Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Ситуаційне завдання 24
Під час одного експерименту, що проводився у виробничих умовах, два працівника, які займалися намотуванням електрокотушок, були переведені до окремої кімнати, а керівник спостерігав за їх роботою, реєструючи залежність їх виробітку від зміни рівня освітленості. На початку експерименту протягом кількох днів приходив електромонтер і замінював лампочки на більш потужні і тим самим освітленість поступово збільшувалася. Тоді працівники говорили, що підвищення освітленості їм подобається і працюється їм також краще.
Потім той самий монтер тільки робив вигляд, що збільшує освітленість: закручував ті ж самі лампочки, що і викручував. Однак працівники сприймали ці дії як подальше збільшення освітленості і покращення умов їх праці.
На початку другої частини експерименту було оголошено, що рівень освітленості в приміщенні день за днем поступово знижуватиметься, що й відбувалося насправді. Працівники почали скаржитися, що працювати їм стає все тяжче і тяжче. Проте якогось дня, монтер тільки робив вигляд, що зменшує освітленість. І хоч освітленість у приміщенні залишалася незмінною, працівники продовжували стверджувати, що умови праці погіршуються.
Запитання:
1. Як можна охарактеризувати стан працівників з точки зору внутрішньої психології людини?
2. В чому проявляється процес самонавіювання і яку роль воно відіграє в процесі виконання роботи?
3. На даному прикладі поясність сутність системної концепції людини? Як вона проявляється?
4. Наведіть аналогічний приклад із власного життя і прокоментуйте його.
Відповідь:
1. Внутрішня позиція особистості – це індивідуальні цінності і смисли людини, її погляди і ставлення до світу, норми, установки і мотиви. Все те, що формується в умовах сімейного та соціального виховання, адже внутрішні потреби або мотиви людини включають в себе частину суспільних мотивів і потреб.
Таке поводження працівників, можна пояснити тим, що під час експерименту кожна людина проявляє свою індивідуальну внутрішню позицію, свій власний погляд на ситуацію або ставлення до кого-небудь. Тобто, працівники дослухаються до вказівок, які навколо відбуваються і це вони вважають є вірним.
2. Самонавіювання – це процес усвідомленого або неусвідомленого впливу на підсвідомість за допомогою органів чуття.
Надалі, кажучи про самонавіювання, слід розуміти саме усвідомлене навіювання. Неусвідомленим навіюванням ми займаємося постійно, і зазвичай воно є негативним. Але усвідомлене самонавіювання відіграє позитивну роль у житті людини. Наше життя є відображенням наших вірувань і переконань. Більшість з них сформовані не нами і без нашої згоди.
Вся проблема в тому, що суспільство в основному посереднє, воно розділене за законом Паретто в співвідношенні приблизно 80/20, тобто 80% посередність і тільки 20% успішних людей. Якщо не стежити за інформацією, яка сприймається нашою підсвідомістю, то у нас всього лише 1 шанс з 5 бути успішною людиною. Факт в тому, що посередності більше і ми повинні усвідомлено закривати очі, щоб не бачити її. Самонавіювання допомагає нам концентруватися на успіх, на те хороше, що оточує наше життя, і тоді воно примножиться.
Безперечно самонавіювання має велике значення на робочому місці, оскільки як людина поставиться до своєї роботи , як вона себе пристроїть, буде залежати її продуктивність праці на підприємстві. Коли монтер тільки робив вигляд, що збільшує освітленість: закручував ті ж самі лампочки, що і викручував. То працівники сприймали ці дії як подальше збільшення освітленості і покращення умов їх праці, якого насправді не було. Ми бачимо, що людина вірить в силу думок, які її нав’язують люди х вищим соціальним статусом.
3. Людина як суб’єкт ділової кар’єри представляє собою живу, відкриту, соціально інтегровану, саморегулюючу, багаторівневу систему. Людина в даній концепції представлена у вигляді багаторівневої «системи»:
Людина – жива система, яка відрізняється від всіх небіологічних систем ознаками життя і своєю поведінкою. Це – постійно і безперервно діюча система, її зупинити неможливо. Вона виникає, розвивається, старіє і руйнується за особливими законами.
Людина – саморегулююча система. Їй притаманні адаптивні механізми саморегуляції, які дозволяють реагувати змінами власної поведінки на будь-які зміни оточуючого середовища. Тобто працівники на підприємстві здатні адаптуватися як до позитивних , так і до негативних ситуацій під впливом керівника.
Людина – соціально інтегрована жива система. Ця властивість в ній виробилась під наростаючим впливом соціальних чинників в ході еволюції. Праця, свідомість, мова, мислення та інші атрибути людини суттєво вплинули на всі елементи і рівні системи на підприємстві, надавши її соціально інтегрованого характеру. Тобто,
Людина – відкрита система, яка не може існувати окремо від оточуючого природного та соціального середовища, без неперервного обміну з ним енергією та інформацією. Під час експерименту Працівники постійно обмінювалися інформацією з монтером про якість освітлення в приміщенні. У персоналу є потреба у спілкуванні один з одним розвиватися удосконалюватися. Така суть людини, живої системи.
4. Одного разу, я збиралася йти до подружки на день народження, але в мене розболілася голова. Бажання йти в гості було настільки великим, що я себе налаштовувала, голова мене не болить. І через деякий час , це дійсно сталося. Отже, ми бачимо, що сила власних думок має велике значення для людини.
Ситуаційне завдання 25
Інколи видавці підручників стикаються зі значною проблемою. Матеріали деяких предметів, наприклад таких як хімія, історія, менеджмент тощо, змінюються в обсязі, масштабах і складності. Тому автори змушені додавати щораз більше інформації до нових видань. Видавці також намагаються збільшити візуальну витонченість текстів, додаючи більше кольору і малюнків. Крім того, об’ємніше й привабливіші підручники потребують більше витрат на виробництво, а це зумовлює вищі ціни продажу для покупців, зокрема школярів та студентів.
Видавці розглянули багато варіантів вирішення даної проблеми. Один із них – працювати з авторами, що створювати менші за розміром і дешевші книжки. Інший – вилучити додатки, що їх адресують викладачам та вчителям, здешевлюючи тим самим видання. Ще один варіант – цілком усунути традиційне видавництво і забезпечувати студентів освітніми матеріалами через Інтернет, інші нові засоби інформації.
Важливим у цьому випадку є витрати. Рівень прибутковості у видавничій справі такий, що менеджери повинні бути обережними і консервативними, тобто вони не можуть дуже ризикувати, щоб не відштовхнути своїх споживачів. Також видавці повинні враховувати інтереси трьох різних груп клієнтів: викладачів і вчителів, які ухвалюють рішення про вибір підручника; книгарень, які купують освітні матеріали для перепродажу (за роздрібною ціною); студентів і учнів, які купують книжки для власного використання.
Запитання:
1. Проаналізуйте етапи процесу управління за результатами.
2. Наведіть приклад творчого підходу до вирішення даної проблеми.
3. Якими були б ваші дії з точки зору самоменедженту, якби ви були керівником видавництва? Проаналізуйте ваші дії на основі типів мислення.
4. Яку б ви вибрали для фірми головну стратегію, враховую кризову ситуацію яка склалася на сьогоднішній день?
Відповідь:
1. Сутність управління за результатами є наслідком природного й безперервного процесу розвитку систем управління. У кожній організації є свої цілі. Чим краще вони відомі й зрозумілі працівникам, тим більшою є вірогідність того, що вони будуть здійснені.
За допомогою системи управління керівники прагнуть впливати на процес здійснення поставленої мети на всіх етапах – на стадії планування, виконання й контролю за виконанням. На практиці це є робота з управління діяльністю. Чим більше людей працює в колективі, тим важливіше, щоб хтось керував ними – як групами, так і окремими співробітниками. Тобто для ефективного управління діяльністю організації необхідно здійснювати управління людьми.
Основними етапами процесу управління за результатами є процес визначення результатів, процес управління по ситуації та процес контролю результатів за видавництвом підручників..
Процес визначення результатів починається із глибокого аналізу намірів, на основі якого прогнозуються бажані результати для різних рівнів. Цей процес закінчується побудовою лінії діяльності й комерційних ідей для її здійснення. Результати, що відповідають діяльності видавництва, виражаються у вигляді цілей, стратегій, ключових результатів і проміжних цілей. Результати, що відповідають устремлінням керівного персоналу, проявляються у вигляді ключових результатів, цілей і календарних планів використання робочого часу. Устремління кожного члена колективу проявляються у вигляді планів просування по службі.
Процес управління по ситуації можна назвати ще управлінням по днях. Ядром цього процесу є організація справ, діяльності людей й оточення таким чином, щоб плани перетворювалися в бажані результати. Особливо важкою справою є управління людьми й оточенням, яке неможливо передбачати у всіх деталях.
Володіння мистецтвом управління по ситуації припускає, що керівники мають здатність передбачати й виявляти зовнішні й внутрішні ситуаційні фактори. Необхідно володіти різними стилями керівництва й впливу, щоб використати їх відповідно до вимог сформованої ситуації. Крім того, при управлінні по ситуації потрібні напористість і творчий підхід.
У процесі контролю з'ясовується, які результати реалізації бізнес-проекту по випуску підручників досягнуті за планом, а які випадково. Важливою частиною процесу контролю є прийняття рішень по його результатах з метою проведення відповідних заходів. Ці заходи можна запрограмувати для виконання в рамках повсякденного управління. Якщо вони великомасштабні, то їх варто враховувати при стратегічному плануванні.
2. Основна умова творчого підходу особистості – наявність знань і навиків. Поряд з творчою діяльністю вимагається і логічна діяльність. Таким чином творчий підхід необхідно поєднувати з логічністю. Творчий підхід в управлінні складається з трьох чинників:
1. Творча позиція – відкритий, гнучкий і самостійний спосіб відношення особистості до оточуючого середовища. Конструктивне співробітництво і надання підтримки іншим є визначними чинниками у підвищенні ефективності духовних ресурсів.
2. Творче вираження, за допомогою якого особистість відповідає на запити оточення, намагаючись виразити свої погляди, мотиви і почуття в щоденній діяльності.
3. Творче виробництво – за допомогою творчого процесу особа здійснює таке поєднання відомих чинників, яке є для неї новим. В трудовій діяльності творчий підхід конкретизується саме в творчому виробництві.
Підходячи творчо до вирішення проблеми можна забезпечувати студентів освітніми матеріалами через Інтернет, інші нові засоби інформації. А для учнів можна випускати підручники невеликого розміру, та з меншою кількістю ілюстрацій.
3. Коли б я була керівником друкованого видавництва, то найперше щоб я зробила, це проаналізувала ситуацію освіти за остання роки зібрала необхідну інформацію, про аналогічні книжки, які випускалися до прийняття нової програми для навчання. А потім на основі цієї інформації скласти доцільну та необхідну книжку, яка я відображала суть предмета.
4. Модель комунікації в процесі управління кризою:
Таким чином, в процесі управління кризою комунікація повинна одночасно вестися у двох стратегічних напрямах, що має принципове значення:
1. Зовнішнє середовище організації;
2. Внутрішнє середовище організації.
При цьому команді кризових менеджерів слід враховувати психологічні бар'єри між зовнішнім середовищем організації та персоналом, тобто внутрішнім середовищем.
3. Перший стратегічний напрям - внутрішнє середовище організації
По першому стратегічному напряму (внутрішнє середовище організації) робота будується наступним чином: формування кризової команди; розробка стратегії щодо персоналу організації.
4. Другий стратегічний напрямок - зовнішнє середовище організації
За другим стратегічному напряму (зовнішнє середовище організації) робота ведеться за напрямками: засоби масової інформації
А) вироблення версії
Принципове значення при виробленні версії, як уже зазначалося, має визначення загального вектора спрямованості кризової ситуації. В разі криз, що мають зовнішню спрямованість, тобто безпосереднім чином мають відношення до широких верств громадськості, комунікаційна стратегія повинна слідувати виключно логікою відкритості, а головне - чесності.
У випадку криз, що мають внутрішню спрямованість, вважаю, що робота фахівців в області public relations повинна зводитися до інтерпретації ситуації, яка б максимально відповідала внутрішнім інтересам компанії. Це пов'язано з тим, що кризи внутрішньої спрямованості стосуються більшою мірою самої організації, що може бути пов'язано, наприклад, з конфіденційністю інформації т.д. Таким чином, в даному випадку стратегія також слідую логіці відкритості організації, однак принцип чесності тут замінюється принципом вибору необхідної інтерпретації ситуації.
Розробка стратегії роботи із ЗМІ;
При визначенні списку цільових (з точки зору кризової стратегії) видань дуже важливо враховувати фактор спрямованості інформаційної політики конкретного ЗМІ. Інформації про те, чиї інтереси лобіює цільове видання, дозволяє команді кризових менеджерів чітко розуміти, чому саме таку позицію займають ЗМІ в конкретній ситуації, прогнозувати подальші дії з боку видання та надає можливість вбудувати власні матеріали в цю логіку.
Ситуаційне завдання 26
Марк Спенсер володіє і керує компанією з догляду за теплицями, парками та газонами (SLS) у Сентрал Сіті, штат Техас. Він переїхав туди в 1970 році, вступив у державний університет. Отримавши диплом із садівництва, він вирішив залишитися в даному місті і розпочати свій власний бізнес. Спершу він попрацював три роки помічником менеджера в невеликому розсаднику, що був розташований в сусідньому містечку, а тоді у 1978 році заснував SLS.
Марк Спенсер вибрав найвдаліший момент, так як наприкінці 1970-х років у Сентрал Сіті значно збільшилася кількість населення та відбулося економічне зростання, пов’язане із розширенням університету. Протягом наступних 10 років кількість населення тут зросла від 70 до 120 тис. мешканців. Кількість приміських жителів також збільшилася і на цю територію перемістилося декілька нових компаній.
Підприємець передбачив такий стан речей за допомогою аналізу демографічної ситуації штату та переговорів із місцевою владою, яка вперше так активно зацікавилася новим бізнесом. Він знав, що функціонують тільки два малих розсадники, і передбачив, що збільшення кількості житлових будинків повинно збільшити попит на послуги із впорядкування територій, а також зумовити наступне зростання продажу розсади, коли власники будинків почнуть засаджувати газони і клумби.
Як і більшість фірм, що займаються новим видом бізнесу, компанія SLS спершу завойовувала свій імідж. Спенсер добре спланував бізнес і його організацію. Він також підібрав хороших працівників і змусив їх працювати наполегливо, ініціативно і творчо, дбаючи про сприятливу атмосферу в колективі.
Однак йому було значно важче узгодити свої витрати з отриманими доходами і завчасно замовляти нові рослини. Підприємець також відвідував кілька бізнес-курсів в університеті і самостійно вивчав літературу та закордонний досвід в сфері свого нового бізнесу. Спенсер приділяв важливу увагу навчанню та кваліфікації своїх працівників, відправляючи їх на курси. На сьогодні дана фірма процвітає.
Запитання:
1. До якого типу керівника належить Спенсер?
2. Який тип мислення притаманний йому? Як він вплинув на власні прийняті ним рішення?
3. Охарактеризуйте особливості його трудової, управлінської та посадової діяльності.
4. Проаналізуйте чинники успішної діяльності даного керівника.
Відповідь:
1. Марк Спенсер – це високоосвічений спеціаліст з великим досвідом, постійно підвищує свій професійний і науковий рівень. Керівник даної фірми страється адаптувати свій стиль управління до конкретної ситуації, оскільки найефективніші керівники – це ті, хто уміють поводити себе по-різному – залежно від вимог реальності
Керівнику Марку Спенсеру притамонні ознаки демократичного типу. Він вважає своїм обов'язком постійно і ґрунтовно, з повною відвертістю інформувати підлеглих про стан справ і перспективи розвитку колективу. При такій системі спілкування набагато легше мобілізувати підлеглих на реалізацію поставлених перед ними завдань, виховувати в них почуття справжніх господарів. Отже, керівник-демократ орієнтується на можливості підлеглого, на його природне прагнення до самовираження інтелектуального і професійного потенціалу. Таким чином стимулюючи сприйняття ним цілей системи як своїх власних, його ініціативні дії в умовах самоуправління і самоконтролю. При такому підході функціональна діяльність керівника вдало поєднується з його роботою з виховання працівників, між ними зміцнюється почуття довіри і поваги. Про те, й керівнику автократичний тип керівника , він нікому не дозволяє "Сісти собі на шию", однак вимагає від підлеглих все, що вважає за потрібне.
2. Інтелектуальні особливості особистості виявляються досить виразно в тому, як діє людина в проблемній ситуації.
Підприємець передбачив такий стан речей за допомогою аналізу демографічної ситуації штату та переговорів із місцевою владою, яка вперше так активно зацікавилася новим бізнесом. Він знав, що функціонують тільки два малих розсадники, і передбачив, що збільшення кількості житлових будинків повинно збільшити попит на послуги із впорядкування територій, а також зумовити наступне зростання продажу розсади, коли власники будинків почнуть засаджувати газони і клумби.
Як і більшість фірм, що займаються новим видом бізнесу, компанія SLS спершу завойовувала свій імідж. Спенсер добре спланував бізнес і його організацію. Він також підібрав хороших працівників і змусив їх працювати наполегливо, ініціативно і творчо, дбаючи про сприятливу атмосферу в колективі.
Керівник на мою думку користувався концептуальним та логічним мисленням, тобто він продумував логічну послідовність подій , які відбувалися на той час, щоб узагальнити інформацію в більш змістовний формі, яка б посприяли розвитку його бізнесу.
3. Охарактеризуйте особливості його трудової, управлінської та посадової діяльності.
Управлінська діяльність – специфічний вид трудового процесу. Управлінська праця Марка Спенсера має свої особливості порівняно з працею продуктивною, внаслідок якої створюються матеріальні цінності. Управління – це перш за все робота з людьми, а їхня трудова діяльність є об' єктом управлінського впливу. Зміст роботи керівника визначається функціональною роллю в управлінні виробничим колективом. Управлінці беруть участь у підготовці робіт, пов' язаних з плануванням, підготовкою та обслуговуванням виробництва, його координацією та управлінням, забезпеченням фінансовими ресурсами, управлінням соціальним розвитком колективу тощо. Характер діяльності Марка Спенсера дуже різноманітний. Він виступає в ролі організатора, фахівця, адміністратора, громадського діяча та вихователя. Виконуючи організаційно-адміністративні функції, управлінці займаються пошуком та підготовкою нових рішень. Їхня праця має творчий характер, властивий винахідникам, раціоналізаторам, новаторам виробництва. Одним з основних питань удосконалення організації праці управлінських робітників є розробка раціональних форм розподілу та кооперації праці. В міру свого рівня посади керівника підвищуються його вимоги до його фахових та особистих якостей.
Підсумковою метою управління підприємством є забезпечення прибутковості або доходності через оптимальну організацію виробничого процесу, включаючи розвиток технічної бази, ефективне використання кадрового потенціалу, творчої активності та особистої зацікавленості кожного працівника.
Рисою, характерною для трудової діяльності підприємства, є своєрідність її мотивів. Праця завжди націлена на досягнення запрограмованих, заздалегідь очікуваних результатів. Правда, отриманий ефект може бути кращим чи гіршим, ближче до задуму чи далі від нього, але не може бути абсурдною працею. Затрачати зусилля, розуміючи, що виходить не те, до чого прагнеш,- таке важко собі уявити.
Спенсер приділяв важливу увагу навчанню та кваліфікації своїх працівників, відправляючи їх на курси. Він також підібрав хороших працівників і змусив їх працювати наполегливо, ініціативно і творчо, дбаючи про сприятливу атмосферу в колективі.
Посадова діяльність – це багатогранна діяльність працівника апарату управління здійснюється в межах відповідної посади. В основі кожної посади і її функціонального навантаження лежить, перш за все, розподіл праці. З врахуванням основних принципів і управлінської технології при реалізації відповідних видів діяльності виділяють функції, види робіт, операції, дії тощо, а потім йде закріплення розділеної управлінської праці за індивідом.
4. Мистецтво самоуправління проявляється в кризових ситуаціях у вигляді правильних а швидких рішень. Даний керівник добре справляється із своїми службовими обов’язками на протязі багатьох років, і йому притаманні наступні риси успішної діяльності.
Вміння добиватись результатів і прагнення працювати для їх досягнення. Вміння і бажання нести відповідальність і приймати ризиковані рішення. Готовність до різного роду змін, управляти ними і використовувати їх в інтересах фірми. Мистецтво приймати швидкі рішення. Здатність сконцентровувати увагу на теперішньому і майбутньому. Здатність бачити зміни (переміни), які проходять як в середині фірми, так і поза нею, і використовувати їх. Творчий підхід до власної роботи. Постійне самовдосконалення. Вміння правильно і раціонально використовувати свій час. Готовність до мотивування себе і персоналу. Готовність працювати із персоналом.