Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
19
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень
САВЧУК Олександр Володимирович
УДК 65.011.8:339.727
РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ОСНОВІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФАКТОРУ
Спеціальність 08.07.01 –Економіка промисловості
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Одеса –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної Академії наук України (м.Одеса).
Науковий керівник - кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
ОСІПОВ Володимир Миколайович,
Інститут проблем ринку та економіко-
екологічних досліджень НАН України,
Офіційні опоненти: доктор економічних наук,
старший науковий співробітник
БУТЕНКО Анатолій Іванович,
Інститут проблем ринку та економіко-
екологічних досліджень НАН України,
завідувач відділом
кандидат економічних наук, доцент
ЛИСЮК Володимир Митрофанович,
Одеське обласне теріторіальне відділення
Антимонопольного комітету України,
голова
Провідна установа: Одеський державний політехнічний
університет Міносвіти України,
кафедра менеджменту (м.Одеса)
Захист відбудеться "__8__”_квітня_ 1999 р. о_14_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К41.177. 01 в Інституті
проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
за адресою: 270044, Одеса, Французький бульвар, 29.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
за адресою: 270044, Одеса, Французький бульвар, 29.
Автореферат розісланий "__4_” березня 1999 р.
В.о. вченого секретаря
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук, професор Степанов В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Економічна криза в Україні, що затягнулася, призвела до катастрофічного спаду виробництва практично в усіх галузях. У машинобудуванні та металообробці обсяг виробництва в 1997 році склав не більш 35 відсотків від рівня 1990 року. При цьому питома вага машинобудування у загальному обсязі промислового виробництва за 1990-1996 роки знизилася більш ніж в два рази - з 30.7% до 14.7%. З експертних даних за той же час зношуваність промислово-виробничих фондів у машинобудуванні збільшилась з 46.9% до 51.0%. Значно погіршилися показники іноваційної діяльності підприємств машинобудівної галузі. Наприклад, у 1996 році в порівнянні з 1995 роком запровадження нових технологічних процесів зменшилось на 27.2%, виробництво нових видів продукції (найменувань) освоєно менше на 14.4%.
У цих умовах вихід України з кризи, за рахунок підвищення ефективності виробництва, зв'язують з реструктуризацією окремих підприємств, галузей та всього народногосподарського комплексу в цілому. При цьому першочергову увагу треба приділяти реструктуризації машинобудування, як однієї з найважливіших галузей промисловості, що визначає стратегічний напрямок її розвитку.
Успішне проведення реструктуризації економіки неможливо без поширення та інтенсифікації інвестиційних процесів в нашій країні. В останній час в Україні почали формуватися умови для активізації означених процесів: значно знизився рівень інфляції, зменшилась прибутковість фінансових засобів та вартість позичкових коштів, збільшився обсяг реальних кредитних ресурсів.
Ключовою проблемою здійснення раціональної інвестиційної діяльності як у промисловості, так і в інших галузях є оцінка економічної эфективності відповідних інвестиційних проектів. При цьому особливе значення в сучасних умовах мають питання взаємодії суб'єкту господарювання, що здійснює проект, з інвестором, визначення найбільш ефективних напрямків інвестиційної діяльності.
З проблемою визначення економічної ефективності інвестиційних проектів тісно пов'язана задача оцінки економічних умов з позицій їхньої відповідності меті залучення капіталів до виробничої сфери, розвитку інвестиційних процесів у цілому. Розв'язання цієї задачі дозволило б оцінити поточний стан інвестиційного клімату в країні, прогнозувати перспективи розвитку інвестиційної діяльності.
Враховуючи складні економічні умови в країні, об'єктивно з'являється потреба не лише в “простій” оцінці ефективності використання інвестицій, але і в оптимізації як інвестиційних проектів, в рамках яких вони здійснюються, так і умов їхньої реалізації. Оптимізація проектів дозволила б підвищити якість використання інвестиційних ресурсів за рахунок вибору раціональної схеми та параметрів взаємодії основних учасників проекту, обсягу та структури позичкових і залучених коштів для його фінансування, параметрів виробничої діяльності, умов реалізації відповідної продукції або послуг та інше.
