Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Містичний жанр можна сміливо вважати одним з найважчих в плані мистецького втілення. Мова не про дешеві хорори з банальними сюжетними лініями і передбачуваними кінцівками, а про дійсно якісний, витончений та довершений продукт, метою якого є зачепити за тоненькі струни людських фобій, зіграти беззвучну симфонію психологічного напруження і лишити свій слід у думках аудиторії.
Слово «містика» прийшло до нас з античних часів. У перекладі з давньогрецької воно означає «таємниця, яку слід оберігати від сторонніх». В основі лежить дієслово «миін», яке дослівно значить «закрити рот і очі», сприймати щось виключно на слух, не потребуючи доказів, не занурюючись у подробиці, не задаючи питань і головне – не розповідаючи іншим про те, що почув.
Пропоную підбірку книг та фільмів, що по праву заслуговують на увагу та ознайомлення з їх змістом. Основні критерії відбору – смислове наповнення і відповідна атмосфера. Читайте, дивіться, і відчувайте насолоду від того, що це все трапилось не з вами.
Книжки
Діана Сатерфілд «Тринадцята казка»
Роман сучасної британської авторки Діани Сатерфілд став справжнім фурором книжкового світу і одразу злетів на верхні щаблі численних списків бестселерів. З часів «Джен Ейр» неперевершеної Шарлоти Бронте мало кому вдавалося так мальовничо зобразити похмуру погоду Північної Англії, таємничу атмосферу класичного будинку з привидами і вималювати стриманий темперамент своїх героїв, що мимоволі стають учасниками містичних подій.
«Тринадцята казка», яку розповідає читачам Діана Сатерфілд глухим голосом письменниці Віди Вінтер, стає лебединою піснею визнаної у світі авторки, яка відчуває наближення смерті і хоче поділитися своєю історією. У кожного ж є своя історія, правда? А якщо в ній фігурують дві дівчинки-близнючки з полум’яно-рудим волоссям і смарагдово-зеленими очима, спадкові психологічні розлади у прадавньому родоводі і маленький непомітний привид, тоді ця історія приречена бути почутою.
Для того, щоб переказати власне життя максимально правдиво, Віда Вінтер запрошує до себе недосвідченого біографа Маргарет Лі. Дівчина, що спочатку з недовірою поставилась до пропозиції, з часом повністю занурюється у події майже столітньої давності. А в ході роботи над біографією, ставить кілька крапок над «і» у своїй власній історії, в якій також не обійшлося без втрат і таємниць.
Михайло Булгаков «Майстер та Маргарита»
Важко знайти твір, овіяний більшою кількістю таємничих здогадок, нещасних подій і знедолених випадкових свідків, ніж роман всесвітньо відомого майстра слова Михайла Булгакова – «Майстер та Маргарита».
Події цього роману розпочинаються так же раптово, як і закінчуються. Звичайний збіг обставин став роковим у житті молодої жінки. Просто так сталося, що вона – Маргарита. Просто так сталося, що вона живе в Москві. Просто одного разу вона зустрілася із слугами самого володаря пекла і стала його супутницею на страхітливому балу для нечисті, який щорічно відбувається у різних столицях світу.
Тотальний хаос, що панував у Москві в ці демонічні дні, вихром пронісся життями випадкових людей, які стали нещасними іграшками в руках сил, старших за сам світ. Опиратися було безглуздо, проте це і стало єдиним шансом на порятунок. Майстер вчасно збагнув цю абсурдну істину і спробував врятувати своє світле почуття кохання у непроглядній пітьмі сатанинської вакханалії.
Паралельно із цим розвивається ще одна сюжетна лінія, а точніше нам дають змогу прочитати роман, викохане дітище Майстра, за який його запроторили до божевільні. Це історія останніх днів Понтія Пілата та Єшуа, сповнена мудрості, доброти і божественного прощення.
Едгар Алан По «Оповідання»
Саме ім’я Едгара Алана По у більшості людей викликає таємничі образи і легенький холодок десь по спині. Це рідкісний випадок, коли сам автор жив і міркував так, як описував у своїх творах. Темне волосся, високе чоло, чорні круги під очима і трагічний вираз обличчя – таким По являється нам на найвідомішому своєму портреті. Таким і уявляємо його головного героя, який хоч і має різні імена у численних творах, проте насправді є однією й тією ж людиною.
