Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ФІЛОСОФІЯ .html

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-01-17

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 19.5.2024

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

кафедра філософської антропології

“Затверджено”

на засіданні Вченої ради

НПУ імені М.П.Драгоманова

“_______”___________2010 р.

Протокол N_______

Голова Вченої ради, ректор

акад.В.П.Андрущенко

_________________________

                                            НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни                 ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

напрям підготовки    0301  -ФІЛОСОФІЯ              __________________________________________________________________

                                                             (шифр, назва)

Спеціальність     6.030100 -ФІЛОСОФІЯ __________________________________________________________________

                                                             (шифр, назва)

                                                

Київ – 2010


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни “ФІЛОСОФСЬКА  АНТРОПОЛОГІЯ”

І.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Слово «антропологія» стало останнім часом дуже популярним як на теоретичному, так і на побутовому рівні. Найчастіше його використовують для опису яких-небудь своєрідних, або цікавих аспектів людського буття. Дослідження повсякденного життя людей є характерним для сучасної гуманітарної науки. Історики, соціологи, філософи, антропологи, мовознавці істотно змінюють класичну парадигму вивчення культури на основі реконструкції її ідеальних змістів і значень. Іноді це розуміється як антиметафізичний поворот, як протест проти логоцентризму. Але насправді мова йде не стільки про внесення елементів «ірраціонального», «психологічного», «повсякденного», скільки про пошук нових структур порядку, що формуються на рівні повсякденності. Вивчення повсякденності виявляється дуже складним у методологічному відношенні, для його реалізації  використовуються логічний аналіз, герменевтичний, конкретно-історичний,   психоаналітичний та багато інших методів. Дослідження повсякденного життя в його дисциплінарних порядках і структурах є найважливішою частиною філософської антропології. Саме завдяки звертанню до повсякденності  антропологія з абстрактно-теоретичної дисципліни перетворилася наприкінці ХХ століття в дієвий аналіз, здатний до розуміння і пояснення соціальної реальності. Антропологічний підхід виявився придатним для антропологічної експертизи суспільства і терапії індивідуальних людських проблем. Навчальні програми, що їх пропонує кафедра філософської антропології, розглядають еволюцію повсякденності як історію ментальності в зв'язку зі структурними змінами в суспільстві. Так, міський ландшафт, вулиці і площі, суспільні і приватні будинки, структури комунікації — усе це, не тільки матеріальне, але символічний простір, який складає спосіб керування людськими бажаннями і поведінкою. Звідси випливає той важливий у практичному відношенні висновок, що для зміни людини недостатньо тільки доброї волі, моральності і прагнення до досконалості. Європейська цивілізація спромоглася зробити ривок уперед там і тоді, де і коли удавалося сполучити земне і небесне, тілесне і духовне, моральне і правове, економічне й етичне, де  цінності храму і ринку перепліталися, а не виключали один одного. Вивченню  просторів культури і присвячені запропоновані курси.

Уже майже століття існує філософська антропологія як царина філософського знання,  яке орієнтоване на дослідження й опис базових констант людського буття. Як окрема галузь знання, вона з'являється на початку ХХ в., а як навчальна дисципліна — приблизно із середини минулого століття. У навчальних планах вузів Росії вона зайняла місце близько 15 років тому, у Західній Європі - на десятиліття раніше. В даний час філософська антропологія інституалізована в системі вищої освіти у формі спеціалізації в рамках спеціальності «філософія». Фундація кафедри філософської антропології в Інституті історії та філософії пдагогічної освіти НПУ ім.М.Драгоманова продиктовано як культурною спадщиною нашого народу, так і майбутніми задачами. Проблема людини за традицією займала в українській філософії та національному світогляді  центральне місце і тому осягнення цієї проблеми саме по собі представляє найважливішу культурну задачу. Крім того, філософська антропологія має тривалу історію  і в європейській культурі, що є конче актуальним з точки зору європейської орієнтації України. Започаткування навчального курсу з філософської антропології для молодих філософів сприяє кращому саморозумінню місця людини у світі і пошуку нових шляхів її розвитку. Філософська антропологія — це дисципліна, що має як методологічне значення для спеціальних наук про людину, так і конкретний додаток до соціальних і моральних практик виробництва людини, що конче потрібно для підготовки педагогічних кадрів в Україні.

II. Навчально-тематичний план

Загальна кількість годин – 216 год., аудиторних – 116 год.

Лекції – 50 год.

Семінарські – 30 год.

Індивідуальна робота – 36 год.

Самостійна робота – 100 год.

Екзамен.

№ теми

Назва модулів і тем

Кредити ЕСТS

Кількість годин

Всього

Самостійна робота

Аудиторна робота

Лекції

Семінарські

Індивідуальна робота

Модуль1. Предмет.Основні етапи і проблеми філософської антропології

1

36

14

10

6

6

1.

Основні етапи розвитку антропологічного знання

14

6

4

2

2

2.

Предмет і система антропологічного знання

Античного світогляду.

10

4

2

2

2

3.

Категоріальний аппарат філософської антропології, форми, методи та принципи пізнання

12

4

4

2

2

Модуль 2. Основні парадигми філософсько- антропологічного знання  ХХ століття

1

38

20

8

4

6

4.

Антpопологічний повоpот у філософії

10

4

2

2

2

5.

Біоантропологія

8

4

2

2

6.

Структурна антропологія

10

6

2

2

7.

Людина в постмодерністській антропології

10

6

2

2

Модуль 3. Філософська антропологія як теоретична і практична дисципліна

1

42

20

10

6

6

8.

Системний підхід до людини

10

4

2

2

2

9.

Онтогенез та антропосоціогенез

12

6

2

2

2

10.

Множинність буття людини

8

4

2

2

11.

Людська свідомість як предмет філософської антропології

12

6

4

2

Модуль 4. Антропологія духовного  та тілесного

1

36

18

8

4

6

12.

Мова, спілкування, комунікація

12

6

2

2

2

13.

Духовний досвід людини

10

4

2

2

2

14.

Філософія тіла

8

4

2

2

15.

Філософія праці

6

4

2

Модуль 5. Базові цінності людського буття

1

40

20

10

4

6

16.

Пізнання й оцінка

8

4

2

2

17.

Право і справедливість

8

4

2

2

18.

Антропологічний зміст свободи й основні форми її буття

10

4

2

2

2

19.

Сенс життя і шляхи його знаходження

8

4

2

2

20

Аксіологичні проблеми життя і смерті

6

4

2

Модуль 6. Значення філософської антропології

1

24

8

4

6

6

21.

Методологічна роль філософської антропології для наук про людину

10

4

2

2

2

22

Антропологізм сучасної філософської культури

14

4

2

4

4

Всього  годин за навчальний рік:

6

216

100

50

30

36

ІІІ. Зміст програми

Модуль 1. ПРЕДМЕТ. ОСНОВНІ ЕТАПИ І ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ

Тема 1. Основні етапи розвитку антропологічного знання

Проблематика сенсу життя в античній філософії й етиці. Проблеми людини в теоцентричній середньовічній філософії: Бог і людина, добро і зло, віра і знання. Гуманізм Відродження. Ранній утопічний комунізм. Томас Мор. Томазо Кампанелла. Становлення філософської антропології в Європі в ХVII ст. Активна роль суб'єкта пізнання і буття у філософії І.Канта, И.-Г. Фіхте, Ф.Шеллінга. Проблема самосвідомості (рефлексії) в системі Г.Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л.Фойєрбаха. Людина в соціально-філософській концепції К.Маркса. Антропологізм української філософії.Філософія серця Г.Сковороди. Проблеми індивідуальності і соборності ( В.Соловйов). Ідеї Боголюдини у філософії В.Соловйова і Н.Бердяєва.  Проблеми волі і сенсу життя. Проблема соціальності й індивідуальності в  ХХ столітті.

Основні поняття:    сенс життя, Бог і людина, добро і зло, віра і знання, гуманізм, утопічний комунізм. антропологічний матеріалізм, філософія серця, індивідуальності і соборності, соціальності й індивідуальності в  ХХ столітті.

Рекомендована література: 1; 21;32;33;43;47;76;115;121;125;179

Тема 2. Предмет і система антропологічного знання

Сучасне антропологічне знання як система; її елементи і структура. Соціальна антропологія як вчення про внутрішній духовний світ людини — творця і перетворювача соціально-культурної реальності. Об'єктивація продуктів духовного світу людини — основна проблема  антропології. Міждисциплінарність антропологічного знання. Філософські основи антропології. Морально-виховна наповненість понять і категорій антропології:  волі, творчості, гри, сенсу життя, відповідальності, сумління. Соціальна антропологія і становлення соціальних структур інформаційного суспільства (О.Тоффлер, Д.Белл, Т.Стоунвер, А.Турен, Г.Кан).

Основні поняття: антропологічне знання, соціальна антропологія, внутрішній духовний світ людини, соціально-культурна реальність,  духовний світ, міждисциплінарність антропологічного знання, воля, творчість, гра, сенс життя, відповідальністі, сумління, інформаційне суспільство.

План семінарського заняття

  1.  Сучасне антропологічне знання як система; її елементи і структура.
  2.  Міждисциплінарність антропологічного знання.
  3.  Морально-виховна наповненість понять і категорій антропології:  волі, творчості, гри, сенсу життя, відповідальності, сумління.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Сучасне антропологічне знання як система; її елементи і структура.
  2.  Міждисциплінарність антропологічного знання.
  3.  Антропологічні категорії:  волі, творчості, гри, сенсу життя, відповідальності, сумління.
  4.  Соціальна антропологія і становлення соціальних структур інформаційного суспільства.
  5.  Людина як суб'єкт громадського життя.
  6.  Активність антропологічного суб'єкта і її основні форми — об'єктивація і спілкування.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Соціальна антропологія: предмет, методи, завдання.
  2.  В чому сутність об'єктивації продуктів духовного світу людини.
  3.  Які філософські основи антропології.
  4.  Соціальна антропологія і становлення соціальних структур інформаційного суспільства (О.Тоффлер, Д.Белл, Т.Стоунвер, А.Турен, Г.Кан).

