КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА Методичні вказівки для студентів усіх спец

Работа добавлена на сайт samzan.net:

PAGE  10

Північ

ПЗХЗ

ЗМХЗ

Північ

Г=6,29 км

ПЗХЗ

БІБЛІОТЕКА

СТУДЕНТА ПолтНТУ

імені Юрія Кондратюка

ЗМХЗ

Північ

  R=Г км

ПЗХЗ

ЗМХЗ

EMBED CorelDRAW.Graphic.12  

EMBED CorelDRAW.Graphic.12  

EMBED CorelDRAW.Graphic.12  

EMBED CorelDRAW.Graphic.12  

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені  ЮРІЯ  КОНДРАТЮКА

Кафедра організації і технології будівництва  та охорони праці

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА  

з  дисципліни

«ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА»

Методичні вказівки для  студентів  усіх спеціальностей

заочної форми навчання

Укладач:  С.А.Дикань, кандидат

технічних наук, доцент

Полтава - 2008

 Контрольна робота складається з двох складових: одного  теоретичного питання і однієї задачі. Номера питань вибираються з таблиці 1 за номером залікової книжки. Перше  питання – теоретичне;  друге, виділене чорним кольором, – задача.

Таблиця 1

Перед- остання цифра	Остання цифра залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
0	1,1	2,2	3,3	4,4	5,5	6,6	7,7	8,8	9,9	10,10
1	11,11	12,12	13,13	14,14	15,15	16,1	17,2	18,3	19,4	1,5
2	2,6	3,7	4,8	5,9	6,10	7,11	8,12	9,13	10,14	11,15
3	12,1	13,2	14,3	15,4	16,5	17,6	18,7	19,8	1,9	2,10
4	3,11	4,12	5,13	6,14	7,15	8,1	9,2	10,3	11,4	12,5
5	13,6	14,7	15,8	16,9	17,10	18,11	19,12	1,13	2,14	3,15
6	4,1	5,2	6,3	7,4	8,5	9,6	10,7	11,8	12,9	13,10
7	14,11	15,12	16,13	17,14	18,15	19,1	1,2	2,3	3,4	4,5
8	5,6	6,7	7,8	8,9	9,10	10,11	11,12	12,13	13,14	14,15
9	15,1	16,2	17,3	18,4	19,5	1,6	2,7	3,8	4,9	5,10

Теоретичні питання до контрольної роботи

з дисципліни „Цивільна оборона”

1.  Правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення      відповідно Закону України „Про правові засади цивільного захисту”.
2.  Основні принципи захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій відповідно Закону України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”.
3.  Загальні принципи організації цивільної оборони в Україні, її завдання і шляхи їх реалізації.
4.  Надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру в Україні.
5.  Класифікація надзвичайних ситуацій, причини їх виникнення, уражаючі фактори, вплив уражаючих факторів на людину і навколишнє середовище.
6.  Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах. Особливості радіаоктивного забруднення місцевості.
7.  Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах. Особливості хімічного забруднення місцевості.
8.  Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
9.  Надзвичайні ситуації терористичного походження.
10.  Пожежі і способи їх гасіння.
11.  Осередок ядерного ураження і його уражаючі фактори.
12.  Осередок радіаційного ураження, зонування територій, наслідки радіаційного забруднення.
13.  Осередок хімічного ураження. Вплив отруйних речовин на людей і тварин.
14.  Осередок біологічного і комбінованого ураження.
15.  Захисні споруди цивільної оборони. Вимоги до захисних споруд.
16.  Евакуація населення при надзвичайних ситуаціях.
17.  Стійкість роботи об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях.
18.  Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
19.  Проведення спеціальної обробки в осередках ураження.

Література для опрацювання теоретичного матеріалу

1.  Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2003. – 455 с. 15 екз.
2.  Шоботов В.М. Цивільна оборона: Нав. посібник. – К., «Ценрт навч. л-ри» - 2004.- 439 с.
3.  Миценко І.М., Мезенцева О.М. Цивільна оборона: Навч. посібник. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2004. – 404 с.

Задачі до контрольної роботи

Для складання планів реагування і захисту населення провести довгострокове і аварійне прогнозування хімічної обстановки у м. Полтаві для наступних умов:

№ варіанта	Місце аварії	Хімічно-небезпеч на речовина	Кіль кість ХНР	Харак тер виливу і висота	Напрямок і швид кість вітру	Темпе ра тура повітря	Час аварії і погодні умови	Забез пе ченість ЗІЗ
1	ВАТ „Лтава”	соляна кислота	4 т	„у піддон”, Н=1 м	північно-східний, 2 м/с	+10оС	день, ясно	10%
2	АТ „Полта вахолод”	аміак	5,2 т	«вільно»	південно-східний, 3 м/с	+20оС	день, напівясно	20%
3	АТ „Полтавський м’ясокомбінат”	аміак	6,3 т	„у піддон”, Н=3 м	південний, 1,5 м/с	+15оС	день, хмарно	15%
4	КП „Полтавська маслосирбаза”	аміак	5,4 т	„у піддон”, Н=1 м	південно-західний, 4 м/с	0оС	ніч, напівясно	10%
5	Водоза бір №1	хлор	1,8 т	„вільно”	східний 1,5 м/с	+20оС	день, ясно	0%
6	Водоза бір №2	хлор	2,1 т	„у піддон”, Н=1 м	північно-західний, 5 м/с	+25оС	ніч, ясно	25%
7	Водоза бір №3	хлор	3,7 т	„у піддон”, Н=3 м	північний, 1 м/с	+5оС	ніч, хмарно	30%
8	Затуринські очисні споруди	хлор	2,4 т	„у піддон”, Н=1 м	північно-східний, 4 м/с	+15оС	день, ясно	20%
9	Полтав ський ТРЗ	сірчаний ангідрид	6 т	„у піддон”, Н=1 м	південно-східний, 2,5 м/с	0оС	день, хмарно	15%
10	АТ „Полта вакондитер”	аміак	5 т	„вільно”	півден ний, 3 м/с	+10оС	день, напівясно	30%
11	АТ „Полта вамол пром”	аміак	7,1 т	„у піддон”, Н=1 м	південно-західний, 4 м/с	+20оС	ніч, хмарно	0%
12	Алмаз ний завод	сірко водень	12 т	„вільно”	західний, 2 м/с	+15оС	ніч, ясно	10%
13	Півден ний вокзал	соляна кислота	7,5 т	«вільно»	східний, 2,5 м/с	-5оС	ніч, ясно	20%
14	Станція «Полта ва-Київська»	сірко вуглець	22 т	«вільно»	північно-західний, 4 м/с	-10оС	день, хмарно	15%
15	Станція «Супрунівка»	сірчаний ангідрид	4,5 т	«вільно»	західний 3 м/с	+10оС	день, ясно	5%

Стримування розповсюдження отруйної хмари (забудовою, лісосмугою тощо) і час приходу її до житлових кварталів визначити за картою.

Для довідки: Загальна площа м. Полтави 103,5 км2, кількість населення 310 тис.чол.

ПРОГНОЗУВАННЯ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБЄКТАХ І ТРАНСПОРТІ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В Україні на 1500 промислових об'єктах зберігається або використовується в технологічних процесах понад 300 тис. тонн небезпечних хімічних речовин (НХР), зокрема понад 9 тис. тонн хлору і 200 тис. тонн аміаку.

Хімічно небезпечним об'єктом (ХНО) вважається об'єкт господарювання, аварії на якому можуть супроводжуватися викидом (розливом) НХР понад установлену межу їх допустимої концентрації і як наслідок  масовими ураженнями людей і забрудненням довкілля. До ХНО відносяться:

•  підприємства хімічної галузі промисловості, де виробляють чи використовують сильнодіючі ядучі речовини (СДЯР);  
•  підприємства, де переробляють нафтопродукти;
•  підприємства інших галузей промисловості (крім хімічної), де використовують СДЯР;
•  підприємства, які мають на оснащенні водонапірні станції, очисні споруди, де використовуються хлор та аміак;
•  залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, розташовані термінали й склади для накопичення та зберігання СДЯР;
•  транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, якими перевозять СДЯР;
•  склади і бази, де зберігають запаси СДЯР, призначених для дезінфекції та дератизації сховищ зерна й продуктів його переробки.

