Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Суцільна колективізація сільського господарства
Гасло суцільної колективізації офіційно проголосив листопадовий (1929 р.) пленум ЦК В КП (б). Однак вислів про "суцільну колективізацію" Сталін виголосив двома роками раніше. "Суцільна колективізація" замислювалася для того, щоб полегшити викачування ресурсів села.
На листопадовому пленумі ЦК ВКП (б) було вирішено утворити загальносоюзний наркомат землеробства. Під керівництвом наркома Яковлєва відразу після пленуму почалася робота над розв'язанням конкретних питань колективізації. Україну віднесли до групи районів, де колективізація планувалася восени (931 року або навесні наступного року.
В офіційних документах передбачалася колективізація в артільній формі, тобто із залишенням селянину присадибного господарства, однак у різних інструкціях, якими вони супроводжувалися, артіль мала вигляд комуни. Починаючи з лютого 1930 р., коли було опубліковано новий статут сільгоспартілі "як перехідної до комуни форми колгоспу", по селах масово почали усуспільнюватися корови, дрібна худоба й птиця. Після того, як селяни почали чистий опір, усуспільненню, Сталін визнав за доцільне відступити. Було оголошено, що колективізація - справа добровільна. До осені з колгоспів вийшла половина селянських господарств, зокрема, практично всі середняцькі. Восени почалася нова кампанія - засобом тиску стали податки. Одноосібники обкладалися колосальними податками, тоді як колгоспники мали податкові пільги. Була заборонена вільна торгівля.
30 січня 1930 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) "Про заходи в справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації". Куркульські господарства, що підлягали ліквідації, поділялися на три категорії. До першої належали "учасники і організатори анти радянських виступ і в і терористичних актів". Вони мали бути "ізольовані" у тюрмах і концтаборах. До другої категорії належали ті, хто "чинив менш акційний опір" кампанії колективізації. їх разом із сім'ями виселяли до північних районів країни. І, нарешті, розкуркулювали селян, які не чинили опору. їм надавалися урізані земельні ділянки за межами колгоспних масивів:
Перша хвиля розкуркулювання тривала в Україні з другої половини січня до початку березня 1930 р; На 10 березня було розкуркулено 61887 господарств, тобто 2,5% від чисельності всіх селянських господарств. Восени 1930 р., коли почалася нова кампанія колективізації, у районах, де вже відбулося розкуркулення, знову на порядок денний постало питання "ліквідації куркуля як класу". На роль куркуля владі доводилося підшуковувати вже інші кандидатури з числа селян. Забезпечити життя розкуркулених на міс ні виявилося не такою простою справою: бракувало коштів на будівництво спеціальних поселень за межами колгоспних масивів.
До осені 1931р. питома вага колгоспних дворів серед усіх селянських господарств сягала 37 %, до кінця 1932 р. - 70 %. У той же час частка землі, що належала колгоспам, досягла 80 % від всіх посівних площ.
Одним із найстрашніших наслідків колективізації в Україні став голодомор 1932—1933 рр. Основні причини голоду в Україні: виконання плану хлібозаготівлі було досягнуто шляхом вилучення значної частини посівного фонду; на продовження хлібозаготівельної кампанії було конфісковане зерно у колгоспів. Погіршили становище селян запровадження паспортного режиму в містах і так званий закон про «п'ять колосків», що передбачав за крадіжку колгоспної чи соціалістичної власності розстріл або позбавлення волі терміном не менше 10 років із конфіскацією майна.
Селяни, позбавлені продуктів харчування, були приречені на загибель. Голодомор 1932—1933 рр. викликав величезну смертність населення, особливо дітей і старих. Селяни змушені були їсти собак, котів, щурів, трупи коней, листя й кору дерев. Траплялися випадки канібалізму. За різними підрахунками під час голодомору загинуло від 3,5 до 8—9 млн. осіб. Таким був наслідок колективізації в Україні. У 2003 р. у зв'язку із 70-річчям голодомору в Україні були проведені поминальні заходи