Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
25
Національна академія Державної прикордонної служби України
імені Богдана Хмельницького
МОЛОТАЙ ВАЛЕРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК159.9: 355.2
ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ
ДО ДІЯЛЬНОСТІ ПО ОХОРОНІ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
Спеціальність 19.00.09
“Психологія діяльності в особливих умовах”
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Хмельницький –
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України
Науковий керівник –кандидат психологічних наук
Журавльов Вадим Валентинович,
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра педагогіки та психології, заступник начальника кафедри.
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, доцент Барко Вадим Іванович, Академія управління Міністерства внутрішніх справ України, проректор;
кандидат психологічних наук Гундерук Людмила Миколаївна, Хмельницький інститут Міжнародної академії управління персоналом, кафедра психології, завідувач кафедри.
Провідна установа –Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія психології особистості ім. П. Р. Чамати, м. Київ.
Захист відбудеться “”жовтня 2006 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46).
Автореферат розіслано “ 8 ” вересня 2006 року
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат психологічних наук,
доцент О. Ф. Волобуєва
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним з основних завдань, покладених на Внутрішні війська МВС України, є охорона громадського порядку та боротьба із злочинністю. Охорона громадського порядку –це здійснення державними органами різних заходів щодо охорони життя і здоров’я, честі та гідності громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, а також захисту законних інтересів підприємств і організацій та забезпечення нормальної діяльності державних органів.
Виконання завдань по охороні громадського порядку має специфічні особливості, зокрема, це екстремальність службово-бойових ситуацій; можливість збройного опору; робота з людьми, що перебувають у неврівноваженому психічному стані; постійна реальна загроза для життя військовослужбовців. Це змушує по-новому подивитися на низку проблем службово-бойової діяльності, в тому числі й на проблему формування психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ до діяльності по охороні громадського порядку.
У зв’язку з тим, що при виконанні поставлених завдань Внутрішні війська діють в складних і небезпечних умовах, дослідження особливостей прояву і динаміки їх психологічної готовності дає змогу вирішити актуальні питання бойової і психологічної підготовки військовослужбовців Внутрішніх військ та розкрити істотні проблеми у службово-бойовій діяльності військ, пов’язані з психічними станами військовослужбовців, а також з прогнозуванням їх професійної надійності.
У різні роки військово-прикладні дослідження зазначеної проблеми здійснювали В.І. Барко, І.В. Ващенко, Л.М. Гундерук, Л.А. Кандибович, В.О. Лефтєрев, О.Р. Малхазов, В.С. Медвєдєв, І.В. Платонов, Д.Д. Попов, Є.М. Потапчук, О.Д. Сафін, О.М. Столяренко, В.В. Сисоєв, О.В. Тимченко, В.Т. Якимчук, С.І. Яковенко, Ю.В. Ярошок, Г.О. Юхновець та інші вчені. Однак питання, що безпосередньо стосуються специфіки службово-бойової діяльності Внутрішніх військ як особливого типу правоохоронної діяльності, достатнім чином не було досліджено.
Таким чином, актуальність дослідження визначається:
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з положеннями “Концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України”, Наказом МВС від 5 квітня 2002 року № 334 “Про затвердження Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та Програми її реалізації до 2005 року”; в рамках комплексної програми “Кадри” МВС України (Наказ МВС України від 29 січня 1999 року №61), п.3.14.3 Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 роки; п.2.1, “Загального плану Національної академії внутрішніх справ щодо реалізації вимог Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 роки”, рішення Колегії МВС України від 21 жовтня 2000 р. № 7-км/9, рішення Ради ректорів ВЗО МВС України від 19 жовтня 2000 р., п.2 розпорядження МВС України від 21 жовтня 2000 р. №273 та плану науково-дослідних робіт кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ (наказ від 27 травня 2005 р. №375). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №14 від 24.06.2005 р.)
Мета дослідження –визначити структуру і компоненти психологічної готовності, фактори та психологічні умови забезпечення її високого рівня і на основі вивчення змісту й особливостей психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ МВС України до виконання завдань по охороні громадського порядку розробити методику формування їх психологічної готовності до успішних службово-бойових дій.
Гіпотеза дослідження. Формування психологічної готовності здійснюється в процесі усвідомленого і цілеспрямованого розвитку компонентів психологічної готовності при підготовці до службово-бойової діяльності та при виконанні службово-бойових завдань, а також після їхнього завершення. Основою формування індивідуальної психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ є їх службово-бойова діяльність у змодельованих ситуаціях охорони громадського порядку.
Об’єкт дослідження –військовослужбовці Внутрішніх військ МВС України в процесі службово-бойової діяльності по охороні громадського порядку.
Предмет дослідження –формування стану психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ до службово-бойової діяльності по охороні громадського порядку.
Завдання дослідження:
1. На основі теоретичного аналізу наукових досліджень розкрити теорію та методологію психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ до дій у службово-бойових ситуаціях по охороні громадського порядку.
