатні тільки організаційно-правові форми, що мають у своєму розпорядженні значний капітал і розраховані на тривале існування.
Відповідно до ст. 2 розділ у 1 Закону «Про страхування» в Україні страховиками визнаються фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю відповідно до Закону України «Про господарські товариства». В окремих випадках страховиками визнаються державні організації.
Учасників страхування, за українським законодавством має бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється винятково страховиками - резидентами України.
У цілому можливі такі організаційні форми страховиків.
Організація ТВС характерна для страху великих власників або особливо небезпечних ризиків. Однак за обсягами акумульованих засобів ТВС у цілому поступаються AT страхових компаній. Членам ТВС належать всі активи компанії. Вони беруть участь у розподілі прибутку і збитків товариства за результатами річної діяльності пропорційно своєму паю. Нині ТВС - найбільша у світі американська страхова компанія по страхуванню життя.
6. Кептивні страхові компанії. Це акціонерні товариства,
створені для обслуговування ризиків членів організації, яка їх
заснувала. Назва походить від англійського captive - кишень
ковий. Тому друга назва таких компаній - кипіенькові. Це одна із форм функціонування фонду самострахування великого підприємства, яка створюється, по-перше, з метою мінімізації оподаткування, по-друге, для здійснення повномас-штабного контролю за власними ризиками.
Як правило, кептивні компанії не обслуговують зовнішніх членів. Однак можуть страхувати ризики, пов'язані із зовнішньою діяльністю цієї організації. Наприклад, страхування доставки вантажів на підприємства, що входять до цієї структури, кредити цих підприємств, договірні відносини із зовнішніми підприємствами і т.д.
Нині значна кількість великих виробничих підприємств і об'єднань України організували власні, тобто кептивні, страхові компанії.
7. На світовому ринку функціонують різні об'єднання виробничих підприємств, банків, збутових фірм і страхових компаній, створені для вирішення різних спільних завдань. Це консорціуми, концерни, господарські асоціації.
Аналогом таких об'єднань у Росії є фінансово-промислові групи (ФПГ). В Україні вони одержали назву промислово-фінансових груп (ПФГ). Це щось середнє між концернами і господарськими асоціаціями. До складу таких груп входять:
У цьому випадку страхова компанія підпорядковується інтересам об'єднання і є кептивною.
Страхові компанії, особливо AT, можуть мати підрозділи. Ними є:
Питання 4. Аквізиція страхової компанії
Аквізиція - це комплекс заходів, спрямований на задоволення потреб у страхових послугах. Інакше кажучи, це спосіб просування страхових послуг на ринок, елемент маркетингу в страхуванні.
Існує два основних типи аквізиції:
Агенти є повноважними представниками страхової компанії і діють від її імені або по поручительству. Як правило, агенти є працівниками страхових компаній або працюють за трудовими угодами зі страховими компаніями.
Брокери - це незалежні посередники, що діють на страховому ринку на свій страх і ризик. Мета діяльності брокерів -зведення страховиків і потенційних страхувальників. За свої послуги вони одержують певну винагороду, яку їм сплачують як страховики, так і страхувальники. Брокери часто об'єднуються в брокерські фірми, які можу'і'ь бути об'єктом купівлі - продажу на світовому страховому ринку. Так, багато брокерських фірм Англії були куплені американськими компаніями. Це форма завоювання іноземного страхового ринку.
Вважається, що брокер відстоює інтереси покупця, в той час як агент, безумовно, - інтереси страхової компанії.
Крім звичайних агентів, на страховому ринку функціонують так звані генеральні агенти. Генеральний агент, як правило, діє на досить великій території. Страхова компанія може купити йому приміщення, надати повноваження набирати власний штат співробітників. Генеральних агентів можуть представляти інші організації, наприклад банки, туристичні фірми, поштові підрозділи, митниці.
Системою генеральних агентів часто користуються іноземні страхові компанії, якщо вони не мають права працювати на національному страховому ринку. У цьому випадку генеральними агентами виступають національні страхові компанії, отримуючи повноваження від іноземних страхових компаній продавати їхні послуги.
Література
Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємствю Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2006; Закон України «Про страхування» № 85/96 ВР від 7 березня 1996 року(Відомості Верховної ради України ВВР, 1996, №18, ст..78).; Закон Украъни «Про туризм»; Писаревський І.М., Погасій С.О., Поколодна М.М. та ін.. Організація туризму: підручник/ за ред.. І.М.Писаревського.-Х.:ХНАМГ, 2008.
Осадець С.С. та ін.. Страхування.: Підручник. Вид. 2-ге перероб. І доп.. К.: КНЕУ, 2002.
Питання для перевірки якісного рівня знань
Форми контролю
- перевірка наявності міні-конспекту, опорних схем, рефератів
- усне інтерактивне опитування
Викладач ____________