Рекомендована література: 1; 21;32;33;43;47;76;115;121;125;179;

Тема 3. Категоріальний апарат філософської антропології, форми, методи та принципи пізнання

Трирівневий характер категорій, що знаходяться в основі понятійного забезпечення соціально-антропологічного знання. Філософські категорії буття і небуття, природа і дух, суб'єкт і об'єкт, матеріальне та ідеальне, свідомість і самосвідомість — вихідні для соціальної антропології. Міждисциплінарні категорії — внутрішній і зовнішній світ людини, індивідуалізація і соціалізація, індивід, особистість основа власного понятійного апарату соціальної антропології. Людина як суб'єкт громадського життя. Активність антропологічного суб'єкта і її основні форми — об'єктивація і спілкування. Сутність і структура механізму опредметнення духовних сил людини. Сенс життя як основа внутрішньої самодетермінованості активності суб'єкта. Вибір і вчинок як її основні аспекти. Роль інтуїції і самоспостереження.

Методи філософської антропології: трансцендентальний, феноменологічний, герменевтичний, історичний, соціологічний, ідеологічний, кросскультурний. Прагматична орієнтація методології: структури повсякденності, психоаналіз і психотерапія, аналіз дискурсивних практик і дисциплінарні простори, етнометодологія. Методи оцінки і перевірки антропологічних гіпотез, прогнозів і експертиз: верифікація, фальсифікація, логічна коректність, реалізованість і можливі практичні наслідки.

Основні поняття: соціально-антропологічного знання, буття і небуття, природа і дух, суб'єкт і об'єкт, матеріальне та ідеальне, свідомість і самосвідомість,  внутрішній і зовнішній світ людини, індивідуалізація і соціалізація, індивід, особистість,  об'єктивація, спілкування, сенс життя, внутрішня самодетермінованість, вибір, вчинок, інтуїції, самоспостереження, трансцендентальний, феноменологічний, герменевтичний, історичний, соціологічний, ідеологічний, кросскультурний методи,  структури повсякденності, психоаналіз, психотерапія, аналіз дискурсивних практика,  дисциплінарні простори, етнометодологія, гіпотеза, прогнозів і експертиза,  верифікація, фальсифікація, логічна коректність, реалізованість.

План семінарського заняття

  1.  Філософські категорії буття і небуття, природа і дух, суб'єкт і об'єкт, матеріальне та ідеальне, свідомість і самосвідомість — вихідні для соціальної антропології.
  2.  Міждисциплінарні категорії — внутрішній і зовнішній світ людини, індивідуалізація і соціалізація, індивід, особистість - основа власного понятійного апарату соціальної антропології.
  3.  Методи філософської антропології: трансцендентальний, феноменологічний, герменевтичний, історичний, соціологічний, ідеологічний, кросскультурний.
  4.  Прагматична орієнтація методології: структури повсякденності, психоаналіз і психотерапія, аналіз дискурсивних практик і дисциплінарні простори, етнометодологія.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Антропологічні категорії:  волі, творчості, гри, сенсу життя, відповідальності, сумління.
  2.  Соціальна антропологія і становлення соціальних структур інформаційного суспільства.
  3.  Людина як суб'єкт громадського життя.
  4.  Активність антропологічного суб'єкта і її основні форми — об'єктивація і спілкування.
  5.  Сенс життя як основа внутрішньої самодетермінованості активності суб'єкта.
  6.  Методи філософської антропології.
  7.  Прагматична орієнтація антропологічної методології. Структури повсякденності.
  8.  Аналіз дискурсивних практик і дисциплінарні простори.

Питання, які виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Який трирівневий характер категорій, що знаходяться в основі понятійного забезпечення соціально-антропологічного знання.
  2.  Людина як суб'єкт громадського життя.
  3.  В чому проявляється  активність антропологічного суб'єкта і її основні форми — об'єктивація і спілкування.
  4.  В чому сутність і структура механізму опредметнення духовних сил людини.
  5.  Сенс життя як основа внутрішньої самодетермінованості активності суб'єкта. Вибір і вчинок як її основні аспекти.
  6.  Роль інтуїції і самоспостереження.
  7.  Які існують методи оцінки і перевірки антропологічних гіпотез, прогнозів і експертиз: верифікація, фальсифікація, логічна коректність, реалізованість і можливі практичні наслідки.

Рекомендована література: 8;21;25;27;28;29;34;64;65;69;70;73;74;75;186;205;215.

Модуль ІІ. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ФІЛОСОФСЬКО- АНТРОПОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ  ХХ СТОЛІТТЯ

Тема 4. Антpопологічний повоpот у філософії

Місце людини в космосі. М.Шелеp. Сутність і фоpми симпатії. Любов і ненависть. Феноменологія духовного досвіду. Буття і цінності. Освіта, праця, святість. Теоморфна антропологія. Моральна солідарність живого. Людина і Бог. Соціологія емоційного пізнання. Історичний закон зміни емоцій. Екзистенціальна філософія і філософська антропологія. Ясперс, Гейдеггер, Сартр і традиція європейського гуманізму. Критика ідей людини. Трансцендентальна аналітика життєвого світу. Буття до смерті. Розум і екзистенція.

Основні поняття: космос, М.Шелеp, симпатія, любов, ненависть, феноменологія, духовний досвід, буття і цінності, освіта, праця, святість, теоморфна антропологія, моральна солідарність, Бог, емоційного пізнання, історичний закон, емоції, екзистенціальна філософія, філософська антропологія, Ясперс, Гейдеггер, Сартр, європейського гуманізму, трансцендентальна аналітика, життєвого світу, розум, екзистенція.

План семінарського заняття

  1.  Місце людини в космосі. М.Шелеp.
  2.  Феноменологія духовного досвіду.
  3.  Екзистенціальна філософія і філософська антропологія.
  4.  Трансцендентальна аналітика життєвого світу.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Місце людини в космосі (М.Шелеp).
  2.  Екзистенціальна філософія і філософська антропологія. Ясперс, Гейдеггер, Сартр і традиція європейського гуманізму.
  3.  Трансцендентальна аналітика життєвого світу. Буття до смерті.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Сутність і фоpми симпатії, любов і ненависть.
  2.  В полягає взаємозвязок буття і цінностей.
  3.  Теоморфна антропологія: предмет, методи, завдання.
  4.  Моральна солідарність живого.
  5.  Які ви знаєте історичні закони зміни емоцій.
  6.  Ясперс, Гейдеггер, Сартр і традиція європейського гуманізму.
  7.  В чому полягає критика ідей людини.

Рекомендована література: 4;7;9;10;11;44;46;47;72;78;79;122;128;130;208;219.

Тема 5. Біоантропологія

М.Плеснер. Діалектика зовнішнього і внутрішнього в розвитку природи. Ступіні органічного і людина. Єдність біологічного і гуманітарного. Тіло і дух. Відкритість світу людини. Ексцентричність. Причетність живого. Дуальна природа людини в А.Гелена. Людина як «недостатня істота». Теологія і зоологія. Біокультурна етика. Інстинкти і соціальні інститути. К.Лоренц про агресивність. Соціокультурна антропологія М.Ландмана. Людина як творець і як утвір культури. Завершення людини в культурі. Воля, творчість, індивідуальність. Історична антропологія. Соціогенез і цивілізаційний процес у роботах Н.Еліаса. Типи суспільства і форми влади. Тілесне насильство і примус. Контроль за тілесними афектами та переживаннями. Самодисципліна, стриманість,  увага. Роль шляхетних станів. Культура і тіло. Історія тілесності і чуттєвості.

Основні поняття: М.Плеснер, діалектика, зовнішнє, внутрішнього, ступіні органічного, біологічне,  гуманітарне, тіло, дух, відкритість, ексцентричність, дуальна природа, «недостатня істота», теологія,  зоологія, біокультурна етика, інстинкти,  соціальні інститути, агресивність, соціокультурна антропологія, воля, творчість, індивідуальність, історична антропологія, соціогенез, цивілізаційний процес, типи суспільства, форми влади, тілесне насильство, примус,  тілесні афекти,  переживаннями, самодисципліна, стриманість,  увага,  шляхетні стани, тілесність,  чуттєвість.

План семінарського заняття

  1.  Діалектика зовнішнього і внутрішнього в розвитку природи. 2. Дуальна природа людини в А.Гелена. Людина як «недостатня істота».
  2.  Вчення К.Лоренца про агресивність.
  3.  Соціокультурна антропологія М.Ландмана.
  4.  Людина як творець і як утвір культури. Завершення людини в культурі.
  5.  Соціогенез і цивілізаційний процес у роботах Н.Еліаса.

Теми доповідей та рефератів

  1.  М.Плеснер. Діалектика зовнішнього і внутрішнього в розвитку природи.
  2.  Людина як творець і як продукт культури.
  3.  Воля, творчість, індивідуальність.
  4.  Тілесне насильство і примус. Контроль за тілесними афектами та переживаннями.
  5.  Культура і тіло. Історія тілесності і чуттєвості.
  6.  Антропосоціогенез і «трудова» теорія походження мови і свідомості.
  7.  Родина і структури споріднення.
  8.  Етноантропологія. Проблема Чужого.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Який звязок ступінів органічного і людини.
  2.  В чому полягає єдність біологічного і гуманітарного, тіла і духу.
  3.  Значення  відкритості світу людини. Ексцентричність.
  4.  В чому сенс людини як «недостатної істоти».
  5.  Біокультурна етика: предмет, методи, завдання.
  6.  Поясніть поняття: воля, творчість, індивідуальність.     
  7.  Історична антропологія: предмет, методи, завдання.
  8.  Які ви знаєте типи суспільства і форми влади.
  9.  В чому проявляється тілесне насильство і примус.
  10.   Як здійснюється контроль за тілесними афектами та переживаннями. Самодисципліна, стриманість,  увага.
  11.  Роль шляхетних станів.
  12.  Історія тілесності і чуттєвості.

Рекомендована література: 3;13;14;29;33;38;39;40;41;75;79;181;182.

Тема 6. Структурна антропологія

Антропосоціогенез і «трудова» теорія походження мови і свідомості. Виробництво й обмін. Потлач. Родина і структури споріднення. Структура і зміст. Природа і культура в первісному суспільстві. Структурне і серійне мислення. Етноантропологія. Проблема Чужого. Цінності, звичаї, норми як зразки діяльності і комунікативні структури. Семіотика культури.