2. Виявити специфічні фактори, що впливають на стан психологічної готовності у військовослужбовців Внутрішніх військ, вивчити динаміку психічних станів при виконанні службово-бойових завдань і характер залежності службово-бойової діяльності від психологічної готовності.
3. Розробити й апробувати методику формування індивідуальної психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ до діяльності по охороні громадського порядку, а також запропонувати практичні рекомендації щодо подолання психологічних утруднень у типових службово-бойових ситуаціях.
Методологічною основою дослідження є:
Суттєве значення для дисертаційної роботи мали дослідження особливих психічних станів і реакцій, що можуть виникати у небезпечних ситуаціях (В.В. Зазикін, Є.М. Потапчук, Л.Ф. Шестопалова та ін.), у тому числі й в умовах правоохоронної діяльності (С.П. Бочарова, І.В. Ващенко, В.С. Медвєдєв); дослідження сучасних вітчизняних психологів з теорії та практики психологічної допомоги (О.Ф. Бондаренко, І.П. Лисенко, С.І. Яковенко, Т.С. Яценко та ін.).
Джерелами дисертаційної роботи є нормативно-правові документи щодо вдосконалення діяльності правоохоронних органів України, зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед особового складу; опубліковані матеріали щодо негативних наслідків діяльності фахівців небезпечних професій в умовах впливу стрес-факторів підвищеної інтенсивності; емпіричні дані, отримані автором під час проведення досліджень та надання консультативно-коригувальної допомоги правоохоронцям та членам їх сімей.
Методи дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми та науково-експериментальної роботи було використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження:
загальнонаукові методи теоретичного рівня: аналіз наукової літератури та керівних документів щодо діяльності в особливих умовах, узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація експериментальних даних, класифікація, побудова аналогій, структурно-функціональне моделювання з проблеми дослідження (для уточнення сутності та структури психологічної готовності військовослужбовців до службово-бойової діяльності);
методи емпіричного дослідження: діагностичні методи; обсерваційні методи спостереження; анкетування, опитування, тестування, діагностичне інтерв’ю, психологічний експеримент, метод експертних оцінок, бесіда, самозвіт, прогностичні методи (для виявлення особливостей і труднощів психологічної готовності військовослужбовців).
Для встановлення причинно-наслідкових зв’язків було використано методи математичної статистики, реалізовані у пакеті прикладних програм “Statgraf”, а також у програмах MS “Excel” і “Statistika 5.0”.
Наукова новизна одержаних результатів:
уперше виявлено фактори, що детермінують стан психологічної готовності, а також психологічні умови її формування у військовослужбовців Внутрішніх військ; визначено структуру, критерії і показники психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ;
уточнено та конкретизовано сутність і зміст поняття “психологічної готовності”, рівні та структурні компоненти стану психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ;
подальшого розвитку набули дослідження особливостей виникнення і динаміки стану психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
по-перше, запропонована у дисертації методика формування психологічної готовності та вивчення її динаміки дає можливість здійснювати поглиблену діагностику особистості військовослужбовця в процесі психологічного забезпечення бойової підготовки, тому її можна використовувати для удосконалення психологічної підготовки військовослужбовців Внутрішніх військ до професійної діяльності;
по-друге, практичні рекомендації з формування психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ, підготовлені за результатами дослідження, дають змогу підвищити ефективність бойової підготовки особового складу Внутрішніх військ на місцях.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальному процесі Київського національного університету внутрішніх справ України (акт реалізації № 46/1926 від 18.02.2006 р.); процесі бойової та спеціальної підготовки Головного управління внутрішніх військ МВС України (акт реалізації № 3/19/1-2023 від 27.03.2006 р.); у військовій частині 3027 внутрішніх військ МВС України (акт реалізації № 509 від 14.02.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. У науковій статті “Психологічна готовність до діяльності в особливих умовах як предмет психологічного дослідження”, написаній у співавторстві з А.І. Черняком, особистим внеском здобувача є визначення поняття „психологічна готовність”, а також цільових, тимчасових, ресурсних, операційно-інструментальних, продуктивних і точнісних параметрів діяльності військовослужбовця.
Апробація результатів дослідження. Про основні результати дослідження доповідалось на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2006 р.) та міжвузівській науково-практичній конференції “ Психологія діяльності в особливих умовах” (Харків, 2006 р.), а також їх було обговорено на засіданні кафедри педагогіки та психології НА ДПС України імені Богдана Хмельницького. З метою удосконалення підготовки офіцерів психологічних служб для правоохоронних органів, яку здійснює Національна академія внутрішніх справ, автор розробив та вровадив у навчальному процесі спецкурси “Посттравматична реабілітація працівників Внутрішніх військ”, “Основні напрямки психокорекційної роботи у Внутрішніх військах”.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено у 5 статтях у фахових наукових виданнях з психологічних наук, затверджених ВАК України, з них 4 –одноосібні.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (159) та додатків (3). Основний зміст роботи викладено на 179 сторінках машинопису. Ілюстративний матеріал подано у 22 таблицях та 6 рисунках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу дослідження і завдання, висвітлено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів дослідження, наведено відомості про апробацію дисертації і впровадження результатів у практику.
