Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
28
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
УДК 336. 76 (477)
НАЗАРЧУК Михайло Ігорович
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ФОНДОВИХ БІРЖ
У СИСТЕМІ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.02.03 - Організація управління,
планування і регулювання
економіки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк –
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі проблем управління виробництвом.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Червова Лідія Георгіївна,
Інститут економіки промисловості НАН України
(м. Донецьк), завідувачка відділу проблем
управління виробництвом.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Редькін Олександр Семенович,
Інститут економіки і менеджменту Одеської
національної академії зв’язку ім. О.С.Попова
Державного комітету зв’язку та інформатизації
(м.Одеса), директор інституту;
кандидат економічних наук, доцент
Ситник Євген Анатолійович,
Донецький національний технічний університет
Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),
доцент кафедри менеджменту та господарського
права.
Провідна установа – Донецька державна академія управління
Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),
кафедра біржової та банківської справи.
Захист відбудеться “20” червня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048 Донецьк, вул. Університетська, 77.
Автореферат розісланий “ 17 ” травня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ринкова економіка неможлива без активно
функціонуючого фондового ринку. Тому одним із найважливіших напрямів регулювання розвитку її реального сектора є забезпечення повноцінної діяльності організованого ринку цінних паперів. В Україні його розвиток відбиває протиріччя перехідного періоду, пов'язаного з корінним реформуванням економіки і соціальної сфери. Незважаючи на те що за останні десять років ХХ століття вдалося створити хоча і недостатньо досконалі інфраструктуру і механізми регулювання фондового ринку, сам він у цілому і його організований сегмент, представлений фондовими біржами, зазнають серйозних труднощів, які обумовлені специфікою нинішнього етапу реформування економіки України.
Відповідно до сформованої у світі практики центральною ланкою фондового ринку є фондова біржа. Індикатори біржової торгівлі, зокрема динаміка курсів цінних паперів, є надійним орієнтиром для інвесторів. Фондові біржі розвинутих країн зосереджують у собі значну і найвисоколіквіднішу частину ринку цінних паперів. У переважній більшості країн світу їх постійний обіг обумовлює існування стійкого вторинного ринку, що є невід'ємною і характерною ознакою активно діючої фондової біржі.
Цими найважливішими якостями українські фондові біржі поки не володіють. Багаторічна перманентна криза в економіці, сертифікатна приватизація, вкрай низький рівень доходів переважної більшості населення ніяк не сприяли ні створенню повнокровного (у загальноприйнятому у світі розумінні) фондового ринку в цілому, ні розвитку біржової торгівлі цінними паперами і самих фондових бірж зокрема. І хоча фондові біржі активно брали участь у процесах грошового етапу приватизації, їм не вдалося організувати в себе скільки-небудь значний, стійкий і ліквідний вторинний ринок корпоративних цінних паперів.
Низькі доходи фондових бірж України, які є наслідком невеликих обсягів біржового обороту цінних паперів, служать серйозною перешкодою для їхнього технічного переозброєння, яке б відповідало сучасному світовому рівню. З іншого боку, вкрай низька ліквідність фондового ринку робить економічно неефективними великі витрати на створення і функціонування відповідних технічних систем. Далека від оптимальності й сама інфраструктура організованого ринку цінних паперів. Кількість фондових бірж не відповідає реальним обсягам фондового ринку. Біржі зазнають конкуренції, що все загострюється, з боку позабіржової Першої фондової торговельної системи (ПФТС), яка володіє сучасними технологіями і технічними засобами оснащення торгівлі цінними паперами.
У силу цих і ряду інших причин фондові біржі стоять перед загрозою повної втрати своїх позицій на фондовому ринку України, а тому необхідне вироблення стратегії їхнього виживання і розвитку.
Актуальність даної проблеми, її теоретична і практична значущість обумовили вибір теми цього дослідження, його мету і задачі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в Інституті економіки промисловості НАН України в рамках дослідження з теми 1011000 “Наукові основи управління державним сектором промисловості (2000-2003 рр.). Номер держреєстрації –UОО1125. У рамках теми автором проаналізовано зарубіжний досвід та особливості формування і функціонування вітчизняного ринку цінних паперів у контексті економічного розвитку та перетворень в економіці. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо: створення Єдиної біржової фондової системи України (ЄБФСУ) як одного з найважливіших напрямів стратегії розвитку фондових бірж і реформування економіки; удосконалення законодавства України з метою активізації діяльності організованого ринку цінних паперів та його позитивного впливу на інвестування економіки країни.
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є розробка науково-методичних основ забезпечення цілісності організованого ринку цінних паперів, підвищення конкурентоспроможності й активізації діяльності фондових бірж України.
Для досягнення зазначеної мети вирішено такі наукові та практичні задачі:
проаналізовано зарубіжний досвід становлення і розвитку організованих ринків цінних паперів у зв’язку з економічним розвитком країн;
порівняно умови і практику формування організованого фондового ринку України із зарубіжним досвідом;
виявлено особливості функціонування організованого ринку цінних паперів у період реформування економіки України;
розглянуто стан і перспективи розвитку організованого фондового ринку з урахуванням перспектив соціально-економічного розвитку України в першому десятилітті ХХІ століття;
проведено аналіз можливих шляхів вирішення проблем, що стоять перед фондовими біржами України, визначено й обґрунтовано основні напрями стратегії їхнього розвитку;
розглянуто й обґрунтовано правові та фінансово-економічні умови інтеграції фондових бірж України;
розроблено й обґрунтовано основні принципи організації та функціонування Єдиної біржової фондової системи України;
подано прогноз впливу на фондовий ринок України повномасштабної діяльності ЄБФСУ.
