Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
16
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЯРОВА Наталя Володимирівна
УДК 81′42+801.631.5=111
КОМПАРАТИВНІ БЛОКИ У СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ:
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник доктор філологічних наук, доцент,
Бєлєхова Лариса Іванівна,
Херсонський державний університет,
кафедра романо-германських
мов, професор
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Кухаренко Валерія Андріївна,
І.І. Мечникова, кафедри лексикології та
стилістики англійської мови, професор
кандидат філологічних наук, доцент
Сєрякова Ірина Іванівна,
Київський національний лінгвістичний
університету, кафедра граматики та історії
англійської мови, доцент
Провідна установа Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, кафедра англійської
філології, Кабінет Міністрів України, м. Київ
Захист відбудеться “18” грудня 2003 р. о “14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-5, вул. Велика Васильківська, 73 ) .
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Велика Васильківська, 73).
Автореферат розісланий “ 15 ” листопада 2003р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.А.Калита
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Загальною тенденцією сучасної лінгвістики є звернення до людського фактору в мові, коли лінгвістичні пошуки спрямовуються на вивчення мисленнєвих процесів і їхнього зв’язку з культурою, духовністю етносу. Саме тому дослідження тропів, художнього порівняння зокрема, набувають особливої ваги й вимагають нової методики аналізу. Тропеїка поетичних текстів, еволюція образотворчих засобів і способів їхнього формування та функціонування у композиції поетичних творів завжди були у фокусі уваги філологічних досліджень ХХ століття (Ю.М.Тинянов, Б.В.Томашевський, В.Б.Шкловський, О.А.Некрасова, І.В.Шенько та ін.). При розв’язанні цих проблем у галузі когнітивної поетики увага звертається перш за все на розкриття лінгвокогнітивних механізмів формування й функціонування поетичних тропів, фігур (J.Lakoff, M.Johnson, Z.Köveсses, R.Langacker, M.Freeman) та домінантних одиниць віршованого мовлення (Л.І.Бєлєхова).
У результаті дослідження еволюції поетичних форм в американській поезії в реферованій роботі встановлено, що основні тенденції віршованого мовлення до конвергенції та дивергенції тропів привели до формування складних і ускладнених семантико-синтаксичних утворень (R.Tzur, Л.І.Бєлєхова). У складі поетичних текстів такі утворення є фрагментами, в яких декілька поетичних тропів і фігур спаяні між собою домінантним тропом –художнім порівнянням. У контексті роботи названі текстові конструкти отримали назву компаративних блоків (КБ), оскільки підґрунтям їхнього формування є лінгвокогнітивна операція порівняння.
З давніх часів порівняння розглядалося як мисленнєвий процес освоєння й осмислення світу людиною (Аристотель, О.М.Веселовський, О.О.Потебня). Інтерес до порівняння зумовлений його неоднорідною суттю й неоднозначним розумінням цього явища. Дотепер не існує єдиного підходу до тлумачення поняття порівняння, яке розуміється у вузькому й широкому смислах. У вузькому значенні порівняння є образним уподібненням двох несхожих об’єктів, що належать до двох різних класів (за Аристотелем, Б.В.Томашевським, О.А.Некрасовою та ін). Тобто, порівняння у вузькому смислі є граматично оформленим образним зіставленням на підставі уявної подібності (С.Ф.Гончаренко, Г.Г.Шпет, Б.В.Томашевський).
У широкому розумінні порівняння традиційно відноситься до мисленнєвої операції, результатом якої є прийом художнього порівняння (simile) або логічне порівняння (comparison), тобто розуміється в мовознавстві як явище не лише мови, а й думки (Е.МакКормак, Дж.Міллер, Х.Ортега-і-Гассет та ін).