У першому розділі „Теоретико-методологічні аспекти проблеми формування психологічної готовності спеціалістів екстремального профілю” автор визначає психологічну готовність як складний стан, у якому виявляються як психічні процеси, так і якості, властивості особистості у цілому. Психологічна готовність –це системний стан, що відповідає різним рівням психічної регуляції та включає особистісно-значеннєвий, ситуативно-цільовий та операційно-виконавчий рівень. Психологічна готовність передбачає здатність до психологічної саморегуляції, готовність діяти у нестандартних умовах, уміння передбачати, антиципувати майбутнє, формувати певну реакцію організму у складних непередбачених умовах.
Проблемі психологічної готовності до діяльності приділяли увагу багато вітчизняних психологів. Внесок у дослідження поняття “стан психологічної готовності” як у загальнотеоретичному, так і у прикладному плані зробили А.Ц. Пуні, Є.Г. Козлов, М.Д. Левітов, Є.П. Ільїн, В.М. Пушкін, Л.С. Нерсесян, О.О. Ухтомський, М.І. Виноградова, Б.Ф. Ломов, М.А. Котик, О.Р. Лурія та ін. З 60-х років минулого століття цю проблему вирішувала і вітчизняна військова психологія (М.І. Дьяченко, В.І. Варваров, Л.А. Кандибович, М.Ф. Феденко, П.А. Корчемний, Л.М. Кузнєцов, О.М. Столяренко, В.В. Сисоєв), а також психологія діяльності в особливих умовах (М.Й. Варій, О.М. Лисняк, І.В. Платонов, О.В. Самойлик, А.О. Цой). При цьому необхідно зазначити, що автори вкладають у поняття “стан психологічної готовності” різний зміст. Це пов’язано з тим, що при цьому вони використовують різні підходи: 1) до розуміння психіки; 2) до розуміння сутності психологічної готовності; 3) до дослідження різних видів діяльності.
Зміст поняття “психологічна готовність” можна визначити на основі узагальнення теоретичних розробок, пов’язаних насамперед з діяльнісним підходом у вітчизняній психології. У функціонально-системному плані психологічна готовність стосується цільових, часових, ресурсних, операційно-інструментальних, продуктивних, точнісних параметрів діяльності військовослужбовця. Психологічна готовність –це стан, що передує певній діяльності, у ньому концентруються ті можливості людини, що досягають вищого ступеня розвитку. Готовність виявляється при виконанні і після завершення службово-бойових завдань. Стан психологічної готовності має різні рівні й компонентну структуру, її прояв залежить від індивідуальних особливостей особистості та конкретних умов діяльності. Стан психологічної готовності має складну динамічну структуру, що включає емоційні, вольові, мотиваційні, пізнавальні, операційні аспекти, процеси, властивості, утворення, стани психіки людини у їхньому співвідношенні зі зовнішніми ситуаційними умовами та можливими завданнями.
Психологічна готовність як інтегральний системний параметр психіки військовослужбовця характеризує особливості активації, доцільності та спрямованості службово-бойової діяльності, ефективність її реалізації, урегульованість та стійкість до факторів, що детермінують діяльність, а також успішність відновлюваності системи професійно-важливих якостей до подальших дій (табл. 1).
Механізмом психологічної готовності є функціональна система, що забезпечує відповідну поведінку за умов професійної діяльності військовослужбовців. Специфічною формою психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ є соціально-комунікативна готовність, що пов’язана з ситуативною готовністю до службово-бойового спілкування і взаємодії. Психологічний зміст рівнів готовності військовослужбовців Внутрішніх військ можна визначити з урахуванням того, яке місце у структурі діяльності вони посідають і яку регулюючу функцію щодо її компонентів вони виконують. Відповідно до рівнів регуляції свідомості можна виділити три рівні готовності: індивідуально-значеннєвий, ситуативно-цільовий, операційно-виконавчий.
