У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Сильнодіючі отруйні речовини

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.12.2024

PAGE   \* MERGEFORMAT 3

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для семінарського заняття

Тема 3. Сильнодіючі отруйні речовини

Категорія слухачів: молодші інспектори відділів нагляду і безпеки кримінально-виконавчих установ Державної

кримінально-виконавчої служби України

Мета заняття: 

  •  ознайомити слухачів з видами промислових отруйних речовин;
  •   довести порядок дій у разі викиду промислових отруйних речовин (хлору, аміаку, та розливу ртуті).

Місце проведення заняття: навчальна аудиторія (актова зала, конференційна          

                                                  зала).

Час проведення заняття: 1 академічна година.

Навчально-матеріальне забезпечення заняття:

І.  Технічні засоби навчання:

  •   мультимедійний проектор (при наявності);
  •   ПК або ноутбук (при наявності).

2.  Навчально-методичне забезпечення:

  •  відеофільм «Безпека при хімічних аваріях».

Список використаних джерел: 

  1.  Про Цивільну оборону України: Закон України  №2974-ХІІ,1993р., 555-ХІV, 1999р., Київ.
  2.  Про аварійно-рятувальні служби: Закон України №1281-ХІV, 1999р., Київ.
  3.  Про Цивільну оборону України: постанова КМУ, №299, 1994р., Київ
  4.  Про затвердження Положення про організацію професійної підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України: наказ ДДУ ПВП від 23.09.2008р. №248.
  5.  Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист. К. «Знання-прес». 2007 р. С. 7-90.
  6.  Франчук В.С. Цивільна оборона: навчальний посібник. Л. «Афіша», 2000р. С-332.
  7.  Зайцев А.П., Алтунін А.Т. Гражданська оборона. М.  «Воєніздат» 1980 р.    С-192.

Структура заняття:

з/п

Розділи заняття

розрахунок часу

( у хвилинах)

1

2

3

І.

Вступна частина

5

ІІ.

Основна частина

35

Послідовний перелік навчальних питань:

  1.   Види промислових сильнодіючих отруйних речовин.
  2.   Дії у випадках викиду хлору, аміаку та розлитті ртуті.

10

25

ІІІ.

Заключна частина

5

Всього:

45

Структура заняття:

з/п

Розділи заняття

розрахунок часу

( у хвилинах)

1

2

3

І.

Вступна частина

5

ІІ.

Основна частина

35

Послідовний перелік навчальних питань:

  1.   Види промислових сильнодіючих отруйних речовин.
  2.   Дії у випадках викиду хлору, аміаку та розлитті ртуті.

10

25

ІІІ.

Заключна частина

5

Всього:

45


ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Вступна частина

  1.  Привітання зі слухачами та перевірка  їх наявності.
  2.  Доведення теми заняття, мети заняття, навчальних питань.
  3.  Доведення  порядку роботи на занятті.

ІІ. Основна частина.

1. Види промислових сильнодіючих отруйних речовин

          У  світі використовується у промисловості, с/г і для побутових цілей близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до сильно діючих отруйних речовин (СДОР) – найбільш токсичних і небезпечних для людей. 

          Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) - це хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують граничні концентрації, проявляють шкідливу дію на людей,  тварин, рослини, викликаючи у них ураження певного ступеня важкості.

На території України розміщено більше 1,5 тис. промислових підприємств, що виробляють, зберігають і використовують більше 280 тис. тон різноманітних сильнодіючих отруйних речовин, а в зонах їх розміщення проживає понад 22,0 млн. чоловік.

Об’єкти, на яких використовують СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки – це хімічно небезпечні об’єкти (ХНО).

ХНО – об’єкти господарювання, при аваріях або зруйнуванні яких можуть відбутися масові ураження людей і навколишнього середовища СДОР.

На кожному ХНО знаходиться в середньому 3-15 денний запас СДОР, що може зберігатись в ємностях під великим тиском (до 100 атм.), в ізотермічних сховищах, або в закритих ємностях під атмосферним тиском і температурі навколишнього середовища.

