Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство науки і освіти, молоді та спорту України
комунальний вищий навчальний заклад
«Олександрійський педагогічний коледж
імені В.О. Сухомлинського»
Навчально-методична картка заняття №
Назва та номер спеціальності 5.01010201 “Початкова освіта”
5.01020101 „Фізичне виховання”.
Предмет: Психологія.
Тема: Мислення.
Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності. Фізіологічні основи мислення. Види мислення та їх взаємозв’язок. Процеси (операції) мислення. Форми мислення. Проблемні ситуації, рішення мислительних задач. Якості розуму. Індивідуальні особливості мислення.
Вид заняття: лекція
Мета заняття:
дати поняття про «мислення»; визначити особливості мислення; розкрити фізіологічні основи мислення; ознайомити з формами мислення та мислительними операціями; вчити розрізняти види мислення; формувати вміння визначати індивідуальні особливості мислення; визначити суть проблемних ситуацій, особливості рішення мислительних задач; розвивати пам'ять, логічне мислення, спостережливість та уважність; виховувати любов до майбутньої професії, формувати пізнавальний інтерес.
Обладнання: роздатковий матеріал.
Література:
Основна:
Психологія: Навчальний посібник /за ред. В.А. Крутецького. К., 1978. – 283 с.
Психологія: Навчальний посібник/ О.В.Винославська, О.А. Бреусенко-Кузнєцов, В.Л.Зливков. – К: „ІНКОС”, 2005. – 352 с.
Цимбалюк І.М., Яницька О.Ю. Загальна психологія. Модульно-рейтинговий курс для студентів вищих навчальних закладів. К., 2004. – 304 с.
М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К., 2004. – 487 с.
Психологія: Навчальний посібник/ за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: „Либідь”, 2001 – 558 с.
Додаткова:
Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навчальний посібник. – К., 2004. – 304 с.
Психологічна енциклопедія/ О.М. Степанов. – К.: «Академівидав», 2006. – 424 с.
Варій М.Й. Психологія: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 288 с.
Цимбалюк І.М. Психологія: Навчальний посібник. – К., 2004 – 216 с.
Структура заняття
5. Підведення підсумків.
Тема: Мислення
План.
1.
Загальне поняття про мислення. Фізіологічні основи мислення
Людина може пізнавати оточуючу дійсність завдяки відчуття (окремі властивості), сприйманням (цілий об'єкт), але існують такі явища, які людина не може безпоседньо відчути і сприйняти (узагальнення певних дій), тоді вона використовує мислення.
Н., відомо, що ми не відчуваємо безпосередньо інфрачервоних і ультрафіолетових променів, радіохвиль, звукових коливань, частота яких перевищує 20 000/с, радіаційного впливу. Ми не можемо сприйняти справжню величину Землі, швидкість руху світла, електричного струму тощо. Щоб пізнати все це, ми вдаємося до досліджень, експериментів, обчислень.
Мислення – це процес узагальненого і опосередкованого відображення людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності, їх істотних зв'язків і відношень.
Пізнання нового, безпосередньо не даного у чуттєвому відображенні, відбувається за допомогою практичних дій і мисленнєвих операцій (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення). Мисленнєві операції здійснюють за допомогою мови.
Джерело мислення – об'єктивна дійсність. В процесі мислення розкриваються причинно-наслідкові зв'язки. Мислення зароджується в трудовій діяльності.
Особливості мислення:
Значення мислення
Фізіологічні основи мислення
Фізіологічною основою мислення є утворення в корі півкуль головного мозку тимчасових нервових зв'язків на основі взаємодії сигнальних систем:
1) сигнальна система - сигнали об'єктивної дійсності, що викликають необхідність осмислення, аналізу, абстрагування, прогнозування висновків.
2) сигнальна система - форма мислення (словесна)
І.П. Павлов: «Мислення нічого іншого собою не являє, як асоціації, спочатку елементарні, а потім цілі ланцюги асоціацій».
ПРИМІТКА: Сигнальні системи – способи регуляції поведінки живих істот у навколишньому світі, властивості якого сприймаються головним мозком у вигляді сигналів або безпосередньо встановлених органами чуття як відчуття кольору, звуку, запаху та ін. (1 сигнальна система), або представлених знаковою системою мови (2 сигнальна система).
2.
Процеси (операції) мислення
Об'єктом аналізу можуть бути будь-які предмети та їхні властивості.
Н., в реченні виділяємо слова, в словах – склади та звуки.
Синтезувати можна елементи, думки, образи, уявлення.
Н., із звуків і букв складаємо склади, із складів слова, зі слів – речення.
Аналіз і синтез - це головні мисленнєві операції, які в єдності забезпечують повне та глибоке пізнання дійсності.
Н., порівняння множення і ділення; трикутника і прямокутника; лісу, степу і пустелі – школяр глибше пізнає властивості цих предметів.
Н., спостерігаючи переміщення в просторі різних за харак тером об'єктів - машини, людини, птаха, хмар, небесних тіл, ми виокрем люємо рух як спільну для них властивість і осмислюємо його як самостійну категорію.
Н., спостерігаючи прозорі об'єкти: повітря, скло, воду тощо, ми визначаємо в них спільну властивість – прозорість і можемо міркувати про прозорість взагалі.
Узагальнення виокремлених рис предметів та явищ дає змогу групувати об'єкти за видовими, родовими й іншими ознаками. Наприклад, види й роди збройних сил.
Її здійснюють з метою розмежування і подальшого об'єднання предметів на підставі їх спільних істотних ознак.
Систематизація забезпечує розмежування та подальше об'єднання не окремих предметів, як це відбувається при класифікації, а їх груп і класів.
3.
Форми мислення
Поняття - елемент думки, слово - елемент мови. Немає поняття без слова, але не кожне слово - це поняття.