Таблиця 1
Функціональний зміст поняття “психологічна готовність”
(функціональні кореляти стану психологічної готовності
до службово-бойової діяльності)
|
Військово-професійна спрямованість |
Знаряддєво-інструментальна і ресурсна адекватність |
|
Психологічна готовність військового спеціаліста |
Відновлюваність функцій |
|
Психологічна лабільність і мобілізованість дії, адаптивність |
Урегульованість і рефлексивний самоконтроль, ситуативна пластичність, ініціативність і самостійність |
|
Поведінкова, бойова активність (службово-бойова ергічність) |
Прогностична активність і ситуативна антиципація |
|
Емоційно-вольова стійкість, доцільність дій, організованість, безпомилковість і скоординованість моторно-рухового апарату |
Швидке й адекватне орієнтування, (інтелектуальна продуктивність), службово-бойова та психологічна сумісність, комунікативність (сумісність) |
Необхідно зазначити, що прояв психологічної готовності у конкретних умовах службово-бойової діяльності пов’язаний з індивідуально-типологічними особливостями психіки військовослужбовців. Про здатність до системної саморегуляції своєї діяльності свідчить така характеристика особистості, як рівень (локус) суб’єктивного контролю, а також показники ситуативної й особистісної тривожності. Ураховуючи це, автор визначив певні критерії і показники оцінки стану психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ до діяльності по охороні громадського порядку (табл. 2).
У другому розділі “Характер впливу психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ МВС України до службово-бойової детальності на процес виконання завдань по охороні громадського порядку” акцентовано увагу на тому, що зміст психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ до діяльності по охороні громадського порядку детермінований впливом стрес-факторів (рис. 1) і обумовлений рівнем розвитку мотиваційних, емоційно-вольових, орієнтовних та виконавчих компонентів.
Таблиця 2
Критерії оцінки і показники стану
психологічної готовності військовослужбовців
|
Критерії |
Показники |
|
Усвідомлення військовослуж-бовцем соціального та особистісного сенсу участі у службово-бойовій діяльності |
|
|
Стійкість та адаптивна урегульованість дій |
|
|
Своєчасність і доцільність оперативних службово-бойових дій |
|
|
Адекватність дій правоохоронним нормам і умовам службово-бойових ситуацій |
|
Рис. 1. Основні стрес-фактори, які впливають на рівень психологічної готовності особового складу Внутрішніх військ МВС України
Взаємовплив різних компонентів стану психологічної готовності виявляється в тому, що сформованість і спрямованість мотиваційної, емоційно-вольової та пізнавальної сфер суттєвим чином визначає основний тип реакцій при зіткненні з джерелом небезпеки. Зокрема, було виявлено протиріччя мотиваційного порядку, різні емоційно-вольові переживання, труднощі пізнавального порядку, на які вказали 35,4% військовослужбовців (табл. 3).
У динаміці розвитку мотиваційного компонента психологічної готовності було виявлено боротьбу мотивів, спрямованих на себе і на діяльність; орієнтовного компонента –зростання значення інформованості при виконанні службово-бойових завдань; емоційного-вольового компонента –впевненість і рішучість при виконанні завдань, саморегуляції напруженості та тривожності.
Таблиця 3
Особливості стану поведінкових показників
психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ,
що брали участь в охороні громадського порядку (у % від кількості опитаних)
|
Виділені ознаки |
Частота виокремлення |
Відповідний показник |
Значення у балах |
|
W 27 Фізичний розвиток: |
G4 |
,8 |
|
|
- допомагав долати труднощі; |
83,6 |
||
|
- були труднощі. |
11 |
||
|
W 28 Фізичний стан при виконанні службово-бойових завдань: |
G3 |
,5 |
|
|
- відчував напруженість, скутість; |
13,2 |
||
|
- порушення, що ускладнювали діяльність; |
22,2 |
||
|
- не змінювався; |
37,4 |
||
|
- свобода і легкість рухів. |
19,8 |
||
|
W 31 Труднощі при застосуванні зброї: |
G2 |
,46 |
|
|
- не відчував; |
52,2 |
||
|
- відчував; |
39,6 |
||
|
- відчував постійно. |
6,6 |
На першому етапі дослідження було виявлено психологічну неготовність до службово-бойової діяльності; на другому –психологічну неготовність і фізичний дискомфорт; на третьому –небезпеку для життя. Ступенем сформованості психологічної готовності в умовах професійної діяльності було прийнято вважати успішність діяльності в цілому, а також рівень негативних переживань під час виконання службово-бойових завдань (табл. 4).
Було з’ясовано, що динаміка психологічної готовності військовослужбовців охоплює етап попередньої діяльності, реалізації діяльності та її завершення. На цих трьох етапах психологічна готовність можна охарактеризувати через стан компонентів психіки військовослужбовця. Це дає можливість зробити висновок про сформованість зазначеного стану у військовослужбовців, визначати успішність їх діяльності. Динаміка психологічної готовності багато в чому визначається зовнішніми факторами: організацією морально-психологічного забезпечення та рівнем професіоналізму і психолого-педагогічної підготовленості офіцерів. Урахування цього дозволило зробити висновок про те, що психологічна готовність військовослужбовців до професійної діяльності підвищується, якщо попередньо буде проведено роботу щодо ознайомлення з можливими варіантами їх дій. Визначено, що важливими елементами психологічної роботи з військовослужбовцями є: формування навичок діяльності, підтримка на високому рівні активності пізнавальних процесів, посилене формування необхідних знань, навичок і вмінь.