Поява нової когнітивної парадигми знань дає можливість розглянути порівняння як одну з когнітивних операцій, що забезпечує формування та функціонування мовних тропів. Головним лінгвокогнітивним процесом, що пояснює образність мови, нами визнається процес аналогового осмислення (analogical reasoning) дійсності, який полягає у проекції однієї концептосфери на іншу (Дж.Лакофф, М.Джонсон). Спільна природа процесу метафоризації та порівняння (в широкому смислі –уподібнення) описана в теорії тропів (G.Lakoff, M.Johnson, В.М.Телія). Процес аналогового осмислення дійсності охоплює низку підпорядкованих йому лінгвокогнітивних операцій проектування (мапування) знань, опредметнених у номінативних одиницях поетичного тропу (художнього порівняння, метафори, метонімії та ін.). У межах процесу аналогового осмислення виділяються три постійних компоненти: означена й означувальна сутності й підстава, або основа аналогії (М.Блек, А.Ричардс, D.Gentner, M.Jeziorsky). Термін “сутність” в роботі відповідає англомовному “entity” –“дещо, що існує самостійно і незалежно, сутність” (БАРС). Цей термін використовується в лінгвістиці для позначення понять, які є складовими концептів та концептосфер (С.А.Жаботинська, Л.І.Бєлєхова), а також для мовних одиниць (М.В.Нікітін, В.М.Телія). Лінгвокогнітивні операції мапування, через накладання селективних обмежень або зняття обмежень на формування компаративних блоків, зумовлюють появу КБ різних композиційно-структурних типів, що мають різну інтегрованість у поетичний текст. Човниковий хід аналізу та інтерпретації тексту (від тексту до когнітивних структур й у зворотному напрямку) уможливлює відтворення лінгвокогнітивних механізмів формування КБ, а також встановлення стратегій і тактик інтерпретації окремих поетичних тропів, компаративних блоків та поетичного твору взагалі.
Різноманітність теоретичних тлумачень угрупувань компаративних тропів
(у нашій роботі –компаративних блоків) як “семантичних одиниць” (О.А.Некрасова), “сегментів поетичного тексту” (С.Г.Золян) викликає постійну увагу науковців до цього явища, дослідження якого не вичерпує його сутності, а лише висвітлює нові ракурси й перспективи вивчення. Все це свідчить про актуальність вибору теми дисертації. Термінологічна невизначеність поняття компаративного блоку, відсутність його опису зумовлюють необхідність подальшого всебічного вивчення природи КБ з використанням нових методів аналізу, орієнтованих на проникнення у глибинні механізми, що впливають на формування та функціонування компаративних тропів англомовного поетичного мовлення. Актуальність зумовлена також загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на розгляд семантики номінативних одиниць з виходом у площину лінгвокогнітивних процесів, що сприяє встановленню взаємозв’язку між мовою та мисленням, з’ясуванню того, як компаративні тропи об’єктивують знання про світ у словесних формах.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано відповідно колективної теми “Основні категорії стилістики й лінгвістики тексту в синхронії й діахронії та лінгво-методичні аспекти їхнього дослідження” кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету. Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти”, що розробляється в Київському національному лінгвістичному університеті (тема затверджена вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).
Метою реферованої дисертаційної роботи є виявлення закладеного в компаративних блоках лінгвокогнітивного й культурологічного потенціалу шляхом комплексного аналізу взаємодії мовних і когнітивних чинників формування та функціонування КБ різних структурно-композиційних типів.
Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:
• визначити мовні та позамовні чинники творення КБ;
• виділити та описати лінгвокогнітивні операції формування КБ у американській поезії ХХ ст.;
• виявити семантичні й синтаксичні особливості КБ та визначити їх композиційно-структурні типи;
• окреслити коло концептів, що вживаються в суб’єктній і об’єктній частинах КБ сучасної американської поезії;
• реконструювати фрагменти концептуальної картини світу американської поезії модерну та постмодерну для визначення принципів їхньої побудови;
• розкрити залежність функціонування КБ в англомовних поетичних текстах модерну й постмодерну від їхніх композиційно-структурних типів.
Об’єктом дослідження є компаративні блоки у сучасних американських поетичних творах.
Предметом реферованої праці є лінгвокогнітивні механізми формування й функціонування компаративних блоків у віршованих текстах американської поезії модерну й постмодерну.