Основні поняття: антропосоціогенез, «трудова» теорія,  мова, свідомість, виробництво, обмін, потлач, родина, споріднення, структура, зміст, структурне і серійне мислення, етноантропологія,  цінності, звичаї, норми, комунікативні структури, семіотика культури.

План семінарського заняття

  1.  Антропосоціогенез і «трудова» теорія походження мови і свідомості.
  2.  Природа і культура в первісному суспільстві.
  3.  Етноантропологія: предмет, методи, завдання.
  4.  Цінності, звичаї, норми як зразки діяльності і комунікативні структури.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Антропосоціогенез і «трудова» теорія походження мови і свідомості.
  2.  Родина і структури споріднення.
  3.  Етноантропологія. Проблема Чужого.
  4.  Цінності, звичаї, норми як зразки діяльності і комунікативні структури.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Проаналізуйте поняття: виробництво й обмін, потлач.
  2.  Родина і структури споріднення.
  3.  В чому полягає зв’язок структурного і серійного мислення.
  4.  4.Проблема Чужого в історії філософської думки.
  5.  Семіотика культури: предмет дослідження.

Рекомендована література: 6;7;8;45;46;48;81;82;90.

Тема 7. Людина в постмодерністській антропології

Деконструкція як подолання твердих опозицій класичної антропології. Розсіювання змісту, розрізнення гетерогенного, сліди Іншого. Психо- і шизоаналіз. Сучасні психоаналітичні практики. Види і форми психотерапії. Критика абсолютизації сексуального. Психоаналіз і семіотика. Лакан. Виробництво бажань. Гетерогенність людського. Шизоаналіз Дельоза і Гваттарі. Знання і влада у Фуко. Влада як керування життям. Розум і божевілля. Трансгресія. Контроль за сексуальністю. Виробництво тіла в культурі. Тіло і мова. Тілесний лист. Теорія комунікативної дії  Ю.Габермаса. Проект Модерну. Індивід і суспільство. Раціональність і демократія. Проблема емансипації.

Основні поняття: деконструкція, розсіювання змісту, розрізнення гетерогенного, сліди Іншого, психо- і шизоаналіз, психоаналітичні практики, психотерапія, абсолютизація сексуального, психоаналіз і семіотика,  Лакан, виробництво бажань, Гетерогенність людського,  влада, божевілля,  трансгресія, тіло і мова, тілесний лист,  комунікативна дія , проект Модерну, індивід, суспільство, раціональність, демократія,  емансипація.

План семінарського заняття

  1.  Деконструкція як подолання твердих опозицій класичної антропології.
  2.  Розсіювання змісту, розрізнення гетерогенного, сліди Іншого. Психо- і шизоаналіз.
  3.  Критика абсолютизації сексуального.
  4.  Знання і влада у Фуко. Влада як керування життям.
  5.  Виробництво тіла в культурі.
  6.  Теорія комунікативної дії  Ю.Габермаса.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Деконструкція як подолання опозицій класичної антропології.
  2.  Шизоаналіз Дельоза і Гваттарі.
  3.  Знання і влада у Фуко. Влада як керування життям.
  4.  Виробництво тіла в культурі. Тіло і мова.
  5.  Теорія комунікативної дії  Ю.Габермаса.
  6.  Проблема емансипації.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Які ви знаєте  сучасні психоаналітичні практики.
  2.  Які ви знаєте види і форми психотерапії.
  3.  В чому полягає звязок психоаналізу і семіотики.
  4.  Шизоаналіз Дельоза і Гваттарі.
  5.  В чому полягає  контроль за сексуальністю.  
  6.  Значення теорії “проект Модерну”.
  7.  В чому сутність проблеми емансипації.

Рекомендована література: 16;17;18;73;78;81;129;172;207;218.

Модуль ІІІ. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ЯК ТЕОРЕТИЧНА І ПРАКТИЧНА ДИСЦИПЛІНА

Тема 8. Системний підхід до людини

Людина в дзеркалі своєї думки. Ідея людини. Самопізнання. Людина і буття. Людина і Бог. Розсудок і розум. Духовність. Досвід морального визнання. Борг, відповідальність. Право і справедливість. Воля. Спонтанність. Пізнання і цінності. Розум і тіло.  Проблема «смерті людини». Людина і суспільство. Деперсоналізація. Людина і тварина. Проблема Іншого. Тотожність і ідентифікація. Інтерсуб'єктивність. Проблема раціональності. Особистість і індивідуальність. Інтеріоризація та екстеріоризація. Об'єктивація, відчуження. Історичний досвід становлення людини. Людина як творець і як утвір культури. Людина й історія. Людина як практична істота. Відкритість і незавершеність людини. Системний підхід до людини. Розмаїття «людського». Людина в гетерогенному і мультикультурному просторі сучасності.

Основні поняття: Самопізнання. Людина і буття. Людина і Бог. Розсудок і розум. Духовність. Борг, відповідальність. Право і справедливість. Воля. Спонтанність. Пізнання і цінності. Розум і тіло. Деперсоналізація. Людина і тварина. Тотожність і ідентифікація. Інтерсуб'єктивність. Проблема раціональності. Особистість і індивідуальність. Інтеріоризація та екстеріоризація. Об'єктивація, відчуження. Людина й історія. Відкритість і незавершеність людини.

Рекомендована література: 6;15;18;59;128;160;181;182;185;215.

Тема 9. Онтогенез та антропосоціогенез

    Проблема походження людини у філософії та науці. Людське буття. Буття і небуття, істина й омана, суб'єктивне й об'єктивне, природа і дух, воля і необхідність як філолофсько-антропологічні розбіжності.  Аналітика існування. Сутнісні риси антропогенезу. Особливості сучасного антропосоціогенезу. Поняття волі і сенсу життя як риси людської свідомості і діяльності. Онтогенез і його роль у розвитку людини. Ідея множинності буття людини і її значення для розуміння структури внутрішнього духовного світу. Проблема індивідуалізації як змісту процесу антропогенезу. Соціальне й індивідуальне. Проблема границь і індивідуалізації (Тейяр де Шарден). Індивідуальність і егоцентризм: моральний зміст проблеми. Представлення про рефлексивність людської свідомості.

Основні поняття: людське буття, буття і небуття, істина й омана, суб'єктивне й об'єктивне, природа і дух, воля і необхідність, аналітика існування, антропогенез,  воля,  сенс життя, онтогенез, множиннісь буття, індивідуалізація, соціальне й індивідуальне, егоцентризм, рефлексивність.

План семінарського заняття

  1.  Проблема походження людини у філософії та науці.
  2.  Сутнісні риси антропогенезу. Особливості сучасного антропосоціогенезу.
  3.  Поняття волі і сенсу життя як риси людської свідомості і діяльності.
  4.  Онтогенез і його роль у розвитку людини.
  5.  Проблема індивідуалізації як змісту процесу антропогенезу.
  6.  Представлення про рефлексивність людської свідомості.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Людина в дзеркалі своєї думки.
  2.  Пізнання і цінності.
  3.  Проблема Іншого. Тотожність і ідентифікація.
  4.  Системний підхід до людини.
  5.  Людина в гетерогенному і мультикультурному просторі сучасності.
  6.  Проблема походження людини у філософії та науці.
  7.  Ідея множинності буття людини і її значення для розуміння структури внутрішнього духовного світу.
  8.  Людина як складна багаторівнева система, як утілення суперечливої триєдності природи, соціуму і культури.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Проаналізуйте поняття:  людське буття, буття і небуття, істина й омана, суб'єктивне й об'єктивне, природа і дух, воля і необхідність як філолофсько-антропологічні розбіжності.
  2.  В чому сутність  аналітики існування
  3.  В чому полягає ідея множинності буття людини і її значення для розуміння структури внутрішнього духовного світу. Соціальне й індивідуальне.
  4.  Розгляньте проблему границь і індивідуалізації (Тейяр де Шарден).
  5.  Індивідуальність і егоцентризм: моральний зміст проблеми.

Рекомендована література:38;38;41;42;81;83;85;86;160;168;201.

Тема 10. Множинність буття людини

Внутрішній і зовнішній світ; їхня єдність і суперечливість. Людина як складна багаторівнева система, як утілення суперечливої триєдності природи, соціуму і культури. Духовне і тілесне в людині. Людина як космопланетарний феномен. Єдність і суперечливість соціальних обставин і індивідуальної життєдіяльності людини. Поняття індивіда, особистості й індивідуальності. Об'єктивне і суб'єктивне, внутрішнє і зовнішнє в генезисі антропологічної цілісності. Синергетичний підхід до проблеми людини. Поняття долі як процесу і результату опредметнення сутнісних сил особистості, самовизначення людини в її цілісності й індивідуальності. Еколого-космічні аспекти буття людини. Проблема виживання і стійкого розвитку людства як інтегративного вираження глобальних проблем сучасності.

Основні поняття: Внутрішній і зовнішній світ, природа, соціум і культура, духовне і тілесне, космопланетарний феномен, індивіда, особистості й індивідуальності, об'єктивне і суб'єктивне, синергетичний підхід, доля, еколого-космічні, глобальних проблем сучасності.

Рекомендована література: 15;18;22;23;26;27;78;123;130;

Тема 11. Людська свідомість як предмет філософської антропології

Антропологічні константи. Основні потреби людини. Сенс життя. Духовність: ідеали, норми, цінності й імперативи людського буття у світі. Людська свідомість як предмет філософської антропології: критика сцієнтизації свідомості та зведення її до знання. Структура свідомості як єдність когнітивних і емоційно-вольових компонентів. Менталітет як складна тканина переплетення раціональних, емоційних і тілесних практик. Установки, інтереси, переваги і норми інтеракції. Мова, свідомість, діяльність. Значення і зміст. Первинні і вторинні знакові системи.

Основні поняття: антропологічні константи, потреби, сенс життя, духовність,  ідеали, норми, цінності, імперативи, людська свідомість, сциєнтизація, когнітивні і емоційно-вольові компоненти, менталітет,  установки, інтереси, переваги,  норми інтеракції, мова, свідомість, діяльність, значення,  зміст, первинні і вторинні знакові системи.