Таблиця 4
Вираженість негативних переживань військовослужбовців
при виконанні службово-бойових завдань
(у % від кількості опитаних)
|
№ з/п |
Негативні переживання, на які вказали військовослужбовці |
Розподіл виборів |
|
1 |
Спалахи гніву, які не можна пояснити. |
36 |
|
2 |
Роздратованість. |
31 |
|
3 |
Пригадування обставин травмуючої події. |
26 |
|
4 |
Гостре бажання повернутися до місця службово-бойових дій. |
19 |
|
5 |
Зміна уявлень про подальше життя. |
18 |
|
6 |
Втрата інтересу до певних видів діяльності. |
15 |
|
7 |
Спогади про події, що супроводжуються переживаннями. |
14 |
|
8 |
Труднощі при концентрації уваги. |
12 |
|
9 |
Сни, що повторюються. |
11 |
|
10 |
Хвороблива реакція на мирну дійсність. |
10 |
|
11 |
Порушення сну, безсоння. |
7 |
|
12 |
Почуття провини за участь у службово-бойових діях. |
4 |
У третьому розділі “Організаційно-психологічні аспекти підвищення рівня психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ МВС України до охорони громадського порядку” з’ясовано, що психологічну підготовку можна визначити як процес цілеспрямованого формування психічних якостей, що забезпечують належне виконання військової діяльності у різних службово-бойових ситуаціях. Запропоновано розглядати психологічну підготовку не як самостійний вид службово-бойової діяльності, а як сукупний елемент системи бойового навчання військ. Таким чином, визначено, що систему підготовки військ потрібно будувати з урахуванням вимог до психології особового складу в умовах впливу різних екстремальних факторів. Формування психологічної готовності має бути головною метою психологічної підготовки.
Основною експериментальною базою дослідження були військовослужбовці підрозділів Внутрішніх військ МВС України. У цілому різними методами дослідження було охоплено 325 військовослужбовців. Для формування у військовослужбовців навичок саморегуляції свого психофізичного стану в експериментальній роботі було апробовано методику ігрового моделювання. В основу було покладено ситуативно-образний тренінг, ядром якого стала методика психологічної підготовки військовослужбовців до відповідних екстремальних ситуацій та варіантів її розвитку. В результаті роботи, проведеної в експериментальній групі, було зафіксовано зміну показників залежних змінних –факторів, що детермінують готовність. Перевірка за критерієм Стьюдента (t-критерій) підтвердила істотні розбіжності за всіма факторами в експериментальній групі на початку експерименту і наприкінці (табл. 5).
Таблиця 5
Значення t-критерію розбіжностей середніх показників оцінок факторів,
що визначають готовність в експериментальній групі
до і після експерименту
|
1 фактор |
фактор |
фактор |
фактор |
|
|
Рівень значень |
2,74 |
,89 |
,66 |
,91 |
де:
1-й фактор - сформованість ціннісно-смислової сфери;
-й фактор - рівень загальної і ситуативної тривожності;
-й фактор - рівень суб’єктивного контролю;
-й фактор - сформованість у військовослужбовців навичок саморегуляції свого стану.
У контрольній групі за цими факторами істотних розбіжностей не було виявлено. Таким чином, у результаті впливу на фактори, що детермінують формування стану психологічної готовності, було виявлено значущу зміну залежної змінної, що виражає рівень психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ. Було виявлено, що характер посттравматичної поведінки військовослужбовця залежить від рівня його активності, спрямованої на протидію негативному впливу стрес-факторів травмуючої обстановки, характеру його способів подолання дестабілізуючого впливу на психіку, поведінку та життєдіяльність бойових стресорів, наявності у військовослужбовця досвіду поведінки у службово-бойовій обстановці.
Визначено, що психологічна допомога військовослужбовцям у подоланні впливу психотравмуючого бойового стресу і відновленні психологічної готовності повинна передбачати проведення психореабілітаційних заходів з метою впливу на систему регуляції діяльності військовослужбовця –на індивідуально-значеннєвому, ситуативно-цільовому й операційно-виконавчому рівнях. Психологічна реабілітація повинна бути обов’язковою ланкою у підвищенні професійної надійності військовослужбовців. Було також враховано, що період психологічної реабілітації настає за періодом медичної реабілітації, при цьому можливе використання прийомів спеціальної психологічної допомоги, оскільки переживання щодо не зовсім повної медичної реабілітації і відновлення здоров’я найчастіше не мають характеру гострих психічних розладів, тому на них можна впливати методами психологічної корекції. Під час дослідження було виявлено кореляцію між одержанням поранення і подальшими показниками психологічної готовності (табл. 6).