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес регулювання розвитку економіки України з використанням механізмів активно діючого організованого ринку цінних паперів.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є об'єктивні умови й особливості формування і функціонування фондових бірж України.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали положення економічної теорії, праці провідних учених і окремі дослідження в галузі світової та вітчизняної економіки і фондового ринку, історії їхнього розвитку, законодавчі й нормативні акти органів державної влади і управління.
Вірогідність і обґрунтованість досліджень і одержаних результатів було забезпечено використанням методів: системного історичного і порівняльного аналізу (при дослідженні закономірностей і особливостей становлення і розвитку організованих ринків цінних паперів в Україні і зарубіжних країнах), порівняльного економічного аналізу, статистичних методів групування й узагальнення даних (при дослідженні особливостей функціонування фондового ринку України), системно-структурного аналізу і логічного узагальнення (при розробці методичних основ формування Єдиної біржової фондової системи України).
Інформаційною базою дослідження є вітчизняні й зарубіжні публікації, теоретичні та методичні розробки з проблеми розвитку фондового ринку, дані державної і галузевої статистики, окремі інформаційні і статистичні матеріали про діяльність Донецької фондової біржі.
Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом є теоретичне обґрунтування і розробка методичних і практичних рекомендацій з розвитку організованого ринку цінних паперів на основі інтеграції фондових бірж як одного з найважливіших напрямів реформування економіки України.
Наукова новизна положень і висновків, які є результатом дослідження, полягає в такому:
уперше:
розроблено й обґрунтовано базові принципи організації та функціонування Єдиної біржової фондової системи України, визначено основні етапи її створення з урахуванням реальної ситуації в економіці і на фондовому ринку країни, обґрунтовано переваги Єдиної біржової фондової системи України і позитивний вплив, що може зробити її створення на розвиток ринку цінних паперів і економіки країни в цілому;
визначено загальні характерні риси процесів формування і розвитку організованих ринків цінних паперів, їхнього функціонування в різних країнах на основі систематичного розгляду етапів історії і стану фондових ринків у взаємозв’язку з відповідними етапами історії та показниками економічного розвитку цих країн;
удосконалено:
методичні підходи до вивчення перспектив розвитку фондового ринку, що базуються на урахуванні комплексу основних факторів, які визначають економічне зростання і перспективи розвитку економіки України на найближчі роки;
дістали подальшого розвитку:
методичні підходи до аналізу особливостей функціонування організованого ринку цінних паперів України на основі зіставлення макроекономічних показників та індикаторів фондового ринку;
питання впливу особливостей реформування економіки України, насамперед у сфері приватизації та акціонування підприємств, законодавчого забезпечення і державного регулювання діяльності фондового ринку, на розвиток і стан організованого ринку цінних паперів та фондових бірж зокрема;
концептуальні засади правового регулювання та забезпечення діяльності емітентів і торговців цінними паперами на організованому фондовому ринку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені принципи і пропозиції щодо організації та функціонування Єдиної біржової фондової системи України дозволили приступити до процесу формування цієї системи, першим етапом якого є створення наприкінці 2001 р. Асоціації українських фондових бірж (АУФБ).
Принципи організації Єдиної біржової фондової системи України відбито в установчих документах АУФБ (лист АУФБ від 06.12.2002 р. № 21). Розроблено і подано до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) і до Верховної Ради України пропозиції з удосконалення законодавчого забезпечення діяльності організованого ринку цінних паперів і його подальшого розвитку, що будуть використані при підготовці відповідних законопроектів (листи Донецького територіального управління ДКЦПФР від 18.11.2002 р. № 00-09/4514/02, Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації і Комітету з питань промислової політики і підприємництва Верховної Ради України від 14.11.2002 р. №1482-ВР/14-11-02-П і 18.11.2002 р. № 06-11/12-224).
Особистий внесок здобувача. Автором науково обґрунтовано необхідність інтеграції фондових бірж України. За результатами дослідження розроблено методичні основи організації та функціонування Єдиної біржової фондової системи України і пропозиції щодо удосконалювання законодавства України з метою забезпечення розвитку організованого ринку цінних паперів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідались і були схвалені на ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” –м. Чернівці, 9 –квітня 2002 р.; Х Міжнародній науково-практичній конференції “Управління організацією: регіональні аспекти” –м. Чернігів, 12-13 квітня 2002 р.; ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” –м. Ялта, 27-31 травня 2002 р.
Публікації. Основні наукові положення дослідження, висновки і рекомендації автора опубліковано в 11 наукових працях загальним обсягом 11,1 д.а., з яких 10,8 д.а. належать особисто автору, у тому числі: особиста монографія, 7 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 3 тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку і списку використаних джерел зі 187 найменувань; містить 177 сторінок основного тексту, у тому числі 35 таблиць, 21 рисунок, а також 4 додатки.
У першому розділі “Об'єктивні умови формування організованого ринку цінних паперів” розглянуто основні етапи становлення і розвитку центральної ланки організованих ринків цінних паперів –фондових бірж у провідних країнах Заходу (США, Англія, Франція, Німеччина), у постсоціалістичних державах Східної Європи (Угорщина, Польща, Чехія), Балтії (Литва, Латвія, Естонія), у Росії та в Україні в контексті вузлових моментів економічної історії цих країн, соціально-економічних перетворень, що відбувалися в них.