План семінарського заняття

  1.  Основні потреби людини.
  2.  Духовність: ідеали, норми, цінності й імперативи людського буття у світі.
  3.  Людська свідомість як предмет філософської антропології: критика сцієнтизації свідомості та зведення її до знання.
  4.  Менталітет як складна тканина переплетення раціональних, емоційних і тілесних практик.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Людина як космопланетарний феномен.
  2.  Поняття індивіда, особистості й індивідуальності.
  3.  Синергетичний підхід до проблеми людини.
  4.  Еколого-космічні аспекти буття людини.
  5.  Проблема виживання як інтегративного вираження глобальних проблем сучасності.
  6.  Духовність: ідеали, норми, цінності й імперативи людського буття у світі.
  7.  Менталітет як складна тканина переплетіння раціональних, емоційних і тілесних практик.
  8.  Мова, свідомість, діяльність.
  9.  Значення і зміст. Первинні і вторинні знакові системи.
  10.  Мова у процесі цивілізації. Мова і влада. Мова як феномен культури.
  11.  Семіотика і семіологія культури.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Які існують антропологічні константи.
  2.  Яка структура свідомості як єдність когнітивних і емоційно-вольових компонентів.
  3.  Проаналізуйте основні компоненти людської свідомості: установки, інтереси, переваги і норми інтеракції.
  4.  В чому полягає взаємозв’язок мови, свідомості, діяльності. Їх значення і зміст.
  5.  Первинні і вторинні знакові системи.

Рекомендована література:45;48;49;81;82;93;213;214;.240.

Модуль ІV. АНТРОПОЛОГІЯ ДУХОВНОГО ТА ТІЛЕСНОГО

Тема 12. Мова, спілкування, комунікація

Гіпотези про походження мови. Мова у процесі цивілізації. Структури і форми мовного поводження. Мова і влада. Мова як феномен культури. Структура і зміст. Семіотика і семіологія культури. Ідеологія і міфологія. Культурні коди спілкування. Інтеракція і комунікація. Література і звільнення в Бахтіна. Автор і герой. Проблема читання. Криза книжкової культури. Специфіка візуального дискурсу. Комунікативні норми як структури порядку. Мовні акти: повідомлення, клятви, погрози, визнання і т.п. Мова як інструмент соціального керування. Гра. «Людина граюча». Про ігровий початок культури. Гра як символізація. Соціальний життєвий світ. Норми і правила гри. Гра як форма життя. Мовні ігри. Гра і воля.

Основні поняття: мова,  влада, семіотика, семіологія, ідеологія, міфологія, культурні коди спілкування, інтеракція, комунікація, автор,  герой,  книжкова культура,  візуальний дискурс, комунікативні норми, мовні акти,  повідомлення, клятви, погрози, визнання,  гра,  «людина граюча», соціальний життєвий світ, норми і правила гри, мовні ігри,   воля.

План семінарського заняття

  1.  Гіпотези про походження мови.
  2.  Мова як феномен культури. Структура і зміст.
  3.  Семіотика і семіологія культури.
  4.  Специфіка візуального дискурсу.
  5.  Мова як інструмент соціального керування.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Мова, свідомість, діяльність.
  2.  Значення і зміст. Первинні і вторинні знакові системи.
  3.  Мова у процесі цивілізації. Мова і влада. Мова як феномен культури.
  4.  Семіотика і семіологія культури.
  5.  Ідеологія і міфологія.
  6.  Криза книжкової культури.
  7.  Мова як інструмент соціального керування.
  8.  Гра. «Людина граюча». Про ігровий початок

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Значення мови у процесі цивілізації.
  2.  Які структури і форми мовного поводження.
  3.  В чому сутність взаємозв’язку мови і влади,  ідеології і міфології.
  4.  Які ви знаєте культурні коди спілкування.
  5.  Сутність понять “автор” і “герой”.
  6.  Проблема читання. Криза книжкової культури.
  7.  Комунікативні норми як структури порядку.
  8.  Значення мовних актів: повідомлення, клятви, погрози, визнання.
  9.  Проаналізуйте поняття «людина граюча».
  10.   Що ви знаєте про ігровий початок культури.
  11.  Значення гри як символізації.
  12.  Норми і правила гри. Гра як форма життя. Мовні ігри. Гра і воля.

Рекомендована література: 2;35;36;38;62;82;83;84;189;190;231;232;233.

Тема 13. Духовний досвід людини

Духовність і філософія. Турбота про душу.  Мудрість. Позитивне знання і віднесення подій і вчинків до вищих цінностей. Моралізм і утилітаризм. Негативне відношення моралізму до позитивного. Пізнання й інтерес. Наявність ціннісних переваг у науковому пізнанні. Проблема обґрунтування духовного. Інтенціональність емоційних переживань. Феноменологія як наука про дух. Культурна онтологія й ієрархія цінностей. Любов до вищих цінностей. Види і форми любові. Дух і душа. Християнська антропологія тіла і духу. Гріх і покаяння. Пристрасті душі. Безсилля духу. Дисципліна душі. Педагогіка і виховання. Проблема характеру. Несвідоме. Архетипи несвідомого. Лібідо і його сублімація в культурі. Енергія бажання, витиснення і заміщення. Циркуляція, обмін, присвоєння і переприсвоєння психічної енергії. . Психоаналіз Е.Фромма. Антипсихіатрія Р.Ленга. Екзистенціальний психоаналіз Бинсвангера і Ясперса. Психотерапія. Різноманіття душевних проблем і нетотожність їх  «едиповому комплексу». Розум і божевілля. Людина в хворому суспільстві. Проблема душевного здоров'я.

Основні поняття: духовність,  турбота про душу, мудрість,  моралізм,  утилітаризм,  пізнання, інтерес, інтенціональність,  феноменологія, культурна онтологія,  ієрархія цінностей,, любов,  дух і душа, християнська антропологія, гріх, покаяння, пристрасті душі, безсилля духу, дисципліна душі, педагогіка і виховання. Несвідоме, архетипи несвідомого, лібідо, сублімація, енергія бажання, витиснення, заміщення, циркуляція, обмін, присвоєння і переприсвоєння психічної енергії, психоаналіз, антипсихіатрія екзистенціальний психоаналіз, психотерапія, «едиповий комплекс»,  розум і божевілля.

План семінарського заняття

  1.  Позитивне знання і віднесення подій і вчинків до вищих цінностей.
  2.  Наявність ціннісних переваг у науковому пізнанні.
  3.  Психоаналіз Е.Фромма.
  4.  Антипсихіатрія Р.Ленга.
  5.  Екзистенціальний психоаналіз Бинсвангера і Ясперса. 

Теми доповідей та рефератів

  1.  Соціальний життєвий світ.
  2.  Феноменологія як наука про дух.
  3.  Християнська антропологія тіла і духу. Гріх і покаяння.
  4.  Педагогіка і виховання. Проблема характеру.
  5.  Людина в хворому суспільстві. Проблема душевного здоров'я.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  В чому полягає турбота про душу.  
  2.  Негативне відношення моралізму до позитивного.
  3.  В чому полягає проблема обґрунтування духовного.
  4.  Проблема інтенціональності емоційних переживань.
  5.  Феноменологія як наука про дух.
  6.  Культурна онтологія й ієрархія цінностей.
  7.  Які ви знаєте види і форми любові.
  8.  Християнська антропологія тіла і духу. Гріх і покаяння
  9.   Проаналізуйте поняття: пристрасті душі, безсилля духу, дисципліна душі.
  10.   Лібідо і його сублімація в культурі.
  11.  . Психотерапія: методологія дослідження.
  12.  Назвіть  різноманіття душевних проблем і чи тотожні вони  «едиповому комплексу».
  13.  Проблема душевного здоров'я.

Рекомендована література: 40;45;46;47;71;76;154;164;212;213;218.

Тема 14.  Філософія тіла

Тіло як організм. Вік. Образи дитинства в європейській культурі. Культ юності. Старість. Геронтологія. Здоров'я і хвороба. Проблема виживання. Тіло як феномен культури. Турбота про тіло. Тіло і влада. Контроль за тілом. Зовнішність. Манери, маска й обличчя. Виробництво тілесності. Дисциплінарні простори і дисциплінарні практики. Стриманість і дисципліна. Аскетизм і економія. Суспільство споживання. Культ надмірності. Виробництво бажань. Наркотики. Протези і штучні органи. Тіло і техніка.

Основні поняття: тіло, організм, вік, образи, культ юності, старість, геронтологія, здоров'я, хвороба,  виживання,  влада. Зовнішність, манери, маска й обличчя. виробництво тілесності, дисциплінарні простори, дисциплінарні практики, стриманість,  дисципліна, аскетизм, економія, культ надмірності, виробництво бажань, наркотики, штучні органи.

План семінарського заняття

  1.  Образи дитинства в європейській культурі. Культ юності. Старість.
    1.  Тіло як феномен культури.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Філософія тіла. Тіло як організм.
  2.  Вік. Образи дитинства в європейській культурі. Культ юності. Старість. Геронтологія.
  3.  Зовнішність. Манери, маска й обличчя.
  4.  Виробництво тілесності.
  5.  Дисциплінарні простори і дисциплінарні практики.
  6.  Суспільство споживання.
  7.  Виробництво бажань. Наркотики.
  8.  Тіло і техніка.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Значення тіла як організму.
  2.  Геронтологія: методологія дослідження.
  3.  В чому полягає взаємозв’язок тіла і влади.
  4.  В чому проявляється  контроль за тілом. Зовнішність. Манери, маска й обличчя. Виробництво тілесності.
  5.  Сутність дисциплінарних просторів і дисциплінарних практик.
  6.  Значення аскетизму і економії.
  7.  Суспільство споживання. Культ надмірності. Виробництво бажань.  
  8.  Проблеми сьогодення: наркотики, протези і штучні органи.

Рекомендована література: 17;18;53;54;87;190.

Тема 15. Філософія праці

Праця і природа. Історичні види і форми праці. Праця як дисциплінарна практика і спосіб виробництва людини. Діалектика панування і рабства. Споживання й обмін. Мета і засоби. Структура інструментальної дії. Цілераціональна дія. Потреби і бажання. Природне і штучне. Підприємницький етос. Протестантська етика і дух капіталізму. Тіло працівника. Походження робітничого класу.

Основні поняття: праця,  природа, діалектика панування,  рабство,  споживання,  обмін, мета і засоби, інструментальна дія., цілераціональна дія, потреби і бажання, природне і штучне, підприємницький етос, протестантська етика,  дух капіталізму, тіло працівника,  робітничий клас.