 До ХНО відносяться:

  1.  підприємства хімічної та нафтопереробної промисловості;
  2.  підприємства, оснащені холодильними  установками – м’ясокомбінати, рибокомбінати, молокозаводи, які використовують аміак;
  3.  водогінні, фільтрувальні станції, очисні споруди, що використовують хлор;
  4.  склади і бази з запасами для дезинфекції (засобами для боротьби зі збудниками інфекцій), дезинсекції (засобами для боротьби з комахами), дератизації (засобами для боротьби з гризунами);
  5.  склади і бази з запасами отрутохімікатів, що використовуються у сільському господарстві;
  6.  транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.

                                        Класифікація СДОР

  1.  За характером впливу на організм людини:
    •  загальнотоксичної дії;
    •  дратівливої дії (вражають шкіру, слизові оболонки очей, органи дихання);
    •  сенсибілізіруючої дії (викликають сильну алергію);
    •  канцерогенної дії (викликають розвиток злоякісних пухлин);
    •  мутагенної дії (викликають зміни на генетичному рівні);
    •  речовини, що впливають на репродуктивну функцію.
  2.  За фізіологічною дією на організм людини:
    •  нервово-паралітичні (вражають ЦНС – зарин, зоман, Ві-ікс);
    •  шкіряно-наривні (іприт);
    •  задушливі (уражають легеневі тканини – фосген);
    •  психохімічні (спричиняють розумові і психічні аномалії – Бі-зет);
    •  загальноотруйні (синильна кислота);
    •  подразнюючі (уражають чутливі нервові закінчення слизових оболонок очей та верхніх дихальних шляхів).
  3.  За ступенем токсичності (кількістю речовини, яка виявляє уражаючий ефект і яка характерезується гранично допустимою концентрацією (ГДК) в повітрі мг/м3):
    •  надзвичайно токсичні (ГДК=0,1);
    •  високо токсичні (ГДК=0,1 – 1);
    •  сильно токсичні (ГДК=1 – 10); мало токсичні (ГДК більше 10).
    •  мало токсичні (ГДК більше 10).

До найбільш небезпечних (надзвичайно і високо токсичних) хімічних речовин відносяться:

  •  деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш’яку, ртуті,  свинцю, цинку та інших);
  •  речовини, що мають ціанисту групу (синильна кислота та її солі);
  •  сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фосфідин);
  •  фторорганічні сполуки (фтороцтова  кислота і її ефіри, фторетанол та інші);
  •  хлоргідрони (етиленхлоргідрон,  епіхлоргідрон);
  •  галогени (хлор, бром);
  •  інші сполуки  (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).

 

До сильно токсичних хімічних речовин відносяться:

  •  мінеральні і органічні кислоти (сірчана, азотна, фосфорна, оцтова, інші);
  •  луги (аміак, натронне вапно, їдкий калій та інші);
  •  сполуки сірки (діметилсульфат, розчинні сульфіди, сірковуглець, розчинні тіоціанати, хлорид і фторид сірки);
  •  хлор- і бромзаміщені похідні вуглеводню (хлористий і бромистий метил);
  •  деякі спирти і альдегіди кислот;
  •  органічні і неорганічні нітро- і аміносполуки (гідроксиламін, гідрозин, анілін, толуїдин, нітробензол, динітрофенол);
  •  феноли, крезоли та їх похідні; гетероциклічні сполуки.

До помірно токсичних, мало токсичних і практично не токсичних хімічних речовин, які не представляють собою хімічної небезпеки, відноситься вся основна маса хімічних сполук.

Необхідно відмітити, що особу групу хімічно небезпечних речовин складають гербіциди (препарати для знищення бур’янів), пестициди (добрива) та інсектициди (препарати, які призначені для боротьби з шкідниками-комахами). Більшість з них дуже токсична для людини.

                              Правила зберігання СДОР

На виробничих площадках або на транспорті СДОР, як правило, знаходиться в стандартних ємностях. Це можуть бути оболонки з алюмінію, заліза або залізо-бетону, в яких підтримуються умови, що відповідають заданим режимам зберігання. Форма і тип ємностей вибираються виходячи із масштабів виробництва або використання, умов транспортування. Найбільш широке застосування сьогодні отримали ємності циліндричної форми та шароподібні резервуари.

