Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
5 липня 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі – Закон), яким комплексно реформовано засади здійснення адвокатської діяльності в Україні відповідно до загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів, що забезпечить надання адвокатами професійної правової допомоги кожному, хто її потребує. 15 серпня 2012 року цей Закон набрав чинності.
До прийняття цього Закону діяльність адвокатури регламентувалась Законом України «Про адвокатуру» 1992 року.
Проект нового Закону був підготовлений робочою групою з питань реформування прокуратури та адвокатури, утвореною розпорядженням Президента України від 22 листопада 2011 року № 362/2011-рп, та внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради України.
Законом удосконалено порядок допуску до професії адвоката, визначено види та гарантії адвокатської діяльності, чітку систему органів адвокатського самоврядування, передбачено ведення Єдиного реєстру адвокатів України, встановлено дієвий механізм дисциплінарної відповідальності адвокатів, а також врегульовано питання участі адвокатів іноземних держав у здійсненні адвокатської діяльності на території України.
На сьогодні питанням набуття права на заняття адвокатською діяльністю присвячено положення розділу ІІ Закону.
Для набуття статусу адвоката Законом встановлено такі вимоги:
- наявність повної вищої юридичної освіти, здобутої в Україні, або повної вищої юридичної освіти, здобутої в іноземній державі, яка визнана в Україні в установленому законом порядку;
- стаж роботи в галузі права не менше двох років, а саме стаж роботи за спеціальністю після здобуття повної вищої юридичної освіти;
- володіння державною мовою.
Також особа, яка виявила намір стати адвокатом, повинна:
- скласти кваліфікаційний іспит, який полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики, а також рівня практичних навичок та умінь у застосуванні закону особою, яка виявила бажання стати адвокатом;
- пройти стажування, яке полягає в перевірці готовності особи самостійно здійснювати адвокатську діяльність;
- скласти присягу адвоката України.
Слід відзначити, що Законом, порівняно з Законом України «Про адвокатуру» 1992 року, запроваджено стажування для осіб, які склали кваліфікаційний іспит, у практикуючого адвоката, що дозволяє отримати необхідну підготовку для здійснення адвокатської діяльності та набути професійні навички та уміння майбутнього адвоката.
Законом визначено неможливість бути адвокатом особою, яка визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною, має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі. Крім того, адвокатом не може бути особа, яка позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю (протягом двох років з дня прийняття відповідного рішення), та особа, яка звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги чи вчинення корупційного правопорушення (протягом трьох років з дня такого звільнення).
Несумісною з діяльністю адвоката також є робота на посадах осіб, зазначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (крім встановлених Законом випадків), військова або альтернативна (невійськова) служба, нотаріальна та судово-експертна діяльність.
Отже, особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із відповідною заявою, за результатами розгляду якої приймається рішення про допуск або відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
У разі складання кваліфікаційного іспиту видається відповідне свідоцтво, яке дійсне протягом трьох років. Якщо іспит не складено, повторно його можна скласти лише через шість місяців, крім випадків оскарження результатів іспиту.
Наступним кроком у процесі здобуття статусу адвоката є стажування, яке триває протягом шести місяців під керівництвом адвоката зі стажем адвокатської діяльності не менше п'яти років і може здійснюватися у вільний від основної роботи час стажиста. У той же час звільняються від проходження стажування особи, які мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року.
За результатами стажування керівник складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону, яка приймає рішення про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про продовження стажування.
Після складання присяги видається свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також посвідчення адвоката України, які не обмежуються віком особи та є безстроковими.
Стосовно адвокатів іноземних держав слід зазначити, що особливості їх статусу та здійснення ними адвокатської діяльності в Україні визначені статтями 59-61 Закону.
Так, адвокат іноземної держави, який має намір здійснювати адвокатську діяльність на території України, звертається до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про його включення до Єдиного реєстру адвокатів України. Також такий адвокат має подати документи, що підтверджують право на заняття адвокатською діяльністю у відповідній іноземній державі.
За результатами розгляду кваліфікаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за відсутності визначених Законом підстав для відмови приймає рішення про включення такого адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України.
До таких підстав поряд з неподанням або поданням документів, що не відповідають установленим вимогам, Законом також віднесено наявність рішення про виключення адвоката з Єдиного реєстру адвокатів України або про припинення права на заняття адвокатською діяльністю як адвоката України (протягом двох років з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення).
При здійсненні адвокатом іноземної держави адвокатської діяльності на території України на нього поширюються професійні права і обов'язки адвоката, гарантії адвокатської діяльності та організаційні форми адвокатської діяльності, визначені Законом. Також слід зазначити, що Законом не встановлено обмежень щодо надання ним правової допомоги на території України виключно з питань міжнародного права або права держави набуття статусу адвоката.
Наступним важливим інструментом законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, який має забезпечити надання правової допомоги на належному професійному рівні, є інститут дисциплінарної відповідальності адвоката, який регламентовано розділом VI Закону.
Так, дисциплінарне провадження – це процедура розгляду кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
При цьому, важливою гарантією ефективності цього інституту є гарантоване Законом право кожному, кому відомі факти поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, безпосереднього звернення зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме: порушення вимог несумісності, присяги адвоката України чи правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, а також невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року у разі:
- повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку,
- порушення адвокатом вимог щодо несумісності,
- систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики;
3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України (для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України) у разі:
- порушення присяги адвоката,
- розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб,
- заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили,
- систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Новим Законом визначено чотири стадії дисциплінарного провадження, а саме: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, порушення дисциплінарної справи, її розгляд, прийняття рішення.
Так, перевірка викладених у заяві відомостей здійснюється членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і за результатами складається довідка, яка повинна містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати.
За результатами розгляду дисциплінарна палата більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Законом встановлено тридцятиденний строк розгляду дисциплінарної справи. При цьому, гарантовано відкритий (крім випадків, якщо це може призвести до розголошення адвокатської таємниці) розгляд справи на засадах змагальності.
За результатами розгляду більшістю голосів від загального складу дисциплінарної палати приймається вмотивоване рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, а рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю приймається двома третинами голосів від її загального складу. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Всі відомості щодо набуття права на заняття адвокатською діяльністю, а також зупинення або припинення такого права, вносяться в установленому Законом порядку до Єдиного реєстру адвокатів України.
Законом гарантовано можливість оскарження відповідних рішень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури чи ради адвокатів регіону, прийнятих в ході розгляду питання про набуття права на заняття адвокатською діяльністю або притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури чи Ради адвокатів України або до суду.
Підсумовуючи слід зазначити, що новим Законом створено законодавчі механізми для формування високопрофесійного адвокатського корпусу та забезпечення реалізації конституційних гарантій на правову допомогу на належному фаховому рівні.
У той же час лише за результатами практичного застосування норм Закону можливо як оцінити його ефективність та дієвість, так і у разі потреби удосконалити відповідні положення.
Тоцька Т.М., начальник відділу з
питань правосуддя Департаменту
антикорупційного законодавства та
законодавства про правосуддя