Проведений аналіз різноманітних інформаційних джерел показав, що методологічні та методичні аспекти розв'язання цих задач та комплексу пов'язаних з ними питань, необхідної проробки не дістали. Дана обставина стала підставою для вибору теми і напрямків цього дисертаційного дослідження, визначає її актуальність. Дослідження та розв'язання означених проблем, отримане на достатньому рівні узагальнення, має не лише практичний інтерес, що визначається потребами і тимчасового стану економіки країни, але й дозволило б внести вклад у розвиток економічної теорії інвестиційного проектування в умовах реструктуризації промисловості, що підтверджує не тільки практичну, але і наукову актуальність обраного напрямку цієї дисертаційної роботи.
Дисертаційне дослідження виконувалося в межах плану науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темою “Методологічні питання розробки інвестиційної політики промислового підприємства в умовах формування ринкової економіки” (номер держреєстрації 0197U000455).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методологічних та методичних положень реструктуризації промислового виробництва на основі оцінки економічної ефективності і оптимізації відповідних інвестиційних проектів, економічних умов інвестування у виробництво. У відповідності з означеною метою в дисертації розглядаються такі завдання:
Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є економічний механізм реструктуризації промисловості та умови його реалізації. Предметом дослідження є методологічні основи і методичні підходи визначення економічної ефективності реструктуризації промисловості на основі оцінки та оптимізації інвестиційних проектів, умов їхньої реалізації.
Методологія та методика дослідження. Дисертаційне дослідження виконано на основі вивчення спеціальної економічної літератури з питань реструктуризації промисловості, інвестиційної діяльності та оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, законодавчих і нормативних актів України, регламентуючих інвестиційні процеси в країні. В процесі дослідження використовувались прийоми і методи інвестиційного та економічного аналізу фінансового менеджменту, статистичної обробки даних, економіко-математичного моделювання, - розрахунки проводилися на ПЕОМ. Джерелами інформації для проведених досліджень були дані державної статистичної звітності, проектні та звітні матеріали промислових підприємств, наукові публікації, що стосуються цієї тематики.
Наукова новизна результатів дослідження. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у розвитку та поглибленні методологічних і методичних положень реструктуризації промисловості на підставі оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів та умов інвестування у виробництво:
Практичне значення одержаних результатів. Нові теоретичні положення, методичні розробки, висновки, отримані в ході дисертаційного дослідження, доведено до конкретних практичних рекомендацій. У концентрованому вигляді вони представлені в процедурі оцінки економічної ефективності та оптимізації інвестиційних проектів реструктуризації промисловості. Дана процедура зумовлена для вирішення різноманітних практичних задач аналізу процесів інвестування у виробництво: кількісної оцінки привабливості економічних умов для інвестиційної діяльності, міри відповідності зазначених умов конкретним проектам (і навпаки), визначення економічної ефективності реалізації інвестиційних проектів реструктуризації промисловості, що розглядаються, оцінки ризиків їхнього здійснення, модифікації проектів з метою щодо підвищення їхньої ефективності та інше. Причому, процедура дозволяє проводити вирішення як окремих задач інвестиційного аналізу (наприклад, оцінку ризиків проекту, його оптимізацію та інше.), так і здійснювати комплексну, всебічну оцінку інвестиційних проектів та умов їхньої реалізації.
Процедура аналізу і оптимізації інвестиційних проектів була у повному обсязі реалізована при економічній оцінці реальних інвестиційних проектів реструктуризації “Азовзагальномаш” (м.Маріуполь), основні методичні положення оцінки економічної ефективності, отримані в роботі, були використані в процесі аналізу відповідних проектів Конструкторським бюро машинобудування ім.О.О.Морозова (м. Харків). Основні положення роботи з питань економічної оцінки інвестиційних проектів реструктуризації промислового виробництва використовувались у навчальному процесі Приазовським державним технічним університетом для спеціальностей “Менеджмент у виробничій сфері” та “Економіка підприємства”. Практичні рекомендації одержали позитивний відгук на техрадах Державного головного спеціалізованого конструкторсько-технологічного інституту концерну “Азовмаш”, техніко-економічних радах Маріупольської міської ради, розширеному засіданні комісії з питань реструктуризації, санації та банкрутства Мінпрома України при розгляді питання “Про хід виконання плану реструктуризації концерну “Азовмаш” та заходів, спрямованих на стабілізацію фінансово-господарського становища підприємства”, що проходив 20 травня 1997 року.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися і отримали позитивну оцінку на Міжнародній науковій конференції “Економічні проблеми розвитку виробництва” (Одеса, 1995), наукових семінарах Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Інституту економіки промисловості НАН України, Одеського державного универсітету.