Для визначення й пояснення особливостей формування та функціонування КБ в американській поезії ХХ століття нами сформульована робоча гіпотеза про наявність концептуального “родового тропу” (Н.В.Слухай-Молотаєва), або материнського тропу. Цей “надтроп”, в межах якого формуються всі концептуальні тропи, має концептуальну схему компаративного тропа (С –О), де С –означена сутність, О –означувальна, а тире “ –” позначає різноманітні когнітивні операції, що діють у кожному окремому концептуальному тропі (метафоризація, метонімізація, оксюморонні відносини між сутностями тощо). У дослідженні концептуальна схема компаративного тропа (КСКТ) вважається універсальною для всіх компаративних тропів, оскільки у їхньому підґрунті лежить спільна лінгвокогнітивна операція порівняння.
Введення універсальної концептуальної схеми дає можливість розглядати компаративний епітет, метафору-порівняння, художнє порівняння в єдиній системі тропів і пояснити відмінності в лінгвокогнітивній природі цих тропів шляхом аналізу механізмів формування КБ в американській поезії. Концептуальна схема компаративного тропа має стійку триелементну структуру (сутності суб’єкта, об’єкта та основа порівняння) і об’єктивується в словесній тканині у компаративних блоках поетичного тексту.
Компаративний блок виступає в поетичному тексті у двох іпостасях: 1) як вербальне втілення концептуальної схеми компаративного тропа, що містить інформацію про шляхи концептуалізації світу; 2) як текстовий конструкт (ТК), який є складником семантики поетичного тексту і функціонує у віршованих текстах як текстотвірний і світотвірний оператор.
Матеріалом дослідження слугували 3000 компаративних блоків, відібраних із американських поетичних творів періоду від початку ХХ століття до сьогодення (загальним обсягом 10125 сторінок) методом суцільної вибірки. Оскільки в роботі використано оригінальні видання, які не мають перекладів українською мовою, приклади супроводжуються перекладом, зробленим дисертанткою.
Методи дослідження. Для виділення спільних і відмінних ознак у концептуальній структурі КБ застосовано семасіологічний (від слова до значення), ономасіологічний (від концепту до слова) й компонентний аналіз номінативних одиниць компаративних блоків. Розроблена на основі положень когнітивної поетики методика концептуального аналізу КБ базується на комплексному підході до дослідження їхньої природи шляхом з’ясування лінгвокогнітивних процесів, операцій і процедур, задіяних у формуванні компаративних блоків. Виявлення особливостей функціонування компаративних блоків у поетичних текстах різних літературно-стильових напрямів здійснено через використання методики лінгвостилістичного аналізу. Кількісний аналіз КБ проведено для підтвердження типовості, значущості та продуктивності цих текстових конструктів у американській поезії ХХ ст.
Новизна роботи полягає в тому, що в дослідженні вперше розкриваються лінгвокогнітивні механізми формування та функціонування КБ в американській поезії ХХ ст. Новизною відзначається також запропонована методика концептуального аналізу компаративних блоків, опрацьована в дисертації на основі ключових положень когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики. Запропонована методика концептуального аналізу дала змогу виявити лінгвокогнітивні обмеження, що зумовлюють формування різновидів КБ; сприяла визначенню принципів побудови фрагментів концептуальних картин світу поезії модерну й постмодерну; визначенню розходжень у функціонуванні КБ у поетичних творах названих напрямів.
Теоретичне значення роботи полягає в запропонованій концепції компаративного блоку, який розглядається у роботі як текстовий конструкт, що інтегрує концептуальний і вербальний рівні поетичного тексту. Такий підхід до розуміння гносеологічних та онтологічних властивостей КБ дає можливість виявити специфіку міметичного й дієгетичного засобів зображення дійсності в американській поезії ХХ ст. Визначення КБ як текстового конструкта сприяє також виявленню жанрової характеристики твору та деяких особливостей когнітивного стилю американських поетів модерну й постмодерну.