План семінарського заняття

  1.  Праця як дисциплінарна практика і спосіб виробництва людини.
    1.  Походження робітничого класу.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Філософія праці. Історичні види і форми праці.
  2.  Праця як дисциплінарна практика і спосіб виробництва людини.
  3.  Протестантська етика і дух капіталізму.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Історичні види і форми праці.
  2.  Діалектика панування і рабства.
  3.  В чому полягає взаємозв’язок мети і засобів.
  4.  Яка структура інструментальної дії, цілераціональної дії.
  5.  Значення роботи М.Вебера “Протестантська етика і дух капіталізму”.

Рекомендована література:48; 51;60;117.

Модуль ІV. БАЗОВІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

Тема 16. Пізнання й оцінка

Цінності і буття. Абсолютні і відносні цінності. Ієрархія цінностей. Специфіка ціннісної свідомості. Любов до цінностей. Особистісний досвід переживання вищих цінностей. Борг, відповідальність, моральне визнання Іншого. Ціннісні основи наукового пізнання. Антропологія й етика науки. Філософська антропологія і синтез історичних і логічних, соціальних і технічних, природничо-наукових і гуманітарних дисциплін. Дилема розуміння і пояснення.

Тема 17. Право і справедливість

Людина і держава. Сила й інтерес. Генеалогія моралі. Влада сильних і влада слабких. Безсилля справедливості. Виправдання права. Природне і позитивне право. Правовий нігілізм. Економіка, політика і моральність. Проблема волі. Форми протесту й емансипації. Поліморфна техніка влади і досвід звільнення в сучасному суспільстві. Влада радників і експертів. Інститути громадськості і контроль за прийнятими рішеннями. Проблеми демократії. Людина в мережах репрезентації. Анонімність влади. «Масмедіа» і маніпуляція суспільною думкою.

Основні поняття: людина, держава, сила, інтерес, генеалогія моралі, влада, безсилля справедливості, виправдання права, природне і позитивне право, правовий нігілізм, економіка, політика, моральність, волі,  протест,  емансипація, поліморфна техніка,  влада радників і експертів, інститути громадськості, демократія, репрезентація, анонімність влади,  «масмедіа», маніпуляція суспільною думкою.

План семінарського заняття

  1.  Зміст природного і позитивного права.
  2.  Поліморфна техніка влади і досвід звільнення в сучасному суспільстві.
  3.  Інститути громадськості і контроль за прийнятими рішеннями.
  4.   «Масмедіа» і маніпуляція суспільною думкою.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Право і справедливість.
  2.  Безсилля справедливості. Правовий нігілізм.
  3.  Форми протесту й емансипації.
  4.  Поліморфна техніка влади. Влада радників і експертів.
  5.  Інститути громадськості і контроль за прийнятими рішеннями.
  6.  Проблеми демократії. Анонімність влади.
  7.  «Масмедіа» і маніпуляція суспільною думкою.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Взаємозв’язок людини і держави.
  2.  Зміст “Генеалогії моралі” Ф.Ніцше.
  3.  В чому полягає влада сильних і влада слабких.
  4.  Сутність словосполучення  “безсилля справедливості”.
  5.  Правовий нігілізм: методологія досліджень
  6.  Економіка, політика і моральність: їх взаємозв’язок.
  7.  В чому полягає влада радників і експертів.
  8.  Які основні проблеми демократії.

Рекомендована література: 1;16;22;23;78;78;101;145;198, 219.

Тема 18. Антропологічний зміст свободи й основні форми її буття

Визначення свободи в соціальній антропології. Свобода як протилежність необхідності. Об'єктивні і суб'єктивні критерії свободи (Б.Спиноза, Г.Гегель, Ф.Енгельс, Ф.Ніцше, Н.Бердяєв, М.Шелер). Психологічні аспекти проблеми свободи (Л.Рубінштейн, А.Леонтьєв, З.Фрейд, В.Франкл, А.Маслоу). Основні ознаки свободи: спроби побудови системних моделей. Свобода і відчуження. Абсолютна й історична відносність відчуження. Соціальні рамки відчуження і їхній суб'єктивний образ. Проблема подолання відчуження і форми його відродження. Відчуження й об'єктивація. Антропологічний зміст гри як виду вільної діяльності людини. Основні функції гри: виховна, соціологічна, компенсаторна, естетична. Гра і народна творчість у концепції М.Бахтіна. Творчість як прояв людської волі. Творчість у різних видах людської діяльності. Проблема творчості у релігійно-філософській концепції Н.Бердяєва. Творчість і смисложиттєвий пошук людини. Ризик і успіх.

Основні поняття: свобода,  соціальна антропологія, необхідність,  об'єктивні і суб'єктивні критерії свободи, відчуження,  соціальні рамки відчуження,  об'єктивація., гра виховна, соціологічна, компенсаторна, естетична функції,  народна творчість, ризик, успіх.

План семінарського заняття

  1.  Визначення свободи в соціальній антропології.
  2.  Психологічні аспекти проблеми свободи (Л.Рубінштейн, А.Леонтьєв, З.Фрейд, В.Франкл, А.Маслоу).
  3.  Проблема відчуження і форми його подолання та відродження. Відчуження й об'єктивація.
  4.  Антропологічний зміст гри як виду вільної діяльності людини.
  5.  Проблема творчості у релігійно-філософській концепції Н.Бердяєва.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Визначення свободи в соціальній антропології.
  2.  Свобода і відчуження.
  3.  Проблема подолання відчуження і форми його відродження.
  4.  Антропологічний зміст гри як виду вільної діяльності людини.
  5.  Творчість як прояв людської волі. Творчість у різних видах людської діяльності. Творчість і смисложиттєвий пошук людини.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  В чому сутність свободи як протилежності необхідності.
  2.  Об'єктивні і суб'єктивні критерії свободи (Б.Спиноза, Г.Гегель, Ф.Енгельс, Ф.Ніцше, Н.Бердяєв, М.Шелер).
  3.  Які основні ознаки свободи: спроби побудови системних моделей.
  4.  Які соціальні рамки відчуження і їхній суб'єктивний образ.  Відчуження й об'єктивація.
  5.  Сутність основних функцій гри: виховної, соціологічної, компенсаторної, естетичної.
  6.  Яке значення гри і народної творчості у концепції М.Бахтіна.
  7.  Як проявляється творчість у різних видах людської діяльності.
  8.  Творчість і смисложиттєвий пошук людини. Ризик і успіх.

Рекомендована література:24;62;63;64;71;83;84;85;144;174;178;179;219.

Тема 19. Сенс життя і шляхи його знаходження

Сенс життя як інтегроване вираження волі людини. Природа сенсу життя як подолання суперечливості природного і соціального, суспільного й індивідуального буття людини. Абсолютність (загальність) і відносність (індивідуальність) сенсу життя. Критерії індивідуальності сенсу життя: філософські, соціологічні, психологічні підходи. Демографічні фази й особливості пошуку сенсу життя. Критичні життєві ситуації і їхній зміст. Сенс життя і обмеженість фізичного існування людини. Сенс життя як відношення людини до своєї життєвої позиції й особистого достоїнства. Вибір рішення і лінії поведінки — основа змісту життєвого пошуку. Сенс життя і цінності життя. Типи смисложиттєвих цінностей, їхня класифікація (В.А.Франкл і ін.). Характеристика соціальних умов буття як детермінанта пошуку і знаходження людиною змісту її життя.

Основні поняття: сенс життя, природне і соціальне, суспільне й індивідуальне буття, абсолютність (загальність) і відносність (індивідуальність) сенсу життя,  філософські, соціологічні, психологічні підходи, демографічні фази, критичні життєві ситуації життєва позиція,   особисте достоїнство, вибір рішення, цінності життя.

План семінарського заняття

  1.  Сенс життя як інтегроване вираження волі людини.
  2.  Критичні життєві ситуації і їхній зміст. 3. Сенс життя і цінності життя.
  3.  Типи смисложиттєвих цінностей, їхня класифікація (В.А.Франкл і ін.).
  4.  Характеристика соціальних умов буття як детермінанта пошуку і знаходження людиною змісту її життя.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Природа сенсу життя як подолання суперечливості природного і соціального, суспільного й індивідуального буття людини.
  2.  Сенс життя і цінності життя.
  3.  Аксіологічні аспекти проблеми життя і смерті. Базові вітальні цінності.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  Яка природа сенсу життя як подолання суперечливості природного і соціального, суспільного й індивідуального буття людини.
  2.  В чому полягає абсолютність (загальність) і відносність (індивідуальність) сенсу життя.
  3.  Які існують критерії індивідуальності сенсу життя.
  4.  Демографічні фази й особливості пошуку сенсу життя.
  5.  Сенс життя і обмеженість фізичного існування людини.
  6.  В чому полягає вибір рішення і лінії поведінки. Сенс життя і цінності життя.

Рекомендована література: 15;16;18;62;80.

Тема 20. Аксіологічні проблеми життя і смерті

Життя як єдність процесів творення і руйнування, організації і дезорганізації. Факт кінцевості людського життя. Рамки людського і соціального часу. Смерть людини і перспективи загибелі людства. Страх смерті й індивідуалізм. Аксіологічні аспекти проблеми життя і смерті. Базові вітальні цінності. Тема смерті в релігії і мистецтві. Проблема сенсу життя. Мистецтво життя й умирання в древній філософії. Культ смерті в християнстві. Воскресіння.  Смерть на самоті. Інтенсифікація переживання смерті в культурі. Проблеми життя і смерті в аспекті основних вікових фаз життєвого циклу людини. Філософські, соціальні і медичні проблеми дитячої і жіночої смертності, передчасні смерті. Деградація традиційних просторів і ритуалів умирання. Фільми жахів. Примари. Право на смерть і право на життя. Евтаназія. Біологічні проблеми життя і смерті. Довголіття. Хвороба і здоров'я. Критичні ситуації. Самогубство. Проблема самооцінки людиною свого життєвого циклу і її вплив на соціальну активність особистості.  Соціальна активність особистості. Проблема безсмертя в релігії, мистецтві, філософії.