Місткість резервуарів буває різною. Хлор, наприклад, зберігають в ємностях місткістю від 1 до 1000 т., аміак – від 5 до 30000 т., синильна кислота – від 1 до 200 т.,  окисел етилену – в шароподібних резервуарах об’ємом 800 м3 і більше, окисел вуглецю, двоокис сірки, сірковуглець – в ємностях місткістю від 1 до 100 т.

Наземні резервуари, як правило, розміщуються групами. В кожній групі передбачається резервна ємність для перекачування СДОР на випадок їх виливу із якогось резервуару. Для кожної групи наземних резервуарів по периметру робиться замкнуте обвалування або загороджувальна стінка з негорючих і стійких до корозії матеріалів висотою не менше 1 м.

Внутрішній об’єм обвалування розраховується на повний об’єм групи резервуарів.

Відстань від складів СДОР, об’ємом більше 8000 мз до населених пунктів повинна бути не менше 1000 м., а до місць масового скупчення людей (стадіонів, базарів, парків і т. д.) – не менше 2000 м.

У випадку руйнування оболонки ємності, що зберігала СДОР під тиском, і наступного розливу великої кількості речовини в піддон (обвалування) його попадання в повітря може здійснюватися на протязі тривалого часу. Процес  випаровування в даному  випадку  можна  умовно розділити на три періоди.

Перший період – бурне, майже моментальне випаровування за рахунок різниці пружності насиченого пару СДОР в ємності і парціального тиску в повітрі. Даний процес забезпечує головну кількість пару СДОР, що потрапляє в повітря за цей період часу. Крім того, частина СДОР переходить в пар за рахунок теплоутримання рідини, температури навколишнього повітря і сонцевої радіації. В результаті температура рідини знижується до температури кипіння. Враховуючи, що за даний період часу випаровується значна кількість СДОР, то може виникнути хмара з концентраціями СДОР, значно перевищуючи смертельні.

Другий періоднестійке випаровування СДОР за рахунок тепла піддону (обвалування), зміни теплоутримання рідини і притоку тепла від навколишнього повітря. Цей період характеризується, як правило, різким спадом інтенсивності випаровування в перші хвилини після розливу з одночасним пониженням температури рідкого шару нижче температури кипіння.

Третій періодстаціонарне випаровування СДОР за рахунок тепла навколишнього повітря. Випаровування в цьому випадку буде залежати від швидкості вітру, температури навколишнього повітря і рідкого шару. Підвід тепла від піддону (обвалування) практично буде дорівнювати нулю. Тривалість стаціонарного періоду в залежності від типу СДОР, його кількості і зовнішніх умов може складати години, добу і більше.

Організаційно-методичні вказівки:

  •  навчальне питання  розглядається методом усного викладення матеріалу та заслуховування доповідей по рефератам;
  •  основні положення навчального питання виділені напівжирним шрифтом та курсивом;
  •  слухачі записують основні положення  навчального питання в конспекти;
  •  після доведення матеріалу та заслуховування доповідей по рефератам, викладач підводить підсумки і дає відповіді на можливі запитання слухачів щодо змісту навчального питання.

2. Дії у випадках викиду хлору, аміаку та розлитті ртуті

Найбільш розповсюдженими СДОР є :  хлор, аміак.

Хлор - зеленувато-жовтий газ з різким запахом, тяжче за повітря в 2,5 рази. З'єднуючись з парами води, що містяться у повітрі, утворює білий туман. Застосовується для хлорування води, отримання пластмас, дезінфікуючих, відбілюючих, миючих засобів. У воді розчиняється погано. Дуже отруйний. Викликає подразнення дихальних шляхів з послідуючим набряком легенів. При значній концентрації - смертельний.

  

Основні ознаки ураження хлором:

  •  легкий ступінь отруєння – почервоніння та свербіж шкіри, подразнення слизистих оболонок очей (сльозотеча), ураження верхніх дихальних шляхів (чхання, першіння та печіння у горлі, сухий кашель), біль у грудній клітині;
  •  середній  ступінь отруєння – ускладнене дихання, задишка, збудження, серцебиття;
  •  тяжкий ступінь отруєння – не координовані рухи, пульс нитковидний, втрата свідомості, дихання поверхневе, судоми, обличчя синюшне, зупинка дихання. При наявності високих концентрацій – миттєва смерть.