Виникнення і становлення ринку цінних паперів і фондових бірж у докапіталістичний період було обумовлено потребами розвитку світової торгівлі, а в епоху капіталізму –потребами розвитку великих промислових підприємств, необхідністю концентрації капіталу. Фондові біржі відіграли в XIX і на початку XX століття найважливішу роль у мобілізації промислового капіталу. Розвиток фондових бірж щільно був пов'язаний із зростанням акціонерних компаній і їхньої емісійної діяльності.
З моменту свого виникнення і протягом усього періоду, який досліджувався, фондові біржі були головною і домінуючою ланкою національних ринків цінних паперів, забезпечуючи превалювання організованої торгівлі ними над неорганізованим позабіржовим ринком. У цьому зв'язку звертає на себе увагу почата в СРСР у період непа організація “вечірніх” бірж із метою обмеження діяльності стихійного позабіржового ринку. З появою позабіржових торговельно-інформаційних систем (ТІС) виникла гостра конкуренція між ними і фондовими біржами, що сприяла підвищенню якості та зниженню вартості наданих ними послуг.
У початковий період становлення фондових бірж, що прийшовся на докапіталістичну епоху, основними видами цінних паперів, які мали обіг на них, були боргові зобов'язання держави, приватних осіб і їхніх об'єднань (векселя, облігації). В епоху розвитку капіталізму поряд із корпоративними цінними паперами у вигляді акцій та облігацій компаній значну частку біржового обороту складали також державні боргові зобов'язання (облігації державних позик), що мали привабливість через стабільність доходу по них і порівняно низький рівень ризику. Однак основним об'єктом біржових спекуляцій були цінні папери з перемінним доходом, якими були акції компаній.
Зіставлення показників економічного зростання і розвитку біржової торгівлі цінними паперами в XIX і на початку XX століття яскраво свідчить про наявність прямого (хоча й опосередкованого) зв'язку між цими процесами. Особливо наочно це продемонструвала історія економічної кризи в США в 1929-1933 рр.
На відміну від провідних країн Заходу фондові ринки постсоціалістичних країн Східної Європи, Балтії і Росії формувалися не в період зростання економіки, а навпаки –її падіння. Виникнення цих ринків диктувалося не безпосередніми потребами економіки, а необхідністю здійснення її ринкових перетворень, насамперед приватизації державних підприємств. Важливо відзначити при цьому, що задачі приватизації, перш за все акціонування підприємств, більш-менш успішно вирішувалися в комплексі з розвитком фондового ринку, становленням його інституціональної інфраструктури.
У цих країнах, так само як і в розвинутих країнах світу, організовані ринки, які представлені фондовими біржами і позабіржовими торговельно-інформаційними системами, займають провідні позиції в торгівлі цінними паперами. Так, наприклад, частка тільки трьох московських організаторів торгівлі в загальному обороті ринку акцій у Росії становила в 2000 р. майже 49%. При цьому 75% їхнього обігу припадало на частку фондових бірж (ММВБ і МФБ) і лише 25% - на частку позабіржової ТІС, якою є РТС
. Значну частину ринків акцій країн Східної Європи і Балтії зосереджено на фондових біржах цих країн.
Показано, що за винятком початкового етапу підтверджується загальна закономірність, характерна для фондових ринків розвинутих країн світу: зростання економіки супроводжується відповідним зростанням ринку і навпаки. Разом з тим російський фондовий ринок відрізняється поки що слабким зв'язком із реальним сектором економіки.
На відміну від фондових ринків провідних країн Заходу ринкам цінних паперів країн Східної Європи, Балтії та Росії притаманні нестійкість і низька ліквідність, а їхній стан визначається багато в чому активністю іноземних інвесторів. Ці ринки страждають від незацікавленості стратегічних інвесторів у підвищенні ліквідності й у виведенні акцій придбаних ними підприємств на вторинні ринки цінних паперів.
Економічні умови, в яких формувався організований ринок цінних паперів України, істотно відрізнялися не тільки від провідних країн Заходу, але й від постсоціалістичних держав, включаючи Росію. Спад в українській економіці в 1991-1999 рр. був найбільш глибоким і тривалим, що разом з украй затягненим і внутрішньо суперечливим процесом приватизації, який у цілому не орієнтований на організований фондовий ринок, є однією з головних причин серйозного відставання його від ринків інших зазначених вище постсоціалістичних країн. Все це визначило характер і особливості вітчизняного ринку цінних паперів, на якому фондові біржі не стали його ядром і не відіграють помітної ролі в мобілізації промислового капіталу.
У другому розділі “Обґрунтування і розробка стратегії розвитку фондових бірж України” проаналізовано основні особливості функціонування вітчизняних фондових бірж наприкінці ХХ і початку ХХІ століття. Головними з цих особливостей є повна їх залежність від активності Фонду держмайна України, зосередження організованого вторинного ринку цінних паперів у позабіржовій Першій фондовій торговельній системі (ПФТС).
Розглянуто у взаємозв'язку перспективи розвитку економіки й організованого ринку цінних паперів України в першому десятиріччі XXI століття. Аналіз численних факторів, що визначають стан і тенденції розвитку української економіки, який спирався на результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, показав, що в Україні по суті не створено фундамент стійкого і динамічного економічного зростання, наріжним камінням якого є ефективно працюючі підприємства і розвинутий місткістний внутрішній ринок, що спирається на досить високий платоспроможний попит основної маси населення. Показано, що серйозного поліпшення економічної ситуації можна чекати лише на початку другої половини поточного десятиріччя.