Публікації. По результатах дисертаційного дослідження опубліковано 6 друкованих робот загальним обсягом 24,1 д.а., особисто автору належить 4,9 д.а.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і викладена на 177 сторінках машинописного тексту, включаючи 38 таблиць на 35 сторінках, 16 малюнків на 10 сторінках, бібліографію (96 джерел) та додатків на 21 сторінці.
У вступі обгрунтована актуальність теми, визначено задачі дослідження, наукова новизна його результатів, охарактеризовано практичне значення та реализацію положень дисертації.
Перший розділ дисертації присвячений аналізу сучасного стану машинобудівельного комплексу України, меті, задачам та напрямкам його реструктуризації, виявленню ключової проблеми успішного здійснення реструктуризації –створення сприятливого інвестиційного клімату та запровадження раціональної інвестиційної політики. У даному розділі також проведено критичний аналіз відомих показників ефективності інвестиційних проектів та типизація задач їхньої економічної оцінки.
В другому розділі роботи розглядаються методичні запитання економічного аналізу інвестиційних проектів реструктуризації промисловості та умов інвестування: запропоновано нові та модифіковано відомі показники ефективності проектів, привабливості економічних умов інвестування у промислове виробництво, отримано відповідні розрахункові співвідношення для типових варіантів здійснення інвестиційних проектів.
При цьому особлива увага приділяється віддзеркаленню впливу інфляційних процесів на означені показники та інвестиційну діяльність у цілому. Чимале місце в даному розділі займає також вивчення загальних закономірностей впливу основних параметрів зовнішнього середовища на економічну ефективність проектів реструктуризації промисловості.
Третій розділ присвячений прикладним аспектам аналізу процесів інвестування у реструктуризацію промислового виробництва. При цьому наголос робиться не стільки на проблемі економічної оцінки інвестиційних проектів, скільки на разробку засобів підвищення їхньої ефективності. Тому в даному розділі розглядаються такі питання, як оптимізація інвестиційних проектів, побудова загальної процедури аналізу ефективності і оптимізації.
У висновках сформульовано основні результати, які одержано в процесі дослідження.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Виділено основні задачі та необхідні умови реструктуризації машинобудівної галузі України.
Головною метою реструктуризації машинобудівного комплексу є підвищення економічної ефективності процесів його функціювання. Для її досягнення необхідно розв'язання таких задач:
Очевидно, що здійснення означених дій припускає відповідне поновлення основних виробничих фондів (актуальність цієї проблеми значно зростає, якщо враховувати сучасний стан промислово-виробничих фондів даної галузі), що, у свою чергу, вимагає поліпшення экономічних умов інвестування у реструктуризацію машинобудівного комплексу.
Основними напрямками підвищення інвестиційної привабливості машинобудівної галузі і промисловості взагалі, поліпшення умов инвестиційної діяльності можуть бути такі:
Однак підготовка та реалізація означених заходів навіть при всіх сприятливих умовах вимагає певного часу. Тому в нинішніх умовах гострого дефіциту інвестиційних ресурсів реструктуризація може здійснюватися лише на підставі вибіркового підходу до інвестування різноманітних господарських суб'єктів. Здійснення даного підходу вимагає використання об'єктивних, точних та надійних методів оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів реструктуризації промисловості.
Проведено критичний аналіз сучасних методів оцінки економічної ефективності інвестицій у промисловість, що дозволив виявити деякі притаманні недоліки.
