Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
10
Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці фахівців підприємства в галузі
План:
1)Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства в галузі. Ефективність функціональності структури і СУОП;
2)Планування заходів з охорони праці, виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
3)Облік і аналіз показників охорони праці;
4)Плани локалізації, ліквідації аварійних ситуацій та аварій;
5)Мета, параметри, аналітична та оперативна частина плану;
Так, згідно зі статтею 18 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII, працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки в разі виникнення аварії. Відповідно до статті 14 цього Закону працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.
Роботодавець, у свою чергу, зобов'язаний за власні кошти організувати зазначене навчання. Такий самий обов'язок покладено на нього й статтею 153 КЗпП.
Слід зазначити, що витрати на цільове навчання з охорони праці держава економічно стимулює, відносячи їх до валових витрат підприємства згідно з Переліком заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994*.
Організація навчання і порядок перевірки знань з охорони праці встановлюються відповідними положеннями підприємства, розробленими на основі Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15.
Положення про навчання з питань охорони праці розробляється на підприємстві з урахуванням специфіки виробництва та вимог міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці та затверджується наказом керівника підприємства (Додаток 1). Положення визначає порядок: організації та проведення інструктажів; навчання (спеціального навчання); перевірки знань працівників (у т. ч. посадових осіб) з охорони праці; допуску до робіт з підвищеною небезпекою (стажування, дублювання, протиаварійне тренування).
До зазначеного Положення додаються:
• наказ про розподіл обов'язків між службою охорони праці та відділом кадрів щодо повноважень з питань навчання і перевірки знань з охорони праці;
• наказ про організацію навчання та перевірку знань з охорони праці посадових осіб і працівників виробничих підрозділів та створення комісії з перевірки знань з питань охорони праці (Додаток 2);
• наказ про призначення особи, відповідальної за проведення вступного інструктажу;
• наказ про допуски до самостійної роботи;
• наказ про визначення складу працівників, які залучаються до проведення професійного навчання кадрів на виробництві (цей наказ щорічно поновлюється та узгоджується з профспілкою);
• накази і затверджені ними плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з охорони праці (працівники повинні бути ознайомлені з цими планами-графіками);
• тематичні плани та програми спеціального навчання з урахуванням вимог охорони праці у відповідній галузі економіки, для конкретного виробництва (видів робіт);
• перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва;
• екзаменаційні білети для перевірки знань з охорони праці;
• форми протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (Додаток 3);
• бланки посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці (Додаток 4);
• журнали реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці;
• орієнтовний перелік питань вступного інструктажу для працівників;
• журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці (первинного, повторного, позапланового, цільового);
• орієнтовний перелік питань первинного інструктажу для працівників;
• робочі навчальні плани і програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою;
• перелік посадових осіб підприємства, зобов'язаних проходити раз на три роки навчання та перевірку знань з питань охорони праці безпосередньо на виробництві;
• перелік посадових осіб, які повинні проходити навчання з питань охорони праці в навчальних закладах, а перевірку знань – у відповідній комісії;
• перелік посадових осіб і спеціалістів, які безпосередньо залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки;
• перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання);
• програми стажування для конкретних посад, професій, на робочих місцях, затверджені роботодавцем;
• перелік посад і професій працівників, які звільняються від повторного інструктажу, затверджений роботодавцем.
Слід зазначити, що випускникам навчальних закладів після складання іспитів на право виконання робіт з підвищеною небезпекою видається Посвідчення про право виконання робіт з підвищеною небезпекою згідно з Положенням про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами зі шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 15 грудня 2003 р. № 244. За рішенням кваліфікаційної комісії посвідчення видається також особам, які отримують право на виконання таких робіт за другою чи суміщуваною професією.
Потрібно наголосити, що одержання посвідчення про підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації, наприклад, відповідно до Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженого наказом Мінпраці та Міносвіти України від 26 березня 2001 р. № 127/151, не звільняє працівників від обов'язку пройти навчання та перевірку знань з охорони праці.
У Типовому положенні про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці наводяться типові тематичний план і програма навчання з питань охорони праці посадових осіб, що включають такі теми:
• Законодавство України про охорону праці.
• Організація роботи з охорони праці.
• Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист.
• Пожежна безпека.
• Електробезпека.
• Гігієна праці. Медичні огляди. Профілактика професійних отруєнь і захворювань.
• Надання першої допомоги потерпілим у разі нещасного випадку.
• Управління роботами з профілактики та ліквідації наслідків аварій.
• Безпека праці в галузі.
Для зручності організації процесу навчання тематичний план можна деталізувати в межах зазначених тем. Наприклад, сформувати програму такого змісту:
• Основні положення законодавства про працю та охорону праці.
• Організація управління охороною праці.
• Навчання працівників з питань охорони праці.
• Забезпечення безпечної експлуатації території, будівель і споруд.
• Небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища.
• Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту і знезаражувальними засобами.
• Атестація робочих місць за умовами праці.
• Обов'язкові медичні огляди працівників.
• Забезпечення безпеки виробничих процесів, обладнання, окремих видів робіт.
• Забезпечення безпеки при експлуатації вантажопідіймальних машин і механізмів, машин підлогового транспорту.
• Забезпечення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
• Електробезпека.
• Вимоги безпеки із запобігання надзвичайним ситуаціям, під час їх ліквідації та в разі проведення аварійно-рятувальних робіт.
• Радіаційна безпека.
• Забезпечення безпеки під час проведення робіт підвищеної небезпеки.
• Забезпечення промислової безпеки.
• Санітарно-побутове забезпечення працівників.
• Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, що трапилися, і професійних захворювань. Відшкодування шкоди, завданої життю і здоров'ю потерпілого на виробництві працівника.
• Надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків.
• Вимоги безпеки в конкретному виробничому процесі (цеху, дільниці).
• Гігієна праці в конкретному виробничому процесі (цеху, дільниці).
Терміни та визначення
Система управління охороною праці (СУОП) — частина загальної системи управління виробництвом, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеці для третіх осіб, що виникають у процесі виробничої діяльності, і включає в себе комплекс взаємопов'язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці.
Аудит охорони праці та промислової безпеки (далі — аудит) — це документально оформлене системне обстеження й аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям, встановленим законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці та промислової безпеки.
Відповідальність вищого керівництва
Безпосередня відповідальність суб'єкта господарювання за охорону життя і здоров'я працюючих на підприємстві визначена Законом України «Про охорону праці» та нормативно-правовими актами з охорони праці. У розділі викладаються завдання, що стосуються основних питань з охорони праці на підприємстві, відповідальність за вирішення яких покладається на керівництво.
Основні принципи політики у сфері охорони праці
Суб'єкт господарювання визначає і документально оформлює політику керівництва у сфері охорони праці. Ця політика має бути органічно поєднана з усіма елементами діяльності підприємства. Формування політики здійснюється на основі комплексної оцінки рівня небезпеки виробничих об'єктів підприємства, яка проводиться шляхом виявлення всіх небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для кожного об'єкта, їх оцінки та аналізу можливих варіантів виникнення.
Функції системи управління охороною праці
Основними функціями СУОП є облік, аналіз та оцінка умов праці; планування, організація, координація, контроль за виконанням та стимулюванням заходів з охорони праці та промислової безпеки.
Структура і документація СУОП
СУОП організовується таким чином, щоб здійснювалось адекватне та постійне управління з урахуванням усіх факторів, що впливають на охорону праці, і орієнтується на проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але при цьому, у випадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати на них та усувати їх.
У Положенні про СУОП (або у Настанові з якості), а також у посадових інструкціях та інструкціях з охорони праці визначаються загальні й конкретні обов'язки кожного працівника, його повноваження у сфері охорони праці.
В організаційних заходах, що забезпечують функціонування СУОП, необхідно передбачити можливість впливу громадських об'єднань працівників підприємства (комісії з питань охорони праці, уповноважених трудових колективів, профспілок тощо).
СУОП має містити документально оформлену методику управління конфігурацією системи, яка описує порядок дій керівництва при виникненні необхідності змін у структурі та взаємозв'язків між її ланками. Управління конфігурацією охоплює визначення структури, облік стану та перевірку ефективності її роботи.
Права, обов'язки і відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників
У розділі документуються права, обов'язки і відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників щодо охорони праці. Така ж інформація у повному обсязі заноситься у посадові інструкції та інструкції з охорони праці.
Для постійної підтримки високого рівня безпеки робіт, забезпечення їхньої нешкідливості і сприятливості умов праці необхідно здійснювати заходи, що дозволяють оцінювати стан охорони праці у всіх галузях народного господарства і на всіх рівнях виробничої діяльності, корегувати їх у необхідних випадках. Виконання цих функцій покладається на органи нагляду і контролю в області охорони праці.
Державний нагляд за дотриманням законів й інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
– спеціально уповноважений орган виконавчої влади по нагляду за охороною праці;
– спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
– спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
– спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать у своїй діяльності від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.
У своїй діяльності органи державного нагляду керуються положеннями про відповідні служби. Їхні функції здійснюються спеціально уповноваженими на це структурами й інспекціями в межах своїх повноважень, визначених Законами «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення» й іншими регламентуючими документами.
Облік показників стану умов і безпеки праці
Облік стану умов і безпеки праці в області здійснюється:
— обласним управлінням статистики за встановленими формами: 1-ПВ, 23-ТН, 1-ППО, 1-ДТП та ін;
— обласною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я — на підставі карток за формою № 389-9-86 (зведений звіт подається службі охорони праці обласної державної адміністрації);
— відділом охорони здоров'я обласної державної адміністрації за формою № 1-УБ (зведений звіт подається Держпромгірнагляду).
Облік умов і безпеки праці в районах здійснюється:
— районними відділами статистики за встановленими формами;
— районними СБС на підставі карток за формою № 389-9-86 (зведені форми звітів подаються службі охорони пращ райдержадміністрації);
— службою охорони праці районної державної адміністрації за формою №1-УБ (зведений звіт подається відділу охорони праці облдержадміністрації).
Облік умов і безпеки праці на підприємстві організовує служба охорони праці.
Аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці забезпечують служби охорони праці обласної та районних державних адміністрацій, виконкому, міських, селищних і сільських рад та служби охорони праці підприємства. Основою для аналізу та оцінки показників стану умов та безпеки праці є "Єдина державна система показників умов і безпеки пращ", дані про травматизм на виробництві та професійні захворювання, пожежі, дорожньо-транспортні пригоди й аварії.
Основними показниками ефективного функціонування СУОП на всіх рівнях є:
— рівень виробничого травматизму;
— рівень профзахворювань;
— рівень захворювань, пов'язаних з умовами праці;
— кількість працюючих у незадовільних умовах праці;
— кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;
— кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;
— кількість аварійних будівель і споруд;
— забезпеченість засобами індивідуального захисту;
— забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями;
— витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
— витрати на повне відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань (або витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань);
— витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.
Результати аналізу та оцінки стану умов і безпеки праці використовуються керівництвом підрозділу, підприємства, адміністративно-територіальною одиницею для планування заходів з охорони праці на наступний рік, а також для застосування відповідних методів управління.
З метою оперативного розв'язання завдань з охорони праці при облдержадміністрації створюється обласна Рада з безпечної життєдіяльності населення і відділ з питань охорони праці.
Обласна Рада з безпечної життєдіяльності населення (надалі — обласна Рада) створюється головою обласної держадміністрації відповідно до Закону України "Про охорону праці" з метою розроблення і реалізації державної політики в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму на території області.
Обласна Рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також відповідним положенням.
Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій
Після проведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об'єкта, адміністрація підприємства, у відповідності до наказу Комітету по нагляду з охорони праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 1999 року № 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 р. за № 424/3717, розробляє план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС).
Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом'якшення їх наслідків.
Оперативні частини ПЛАС розробляються для аварій на рівнях "А" і "Б" і "В".
На рівні "А" аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.
На рівні "Б" аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.
На рівні "В" аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу вражаючих чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.
Розробка ПЛАС може виконуватися власником самостійно або із залученням спеціалізованих організацій, за умови, що вони мають дозвіл на виконання такої роботи, отриманий в установленому порядку.
ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.
ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства (об'єкта): пуск, робота, зупинка і ремонт.
ПЛАС ґрунтується:
На прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій.
На постадійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків.
На оцінці достатності існуючих заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій.
На аналізі дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їх розвитку.
ПЛАС повинен містити:
Титульний лист.
Аналітичну частину, в якій міститься аналіз небезпек, можливих аварій та їхніх наслідків.
Оперативну частину, яка регламентує порядок взаємодії та дій персоналу, спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварії. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється.
Додатки, які складаються з документів: копії наказу по підприємству (об'єкту) про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварій при аваріях на рівнях "А" і "Б", та рішення органів місцевого самоврядування про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції відповідального керівника робіт .щодо локалізації та ліквідації аварій при аваріях на рівні "В".
ПЛАС має бути пронумерований, зброшурований, затверджений і узгоджений відповідними організаціями, а також скріплений печатками підприємств і організацій, які узгодили його.
ПЛАС повинен бути узгоджений з територіальними управліннями Держнаглядохоронпраці, з територіальними органами МНС, територіальними установами державної санепідслужби та, при потребі, з органами місцевого самоврядування.
ПЛАС затверджується власником (керівником) підприємства. Оперативна частина ПЛАС для аварій рівня "В" затверджується органами місцевого самоврядування.
ПЛАС у повному обсязі повинен знаходитись у керівника і диспетчера підприємства (об'єкта), в територіальному управлінні Держнаглядохоронпраці, а також у територіальному органі МНС.
Витяги з ПЛАС у обсязі, який є достатнім для якісного виконання відповідних дій, мають знаходитись у керівників (начальників) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), в оперативно-координаційних центрах територіальних органів МНС України, Державних аварійно-рятувальних службах, які обслуговують відповідний потенційно небезпечний об'єкт, а також на робочих місцях.
ПЛАС належить переглядати через кожні п'ять років.
Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється за розпорядженням (приписом) органів Держнаглядохоронпраці, а також при змінах у технології, апаратурному оформленні, метрологічному забезпеченні технологічних процесів, змінах в організації виробництва, за наявності даних про аварії на аналогічних підприємствах (об'єктах)