Що стосується організованого ринку цінних паперів, то аналіз динаміки обсягових показників у 1997-2001 рр. виявив його крайню нестійкість протягом цього періоду і неухильне зниження темпів зростання ринку акцій, незважаючи на постійне збільшення обсягів їхніх емісій. Цей факт свідчить про незалученість організованого ринку цінних паперів у процеси зростання і руху акціонерного капіталу, про відсутність зв'язку між ринком акцій і реальним сектором економіки. Цей висновок підтверджується також при зіставленні динаміки обсягу організованого ринку і ряду макроекономічних показників, таких як темпи зростання реального ВВП, грошових доходів населення, інвестицій в основний капітал. Так, якщо в 1999 р. відзначалося падіння цих показників, то обсяги ринку, навпаки, зростали. Прямо протилежне явище спостерігалося у 2000 р. Так само виглядає і динаміка основних фондових індексів, що виявляє загальну тенденцію до зниження курсів акцій, у той час як в економіці України в 2000-2002 рр. спостерігається помітне зростання (рис.1). Усе це свідчить про те, що в країні поки не створено економічний фундамент для розвитку повнокровного, стійкого і ліквідного фондового ринку.
Фактично ринок стагнує, а не зростає. Вкрай бідний на ньому склад фінансових інструментів, що знаходяться в обігу, особливо гостру недостачу яких відчувають фондові біржі. Основна частина угод з цінними паперами укладається на неорганізованому ринку, частка якого в загальному обсязі торгів становила в 2000 р. 92,8%. Хоча в 2001 р. цей показник знизився до 86,5%, превалювання, яке не має аналогів у світі, неорганізованого ринку цінних паперів над організованим як і раніше зберігається, особливо якщо врахувати, що на останньому 83% обсягу укладених угод прийшлося на державні облігації, покупцями яких були комерційні банки.
Торгівля цими паперами була зосереджена лише на двох фондових майданчиках –УМВБ (36% обсягу угод) і ПФТС (64%). Надзвичайно вузький ринок акцій, частка якого в 2001 р. становила на організованому ринку всього 14%, низька його капіталізація, що склала в 2000 р., за даними рейтингового агентства “Standart and Poors”, лише 1,85 млрд. дол. США. За цим показником Україна поступається навіть таким невеликим країнам, як Словенія (2,2 млрд. дол. США), Хорватія (2,57 млрд. дол. США) і Литва (понад 3 млрд. дол. США).
Динаміка питомих показників організованого ринку цінних паперів України в 1997-2001 рр., що наведена в таблиці, свідчить про погіршення позицій фондових бірж на організованому ринку, який усе більше концентрується в Києві, на УМВБ і ПФТС. На останній зосереджено не тільки практично весь вторинний, але і значну частину первинного ринку цінних паперів, серед яких усе більшу частку починають складати корпоративні облігації.
У цілому структура цінних паперів на фондовому ринку України
фактично наближається до тієї, яка була характерна для фондових бірж у докапіталістичну епоху в XVI-XVII століттях.
Аналіз перспектив обігу різних видів цінних паперів показав, що в найближчі роки найбільший розвиток в Україні можуть одержати ринки корпоративних і муніципальних облігацій.
Проаналізовано причини кризи біржової фондової торгівлі, що спостерігалась у 2001-2002 рр., головна з яких полягає в невідповідності технології та технічного оснащення біржових торгів цінними паперами сучасним вимогам, унаслідок чого біржі не можуть конкурувати з ПФТС. Якщо такий глибокий розрив між ними в технологічному рівні й оснащенні збережеться і надалі, фондові біржі можуть втратити свою нішу на ринку цінних паперів України.
Відзначено, що надмірна кількість фондових бірж в Україні не відповідає реальним обсягам фондового ринку. З іншого боку, на основі аналізу їхнього фінансово-економічного стану встановлено, що більшість з них через низькі обсяги торгового обороту не має можливості самостійного придбання дорогих сучасних програмно-технічних засобів оснащення торгів. Показано, що гострий брак ліквідних фінансових інструментів, яких потребують організатори торгівлі, і значна перевага неорганізованого ринку цінних паперів над організованим, породжені недосконалістю законодавства України у відношенні акціонерних товариств (зокрема, їхньої дивідендної та емісійної політики), а також торговців цінними паперами.
У зв'язку з цим обґрунтовано і сформульовано два основні напрями стратегії розвитку фондових бірж України - їхня інтеграція в Єдину біржову фондову систему і внесення змін у законодавство країни з метою усунення зазначених вище недоліків, істотного підвищення ролі організованого ринку цінних паперів в економіці.
Розглянуто і проаналізовано правові умови інтеграції фондових бірж, що сформульовані в раніше розроблених Українською фондовою біржею (УФБ) варіантах концепції створення єдиної системи фондової торгівлі в Україні. Виявлено серйозні недоліки, притаманні підходу УФБ до зазначеної проблеми, що перешкодили її задовільному вирішенню. Показано, що для втілення ідеї інтеграції фондових бірж необхідно переглянути і конкретизувати основні принципи організації та функціонування такої системи.