Таблиця 6
Кореляції між отриманням поранення
й окремих показників психологічної готовності
|
Показники психологічної готовності |
Отримання поранення |
|
Рівень психологічної готовності |
-0,37 |
|
Інтернальність щодо здоров’я |
-0,36 |
|
Рішучість |
0,61 |
|
Бажання одержати нагороду |
0,63 |
ВИСНОВКИ
1. Психологічна готовність військовослужбовця Внутрішніх військ МВС України до службово-бойової діяльності по охороні громадського порядку –це системний взаємозв’язок його властивостей і станів особистості, свідомості та діяльності, що визначає часові, динамічні і ресурсно-продуктивні характеристики бойової-службово-бойової активності. У структурі психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ можна виділити декілька рівнів готовності, що відповідають рівням психічної регуляції діяльності. Вона включає ієрархічно підпорядковані рівні готовності: індивідуально-значеннєвий, ситуативно-цільовий та операційно-виконавчий. На кожному окремому рівні систему “свідомість-особистість-діяльність” можна представити взаємозалежними компонентами-модальностями: мотиваційним, емоційно-вольовим, орієнтовним і виконавчим (поведінковим). Окремим компонентом у стані психологічної готовності є комунікативний компонент.
Значущі стійкі індивідуально-психологічні та професійно-бойові властивості особистості військовослужбовця визначають особливості усвідомлення ним ситуативного стану мотиваційних, емоційно-вольових, когнітивних та операційно-виконавчих компонентів психологічної структури індивідуальної службово-бойової діяльності. Психологічна готовність як усвідомлене відображення наявного потенціалу й актуального стану системи “особистість-діяльність” забезпечує: формування особистісного змісту участі військовослужбовця у службово-бойовій діяльності; своєчасність і доцільність поточних оперативних службово-бойових дій; їхню адекватність правоохоронним нормам та умовам службово-бойових ситуацій; ситуативну стійкість і урегульованість дій при зростанні напруженості; відновлення вихідних характеристик психологічної структури діяльності після виконання військовослужбовцями службово-бойових завдань.
2. Факторами, що впливають на стан психологічної готовності, є: небезпека для життя; непевність обстановки, що виникає внаслідок широкої варіативності прийомів і способів протидії і змушує військовослужбовця бути готовим до гнучкої зміни алгоритму службово-бойової діяльності; обмеженість дій військовослужбовців службово-правовими нормами, обумовлена підставами, при яких застосовуються війська; особистісне сприйняття відповідності службово-бойових завдань і соціальної необхідності; дефіцит часу на вибір і виконання успішних дій відповідно до обстановки; регламентованість застосування засобів і способів у службово-бойовій діяльності, що пов’язана з правовою відповідальністю.
3. Психологічними умовами формування стану готовності у військовослужбовців Внутрішніх військ є: адекватна регуляція індивідуально-значеннєвого, ситуативно-цільового й операційно-виконавського рівня; підвищення здатності гнучко регулювати стан емоційно-вольової сфери, зниження тривожності; підвищення рівня суб’єктивного контролю до рівня “господаря” своєї долі; військово-професійна моторно-рухова адекватність; регуляторно-компенсаторна компетентність і активність.
. Динаміка психологічної готовності залежить від сформованості її рівнів, їхньої відповідності діяльності та свідчить про можливість її коливання при виконанні службово-бойових завдань. У випадку, коли адекватний рівень регуляції обумовлений умовами середовища, діяльність військовослужбовця може мати оптимальні психічні витрати. Невідповідність рівнів психологічної готовності призводить до порушення чи руйнування структури діяльності, викликає підвищення емоційних переживань, різкі коливання станів військовослужбовців, втрату орієнтування у службово-бойових ситуаціях, появу психічних ускладнень, особистісні переживання. Найбільш значні коливання можливі: у мотивів, спрямованих на себе і на діяльність, інформованості при виконанні службово-бойових завдань, впевненості та рішучості, саморегуляції своєї напруженості та тривожності. У динамічному аспекті реалізації готовності можна виділити потенційну, актуальну і “нову” готовності. Прояв психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ характеризується переходом від індивідуально-значеннєвого до ситуативно-цільового, а потім до операційно-виконавчого рівня.
. Основними компонентами системи формування психологічної готовності військовослужбовців до службово-бойової діяльності по охороні громадського порядку є: психологічна оцінка і діагностика особистісних якостей; психологічна підготовка на трьох рівнях регуляції службово-бойової діяльності –індивідуально-значеннєвому, ситуативно-цільовому, операційно-виконавчому з урахуванням найменш розвинутого рівня готовності та найменш сформованого її компонента; психологічний супровід у процесі службово-бойової діяльності; комплексна психологічна реабілітація військовослужбовців у процесі службово-бойових дій і після виконання ними службово-бойових завдань.
6. Основними показниками сформованості психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ є: спрямованість і адекватність ціннісно-смислової сфери; суб’єктивна мобілізованість, налаштованість і рішучість до виконання дії; ситуативна емоційно-вольова стійкість; рівень суб’єктивного контролю; рівень загальної і ситуативної тривожності; здатність до прогнозування динаміки службово-бойових ситуацій і гнучкої зміни алгоритму індивідуальних службово-бойових дій; адекватність обґрунтування своїх дій по охороні громадського порядку службово-правовими нормами, наявність і ступінь переживань.