Практичне значення дослідження вбачається в можливості використання його основних положень і висновків у курсі стилістики англійської мови (розділ “Поетичні тропи й фігури мовлення”, “Інтерпретація художнього тексту”), у спецкурсах з теорії поетичного мовлення, при розробці спецкурсів з когнітивної лінгвістики (розділи “Когнітивна поетика”, “Концептуальні моделі”, “Концептуальна інтеграція у мові й мовленні”) та при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт з проблем інтерпретації поетичного тексту. Висновки щодо тенденцій розвитку поезії різних літературно-стильових напрямів можуть бути використані в курсі історії зарубіжної літератури (розділ “Американська поезія”).
Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні компаративних блоків як текстових конструктів, що являють собою концептуальну та вербальну єдність. Аналіз концептуальної структури КБ уможливлює виявлення принципів побудови фрагментів концептуальної картини світу в поезії модерну і постмодерну. Шляхом аналізу вербальної специфіки КБ розподіляються за композиційно-структурними типами. У роботі виявлено кореляцію між композиційно-структурними типами компаративних блоків і художніми способами зображення реальності: міметичним та дієгетичним.
Апробація роботи здійснювалась на міжвузовській науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 1999), національній конференції TESOL Ukraine “Language Teaching: Classroom, Lab and Beyond” (Львів, 2000), науково-практичних конференціях викладачів і студентів Севастопольського національного технічного університету (1997-2002).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження висвітлені в трьох статтях, виданих у вітчизняних фахових збірниках наукових праць, а також у матеріалах і тезах наукових конференцій.
Загальний обсяг роботи. Обсяг тексту дисертації складає 173 сторінки, загальний обсяг роботи разом з бібліографією становить 192 сторінки. Список використаної літератури містить 241 джерело.
Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного із них, загальних висновків, списків використаної наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу.
У Вступі обґрунтовуються вибір теми та її актуальність, визначаються мета й завдання дослідження, розкриваються новизна, теоретичне та практичне значення, формулюються основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі розглядаються підходи до спільної лінгвокогнітивної природи компаративних тропів, визначаються лінгвокогнітивні процеси й операції, які зумовлюють появу окремих поетичних тропів і формування КБ в американських поетичних текстах ХХ ст.
Другий розділ присвячено дослідженню композиційно-структурних типів компаративних блоків, їх особливостей у сучасній американській поезії модерну й постмодерну та реконструкції фрагментів концептуальних картин світу, репрезентованих ними.
У третьому розділі розглядається функціонування компаративних блоків як семантичних складових тексту та їх функціонування як текстотвірних і світотвірних операторів.
У загальних висновках наведено підсумки дослідження й окреслено перспективи подальших пошуків з даної проблематики.
Розділ 1. Формування компаративних блоків в американській поезії ХХ ст. Сучасний когнітивний етап розвитку теорії тропів дає можливість класифікувати тропи, відштовхуючись від єдиного когнітивного процесу –аналогового осмислення світу людиною, а розбіжності між тропами поетичної мови шукати в лінгвокогнітивних операціях, які впливають на структуру конкретного художнього засобу. Виділення когнітивного процесу аналогового осмислення дійсності як головного когнітивного процесу (що містить операцію порівняння) дозволяє визначити в семантиці всіх концептуальних компаративних тропів спільні структурні елементи: означене, означувальне й основу порівняння.
У роботі аналогове осмислення розуміється як низка лінгвокогнітивних операцій і процедур пошуку й опрацювання онтологічних відповідностей у структурі знань, які вичленовуються в концептосфері об’єкта концептуального тропа, та їх проектування на структуру знань, співвіднесених з концептосферою суб’єкта.
Лінгвокогнітивний механізм формування поетичних тропів включає операції мапування об’єкта на суб’єкт у просторі компаративної конструкції віршованого тексту, яка корелює в дослідженні з поняттям компаративного блоку. Ці операції здійснюються через різні види мапування: атрибутивне, релятивне, ситуативне як прояви парадигматики поетичного тропа та системне, що характеризує синтагматичні властивості тропа.