Тема страху смерті і водночас її неминучості постає головною у циклі містичних оповідань автора. Це і дивовижне воскресіння у «Лігеї», і маніакальне божевілля від втрати у «Береніці», і раптове втручання смерті у «Мореллі» чи «Елеонорі».
Не меншу увагу автор приділяє питанням морального вибору і «темного» начала у кожній живій істоті. Одне з найвідоміших його оповідань «Падіння дому Ашерів» наповнене відчуттям приреченості і ізольованості. Головний герой, до якого долітають страшні крики похованої ним заживо сестри, так і не знаходить в собі сили побороти власний страх, який і стає його вбивцею.
Лінія нервових розладів знаходить своє продовження у «Чорному коті», «Серце виказало» та інших оповіданнях По.
Марія Корелі «Скорботи Сатани»
Свого часу з цією книгою трапилася своя прикра історія. Назва роману, а тим паче ім’я авторки мало кому відомі навіть серед бібліофілів. А трапилося це тому, що на теренах пост-союзу «Скорботи Сатани» видавали під авторством Брема Стокера. Чи то прикра помилка, чи бажання нажитися на гучному імені – не суть. Головне, що шедевр декадентської літератури довгими роками залишився в тіні історії. Час повернути справедливість.
Розповідь у романі ведеться від імені талановитого, але як то часто ведеться, дуже бідного письменника Джефрі Темпеста. В той самий момент, коли, здавалось би, не шкода попрощатися з життям, у двері Джефрі стукає незнайомий і називається Лючіо. Меценат відкриває літературному генієві шлях до розкоші, грошей та слави. Приголомшений різкою зміною обставин Джефрі спочатку радіє такому подарунку долі, але невдовзі усвідомлює, що за славою нема визнання, а за коханням жінок стоять лиш гроші.
Але що ж шукає на землі Люцифер? Невже просто розважається у компанії недосвідченого юнака? Відповідь на це питання – ключ до розуміння роману. Скажу тільки, що Марія Корелі зуміла направити свої роздуми у ту царину, роздуми над якою ведуть одиниці з нас.
Фільми
«Інші» (The Others, 2001)
Реж. Алехандро Аменабар
В гол. ролі Ніколь Кідман
Цей фільм є обов’язковим для перегляду усім поціновувачам жанру містичного трилеру, оскільки в ньому витончено поєднуються більшість компонентів класичного фільму жахів, до того ж доволі витончено і зі смаком.
Базується кінострічка на досить стандартних для американського хорору елементах: віддалений від цивілізації готичний будинок, аристократична родина з двома дітьми і таємничі події, які розгортаються на очах у глядачів. Проте тут у гру вступає неперевершений сценарій, який змушує тамувати подих від несподіваної розв’язки. Атмосфери додають музичне оформлення і чудова гра акторів, що недарма, певно, отримали свого Золотого Лева на Венеціанському кінофестивалі за роль у цьому фільмі.
Якщо зануритись глибше, то усвідомлюєш, що «Інші» - зовсім не страшна казка на одну ніч, а ціле віддзеркалення життя по той бік, іншого життя.
«Дев’ята брама» (The Ninth Gate, 1999)
Реж. Роман Поланскі
В гол. ролі Джоні Депп
Одна з останніх повнометражних робіт визнаного генія психологічного трилеру, володаря Оскара польського походження, режисера Романа Поланскі буквально занурює глядача у бездонний колодязь хаотичних подій, нерозгаданих таємниць і азартної гри за безсмертну душу.
Спеціаліст з бібліографічних артефактів, Дін Корсо, отримує замовлення від колекціонера окультної літератури встановити автентичність старовинного фоліанту. За чутками, ця книжка під назвою «Дев’ять брам у царство примар» дозволяє своєму володареві викликати самого Люцифера. Гонорар, обіцяний за виконання роботи, просто приголомшує, а отже Дін встає на шлях пошуку правди, який окрім секрету фоліанту відкриє йому ще не одну хвилюючу істину.