         При попаданні внутрішньо – слинотеча, біль в животі, слабкість, нудота, блювота, пронос. При взаємодії з рідиною викликає опіки.

 

Перша  допомога при отруєнні хлором:

  •  надіти ізолюючий дихальний апарат;
  •  винести на свіже повітря;
  •  промивання слизистих оболонок і шкіри 2% розчином харчової соди;
  •  при ушкодженні очей закапати 1% розчином новокаїну;
  •  забезпечення спокою, зігрівання тіла;
  •  при отруєнні середнього ступеня – інгаляції з 2% розчином харчової соди, пиття лужної мінеральної води типу  “Свалява Квасова”,  теплого молока,  зігрівання шиї;
  •  при  отруєнні  середнього  та  тяжкого ступеня – тривалі інгаляції з киснем;
  •  ТЕРМІНОВА ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ!

Застосування штучного дихання при ураженні хлором категорично не допускається!

        Дії при аварії з викидом хлору.

Отримавши попередження про рух хмари хлору, необхідно: надіти засоби індивідуального захисту.

ЗАПАМ’ЯТАЙ! Фільтруючо-поглинаючі коробки цивільних і дитячих протигазів, а також респіратори від парів хлору не захищають. До протигазів необхідно приєднати додатковий патрон ДПГ-3. Якщо протигаза немає необхідно надіти ватно-марлеву пов’язку, змочену водою або 5%-м розчином питної соди.

Підготувати квартиру для захисту від проникнення парів хлору. Виходити із району зараження необхідно по підвищеним місцям, оминаючи низини, яри, лощини, у напрямку, перпендикулярному вітру.

Аміак - безколірний газ з запахом нашатирного спирту. При нормальних умовах легше повітря, зжижується при –34оС, стає твердим при –78оС. Добре розчиняється у воді, 10% розчин аміаку в аптеках продається як “нашатирний спирт”, 20%-ний – має назву “аміачна вода” і використовується як добриво. Небезпечний при вдиханні парів, попаданні на шкіру та слизові оболонки.

Основні ознаки ураження аміаком:

  •  легкий ступінь отруєння – подразнення слизової оболонки очей (сльозотеча), ураження верхніх дихальних шляхів (чхання, першіння та печія у горлі при ковтанні);
  •  середній  ступінь отруєння – задуха, нудота, блювота, головний біль;
  •  тяжкий ступінь отруєння – порушення дихання, діяльності серцево-судинної системи, клінічна смерть.

 

Перша допомога при отруєнні аміаком:

  •  надіти ізолюючий дихальний апарат;
  •  винести на свіже повітря;
  •  спокій, зігрівання тіла;
  •  при попаданні на шкіру та слизові оболонки очей – промивання 2% розчином борної кислоти, при болях очей закапати по 1-2 краплі 1% розчину новокаїну;
  •  при ускладненні дихання закапати в ніс 2-3% розчин ефедрину (4-5 крапель), гірчичники на шию, папаверин 2% - 2,0 в/м;
  •  пиття лужної мінеральної води типу “Поляна Квасова”, теплого молока;
  •  при клінічній смерті проведення легенево-серцевої реанімації;
  •  ТЕРМІНОВА ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ!

        Дії при аварії з викидом аміаку.

Отримавши попередження про рух хмари аміаку, необхідно: надіти засоби індивідуального захисту.

 ЗАПАМ’ЯТАЙ! Фільтруючо-поглинаючі коробки цивільних і дитячих протигазів, а також респіратори від аміаку не захищають. До протигазів необхідно приєднати додатковий патрон ДПГ-3. Якщо протигаза немає необхідно надіти ватно-марлеву пов’язку, змочену водою або 5%-м розчином лимонної кислоти.

Раніше, як покину ти квартиру (дім), вимкнути нагрівальні прибори, закрити вікна, взяти документи, речі. Виходити із району зараження необхідно у напрямку, перпендикулярному вітру. Якщо немає можливості вийти із зони ураження, укритись у сховищі.

Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду, температура плавлення +38,9 0С.

З підвищенням температури випаровування ртуті посилюється. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні. З попаданням до організму людини через органи дихання ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Встановлено максимально допустиму концентрацію парів ртуті для житлових, дошкільних, навчальних і робочих приміщень – 0, 0003 мг/м3 ;  для виробничних приміщень –      0, 0017 мг/м3.

Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3  викликає гостре отруєння організму людини.

Основні ознаки ураження ртуттю:

  •  симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години, з'являється загальна слабкість, головний біль, підвищується температура, згодом – болі в животі, розлад шлунку, захворювання ясен;
  •  хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті і головний біль. В окремих випадках можливі катаральні прояви з боку дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунка;
  •  ртуть уражає нервову систему людини, а тривалий вплів її викликає навіть божевілля.

Перша допомога при отруєнні ртуттю:

  •  негайно припинити поступання парів ртуті до органів дихання (надіти ізолюючий дихальний апарат);
  •  винести потерпілого на свіже повітря;
  •  промити шлунок потерпілого, викликавши блювоту, або дати проносне;
  •  пиття теплого молока;
  •  госпіталізація. 

Дії при розлитті ртуті у приміщенні:

  •  виведіть звідти всіх людей, у першу чергу дітей;
  •  відчиніть навстіж всі вікна;
  •  максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
  •  захистить органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою;
  •  негайно починайте збирати ртуть. Збирайте спринцівкою великі кульки і одразу скидайте їх у скляну банку з розчином перманганату калію (2 грами на 1 літр води), дрібніші кульки змітайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використовувати пилосос для збирання ртуті забороняється;
  •  вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);
  •  зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб. По можливості утримуйте в приміщенні температуру не нижчу 18-20 0С для скорочення терміну обробки;

- вичистить та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

 

Організаційно-методичні вказівки:

  •  навчальне питання  розглядається методом усного викладення матеріалу та  дискусії;
  •  основні положення навчального питання виділені напівжирним шрифтом та курсивом;
  •  слухачі записують основні положення  навчального питання в конспекти;
  •  після доведення навчального питання, викладач ставить на розгляд проблемне питання – «Чи можна ртуть збирати пилососом?», відповідь обгрунтувати;
  •  для засвоєння матеріалу  пропонується перегляд відеофільму: "Безпека при хімічних аваріях";
  •  після доведення матеріалу викладач підводить підсумки і дає відповіді на можливі запитання слухачів щодо змісту навчального питання;

 

ІІІ. Заключна частина

  1.  Нагадування теми та мети заняття, навчальних питань, основних положень заняття, оголошення оцінок.
  2.  Постановка завдань для самостійної підготовки:
  •  повторити, що таке сильнодіючі отруйні речовини, їх класифікація;
  •  повторити, як діяти у випадках викиду хлору, аміаку та розлитті ртуті.
  1.  Відповіді на можливі питання слухачів щодо змісту навчального матеріалу.




1. а спад производства; б сезонный характер производственного цикла; в поиски работы в связи с окончанием шко.html
2. Соперницы прекрасной Натали
3.  Теоретические основы экономического роста
4. на транспортных средствах городского и пригородного сообщения на открытых территориях на расстоянии менее
5. спутники- usully sometimes often lwys seldom every dy etc
6. Материальный баланс1
7. в тисках информационнотехногенного общества
8. Економіка і підприємництво спец
9. геологические и горнотехнические факторы
10. Тема Контактные данные телефоны городской мобильныйemil ник в контакте Руководите
11. Тема- Птицы Повторите с Вашим ребенком
12. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ К СЕМИНАРСКОМУ ЗАНЯТИЮ ДЛЯ СТУДЕНТА Тема 2
13. экономических процессов d
14. вступает в переписку с незнакомкой обещающей ему незабываемое любовное приключение
15. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Киї
16. курд официально никогда не употреблялось в турецких СМИ- газеты журналы говорили о
17. это значит- обеспечить физическую целостность информации т
18. Эрин Хантер Рассвет.html
19. ЭКОЛОГИЯ Экология
20.  2013 г Тамбовский государственный университет имени Г