Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
?
УДК 636.4.082.43
ПРОДУКТИВНІ ТА М’ЯСНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ
ЧЕРВОНО-ПОЯСНОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ЛІНІЇ
ПРИ ВІДГОДІВЛІ ДО РІЗНИХ ВАГОВИХ КОНДИЦІЙ
дисертації на здобуття наукового ступеня
Херсон –2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,
Заслужений працівник сільського господарства України
Топіха Віра Сергіївна,
Миколаївський державний аграрний університет,
завідувач кафедри спеціальної зоотехнії
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,
академік УААН,
Рибалко Валентин Павлович,
Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН,
директор
доктор сільськогосподарських наук, професор
Заслужений винахідник України
Іванов Володимир Олександрович,
Херсонський державний аграрний університет,
завідувач кафедри морфології і фізіології тварин
Провідна установа: Інститут тваринництва степових районів
ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова” УААН
Захист дисертації відбудеться “19” травня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд.64).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.
Автореферат розісланий “18” квітня 2005 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми досліджень. Забезпечення населення в достатній кількості повноцінними продуктами харчування, зокрема м’ясом, не можливе без інтенсивного розвитку галузі свинарства.
Важливими заходами, які забезпечать збільшення виробництва свинини, а також покращення її якості є створення нових (українська м’ясна, полтавська м’ясна породи та ін.), удосконалення і поєднання батьківських пар в існуючих породах, спеціалізованих типах і лініях.
В цьому плані важливе місце відводиться новому вітчизняному селекційному досягненню, яким є червоно-поясна спеціалізована лінія м’ясних свиней (ЧПСЛ). В ході селекційного процесу проводилися дослідження щодо створення та подальшого удосконалення цього генотипу (Рибалко В.П., 2003; Баньковський Б.В., 2000; Агапова Є.М., 2002; Бугаєвський В.М., 2003; Іващук І.С., 2000; Нагаєвич В.М., 2003; Лісний В.А., 2002, та ін.). Дані, які були отримані в результаті численних науково-господарських дослідів, свідчать про високі відгодівельні та м’ясні якості червоно-поясних м’ясних свиней. Встановлено позитивний вплив використання кнурів цієї спеціалізованої лініії в поєднанні з матками різних порід і породностей.
Проте дослідів з вивчення закономірностей формування м’ясних якостей свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії при різних методах розведення і строках відгодівлі проведено недостатньо, а щодо формування їх анатомічних частин туші в динаміці росту –зовсім відсутні.
Виходячи з цього слід вважати актуальними дослідження, які спрямовані на вивчення особливостей формування продуктивних якостей свиней цього генотипу як при розведенні “в собі”, так і в прямому та зворотному поєднаннях з великою білою породою при відгодівлі до різних вагових кондицій. Важливим є також виявлення закономірності формування м’ясності в динаміці росту свиней, зокрема в різних анатомічних частинах туші.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету у відповідності з координаційним планом Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН (№ державної реєстрації 0101V00356).
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було комплексне вивчення продуктивних та м’ясних якостей свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії, а також породно-лінійних гібридів, одержаних від реципрокного схрещування з тваринами великої білої породи при відгодівлі до різних вагових кондицій, виявлення особливостей формування м’ясності свиней в динаміці росту.
Відповідно до мети поставлені такі завдання:
Предмет досліджень – продуктивність свиноматок, ріст і розвиток чистопородного і гібридного молодняку при відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг, забійні, м’ясні якості анатомічних частин тулуба, фізико-хімічні показники якості м’яса і сала свиней різних генотипів.
Методи досліджень. Основний метод –експериментальний. У роботі використані зоотехнічні, фізіологічні та біохімічні методики досліджень. При обробці одержаних результатів використовували біометричні та економічні методи із застосуванням обчислювальної техніки.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне порівняльне вивчення продуктивних якостей та формування м’ясності в динаміці росту свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії у поєднаннях з великою білою породою. Виявлено специфічність росту, розвитку, співвідношення окремих частин тіла і основних тканин свиней в залежності від віку і породності. Більша тривалість періоду формування м’язової тканини у тварин ЧПСЛ та їх породно-лінійних гібридів зумовлює вірогідність різниці по показниках м’ясних якостей у порівнянні з великою білою породою, починаючи з живої маси 60 кг. Отримано нові дані щодо фізико-хімічних показників якості м’ясо-сальної продукції і вмісту важких металів. Визначено доцільність відгодівлі свиней до вищих вагових кондицій в залежності від варіанту поєднання генотипів.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати є підставою для підвищення ефективності використання свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії при розведенні “в собі” та схрещуванні. Використання запропонованих виробництву ефективних варіантів поєднань тварин червоно-поясної спеціалізованої лінії з великою білою породою сприяло підвищенню маси гнізда поросят при відлученні на 8,8...12,9%, скороченню віку досягнення живої маси 100 кг на 13...15 днів, збільшенню м’ясності туш при відгодівлі до вищих вагових кондицій на 4,04...4,76 %. В залежності від способів і строків реалізації відгодівельного молодняку використання свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії в породно-лінійній гібридизації з великою білою породою сприяло зростанню рівня рентабельності на 5,3...21,1%.
Особистий внесок здобувача. Автор дисертації приймала участь у розробці схем і методик досліджень. Особисто виконано експериментальну роботу, аналіз і узагальнення первинних даних – з методичною допомогою наукового керівника.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету 2001-2004 рр., республіканських семінарах –навчаннях науковців та виробничників “Стан і подальший напрямок селекційно-племінної роботи по розведенню червоно-поясних м’ясних свиней.“ (ХДАУ, Херсон, 2003 р., Інститут свинарства УААН, Полтава, 2004 р.), IX Міжнародній науково-виробничій конференції “Актуальні проблеми розвитку свинарства” (Миколаїв, 2003 р.). Дисертаційна робота розглянута і схвалена на розширеному засіданні кафедри спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету (Миколаїв, 2004 р.).
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 4 наукові праці у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 137 сторінках комп’ютерного тексту і включає –вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, висновки і пропозиції виробництву, містить 27 таблиць і 5 рисунків. Список використаної літератури нараховує 258 джерел, з них 20 іноземними мовами.
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2001-2004 років в умовах племрепродуктора СЗАТ “Ольвія” Очаківського району Миколаївської області, в лабораторіях Миколаївського державного аграрного університету, Обласної державної лабораторії ветеринарної медицини на тваринах червоно-поясної спеціалізованої лінії, а також їх породно-лінійних гібридах, одержаних від поєднання з великою білою породою свиней.
На першому етапі експериментальної частини досліджень вивчали репродуктивні якості свиноматок піддослідних груп. Схема досліджень приведена в табл.1.