7. Умовами підвищення ефективності психологічної підготовки військовослужбовців є: виділення її у самостійний вид підготовки; цілеспрямоване використання психологічних можливостей вправ, практичних занять і ситуативно-образного психорегулюючого тренування; поступовість у нарощуванні труднощів при створенні ситуацій щодо відпрацьовування службово-бойових завдань, комплексний характер підготовки. Умовами ефективності психологічного супроводу є його безперервність, врахування індивідуальних особливостей військовослужбовців, матеріальна забезпеченість. Умовами ефективності психологічної реабілітації є своєчасна діагностика станів військовослужбовців, узгодженість зусиль різних структур і ланок управління.
Напрямками подальшого дослідження можна вважати: вивчення особливостей становлення і динаміки розвитку психологічної готовності військовослужбовців з низькими показниками у службово-бойовій діяльності та дезадаптивною поведінкою; удосконалення методів психологічної підготовки; експериментальне дослідження ефективності формування психологічної готовності до службово-бойової діяльності у військовослужбовців за контрактом.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Молотай В. А. Структура й особливості психологічної готовності військовослужбовців до службово-бойової діяльності // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Т.VII, вип. 5. –К.: 2005. –С. 247-255.
. Молотай В. А. Особливості прояву рівнів психологічної готовності у складних ситуаціях службово-бойової діяльності по охороні громадського порядку // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Т.VII, вип. 6. –К.: 2005. –С. 224-229.
3. Молотай В. А. Динаміка психологічної готовності військовослужбовців до діяльності по охороні громадського порядку // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С.Костюка АПН України. Т.VIIІ, вип. 3. –К.: 2006. – С.205-211.
. Молотай В. А., Черняк А.І. Психологічна готовність до діяльності в особливих умовах як предмет психологічного дослідження // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. військово-спеціальні науки. Випуск 12-13. –К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”. –С. 120-125.
5.Молотай В. А. Формування психологічної готовності військовослужбовців у ході бойової підготовки // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових. праць. –К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. –№ 10 (34). –С.191-197.
.Молотай В. А. Формування психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ до діяльності по охороні громадського порядку // Матеріали науково-практичної конференції „Психологія діяльності в особливих умовах”. –Харків, 2006. –С. 92-95.
7. Молотай В. А. Психологічні умови формування стану готовності у військовослужбовців внутрішніх військ // Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції „Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (12 травня 2006 року). –С. 127-129.
АНОТАЦІЇ
Молотай В. А. Формування психологічної готовності військовослужбовців Внутрішніх військ МВС України до діяльності по охороні громадського порядку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.09 –“Психологія діяльності в особливих умовах”. –Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. –Хмельницький, 2006.
Психологічна готовність військовослужбовця Внутрішніх військ по охороні громадського порядку є системним станом психологічних ресурсів особистості, що забезпечують регуляцію діяльності перед початком, при виконанні службово-бойових завдань та після їхнього завершення. Структура психологічної готовності –це єдність декількох рівнів готовності, що відповідають різним рівням психічної регуляції діяльності, зокрема особистісно-значеннєвому, ситуативно-цільовому та операційно-виконавчому.
Визначено специфічні фактори, що значимо впливають на стан психологічної готовності, критерії оцінки сформованості її рівня, а також основні показники її сформованості. Встановлено основні компоненти системи формування психологічної готовності військовослужбовців до службово-бойової діяльності по охороні громадського порядку, а також психологічні умови формування стану готовності у військовослужбовців: рефлексивна регуляція рівнів службово-бойової діяльності; підвищення здатності військовослужбовцями регулювати стан емоційно-вольової сфери та тривожність; підвищення ролі індивідуально-значеннєвого рівня суб’єктивного контролю окремих дій з урахуванням цілісності життєвої стратегії; військово-професійна і моторно-рухова адекватність; регуляторно-компенсаторна компетентність і активність.
Для формування у військовослужбовців навичок саморегуляції свого психофізичного стану запропоновано методику ігрового моделювання, в основу якої покладено ситуативно-образний тренінг, що ґрунтується на уявному відтворенні бойової ситуації, варіантів її розвитку, можливих дій та емоційного тла діяльності.
Ключові слова: психологічна готовність, службово-бойова діяльність, психологічні умови, ситуативно-образний тренінг.
Молотай В.А. Формирование психологической готовности военнослужащих Внутренних войськ МВД Украины к деятельности по охране общественного порядка. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 –“Психология деятельности в особых условиях”. –Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. –Хмельницкий, 2006.