Третій розділ “Формування Єдиної біржової фондової системи України (ЄБФСУ)” присвячено обґрунтуванню і розробці зазначених
організованого ринку цінних паперів України в 1997-2001 рр., %
Показник |
1997 |
||||
|
Частка торгового обороту організованого ринку: у загальній вартості випущених цінних паперів у загальному обороті фондового ринку у ВВП України |
,6 ,2 ,8 |
,4 ,0 ,5 |
,5 ,3 ,5 |
,3 ,2 .6 |
,3* 13,5 ,6 |
|
Частка фондових бірж у загальному торговому обороті: фондового ринку організованого ринку |
,5 ,0 |
,7 ,0 |
,3 ,2 |
,4 ,0 |
4,3 ,5 |
|
Частка обсягу торгів фондових бірж у ВВП України |
0,44 |
,17 |
,70 |
,78 |
1,46 |
|
Частка УМВБ у торговому обороті: організованого ринку фондових бірж |
,1 ,2 |
,7 ,3 |
,8 ,3 |
,5 ,2 |
30,0 ,8 |
|
Частка ПФТС у торговому обороті організованого ринку |
46,0 |
,7 |
,1 |
,9 |
68,0 |
|
Частка видів цінних паперів в обсягах торгів організованого ринку: акцій векселів державних облігацій |
- - - |
- - - |
,3 ,6 ,6 |
,5 ,8 ,9 |
14,0 ,0 ,0 |
|
Частка видів цінних паперів в обсягах торгів фондового ринку: акцій векселів державних облігацій |
- - - |
- - - |
,8 ,6 ,9 |
,4 ,6 ,5 |
28,3 ,0 ,3 |
*Вартість випущених цінних паперів ураховано за станом на 01.07.2001 р.
Примітка. Таблицю складено за даними Держкомстату і ДКЦПФР.
принципів. Метою створення ЄБФСУ є забезпечення цілісності та прозорості біржового ринку цінних паперів, підвищення ліквідності і конкурентоспроможності, інтеграція у світовий організований фондовий ринок. На відміну від підходу УФБ, який засновано на переважно адміністративних заходах щодо консолідації фондових бірж під її егідою, показано, що створення ЄБФСУ повинно базуватися на дотриманні принципів добровільності і збереження повної господарської самостійності учасників. Форма організації ЄБФСУ повинна забезпечувати можливість солідарного фінансування спільних заходів і проектів фондовими біржами, що входять до складу цієї системи. Найважливішим із таких проектів є організація міжбіржових електронних торгів цінними паперами. Необхідно також, щоб форма організації ЄБФСУ дозволяла залучати інвестиційні ресурси для реалізації перспективних програм і проектів щодо розвитку організованого фондового ринку України і забезпечувала можливість створення спеціалізованих дочірніх підприємств, діяльність яких повинна бути спрямована на виконання окремих задач ЄБФСУ.
Найбільш повно викладеним принципам організації ЄБФСУ відповідає така форма об'єднання учасників системи, як асоціація, що призначена стати головною організуючою ланкою інтегрованої системи. При асоціації пропонується створити дочірню структуру –господарське товариство “Технічний центр” із винятковим видом діяльності –надання послуг з інформаційного і технічного забезпечення міжбіржової торгівлі цінними паперами в рамках ЄБФСУ. У веденні Технічного центру може знаходитися як міжбіржова електронна торгово-інформаційна система (ЕТІС), так і телекомунікаційна мережа ЄБФСУ (якщо вона буде створена асоціацією).
Витрати зі створення Технічного центру доцільно фінансувати за рахунок коштів учасників асоціації, а також із централізованих джерел, у тому числі позабюджетних, і за рахунок іноземної фінансової і технічної допомоги. До складу засновників Технічного центру можуть увійти крім учасників ЄБФСУ також вітчизняні та іноземні інвестори, що не є учасниками фондового ринку України. Поточні витрати Технічного центру повинні покриватися за рахунок відрахувань торговців цінними паперами, підключених до ЄБФСУ, безпосередньо в центр чи через фондові біржі.
З огляду на реальний стан фондового ринку України і фінансові можливості майбутніх учасників ЄБФСУ, її організацію доцільно спланувати в кілька етапів. Причому найбільш складні і дорогі етапи зі створення ЕТІС і Технічного центру варто віднести на більш пізній період. Аналіз показав, що в цілому ЄБФСУ зможе почати свою діяльність у 2005 р., тобто до початку передбачуваного стійкого і динамічного зростання фондового ринку. Терміни виконання окремих етапів і в цілому цієї роботи можуть бути скореговані залежно від ситуації в економіці України.
Визначено механізми функціонування ЄБФСУ на базі дворівневої моноцентричної моделі організації міжбіржових торгів цінними паперами (рис.2). Перший рівень у ній утворять фондові біржі, а другий –акредитовані при них брокерські контори (БК).
Така модель організації торгів в ЄБФСУ відрізняється і безсумнівною вигодою для торговців цінними паперами в порівнянні з однорівневою моделлю, де брокерські контори взаємодіють безпосередньо з Технічним центром (рис.3). Якщо в рамках дворівневої моделі брокерським конторам необхідно організувати канали зв'язку тільки зі “своєю” біржею, як правило, що знаходиться в одному регіоні з ними, то в однорівневій моделі їм потрібно організувати канали зв'язку не тільки зі “своєю” біржею, але і з віддаленим Технічним центром. Значні витрати, які необхідні для організації таких каналів зв'язку, були однією з причин, що спонукали багатьох регіональних торговців цінними паперами відмовитися від співробітництва з ПФТС, в якій торги цінними паперами організуються за однорівневою моделлю.