За технологією, прийнятою у господарстві, спарованих свиноматок утримували протягом 30 днів в свинарнику для холостих і першої половини поросності свиноматок, після чого їх переводили в приміщення для утримання тварин другої половини поросності. За 7 днів до опоросу свиноматок переводили у свинарник-маточник в індивідуальні станки.
|
Група |
Призначення групи |
Генотип |
Кількість тварин в групі, гол. |
||
|
свиноматок |
кнурів |
свиноматок |
кнурів |
||
|
I |
Контрольна |
ВБ* |
ВБ |
14 |
|
|
II |
Дослідна |
ЧПСЛ** |
ЧПСЛ |
14 |
|
|
III |
Дослідна |
ВБ |
ЧПСЛ |
14 |
|
|
IV |
Дослідна |
ЧПСЛ |
ВБ |
14 |
Умовні позначення: *ВБ –велика біла порода, **ЧПСЛ –червоно-поясна спеціалізована лінія м’ясних свиней.
Раціони складалися згідно з існуючими нормами годівлі, за нормами ВІТу та Полтавського НДІ свинарства, з урахуванням живої маси, фізіологічного стану, продуктивності тварин та пори року (1985).Тип годівлі –концентратний з використанням кормів власного виробництва та кормової риби. Для тварин всіх піддослідних груп були створені аналогічні умови годівлі та утримання.
Продуктивні якості свиноматок піддослідних груп визначали за наступними показниками: багатоплідність, жива маса кожного поросяти при народженні і відлученні (60 днів), маса гнізда і кількість поросят при відлученні, збереженість приплоду.
У другій частині експериментальних досліджень вивчали особливості росту і розвитку, відгодівельні та м’ясні якості піддослідного молодняку. Живу масу піддослідних тварин визначали шляхом індивідуального зважування вранці перед годівлею. Лінійний ріст і екстер’єрні особливості вивчали шляхом взяття промірів. На основі отриманих промірів за загальноприйнятими методиками (1973) для вивчення вікової динаміки пропорцій будови тіла у тварин піддослідних груп розраховували наступні індекси: збитості, розтягнутості, масивності та грудний.
Відгодівельні та м’ясні якості піддослідного молодняку в динаміці росту вивчались за схемою, наведеною в табл.2.
Відгодівельні якості піддослідних тварин вивчали за скоростиглістю, середньодобовими приростами і витрачанням кормів на 1кг приросту при відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг.
Забійні і м’ясо-сальні якості, а також параметри росту та формування м’язової, жирової, та кісткової тканин визначали за результатами контрольного забою тварин по досягненню живої маси 20, 40, 60, 80, 100 та 120 кг, по 3 голови з кожної піддослідної групи.
Для анатомічного розділу і визначення співвідношення м’яса, сала та кісток брали праву напівтушу. На підставі даних контрольних забоїв, визначали склад туші у піддослідних тварин по періодам вирощування і відгодівлі.
|
Група |
Призначення групи |
Генотип |
Жива маса, кг |
|
свиноматок |
кнурів |
кількість свиней на відгодівлі, гол. |
|||||||
|
I |
Контрольна |
ВБ |
ВБ |
30 |
|||||
|
II |
Дослідна |
ЧПСЛ |
ЧПСЛ |
30 |
|||||
|
III |
Дослідна |
ВБ |
ЧПСЛ |
30 |
27 |
||||
|
IV |
Дослідна |
ЧПСЛ |
ВБ |
30 |
Від забитих тварин живою масою 100 і 120 кг відбирали зразки м’яса та шпику. Оцінка продуктів забою проводилась за загальноприйнятими методиками (1977) і методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ (1978). Зразки найдовшого м’яза спини (400 г), шпику (200 г) відбиралися між 9...12 грудними хребцями. Фізико-хімічний склад м’яса та шпику визначали за показниками: кількість загальної вологи –методом висушування м’яса в сушильній шафі при температурі 105°С до постійної ваги; вміст жиру –методом Сокслета; кількість протеїну –по загальному азоту методом К’єльдаля; вміст золи –шляхом спалювання зразків в муфельній печі при температурі 500-600°С; вологоутримуючу властивість м’яса –прес-методом за методикою Р. Грау і Р. Гамма в модифікації В.П. Воловинської, Б.Я. Кельман (1961); рН (активну кислотність) м’яса - в водному екстракті 1:4 на рН-метрі ЛПУ-0,1 (Крилова Н.М., Лясковська Ю.М., 1957); інтенсивність забарвлення м’яса –екстракційним методом за методикою Д.Февсона і Р.Кирсамера (1960) за допомогою фотоелектроколориметра ФЕК-М; йодне число, вміст вологи, жир і суху речовину в жировій тканині.
По досягненню піддослідними тваринами 2-, 4-, 6- місячного віку відбирали зразки крові в одних і тих самих тварин (по 5 голів з кожної групи) вранці, до годівлі з великої вушної вени.
Визначали морфологічний та біохімічний статус крові свиней за загальноприйнятими методиками: кількість еритроцитів і лейкоцитів –підрахуванням у камері Горяєва під мікроскопом; вміст загального білка у сироватці крові –рефрактометричним методом на рефрактометрі ІРФ-456 М, кількість альбумінів, α-, β-, γ- глобулінів –нефелометричним методом. Вміст гемоглобіну визначали за допомогою гемометру Салі.
Економічну ефективність свиней на відгодівлі до різних вагових кондицій при різних методах розведення вираховували шляхом визначення собівартості 1 кг приросту, а також чистого прибутку від реалізації 1 ц свинини і рівня рентабельності.
Експериментальні дані обробляли методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969) з використанням комп’ютерного обладнання.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Репродуктивні якості свиноматок. Аналіз відтворювальних якостей маток піддослідних груп (табл.3) показав, що кращими за багатоплідністю –,4 голови були матки великої білої породи у поєднанні з червоно-поясними кнурами, що на 0,6 голови більше, ніж у маток червоно-поясної спеціалізованої лінії при розведенні “в собі”. Проте, великоплідність маток ЧПСЛ, яка становила 1,46 кг, перевершила показник аналогів I групи на 0,34 кг (Р<0,001), а III і IV груп на 0,08 і 0,05 кг –відповідно.
