Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
1. Охорона рослинного й тваринного світу
Рослини найбільш беззахисні перед діяльністю людини, й з урахуванням сучасного стану біосфери їх охорона стала нині важливим комплексним міжнародним завданням.
У 1948 р. при ООН було створено спеціальну постійну Комісію з охорони зникаючих видів рослин і тварин, а згодом Міжнародну Червону книгу, куди заносяться всі рослини та тварини, яким загрожує вимирання.
У 1982 р. Закон про Червону книгу прийнято і в Україні. Сьогодні до неї занесено понад 800 видів рослин і тварин з метою їх охорони і збереження, оскільки їм серйозно загрожує вимирання або знищення через людську діяльність.
За даними ООН, щорічно на планеті вирубується понад 3 млрд м3 лісу, й ця цифра до 2000 р. зростає в 1,5 раза. Особливо тривожить доля Амазонських і Сибірських лісів, що відіграють найважливішу роль в очищенні атмосфери Землі.
Основними заходами захисту лісів є такі:
раціональне (з урахуванням екологічної ситуації) обмежене їх вирубування;
висаджування нового лісу на місці вирубаного;
повна переробка деревини й супутньої сировини з метою збільшення виходу продукції з одиниці площі;
раціональне збереження ягідних, кормових, лікарських, технічних рослин;
проведення селекції та насіннєвих дослідів для створення видів лісової флори, продуктивніших і стійкіших до хвороб і забруднень середовища;
створення лісозахисних і водоохоронних лісосмуг, рекреаційних і заповідних лісових і лісопаркових зон і масивів;
боротьба з кислотними дощами;
підвищення рівня екологічної освіти та виховання свідомого ставлення населення, особливо молоді, до лісу.
Охорона тваринного світу
Під міжнародною охороною знаходяться кити, тюлені, моржі, білі ведмеді, дельфіни і багато інших видів тваринного світу.
За даними Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МСОП), кількість видів хребетних, що знаходяться під загрозою повного зникнення, склало: в Африці - 723 види, Азії і Океанії - 1469, Європі - 260, Латинській Америці і Карибському басейні - 873, Північній Америці - 269, Західної Азії - 71, полярних регіонах - 141.
Ефективним засобом охорони тварин є охорона середовища їх проживання. У зв'язку з цим держави уклали ряд регіональних договорів. Наприклад, 19 вересня 1979 європейськими країнами підписано Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.
2. Заповідна справа
Біологічним різноманіттям називаються всі види рослин та тварин, які населяють певну екосистему. В свою чергу, екосистема є сукупністю живих організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій) і умов, в яких вони існують (ландшафтних, кліматичних тощо).
Розподіл за категоріями охорони природних обєктів та територій розроблений у Законі України про природньо-заповідний фонд. Ці обєкти підрозділяються на природні біосферні заповідники, національні природні парки, заказники, заповідні урочища, памятки природи та ін.
Природний заповідник це територія, яка виділяється для охорони в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони, природних комплексів з усіма її компонентами.
Статус природного заповідника передбачає повну заборону на його території господарської діяльності. У світі є понад 2 тисячі природних заповідників.
Біосферний заповідник це територія міжнародного значення, що виділяється для збереження в природному стані біосфери, проведення фонового моніторингу та вивчення навколишнього природного середовища.
Господарська діяльність у біосферних заповідниках не дозволяється. За станом на 1990 рік у 76 країнах світу було близько 300 біосферних заповідників. Площа кожного з них коливається від 300 га до 2 млн га.
Національні природні парки створюються природоохоронною, рекреаційною, культурно-просвітницькою та науково-дослідницькою метою для охорони та вивчення природних комплексів, особливого значення в місцях, які мають природно-оздоровчу культуру або естетичну цінність. У них виключена господарська діяльність.
Національний парк це завжди велика територія, на якій охороняються ландшафтні компоненти.
У природних національних парках поєднуються охорона природи з задачами відпочинку людей та їхнього екологічного виховання. Для цього в них створюються системи спеціальних доріг та стежок. До початку ХХ ст. в шести країнах світу вже було 19 національних парків загальною площею 4,6 млн. га.
Заказник це природна територія або акваторія, що виділена для збереження окремого природного комплексу. У них дозволяється господарська діяльність, що не завдає коди обєкту, який охороняється.
Заказники служать для охорони та відновлення чисельності окремих видів рослин або тварин. Залежно від обєкту охорони заказники підрозділяють на ландшафтні, геологічні, гідрологічні, ботанічні, зоологічні, палеонтологічні.
Ботанічні сади служать для охорони та вивчення в спеціально створених умовах деревно-чагарникової рослинності з метою використання їхньої композиції для науковогоспоарського та естетичного використання.
Зоологічний парк це місце, де утримуються рідкісні, іноземні та місцеві види фауни з метою охорони їхнього екофонду та для організації науковї та просвітницької діяльності.
Памятки садово-паркового мистецтва являють собою ділянки, що мають природну, естетичну або історичну цінність. В Україні прикладами памятників садово-паркового мистецтва є “Софіївка” в м. Умань та “Олександрія” в м. Біла Церква.
Охорона навколишнього середовища являє собою форму відносин між суспільством і природою. Вона здійснюється різними засобами: економічними, правовими, науково-технічними, санітарно-гігієнічними, біологічними та іншими.
В загальному випадку проблема охорони навколишнього середовища зводиться до вирішення двох завдань:
♦ організації раціонального природокористування;
♦ забезпечення чистоти природних (екологічних) систем.
Людина порушує природні зв'язки й процеси, що приводить до деградації ґрунтів і водойм, атмосферного повітря й лісових масивів («легкі планети»). У свою чергу це заподіює великий збиток флорі й фауні, веде до зникнення багатьох видів рослинного й тваринного миру.