Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 3. Сукупний попит та сукупна пропозиція
План заняття
1.Сукупний попит, крива сукупного попиту
2. Фактори сукупного попиту
3.Сукупна пропозиція, крива сукупної пропозиції
4. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції
1.Сукупний попит, крива сукупного попиту, фактори сукупного попиту
Сукупний попит - це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі, фірми та уряд готові купити у певний період за будь-якого можливого рівня цін.
Або можна сказати, що це сума всіх індивідуальних попитів на кінцеві товари та послуги, які пропонуються на товарних ринках.
Структура попиту
Основними покупцями товарів та послуг, вироблених національною економікою, є домогосподарства, фірми, уряд та зарубіжні покупці. Тому сукупний попит складається з чотирьох основних складових:
Сукупний попит = С + G + І+ЕХ
Споживчий попит (С) - сума видатків домогосподарств на різні товари та послуги, він залежить від:
— доходу населення;
— податків, трансфертних платежів;
— величини майна та доходів від нього;
— чисельності населення.
Інвестиційний попит (І) — попит підприємств на засоби виробництва: відновлення зношеного капіталу (амортизацію), збільшення реального капіталу. Залежить від:
— обсягу виробництва;
— витрат на капітал;
— циклічних коливань економіки;
— сподівань на майбутнє.
Попит держави (G) на товари та послуги (купівля зброї, фінансування шкіл, лікарень):
— для виробництва суспільних благ;
— на приріст державних інвестицій.
Попит закордону або чистий експорт (Ех) - різниця між експортом та імпортом. Залежить від:
— співвідношення цін на вітчизняні та імпортні товари;
— валютного курсу.
Крива сукупного попиту має наступний вигляд:
Р - загальний рівень цін
Рв
Рс
реальний обсяг виробництва
Крива сукупного попиту показує залежність між величиною реальних витрат за номінального рівня цін, коли інші умови незмінні.
Чим нижчий рівень цін, тим більший реальний обсяг національного виробництва буде куплений (сукупний попит).
2. Фактори сукупного попиту
Цінові фактори сукупного попиту
Спадний нахил кривої сукупного попиту в макроекономічній теорії поясняється впливом так званих цінових факторів, що впливають на обсяг виробництва.
Ефект відсоткової ставки, тобто її змін (ефект Кейнса). Полягає у тому, що при зростанні цін необхідна більша кількість грошей для оплати угод, отже, зростає попит на гроші, що при незмінній масі грошей викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Підвищення відсоткової ставки скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Внаслідок цього величина сукупного попиту зменшується.
Ефект багатства або касових залишків. Домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних касових залишків. При зростанні цін реальна вартість накопичених фінансових активів та фінансових доходів (облігації, строкові депозити) зменшується, тобто їх власники стають біднішими та їх попит скорочується. І навпаки, при зменшенні цін попит підвищується.
Ефект імпортних закупівель або чистого експорту. Проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни підвищаться відносно іноземних, то будуть купувати імпортні товари, імпорт збільшиться, експорт зменшиться, внаслідок чого скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту, а отже знижується сукупний попит.
Нецінові фактори сукупного попиту
На величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов'язані із зміною рівня товарних цін, так звані нецінові фактори. Вони впливають на переміщення кривої вправо або вліво:
1) зміни у споживчих витратах: добробут населення; очікування споживача; заборгованість споживача; податки;
2) зміни в інвестиційних витратах: очікувані прибутки від інвестицій; податки з підприємств; надлишкові потужності;
3) зміни у витратах на чистий експорт: національний дохід у закордонних країнах; валютні курси;
4) зміни в економічній політиці держави: збільшення трансфертів населенню; збільшення субсидій підприємствам.
3.Сукупна пропозиція, крива сукупної пропозиції
Сукупна пропозиція - це реальний обсяг виробництва, що фірми можуть виробити при кожному можливому рівні цін. Модель сукупної пропозиції графічно може бути подана кривою, що виражає позитивну залежність між рівнем цін і обсягом національного виробництва.
Крива сукупної пропозиції:
Сучасна макроекономічна наука розглядає три складові кривої сукупної пропозиції :
І. Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок показує зміни в обсягу виробництва в умовах неповної зайнятості та постійних цін (депресійний стан економіки). Кейнсіанський відрізок кривої сукупної пропозиції показує, що фірми постачатимуть на ринок будь-яку кількість товарів, яка знаходить попит за вже існуючого рівня цін. Ідея кейнсіанської кривої сукупної пропозиції полягає в тому, що внаслідок існування безробіття фірми мають найняти за наявну платню стільки робітників, скільки їм потрібно. Отже, припускається, що середні виробничі витрати фірми не змінюються зі зміною обсягів виробництва і фірми, відповідно, готові випустити на ринок стільки товарів, скільки вимагає попит на них за існуючого рівня цін.
Пряма горизонтальна лінія характерна для короткострокового періоду.
II. Проміжний (висхідний) відрізок показує зміни в обсягу виробництва в економіці, що наближається до повної зайнятості, зростання реального ВВП на цьому відрізку супроводжується зростанням цін.
III. Вертикальний (класичний) відрізок показує зміни в обсязі виробництва в умовах повної зайнятості. Класичний відрізок кривої пропозиції базується на припущені, що ринок робочої сили завжди врівноважений за повної зайнятості. Якщо вся робоча сила повністю зайнята, то обсяги виробництва не можуть зростати понад досягнутий рівень, навіть якщо підвищується рівень цін. Більше немає робочої сили, аби виробити над досягнуте. Отже, крива сукупної пропозиції буде вертикальною лінією за рівня ВВП.
Пряма вертикальна лінія притаманна довгостроковому періоду.
Нецінові фактори. Нецінові фактори впливають на переміщення кривої сукупної пропозиції вправо — вниз або вліво — вгору. Вони наступні:
зміна цін на ресурси;
зміна продуктивності ресурсів;
зміни у державній політиці.
на першому відрізку – росте виробництво ВВП без росту цін
на другому відрізку – одночасно росте і виробництво і ціни
на третьому – ростуть тільки ціни (інфляція попиту)
на класичному відрізку – ціни падають, обсяг виробництва – незмінний
на кейнсіанському – рівень цін не змінюється, а рівень виробництва зменшується
на проміжному – здавалося б, що повинен бути і спад цін і спад виробництва. Проте є один ускладнюючий ситуацію фактор. Зворотний рух кривої сукупного попиту може не відновити первісної рівноваги за короткий проміжок часу. Ціни стають негнучкими або “нерішучими” і не виявляють тенденції до зниження. Тут проявляється еффект храповика.
Причиною того, що ціни важко знизити, є:
Тобто, економіка повернеться до нижчого обсягу виробництва, але при більш високих цінах. Ціни можуть знизитись через певний момент часу, тобто діє часовий лаг.
3) крива сукупного попиту незмінна, крива пропозиції рухається вліво:
Одночасно скорочується виробництво, ростуть ціни, з’являється інфляція пропозиції або стагфляція – найбільш небезпечне явище в економіці.
4) крива сукупного попиту незмінна, крива пропозиції рухається вправо:
Одночасно росте виробництво і знижуються ціни. Це - економічне зростання.
Висновки:
1
3