Відомі методи оцінки економічної ефективності інвестицій базуються на таких показниках як поточна вартість, внутрішня норма рентабельності, індекс рентабельності та деяких інших, що у відповідних методиках задаються у самому загальному вигляді, без прив’язування до деяких типових умов реализації інвестиційних проектів. Така ситуація вимагає в кожому конкретному випадку вирішувати задачу побудови відповідних форм розрахунку показників ефективності, що викликає певні складнощі на етапі попередньої оцінки инвестиціоних проектів у промисловості.
Не менш важливо і те, що означена система показників не дозволяє одержати відповіді на наступні вагомі питання, що виникають у процесі оцінки та аналізу економічної ефективності реальних проектів:
Крім того, сучасні методики економічної оцінки інвестиційних проектов не дають яких-небудь рекомендацій щодо вдосконалення проектів з метою підвищення їхньої ефективності, хоча актуальність даної задачі в тимчасових умовах безсумнівна.
Означена ситуація припускає необхідність спеціального розгляду питань оцінки економічної ефективності інвестицій у реструктуризацію промисловості.
Побудована система можливих варіантів взаємодії основних учасників інвестиційного проекту та відповідних постановок задач оцінки економічної ефективності.
З великого числа різноманітних учасників інвестиційного проекту в роботі виділяються три основних: розробник або власник проекту, суб'єкт, що реалізує проект, інвестор. Очевидно, що склад учасників проекту віддзеркалює перелік тих основних питань (завдань), що повинні розглядатися та вирішуватися у ході його здійснення, а саме:
(у технологічному або виробничому сенсі);
У різноманітних ситуаціях одна й та ж юридична особа може виступати в ролі того чи іншого учасника інвестиційної діяльності - є інвестором або розробником проекту чи його виконавцем. Крім того, цілком реальними є умови, при яких одна й та ж організація вирішує задачі двох або трьох основних учасників інвестиційного проектування, тобто поєднує в одній особі функції двох або трьох учасників проекту.
У зв'язку з цим можливі різноманітні схеми взаємодії учасників здійснення інвестиційних проектів.
Для кожної з схем у роботі описано відповідні постановки задач оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів. Причому, змістовна постановка задачі визначається не лише відповідною схемою, але й тим, хто з її учасників є ініціатором здійснення проекту.
Таким чином, у роботі одержана не тільки класифікація (типизація) умов реалізації проектів, але і задач економічної оцінки. У економічному плані щодо постановки означених задач у першу чергу розрізняються структурою і формою (механізмом) здійснення витрат та отримання прибутків у процесі того чи іншого варіанту реалізації інвестиційного проекту.
У подальшому робота присвячена оцінці економічної ефективності схем здійснення інвестиційних проектів, ініціатором яких є виробниче підприємство.
Запропоновано показники і одержано розрахункові співвідношення для оцінки економічних результатів здійснення інвестиційних проектів реструктуризації промисловості.
У роботі запропоновано і аналізується показник загального спільного прибутку (In), що генерується проектом (з урахуванням реінвестування у фінансові засоби і плати за використання кредиту) за весь період його реалізації. В певному сенсі даний показник відповідає відомому показнику чистої поточної вартості. Відзнака полягає в тому, що оцінка коштів, що генеруються проектом, приводиться не на час початку робіт щодо його здійснення, а на час завершення проекту. У змістовному плані такий підхід є більш переважним, тому що він визначає не тільки прибутковість або збитковість проекту, але й зумовлює оцінку загальної маси фінансових коштів, що будуть одержані за весь час його реалізації.
Крім того, форма обчислення даного показника (виділення окремо власних та позичкових коштів для фінансування проекту) дозволяє здійснювати більш глибокий аналіз впливу умов реалізації інвестиційного проекту на його экономічну ефективність.
Однак головна перевага показника загального прибутку полягає в тому, що в роботі одержані конкретні розрахункові співвідношення для його визначення при різноманітних умовах ( схемах) реалізації інвестиційного проекту, що значно спрощує і полегшує проведення оперативної оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, що аналізуються.
