Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої землі.
Для забезпечення ефективної трудової діяльності необхідно забезпечувати нормальні метеорологічні умови та необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище можуть надходити різні шкідливі речовини. Шкідливі речовини, контактуючи з організмом людини, за порушення вимог безпеки, можуть викликати виробничі травми, професійні захворювання
або відхилення стану здоров'я, котрі виявляються сучасними методами в процесі роботи.
Всі шкідливі речовини за характером впливу на людину можна розділити на дві групи: токсичні та нетоксичні.
Токсичні речовини взаємодіють з організмом людини, викликаючи різноманітні відхилення стану здоров'я.
Нетоксичні речовини переважно чинять подразнювальну дію на слизові оболонки дихальних шляхів, очей та на шкіру працівників.
За фізіологічною дією на людину токсичні речовини поділяються на 4 групи:
УВАГА! Дія шкідливих речовин на виробництві нерідко ускладнюється різними супутніми факторами зовнішнього середовища (високою температурою повітря, шумом, вібрацією тощо).
Найбільш поширені шкідливі речовини повітряного середовища на підприємствах — пил та різного походження тонко дисперсні аерозолі.
Запиленість виробничих приміщень — один з найшкідливіших факторів виробничого середовища. Пил викликає захворювання, є причиною підвищеної пожежо- та вибухонебезпеки виробництва, підвищує електронебезпеку виробничого процесу.
Причина пилоутворення:
Пій, що вільно знаходиться в повітрі, називається аерозолем, а пил, що осів на елементи будівельних конструкцій, виробничого обладнання тощо — аерогелем.
Пил буває органічного та неорганічного походження.
Свинцевий пил викликає зміни в нервовій системі, крові, дихальних шляхах. Нетоксичний пил подразнює шкіру, очі, вуха, ясна, а потрапляючи в альвеоли легень — викликає пневмоконікоз тошо. За роботи в атмосфері, котра містить пилдіоксиду кремнію, у працівників виникає одна з важких форм пневмоконікозу — силікоз. Шкідливість та токсичність пилу залежить:
За ступенем впливу на організм шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:
1-й — надзвичайно небезпечні:
2-й — високонебезпечні;
3-й — помірно небезпечні;
4-й — малонебезпечні.
В табл. 3.2 наведені класи небезпеки залежно від показників і норми шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
Гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини у повітрі робочої зони виробничого приміщення вважається така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не чинить негативного впливу на здоров'я нащадків.
Таблиця 3.2
Класи небезпеки шкідливих речовин
|
№ п/п |
Показник |
Норма для шкідливих речовин |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||
|
1 |
Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливої речовини в повітрі робочої зони, мг/м3 |
менше 0,1 |
0,1 1,0 |
1,1 - 10,0 |
більше 10,0 |
|
2 |
Середня смертельна доза при введенні у шлунок, мг/кг |
менше 15 |
15-150 |
151-5000 |
більше 5000 |
|
3 |
Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/кг |
менше 100 |
100-500 |
501-2500 |
більше 2500 |
|
4 |
Середня смертельна концентрація в повітрі, мг/м |
менше 500 |
500-5000 |
5001- 50000 |
більше 50000 |
Щодо речовин, які досить часто потрапляють у повітря робочої зони виробничих приміщень, то для них встановлені допустимі концентрації. Так, наприклад, для окису вуглецю допустимою середньоденною нормою є:
Вміст шкідливих речовин в повітрі не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК), котрі оцінюються в міліграмах на метр кубічний. За вмісту в повітрі робочої зони кількох речовин односпрямованоїдіїдля забезпечення безпеки роботи слід дотримуватися наступної умови:
де: С, С2 С3... Сп — концентрації відповідних шкідливих речовин в повітрі, мг/м3; ГДКГ ГДК2... ГДКп — граничнодопустимі концентрації відповідних шкідливих речовин, мг/м3.
До шкідливих речовин односпрямованої дії належать шкідливі речовини, котрі близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.
Це, зокрема, вуглець, оксид азоту, сірчаний газ, сірчаний водень та інші вуглеводневі сполуки.
Вміст шкідливих речовин в повітрі, котре надходить у виробничі приміщення, не повинен перевищувати 0,3 ГДК, встановлених для робочої зони виробничих приміщень. Викиди в атмосферу повітря, котре містить шкідливі речовини, слід передбачати та обґрунтовувати таким чином, щоб концентрації їх не перевищували норм, вказаних в ГОСТ 12.1.005-88 иССБТ. Воздух рабочей зоньї. Общие санитарно-гигиенические требования". Допустимий вміст пилу в повітрі, котре викидається в атмосферу, варто визначати за формулами:
де СІ та С, — допустимий вміст пилу в повітрі; а — витрата повітря тис. м'/год; К — коефіцієнт, котрий приймається залежно від гранично допустимої концентрації пилу в повітрі робочої зони.
Значення К, залежно від гранично допустимої концентрації пилу в повітрі виробничих приміщень, варто приймати рівним 0,3 за ГДК пилу 2 мг/л*? та менше; 0,6 за ГДК від 2 до 4 мг/м3; 0,8 за ГДК від 4 до 6 мг/м:і та 1 за ГДК 6 мг/м'та більше.
Для визначення кіл ькості пилу в повітрі виробничих приміщень існує ваговий метод (за допомогою аспіратора для відбору проб повітря), суть якого — у протягуванні через фільтр певного об'єму досліджуваного повітря. Потім зважують фільтр на аналітичних вагах і визначають запиленість за формулою з подальшим порівнянням фактичної запиленості з допустимою.
Під час використання вимірювача концентрації пилу ВКП-1 визначення запиленості здійснюється за шкалою і тарувальним графіком.
Принцип дії приладу полягає в електризації аерозольних пилових частинок в полі від'ємного електричного коронного розряду та в подальшому вимірюванні електричного заряду, що накопичується на стінках вимірювальної камери, і пропорційному вмісту пилу в повітрі.
Особливості газового та парового забруднення повітря:
Тому у приміщеннях, де присутні небезпечні речовини 1 -го класу та де може бути аварійний викид, повинен здійснюватися безперервний контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари.
Методи контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі:
Існує декілька методів визначення запиленості повітря в робочій зоні:
Відокремлення пилу від повітря здійснюється різними способами:
Способи і заходи підтримання частоти виробничих приміщень відповідно до вимог санітарних норм:
Вісімдесят відсотків інформації зовнішнього світу людина отримує через очі. Якість інформації залежить від освітлення. Неякісне освітлення викликає втому організму, може стати причиною виробничого травматизму. Практика показує, що в літні місяці року внаслідок широкого використання природного освітлення нещасних випадків значно менше, ніж в осінньо-зимові місяці.
Отже, раціональне освітлення виробничих приміщень і робочих місць є одним з найважливіших заходів виробничої санітарії. Надлишок світла, як і його недостатність, шкідливий. Лампи, що сліплять, блиск від них або різка тінь можуть викликати повну втрату орієнтації працюючого, бути фактором ризику нещасних випадків чи захворюваності; брудні вікна і світильники знижують освітленість.
Пульсація світла, зміна кольорів освітлюваних предметів викликають втому зору і загальну втомлюваність, призводять до аварійності та травматизму.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природним. штучним і суміжним, а за функціональним призначенням — робочим, аварійним, евакуаційним, охоронним, черговим.
У виробничих приміщеннях використовують природне та штучне освітлення залежно від типу виробничих будівель