Усі компоненти фільму чудово взаємодіють між собою: починаючи сценарієм і закінчуючи роботою костюмера – стрічка викликає виключно естетичне задоволення і відчуття довершеності.
«Братство вовка» (Le Pacte des loups, 2000)
Реж. Христоф Ганс
В гол. ролях Венсан Касель та Марк Дакаскос
На наших очах оживає старовинна легенда про Жеваданського Звіра. Тільки так і не інакше можна охарактеризувати події французької кінострічки «Братство вовка». Знімальна команда виходить за рамки пересічного зображення вовкулаки як примітивного монстра, що нападає на кожного інтуїтивно і за покликом природи. Натомість перед нами повноцінний супротивник, підступний і небезпечний, впевнений у своїй домінантності і спраглий до крові. Двоє відчайдух за наказом короля відправляються у віддалену від Парижа місцину і вирішують стати на заваді звіра, який тільки-но увійшов у смак вседозволеності.
Особливу увагу слід приділити чудовій операторській роботі. Дан Лаустсен зумів майже поетично передати мальовничі ландшафти Франції, міміку героїв і динаміку подій, що надало стрічці неабиякої живості та захопливості.
«Переслідувач Тобі Джага» (The Haunted Airman, 2006)
Реж. Кріс Дурлахер
В гол. ролі Роберт Патінсон
Екранізація оповідання маловідомого на наших широтах англійського автора Деніса Вітлі «Переслідувач Тобі Джага», що так і не побачила широкий екран, а лишилася продуктом суто телевізійним, вражає уяву своєю камерністю та відмежованістю.
Події розгортаються в закритій клініці, де проходять реабілітацію і отримують психологічну допомогу військові, які повернулися інвалідами з Другої Світової війни. Тобі Джаг – військовий льотчик, якому випало тяжке випробування – він пошкодив обидві нижні кінцівки і більше ніколи не зможе пересуватися власними силами. Але доля виявилася до нього ще жорстокішою. Тобі страждає від нервових розладів на фоні глибокої депресії і, коли вже нема змоги відрізнити галюцинації від реальності, юнак зовсім втрачає контроль над своєю свідомістю.
«З широко заплющеними очима» (Eyes Wide Shut, 1999)
Реж. Стенлі Кубрик
В гол. ролях Том Круз та Ніколь Кідман
Остання кінокартина геніального режисера Стенлі Кубрика, який помер за кілька днів до її світової прем’єри, проте не забув згадати у своєму заповіті. Він забажав, щоб її не перекладали на жодну іншу мову окрім оригіналу. «З широко заплющеними очима» демонстрували в усіх кінотеатрах світу з субтитрами.
Знімальний процес тривав більше року, ще стільки ж зайняв пост-продакшн. Що з цього вийшло? Одна з найзахоплюючих історій про таємні мрії, пітьму людської душі і наслідки вивільнення темної сторони кожного з нас. Шалені бажання приводять сімейну пару Хартфордів до моторошної секти окультистів, які проводять таємні зібрання. Спробувавши на смак розпусту та розкіш, Біл та Еліс, вирішують піти непоміченими, однак двері, що одного разу гостинно відчинилися, назавжди закриті зсередини.
«Жінка у чорному» (The Woman in Black, 2012)
Реж. Джеймс Уоткінс
В гол. ролі Деніел Редкліф
Остання екранізація однойменного роману Сюзен Хіл привертає увагу своєю відповідністю історичного періоду подіям, що демонструються глядачеві. Роман побачив світ у другій половині дев’ятнадцятого сторіччя, що зумовлює його похмуру британську атмосферу таємничості. Отож, перед режисером і знімальною командою стояло як мінімум два завдання. Перше – максимально точно відтворити сюжетну лінію літературного твору і не зіпсувати її сучасними технічними засобами. Друге – як це не банально, налякати глядача. Що ж, вони впоралися.
За сюжетом, молодий юрист, який нещодавно втратив дружину і лишився сам із маленьким сином, отримує завдання привести до ладу документацію заможної аристократки, що нещодавно померла. Для цього він відправляється у її порожній, розташований на болотах будинок, де його зустрічають зовсім не гостинно як місцеві жителі, так і сили надприродного походження.