Найпростішим зразком такого співвідношення є :
Iп = (Ic + Iз)[(1 + )n - 1]/ - Iз[(1 + )n - 1]/ - Iз, (1)
|
де |
Iп |
- обсяг грошових коштів, що будуть одержані підприємством через n років реалізації проекту, |
|
- річна норма прибутку; |
||
|
Iс, Iз |
-власні і позичкові кошти, необхідні для здійснення инвестиційного проекту, відповідно; |
|
|
, |
- вартість позичкових коштів та прибутковість фінансових засобів (відповідні процентні ставки). |
Наведене співвідношення відповідає ситуації, при якій проект приносить прибуток, починаючи з першого року реалізації, а вся сума кредитних коштів Iз повинна бути повернута інвестору єдиноразово через
n років його здійснення.
Для більш детальної характеристики економічної ефективності проекту запропоновано показник прибутковості одиниці власних (icп) та (iзп) позичкових (iзп) коштів, що інвестувалися у проект.
Icп и iзп являють собою величину прибутку, що принесе одиниця власних та позичкових коштів, відповідно, через n років реалізації проекту.
У дисертаційній роботі виведено співвідношення для визначення даних щодо показників при різноманітних умовах реалізації проекту, проведено їх порівняльний аналіз.
Для випадку найбільш простої схеми здійснення інвестиційного проекту, наведеної вище, формули розрахунку прибутковості одиниці коштів, що інвестувалися, мають наступний вигляд:
iзп = {( - )[(1 + )n - 1] - }/, (2)
iсп = [(1 + )n - 1]/. (3)
Для оцінки економічних умов інвестування у реструктуризацію промислового виробництва запропоновано показник граничної норми прибутку інвестиційного проекту.
Гранична норма прибутку проекту визначається, виходячи з параметрів зовнішніх економічних умов його реалізації й зумовлює таке значення норми прибутку проекту, перевищення якого робить економічно доцільним його здійснювання.
Таким чином, гранична норма прибутку є кількісним показником, що характеризує економічні умови інвестування у реальні активи, ступінь сприяння даній діяльності. Чим її значення вище, тим менш сприятливим є інвестиційний клімат і навпаки. Означений показник визначається окремо для випадку фінансування проекту за рахунок власних (с) та позичкових (з) коштів.
У роботі одержано розрахункові формули визначення граничної норми прибутку для різних умов реалізації проекту.Найпростішими прикладами означених формул є наступні:
з = /[(1 + )n - 1] + , (4)
c = [(1 + )n]/ [(1 + )n - 1]. (5)
Означені показники не лише характеризують привабливість економічних умов з позицій можливості інвестування промислового виробництва, але можуть застосовуватися також для оперативної оцінки економічної доцільності здійснювання проекту взагалі і використання для його фінансування позичкових коштів зокрема.
Якщо для інвестиційного проекту його річна норма прибутку менш с, то такий проект є економічно неефективним і підприємству більш вигідно інвестувати наявні кошти в фінансові засоби.
Цей висновок вимагає певних уточнень при його практичному застосуванні.
Зміст нерівності < з полягає в тому, що при використанні наявних вільних фінансових ресурсів для здійснення інвестиційного проекту підприємство отримає менший прибуток, ніж тоді, коли означені кошти були б вкладені у фінансові засоби з відсотком річних . Однак це не означає, що даний проект при фінансуванні його за рахунок власних коштів підприємства є збитковим.
Тому підприємство, керуючись міркуваннями більш високого порядку, аніж одержання максимального прибутку, може полічити для себе більш переважливим вкласти власні кошти в реальні активи, а не використовувати їх для фінансового інвестування.
У випадку виконання подвійної нерівності с < < з, , доцільно з економічної точки зору інвестувати в проект лише власні кошти підприємства.
Якщо > з, то для реалізації проекту прибутковим є залучення позичкових коштів.
Треба зауважити, що виконання означеної подвійної нерівності не означає обов’язкову збитковість інвестиційного проекту при використанні позичкових коштів для його фінансування. Це твердження випливає з аналізу співвідношення для визначення Iп: негативне значення алгебраїчної суми членів, що містять Iз (збиток від використання позичкових коштів) може компенсуватися позитивними елементами, що містять Iс (прибутковість від використання власних коштів).