Порівняння розглядається нами як лінгвокогнітивна операція формування компаративних блоків у тексті, яка включає атрибутивне, релятивне, ситуативне та системне мапування. Ця операція тлумачиться як проектування одного поняття на інше в межах різних концептуальних областей знання або ж відшукування частини чи цілого в одній і тій самій концептуальній сфері на підставі їх схожості або подібності (G.Lakoff, M.Johnson, J.Grady).
Систематизацію лінгвокогнітивних процесів, операцій і процедур, що є підґрунтям концептуальних тропів і їх втілення у компаративних тропах, що подальше об’єднуються в компаративні блоки, ілюструє Рис. 1.
Аналогове осмислення онтологічних відповідностей між складовими концептосфер відбувається через лінгвокогнітивні операції мапування, які, у свою чергу, скеровують формування компаративних блоків сучасної американської поезії. Ці лінгвокогнітивні операції можуть накладати селективні обмеження на порівняння сутностей, об’єктивованих у КБ, а також знімати обмеження на проведення аналогії між ними. Операції мапування (атрибутивне і релятивне), що накладають обмеження на порівняння складових концептосфер суб’єкта й об’єкта, зумовлюють появу компаративних блоків, невеликих за обсягом (від словосполучення до поетичного рядка) і з обмеженою інтегрованістю у поетичний текст. На відміну від атрибутивного та релятивного, ситуативне й системне мапування приводять до формування КБ, де обмеження на проведення аналогії відсутні. Такі компаративні блоки мають великий обсяг (від поетичної строфи до всього поетичного тексту) та більшу інтегрованість в поетичний текст.
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ПРОЦЕС АНАЛОГОВОГО ОСМИСЛЕННЯ СВІТУ
ЛІНГВОКОГНІТИВНА ОПЕРАЦІЯ ПОРІВНЯННЯ
КОНЦЕПТУАЛЬНА СХЕМА КОМПАРАТИВНОГО ТРОПА
КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТАФОРА КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТОНІМІЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ОКСЮМОРОН
метафора, художнє порівняння метонімія оксюморон
Рис. 1. Етапи формування компаративних блоків
Атрибутивне мапування –це лінгвокогнітивна операція проектування ознак і властивостей складової концептосфери, що актуалізується в об’єктній частині КБ на відповідні ознаки і властивості складової концептосфери його суб’єктної частини (M.Freeman, Л.І.Бєлєхова). Такий вид мапування є найстійкішим лінгвокогнітивним механізмом формування КБ, оскільки сканування ознакової (атрибутивної) подібності є першим етапом мисленнєвої діяльності людини (М.І.Кондаков), а також першим кроком у метафоричному осмисленні предметів і явищ дійсності (Е.Ортоні). Наприклад: 1)“Girls fresh as country wild flowers” (C.Sandburg); 2) “My soul deep like the rivers” (L.Hughes); 3) “rivers ancient as the world" (L.Hughes); 4) “Love deeper than the sea” (e.cummings); 5) “wings are white as snow” (L.Hughes); “...a flower... as fresh as a shower...” (R.Frost); 6) “It's a little, little boy / As pale and dim as a match flame in the sun..” (R.Frost). У наведених прикладах прикметники deep, ancient, white, fresh, pale, dim є опредметненими в КБ ознаками. Лінгвокогнітивна операція порівняння концептуальних сутностей, вербалізованих в компаративних блоках, за спільністю їхніх ознак, базується на пізнанні людиною свого Я як фізичного тіла, що отримує інформацію про світ через органи чуттів: зір, нюх, слух, тактильні відчуття. Атрибутивне мапування обмежує проведення аналогії, виокремлюючи ознаки як головну стратегію розвитку інтерпретації порівняння. Спільним для прикладів (1-6) є порівняння суб’єкта й об’єкта КБ на основі подібності ознаки, представленої в поетичному рядку прикметником у подвійній функції: синтаксичній –означення та стилістичній –висунення.