При виникненні надзвичайних ситуацій на ХНО у зонах можливого хімічного зараження можуть опинитися понад 250 адміністративно-територіальних одиниць, на яких мешкає понад 20 млн. людей.

Сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР) називають токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при потраплянні у навколишнє природне середовище (внаслідок витікання із зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємностей, сховищ чи устаткування) викликати масові ураження людей.

На відміну від СДЯР токсичні хімічні речовини, котрі використовують переважно у військових цілях як хімічну зброю, називають сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) або просто отруйними речовинами (ОР).

При класифікації СДЯР за їхніми уражаючими властивостями виділяють такі групи речовин:

•  речовини з переважною задушливою дією (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.);
•  речовини переважно загальноотруйної дії (окис Карбону, ціаністий водень та ін.);
•  речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота, окисли Нітрогену, сірчистий ангідрид, фтористий водень та ін.);
•  речовини, які діють на генерацію, проведення і передавання нервового імпульсу — нейротропні отрути (сірковуглець, тетраетилсвинець, фосфороорганічні сполуки та ін.);
•  речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрозин та ін.);
•  метаболічні сполуки (окис етилену, діхлоретан та ін.).

Токсичність СДЯР, яка визначає їхню отруйну дію, оцінюють через смертельну, уражаючу і граничну концентрації.

Токсодоза — кількісна оцінка уражаючої дії СДЯР, яка вимірюється в одиницях маси СДЯР, віднесеної до одиниці об'єму речовини (повітря, води тощо), у якій знаходиться СДЯР, і оцінюється за певний інтервал часу.

Токсодоза СДЯР указує, яка кількість токсичної речовини поглинена організмом за певний інтервал часу.

Території, які потрапили під дію СДЯР, поділяють на зони ураження:

•  зона смертельних токсодоз (зона надзвичайно небезпечного зараження) — зона, на зовнішній межі якої 50% людей отримують смертельні ураження;
•  зона уражаючих токсодоз (зона небезпечного зараження) — зона, на зовнішній межі якої 50% людей утрачають працездатність, їм потрібна медична допомога і, як правило, госпіталізація;
•  дискомфортна зона (гранична зона) — зона, на зовнішній межі якої люди відчувають дискомфорт, у них починаються загострення хронічних захворювань, діагностуються перші ознаки інтоксикації.  

Ураження людей і тварин СДЯР відбувається внаслідок вдихання зараженого повітря (інгаляційно), контакту із зараженими поверхнями (контактно-резорбтивно), а також через шлунково-кишковий тракт (перорально) при вживанні заражених продуктів харчування й питної води, через шкірні покриви, слизові оболонки і поверхні ран (резорбтивно) та іншими шляхами.  

За ступенем токсичності СДЯР, які надходять в організм через органи дихання і шлунково-кишковий тракт (інгаляційно та перорально), поділяють на шість груп токсичності: надзвичайно токсичні, високотоксичні, сильно токсичні, помірно токсичні, малотоксичні, практично нетоксичні.

До надзвичайно токсичних і високотоксичних СДЯР відносять сполуки Арсену, Меркурію, Кадмію, Талію, Плюмбуму, Цинку, Нікелю, Феруму, Фосфору, Хлору, Брому, синильної кислоти та деякі інші).

До сильно токсичних СДЯР відносять сірчану, азотну, соляну, ортофосфорну, оцтову та інші кислоти, луги (аміак, їдкі Калій і Натрій, хлористий і бромистий метил) та деякі сильнодіючі сполуки (гідроз, нітротолуол, нітробензол тощо).

Особлива група СДЯР — пестициди — препарати для боротьби із шкідниками сільського господарства, більшість із яких є дуже шкідливими для людини.

Масштаби і тривалість зараження СДЯР залежать від:

•  фізико-хімічних властивостей СДЯР;
•  кількості СДЯР, викинутої у навколишнє середовище;
•  напрямку і швидкості вітру в приземному шарі повітря;
•  температури повітря;
•  ступеню вертикальної стійкості повітря (СВСП) в приземному шарі;
•  характеру місцевості на шляху поширення отруйної хмари (відкрита місцевість – поле, озеро, або наявність перешкоди: ліс, міська забудова тощо);
•   характеру зберігання ємкостей (наявності обвалування).

Одним із напрямів мінімізації наслідків аварій на ХНО є прогнозування хімічної обстановки, яка сталася або може статися.

2. ПРОГНОЗУВАННЯ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

Прогнозування — це процес наукового передбачення, який ґрунтується на розумінні закономірностей розвитку подій, явищ та процесів і завершується формуванням щодо них превентивних заходів та планів реагування.

За висновками Європейського бюро з аналізу ризиків, витрати на  прогнозування і попередження надзвичайних ситуацій є у 12-15 разів меншими, ніж витрати на ліквідацію наслідків непередбачених надзвичайних ситуацій.

Прогнозування може бути двох видів: 1) попереднє (короткострокове або довгострокове), яке здійснюється завчасно, до виникнення надзвичайної ситуації, і 2) оперативне (аварійне), яке виконується під час розгортання надзвичайної ситуації з метою уточнення обстановки і відповідного реагування.

При аварії на ХНО утворюються одна за одною дві отруйних хмари: первинна і вторинна. Первинна хмара СДЯР виникає як наслідок практично миттєвого (1-3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту резервуару із СДЯР при його руйнуванні. Вторинна хмара СДЯР утворюється як наслідок випаровування ядучої речовини, що розлилася, з підстилаючої поверхні.

 Прогнозування й оцінювання хімічної обстановки передбачає вирішення таких завдань:

1.  визначення за метеорологічними даними напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин;
2.  визначення прогнозованої глибини зони ураження СДЯР;
3.  визначення площі ураження СДЯР;
4.  прогнозування можливих уражень людей, що знаходяться в осередку ураження;
5.  визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта і тривалості дії ураження СДЯР;
6.  нанесення на карти і схеми прогнозованих зон ураження.

При виконанні прогнозування використовують такі терміни і припущення.

Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ)—при довгостроковому прогнозуванні має вигляд кола, центром якого є місце розливу ХНР. Радіус цього кола дорівнює глибині поширення хмари зараженого повітря з уражаючою токсодозою (концентрацією). В межах цієї зони знаходиться інша – прогнозована зона хімічного зараження (ПЗХЗ). Це фактична зона зараження, котра має форму еліпса і залежно від зміни напрямку вітру впродовж випарування СДЯР може переміщуватися всередині ЗМХЗ.

При аварійному прогнозуванні залежно від швидкості вітру ЗМХЗ може набувати форми сектора кола. Чим більше швидкість вітру, тим менше кут сектора φ. Площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) розраховується за емпіричною формулою

                     ;  км2,                                           (1)

де Г — глибина зараження, км, (визначається за таблицями 9-17);

φ — умовний розмір можливого зараження, що являє собою кут сектора, у якому поширюється хмара зараженого повітря, але записується не у кутових градусах, а як безрозмірна одиниця.

Площа прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) розраховується за емпіричною формулою

                          ;  км2,                                                (2)

де N — час, що минув від початку зараження території СДЯР, (найчастіше приймається 4 година після аварії);

         к — коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП).

Ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) — стан приземного шару повітря (висотою до 10 м від поверхні землі), який характеризується інверсією, конвекцією або ізотермією (орієнтовно визначається за таблицею 7).

Конвекція (рис.1) виникає переважно вранці при сонячній погоді і невеликих швидкостях вітру: приземні шари повітря прогріваються швидше, ніж верхні,

на траві з’являється роса і виникають        

теплі вертикально-висхідні потоки

повітря, котрі здатні швидко розсіяти

небезпечну отруйну хмару.                                                     

                                                                                            Рис. 1. СВСП - конвекція

Інверсія (рис.2) навпаки, виникає ввечері при ясній

погоді: холодні шари повітря опускаються на

землю, і «притискують» отруйну хмару до

поверхні землі, виникають таким чином

вертикально-низхідні потоки повітря, які

створюють небезпечні концентрації отруйних

речовин приземному шарі.