У цьому випадку, якщо для реалізації проекту вимагається залучення (навіть на умовах збитковості) невеликих обсягів позичкових коштів, підприємство може піти на деяке зниження його ефективності, враховуючи інші економічні або неэкономічні фактори. Однак виконання загальної нерівності Iп > 0 є обов'язковою умовою економічної доцільності здійснення проекту.
Сформульовано нові підходи до урахування інфляції при оцінці экономічної ефективності інвестиційних проектів та умов інвестування у реструктуризацію промислового виробництва. Враховуючи вельми визначальний вплив інфляційних процесів на інвестиційну діяльність у роботі особлива увага приділена засобам врахування інфляції в інвестиційному проектуванні.
Для проведення відповідного аналізу виділено три типові схеми впливу інфляційних процесів на здійснення проектів:
Проведено порівняльний аналіз показників економічної ефективності інвестиційного проекту та умов його реалізації, одержаних з урахуванням та без урахування інфляції.
Досліджено деякі загальні закономірності впливу параметрів умов інвестування на економічну ефективність проектів реструктуризації.
Використовуючи запропоновані в роботі показники та розрахункові формули, проведено аналітичне і численне дослідження впливу основних параметрів умов інвестиційної діяльності (в першу чергу це рівень інфляції, вартість позичкових коштів, прибутковість фінансового інвестування) на економічні показники проекту та умов його реалізації.
Для ілюстрації виявлених закономірностей у роботі наведено відповідний графо-аналітичний матеріал.
Основні результати проведеного аналізу (для випадку схеми II впливу інфляції на інвестиційні процеси) з точки зору практичної інвестиційної діяльності полягають в наступному.
Із зростанням інфляції гранична норма прибутку проекту знижується. Причому, тим більше, чим більше термін експлуатації проекту.
Таким чином, інфляція підвищує конкурентоспроможність промислового виробництва в порівнянні з фінансовими засобами при виборі напрямку інвестиційної діяльності.
3. Реальна прибутковість (з урахуванням знецінювання грошей у результаті інфляції) власних коштів, що інвестувалися у проект, під впливом інфляції падає при будь-яких значеннях параметрів зовнішнього середовища.
Зниження прибутковості власних коштів тим більше, чим більше індекс інфляції. Причому, при більших термінах експлуатації проекту, вплив інфляції виявляється сильнішим.
. При низьких значеннях індексу інфляції його збільшення призводить до зростання прибутковості позичкових коштів, що інвестувалися у промислове виробництво (відповідний інвестиційний проект). При подальшому зростанні інфляції - прибутковість позичкових коштів починає зменшуватися. Таким чином, існує оптимальний рівень інфляції, при якому прибутковість позичкових коштів приймає максимальне значення. Причому, чим більш тривалим є термін експлуатації проекту, тим при більших значеннях рівня інфляції досягається максимальне значення прибутковості.
5. При високій частці власних коштів, що інвестувалися у проект, зростання інфляції призводить до зменшення його прибутковості. Якщо ж частка позичкових коштів є чималою, то збільшення рівня інфляції веде спочатку до зростання прибутковості проекту, а після цього до її падіння.
Сформульовано критерії і принципи оптимізації інвестиційних проектів реструктуризації для різноманітних умов їх реалізації в промисловості.
Достатньо складні умови інвестиційної діяльності визначають актуальність задачі оптимізації інвестиційних проектів. У роботі формулюються економіко-математичні постановки задач оптимізаційного аналізу проектів, які враховують різноманітні схеми взаємодії основних учасників інвестиційної діяльності, критерії їх оптимізації, типи проектів. Власне кажучи, в дисертації приведено методичні вказівки щодо постановки та розв'язування різноманітних задач оптимізації інвестиційних проектів з метою підвищення рівня їх економічної ефективності.
Крім того, наявність суворого математичного подання інвестиційних проектів дозволить застосовувати математичні засоби при вирішенні різноманітних задач аналізу, що відповідно підвищить точність та вірогідність одержуваних висновків.
Для прикладної оцінки інвестиційних проектів у роботі запропонована процедура їхнього аналізу та оптимізації, схема якої зображена на рис.1.
10. i i i
ii .
9. i i i
i ii .
8. i i i
i ii .
7. ii ii .
6. i i i ii
ii .
5. ii
ii .
4