Таблиця 3 –Репродуктивні якості свиноматок, ()
Показник |
Група |
I |
II |
III |
IV |
|
|
Багатоплідність, гол. |
10,3 0,26 |
,8 0,37 |
,4 0,24 |
,3 0,25 |
|
Великоплідність, кг |
1,12 0,01 |
1,46 0,03*** |
,38 0,02 |
,41 0,02 |
|
Маса гнізда при відлученні, кг |
147,5 4,0 |
,7 5,5 |
166,6 4,4 |
,5 4,1 |
|
Кількість поросят при відлученні, гол. |
8,94 0,21 |
,83 0,33 |
,4 0,19 |
,1 0,19 |
|
Жива маса 1 поросяти при відлученні, кг |
16,5 0,16 |
,9 0,16*** |
,7 0,20*** |
,6 0,24*** |
|
Збереженість поросят, % |
87,0 |
,0 |
,7 |
,7 |
Примітка: *** Р < 0,001
В дослідних групах породно-лінійних гібридів показники великоплідності мали проміжний характер наслідування. Маса гнізда при відлученні у 2 місяці в цих групах склала 166,6 (III група) і 160,5 кг (IV група) і перевищила показник маток великої білої породи при чистопородному розведенні на 13,0... 19,1 кг. Більша жива маса новонароджених поросят червоно-поясної спеціалізованої лінії та породно-лінійних гібридів III і IV груп,очевидно, зумовила і їх більшу вагу при відлученні. Різниця за масою одного поросяти на момент відлучення між дослідними групами і контрольною високо вірогідна (Р<0,001) і становила відповідно 1,4; 1,2 і 1,1 кг.
Ріст і розвиток піддослідного молодняку. За однакових умов годівлі і утримання чистопородний і гібридний молодняк характеризувався різною інтенсивністю росту. Встановлено, що молодняк III і IV груп з 6-місячного віку, мав більш високу інтенсивність росту, і за живою масою незначно: на 1,0 і 0,25% –відповідно переважав тварин ЧПСЛ. В порівнянні з аналогами великої білої породи їх жива маса в 6 місяців була вищою на 8,7 і 7,3 відсотки, що сприяло більшій, ніж у тварин великої білої породи, масі і в 9-місячному віці: відповідно на 8,3 і 7,5% (Р0,001).
Відгодівельні якості свиней різних поєднань. Результати відгодівлі свиней до живої маси 100 і 120 кг представлено в табл.4.
Таблиця 4 –Відгодівельні якості піддослідного молодняку, ()
|
Група |
Вік досягнення, днів |
Тривалість відгодівлі, днів |
Загальний приріст, кг |
Середньодобовий приріст, г |
Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од. |
|
жива маса 100 кг ( n=18 ) |
|||||
|
I |
230 0,96 |
139 |
71,2 |
513 4,0 |
4,88 |
|
II |
218 1,00 |
127 |
69,8 |
550 4,6 |
4,55 |
|
III |
215 0,74 |
124 |
70,1 |
565 4,1 |
4,43 |
|
IV |
217 0,91 |
126 |
70,4 |
559 3,6 |
4,48 |
|
II до I |
-12*** |
-12 |
-1,4 |
+37*** |
-0,33 |
|
III до I |
- 15*** |
- 15 |
- 1,1 |
+ 52*** |
- 0,45 |
|
IV до I |
-13*** |
-13 |
-0,8 |
+46*** |
-0,40 |
|
жива маса 120 кг ( n=15 ) |
|||||
|
I |
264 0,98 |
173 |
91,2 |
527 10,6 |
4,93 |
|
II |
252 0,91 |
161 |
89,7 |
557 3,8 |
4,67 |
|
III |
247 0,87 |
156 |
90,2 |
577 4,2 |
4,51 |
|
IV |
249 0,80 |
158 |
90,5 |
573 3,7 |
4,54 |
|
II до I |
-12*** |
-12 |
-1,5 |
+30* |
-0,26 |
|
III до I |
- 17*** |
- 17 |
- 1,0 |
+ 50*** |
- 0,42 |
|
IV до I |
-15*** |
-15 |
-0,7 |
+46*** |
-0,39 |
Примітки: * Р < 0,05; *** Р < 0,001
Визначено, що кращі показники швидкості росту були у породно-лінійних підсвинків III і IV груп і червоно-поясної спеціалізованої лінії. Живої маси 100 кг вони досягли за 215, 217 і 218 днів, раніше ніж аналоги великої білої породи на 15 (Р<0,001), 13 (Р<0,001) і 12 (Р<0,001) днів –відповідно. Молодняк великої білої породи виявився найбільш пізньостиглим серед тварин інших груп.
Найвищі середньодобові прирости живої маси під час відгодівлі до 100 і 120 кг отримані по групі гібридів від поєднання маток великої білої породи з кнурами червоно-поясної спецлінії –і 577 г, найнижчі –у молодняку великої білої породи –і 527 г. Так, при відгодівлі до 100 і 120 кг середньодобовий приріст свиней III групи був вищим за показники аналогів великої білої породи відповідно на 52 г (Р<0,001) і 50 г (Р<0,001), або 10,1 і 9,5%. Серед груп чистопородного молодняку на відгодівлі до живої маси 100 кг найвищий середньодобовий приріст було одержано по групі ЧПСЛ –г, що на 37 г (Р<0,001), або на 7,2% більше, ніж у підсвинків контрольної групи. Вони були кращими за цим показником також і на відгодівлі до 120 кг, перевершивши середньодобові прирости аналогів великої білої породи на 30 г (Р<0,05 ).
Формування м’ясності свиней спеціалізованої лінії при розведенні “в собі” та породно-лінійній гібридизації. Проведеними дослідженнями встановлено, що вірогідної різниці між піддослідними групами за площею “м’язового вічка” при живій масі молодняку 20 і 40 кг не відмічено, проте в 60 кг і в подальші періоди росту різниця за цим показником між групами чистопородних тварин на користь червоно-поясної спеціалізованої лінії була вірогідна і складала: 3,1см² при забої в 60 кг (Р<0,05), 3,2 см² (Р<0,05) –в 100 кг і 5,1см² (Р<0,01) –в 120 кг (табл.5).
Таблиця 5 –Вікова динамка площі “м’язового вічка”, (, см²)
|
Група |
Жива маса при забої, кг |
|
20 |
||||||
|
I |
,6±0,19 |
,6±0,20 |
,3±0,29 |
,2±0,47 |
,9±0,67 |
,1±0,67 |
|
II |
,1±0,27 |
,5±0,45 |
,4±0,28* |
,1±0,58 |
,1±0,74* |
,2±0,65** |
|
III |
7,8±0,31 |
,8±0,39 |
,8±0,47 |
,3±0,41 |
,1±0,44* |
,3±0,58* |
|
IV |
,0±0,26 |
,2±0,22 |
,7±0,32 |
,4±0,45 |
,4±0,46* |
,1±0,87* |
Примітки: * Р<0,05; ** Р<0,01
Породно-лінійні гібриди за величиною площі “м’язового вічка” займали середнє положення, що свідчить про адитивний тип наслідування цієї селекційної ознаки. Перевага гібридних свиней над чистопородним молодняком великої білої породи за площею “м’язового вічка” склала: при 100 кг –,5см² у підсвинків поєднання ♀ЧПСЛ × ♂ВБ і 1,2 см² у гібридів ♀ВБ × ♂ЧПСЛ, а при 120 кг –відповідно 4,0 і 3,2 см² (Р<0,05; Р<0,05).