Релятивне мапування –це лінгвокогнітивна операція проектування відношень причинно-наслідкового характеру, що зумовлюють виділення у складових концептосфер, втілених у суб’єктному та об’єктому компонентах КБ, подібних станів і дій (M.Freeman; Л.І.Бєлєхова). Наприклад, порівняння “Each gesture flees immediately down an alley / Of diminishing perspectives,/ And its significance / Drains like water out the hole at the far end” (D. Levertov) є результатом проектування дій, властивих воді, на дії, що приписуються таким абстрактним поняттям, як “жест” і “важливість”. Релятивне мапування як лінгвокогнітивна операція, що прокладає аналогію за спільністю дій та станів, об’єктивується у цьому прикладі дієсловами fleet, drain. Накладання обмежень на порівняння концептуальних сутностей, які вербалізуються в компоненті суб’єкта та об’єкта компаративного блоку, за спільністю дії окреслює хід аналогії, вилучаючи найголовніші відповідності між порівнюваними складовими концептосфер. Наявність у межах КБ підстави порівняння, вербалізованої дієсловами, полегшує інтерпретацію поетичних образів, що містяться у компаративних блоках.
Ситуативне мапування у дослідженні тлумачиться як лінгвокогнітивна операція виокремлення в складовій концептосфери об’єкта властивих їй ситуацій та подій, що проектуються на ситуації та події з концептосфери суб’єкта
(Л.І. Бєлєхова). Наприклад: “When flowers speak, it is as poetry gives leave / Here in this book” (M.Moore). У наведеному КБ порівнюються процеси розквітання квітки (РОСЛИНА) та читання поезії (БУТТЯ ЛЮДИНИ). Ситуативне мапування в цьому компаративному блоці актуалізується лексичними одиницями “flowers speak” та “poetry gives”, які порівнюються між собою “it is as” як окремі ситуації. Завдяки відсутності обмежень на порівняння поетичний образ цього компаративного блоку сприймається як розгорнута думка: “Коли роспускаються пелюстки квітки, одна за одною, це дуже нагадує читання вірша, який розкривається нам сторінка за сторінкою”.
Лінгвокогнітивна операція мапування ситуацій, які репрезентовані в компаративних блоках переважно абстрактною лексикою, розглядається нами як мапування концептосфер. Компаративні блоки, у підґрунті яких лежить ситуативне мапування, характеризуються великим обсягом (від поетичної строфи до всього поетичного твору), а також складною композиційно-структурною організацією.
Системне мапування (на відміну від М.Фріман, де такий різновид мапування тлумачиться як сума атрибутивного й релятивного мапувань) розглядається нами як лінгвокогнітивна операція впорядкування парадигматичних та синтагматичних відношень між номінативними одиницями компаративного блоку поетичного твору. Ця операція обіймає всі рівні семантичного простору компаративного блоку: фонетичний, морфологічний, лексико-семантичний, синтаксичний та текстовий (такий підхід корелює з розумінням конструктивно-творчого, або мовного мапування в концепції Л.І.Бєлєхової).
На фонетичному рівні системне мапування має прояв в алітерації, асонансі (68% від кількості всіх прикладів), ономатопеї (12% від загальної кількості прикладів) та паронімічній атракції (на фоно-семантичному рівні). Наприклад:
“My breathing shakes the bluet like a breeze” (R.Frost).
У наведеному прикладі слова зближуються на фонетичному рівні [bri:ðıŋ–bri:z], і, як наслідок звукової подібності, на семантичному рівні. Близькість звучання двох контекстуально зв’язаних слів обумовлює додаткові семантичні зв’язки між ними. Залучення паронімічної атракції до звукового аранжування поетичного мовлення спричиняє виникнення вторинних змістів, певного підтексту, підкреслюючи значущість уживання компаративного блоку в поетичному рядку (В.П. Григор’єв).
