Політологія Т Е М А 11- Проблеми націон
Работа добавлена на сайт samzan.net:
АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО
|
Прим. № _____ |
ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник кафедри _________________________________ (військове звання, підпис, ініціали, прізвище) "___" ______________ 20___ року |
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для проведення семінарського заняття
з навчальної дисципліни
«Політологія»
Т Е М А № 11: «Проблеми національних інтересів та національної безпеки».
|
З Заняття 2: |
: «Україна і Захід». |
Час: 4 години
|
Навчальна мета: |
1. Формувати у курсантів риси, необхідні військовому керівнику для професійної діяльності. 2. Формувати світогляд курсантів, спираючись на національні історичні та військово-патріотичні традиції, загальнолюдські цінності. 3. Сприяти розвитку у курсантів почуття свідомої військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості.
|
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
|
№ з/п |
СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ |
Час (хв.) |
|
1. |
Вступна частина |
до 10 |
|
2. |
Основна частина |
160 |
|
Заслуховування доповіді |
до 10 |
|
|
Обговорення (відпрацювання) першого питання: «Україна і Росія» |
до 150 |
|
|
3. |
Заключна частина |
10 |
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
|
|
1. Клаузевиц К. О войне. Пер. с нем. – М., 1997. – С. 56 2. Макиавелли Н. О военном искусстве – М.: Воениздат, 1995. – С. 39. 3. Энгельс Ф. Армия // Маркс К., Энгельс Ф., Соч. – 2-е изд. – Т. 14. – С. 4. Ленин В. И. Задачи революционной молодежи: Полн. собр. соч. – Т. 7. – С. 344. 5. Закон України „Про Збройні Сили України” // Законодавство України з питань військової сфери. Збірник законів та інших нормативно-правових актів. – К.: „Азимут – Україна”. – 2003. – С. 108. 6. Закон України „Про основи національної безпеки України” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – С. 351. 7. Воєнна доктрина України // Національна безпека і оборона. – 2004. – №8. – С. 2 – 7. 8. Головаха Є. І. Стратегія соціально-політичного розвитку України. – К., Абрис, 1995. – С. 46. 10. www.politik.org.ua |
ВСТУПНА ЧАСТИНА:
- прийняти рапорт командира групи і привітатися з курсантами;
- перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;
- перевірити форму одягу курсантів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;
- при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;
- нагадати тему і основну проблематику заняття, його основні питання (завдання);
- зосередити увагу курсантів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;
- визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні вправ у польовому навчальному центрі, подальшій офіцерській службі тощо;
- визначити час роботи на кожному навчальному місці та порядок їх зміни (при необхідності);
- визначити порядок отримання оцінки за виконання окремих завдань та за заняття в цілому;
- встановити порядок і правила проведення даного заняття;
- довести (нагадати) заходи безпеки (при необхідності).
- може проводитися, у разі необхідності, усне, комп’ютерне опитування або письмова летючка для перевірки засвоєння матеріалів минулої теми.
ОСНОВНА ЧАСТИНА:
Центр Разумкова спільно з Російським суспільно-політичним центром за підтримки Фонду Арсенія Яценюка Open Ukraine провів 29 травня 2009 р. круглий стіл «Україна — Росія: шляхи подолання кризи у відносинах». З урахуванням того, що питання співробітництва офіційних Києва та Москви, і проблем, що виникають у ході нього, є «вічним», саме з обговорення цієї теми ми й розпочали бесіду з директором міжнародних програм Центру Разумкова Валерієм Чалим, — пише газета «День».
— 2009-й — рік президентської виборчої кампанії в Україні, рік, що проходить під знаком світової фінансово-економічної кризи, рік далеко не простих відносин нашої держави з сусідньою Росією. З урахуванням вказаних чинників, як би ви оцінили подальшу динаміку взаємовідносин Києва та Москви?
Сьогодні українсько-російські відносини перебувають у досить складному, якщо не сказати критичному стані, про що свідчать оцінки експертів (і з російського, і з українського боку). Останнім часом спостерігалося зростання конфліктності в багатьох сферах співробітництва. Йдеться про військово-політичну, енергетичну, гуманітарну сфери. У нас різні бачення питань історичної пам’яті, існують також нові проблеми, що виникли в інформаційному просторі. Негативний інформаційний фон, звичайно ж, не сприяє налагодженню продуктивних взаємовідносин. Існує ще низка заморожених проблем, що істотно ускладнюють двосторонні контакти. На жаль, уже досить тривалий час не проводиться засідання міждержавної комісії на рівні президентів України та Росії. Позитивний момент — засідання економічного комітету, що відбулося нещодавно, однак цього недостатньо для того, щоб вирішити всі питання, що нагромадилися й вимагають детального обговорення.