Особливості розвитку анатомічних частин туші.. З ростом тварин значні зміни відбувалися у співвідношенні відрубів, які визначають товарну цінність туш. Дослідженнями встановлено, що кожен з трьох анатомічних відділів характеризувався своїми особливостями росту (табл.6).
Так, при живій масі 20 кг найбільшу частину від загальної маси туш складала плечолопаткова частина – від 41,10 до 42,89%. При досягненні живої маси 40 кг відносна маса цього відрубу зменшувалась до 36,15...38,56%, а при 120 кг –до 31,40...32,71%. Тазостегнова частина, яка при живій масі 20 кг складала 34,31...35,59%, поступово зменшувала відносну масу до 32,85...35,65% в 100 кг. Характерним є те, що відносна маса цього відрубу була найвищою у тварин ЧПСЛ при розведенні “в собі” у всі вікові періоди.
Таблиця 6 – Відносна маса анатомічних частин, у % до маси напівтуші
|
Група |
Частина тіла |
Передзабійна жива маса, кг |
|
20 |
120 |
||||||
|
I |
Плечолопаткова |
42,89 |
,56 |
,35 |
,01 |
,42 |
,38 |
|
Спинопоперекова |
22,79 |
,75 |
,66 |
,73 |
,83 |
,83 |
|
|
Тазостегнова |
34,32 |
33,69 |
,99 |
,26 |
,85 |
,79 |
|
|
II |
Плечолопаткова |
41,27 |
,08 |
,21 |
,76 |
,59 |
,40 |
|
Спинопоперекова |
23,23 |
,77 |
29,86 |
,04 |
,78 |
,31 |
|
|
Тазостегнова |
35,50 |
,15 |
,93 |
,20 |
,63 |
,29 |
|
|
III |
Плечолопаткова |
41,10 |
,82 |
,52 |
,12 |
,54 |
,71 |
|
Спинопоперекова |
23,31 |
,44 |
,98 |
,22 |
,22 |
,24 |
|
|
Тазостегнова |
35,59 |
,74 |
,50 |
,66 |
,24 |
,05 |
|
|
IV |
Плечолопаткова |
40,78 |
,40 |
,01 |
,48 |
,21 |
,25 |
|
Спинопоперекова |
22,69 |
,32 |
,09 |
,76 |
,02 |
,18 |
|
|
Тазостегнова |
36,53 |
,28 |
,90 |
,76 |
,77 |
,57 |
У порівнянні з тваринами великої білої породи свині червоно-поясної спеціалізованої лінії, а також породно-лінійні гібриди III і IV дослідних груп мали найбільший вихід цінних відрубів туші –окосту та поперекової частини. Причому, за масою тазостегнової частини підсвинки ЧПСЛ переважали аналогів великої білої породи за всіх вагових категорій від 1,18 до 3,50% при статистично вірогідній різниці. Піддослідний молодняк, одержаний від поєднання маток великої білої породи з червоно-поясними кнурами спеціалізованої лінії переважав за цим показником чистопородних свиней великої білої породи за живої маси 80 кг на 2,40% (P<0,05), в 100 кг –на 1,39% (різниця статистично не вірогідна) і в 120 кг на 1,26 % (P<0,05).
Зміни морфологічного складу туш. Із збільшенням живої маси піддослідних тварин відбувалися зміни не лише в співвідношеннях між окремими частинами тулуба, але й між тканинами, з яких вони складаються. В наших дослідженнях спостерігалась закономірність зміни співвідношення тканин з віком: зменшення виходу м’яса і збільшення виходу сала (табл.7).
Різниця за вмістом м’яса в тушах свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії і великої білої високо вірогідна, починаючи з живої маси 40 кг (Р<0,001). Червоно-поясні підсвинки переважали аналогів великої білої породи за вмістом м’яса при живій масі 100 кг на 5,96%, а в 120 кг –на 8,01%. Туші породно-лінійних гібридів III групи –♀ВБ × ♂ЧПСЛ, мали у порівнянні з показниками великої білої породи вищий –відповідно на 3,92 і 4,04% (P<0,001; P<0,001) відносний вміст м’яса при забої в 100 і 120 кг. Туші піддослідних свиней IV групи –поєднання ♀ЧПСЛ × ♂ВБ при забої в 100 і 120 кг поступалися червоно-поясній спеціалізованій лінії за відносним вмістом м’яса відповідно на 0,79 і 3,25% (P<0,01), але перевершували аналогічні показники великої білої породи на 5,17 і 4,76%.
Таблиця 7 – Морфологічний склад туші, % (n =3)
|
Група |
Вміст в туші |
Передзабійна жива маса, кг |
|
20 |
|||||||
|
I |
М’ясо |
68,70 |
,37 |
,30 |
59,25 |
,64 |
,44 |
|
Сало |
13,49 |
,85 |
,85 |
,00 |
,86 |
,84 |
|
|
Кістки |
17,81 |
,78 |
,85 |
,75 |
,50 |
,72 |
|
|
II |
М’ясо |
71,12 |
70,95 |
,18 |
,76 |
,60 |
,45 |
|
Сало |
11,89 |
,02 |
,25 |
,22 |
,61 |
,50 |
|
|
Кістки |
16,99 |
,03 |
,57 |
,02 |
,79 |
,05 |
|
|
III |
М’ясо |
69,70 |
,91 |
,54 |
,75 |
,56 |
,48 |
|
Сало |
13,12 |
,22 |
,12 |
,5 |
,91 |
,80 |
|
|
Кістки |
17,18 |
,87 |
,34 |
,70 |
,53 |
,72 |
|
|
IV |
М’ясо |
70,45 |
,48 |
,82 |
,49 |
,81 |
,20 |
|
Сало |
12,44 |
,52 |
,11 |
,42 |
,58 |
,70 |
|
|
Кістки |
17,11 |
,00 |
,07 |
,09 |
,61 |
,10 |
Найменшій вміст сала відмічено в тушах червоно-поясних м’ясних свиней і найбільший –у тварин великої білої породи. Різниця за вмістом сала між цими групами чистопородних тварин склала за живої маси 60 кг – 3,60% (P<0,001), 100 кг –,25% (Р<0,05) і в 120 кг –,34% (Р<0,01). Породно-лінійні гібриди, одержані від реципрокного схрещування, у всі вагові категорії за вмістом жиру в тушах займали проміжне положення з відхиленням у бік материнської форми. Так тварини поєднання ♀ВБ × ♂ЧПСЛ за виходом сала в туші поступалися своїм чистопородним аналогам великої білої породи за живої маси 100 і 120 кг на 4,95% (Р<0,01) і 5,04% (Р<0,05) відповідно. Породно-лінійні гібриди IV групи –поєднання ♀ЧПСЛ × ♂ВБ перевищували показник червоно-поясних м’ясних свиней за маси 100 кг на 0,93% (зі статистично не вірогідною різницею) і на 3,20% (Р<0,05) при забої в 120 кг.