Модуль VІ. ЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ

Тема 21. Методологічна роль філософської антропології для наук про людину

Філософська антропологія як теорія соціальної дії і методологія прийняття життєво-практичних рішень. Мультикультурність сучасного суспільства і проблема співіснування різнорідного. Небезпека фундаменталізму. Діалог, взаємне визнання і повага. Проблема меншостей і захист їх прав. Форми протесту в сучасному суспільстві. Проблема виживання і розвитку людства в біоекологічному і духовно-практичному аспектах. Філолофсько-антропологічні основи соціального планування і політичного рішення. Філософська антропологія і мистецтво життя.

Основні поняття: філософська антропологія, соціальна дія, мультикультурність, фундаменталізм,  діалог, взаємне визнання, повага, меншість, виживання, соціальне планування, політичного рішення, мистецтво життя.

План семінарського заняття

  1.  Філософська антропологія як теорія соціальної дії і методологія прийняття життєво-практичних рішень.
  2.  Форми протесту в сучасному суспільстві.
  3.  Проблема виживання і розвитку людства в біоекологічному і духовно-практичному аспектах.
  4.  Філолофсько-антропологічні основи соціального планування і політичного рішення.

Теми доповідей і рефератів

  1.  Філософська антропологія і мистецтво життя.
  2.  Антропологізм як провідний зміст культури ХХ ст.
  3.  Антропологізм як загальна характеристика філософського світогляду.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  В чому проявляється мультикультурність сучасного суспільства і проблема співіснування різнорідного.
  2.  В чому полягає небезпека фундаменталізму.
  3.  3.Проблема меншостей і захист їх прав.
  4.  Взаємозв’язок філософської антропології і мистецтва життя.

Рекомендована література: 89; 111;121;122;134;210.

Тема 22. Антропологізм сучасної філософської культури

    Антропологізм як провідний зміст культури ХХ ст. Людина як біосоціокультурний феномен, філософський розгляд її цілісності і структури. Проблематичність побудови єдиної універсальної соціально-філософської системи. Антропологізм як загальна характеристика філософського світогляду. Загальні особливості сучасного антропологізму і його основні етапи. Змістовні особливості сучасного антропологізму.

Основні поняття: антропологізм, філософська культура, біосоціокультурний феномен, філософський світогляд, сучасний антропологізм.

План семінарського заняття

  1.  Антропологізм як провідний зміст культури ХХ ст.
  2.  Людина як біосоціокультурний феномен, філософський розгляд її цілісності і структури.
  3.  Змістовні особливості сучасного антропологізму.

Теми доповідей та рефератів

  1.  Сучасне антропологічне знання як система; її елементи і структура.
  2.  Міждисциплінарність антропологічного знання.
  3.  Антропологічні категорії:  волі, творчості, гри, сенсу життя, відповідальності, сумління.
  4.  Соціальна антропологія і становлення соціальних структур інформаційного суспільства.
  5.  Людина як суб'єкт громадського життя.
  6.  Активність антропологічного суб'єкта і її основні форми — об'єктивація і спілкування.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

  1.  В чому проблематичність побудови єдиної універсальної соціально-філософської системи.
  2.  Антропологізм як загальна характеристика філософського світогляду.
  3.  Які загальні особливості сучасного антропологізму і його основні етапи.

Рекомендована література: 19, 26, 45, 61, 74, 78, 89; 120;121;122;134;210.

IV. ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ.

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю

Вид діяльності

Коефіцієнт (вартість) виду

Кількість робіт

Результат

1

Практичні заняття

5

10

50

2

Тести

15

2

30

3

Контрольна робота

20

1

20

Підсумковий рейтинговий бал

100

Порядок переведення рейтингових показників в європейські оцінки ECTS

За

шкалою

ECTS

За шкалою університету

За національною шкалою

екзамен

А

90-100 відмінно

5 (відмінно)

В

     80-89

дуже добре

4 (добре)

С

70-79 добре

D

65-69

задовільно

3 (задовільно)

Е

60-64

достатньо

FX

35-59 незадовільно з можливістю повторного складання

2 (незадовільно)

F

1-34 незадовільно з обов'язковим повторним курсом

V. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

1. Основна література

  1.  Августин. Исповедь. М., 1990.
  2.  «Антропологический поворот» в философии ХХ века. Вильнюс, 1989.
  3.  Антология исследования культуры. СПб., 1997.
  4.  Аристотель. О душе: Собр. соч. в 4-х т. Т. 1. М., 1975.
  5.  Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. М., 1992.
  6.  Бердяев Н.А. Самопознание. Л., 1991.
  7.  Бубер М. Я и ты. М., 1993.
  8.  Бодрийяр Ж. Система вещей. М., 1995.
  9.  Кант И. Антропология: соч. Т.6. М, 1966.
  10.  Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. М.,1959.
  11.  Гелен А. О систематике антропологии: Проблема человка в западной философии. М., 1988.
  12.  Делез Ж. Фуко. М., 1997.
  13.  Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. Л., 1990.
  14.  Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.
  15.  Кассирер Э. Опыт о человеке: введение в философию человеческой культуры // Проблема человека в западной философии. М.,1988.
  16.  Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. М., 1930.
  17.  Леви-Строс К. Структурная антропология. М., 1983.
  18.  Марков Б.В. Философская антропология. СПб., 1998.
  19.  Маркузе Г. Одномерный человек. М., 1995.
  20.  Мид М. Культура и мир детства. М., 1988.
  21.  Ницше Ф. Генеалогия морали: Соч. в 2 т. М., 1990.
  22.  Ортега-и-Гассет Х. Человек и люди: Избр. труды. М.,1997.
  23.  От Я к Другому. Минск, 1997.
  24.  Плесснер Х. Ступени органического и человек //Проблема человека в западной философии. М., 1988.
  25.  Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории. М., 1974.
  26.  Розанов В.В. Люди лунного света: Соч. в 2 т. Т.2. М.,1990.
  27.  Соловьев В.С. Смысл любви. Соч. Т. 2. М., 1988.
  28.  Спиноза Б. Краткий трактат о Боге, человеке и его счастье: Избр. про-извед. М., 1957.
  29.  Шарден Тейяр де П. Феномен человека. М.,1965.
  30.  Шелер М. Ordo Amoris: Избр. произвед. М.,1994.
  31.  Шелер М. Положение человека в Космосе // Проблема человека в западной философии. М., 1988.
  32.  Хайдеггер М. Бытие и время. М., 1997.
  33.  Швейцер А. Культура и этика. М., 1973.
  34.  Фрейд З. По ту сторону принципа удовольствия. // Психология бессознательного. М.,1989.
  35.  Элиаде М. Космос и история. М.,1987.
  36.  Юркевич Д. Сердце и его значение в духовной жизни человека. М.,1992.