Зроблено багато декларацій про нормалізацію, прагматизацію, деполітизацію наших відносин, але, на жаль, на практиці це не відбувається. Проте, незважаючи на таку ситуацію, контакти тривають, відбувається діалог на державному рівні. Однак непокоїть, що останнім часом гіршає сприйняття України громадянами Росії. Як свідчать опитування, проведені фахівцями російських соціологічних центрів, Україна займає одне з перших місць як недружня для РФ держава. Разом із тим в Україні Росія залишається на першій позиції як дружня держава. Переважна більшість українських громадян продовжують вважати саме так, і це, варто зауважити, дуже позитивний момент. Тенденції проблемності політичного діалогу на державному рівні переносяться на відносини між народами. Для того, щоб цього не допустити, необхідно змінити інформаційний фон і налагодити контакти поза кабінетами влади. Питання відносин між Україною та Росією, між громадянами обох держав повинні вирішуватися не лише у владних кабінетах, але й шляхом обговорення в науковому середовищі, в експертних колах тощо. Дуже важливо сьогодні розвивати спокійний, прагматичний діалог саме між експертами, які, з одного боку, можуть говорити відверто, ставити гострі питання, а з іншого боку, робити це дуже доброзичливо, не створюючи конфліктів. У цьому значенні, гадаю, корисною є робота Українсько-російської консультативної ради, ініціаторами якого свого часу виступили Центр Разумкова та Фонд «Російський суспільно-політичний центр». Учора, до речі, було проведене робоче засідання цієї ради, де була піднята ціла низка гострих питань і запропоновані шляхи виходу з ситуації, що склалася.
Сьогоднішній круглий стіл, що називається «Україна — Росія: шляхи подолання кризи у відносинах» сконцентрований саме на обговоренні причин кризи в двосторонніх відносинах, механізмів їхнього подолання та розробки пропозицій із розвитку співробітництва двох країн. Зауважу, що ця дискусія організована в рамках комплексного проекту з проблем і перспектив українсько-російських відносин, що здійснюється Центром Разумкова та Фондом «Російський суспільно-політичний центр» за підтримки Фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine». Я вважаю, що аналітичні матеріали, які презентовані в ході круглого столу, будуть цікаві для тих, хто готує пропозиції та здійснює політику в українсько-російському напрямі. Ми плануємо опублікувати аналітичну доповідь, результати опитування російських та українських експертів, позиції політиків у спеціальному випуску журналу «Національна безпека та оборона».
— Валерію Олексійовичу, як ви вважаєте, влади двох країн прислухаються до оцінок експертів, приймають їхні «рецепти» та аргументи, чи?..
Передусім існує проблема дефіциту відкритої й неупередженої дискусії про відносини України та Росії на різних рівнях. Я вважаю, діалог на високому експертному рівні впливає не лише на позиції державних структур (що також є метою експертних обговорень), але й на громадську думку.
Відверто кажучи, я не очікую, що зараз у двосторонніх відносинах станеться прорив. Сьогодні, за оцінками і українських, і російських експертів, відносинам Києва та Москви властива нестабільність і стагнація. Але є ще один елемент. Якщо казати про те, як освітлюється проблематика двосторонніх відносин у ЗМІ, то і українські, і російські експерти солідарні, що вона освітлюється переважно в критичному ключі. Можливо, зміна тональності та суті діалогу відбудеться в наступному політичному циклі України.
Що ж до української влади, на мою думку, вже зараз необхідно робити серйозний аналіз ситуації та формулювати висновки. Потрібно, зрештою, сформувати чітку стратегію в російському напрямі. Такої стратегії немає як документа й такої стратегії, на мій погляд, немає як дії. Існує низка пропозицій і, повертаючись до вашого запитання, зауважу, такі пропозиції, розроблені експертами, можуть бути сприйняті владними структурами, в тому числі й на найвищому рівні.
— Експерти двох країн оцінюють українсько-російські відносини як критичні, зазначаючи про стагнацію тощо. Де корінь, на ваш погляд?
Відносини України та Росії були непростими за весь час незалежного існування держав. До цього в нас був дуже тривалий період спільної історії, і фантомні болі розвалу Радянського Союзу сьогодні відчуваються не лише в коментарях російської влади, але й помітні в ментальності політичної еліти Росії. З іншого боку, в нашій країні існує ілюзія, що шляхом протиставлення України саме Росії (різних моделей розвитку, які де-факто дійсно існують), можна побудувати ефективну лінію розвитку своєї держави. Це, на мій погляд, ілюзія, бо формування української політичної нації, знаходження своєї стратегії розвитку — це виключно наше завдання, що не вирішується на протиставленні. У цьому значенні нормальні, конструктивні відносини з Росією дуже важливі для реалізації європейської та євроатлантичної інтеграції.
У Росії існує стереотип, що Україна рано або пізно повернеться якщо не в єдину державу, то під повний вплив Росії й це лише питання часу. В Україні існує інший стереотип, що будь-яке поглиблення відносин із Росією (в тому числі в економічній, енергетичній сферах) неминуче призведе до поглинання. Ці два стереотипи дуже небезпечні і поки вони існують, про серйозне поліпшення відносин говорити не доводиться. Разом із тим, є сигнали, є експерти, які бачать, як саме можуть розвиватися відносини України та Росії в абсолютно новому алгоритмі. На жаль, поточного року через світову фінансово-економічну кризу (і не лише) сталося істотне скорочення товарообігу між двома країнами, взаємного інвестування. Наявне об’єктивне розходження інтересів двох країн. Ми все частіше стаємо конкурентами. Це потрібно спокійно сприймати і не руйнувати сегменти, точки взаємодії, де ми можемо досягнути взаємовигідного ефекту.
Насамперед наші громадяни оцінять результат дій державних мужів за своїм добробутом, за тим, як захищені їхні права тощо. Звичайно ж, сьогодні потрібно більше говорити не про газові конфлікти або існуючу відмінність у баченні військово-політичної стратегії. Сьогодні необхідно говорити про угоди та дії, які дадуть можливість відчути ефект нашим громадянам. Це, передусім, економіка, захист соціальних прав, питання, пов’язані зі взаємними контактами людей.
Ми за роки незалежного існування України та Росії так і не створили жодної спільної фінансово-промислової групи, конкурентної на європейському ринку.
Ймовірно, наші відносини в найближчій перспективі розвиватимуться як конгломерат співробітництва, партнерства, конкуренції, а іноді навіть конфліктності. Цього не варто боятися, просто потрібно створювати таку базу відносин, щоб ми як стратегічні партнери могли в спокійній робочій атмосфері вирішувати ці питання.
— Як ви вважаєте, зовнішній вплив може вплинути на хід та результат президентських виборів в Україні?
До виборів 2004 року Центр Разумкова підготував доповідь, присвячену питанням зовнішнього впливу на Україну. Багато в чому наші висновки підтвердилися. Спроби втручання у внутрішні справи України існують, але разом із тим в України є способи покласти край цим спробам, у тому числі із залученням міжнародних інститутів, членом яких є Україна. Таких як, наприклад, ОБСЄ.
Наше законодавство чітко фіксує, за якими позиціями ті або інші дії наших партнерів з інших країн можуть трактуватися як втручання у внутрішні справи.
Дійсно, 2004 року деякі дії сусідньої держави межували зі спробами втручання у внутрішні справи України. Але я не вважаю, що в ході грядущих президентських виборів такі спроби матимуть місце. Вплив, звичайно ж, здійснюватиметься, оскільки Україна є перетином інтересів кількох стратегічних гравців, насамперед, Росії, США та ЄС.
Як розвиватиметься політична ситуація? Який буде політичний режим у нашій країні? Безумовно, ці питання цікавлять наших партнерів. Є ще один момент. Росія відверто заявила (і на рівні президента, і на рівні прем’єр-міністра) про прагнення зберігати вплив в Україні, як, проте, і в інших пострадянських державах. Звичайно, президентські вибори — це одна з важливих подій, що може серйозно вплинути на розвиток політики в Україні. Однак втручання у внутрішні справи, привітань кандидата в президенти, який ще не став главою держави, гадаю, не буде. Ставки на якого-небудь конкретного кандидата також, на мій погляд, не буде. Буде, швидше, багатошарова, багатофакторна гра. І в цьому значенні, безперечно, інформаційна складова впливу дуже важлива як з боку Росії, так і з боку країн Заходу. Це створюватиме деякий фон внутрішньополітичної української боротьби. Звичайно, буде задіяна російська складова саме на політтехнологічному та медійному рівнях. Уже зараз, до речі, ціла група команд (як російських, так і західних) працюють в Україні, й їхня кількість збільшуватиметься.
Існує небезпека перетворити наступні президентські вибори в таку собі політтехнологічну гру віртуальних образів. Ще більша небезпека полягає в тому, що ці образи створюватимуться громадянами інших держав. Що ж до міри впливу, мені здається, це сьогодні бачиться дуже перебільшеним. Це по-перше. По-друге, якщо політики не переживуть того, що гра з народом повинна закінчитися, а повинен існувати нормальний діалог, зрозумілі пропозиції та дії, тоді формати розвитку ситуації в Україні можуть різко змінитися. І тут ні російські, ні західні політтехнологи вже не допоможуть. Це наше завдання — вирішити проблеми, що існують всередині українського політикуму, а також проблеми проведення серйозних реформ у нашій державі. У цьому контексті формування чіткої, ефективної зовнішньополітичної лінії також, на мій погляд, має важливе значення. Російський напрям є пріоритетним. Пріоритетним щодо проблем, які необхідно вирішувати, а також уваги, яку потрібно їм приділяти. До речі, більшість громадян України саме про це й кажуть. Загалом, на мою думку, альтернативи налагодження добросусідських відносин України та Росії не існує. Партнерство наше повинне вибудовуватися на основі європейських правил та норм, паритетності у відносинах, взаємної вигоди. Дуже важливо, щоб існувала прозорість, прилюдність і були зняті створені останнім часом негативні стереотипи. Необхідно, нарешті, припинити полеміку щодо суверенітету і територіальної цілісності. Повинна існувати взаємна повага, що базується в тому числі на букві та дусі Великого Договору між Україною та Росією. Потрібно враховувати національні інтереси один одного, мирно регулювати суперечки, що виникають, відмовитися від використання політико-економічних важелів тиску. Навпаки, необхідно шукати точки зіткнення. Також важливе формування бачення в кожній із наших країн свого місця та ролі у світі, що глобалізується, та об’єднання зусиль сторін для підвищення конкурентоспроможності наших держав та суспільств.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Вивчити Закон України „Про Збройні Сили України” // Законодавство України з питань військової сфери. Збірник законів та інших нормативно-правових актів. – К.: „Азимут – Україна”. – 2003. – С. 108.
2. Закон України „Про основи національної безпеки України” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – С. 351.
3. Воєнна доктрина України // Національна безпека і оборона. – 2004. – №8. – С. 2 – 7.
Розробив:
“____”______________20____ року
Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ
Протокол від "30" серпня 2011 року №6
2. БАШКИРСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ АГРАРНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ Кафедра Механизации производства
3. Fmily Evlution Form Ф
4. великую географическую ошибку совершил Христофор Колумб в 149 2г
5. Автоматные стали
6. Пластиковые карточки1
7. До такой степени что многие считают что маркетинг ~ это и есть реклама забывая что прежде чем давать рекла
8. Речевые средства деловой письменности их функционально-стилистический орнамент
9. оптимальный уровень перевязки артериального ствола
10. Теоретичні питання з фінансів підприємств (екзамен)
11. Неологизмы в современном английском язык
12. Тихий Дон ~это эпическое произведение о судьбе российского казачества в годы первой мировой и гражданской
13. Тема- МЕТОД МІНІМАЛЬНОГО РИЗИКУ Мета роботи- Вивчення методу мінімального ризику для діагностики техні
14. Английская литература
15. Система государственного управления Германии
16. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА по конституционному праву РФ на тему- Гражданство РФ
17. О ересях диакона Андрея Кураева
18. Стратегии работы с грамматическими явлениями
19. 22-34 Подвижная игра ~ это увлекательная эмоционально насыщенная деятельность р
20. Арабо-израильский конфликт в 2007-2008 гг.html