Значні відмінності між дослідними тваринами спостерігались і в характері розподілу м’язової, жирової та кісткової тканин по окремим відрубам. Найбільша кількість м’яса піддослідних тварин всіх груп містилася в тазостегновій частині (табл.8). При живій масі 60 кг цей показник складав 67,35...72,00%, а в плечолопатковій і спинопоперековій частинах –,12...68,71%, або на 4% менше, ніж в тазостегновій. Свині червоно-поясної спеціалізованої лінії протягом всього періоду росту характеризувались найвищим вмістом м’яса в тазостегновій частині, що на 8,52 і 7,61% відповідно в 100 і 120 кг більше у порівнянні з аналогами великої білої породи.
Породно-лінійні гібриди від поєднання маток великої білої породи з червоно-поясними кнурами перевершували ровесників контрольної групи на 5,47 і 3,24% за живої маси 100 і 120 кг. Підсвинки IV піддослідної групи незначно (на 2,90 і 4,00%) поступалися аналогам червоно-поясної спеціалізованої лінії за вмістом м’яса в тазостегновій частині, проте ця різниця невірогідна, і на 5,62 і 3,61% переважали відповідні показники тварин великої білої породи.
Таблиця 8 – Морфологічний склад тазостегнової частини, %
|
Група |
Вміст в туші |
Передзабійна жива маса, кг |
|
20 |
|||||||
|
I |
М’ясо |
70,58 |
,21 |
,35 |
,43 |
,78 |
,61 |
|
Сало |
14,60 |
,48 |
,67 |
,25 |
,07 |
,71 |
|
|
Кістки |
14,82 |
,31 |
,98 |
,32 |
,15 |
,48 |
|
|
II |
М’ясо |
73,42 |
,14 |
,00 |
,17 |
,30 |
,22 |
|
Сало |
10,19 |
,00 |
,47 |
,94 |
,10 |
,06 |
|
|
Кістки |
16,39 |
,86 |
,53 |
,89 |
,60 |
,72 |
|
|
III |
М’ясо |
71,85 |
,38 |
,94 |
,12 |
,25 |
,85 |
|
Сало |
11,65 |
,79 |
,27 |
,46 |
,41 |
,26 |
|
|
Кістки |
16,50 |
,83 |
13,79 |
,42 |
,34 |
,89 |
|
|
IV |
М’ясо |
72,41 |
,00 |
,68 |
,86 |
,40 |
,22 |
|
Сало |
10,88 |
,65 |
,71 |
21,43 |
,75 |
,66 |
|
|
Кістки |
16,71 |
,35 |
,61 |
,71 |
,85 |
,12 |
Одержані нами дані дають можливість стверджувати, що із всіх відрубів найбільше значення має тазостегнова частина, так як відсоток м’яса в ній більший, ніж у передній і середній частинах напівтуші, що у підсумку є визначальним у загальному вмісті м’яса в туші.
Фізико-хімічні властивості м’язової і жирової тканин. Порівняльна характеристика результатів фізико-хімічного та хімічного аналізів найдовшого м’язу спини свиней піддослідних груп подана в табл. 9.
Показник pH м’яса свиней всіх груп і вагових кондицій знаходився у межах норми. Результати аналізу вологоємкості не виявили великої різниці між групами і відповідали показникам нормальної якості свинини – від 55,26 до 55,86% при забої в 100 кг і від 58,12 до 58,84% –в 120 кг. Проте, помітне зниження цього показника у тварин з підвищеною м’ясністю.
Найбільший вміст жиру як при забої в 100 кг, так і в 120 кг мало м’ясо підсвинків великої білої породи –,59 і 4,11%, найменшу –червоно-поясної спецлінії –,74 і 3,32% відповідно.
Шпик м’ясних свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії за живої маси 100 і 120 кг містив на 1,16 і 1,26% більше вологи у порівнянні з аналогічними показниками великої білої породи, і на 1,60 та 1,97% менше жиру. Дещо вищій вміст сухої речовини у породно-лінійних гібридів III та IV груп вказує на більш твердий шпик у порівнянні з чистопородними аналогами I і II груп. У них також вищим, у порівнянні з молодняком великої білої породи як за маси 100, так і 120 кг, було йодне число: на 1,60 і 1,00 та 1,34 і 0,71 - відповідно, але вірогідної різниці за цим показником не встановлено.