Функціонування ЄБФСУ базується на декількох основоположних принципах, що враховують необхідність забезпечення господарської самостійності фондових бірж, які входять у систему:
дворівнева система допуску цінних паперів до котирування (перший рівень - внутрібіржовий лістинг, другий - міжбіржовий, у рамках ЄБФСУ);
дворівнева система організації торгів цінними паперами (внутрібіржові та міжбіржові торги);
доступ до міжбіржових торгів будь-якого торговця, акредитованого хоча б на одній із фондових бірж, що входять у систему;
передача пропозицій на покупку і продаж цінних паперів від торговців у Технічний центр тільки за посередництвом фондових бірж, членами яких вони є;
організація міжбіржової торгівлі цінними паперами тільки на основі стандартних лотів і стандартних заявок на їх купівлю-продаж;
здійснення всього документообігу по операціях із цінними паперами в електронній формі;
єдині тарифи на послуги фондових бірж у рамках їхньої роботи в ЄБФСУ і диференційований розподіл біржового збору за угодами, укладеними у системі між біржами, що представляють продавця і покупця;
відповідальність торговців –членів фондових бірж перед “своїми” біржами за відмовлення від угод, укладених у системі відповідно до єдиних правил організації в ній торгів.
Викладені принципи організації та функціонування ЄБФСУ та їхнє обґрунтування було узагальнено у вигляді пропозицій щодо створення Єдиної біржової фондової системи України і подано в Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку.
Як перший крок, що реалізує один із перших етапів створення ЄБФСУ, чотири фондові біржі - Донецька, Кримська, Придніпровська й Українська міжнародна –об'єдналися наприкінці 2001 р. в Асоціацію українських фондових бірж (АУФБ), установчі документи якої базуються на викладених вище принципах. На виконання одного з першочергових завдань АУФБ автором розроблено пропозиції щодо вдосконалювання законодавства України, необхідність якого для подальшого розвитку організованого ринку цінних паперів була обґрунтована вище.
Проаналізовано перспективи розвитку фондового ринку України у зв'язку із запровадженням у дію ЄБФСУ і тим позитивним впливом, що вона може зробити на ринок і його учасників. Показано, що створення ЄБФСУ буде сприяти як виходу українських емітентів на міжнародний фондовий ринок, так і залученню іноземних інвесторів на вітчизняний ринок цінних паперів, підвищенню його інформаційної прозорості та ліквідності, оптимізації інфраструктури ринку, забезпечить провідну роль його організованого сегмента. Сприятливі умови будуть створені і для торговців цінними паперами за рахунок загального здешевлення трансакцій, особливо для тих із них, що знаходяться в регіонах.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на основі аналізу зарубіжного досвіду і зіставлення його з процесами формування вітчизняного організованого ринку цінних паперів з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку країни розроблено теоретичні, методичні та практичні рекомендації зі створення Єдиної біржової фондової системи України, що реалізує го-
ловний напрям стратегії розвитку організованого ринку цінних паперів.
. Аналіз історичного шляху, що пройшли у своєму розвитку фондові біржі провідних капіталістичних країн, показав, що виникнення і формування цих інститутів організованого фондового ринку було обумовлено потребами економіки і відбувалося разом з її зростанням. Відродження організованих ринків цінних паперів у постсоціалістичних країнах відбувалося в умовах різкого падіння економіки і не було безпосередньо пов'язано з її потребами. Вкрай несприятливими ці умови були в Україні.
. Економічні передумови для створення фондових бірж, особливо в 1991-1993 рр., в Україні практично були відсутні. Надмірно тривалий етап сертифікатної приватизації, що у силу своєї природи не міг задіяти інститути організованого ринку цінних паперів, перешкоджав формуванню в Україні повноцінного ринку капіталів і на відміну від розвинутих країн світу і багатьох постсоціалістичних держав обумовив превалювання неорганізованого фондового ринку над організованим. Питома вага сукупного обсягу біржового обороту в торговому обороті всього фондового ринку України залишається на надзвичайно низькому рівні, що ледь перевищив 5% у період 1997 –рр. На організованому ринку постійно знаходяться в обігу цінні папери усього лише декількох емітентів, спостерігається дуже низький рівень капіталізації та ліквідності.
. Недооцінка ролі організованого ринку цінних паперів і фондових бірж, зокрема недоліки в його державному регулюванні, низькі доходи фондових бірж перешкоджали перетворенню останніх на відміну від зарубіжної практики у центральну ланку фондової торгівлі в Україні. Надмірна, не обумовлена потребами ринку й економіки в цілому їхня кількість перешкоджає формуванню цілісного біржового простору і прозорого фондового
ринку країни. Відбувається понадконцентрація торгівлі цінними паперами в Києві на шкоду регіонам.
. Аналіз перспектив розвитку економіки України і введення в обіг на фондовому ринку нових фінансових інструментів показав, що економічний фундамент для розвитку повнокровного, стійкого і ліквідного фондового ринку в країні поки не створено. Правова база функціонування фондового ринку поки не забезпечує умов для розвитку його організованого сегмента. Насамперед, це стосується ринку акцій, який у розвинутих капіталістичних країнах відігравав найважливішу роль у мобілізації промислового капіталу і його перерозподілу на користь найбільш перспективних галузей виробництва.