Психологическая готовность военнослужащего Внутренних войск МВД Украины к служебно-боевой деятельности по охране общественного порядка представляет собой системное состояние психологических ресурсов личности, которые обеспечивают регуляцию деятельности перед началом выполнения служебно-боевых задач, в ходе их выполнения и после их завершения. Структура психологической готовности военнослужащих представляет собой единство нескольких уровней готовности, которые соответствуют разным уровням психической регуляции деятельности. Она включает иерархически соподчиненные уровни готовности: личностно-значимый, ситуативно-целевой и операционально-исполнительский.
Специфическими факторами, которые значимо влияют на состояние психологической готовности военнослужащих, таковы: опасность для жизни; неопределенность обстановки; строгая ограниченность действий военнослужащих служебно-правовыми нормами; соответствие выполняемых служебно-боевых задач их социальной необходимости; дефицит времени на выбор и выполнение успешных действий с учетом требований обстановки; регламентированность применения средств и способов в служебно-боевой деятельности, связанная с правовой ответственностью.
Критериями оценки сформированности уровня психологической готовности являются: осознание военнослужащим социального и личностного содержания участия в служебно-боевой деятельности; своевременность и целесообразность текущих оперативных служебно-боевых действий; их адекватность правоохранительным нормам и условиям служебно-боевых ситуаций; ситуативная стойкость и адаптивная регулируемость действий при изменении условий экстремальности обстановки; восстановление исходных характеристик психологической структуры деятельности после выполнения военнослужащими служебно-боевых задач.
Основными показателями сформированности психологической готовности военнослужащих определены: направленность и адекватность ценностно-смысловой сферы; субъективная мобилизованность, настроенность и решительность к осуществлению служебно-боевых действий; ситуативная эмоционально-волевая стойкость; уровень субъективного контроля; уровень общей и ситуативной тревоги; способность к прогнозированию динамики служебно-боевых ситуаций и гибкому изменению алгоритма индивидуальных служебно-боевых действий; адекватность своих действий по охране общественного порядка служебно-правовым нормам.
Основными компонентами системы формирования психологической готовности военнослужащих к служебно-боевым действиям по охране общественного порядка являются: психологическая оценка и диагностика личностных качеств; психологическая подготовка на трех уровнях регуляции служебно-боевой деятельности –личностно-смысловом, ситуативно-целевом, операционально-исполнительском; психологическое сопровождение в процессе служебно-боевой деятельности; комплексная психологическая реабилитация и социально-психологическая реадаптация военнослужащих в процессе служебно-боевых действий и после их выполнения.
Психологические условия формирования состояния готовности у военнослужащих таковы: рефлексивная регуляция личностно-смыслового, ситуативно-целевого и операционально-исполнительского уровней служебно-боевой деятельности; повышение их способности регулировать состояние эмоционально-волевой сферы, снижение тревожности; повышение роли личностно-смыслового уровня субъективного контроля отдельных действий с учетом целостности жизненной стратегии; военно-профессиональная и моторно-двигательная адекватность; регуляторно-компенсаторная компетентность и активность. Для формирования у военнослужащих навыков саморегуляции своего психофизиологического состояния предложена методика игрового моделирования, в основу которой положен ситуативно-образный тренинг, базирующийся на воображаемом воссоздании боевой ситуации, вариантов ее развития, совершаемых действий и эмоционального фона деятельности.
Ключевые слова: психологическая готовность, служебно-боевая деятельность, психологические условия, ситуативно-образный тренинг.
Molotay V.A. Psychological readiness formation of the military men of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine for activity on public order protection. – Manuscript.
The thesis is for obtaining the Psychological Sciences Degree in Speciality 19.00.09 –“Psychology of Activity under Special Conditions”. – The National Academy of the Borderguard Service of Ukraine, named after Bohdan Khmelnitsky. –Khmelnitsky, 2006.
Psychological readiness of military man of the Internal Forces on the public order protection is the systematic state of personality psychological resources which ensure regulation of activity before beginning and while carrying out service-combat operations and after their completion. The structure of psychological readiness is a complex of some levels of readiness, which corresponds to different levels of psychological activity regulation: personally-significant, situationally-target and operationally-executive.
Specific factors which influence significiency the state of psychological readiness; criteria of formation evaluation of its level, and also the main indeces of its formation have been determined. The principal components of the system of psychological readiness formation of military men for service-combat activity on public order protection, and also psychological conditions of formation of readiness state of military men: reflective regulation of service-combat levels; rise in ability of military men to regulate emotional and volitional sphere; reducing in uneasiness; rise in the role of individual-significant level of subjective control of some actions in view of the integrity of life strategy; military-professional and motor-moving adequacy; regulation-compensative competence and activity have been determined.
The methods of game modelling of military men’s habits of self-regulation formation of their psycho-physical state have been suggested. This methods are based on the situational-imaginable training, grounded on imagination reproduction of combat situation, variants of its development, carried out actions and emotional background of activity.
Key words: psychological readiness, service-combat activity; psychological conditions, situational-imagination training.