Таблиця 9 –Фізико-хімічні властивості та хімічний склад м’язової тканини
|
Група |
Кислотність,pH |
Вологоутримуюча здатність, % |
Загальна волога, % |
Суха речовина, % |
Жир, % |
Протеїн, % |
|
100 кг |
||||||
|
I |
5,48±0,03 |
,86±0,75 |
,24±0,98 |
5,76±1,32 |
3,59±0,25 |
21,05±0,79 |
|
II |
5,60±0,03 |
,26±1,23 |
,32±0,67 |
,68±0,92 |
2,74±0,55 |
21,86±0,56 |
|
III |
5,61±0,11 |
,35±0,48 |
,14±0,68 |
,86±1,07 |
3,27±0,88 |
21,79±0,35 |
|
IV |
5,52±0,06 |
,47±1,27 |
,04±0,41 |
,96±1,13 |
3,15±0,63 |
21,68±0,26 |
|
120 кг |
||||||
|
I |
5,52±0,05 |
,84±1,04 |
,79±0,32 |
,21±0,76 |
4,11±0,31 |
20,95±0,65 |
|
II |
5,62±0,04 |
,12±1,23 |
,93±0,41 |
,17±0,68 |
3,32±0,47 |
21,75±0,38 |
|
III |
5,60±0,16 |
,45±0,85 |
,77±0,54 |
,23±0,92 |
3,61±0,29 |
21,62±0,44 |
|
IV |
5,57±0,12 |
58,71±1,15 |
,75±0,36 |
,25±1,18 |
3,47±0,65 |
21,56±0,57 |
|
Показник |
Маса, кг |
Група |
|
І |
II |
III |
IV |
||
|
Вік досягнення кінцевої живої маси, днів |
100 |
||||
|
120 |
|||||
|
Витрати кормів на 1 ц приросту, ц корм. од. |
100 |
,88 |
,55 |
,43 |
,48 |
|
120 |
,93 |
,67 |
,51 |
,54 |
|
|
Собівартість 1 ц приросту свинини, грн. |
100 |
,00 |
,00 |
,00 |
,00 |
|
120 |
,00 |
,00 |
,00 |
,00 |
|
|
Ціна реалізації 1 ц живої маси, грн. |
- |
,00 |
,00 |
,00 |
,00 |
|
Чистий прибуток від реалізації 1 голови за живою масою, грн. |
100 |
,00 |
,00 |
,00 |
,00 |
|
120 |
,00 |
,00 |
,00 |
,00 |
|
|
Рівень рентабельності при реалізації 1 голови за живою масою, % |
100 |
,9 |
,2 |
,7 |
,2 |
|
120 |
,1 |
,9 |
,0 |
,2 |
|
|
Вихід м’яса з туші,* ц |
100 |
,419 |
,470 |
,448 |
,470 |
|
120 |
,471 |
,580 |
,530 |
,547 |
|
|
Вихід сала з туші, ц |
100 |
,201 |
,171 |
,173 |
,170 |
|
120 |
,287 |
,232 |
,258 |
,254 |
|
|
Вартість м’яса з туші,** грн. |
100 |
,4 |
,0 |
,8 |
,0 |
|
120 |
,6 |
,0 |
,0 |
,2 |
|
|
Вартість сала з туші,*** грн. |
100 |
,1 |
,1 |
,3 |
,0 |
|
120 |
,7 |
,2 |
,8 |
,4 |
|
|
Вартість 1 туші, грн. |
100 |
891,5 |
,1 |
,1 |
,0 |
|
120 |
,3 |
,2 |
,8 |
,6 |
|
|
Собівартість 1 туші, грн. |
100 |
646,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
|
120 |
,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
|
|
Чистий прибуток від реалізації м’ясо-сальної продукції з 1 гол., грн. |
100 |
,5 |
,0 |
,1 |
,0 |
|
120 |
,3 |
,2 |
,8 |
,6 |
|
|
Рівень рентабельності при реалізації м’ясо-сальної продукції, % |
100 |
,9 |
,6 |
,8 |
,4 |
|
120 |
,5 |
,8 |
,6 |
,6 |
Визначення вмісту важких металів (міді, свинцю, цинку, кадмію і миш’яку) у м’язовій тканині піддослідних тварин засвідчило, що їх кількість знаходилась у межах допустимих норм і м’ясо відповідало вимогам якісної, екологічно чистої продукції.
За аналізом результатів наших досліджень можна зробити висновки, що якість м’яса свиней всіх піддослідних груп залежно від варіанту поєднання та передзабійної маси, мало специфічні властивості і відповідало вимогам технологічних норм.
Гематологічні дослідження піддослідних тварин. Результатами досліджень підтверджено, що гематологічні показники пов’язані з продуктивними якостями свиней і в значній мірі вказують на рівень окислювальних процесів та білкового обміну в організмі.
Дослідженнями встановлено, що з віком свиней кількість загального білку зростає найбільш інтенсивно у гібридних тварин. Так, у 4-місячних свиней III і IV дослідних груп було більше глобулінів (3,84 і 3,91 мг%), ніж у тварин I - контрольної групи і ця різниця склала відповідно 32,9 і 31,8%. У порівнянні з аналогами великої білої породи в крові породно-лінійних гібридів 6-місячного віку містилось на 10,6...12,9% більше альбумінів.
На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що всі гематологічні показники піддослідних тварин знаходились у межах фізіологічних норм для свиней кожного вікового періоду, але за основними показниками породно-лінійний молодняк перевершував своїх чистопородних ровесників.
Зоотехнічна та економічна оцінка експериментальних даних. Економічний аналіз проведених досліджень свідчить про те, що породно-лінійне схрещування червоно-поясної спеціалізованої м’ясної лінії з великою білою породою сприяло підвищенню інтенсивності росту породно-лінійних гібридів III і IV груп, зменшенню віку досягнення живої маси 100 і 120 кг та скороченню витрат корму на одиницю приросту (табл. 10).
Таблиця 10 –Показники економічної ефективності відгодівлі піддослідного молодняку
За однакової ціни реалізації (яка не враховувала якісні показники м’ясо-сальної продукції), і різної –відповідно на 24,00 і 22,00 грн. у порівнянні з чистопородними тваринами великої білої породи собівартості 1 ц приросту живої маси, чистий прибуток при відгодівлі до 100 кг на 1 голову в цих групах становив 147,00 і 145,00 грн. В зв’язку з цим, рентабельність відгодівлі породно-лінійних гібридів III і IV груп на 5,8 і 5,3% перевищила аналогічний показник тварин великої білої породи і досягла 28,7 і 28,2% відповідно.
За середніми ринковими цінами 2004 р. з урахуванням виходу м’яса і сала з туш піддослідних свиней чистий прибуток в розрахунку на 1 голову склав від 245,50 грн. (I група) до 315,00 грн. (IV група) при забої тварин живою масою 100 кг і відповідно 460,30 і 567,00 грн. –в 120 кг. Реалізація готової продукції з урахуванням її якості, в залежності від породи і породності підсвинків підвищила рівень рентабельності при відгодівлі до 100 кг у 1,7... 1,9, а до 120 кг –у 2,4...2,8 рази. З економічної точки зору такий спосіб реалізації свинарської продукції зумовлює перевагу м’ясних свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії та їх породно-лінійних гібридів III і IV груп над чистопородними тваринами великої білої породи як при відгодівлі до 100, так і до 120 кг.
Відгодівля піддослідного молодняку I, II, III, IV груп від 100 до 120кг понизила собівартість свинини: на 37,00; 33,00; 38,00; 37,00 грн. відповідно. При цьому рівень рентабельності виробництва свинини при реалізації за живою масою підвищився на 8,7...10,3%. В залежності від способів і строків реалізації відгодівельного молодняку використання свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії в породно-лінійній гібридизації з великою білою породою сприяло зростанню рівня рентабельності на 5,3...21,1%.
ВИСНОВКИ
Отримані результати досліджень, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки:
Результати вивчення особливостей формування продуктивних і м’ясних якостей свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії довели, що їх розведення “в собі” та використання в породно-лінійній гібридизації сприяло підвищенню виходу м'яса в тушах при відгодівлі молодняку до живої маси 100 і 120 кг.
1. Порівняльне вивчення продуктивності свиноматок показало, що найкращу багатоплідність –,4±0,24 голів мали матки великої білої породи у поєднанні з червоно-поясними кнурами. Проте, матки червоно-поясної спецлінії за великоплідністю 1,46±0,03 кг перевершували показник аналогів великої білої породи на 0,34 кг, а груп породно-лінійних гібридів на 0,05...0,08 кг. Маса гнізда поросят при відлученні у 2 місяці була найвищою при схрещуванні маток великої білої породи з червоно-поясними кнурами і склала 166,6 кг, що на 12,9% більше, ніж у маток великої білої породи при чистопородному розведенні.
2. Встановлено певну специфічність росту піддослідного молодняку. Породно-лінійні гібриди III і IV груп за живою масою у 6-місячному віці на 8,7 і 7,3%, а у 9-місячному на 8,3 і 7,5% – відповідно перевершували чистопородних аналогів великої білої породи, що зумовлено їх більшими середньодобовими приростами (556 і 552 г).
4. В постембріональний період ріст і розвиток основних тканин тіла свиней протікали нерівномірно і мали вікові та породні особливості. Встановлено, що площа “м’язового вічка” інтенсивно збільшувалась до живої маси 60 кг. Різниця за цим показником між групами чистопородних тварин на користь ЧПСЛ була вірогідна і складала: 3,1см² при забої в 60 кг, 3,2см² –в 100 і 5,1см² –в 120 кг. Породно-лінійні гібриди за величиною площі “м’язового вічка” займали середнє положення між батьківськими формами і перевищували показник тварин контрольної групи при живій масі 100 кг –на 1,2 і 2,5 см², в 120 кг –на 3,2 і 4,0 см².
5. Встановлено, що з віком у тварин всіх піддослідних груп підвищується забійний вихід. Найвищим цей показник був відмічений по групі червоно-поясних свиней –79,97 і 82,00 % в 100 і 120 кг, що на 3,39 і 3,15% більше, ніж у молодняку великої білої породи. Можливо, це зумовлено використанням при створенні ЧПСЛ свиней порід п’єтрен і дюрок, які мають високий забійний вихід.
6. В процесі росту молодняка відмічено значні зміни у співвідношенні частин туші (відрубів), які характеризують товарну цінність свинини. Відносна маса в туші найціннішої за вмістом м’яса –тазостегнової частини –була більшою у тварин червоно-поясної спецлінії при розведенні “в собі” протягом всього дослідного періоду. Перевага молодняку ЧПСЛ за цим показником у порівнянні з аналогами великої білої породи коливалась в межах від 1,19 до 3,50%. Встановлено більший (на 8,52 і 7,61%) порівняно з показником I групи вміст м’яса в тазостегновій частини підсвинків червоно-поясної спеціалізованої лінії при забої в100 і 120 кг. У відповідні періоди породно-лінійні гібриди III групи за цим показником перевершували чистопородних ровесників великої білої породи на 5,47 і 3,24%, а IV групи –на 5,62 і 3,61%.
7. Аналіз морфологічного складу туш показав, що червоно-поясні підсвинки переважали аналогів контрольної групи за вмістом м’яса в 80, 100 і 120 кг на: 6,51; 5,96; 8,01%. У порівнянні з показниками великої білої породи, туші породно-лінійних гібридів поєднань ♀ВБ × ♂ЧПСЛ та ♀ЧПСЛ × ♂ВБ мали у відповідні вагові кондиції на: 2,50; 3,92; 4,04 і на 3,24; 5,17; 4,76% більший вміст м’яса.
8. Фізико-хімічні властивості м’язової і жирової тканин чистопородних і гібридних тварин знаходились на рівні технологічних потреб. Істотної різниці в цих показниках між тваринами різних поєднань при відгодівлі до 100 і 120 кг не виявлено. Визначенням вмісту важких металів у м’язовій тканині піддослідних тварин було встановлено, що їх кількість знаходиться у межах допустимих норм і свинина відповідає вимогам якісної, екологічно чистої продукції.
. Встановлено, що всі гематологічні показники піддослідних тварин знаходились у межах фізіологічних норм для свиней кожного вікового періоду. Але за основними гематологічними показниками гібридні тварини III і IV піддослідних груп перевершували своїх чистопородних аналогів (I і II групи).
10. Найбільший економічний ефект відгодівлі в залежності від строків і способів реалізації одержано по групах породно-лінійних гібридів, в яких чистий прибуток при реалізації 1 голови за живою масою становив 145...185 грн., а при реалізації у м’ясо-сальній продукції досягав 285...567 грн.
11. З метою підвищення м’ясності туш вважати за доцільне широке використання тварин червоно-поясної спеціалізованої лінії як при розведенні “в собі”, так і у поєднаннях з великою білою породою. Для раціонального використання порід різного напрямку продуктивності і отримання високоякісної м’ясної свинини необхідно диференційовано підходити до ваги при забої. Найбільш доцільним є забій свиней великої білої породи живою масою 100 кг, червоно-поясної спеціалізованої лінії та породно-лінійних гібридів від поєднань з великою білою породою –до 120 кг.
12. Враховуючи високу інтенсивність росту м’язової тканини в період від народження до 5-місячного віку свиней, для підвищення їх м’ясності потрібно в цей період приділяти особливу увагу дотриманню необхідних технологічних умов при вирощуванні і відгодівлі молодняку.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Коваль О.А. Продуктивні та м’ясні якості свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії при відгодівлі до різних вагових кондицій. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 –технологія виробництва продуктів тваринництва. –Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2005.
Дисертаційна робота присвячена комплексному порівняльному вивченню продуктивних якостей м’ясних свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії, великої білої породи, та їх породно-лінійних гібридів, одержаних за схемою реципрокного схрещування, при відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг в аналогічних умовах утримання і годівлі.
Наведено показники продуктивності маток, росту і розвитку, відгодівельних якостей молодняку різних поєднань. Досліджено формування м’ясних якостей чистопородного та породно-лінійного поголів’я, встановлено особливості розвитку анатомічних частин тіла нових генотипів, фізико-хімічні показники м’ясо-сальної продукції, та вміст важких металів.
Встановлено, що за показниками м’ясних якостей свині червоно-поясної спеціалізованої лінії, та їх породно-лінійні гібриди від прямого та зворотного схрещування переважали чистопородних аналогів великої білої породи.
Найвищу економічну ефективність відгодівлі молодняку одержано по групах породно-лінійних гібридів, де чистий прибуток на 1 голову становив 147,00 і 145,00 грн. В результаті рентабельність відгодівлі молодняку цих груп на 5,8 і 5,3% вища, ніж у тварин великої білої породи і досягла 28,7 і 28,2% відповідно. Реалізація готової продукції з врахуванням її якості у порівнянні з реалізацією тварин за живою масою підвищила рівень рентабельності у 1,7...1,9 разів при відгодівлі до 100 кг і у 2,4...2,8 рази –до 120кг.