. Біржова торгівля цінними паперами в останні два роки фактично знаходиться у стані кризи. В умовах концентрації торгівлі цінними паперами в позабіржовій Першій фондовій торговій системі (ПФТС) існує реальна погроза повної втрати фондовими біржами своєї ніші на організованому фондовому ринку. Необхідне об'єднання їхніх зусиль з корінного підвищення якості послуг і розширення технологічних можливостей фондових бірж із метою забезпечення їхньої привабливості для емітентів цінних паперів і створення максимальних зручностей для операторів фондового ринку. Стратегічним напрямом вирішення зазначеного вище завдання є інтеграція фондових бірж у Єдину біржову фондову систему України. Необхідно також внести ряд змін у законодавство України, що передбачають більш активну роль економічно заможних корпоративних емітентів і торговців цінними паперами в діяльності організованого ринку цінних паперів.
. Розроблено принципи побудови і функціонування Єдиної біржової фондової системи України, організуючою ланкою якої повинна стати Асоціація українських фондових бірж (АУФБ), яка створена на принципах добровільності та збереження повної господарської самостійності її учасників. Запропоновано механізми ефективної взаємодії та функціонування в ЄБФСУ самих фондових бірж, що забезпечують організацію міжбіржових електронних торгів на основі дворівневої моделі. Показано необхідність ступеневого проведення роботи з організації ЄБФСУ, у тому числі зі створення її головної ланки –електронної системи міжбіржової торгівлі цінними паперами для того, щоб завершити цю роботу до початку стійкого зростання ринку, очікуваного у другій половині поточного десятиліття.
. Розроблені теоретичні й методичні положення і висновки було покладено в основу пропозицій щодо створення Єдиної біржової фондової системи України, а також з удосконалення законодавства з метою розвитку організованого ринку цінних паперів України, що були подані до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку й до Верховної Ради України. Як перший крок на шляху створення ЄБФСУ наприкінці 2001 р. чотири фондові біржі –Донецька, Кримська, Придніпровська і Українська міжнародна –об'єдналися в асоціацію, установчі документи якої реалізують викладені вище теоретичні й методичні положення.
. Проведено аналіз перспектив розвитку фондового ринку у зв'язку із запровадженням у дію ЄБФСУ. Показано, що поряд із забезпеченням цілісності організованого ринку цінних паперів і конкурентоспроможності на ньому фондових бірж України ціла низка позитивних якостей і переваг ЄБФСУ дозволить при її впровадженні істотно пожвавити діяльність операторів ринку в регіонах і обмежити сферу неорганізованого фондового ринку на користь організованого.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
Особистий внесок - зіставлення та аналіз динаміки макроекономічних показників розвитку України та індикаторів фондового ринку в період 1997-2001 рр.
Особистий внесок –аналіз причин кризи фондових бірж України та обґрунтування стратегії їх розвитку.
АНОТАЦІЯ
Назарчук М.І. Стратегія розвитку фондових бірж у системі ре-
формування економіки України. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 –Організація управління, планування і регулювання економіки. - Інститут економіки промисловості НАН України.–Донецьк, 2003.
Дисертацію присвячено аналізу проблем біржового ринку цінних паперів України, визначенню перспектив і розробці шляхів його розвитку в найближчі роки з урахуванням реальностей соціально-економічного становища країни.
На основі системного комплексного підходу визначено особливості становлення та розвитку організованого ринку цінних паперів в Україні порівняно з ринками провідних капіталістичних країн і постсоціалістичних держав у контексті вузлових моментів їх економічного розвитку.
Проаналізовано перспективи розвитку фондового ринку України з урахуванням стану та перспектив економіки країни у поточному десятиріччі. Установлено причини кризи біржової торгівлі цінними паперами, що виявилась особливо гострою у 2001-2002 рр., розроблено й обґрунтовано шляхи інтеграції фондових бірж в Єдину біржову фондову систему України (ЄБФСУ).
Розглянуто правові і фінансово-економічні умови інтеграції, обґрунтовано і розроблено основні принципи організації та функціонування ЄБФСУ, проаналізовано позитивний вплив її введення в дію на розвиток фондового ринку. На основі положень і висновків дослідження розроблено пропозиції щодо створення ЄБФСУ із удосконалення законодавства України з метою забезпечення розвитку організованого ринку цінних паперів.
Ключові слова: фондовий ринок, фондові біржі, цінні папери, стратегія розвитку, інтеграція, законодавство України.
АННОТАЦИЯ
Назарчук М.И. Стратегия развития фондовых бирж в системе реформирования экономики Украины. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирование и регулирование экономики. –Институт экономики промышленности НАН Украины.- Донецк, 2003.
Диссертация посвящена анализу проблем биржевого рынка ценных бумаг Украины, выявлению перспектив и разработке путей его развития на ближайшие годы в контексте реальностей социально-экономического состояния страны.
На основе системного комплексного подхода выявлены особенности становления и развития организованного рынка ценных бумаг Украины по сравнению с рынками ряда ведущих капиталистических стран и постсоциалистических государств в контексте узловых моментов их экономического развития.
Показано, что возникновение и становление фондовых бирж в докапиталистический период было обусловлено потребностями развития мировой торговли, а в эпоху капитализма –потребностями развития крупной промышленности, нуждавшейся в концентрации капитала, и тесно связано с ростом акционерных компаний и их эмиссионной деятельностью. В постсоциалистических государствах, и в особенности в Украине, создание фондовых бирж происходило в условиях глубокого спада в экономике и не было востребовано ее непосредственными нуждами.