При ізотермії вертикальний рух повітря відсутній: це буває найчастіше вранці при хмарній,        Рис. 2. СВСП – інверсія           

безвітряній і туманній погоді, або ж у будь-яку

пору доби при сильному вітрі (більше 4 м/с).

Оскільки площа ПЗХЗ являє собою еліпс, вона характеризується шириною і глибиною. Ширина ПЗХЗ:

•  при інверсії: Ш = 0,3·Г0,6; км,
•  при ізотермії: Ш = 0,3·Г0,75; км,
•  при конвекції: Ш = 0,3·Г0,95; км.

При оцінюванні хімічної обстановки довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварій, складання планів запобігання аваріям.

Вихідними даними для нього мають бути:

•  вид СДЯР і її загальна кількість;
•  метеорологічні дані, які приймаються з погляду найнесприятливішої ситуації:

- швидкість вітру в приземному шарі 1 м/с;

- температура повітря +20 оС;

- ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія

(при цьому напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається в секторі 360о);

•  середня щільність населення для даної місцевості, чол./км2;
•  ступінь заповнення ємностей (приймається 70% від їхнього об’єму).

Аварійне прогнозування – здійснюється під час розгортання аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків надзвичайної ситуації і порядку дій у зоні можливого забруднення.

Вихідними даними для аварійного прогнозування є фактичні значення на момент аварії:

•  кількості СДЯР, що розлилася;
•  характер розливу („вільно” або „в піддон”);
•  висота обвалування ємностей;
•  реальні метеоумови: температура повітря, швидкість і напрямок вітру в приземному шарі, СВСП.

Рис.3. Ємність не обвалована (розлив «вільно»)

Ємності, в яких зберігаються СДЯР, можуть бути обваловані або не обваловані. У випадку, коли ємність не обвалована (рис.3), розлив речовини здійснюється „вільно”. При цьому припускають, що товщина шару вільно розлитої рідини постійна і становить 0,05 м.

Якщо ємність має обвалування (рис.4), застосовують термін «розлив „у піддон”», при цьому розуміється вилив СДЯР на поверхню, що має обвалування, а висота шару СДЯР приймається h = Н-0,2 м, де Н – висота обвалування.

Рис. 4. Обвалування ємності

(вилив «у піддон»)

              

3. ЗАДАЧА-ЗРАЗОК

Для складання планів реагування і захисту населення провести довгострокове й аварійне прогнозування хімічної обстановки у м. Полтаві для наступних умов:

•  Місце аварії: Залізнична станція «Шведська могила».
•  Хімічно небезпечна речовина: сірчаний ангідрид.
•  Кількість ХНР: 8 т.
•  Характер виливу і висота: „вільно”.
•  Напрямок і швидкість вітру: східний, 3 м/с.
•  Температура повітря: +10оС.
•  Час аварії і погодні умови: день, хмарно.
•  Частка людей, котрі вміють користуватися найпростішими засобами захисту: 5%.

Стримування розповсюдження отруйної хмари (забудовою, лісосмугою тощо) і час приходу її до житлових кварталів визначити за картою.

Для довідки: Загальна площа м. Полтави - 103,5 км2, кількість населення - 310 тис.чол.

Розв’язання

Довгостроковий прогноз

1. Приймаємо такі метеоумови:

- швидкість вітру в приземному шарі v = 1 м/с;

- температура повітря t = +20 оС;

- СВСП – інверсія.

2. Ступінь заповнення ємності на момент аварії – 70%, тобто

8*0,7 = 5,6 т.

3. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО (табл. 12 ). За інтерполяцією

Г = (9,9-6,45)/5*0,6+6,45 = 6,864 км.

4. Оскільки вилив здійснюється «вільно», поправку на обвалування ємності (табл. 1) не застосовуємо.

•  Примітка. Якщо ємність обвалована, слід зменшити табличне значення глибини Г, поділивши її на величину відповідного коефіцієнта з табл. 1.

5. За картою визначаємо, що за 2 км від станції розташована сільська забудова, котра стримує розповсюдження хмари і має протяжність за напрямком вітру  1,72 км. Із табл.3 дізнаємося, що кожен кілометр сільської  забудови зменшує при інверсії поширення хмари в 3 рази. Тоді:

Г = 6,864 – 1,72/3 = 6,29 км.

•  Примітка. Якщо ширина перешкоди Шп для розповсюдження отруйної хмари (забудови, лісового масиву) перевищує  глибину Г, визначену для відкритої місцевості (в даному випадку 6,864 км), до розрахунку слід брати ширину цієї перешкоди Шп = Г)

6. Визначаємо ширину ПЗХЗ:

ШПЗХЗ = 0,3·Г0,6 = 0,3·6,290,6 = 0,31 км.

7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 6,29 км, а в ньому, в найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови), – ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 6,29 км і шириною 0,9 км.

8. Визначаємо площу ЗМХЗ за формулою (1)

SЗМХЗ = 8,72·10-3·Г2·φ = 8,72·10-36,292·360 = 124 км2.

9. Площа ПЗХЗ за формулою (2)

SПЗХЗ = 0,081·Г2·40,2 = 0,081·6,292·40,2 = 4,23 км2.

10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол./км2), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в осередку ураження – ПЗХЗ: N = 2995*4,23 = 12668 чол.

Припускаємо, що 50% населення перебуватиме в будівлях (12668/2 = 6334 чол.), а решта – 6334 чол. – на вулицях (відкрита місцевість).

За умовами задачі лише 5% людей, що потрапляють в осередок ураження, зможуть скористатися найпростішими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), тобто 6334*0,05 = 317 осіб намагатимуться собі допомогти на вулицях і 317 осіб – перебуваючи в будинках. Решта 6334*0,95 = 6017 осіб на вулиці і 6017 осіб у будинках – самі собі допомогти не зможуть.  

11. За таблицею 6 спрогнозуємо максимальну кількість людей, які можуть постраждати в ПЗХЗ, перебуваючи на відкритій місцевості:

•  без ЗІЗ (100%) – 6017 чол.,
•  у простіших ЗІЗ (50%) – 317*0,5 = 158 чол.

У будівлях:

•  без ЗІЗ (50%) – 6017*0,5 = 3008 чол.,
•  у простіших ЗІЗ (30%) – 317*0,3 = 95 чол.

Таким чином, загальна кількість постраждалих 6017+158+3008+95 = 9278 чол.

Структура втрат серед постраждалих може розподілятися таким чином:

•  легкі ушкодження (25%) – 9278*0,25 = 2320 чол.;
•  ушкодження середньої тяжкості (40%) – 9278*0,4 = 3711 чол.;
•  смертельні ушкодження (35%) – 9278*0,35 = 3247 чол.

Викладені розрахунки зручніше проводити у вигляді таблиці, що наведена нижче:

Загальна чисельність населення в осередку ураження 12668 чол., із них:
у будинках (50%) – 6334 чол., із них:	на вулицях (50%) – 6334 чол., із них:
в ЗІЗ (5%) – 317 чол.	без ЗІЗ (95%) – 6017 чол.	в ЗІЗ (5%) – 317 чол.	без ЗІЗ (95%) – 6017 чол.
постраждає (за табл.6):
30% – 95 чол.	50% – 3008 чол.	50% – 158 чол.	100% – 6017 чол.
разом постраждає:
9278 чол., із них:
легкі ушкодження одержать (25%) – 2320 чол.
ушкодження середньої тяжкості одержать (40%) – 3711 чол.
смертельні ушкодження одержать (35%) – 3247 чол.

12. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря до населених кварталів. За картою найближчий житловий масив знаходиться за 2 км від місця можливої аварії. За табл. 2 при інверсії швидкість переносу переднього фронту отруйної хмари становить 5 км/год. Тоді час t = 2/5 = 0,4 год. = 24 хв. За цей час слід встигнути попередити людей про небезпеку.