2. Додаткова література

  1.  Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977.
  2.  Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1969.
  3.  Аристотель. Никомахова этика: Соч. в 4 т. Т. 4. М., 1984.
  4.  Афанасьев А.Н. Древо жизни. М., 1984.
  5.  Баткин Л.М. Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления. М.,1975.
  6.  Бахтин М.М. Творчество Ф. Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. М., 1965.
  7.  Бахтин М.М. Формы времени и хронотропа в романе//Вопросы литературы и эстетики. М.,1965.
  8.  Бахтин М.М. и философская культура ХХ века / Отв.ред. К.Г. Юсупов. СПб., 1991.
  9.  Барт Р. Избранные. работы: Семиотика, поэтика. М., 1989.
  10.  Бергсон А. Материя и память: Собр.соч. Т. 1. М.,1992.
  11.  Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М., 1996.
  12.  Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. М., 1995.
  13.  Блок М. Апология истории или ремесло историка. М.,1989.
  14.  Боас Ф. Ум первобытного человека. М., 1933.
  15.  Бородай Ю.М. От реальности к фантазии. М., 1995.
  16.  Бродель Ф. Структуры повседневности. М.,1986.
  17.  Бурдье П. Социология политики. М., 1993.
  18.  Буркхард Я. Культура Возрождения в Италии. М., 1996.
  19.  Валла Лоренцо. О свободе воли. М., 1989.
  20.  Вацлавик К. Как стать несчастным без посторонней помощи. М., 1990.
  21.  Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма: Избр. произвед. М., 1990.
  22.  Вербен Т. Теория праздного класса. М., 1984.
  23.  Вертгеймер М. Продуктивное мышление. М.,1987.
  24.  Вернадский В.И. Начало и вечность жизни. М.,1989.
  25.  Гадамер Х.К. Актуальность прекрасного. М.,1991.
  26.  Гадамер Х.К. Истина и метод. М., 1988.
  27.  Голово Б.А.Філософська антропологія.- К.,1996.
  28.  Григорьян Б.Т. Философская антропология. М.,1982.
  29.  Грофф С. За пределами мозга. М.,1992.
  30.  Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. /Сост. Л.И.Василенко, В.Е. Ермолаева. М.,1990.
  31.  Деррида Ж. Позиции. Киев, 1996.
  32.  Давыдов Ю. Этика любви и метафизика своеволия. М., 1982.
  33.  Дильтей В. Введение в науки о духе. // Зарубежная эстетика и теория литературы ХIХ и ХХ вв. М.,1987.
  34.  Делез Ж. Логика смысла. М., 1995.
  35.  Делез Ж., Фрейд З. Венера в мехах. М.,1992.
  36.  Джемс В. Многообразие религиозного опыта. СПб., 1993.
  37.  Дейк ван Т.А. Язык, познание, коммуникация. М.,1989.
  38.  Дюркгейм Э. Самоубийство. М., 1994.
  39.  Валла Л. Об истинном и ложном благе. М., 1989.
  40.  Вернан Ж.П. Происхождение древнегреческой мысли. М., 1988.
  41.  Васильев Л.С. История религий Востока. М.,1983.
  42.  Власть. / Отв. ред. В.В. Мшвениерадзе. М.,1989.
  43.  Гердер И.Т. Идеи к философии истории человечества. М., 1977.
  44.  Емельянов Ю.Н. Введение в культурантропологию. СПб.,1992.
  45.  Зиммель Г. Созерцание жизни: Избранное. Т.2. М.,1996.
  46.  Зеньковский В.В. Принципы православной антропологии: Русское Зарубежье в год тысячелетия крещения Руси. М., 1991.
  47.  Итс Р.Ф. Введение в этнографию. Л., 1991.
  48.  Казначеев В.П. Феномен человека. Новосибирск, 1991.
  49.  Карсаевская Т.В. Человек стареющий Л.,1978.
  50.  Карсавин Л. Религиозно-философские сочинения. М.,1992.
  51.  Келасьев В.Н. Интегративная концепция человека. СПБ.,1992.
  52.  Кон И.С. Ребенок и общество. М.,1987.
  53.  Кон И.С. В поисках себя. М., 1984.
  54.  Кликс Ф. Пробуждающееся мышление. М.,1983.
  55.  Лакан Ж. Инстанция буквы. М., 1997.
  56.  Лакан Ж. Семинары. М., 1998.
  57.  Лебон Г. Психология народов и масс. СПб., 1995.
  58.  Леви-Строс К. Первобытное мышление. М.,1994.
  59.  Лотман Ю.М. Культура как коллективный интеллект и проблемы ис-куственного разума. М., 1977.
  60.  Лотман Ю.М. Беседы о русской культуре. СПб., 1992.
  61.  Мамардашвили М.К. Проблема человека в философии. // О человеческом в человеке. М.,1991.
  62.  Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. М., 1990.
  63.  Марков Б.В. Разум и сердце: История и теория менталитета. СПб., 1993.
  64.  Марков Б.В. и др. Стратегии ориентации в постсовременности. СПб.,1996.
  65.  Маркс К. Тезисы о Фейербахе. // К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. Т.3.
  66.  Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология. Соч. Т.3.
  67.  Маркиз де Сад и ХХ век. / Сост. М.К. Рыклин. М.,1990.
  68.  Механизмы культуры. / Отв. ред. Б.А. Успенский. М., 1990.
  69.  Мир и эрос. / Сост. Р.Г. Подольский. М., 1991.
  70.  Мечников И.И. Этюды о природе человека. М., 1989.
  71.  Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. М.,1990.
  72.  Наука и альтернативные формы знания. СПб., 1995.
  73.  Несмелов В.И. Наука о человеке. Казань, 1905 -1907.
  74.  Новые направления в социологической теории. / Отв. ред. Г.В. Осипов. М., 1978.
  75.  Новая технократическая волна на Западе / Сост. П.С. Гуревич. М., 1986.
  76.  Называть вещи своими именами. / Сост. Л.Г. Андреев. М.,1986.
  77.  Образ человека в ХХ веке. / Отв. ред. Р.А. Гальцева. М., 1988.
  78.  Ортега-и-Гассет Х. Эстетика: Философия культуры. М., 1991.
  79.  Очерки социальной антропологии / Отв. ред. В.В. Шаронов. СПб., 1994.
  80.  Розанов В.В. Несовместимые контрасты жития. М.,1990.
  81.  Сен-Марк Ф. Социализация природы. М.,1977.
  82.  Современный человек: цели, ценности, идеалы. / Отв. ред. П.С. Гуревич. М.,1988.
  83.  Соловьев В.С. Оправдание добра. Соч. Т.1. М.,1989.
  84.  Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас. М., 1991.
  85.  Одиссей: человек в истории: Ежегодник. М., 1982.
  86.  Оссовская Ю. Рыцарь и буржуа. М., 1987.
  87.  Фролов И.Т. Перспективы человека. М., 1983.
  88.  Фрейд З. Я и Оно. Тбилиси, 1991.
  89.  Юнг К. Архетип и символ. М., 1991.
  90.  Платон. Пир. Соч. в 3 т. М., 1970.
  91.  Платон. Алкивиад 1 // Диалоги. М.,1986
  92.  Полани М. Личностное знание. М.,1969.
  93.  Подорога В.А. Метафизика ландшафта. М., 1993.
  94.  Подорога В.А. Феноменология тела. М.,1995.
  95.  Русский космизм: Антология. М., 1993.
  96.  Рикер П. Конфликт интерпретаций. М., 1995.
  97.  Рассел Б. Почему я не христианин. М.,1987.
  98.  Рыклин М. Террорологики. Тарту; М., 1992.
  99.  Русский эрос. / Сост. В.П. Шестаков. М., 1991.
  100.  Степин В.С. Философская антропология и философия науки. М.,1992.
  101.  Сунягин Г.Ф. Промышленный труд и культура Возрождения. Л.,1987.
  102.  Судзуки Д.Т. Наука дзэн. Киев, 1993.
  103.  Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. М.,1992.
  104.  Тэрнер В. Символ и ритуал. М.,1983.
  105.  Тиллих П. Мужество быть. // Символ. Париж, 1992.
  106.  Толстых А. Возрасты жизни. М.,1988.
  107.  Торчинов Е.А. Религии мира. СПб., 1997.
  108.  Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости: Избр. произвед. СПб., 1992.
  109.  Философия человека: диалог с традицией и перспективы. / Отв. ред. И.Т. Фролов. М.,1988.
  110.  Философия на рубеже веков. СПб.,1996.
  111.  Фуко М. Слова и вещи: Археология гуманитарных наук. М.,1977.
  112.  Фуко М. Герменевтика субъекта. // Социологос. М.,1990.
  113.  Фуко М. Воля к истине: По ту сторону знания, власти и сексуальности. М., 1996.
  114.  Фуко М. Археология знания. Киев, 1996.
  115.  Фуко М. История безумия в классическую эпоху. СПб., 1997.
  116.  Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. М., 1978.
  117.  Финк Э. Основные феномены человеческого бытия // Проблема человека в западной философии. М., 1988.
  118.  Франк С.Л. Духовные основы общества. М.,1993.
  119.  Философское понимание человека. / Отв. ред. И.С. Андреева. М.,1988.
  120.  Фромм Э. Искусство любить: Душа человека. М., 1992.
  121.  Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. М., 1994.
  122.  Человек: Антология. М., 1991.
  123.  Честертон Г.К. Вечный человек. М., 1991.
  124.  Этика отношений с окружающей средой / Отв. ред. В.Е. Ермолаева. М.,1990.
  125.  Хайдеггер М. Бытие и время. М., 1997.
  126.  Хайдеггер М. Письмо о гуманизме// Время и бытие. М., 1992.
  127.  Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. М., 1994.
  128.  Хакен К. Синергетика. М.,1980.
  129.  Хорни К. Невротическая личность нашего времени. М., 1993.
  130.  Человек в системе наук / Отв. ред. И.Т. Фролов. М., 1989.
  131.  Что такое человек? / Отв. ред. В.Л. Обухова. СПб., 1996.
  132.  Чернышевский Н.Г. Антропологический принцип в философии: Избр. соч. Т.3. М., 1951.
  133.  Шестов Л. Киркегард и экзистенциальная философия. М.,1992.
  134.  Хейзинга Й. Осень средневековья. М.,1992.
  135.  Хейзинга Й. Homo ludens. М.,1992.
  136.  Фигуры Танатоса. Вып. 1, 2, 3 / Отв. ред. А.В. Демичев. СПб., 1992.
  137.  Философия Хайдеггера и современность / Отв. редактор Н.В. Мотрошилова. М., 1991.
  138.  Шпет Г. Введение в этническую психологию: Избр. соч. М., 1991.
  139.  Фромм Э. Душа человека. М.,1992.
  140.  Феномен человека: Антология. / Сост. П.С. Гуревич. М., 1993.
  141.  Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.

VІ. Орієнтовний перелік екзаменаційних питань:

  1.  Проблематика сенсу життя в античній філософії.
  2.  Проблеми людини в теоцентричній середньовічній філософії.
  3.  Людина в гуманізмі Відродження.
  4.  Становлення філософської антропології в Європі в ХVII ст.
  5.  Активна роль суб'єкта пізнання і буття у німецькій класичній філософії.
  6.  Людина в соціально-філософській концепції К.Маркса.
  7.  Антропологізм української філософії. Філософія серця Г.Сковороди.
  8.  Ідеї Боголюдини у філософії В.Соловйова і Н.Бердяєва.
  9.  Проблеми волі і сенсу життя в  філософії ХХ століття.
  10.  Сучасне антропологічне знання як система; її елементи і структура.
  11.  Міждисциплінарність антропологічного знання.
  12.  Антропологічні категорії:  волі, творчості, гри, сенсу життя, відповідальності, сумління.
  13.  Соціальна антропологія і становлення соціальних структур інформаційного суспільства.
  14.  Людина як суб'єкт громадського життя.
  15.  Активність антропологічного суб'єкта і її основні форми — об'єктивація і спілкування.
  16.  Сенс життя як основа внутрішньої самодетермінованості активності суб'єкта.
  17.  Методи філософської антропології.
  18.  Прагматична орієнтація антропологічної методології. Структури повсякденності.
  19.  Аналіз дискурсивних практик і дисциплінарні простори.
  20.  Місце людини в космосі (М.Шелеp).
  21.  Екзистенціальна філософія і філософська антропологія. Ясперс, Гейдеггер, Сартр і традиція європейського гуманізму.
  22.  Трансцендентальна аналітика життєвого світу. Буття до смерті.
  23.  М.Плеснер. Діалектика зовнішнього і внутрішнього в розвитку природи.
  24.  Людина як творець і як продукт культури.
  25.  Воля, творчість, індивідуальність.
  26.  Тілесне насильство і примус. Контроль за тілесними афектами та переживаннями.
  27.  Культура і тіло. Історія тілесності і чуттєвості.
  28.  Антропосоціогенез і «трудова» теорія походження мови і свідомості.
  29.  Родина і структури споріднення.
  30.  Етноантропологія. Проблема Чужого.
  31.  Цінності, звичаї, норми як зразки діяльності і комунікативні структури.
  32.  Деконструкція як подолання опозицій класичної антропології.
  33.  Шизоаналіз Дельоза і Гваттарі.
  34.  Знання і влада у Фуко. Влада як керування життям.
  35.  Виробництво тіла в культурі. Тіло і мова.
  36.  Теорія комунікативної дії  Ю.Габермаса.
  37.  Проблема емансипації.
  38.  Людина в дзеркалі своєї думки.
  39.  Пізнання і цінності.
  40.  Проблема Іншого. Тотожність і ідентифікація.
  41.  Системний підхід до людини.
  42.  Людина в гетерогенному і мультикультурному просторі сучасності.
  43.  Проблема походження людини у філософії та науці.
  44.  Ідея множинності буття людини і її значення для розуміння структури внутрішнього духовного світу.
  45.  Людина як складна багаторівнева система, як утілення суперечливої триєдності природи, соціуму і культури.
  46.  Людина як космопланетарний феномен.
  47.  Поняття індивіда, особистості й індивідуальності.
  48.  Синергетичний підхід до проблеми людини.
  49.  Еколого-космічні аспекти буття людини.
  50.  Проблема виживання як інтегративного вираження глобальних проблем сучасності.
  51.  Духовність: ідеали, норми, цінності й імперативи людського буття у світі.
  52.  Менталітет як складна тканина переплетіння раціональних, емоційних і тілесних практик.
  53.  Мова, свідомість, діяльність.
  54.  Значення і зміст. Первинні і вторинні знакові системи.
  55.  Мова у процесі цивілізації. Мова і влада. Мова як феномен культури.
  56.  Семіотика і семіологія культури.
  57.  Ідеологія і міфологія.
  58.  Криза книжкової культури.
  59.  Мова як інструмент соціального керування.
  60.  Гра. «Людина граюча». Про ігровий початок культури.
  61.  Соціальний життєвий світ.
  62.  Феноменологія як наука про дух.
  63.  Християнська антропологія тіла і духу. Гріх і покаяння.
  64.  Педагогіка і виховання. Проблема характеру.
  65.  Людина в хворому суспільстві. Проблема душевного здоров'я.
  66.  Філософія тіла. Тіло як організм.
  67.  Вік. Образи дитинства в європейській культурі. Культ юності. Старість. Геронтологія.
  68.  Зовнішність. Манери, маска й обличчя.
  69.  Виробництво тілесності.
  70.  Дисциплінарні простори і дисциплінарні практики.
  71.  Суспільство споживання.
  72.  Виробництво бажань. Наркотики.
  73.  Тіло і техніка.
  74.  Філософія праці. Історичні види і форми праці.
  75.  Праця як дисциплінарна практика і спосіб виробництва людини.
  76.  Протестантська етика і дух капіталізму.
  77.  Цінності і буття. Ієрархія цінностей. Специфіка ціннісної свідомості.
  78.  Право і справедливість.
  79.  Безсилля справедливості. Правовий нігілізм.
  80.  Форми протесту й емансипації.
  81.  Поліморфна техніка влади. Влада радників і експертів.
  82.  Інститути громадськості і контроль за прийнятими рішеннями.
  83.  Проблеми демократії. Анонімність влади.
  84.  «Масмедіа» і маніпуляція суспільною думкою.
  85.  Визначення свободи в соціальній антропології.
  86.  Свобода і відчуження.
  87.  Проблема подолання відчуження і форми його відродження.
  88.  Антропологічний зміст гри як виду вільної діяльності людини.
  89.  Творчість як прояв людської волі. Творчість у різних видах людської діяльності. Творчість і смисложиттєвий пошук людини.
  90.  Природа сенсу життя як подолання суперечливості природного і соціального, суспільного й індивідуального буття людини.
  91.  Сенс життя і цінності життя.
  92.  Аксіологічні аспекти проблеми життя і смерті. Базові вітальні цінності.
  93.  Тема смерті в релігії і мистецтві.
  94.  Деградація традиційних просторів і ритуалів умирання. Фільми жахів.
  95.  Право на смерть і право на життя. Евтаназія.
  96.  Довголіття. Хвороба і здоров'я. Самогубство.
  97.  Проблема безсмертя в релігії, мистецтві, філософії.
  98.  Філософська антропологія і мистецтво життя.
  99.  Антропологізм як провідний зміст культури ХХ ст.
  100.  Антропологізм як загальна характеристика філософського світогляду.

ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА:

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Екзаменаційні білети з філософської антропології

для студентів денної форми навчання

Білет №5

  1.  Проблеми людини в теоцентричній середньовічній філософії.
  2.  Людина в гетерогенному і мультикультурному просторі сучасності.
  3.  Сенс життя і цінності життя.

Затверджено на засіданні кафедри філософської антропології

Протокол №____від_________2007 р.

Зав.кафедрою_________Екзаменатор_________

VII. Індивідуальні завдання та контрольні заходи для проведення модульного контролю

Питання на колоквіум

  1.  Людина як біосоціокультурний феномен.
  2.  Філософський розгляд цілісності і структури людини.
  3.  Проблематичність побудови єдиної універсальної соціально-філософської системи.
  4.  Антропологізм як загальна характеристика філософського світогляду.
  5.  Загальні особливості сучасного антропологізму.
  6.  Основні етапи сучасного антропологізму.
  7.  Поняття і категорії антропології:  воля, творчість, гра, сенс життя, відповідальність, сумління.
  8.  Соціальна антропологія і становлення соціальних структур інформаційного суспільства.
  9.  Категорії буття і небуття, природа і дух, суб'єкт і об'єкт, матеріальне та ідеальне, свідомість і самосвідомість — вихідні для соціальної антропології.
  10.  Міждисциплінарні категорії — внутрішній і зовнішній світ людини, індивідуалізація і соціалізація, індивід, особистість основа власного понятійного апарату соціальної антропології.
  11.  Людина як суб'єкт громадського життя. Активність антропологічного суб'єкта і її основні форми — об'єктивація і спілкування.
  12.  Сутність і структура механізму опредметнення духовних сил людини.
  13.  Сенс життя як основа внутрішньої самодетермінованості активності суб'єкта. Вибір і вчинок як її основні аспекти.
  14.  Зміст поняття «структури повсякденності».

Приклади тестових завдань та питань до модулів №1-2

1. Ким з відомих філософів було запроваджено термін „світогляд”?

а) Гегель; б) Сократ; в) Платон; г) Кант; д) Аристотель.

2.Що означає слово „філософія” в буквальному перекладі з давньогрецької мови?

а) вміння вчити мислити;

б) мистецтво ведення дискусії;

в) любов до мудрості;

г) вміння переконувати людей.

3. Хто вперше використав термін „філософія” як визначення особливої сфери знання?

а) Аристотель, б) Платон, в) Піфагор, г) Геракліт; д) Сократ.

4.Коли виникла і почала розвиватися філософія як одна з форм суспільної свідомості?

а) біля двох тисяч тому; б) близько двох з половиною тисячоліть тому; в) півтора тисячоліть тому; г) близько одного тисячоліття тому.

5. Вкажіть основні історичні типи світогляду:

а) мистецтво; б) релігія; в) міфологія; г) мораль; д) наука; е)філософія;

ж) культура

Приклади тестових завдань та питань до модулів №3-4

1. Дайте найбільш узагальнююче визначення структурних розділів філософського знання?

а) онтологія; б) методологія; в) гносеологія; г) антропологія; д) аксіологія.

Вчення про людину, вчення про буття, вчення про цінності, вчення про метод,  теорія пізнання.

2. Визначте, якi з названих методів є загальнонауковими методами пізнання та мислення:

а) iдеалiзацiя; б) експеримент; в) спостереження; г) аналіз i синтез; д) вимірювання; е) абстрагування; ж) моделювання; з) індукція і дедукція; i) узагальнення.

3. Назвіть основні форми суспільної свідомості:

а) правова; б) політична; в) матеріальна; г) моральна; д) релігійна; е) філософська; ж) ідеалістична; з) наукова; і) економічна.

4.У чому полягає суть основного питання філософії?

а) співвідношення добра і зла; б) співвідношення прекрасного і потворного; в) співвідношення матеріального та духовного; г) співвідношення істинного та хибкого.

5.Узагальнюючим визначенням предмету філософії є:

а) соціально –економічні закономірності розвитку суспільства; б) відношення „людина світ”; в) найбільш загальні закони розвитку природи, людського суспільства, мислення та духовної культури; г) співвідношення науки і техніки.

Приклади тестових завдань та питань до модулів №5-6

1. Хто з відомих античних філософів є автором твердження: „Людина – міра всіх речей”?

а) Сократ; б) Геракліт; в) Зенон; г) Протагор; д) Платон; ж) Піфагор.

2. Що саме покладали давньогрецькі філософи у первоначала буття?

а) Фалес; б) Демокріт; в) Анаксімен; г) Геракліт; д) Анаксімандр; ж) Піфагор.

Вогонь, число, вода, атоми, повітря, алейрон.

3.Кому з відомих філософів належить вислів: „Платон мені друг, але істина дорожча”?

а) Демокріт; б) Сократ; в) Епіку; г) Аристотель; д) Цицерон; е) Геракліт.

4. Кого з відомих античних філософів називають винахідником діалектики?

а) Фалес; б)Геракліт; в)Демокрит; г)Зенон; д)Сократ; е)Платон; є)Аристотель.

5. Кого з відомих філософів вважають автором теорії „ідеальної держави”?

а) Сократ; б) Аристотель; в) Платон; г) Конфуцій; д) Зенон; ж) Гегель.

6. Хто був автором „майєвтики” – методу філософського дослідження етичних проблем?

а) Кант; б) Аристотель; в) Сократ; г) Платон; д) Конфуцій.

Програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри__________________________________________________

“_30_”_серпня__2010 р.             Протокол №_1_

Завідувач кафедри __________                                 __Розова Т.В___

                                                  (підпис)                                                      (прізвище та ініціали)




1. были говорит старое эскимосское предание молодые люди которым хотелось объехать вокруг света
2. Екологія Сумської області
3. Мобильный Бюджет mx 100 номеров Что необходимо проверить при подключении нового клиента без ГВ
4. Терминология
5. Курсовая работа- Государственное муниципальное управление
6. владение представляет собой и довольно простой и весьма сложный вопрос
7. 1 Материальный баланс
8. 1. Визначення предмет і завдання екології Формування екології як науки почалося на зламі XIX XX ст
9. PR как коммуникация Семинар 1 2ч План занятия- Вопросы для обсуждения- Понятие делового о
10. Статья- Научный подход к проектированию и анализу урока
11. Тольятти по благословению Архиепископа Самарского и Сызранского Сергия был организован православный прих
12. Лекция 7. Работа с дисками Лекция 7.
13. Бухгалтерский учёт в банках
14. Отчет по лабораторной работе 4 Обработка массивов Вариант 24 Преподаватель
15. на тему Создание ярлыка для чего в левой области окна справки Windows выбрать вкладку Указатель затем задать.html
16. Виды профессиональной морали
17. СанктПетербургский государственный политехнический университет ФГБОУ ВПО СПбГПУ Институт менед
18. Маркетинговое исследование рынка бытового газового оборудовани
19. Реферат- Польща
20. Реферат- Проблемы современной экономики труда

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе