Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОЗДІЛ 2.
ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
Основні поняття:
Принципи навчання, науковість, систематизація та системність, доступність, наочність у навчанні, систематичність та послідовність, актив ність та самостійність, принцип модульності, професійна мобільність.
Основні цільові завдання:
сформувати знання через розкриття понять «принцип навчання», «загальнодидактичні принципи навчання», «специфічні принципи навчання», «шляхи реалізації принципів навчання»;
сформувати у студентів у загальному вигляді поняття про прин ципи професійного навчання, шляхи реалізації принципів навчання.
Сформувати уміння:
аналізувати та враховувати шляхи реалізації у навчальних закладах різного рівня освіти принципів навчання;
надавати характеристики принципам професійного навчання;
порівнювати загально дидактичні та специфічні принципи професійного навчання.
План
2.1. Поняття «принцип» і «правило» у професійному навчанні
Термін принцип походить від латинської, що означає початок, основу, провідну ідею, основне правило, вимогу до діяльності.
Під принципами навчання (принципами дидактики) розуміємо систему початкових вимог до процесу навчання, виконання яких забезпечує його ефективність.
І.Я.Лернер розглядає дидактичні принципи як нормативні основи навчання у вигляді загальних установок, які слугують керівництвом до практичної діяльності .
Перша спроба створення системи принципів навчання налсжить Я.Коменеькому. Він назвав їх основоположеннями, на яких повинен будуватися навчальний процес. Услід за Я.Коменським ця проблема розглядалася в нових аспектах Г.Песталоцці, А.Дистервегом. Значний внесок у розробку принципів навчання вніс К.Д.Ушинський, надав їм глибоке не тільки педагогічне, але і психологічне обгрунтування.
У сучасній дидактиці єдиної загальновизнаної номенклатури принципів не існує. Різні автори називають різну їх кількість.
Принципи навчання - це початкові положення теорії навчання, якими повинні керуватися викладач і майстер при організації навчальної о процесу.
Принципи навчання грунтуються на закономірностях процесу навчання і визначають його зміст, організаційні форми і методи. Вони склалися на основі узагальнення досвіду навчання у минулому і в даний час.
Нарівні із принципами в дидактиці існують правила навчання. Вони конкретизують і розкривають окремі сторони принципів навчання,визначають особливості діяльності педагога по їх реалізації. Принцип володіє характером загальності, застосовується в навчанні на всіх ступенях і по всіх предметах. Правило ж має певну межу дії, дає вказівки викладачу по реалізації принципу навчання в конкретних умовах навчального процесу.
2.2. Сутність і шляхи реалізації загальнодидактичних принципів
Принципи виховуючого навчання
Як зазначає В.Лозова, при розгляді категорії «принципів» - навчання складний і багатобічний процес, у якому учні не тільки набувають знань, опановують уміння, але і здійснюється формування поглядів, відносин до навколишнього світу, розвиваються здібності і інтереси, тобто процес навчання виховує особистість.
Погляди і переконання, інтереси і схильності, які формуються в процесі навчання, залежать від того, які знання набувають учні, як вони їх набувають, наскільки знання і способи їх засвоєння відповідають потребам школярів, хто управляє процесом навчання.
Шляхи реалізації принципу:
через зміст навчального матеріалу;
через сам процес навчання, його організацію, методи, форми;
• реалізації принципу виховуючого навчання сприяє і сама особистість педагога, його гуманізм; наукова захопленість, широта кругозору, високий інтелектуальний рівень викладання, що допомагає формувати інтерес у учнів до предмету, бачити зв'язок науки з життям, любов до своєї професійної праці, етика поведінки. Таким чином, навчання є та ким, що виховує, оскільки воно формує систему відносин учнів до навколишнього світу [12].
Принцип зв'язку навчання з життям
Даний принцип виражає необхідність підготовки учнів до правильного використання теоретичних знань, до правильного використання, в різноманітних практичних ситуаціях, до перетворення навколишньої дійсності.
Шляхи реалізації принципу:
розкриття значення теоретичних знань в практичній діяльності і в житті людини;
потреби виробництва, суспільного життя сприяють розвитку наукових теорій, які стають безпосередньою продуктивною силою;
опора в навчанні на життєвий досвід учнів, використання прикладів з навколишнього життя, спостережень учнів;
організація практичної діяльності учнів, з метою набуття умінь, застосовувати знання на практиці [12].
Принцип науковості
Принцип науковості навчання означає, що учням пропонуються для засвоєння точно встановлені в сучасній науці положення, тобто зміст навчання повинен знайомити з об'єктивними науковими фактами, поняттями, законами, теоріями, основними положеннями науки (науково достовірні, перевірені на практиці факти).
Принцип науковості навчання витікає із значення науки, оскільки успіхи в розвитку людства багато в чому зобов'язані саме науці.
Реалізація принципу науковості здійснюється:
при розробці навчальних програм і підручників з певних дисциплін, в яких передбачається відповідність змісту рівню розвитку сучасної науки;
при ознайомленні учнів з нововведеннями в галузі дисципліни, що вивчається.
Вимоги до реалізації принципу:
• ретельний відбір змісту освіти;
сприйняття нового повинно представляти процес, у якому учні розглядали б кожне явище, предмети різних сторін, встановлюючи взаємозв'язки;
наукові поняття і закони, які виводяться шляхом аналізу і синтезу конкретних предметів і явищ, повинні засвоюватися в єдності з науковими теоріями або науковими гіпотезами, котрі є початковими в утворенні поняття або виведення закону.
Велике значення для реалізації цих вимог має використання методів проблемного навчання; проведення лабораторних і практичних робіт; навчання учнів спостереженню за явищами, а також умінню аналізувати результати спостереження, умінню вести наукову суперечку, обґрунто вувати свою точку зору, працювати з науковою літературою.
Принцип систематичності та послідовність у навчанні
Даний принцип вимагає такої організації навчання, при якій викладання навчальних дисциплін ведеться в строгому логічному порядку. Учні послідовно опановують знаннями, уміннями і одночасно вчаться застосовувати їх для вирішення практичних завдань.
Принцип систематичності і послідовності в навчанні реалізується у всіх ланках навчального процесу в ПТНЗ. Його вимоги знаходять віддзеркалення в побудові підручників і програм. Матеріал в них розташовується по системі, яка визначає ряд дидактичних вимог (мета вивчення предмету, його зв'язок з іншими дисциплінами, рівень навченості і ви хованості учнів, пізнавальні можливості учнів) і логікою науки. Точне проходження програмі при проведенні заняття сприятиме засвоєнню знань по певній системі.
Принцип систематичності і послідовності в навчанні вимагає, щоб перехід до вивчення нового матеріалу здійснювався лише після засвоєння що вчаться попереднього матеріалу. Тому викладачеві і майстру, перш, ніж перейти до вивчення нового матеріалу, необхідно перевірити, чи немає пропусків в знаннях учнів. За наявності пропусків вивчення нового матеріалу може викликати серйозні утруднення в учнів, привести до засвоєння помилкових положень. А перенавчати набагато складніше, ніж навчати наново.
Важливим засобом реалізації даного принципу є встановлення зв'язку між предметами, що вивчаються, і їх розділами. У ПТНЗ вивчаються загальноосвітні дисципліни, які дають учням знання, необхідні для вивчення загально технічних і спеціальних дисциплін. Вивчення останніх спирається на сукупність знань учнів по всій решті дисциплін.
Особливо тісний зв'язок повинен бути встановлений між спецтехнологією і виробничим навчанням. Послідовність вивчення цих предметів відбита в зведено-тематичному плані.
Принцип доступності навчання
Даний принцип вимагає, щоб зміст освіти (обсяг, методи викладання) відповідав рівню навченості і вихованості учнів, їх фізичним силам і пізнавальним можливостям. Зробити навчання доступним не означає зробити його легким. Дуже легкий матеріал засвоюється учнями без жодної напруги. Таке навчання не сприяє розвитку їх розумової активності пізнавальних можливостей. Доступність визначається найвищою межею можливостей учня з поступовим її підвищенням. Послідовне ускладнення навчальних і трудових завдань, які ставляться перед учнями в ході навчального процесу, розвиває їх розумові можливості (увага, спостережливість, логічне мислення) і фізичні сили. Саме так будується навчальний процес, потім він поступово ускладнюється, в ньому з'являється все більше узагальнень.
Найпростіший матеріал може виявитися недоступним для учнів, якщо дати його у великому обсязі. Тому необхідно правильно розподілити навчальний матеріал на заняття. Кількість його на подальшому занятті повинна бути трохи більше, ніж на попередньому. Наприклад, під час заняття з виробничого навчання спочатку доцільно організувати по слідовний відпрацювання учнями 2-3 операцій. Потім дати комплексну роботу, об'єднуючу ці операції. На подальших заняттях до вивченого комплексу додаються 1-2 нові трудові операції.
Доступність у навчанні залежить також від тривалості праці за часом. Тривалі заняття викликають у учнів стомлення, приводячи до зниження працездатності і уваги.
Доступність навчального матеріалу залежить від методів, що застосовуються. Наприклад, на заняттях по технічному кресленню, математиці, виробничому навчанню найбільший ефект дає застосування методу пояснення у поєднанні з демонстрацією засобів наочності.
Доступність для учнів, які виконують трудові завдання, залежить від реалізації інших принципів навчання, таких як наочність, систематичність і послідовність в навчанні. Принцип доступності вимагає від викладача і майстра слідувати від простішого матеріалу до складнішого. Процес трансляції нового навчального матеріалу повинен починатися з відомих учням фактів і простих узагальнень, щоб цим підготувати їх до сприйняття і розуміння складніших питань.
Принцип свідомості і активності учнів у навчанні
Даний принцип припускає таку організацію навчання, при якій учні могли б свідомо і активно опановувати наукові знання і методи застосування їх на практиці, щоб у них розвивалася творча ініціатива і самостійність у навчальній діяльності, мислення і мова.
Свідомість у навчанні означає ясне розуміння учнями цілей своєї навчальної роботи, осмислене засвоєння фактів, що вивчаються, явищ, процесів і зв'язків між ними, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці.
Активність учнів виявляється ними при оволодінні теоретичними знаннями і застосуванням їх на практичних, лабораторних заняттях, а також при роботі в майстернях і у виробничих умовах. При цьому мається на увазі робота з літературою, виконання індивідуально-творчих завдань, розвиток самостійного мислення, прагнення до постійних творчих пошуків в області раціональної організації своєї праці і методів його управління із застосуванням самоконтролю і коректування, а також правильна самооцінка результатів своєї роботи.
Реалізація принципу свідомості і активності починається з розкриття перед учнями цілей і завдань предмету або розділу, до вивчення якого вони приступають, показ його практичної значущості для професійної підготовки.
Наприклад, на першому занятті з технології металів викладач говорить учням про те, що в результаті вивчення цього курсу вони одержать інформацію про метали і сплави, їх властивості, виробниче використання і обробку. Це потрібно їм для вивчення спеціальної технології і виробничого навчання, а також для майбутньої виробничої діяльнос ті. Таке ознайомлення учнів з метою майбутньої навчальної роботи сприяє підготовці їх до активного сприйняття знань.
Таким чином, активне відношення учня до засвоєння знань сприяє активізації його пізнавальної діяльності.
Принцип наочності в навчанні
Свідоме оволодіння знаннями учнями і формування у наукових уявлень, що вчаться, і понять можливе лише в тому випадку, якщо у них є певний почуттєво-практичний досвід, пов'язаний з безпосереднім сприйняттям предметів, що вивчаються, і явищ. Цей принцип вимагає того, щоб в процесі навчання використовувалися різні відчуття:
зорові;
слухові;
дотикові.
Чим різносторонніше сприйняття предмету, тим повніше і глибше знання учнів про нього. Тому Я.Коменський вимагав починати навчання не із словесного тлумачення про речі, а з реального сприйняття їх: «Все, що тільки можна, надавати для сприйняття відчуттями. Це положення він називав золотим правилом для учнів.
Правильне використання наочності в навчанні сприяє розвитку спостережливості, мислення (осмислення спостережуваного), мови (словесний вираз думок) учнів. Наочність сприяє кращому засвоєнню знань і встановленню зв'язку їх з життям, з практичною діяльністю.
У ПТНЗ застосовуються різні види наочності, які можна розділити на наступні групи:
натуральні наочні прилади;
спеціально виготовлені макети і моделі;
фотографії, картини, навчальні плакати;
креслення, технологічні карти, схеми;
кіно і телебачення.
Натуральні наочні прилади (деталі і вузли машин, механізми, прилади, інструменти, зразки матеріалів, а також демонстрація дослідів при поясненні викладачем нового навчального матеріалу, демонстрація прийомів виконання робіт майстром виробничого навчання під час ввідного інструктажу);
Спеціально виготовлені макети і моделі, що імітують зовнішній вигляд, пристрій і дію машин, механізмів, приладів пульта управління технологічним процесом (макети деталей і геометричних фігур на уроках креслення, модель пульта управління складною установкою для тренування учнів).
Фотографії, картини, діапозитиви і навчальні плакати, що зображають реальні предмети, прийоми управління механізмами, виконання трудових процесів (зарисовки окремих елементів об'єкту, що вивчається, які виконуються викладачем на дошці при поясненні навчального матеріалу).
Умовні зображення предметів у вигляді креслень, технологічних карт, схем (географічні мапи, графіки і діаграми).
Особливу групу засобів наочності складають кіно і телебачення. Кіно дозволяє представити таким, що вчиться предмети, що вивчаються, процеси і явища в динаміці, з натуральним звуковим супроводом, тобто, впливати на зір і на слух.
Методичні вимоги до наочних посібників:
Відбір тих або інших наочних посібників повинен здійснюватись з урахуванням цілей заняття.
Під час демонстрації наочних посібників викладач і майстер повинні керувати процесом сприйняття їх учнями направляти їхню увагу на найістотніші сторони предмету, що вивчається, створювати умови для прояву учнями максимальної активності і самостійності на занятті.
Не перенавантажувати заняття наочною допомогою, використову вати її у кількості, необхідній для досягнення навчальної мети.
Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок
Знання, які були набуті учнями раніше, є сходинкою для збагнення складнішого матеріалу. Без цієї основи не може бути зростання учнів, просування вперед. Для того, щоб придбані знання, уміння, навики служили основою для подальшого оволодіння системою наукових знань, необхідно, щоб вони були міцно засвоєні учнями і тривалий час зберігатися в їх пам'яті.
Реалізація даного принципу залежить від сприйняття учнями навчального матеріалу. Міцніше закріплюються знання в пам'яті у учнів якщо вони підкріплені наочно, транслюються викладачем ясно, чітко і в строгій послідовності.
Таким чином, міцність засвоєння знань, умінь і навичок учнів досягається реалізацією всієї решти принципів навчання: доступності, систематичності і послідовності, зв'язку теорії з практикою, наочності, свідомості і активності учнів. Разом з цим в процесі навчання застосовуються спеціальні дидактичні засоби, що забезпечують реалізацію принципу міцності. До ним відноситься закріплення, повторення навчального матеріалу, розвиток пам'яті у учнів.
Наприклад, для кращого запам'ятовування тексту необхідно розділити його на смислові частини. Розташувати їх в певній послідов ності і виразити кожну з них у вигляді питання, тези, схеми. Легше запам'ятовується той матеріал, який зв'язується учнями з вже наявним в їх пам'яті матеріалом, що вивчався.
Такі загальнодидактичні принципи навчання, які реалізуються у середній, професійно-технічній, вищий школі. Але поряд з цим існують і специфічні принципи професійного навчання. Нижче надамо їм сутнісну характеристику.
2.3. Специфічні принципи професійного навчання.
Дана група принципів характерна тільки для професійного навчання.
Специфічні принципи:
професійної спрямованості;
технологічної послідовності у вивченні навчального матеріалу;
моделювання професійної діяльності в навчальному процесі;
професійної мобільності;
модульності професійного навчання.
Принципи навчання тісно зв'язані між собою і реалізуються у на вчальному процесі у єдності. Успіх навчання залежить від правильного використання всіх принципів.
Розглянемо кожний із загальнодидактичних принципів, що не були розглянуті у (п.2.2) окремо і особливості їх реалізації у навчальному процесі.
Принцип професійної спрямованості загальноосвітніх і загальнотехнічних дисциплін
Реалізація даного принципу пов'язана з узгодженням цілей навчання, змістом загальнотехнічних і спеціальних дисциплін, а також їх навчальних програм всіма викладачами, які навчають учнів професії. Об'єднання інженерно-педагогічних працівників за професійною, а не за наочною ознакою дозволить при вивченні всіх дисциплін показати значущість її для учнів у майбутній професійній діяльності.
Принцип технологічної послідовності у вивченні навчального матеріалу
Даний принцип розповсюджується тільки на такі дисципліни як «Виробниче навчання» і «Спецтехнологія», і припускає таку послідов ність вивчення учнями виробничих операцій, яка властива типовим тех нологічним процесам на виробництві.
Принцип моделювання професійної діяльності в навчальному процесі
Під моделюванням професійної діяльності в навчальному процесі розуміють виявлення і відпрацювання типових професійних завдань, підбираючи відповідні форми і методи навчання. Моделювання діяльності робітника припускає опис еталонних вимог до нього:
функцій, що виконуються на робочих місцях;
завдань, які повинен уміти виконувати робітник;
• загальнопрофесійних, загальнотехнічних і спеціальних знань, умінь і навичок, які необхідні для вирішення поставлених завдань.
Принцип професійної мобільності
Він передбачає такий відбір змісту освіти і організацію навчального процесу, які направлені на розвиток у учнів здатності швидко освоювати технічні засоби, технологічні процеси і нові спеціальності, формування потреби до підвищення своєї освіти і кваліфікації. Мобільність, творчий характер праці залежать від широти кругозору, осмислення і вирішення практичних проблем, бачення і розуміння перспектив розвитку виробництва. Мета навчання полягає в тому, щоб учень не тільки оволодів професійними уміннями, але і розвинув свій інтелект.
Зміст професійного навчання повинен швидко удосконалюватися і адаптуватися при виникненні інновацій в техніці, технології і організації праці.
Принцип модульності професійного навчання
Сутність даного принципу полягає в тому, що існують індивідуальні навчальні програми, з якими учні можуть самостійно працювати.
Програми мають варіативний характер, зміст модулів постійно оновлюється з урахуванням соціального замовлення.
Реалізація даного принципу забезпечує інтеграцію всіх видів діяльності учня, пошук шляхів досягнення мети, орієнтація підвищення рівня професійної підготовки учнів на перспективу за навчальними модулями.
Дотримання системи вищезазначених принципів навчання дозволить фахівцям інженерно-педагогічного профілю досягти поставлені дидактичні, виховні і розвивальні цілі професійної освіти.
Питання для самоконтролю
1. Що розуміють під принципами та правилами навчання?
Завдання для самостійного виконання Завдання №1
З перелічених нижче тверджень обрати принципи професійного навчання:
Розповідь. Принцип систематичності та послідовності у навчанні. Самостійна робота з книгою. Принцип наочності. Вправа. Самостійна робота. Навчальний план. Бесіда. Інструктаж. Інструкційна карта. Аналіз літературних джерел. Спостереження. Пошук. Диспут. Індукція. Експеримент. Принцип моделювання професійної діяльності в навчаль ному процесі. Самостійна пізнавальна діяльність. Принцип доступності у навчанні. Консультація. Педагогіка. Моделювання.
Завдання №2
Складіть перелік професійних принципів навчання, що використовуються у навчальному процесі.
Проведіть міні-дослідження. Визначте, які принципи професійного навчання використовуються у навчальному процесі (на прикладі своєї групи або ПТНЗ). Відповідь підтвердить побудовою графічної залежності.
Завдання №3
Уявіть собі ситуацію: Ви - директор навчального закладу. Що б Ви порадили своїм педагогам щодо використання принципу модульності у процесі вивчення спеціальних дисциплін?
Завдання виконується письмово на аркушах формату А4.
Предметний покажчик
Виховуюче навчання 27
Зв 'язок навчання з життям 28
Науковість 28
Наочність у навчанні 32
Правило 27
Принципи навчання 29
Професійна мобільність 35
Специфічні принципи 34