Н., «вечоріє» - слово і поняття, «так» - слово, але не поняття тощо.
ПРИМІТКА: Кожне поняття характеризується обсягом і змістом.
ОБСЯГ ПОНЯТТЯ - це відображене в ньому коло об'єктів.
ЗМІСТ ПОНЯТТЯ - це відображення в ньому сукупності їх істотних ознак.
Види понять
І. За кількістю об'єктів, що входять до понять:
Н., дерево, метал, машина.
Н., Сонце, золото.
ІІ. За характером відображення ознак об’єктів:
Н., книга, стіл.
Н., величина, вага, відстань.
ІІІ. За родовими та видовими ознаками:
Н., меблі, тварини, рослини.
Н., «стіл», «дерево», «лисиця»
Поділ є відносним Н., поняття «стіл» щодо поняття «меблі» є видовим, а щодо поняття «письмовий стіл» - родовим.
Н., «рух», «кількість», «якість», «простір»; у психології – це поняття «особистість», «діяльність», «спілкування».
Н., «Осінь - пора року», «кішка - ссавець», «кит - не риба», «олово - не рідина».
Види суджень
І. За структурою:
Н., «Земля обертається навколо Сонця».
Н., «Сьогодні мій день народження, мама готує свят ковий стіл, запрошено гостей - отже, я буду з друзями веселитися».
ІІ. За відображенням зв'язків між предметами і явищами:
Н., «Пан Кравченко - мій началь ник».
Н., «Деякі живі організми проживають у воді».
Н., «Всі метали – електропровідні».
ІІІ. За істинністю відображення дійсності:
Н., «Земля обертається навколо Сонця».
Н., «Сонце обертається навколо Землі».
ІV. Залежно від того, стверджуємо ми чи заперечуємо наявність певних ознак і відношень в об'єктах:
Н., «Аналіз і синтез взаємопов'язані між собою процеси мислення».
Н., «Синтез не існує без аналізу».
ПРИМІТКА: Кожне судження включає суб'єкт і предикат.
СУБ'ЄКТОМ є предмет судження, про який йдеться і який відобража ється в нашій свідомості.
ПРЕДИКАТ - це відображення тих відносин, ознак, властивостей, які ми стверджуємо.
Наприклад: «Усі солдати ворожої сторони - мої вороги», де «всі солдати ворожої сторони» - це суб'єкт, а «мої вороги» - предикат.
Прикладом міркування є доведення теореми. У міркуванні ми з одних суджень виводимо нові шляхом умовиводів.
Види умовисновків
Н., «Срібло, залізо, мідь - метали; срібло, залізо, мідь при нагрі ванні розширюються: отже, метали при нагріванні розширюються».
Н., «Усі метали при нагріванні розширюються; срібло - метал: отже, срібло при нагріванні розширюється».
Н., «На землі є атмосфера і є життя, стверджують, що на Марсі теж є атмосфера, отже є життя».
4.
Види мислення, їх взаємозв'язок
І. За формою відображення дійсності:
(Цей вид мислення є провідним для раннього віку – патрошиння іграшок; у дорослих – кубік-рубік, шахи).
Наочно-дійове мислення притаманне людям тих професій, які за змістом потребують практичного аналізу, різноманітного комбінування та конструювання, наприклад шахістом, винахідникам, конструкторам, гончарам, художникам.
(Є провідним для дітей дошкільного та шкільного віку).
Саме цей вид мислення дає можливість встановлювати загальні закономірності природи та суспільства, на рівні найвищих узагальнень розв'язувати розумові завдання, будувати наукові теорії та гіпотези.
Абстрактне поняття формується на основі наочно-дійового та наочно-образного мислення у процесі навчання, коли дитина спирається на зовнішні орієнтувальні дії.
В кожної людини наявні різні види мислення, але розвинуті вони по різному, в залежності від віку, професійної діяльності.
ІІ. За характером проблем, які розв'язуються:
Н., вирішення практичних задач чи ситуацій.
Н., фундаментальне дослідження в науці – періодична система Менделєєва.
5.
Індивідуальні особливості мислення
Розумова діяльність людини, підлягає загальним психологічним особливостям, водночас характеризується індивідуальними особливостями. Індивідуальні відмінності мислення людей зумовлені передусім особливостями їхнього життя, характером діяльності, навчанням.
Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності.
Глибина виявляється при умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруваннями неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів.
Самостійність ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей, але людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи вирішення пізнавальних та інших проблем.
Гнучкість мислення розкривається в готовності швидко переключатися з одного способу розв'язання завдань на інший, змінювати тактику та стратегію їх розв'язання, знаходити нові, нестандартні способи дій за змінених умов.
Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості мисленнєвих навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових про цесів.
Людина з критичним розумом вимогливо оцінює власні думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі «за» і «проти», виявляючи тим самим самокритичне ставлення до власних дій. Критичність та самостійність мислення великою мірою залежать від життєвого досвіду людини, багатства та глибини знань.
Послідовним можна назвати мислення, коли людина не відхиляється від теми міркування, не «перестрибує» з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування.
6.
Проблемні ситуації, рішення мислительних задач
Проблемна ситуація – це результат усвідомлення суб'єктом недостатності наявних знань і досвіду для усунення труднощів, які виникли у даній ситуації.
Вирішення проблемної ситуації відбувається в такій послідовності:
росте
Складне
Категорія
Видове
Родове
Абстрактне
Конкретне
Загальне
Одиничне
За аналогією
Дедуктивне
Індуктивне
Загальне
Поодиноке
Часткове
Ствердне
Заперечне
Правильне
Помилкове
Умовиводи
Поняття
Судження
ФОРМИ МИСЛЕННЯ