Выявлены основные особенности фондового рынка Украины, заключающиеся в беспрецедентном превалировании неорганизованного рынка над организованным, который в основном сосредоточен во внебиржевой Первой фондовой торговой системе (ПФТС). Установлено, что чрезмерное количество фондовых бирж не соответствует реальным объемам фондового рынка, а их технологические возможности и качество предоставляемых услуг значительно уступают ПФТС. В связи с этим существует реальная угроза утраты фондовыми биржами своей ниши на рынке ценных бумаг.
Показано, что законодательство Украины не способствует обеспечению условий для развития организованного фондового рынка, испытывающего острый дефицит в ликвидных ценных бумагах. Динамика объемных показателей в период с 1997 по 2001 г. свидетельствует о крайней неустойчивости и неуклонном снижении темпов роста рынка акций, о его невовлеченности в процессы роста и движения акционерного капитала, об отсутствии связи между рынком акций и реальным сектором экономики.
Проанализированы перспективы развития фондового рынка Украины с учетом состояния и перспектив экономики страны в первом десятилетии XXI века. Показано, что существенный и устойчивый рост рынка возможен лишь во второй половине текущего десятилетия. Установлены причины кризиса биржевой торговли ценными бумагами, проявившегося особенно остро в 2001-2002 гг., разработаны и обоснованы пути его преодоления на основе интеграции фондовых бирж в Единую биржевую фондовую систему Украины (ЕБФСУ).
Обоснована необходимость внесения изменений в законодательство Украины, предусматривающих меры по вовлечению финансово состоятельных эмитентов и торговцев ценными бумагами в деятельность на организованном фондовом рынке.
Рассмотрены организационно-правовые и финансово-экономические условия интеграции. Показано, что наилучшей формой организации ЕБФСУ, обеспечивающей консолидацию фондовых бирж на принципах добровольности и сохранения полной их хозяйственной самостоятельности, возможность солидарного финансирования мероприятий и проектов, является объединение участников в виде ассоциации, которая должна стать главным организующим звеном всей системы. Важнейшей задачей ассоциации является организация межбиржевых электронных торгов, причем соответствующая работа должна проводиться поэтапно, с учетом реалий экономики и фондового рынка Украины.
Обоснованы и разработаны основные принципы функционирования ЕБФСУ на базе двухуровневой моноцентрической модели организации межбиржевых торгов ценными бумагами. Первый уровень в ней образуют фондовые биржи, а второй –аккредитованные при них брокерские конторы. Показаны преимущества такой модели перед одноуровневой, присущей ПФТС.
В качестве первого шага, реализующего один из первых этапов создания ЕБФСУ, четыре фондовые биржи –Донецкая, Крымская, Приднепровская и Украинская международная –объединились в конце 2001 г. в Ассоциацию украинских фондовых бирж, учредительные документы которой базируются на изложенных выше принципах.
На основе положений и выводов исследования разработаны предложения по созданию ЕБФСУ и совершенствованию законодательства Украины в целях обеспечения развития организованного рынка ценных бумаг, которые направлены в Государственную комиссию по ценным бумагам и фондовому рынку, а также в высшие органы государственной власти Украины.
Проанализированы перспективы развития фондового рынка Украины в связи с вводом в действие ЕБФСУ. Показано, что создание ЕБФСУ будет способствовать выходу украинских эмитентов на международный фондовый рынок, привлечению иностранных инвесторов на отечественный рынок ценных бумаг, повышению его информационной прозрачности и ликвидности, оптимизации инфраструктуры рынка, обеспечит целостность и ведущую роль его организованного сегмента, создаст благоприятные условия для торговцев ценными бумагами.
Ключевые слова: фондовый рынок, фондовые биржи, ценные бумаги, стратегия развития, интеграция, законодательство Украины.
SUMMARY
Nasarchuk M.I. Strategy of development of the stock exchange in the system of reforming the economy of Ukraine.–Manuscript.
Thesis for a Candidate’s degree in economic sciences in speciality 08.02.03–Organization of Management, Planning and Regulation of the Economy.–The Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine.–Donetsk, 2003.
The thesis is devoted to the analysis of problems concerning the securities exchange market of Ukraine as well as to the perspectives and elaboration of plans of its development for the nearest years in the context of real social and economic development of the state.
Based on the system complex approach the specific features inherent to formation and development of the organized securities market in Ukraine are identified as compared with the ones in some leading capitalist countries and in postsocialist contries in the context of their economic development.
The prospects for development of the stock market of Ukraine are analyzed taking into consideration the present and future state of the economy within current ten years. The causes are defined which led to the crisis of securities trading especially sharp during 2001-2002; the ways to overcome it are marked and grounded as possible if realizing the integration of the exchange markets into the United Exchange Stock System of Ukraine (UESSU). The legal and financial - economic conditions for integration are considered and the basic principles of organization and operation of UESSU are developed and substantiated as well as its positive influence that is likely to make on the development of the stock market. Based on the outcomes of the study the proposals are suggested to form the UESSU and to improve the Ukrainian legislation in purpose of providing the development of the organized securities market.
Key words: stock market, stock exchange, securities, strategy of development, integration, legislation of Ukraine.
_________________________________________________________________________
Підп. до друку 12.05.2003. Формат 60х90/24. Папір друк. №3. Офс. друк.
Обл. - вид. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення № 742.
Інститут економіки промисловості НАН України.
, Донецьк, Університетська, 77.
Ротапринт ІЕП НАН України.
1 ММВБ –Московська міжбанківська валютна біржа; МФБ –Московська фондова біржа;РТС –Російська торговельна система.