Ключові слова: порода, породно-лінійні гібриди, ріст, м’ясо-сальні якості, ефективність.
Коваль О.А. Продуктивные и мясные качества свиней красно-поясной специализированной линии при откорме до разных весовых кондиций. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 –технология производства продуктов животноводства. –Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2005.
Диссертационная работа посвящена комплексному сравнительному изучению продуктивных качеств мясных свиней красно-поясной специализированной линии, крупной белой породы, а так же их породно-линейных гибридов, полученных по схеме реципрокного скрещивания при откорме до живой массы 100 и 120 кг в аналогичных условиях кормления и содержания. Определены зоотехнические и биологические особенности, динамика формирования мясных качеств в естественно-анатомических частях тела чистопородного и породно-линейного молодняка. В результате проведенных исследований выявлены наиболее эффективные сочетания разных генотипов свиней.
При сочетании свиней крупной белой породы и красно-поясной специализированной линии наилучшее многоплодие - 10,40,24 голов было выявлено у маток крупной белой породы при скрещивании с хряками красно-поясной специализированной линии. Матки КПСЛ по крупноплодности превосходили показатели аналогов крупной белой породы на 0,34 кг, а III и IV групп –соответственно на 0,05 и 0,08 кг. Масса гнезда поросят при отъеме в 2 месяца была наивысшей при сочетании маток крупной белой породы с красно-поясными хряками и составила 166,6 кг, на 12,9% больше, чем у чистопородных маток крупной белой породы, что в дальнейшем, очевидно, обеспечило лучший рост и развитие откормочного молодняка этой группы.
Анализ интенсивности роста свиней разных генотипов показал, что породно-линейные гибриды обеих групп (III и IV группы) имели более высокие среднесуточные приросты, чем их аналоги при чистопородном разведении (I и II группы) как в период выращивания, так и на откорме. В 6-месячном возрасте молодняк III подопытной группы на 8,7%, а IV группы –на 7,3% превышал живую массу свиней крупной белой породы.
Оценкой откормочных качеств установлено, что наиболее скороспелыми при откорме до живой массы 100 и 120 кг оказались гибридные животные, полученные от прямого (III) и обратного (IV) скрещивания. Конечной живой массы 100 кг они достигали раньше чистопородных аналогов крупной белой породы на 15 и 13 дней, 120 кг –на 17 и 15 дней при экономии кормов на 1 кг прироста живой массы соответственно: 0,45 и 0,40; 0,42 и 0,39 кормовых единиц.
Исследованиями динамики формирования мясных качеств установлено, что площадь “мышечного глазка”, которая тесно коррелирует с выходом мяса в туше, более интенсивно увеличивается до живой массы 60 кг. Разница величин этого показателя по группам чистопородного молодняка КПСЛ и крупной белой породы в пользу первых достоверна и в зависимости от живой массы составляет 3,1...5,1 см². Гибриды III и IV групп по площади “мышечного глазка”занимали среднее положение между отцовскими формами и превышали показатели молодняка крупной белой породы при живой массе 100 кг на 1,2 и 2,5 см², а при 120 кг –соответственно на 3,2 и 4,0см².
Установлено, что по мере роста свиней происходят значительные изменения в соотношении отрубов, которые характеризуют качество туш. Наибольшей относительной массой тазобедренной части во все изучаемые периоды отличались свиньи КПСЛ при разведении “в себе”. Они же характеризовались и большим содержанием мяса в этом отрубе: в 100 кг –на 8,52% и на 7,61% –в 120 кг, по сравнению с показателями крупной белой породы. При забое в 100 кг породно-линейные гибриды III и IV групп превосходили свиней контрольной группы по содержанию мяса в окороке соответственно на 5,47 и 5,62%, а в 120 кг – на 3,24 и 3,61%.
Наивысший выход мышечной ткани в туше имел молодняк КПСЛ и породно-линейные гибриды: 59,56…61,60% в 100 кг и 55,48…59,45% – в 120 кг.
Физико-химический анализ мышечной и жировой тканей подопытных животных не показал существенных различий между показателями, определяющими качество продуктов забоя, а исследования по выявлению наличия тяжелых металлов в мышечной ткани подтвердили принадлежность мясной продукции к разряду экологически чистой.
Установлено, что с целью получения мясной свинины целесообразно производить забой свиней крупной белой породы живой массой 100 кг, а красно-поясной специализированной линии и породно-линейных гибридов от сочетаний с крупной белой –в 120 кг и более.
Наивысшая экономическая эффективность откорма получена по группам породно-линейных гибридов, где чистая прибыль на 1 голову составила 147,00 и 145,00 грн. В результате рентабельность откорма молодняка этих групп на 5,8 і 5,3% выше, чем у крупной белой породы, и достигла 28,7 і 28,2% соответственно. Реализация готовой продукции с учетом ее качества по сравнению с реализацией животных в живой массе, повысила уровень рентабельности при откорме до 100 кг в 1,7...1,9 раз и в 2,4...2,8 раз – до 120 кг.
Ключевые слова: порода, породно-линейные гибриды, рост, мясосальные качества, эффективность.
Koval O.A. Productive and meat qualities of pigs of Red-striped specialized line at fattening to different weight categories. - Manuscript.
Thesis for the science degree of the Candidate of Agricultural sciences in speciality 06.02.04 –Livestock products production technology - The Kherson State Agrarian University, Kherson, 2005.
The thesis is devoted to complex comparative studying of Red-striped specialized line meat pigs of Large White breed productive qualities and of their breed-linear hybrids retrieved according to the scheme of crossing and fattening to live weight of 100 and 120 kg in similar conditions of the feeding and keeping.
The parameters of sows, growth and development, feeding qualities of of different combinations young growth productivity are resulted. The formation of purebred and hybrid animals meat qualities is investigated. The features of new genotypes anatomic parts of a body development, physical and chemical parameters of meat-lard production and the contents of heavy metals are established.
It is established that on parameters of Red-striped specialized line pigs meat qualities and their breed-linear hybrids retrieved by direct and return crossing surpassed purebred analogues of Large White breed.
The highest economic efficiency of breed-linear groups fattening is got on 5,8 and 5,3 percents higher then Large White breed animals profit and it is 28,7 and 28,2 percents accordinly.
Key words: breed, breed-linear hybrids, growth, meat and lard qualities, efficiency.
Підписано до друку 23 березня 2005 р.
Формат 60 х 84/16. Папір друк.
Обл. - вид. Арк. 0,9. Ум. друк. арк. 0,9
Тираж 100 прим. Зам. № 94.
Видавничий центр МДАУ.
54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни 9.