13. Визначаємо тривалість дії  (випаровування) СДЯР. За таблицею 18  сірчаний ангідрид випаровується при вільному розливі у безвітряну погоду за 1,5 год.

Аварійне прогнозування

1. Для аварійного прогнозування приймаємо фактичні умови, які склалися на момент аварії, тобто:

•  кількість ХНР: 8 т;
•  характер виливу і висота: „вільно”;
•  напрямок і швидкість вітру: східний, 3 м/с;
•  температура повітря: +10оС;
•  час аварії і погодні умови: день, хмарно.

2. За таблицею 7 визначаємо СВСП, яка відповідає таким метеорологічним умовам. Це – ізотермія.

3. За таблицею 5 визначаємо, що для швидкості вітру 3 м/с кут сектора зони зараження φ=45о.

4. За таблицею 13 визначаємо глибину розповсюдження хмари НХР, записавши попередньо проміжні значення Г для температури +10оС:

5 т – 1,35 км;

10 т – 2,0 км.

Г = (2,0-1,35)/5*3+1,35 = 1,74 км.

5. Ураховуючи характер виливу отруйної речовини «вільно», поправку на обвалування ємності (табл. 1) не застосовуємо.

6. Оскільки розповсюдження хмари стримує міська забудова навколо станції шириною 2 км, табличне значення Г зменшуємо (за табл.3):

Г = 1,74 – 2/3 = 1,07 км.

7. Площа ЗМХЗ за формулою (1) становить:

Sзмхз=8,72·10-3·1,072·45 = 0,45 км2.

8. Площа ПЗХЗ за формулою (2) становить:

Sпзхз= 0,133·1,072·40,2 = 0,20 км2.

9. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення:

Шпзхз= 0,3·1,070,75 = 0,32 км.

10. Наносимо одержані дані на карту місцевості.

11. Орієнтовна кількість людей, котрі потрапили в осередок ураження – ПЗХЗ, при щільності населення 2995 чол./км2 буде N = 2995*0,20 = 600 осіб. За умови перебування половини з них (300 чол.) на відкритій місцевості найпростішими засобами  індивідуального захисту зможуть скористатися не більше 5%, тобто 300*0,05 = 15 чол. Із цієї кількості людей постраждає (табл. 6) 50%, тобто 15/2 = 8 чол.

З 95% людей, що опинилися на відкритій місцевості (це 300*0,95 = 285 чол.), постраждають усі (табл. 6). Перебуваючи в будівлях, найпростішими засобами захисту скористається 5% людей, тобто 15 чоловік. Із них постраждає лише 45%, тобто 15*0,45 = 7 чол. Кількість тих, хто не скористався засобами індивідуального захисту, перебуваючи в будинках, – 285 чол., із них постраждає половина: 285*0,5 = 142 чол. 

12. Таким чином, загальна чисельність постраждалих 8+285+7+142 = 442 чол.

Структура втрат може розподілитися таким чином:

•  легкі ушкодження (25%) – 442*0,25 = 110 чол.;
•  ушкодження середньої тяжкості (40%) – 442*0,4 = 177 чол.;
•  смертельні ушкодження (35%) – 442*0,35 = 155 чол.

13. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря до житлового масиву. Враховуючи напрямок вітру вимірюємо за картою відстань від місця аварії до житлових кварталів. Вона становить 3,8 км. За таблицею 2 при ізотермії швидкість переносу переднього фронту отруйної хмари становить 18 км/год. Тоді час t = 3,8/18 = 0,21 год., або 13 хв. За цей час слід встигнути попередити людей про небезпеку.

14. Час дії джерела забруднення для сірчаного ангідриду для реальних метеоумов становить 0,9 год. (табл. 18). Це означає, що для рятувальників, котрі працюватимуть в протигазах, немає необхідності організовувати роботу для кількох змінних бригад, оскільки час перебування в засобах захисту шкіри (табл. 8) при температурі +100С становить 3 години і більше.

ДОВІДКОВІ ТАБЛИЦІ

УРАХУВАННЯ РІЗНИХ УМОВ ВИНИКНЕННЯ АВАРІЇ З НХР

Таблиця 1

Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР                                при  виливі "у піддон"

Найменування НХР	Висота обвалування, м
	1	2	3
хлор	2,1	2,4	2,5
аміак	2,0	2,25	2,35
сірковий ангідрид	2,5	3,0	3,1
сірководень	1,6	-	-
соляна кислота	4,6	7,4	10,0
хлорпікрин	5,3	8,8	11,6
формальдегід	2,1	2,3	2,5

Примітки:

1. Якщо приміщення, де зберігається НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується в 3 рази.

2. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється до ближчого.

Таблиця 2

Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП

Швидкість повітря, м/с
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря, км/год:
ІНВЕРСІЯ
5	10	16	21	-	-	-	-	-	-
ІЗОТЕРМІЯ
6	12	18	24	29	35	41	47	53	59
КОНВЕКЦІЯ
7	14	21	28	-	-	-	-	-	-

Таблиця З

В умовах міської забудови, сільського будівництва або лісів глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря для кожного 1 км цих зон зменшується на відповідні коефіцієнти:

СВСП	Міська забудова	Лісові масиви	Сільське будівництво
Інверсія	3,5	1,8	3
Ізотермія	3	1,7	2,5
Конвекція	3	1,5	2

Таблиця 4

Коефіцієнт К, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП)

Інверсія	Ізотермія	Конвекція
0,081	0,133	0,235

Таблиця 5

Коефіцієнт φ, який залежить від швидкості вітру

м/с	<1	1	2	>2
φ	360	180	90	45

Для оперативного планування приймається φ =360°.

Таблиця 6

Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ), %

Забезпеченість засобами захисту	На відкритій місцевості	У будівлях або в простіших сховищах
Без засобів захисту	90-100	50
У протигазах	1-2	до 1
У простіших засобах захисту	50	30-45

Структура втрат може розподілятися за такими наслідками:

легкі - до 25%',

середньої тяжкості - до 40%;

смертельні наслідки - до 35%.

Таблиця 7

Графік орієнтовної оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря

Швидкість вітру, м/с	День	Ніч
	ясно	напів’ясно	хмарно	ясно	напів’ясно	хмарно
0,5
0,6-2,0	КОНВЕКЦІЯ			ІНВЕРСІЯ
2,1-4,0		ІЗОТЕРМІЯ			ІЗОТЕРМІЯ
Більше 4,0

Примітки:

        Інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

        Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

        Конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температуру повітря на висоті 2 м  від поверхні.

Таблиця 8

Час перебування в засобах захисту шкіри

Температура повітря, оС	Тривалість перебування, год
30 і більше 25-29 20-24 15-19 15 і нижче	0,3 0,5 0,8 2,0 3,0 і більше

Таблиця 9

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км

Кількість НХР, т	Т повітря ˚С	ІНВЕРСІЯ
		ХЛОР	АМІАК
		швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	2,65	1,65	1,45	1,3
	0	2,85	1,85	1,55	1,40
	+20	3,15	2,05	1,65	1,50
1,0	-20	4,25	2,70	2,15	1,90
	0	4,65	2,90	2,30	2,05
	+20	4,80	3,00	2,40	2,10
3,0	-20	8,35	5,10	3,95	3,35			1,15	0,08	0,65	0,55
	0	8,75	5,30	4,15	3,50			1,25	0,85	0,70	0,60
	+20	9,20	5,60	4,35	3,70			1,30	0,90	0,75	0,65
5,0	-20	11,6	6,90	5,30	4,50			1,50	1,00	0,85	0,75
	0	12,2	7,30	5,60	4,70			1,60	1,10	0,95	0,85
	+20	12,8	7,60	5,80	4,90			1,65	1,15	1,00	0,90
10	-20	17,7	10,4	7,90	6,60			2,30	1,50	1,20	1,05
	0	18,5	10,9	8,30	6,90			2,45	1,55	1,30	1,15
	+20	19,3	11,3	8,60	7,20			2,65	1,75	1,45	1,25
20	-20	27,1	15,7	11,8	9,80			3,80	2,35	1,90	1,60
	0	28,3	16,4	12,3	10,2			4,05	2,55	2,05	1,80
	+20	29,7	17,2	12,9	10,7			4,30	2,70	2,15	1,90
30	-20	35,0	20,1	15,0	12,4			4,90	3,05	2,40	2,10
	0	36,7	21,0	15,7	12,9			5,25	3,25	2,60	2,25
	+20	38,5	22,0	16,4	13,5			5,45	3,40	2,70	2,35
50	-20	48,2	27,3	20,3	16,6			6,60	4,05	3,20	1,25
	0	50,4	28,6	21,2	17,3			6,85	4,20	3,30	1,35
	+20	52,9	30,0	22,1	18,1			7,20	4,40	3,45	2,45
70	-20	59,9	33,7	24,8	20,3			8,10	4,95	3,85	3,25
	0	62,6	35,2	25,9	21,1			8,45	5,15	4,00	3,40
	+20	65,6	36,8	27,1	22,0			8,90	5,45	4,20	3,60
100	-20	75,0	41,9	30,8	25,0			10,2	6,20	4,75	3,95
	0	78,7	43,8	32,1	26,1			10,8	6,50	5,00	4,15
	+20	82,2	45,9	33,6	27,2			11,3	6,75	5,20	4,35
300	-20	149	81,6	59,2	47,8			20,1	11,8	9,00	7,40
	0	156	85,4	61,9	49,9			21,0	12,4	9,30	7,70
	+20	164	89,5	64,8	52,2			21,9	12,9	9,70	8,00

Таблиця 10

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км

Кількість НХР, т	Т повітря ˚С	ІЗОТЕРМІЯ
		ХЛОР	АМІАК
		швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	1,10	0,75	0,60	0,50	<0,5	<0,5
	0	1,20	0,85	0,65	0,55	0,50	<0,5
	+20	1,30	0,95	0,70	0,60	0,55	<0,5
	+40	1,40	1,05	0,75	0,65	0,60	<0,5
1,0	-20	1,65	1,10	0,95	0,85	0,75	0,60
	0	1,75	1,20	1,00	0,90	0,80	0,65
	+20	1,80	1,25	1,10	1,00	0,90	0,70
	+40	1,90	1,35	1,20	1,10	1.00	0,75
3,0	-20	3,30	2,10	1,70	1,50	1,30	1,00	<0,5
	0	3,70	2,30	1,90	1,65	1,50	1,15
	+20	3,90	2,50	2,00	1,80	1,60	1,20
	+40	4,05	2,60	2,05	1,85	1,70	1,25
5,0	-20	4,70	2,95	2,35	2,05	1,90	1,40	<0,5
	0	5,05	3,15	2,60	2,20	2,00	1,45
	+20	5,25	3,25	2,60	2,30	2,05	1,50
	+40	5,45	3,40	2,65	2,35	2,15	1,55
10	-20	7,10	4,35	3,40	2,90	2,65	1,95	1,15	0,80	0,65	0,55    1 0,50	<0,5
	0	7,35	4,50	3,50	3,05	2,75	2,05	1,25	0,85	0,70	0,60	0,55	<0,5
	+20	7,80	4,75	3,70	3,20	2,90	2,15	1,30	0,90	0,75	0,65	0,60	<0,5
	+40	8,10	4,95	3,85	3,30	3,00	2,20	1,35	0,95	0,85	0,70	0,65	0,50
20	-20	11,0	6,45	5,05	4,25	3,80	2,80	1,45	1,00	0,80	0,70	0,65	0,50
	0	11,6	6,75	5,35	4,50	4,00	2,95	1,55	1,10	0,90	0,75	0,70	0,55
	+20	12,1	7,10	5,55	4,70	4,15	3,05	1,60	1,35	0,95	0,80	0,75	0,60
	+40	12,6	7,35	5,75	4,90	4,30	3,15	1,65	1,20	1,00	0,85	0,80	0,65
30	-20	14,2	8,35	6,40	5,35	4,70	3,40	1.80	1,25	1,00	0,85	0,80	0,60
	0	14,8	8,75	6,70	5,60	4,90	3,60	1,95	1,30	1,10	0,95	0,85	0,65
	+20	15,5	9,15	6,95	5,80	5,10	3,70	2,05	1,40	1,20	1,00	0,90	0,70
	+40	16,1	9.45	7,20	6,00	5,25	3,85	2,25	1,50	1,25	1,10	1,00	0,75
50	-20	19,3	11,3	8,80	7,20	6,30	4,45	2,60	1,70	1,35	1,20	1,15	0,85
	0	20,2	11,8	9,15	7,50	6,55	4,65	2,75	1,80	1,45	1,30	1,20	0,90
	+20	21,1	12,4	10,0	7,80	6,80	4,80	3,00	1,95	1,60	1,40	1,30	0,95
	+40	22,0	12,9	9,90	8,05	7,05	5,00	3,15	2,05	1,65	1,45	1,35	1,00
70	-20	23,6	13,8	10,4	8,60	7,50	5,25	3,55	2,25	1,80	1,55	1,40	1,00
	0	24,7	14,3	10,8	8,90	7,80	5,45	3,70	2,35	1,90	1,65	1,50	1,10
	+20	26,0	15,1	11,3	9,30	8,15	5,70	3,85	2,40	1,95	1,70	1,55	1,15
	+40	27,0	15,6	11,7	9,65	8,40	5,90	3,95	2,50	2,00	1,75	1,60	1,20
100	-20	29,6	17,1	12,9	10,7	9,30	6,30	4,10	2,60	2,05	1,80	1,65	1,25
	0	30,9	17,9	13,4	11,1	9,65	6,55	4,45	2,80	2,25	1,90	1,80	1,30
	+20	32,5	18,7	14,0	11,6	10,1	6,85	4,60	2,90	2,30	2,00	1,85	1,35
	+40	33,7	19,4	14,5	12,0	10,4	7,05	4,80	3,00	2,40	2,10	1 90	1,40
300	-20	59,3	33,4	24,6	20,1	17,3	11.2	8,00	4,90	3,80	3,05	2,80	2,10
	0	62,0	34,9	25,7	20,9	18,0	11.7	8,35	5,10	4,00	3,20	300	2,15
	+20	65,0	36,5	26,8	21,9	18,8	12,2	8,85	5,40	4,20	3,25	2,95	2,20
	+40	67,6	з/,9	27,8	22,7	19,5	12,6	9,15	5,55	4,30	3,30	300	2,25

Таблиця 11

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км

Кількість НХР, т	Т повітря ˚С	КОНВЕКЦІЯ
		ХЛОР	АМІАК
		швидкість   вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	< 0,5
	0
	+20
	+40
1,0	-20	0,75	0,65	0,50	0|,5
	0	0,75	0,60	0,50	<0,5
	+20	0,8	0,65	0,55	<0,5
	+40	0,9	0,70	0,60	0,50
3,0	-20	1,65	1,10	0,90	0,80
	0	1,80	1,20	1,00	0,85
	+20	1,90	1,25	1,05	0,90
	+40	2,00	1,35	1,10	0,95
5,0	-20	2,25	1,45	1,20	1,10
	0	2,40	1,55	1,35	1,20
	+20	2,65	1,75	1,45	1,25
	+40	1,85	1,85	1,55	1,35
10	-20	3,80	2,30	1,80	1,60			< 0,5
	0	4,05	2,55	2,05	1,80
	+20	4,25	2,70	2,20	1,90
	+40	4,40	2,75	2,20	1,95
20	-20	5,80	3,35	2,80	2,40			< 0,5
	0	6,05	3,75	2,90	2,50
	+20	6,35	3,90	3,10	2,65
	+40	6,60	4,05	3,15	2,75			0,60	< 0,5
30	-20	7,30	4,45	3,45	3,00			0,95	0,65	0,50	< 0,5
	0	7,60	4,65	3,60	3,10			1,05	0,75	0,50	< 0,5
	+20	8,00	4,85	3,80	3,25			1,10	0,80	0,65	0,55
	+40	8,35	5,05	3,90	3,40			1,20	0,90	0,70	0,60
50	-20	10,2	6,10	4,75	3,95			1,40	0,95	0,75	0,70
	0	10,7	6,40	4,95	4,15			1,45	1,00	0,80	0,75
	+20	11,2	6,70	5,20	4,35			1,50	1,05	0,85	0,80
	+40	11,7	7,00	5,35	4,50			1,55	1,10	0,90	0,85
70	-20	12,4	7,40	5,70	4,80			1,60	1,10	0,90	0,80
	0	13,0	7,80	5,95	5,00			1,70	1,20	0,95	0,85
	+20	13,7	8,15	6,20	5,25			1,80	1,25	1,00	1,90
	+40	14,1	8,40	6,40	5,40			1,90	1,30	1,05	0,95
100	-20	15,4	9,10	7,00	5,80			2,10	1,30	1,10	0,95
	0	16,1	9,50	7,25	6,05			2,20	1,40	1,20	1,05
	+20	16,8	9,90	7,50	6,30			2,30	1,50	1,25	1,10
	+40	17,5	10,3	7,80	6,50			2,45	1,60	1,35	1,15
300	-20	30,4	17,6	13,2	11,0			4,20	2,70	2,10	1,90
	0	31,9	18,4	13,8	11,4			4,55	2,90	2,30	2,00
	+20	33,4	19,3	14,4	11,9			4,75	3,00	2,40	2,00
	+40	34,7	20,0	14,9	12,3			4,90	3,10	2,50	2,20

Таблиця 12

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км

Кількість НХР, т	Т повітря ˚С	ІНВЕРСІЯ
		СІРЧАНИЙ АНГІДРИД	СІРКОВОДЕНЬ
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	1,35	0,95	0,75	0,65
	0	1,45	1,00	0,80	0,70
	+20	1,55	1,10	0,90	0,80
1.0	-20	1,95	1,25	1,05	0,95			< 0,5
	0	2,10	1,40	1,15	1,00
	+20	2,30	1,50	1,25	1,10
3,0	-20	3,85	2,40	1,90	1,70			0,95	0,65	0,50	0,5
	0	4,40	2,70	2,20	1,90			1,05	0,75	0,60	0,5
	+20	4,85	3,05	2,40	2,10			1,10	0,80	0,65	0,55
5,0	-20	5,20	3,20	2,50	2,15			1,40	0,95	0,80	0,70
	0	5,85	3,60	2,80	2,45			1,50	1,05	0,85	0,75
	+20	6,45	3,95	3,10	2,70			1,60	1,10	0,90	0,80
10	-20	7,85	4,75	3.70	3,10			2,25	1,50	1,20	1,10
	0	9,25	5,65	4,35	3,70			2,50	1,65	1,30	1,20
	+20	9,90	6,00	4,65	3,90			2,60	1,70	1,40	1,25
20	-20	12,2	7,25	5,50	4,60			3,80	2,40	1,95	1,75
	0	14,1	8,35	6,35	5,30			3,95	2,50	2,05	1,80
	+20	15,2	8,95	6,80	5,70			4,05	2,55	2,10	1,85
ЗО	-20	15,4	9,10	6,80	5,75			4,80	3,00	2,40	2,20
	0	18,1	10,6	8,10	6,75			5,00	3,10	2,50	2,30
	+20	19,4	11,4	8,60	7,20			5,10	3,20	2,55	2,35
50	-20	21,2	12,4	9,25	7,65			6,35	3,90	3,05	2,65
	0	24.7	14,3	10,8	9,00			6,70	4,10	3,20	2,80
	+20	26,4	15,3	11,5	9,50			6,95	4,25	3,30	2,90
70	-20	26,2	15,2	11,4	9,40			7,75	4,75	3,70	3,20
	0	30,8	17,8	13,3	11,0			8,20	5,00	3,85	3,35
	+20	32,9	19,0	14,2	11,7			8,40	5,10	3,95	3,40
100	-20	32,9	18,9	14,0	11,6			9,80	5,95	4,60	3,95
	0	38,4	21,9	16,4	13,5			10,3	6,25	4,80	4,10
	+20	41,1	23,5	17,5	14.3			10,6	6,40	4,90	4,20
300	-20	66,1	37,0	27,1	21,8			19,0	11,2	8,50	7,10
	0	76,9	43,0	31,5	25,2			21,0	11,8	8,90	7,45
	+20	82,2	45,9	33,6	26,8			20,7	12,2	9,15	7,65

 Таблиця 13

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км

Кількість НХР, т	Т повітря ˚С	ІЗОТЕРМІЯ
		СІРЧАНИЙ АНГІДРИД	СІРКОВОДЕНЬ
		швидкість   вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20
	0
	+20
	+40
1,0	-20	0.60	< 0,5
	0	0,70
	+20	0,75
	+40	0,80
3,0	-20	1,60	1,05	0,85	0,75	0,70	0,50
	0	1,70	1,15	0,95	0,85	0,75	0,55
	+20	1,80	1,25	1,05	0,90	0,80	0,60
	+40	1,90	1,35	1,10	1,00	0,85	0,65
5,0	-20	2,10	1,35	1,15	1,00	0,90	0,70	< 0,5
	0	2,40	1,50	1,30	1,10	1,05	0,80
	+20	2,60	1,65	1,40	1,20	1,10	0,85
	+40	2,70	1,75	1,45	1,30	1,20	0,90
10	-20	3,35	2,10	1,70	1,50	1,35	1,00	0,65	< 0,5
	0	3,70	2,35	1,90	1,60	1,50	1,10	0,70
	+20	4,10	2,55	2,10	1,85	1,60	1,20	0,75
	+40	4,30	2,70	2,20	1,95	1,75	1,30	0,80
20	-20	4,80	3,05	2,40	2,10	1,90	1,40	1,35	0,95	0,75	0,65	0,60	< 0,5
	0	5,60	3,50	2,70	2,35	2,10	1,60	1,40	1,05	0,80	0,70	0,65	< 0,5
	+20	6,15	3,75	2,95	2,55	2,30	1,75	1,55	1,10	0,85	0,75	0,70	0,50
	+40	6,40	3,95	3,10	2,70	2,40	1,80	1,65	1,15	0,90	0,80	0,75	0,55
30	-20	6,20	3,80	2,95	2,50	2,30	1,70	1,70	1,15	0,95	0,85	0,75	0,55
	0	7,20	4,40	3,45	2,95	2,65	2,00	1,90	1,30	1,05	0,95	0,85	0,60
	+20	7,70	4,75	3,65	3,15	2,85	2,15	2,00	1,35	1,10	1,00	0,90	0,65
	+40	8,15	4,95	3,85	3,30	3,00	2,25	2,10	1,40	1,15	1,05	0,95	0,70
50	-20	8,60	5,25	4,05	3,40	3,05	2,25	2,35	1,65	1,35	1,20	1,10	0,80
	0	10,2	6,00	4,70	3,95	3,55	2,65	2,75	1,80	1,45	1,30	1,20	0,85
	+20	10,9	6,30	5,00	4,20	3,75	2,80	2,85	1,85	1,50	1,35	1,25	0,90
	+40	11,4	6,65	5,25	4,40	3,95	2,95	2,85	1,85	1,50	1,35	1,25	0,90
70	-20	10,9	6,35	4,85	4,10	3,55	2,70	3,20	2,10	1,70	1,50	1,40	1,05
	0	12,4	7,40	5,70	4,75	4,20	3,10	3,40	2,20	1,80	1,60	1,45	1,10
	+20	13,3	8,00	6,10	5,10	4,50	3,35	3,50	2,25	1,85	1,65	1,50	1,15
	+40	14,0	8,30	6,35	5,35	4,70	3,45	3,60	2,30	1,90	1,70	1,55	1,20
100	-20	13,2	7,80	5,90	4,95	4,30	3,15	4,10	2,60	2,10	1,85	1,70	1,25
	0	15,3	9,05	6,90	5,75	5,05	3,70	4,30	2,70	2,15	1,90	1,75	1,30
	+20	16,4	9,70	7,35	6,15	5,40	3,95	4,40	2,75	2,20	1,95	1,80	1,35
	+40	17,2	10,1	7,65	6,40	5,60	4,10	4,50	2,80	2,25	2,00	1,85	1,40
300	-20	25,9	12,6	11,3	9,30	8,05	5,50	7,65	4,70	3,65	3,05	2,85	2,10
	0	30,5	17,6	13,2	10,9	9,45	6,45	8,15	4,95	3,85	3,20	3,00	2,20
	+20	32,6	18,8	14,0	11,6	10,1	6,90	8,35	5,05	3,95	3,30	3,05	2,25
	+40	34,2	19,7	14,7	12,1	10,5	7,15	8,55	5,20	4,00	3,35	3,10	2,30

Таблиця 14

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км

Кількість НХР, т	Т повітря ˚С	КОНВЕКЦІЯ
		СІРЧАНИЙ АНГІДРИД	СІРКОВОДЕНЬ
		швидкість   вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20
	0
	+20
	+40
1,0	-20	< 0,5
	0
	+20
	+40
3,0	-20	0,65	< 0,5
	0	0,75
	+20	0,80
	+40	0,85
5,0	-20	1,20	0,85	0,70	0,55
	0	1,30	0,95	0,75	0,65
	+20	1,40	1,00	0,80	0,70
	+40	1,45	1,05	0,85	0,75
10	-20	1,70	1,15	0,95	0,85
	0	1,90	1,25	1,05	0,95
	+20	2,00	1,35	1,10	0,95
	+40	2,10	1,45	1,15	1,00
20	-20	2,60	1,70	1,40	1,25			< 0,5
	0	3,00	1,90	1,60	1,40
	+20	3,20	2,05	1,70	1,50
	+40	3,50	2,25	1,85	1,65
30	-20	3,40	2,00	1,70	1,60			0,70	0,50	< 0,5	< 0,5
	0	3,80	2,30	1,90	1,75			0,80	0,60	0,5	< 0,5
	+20	4,20	2,65	2,10	1,85			0,85	0,65	0,55	< 0,5
	+40	4,45	2,80	2,25	1,95			0,90	0,70	0,60	0,55
50	-20	4,65	2,85	2,25	2,00			1,30	0,90	0,75	0,65
	0	5,10	3,20	2,50	2,20			1,40	1,00	0,80	0,75
	+20	5,70	3,50	2,75	2,40			1,75	1,05	0,85	0,75
	+40	6,00	3,65	2,90	2,50			1,50	1,10	0,90	0,80
70	-20	6,50	3,35	2,65	2,25			1,50	1,00	0,80	0,70
	0	6,30	3,85	3,00	2,60			1,65	1,10	0,90	0,80
	+20	6,85	4,20	3,30	2,80			1,75	1,20	1,00	0,85
	+40	7,20	4,40	3,40	2,95			1,85	1,25	1,05	0,90
100	-20	6,80	4,10	3,20	2,75			2,00	1,30	1,10	0,90
	0	7,95	4,85	3,75	3,20			2,15	1,40	1,15	1,05
	+20	8,50	5,20	4,00	3,40			2,25	1,50	1,20	1,10
	+40	9,00	5,45	4,25	3,60			2,35	1,55	1,30	1,15
300	-20	13,5	8,00	6,05	5,05			4,20	2,65	2,15	1,90
	0	15,7	9,25	7,05	5,90			4,40	2,75	2,20	1,95
	+20	16,9	9,90	7,55	6,30			4,50	2,80	2,25	2,00
	+40	17,6	10,4	7,85	6,55			4,50	2,90	2,30	2,05

Таблиця 15

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км

Кількість НХР, т	Т повітря ˚С	ІНВЕРСІЯ
		СІРКОВУГЛЕЦЬ	СОЛЯНА КИСЛОТА
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20		< 0,5
	0
	+20		1,35	0,95	0,75	0,65
1.0	-20	< 0,5			< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5
	0				1,25	0,95	0,85	0,75
	+20				1,95	1,25	1,05	0,95
3,0	-20				1,25	0,95	0,80	0,75
	0				2,15	0,60	1,50	1,40
	+20				3,90	2,45	1,95	1,70
5,0	-20	< 0,5	< 0,5			1,55	1,45	1,05	1,00
	0	< 0,5				3,05	2,20	1,95	1,85
	+20	0,60				5,25	3,20	2,50	2,20
10	-20	< 0,5				2,30	1,75	1,60	1,50
	0	0,60				4,65	3,20	2,75	2,55
	+20	1,30	0,90	0,75	0,65			7,95	4,85	3,75	3,15
20	-20	1,60	< 0,5	< 0,5	< 0,5			3,60	2,60	2,25	2,10
	0	1,30	0,95	0,85	0,80			6,80	4,80	4,15	3,75
	+20	1,80	1,20	1,00	0,85			12,3	7,30	5,55	4,65
30	-20	1,15	0,85	0,75	0,70			4,65	3,20	2,75	2,55
	0	1,55	1,15	1,05	0,95			8,75	6,10	5,25	4,70
	+20	2,25	1,50	1,25	1,10			15,6	9,20	7,00	5,80
50	-20	1,40	1,05	0,95	0,90			6,10	4,25	3,70	3,35
	0	2,05	1,55	1,40	1,35			12,2	8,20	6,95	6,30
	+20	3,25	2,05	1,65	1,45			21,5	12,5	2,35	7,75
70	-20	1,65	1,25	1,15	1,10			7,50	5,35	4,50	4,10
	0	2,55	1,90	1,70	1,55			14,8	10,1	8,45	7,55
	+20	3,90	2,45	0,95	1,70			26,5	15,4	11,5	9,50
100	-20	2,05	1,55	1,40	1,35			9,50	6,50	5,55	5,10
	0	3,25	2,30	2,05	1,90			18,7	12,4	10,4	9,35
	+20	4,85	3,00	2,35	2,05			33,3	19,1	14,2	11,7
300	-20	4,10	2,90	2,45	2,30			18,7	12,4	10,4	9,35
	0	6,00	4,20	3,65	3,30			37,1	24,2	21,1	17,8
	+20	9,40	5,65	4,35	4,60			66,9	37,5	27,5	22,3

 Таблиця 16

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км

Кількість НХР, т	Т повітря ˚С	ІЗОТЕРМІЯ
		СІРКОВУГЛЕЦЬ	СОЛЯНА КИСЛОТА
		швидкість   вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20		< 0,5
	0
	+20
	+40
1,0	-20		< 0,5	< 0,5
	0
	+20		0,60
	+40		0,70	0,50	< 0,5
3,0	-20		< 0,5	< 0,5
	0		0,70	0,50
	+20		1,60	1,05	0,90	0,80	0,70	0,55
	+40		1,70	1,10	0,95	0,80	0,75	0,55
5,0	-20	< 0,5	0,80	0,70	0,60	0,55	0,50	< 0,5
	0		1,30	1,00	0,90	0,85	0,80	0,60
	+20		2,15	1,20	1,15	1,00	0,90	0,70
	+40		2,25	1,45	1,20	1,05	0,95	0,75
10	-20	< 0,5	1,15	0,90	0,75	0,70	0,65	0,60
	0		1,85	1,35	1,30	1,25	1,20	0,90
	+20		3,35	2,10	1,70	1,50	1,35	1,00
	+40		3,55	2,20	1,80	1,55	1,40	1,05
20	-20	< 0,5	1,50	1,10	1,00	0,95	0,95	0,90
	0		2,90	2,10	1,85	1,75	1,70	1,30
	+20		5,05	3,10	2,40	2,05	1,90	1,40
	+40	0,60	< 0,5	5,30	3,25	2,50	2,20	2,00	1,50
30	-20	< 0,5	1,85	1,40	1,30	1,25	1,20	1,10
	0		3,70	2,65	2,30	2,10	2,05	1,50
	+20	0,80	0,60	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	6,30	3,85	3,00	2,55	2,30	1,75
	+40	1,00	0,70	0,55	0,50	< 0,5	< 0,5	6,65	4,05	3,15	2,70	2,40	1,85
50	-20	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	2,55	1,90	1,70	1,60	1,55	1,40
	0	0,65	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	5,00	3,45	2,95	2,75	2,65	2,05
	+20	1,35	0,95	0,75	0,70	0,60	0,45	8,75	4,50	4,10	3,40	3,05	2,30
	+40	1,45	1,00	0,85	0,75	0,65	0,50	9,35	5,60	4,30	3,60	3,20	2,40
70	-20	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	2,20	2,25	2,00	1,90	1,80	1,65
	0	1,00	0,70	0,55	0,50	< 0,5	< 0,5	5,95	4,20	3,60	3,35	3,20	2,40
	+20	1,60	1,05	0,90	0,80	0,70	0,55	10,7	6,40	4,90	4,10	3,60	2,70
	+40	1,70	1,15	0,95	0,85	0,75	0,60	11,4	6,80	2,25	4,35	3,75	2,85
100	-20	0,65	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5	3,90	2,80	2,40	2,25	2,15	2,05
	0	1,35	1,00	0,90	0,85	0,80	0,60	7,45	5,30	4,45	4,05	3,80	2,85
	+20	1,95	1,30	1,05	0,90	0,85	0,65	12,4	7,90	6,00	5,00	4,20	3,20
	+40	2,10	1,40	1,15	1,05	0,95	0,70	14,1	8,30	6,35	5,25	4,50	3,40
300	-20	1,65	1,25	1,15	1,10	1,05	1,00	7,45	5,30	4,45	4,05	3,80	3,50
	0	2,50	1,90	1,70	1,60	1,55	1,05	14,7	10,0	8,40	7,50	7,00	4,95
	+20	3,90	2,40	1,95	1,70	1,55	1,15	26,3	15,2	11,5	9,45	8,20	5,60
	+40	4,25	2,65	2,10	1,90	1,70	1,25	28,0	16,2	12,2	9,95	8,45	5,90

Таблиця 17

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті, км

Кількість НХР, т	Т повітря ˚С	КОНВЕКЦІЯ
		СІРКОВУГЛЕЦЬ	СОЛЯНА КИСЛОТА
		швидкість   вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20
	0
	+20
	+40
1,0	-20
	0
	+20
	+40
3,0	-20		< 0,5
	0
	+20		0,65	< 0,5	< 0,5	< 0,5
	+40		0,75	< 0,5	< 0,5	< 0,5
5,0	-20		< 0,5
	0
	+20		1,20	0,85	0,70	0,60
	+40		1,30	0,95	0,80	0,70
10	-20		< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5
	0		0,95	0,65	0,50	< 0,5
	+20		1,70	1,15	0,95	0,85
	+40		1,80	1,20	1,00	1,90
20	-20		0,55	< 0,5	< 0,5	< 0,5
	0		1,50	1,15	1,05	1,00
	+20		2,65	1,70	1,40	1,25
	+40		2,85	1,80	1,50	1,35
30	-20		1,00	0,85	0,75	0,65
	0		1,90	1,45	1,30	1,25
	+20		3,50	2,20	1,75	1,55
	+40		3,65	2,25	1,80	1,60
50	-20		1,40	1,05	0,95	0,90
	0		2,60	2,00	1,75	1,65
	+20		4,70	2,90	2,30	2,00
	+40		5,00	3,00	2,35	2,05
70	-20	< 0,5		1,70	1,30	1,10	1,05
	0			3,30	2,35	2,05	1,95
	+20	0,65	< 0,5	< 0,5	< 0,5			5,60	3,40	2,65	2,30
	+40	0,80	0,55	< 0,5	< 0,5			5,90	3,60	2,80	2,40
100	-20	< 0,5	< 0,5	< 0,5	< 0,5			2,00	1,50	1,40	1,30
	0	0,50	< 0,5	< 0,5	< 0,5			4,00	2,90	2,45	2,25
	+20	1,00	0,70	0,55	< 0,5			6,90	4,20	3,30	2,80
	+40	1,25	0,90	0,70	0,60			7,30	4,45	3,45	2,90
300	-20	1,00	0,85	0,70	0,65			4,00	2,90	2,45	2,25
	0	1,40	1,05	0,95	0,90			7,70	5,45	4,60	4,20
	+20	2,00	1,30	1,10	0,95			13,7	8,10	6,20	5,10
	+40	2,20	1,50	1,15	1,05			14,5	8,50	6,50	5,40

                                                                                                                                                                                   Таблиця 18
Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких НХР, годин

№ з/п	Найменування НХР	V, м/с	Характер розливу
			"вільно"	"у піддон"
			Н=0,05м	Н=1м	Н=3м
			температура повітря, 0С
			-20	0	20	40	-20	0	20	40	-20	0	20	40
	хлор	1	1,50 1,12 0,90 0,75 0,65 0,40	23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0	83,7 62,9 50,1 41,8 35,8 20,9
		2
		3
		4
		5
		10
	аміак	1	1,40 1,05 0,82 0,68 0,58 0,34	21,8 16,4 13,1 10,9 9,31 5,45	76,3 57,4 45,7 38,2 32,6 19,1
		2
		3
		4
		5
		10
	сірчистий ангідрид	1	3,00	1,50 1,12 0,90 0,75 0,64 0,38	47,8	23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0	167,0	83,6 62,8 50,0 41,8 35,7 20,9
		2	2,24		36,9		126,0
		3	1,80		28,6		100,0
		4	1,50		23,9		83,6
		5	1,30		20,4		71,4
		10	0,75		12,0		41,8
	сірководень	1	1,15 0,86 0,70 0,60 0,50 0,30	18,4 13,8 11,0 9,20 7,85 4,60	64,3 48,3 38,5 32,2 27,5 16,1
		2
		3
		4
		5.
		10
	сірковуглець	1	15,0	7,52	3,00	1,43	241	121	48,1	22,9	842	421	169	80,2
		2	11,3	5,65	2,26	1,08	181	90,5	36,2	17,3	633	317	127	60,3
		3	9,00	4,50	1,80	0,86	144	72,0	28,8	13,7	504	252	101	48,1
		4	7,52	3,76	1,50	0,72	121	60,1	24,1	11,5	421	211	84,2	40,1
		5	6,42	3,21	1,28	0,61	103	51,4	20,6	9,80	360	180	72,0	34,3
		10	3,80	1,90	0,75	0,40	60,2	30,1	12,1	5,75	211	106	24,1	20,1
	соляна кислота	1	28,5	9,50	2,85	1,80	457	153	45,7	28,6	1598	533	160	99,8
		2	21,5	7,15	2,15	1,35	343	115	34,3	21,5	1201	401	121	75,1
		3	17,1	5,70	1,70	1,10	274	91,1	27,4	17,1	957	319	95.7	59,8
		4	14,3	4,75	1,45	0,90	228	76,1	22,8	14.3	799	267	79,9	50,0
		5	12,2	4,10	.1,25	0,80	195	65,0	19,5	12,2	683	228	68.3	42,7
		10	7,10	2,40	0,70	0,45	114	38,1	11,4	7,15	400	133	40,0	25.0
	хлорпікрин	1	415	138	42,5	14,3	6632	2211	664	229	бли-зько1 року	7738	2522	801
		2	312	104	31,2	10,8	4987	1662	499	172		5828	1746	602
		3	249	82,8	24,9	8,60	3972	1324	397	137		4633	1390	480
		4	208	69,1	20,8	7,15	3316	1106	332	115		3869	1161	400
		5	178	59,1	17,7	6,15	2835	945	284	97,9		3307	992	342
		10	104	34,6	10,4	3,60	1658	553	166	57,2		1935	581	200
	формальдегід	1	1,20 0,90 0,72 0,60 0,51 0,30	19,2 14,5 11,5 9,60 8,20 4,80	67,2 50,5 40,2 33,6 28,7 16,8
		2
		3
		4
		5
		10