Морфологічне системне мапування, або проектування на морфологічному рівні, можна простежити в різного роду відхиленнях від норми, що пояснюються здатністю мовних одиниць до функціональної переорієнтації (А.Е.Левицький). Думка про можливість використання поняття мапування в граматиці неодноразово висловлювалась у когнітивній лінгвістиці. Функціональна переорієнтація, або синхронний дериваційний процес, що спричиняє зміну парадигми мовної одиниці та її закріплення в новій функції, є підґрунтям конверсії і функціональної транспозиції (А.Е.Левицький). Це явище приводить до субстантивізації: “Newly as from unburied which / floats the first who (cummings SP, 56) –“І майже знову із непохованого щось / витікає перше хтось”; “spring is like a perhaps” (cummings SP, 8) –“весна, як будь-якась можливість” –займенник who, прислівник perhaps субстантивуються за домогою артикля, який є показником іменника. У компаративному блоці: “spring is like a perhaps” (cummings SP, 8) –“весна як будь-яка можливість” спостерігаємо явище конверсії, прислівник “perhaps” –“можливо” вживається як іменник.
Системне мапування полягає також в упорядкуванні відношень між синтаксичними конструкціями суб’єкта й об’єкта порівняння, які втілюються у КБ. Усі види повторів та паралельних конструкцій є проявом синтаксичного мапування. Розглянемо приклади: 1)“seeming to clutch a secret…/ seemimg to clutch a secret”(Sandburg CP, 18) –“ немовби володіє секретом.../ немовби володіє секретом”; 2)“Cold as snow breath…/ The snow has no voice” (Plath SP, 82) –“Холодний, як подих снігу.../ Сніг не має голосу”; 3)“I’ve known rivers.../ I’ve known rivers ancient as the world and older than the flow of human blood in human veins.”(Hughes SP, 4) –“Я знав ріки... / Я знав ріки старіші за світ і старіші за течію крові людської по жилах”. Повтор суб’єкта або об’єкта компаративного блоку (приклад 2), також повного КБ на початку і наприкінці поетичного твору (приклади 1 і 3) сприяє тому, що КБ стає, таким чином, текстотвірною структурою вірша, важливою композиційною складовою віршованого тексту.
Отже, мапування є когнітивною операцією, що накладає або знімає обмеження на проведення аналогії, що, у свою чергу, полегшує інтерпретацію компаративних блоків або створює підґрунтя для множинної інтерпретації поетичного тексту.
Розділ 2. Композиційна та концептуальна структура компаративного блоку в американській поезії ХХ ст. Аналіз фактичного матеріалу, спрямований на визначення кореляції між характером мапування й обсягом компаративних блоків, а також між лінгвокогнітивними процедурами та синтаксичними відношеннями й процесами, що діють у суб’єктній та об’єктній частинах компаративних блоків, дає можливість виділити композиційно-структурні типи КБ: прості, складні й ускладнені.
Структурні типи КБ розрізняються у праці, відштовхуючись від простого структурного типу КБ, в якому аналогія проводиться між однією складовою суб’єктної концептосфери та однією складовою об’єктної концептосфери. Лексико-граматичним втіленням цих концептуальних сутностей у компаративному блоці виступають іменники, займенники, прикметники та номінативні словосполучення. Структура простого КБ, як ядерного композиційно-структурного типу, за формою збігається з концептуальною схемою компаративного тропа.
Складним типом компаративного блоку є такий, у якому суб’єктна або об’єктна частини підпадають під розширення. Процес розширення базується на фундаментальній властивості мови, що полягає в додаванні до певної лексичної одиниці елементів такого самого синтаксичного статусу і такого самого синтаксичного зв’язку в структурі КБ; вони ніби нанизуються один на одний (Г.Г.Почепцов). У світлі когнітивної лінгвістики цей процес корелює з перспективізацією, коли складовій концептосфери суб’єкта відповідає декілька складових концептосфери об’єктної частини (і навпаки). Погляд на означене або означувальне під різними кутами зору створює, таким чином, підґрунтя для вибору можливого шляху розвитку аналогії.
Компаративні блоки з ускладненою структурою відрізняються від складних КБ “включенням” в суб’єктну або в об’єктну частину КБ-імплантанта –порівняння або тропа, що становить з ускладненою частиною і всім блоком логіко-тематичну єдність. Вилучення його зі структури КБ приводить до неправильної або неповної інтерпретації порівняння. У визначенні ускладненого і включеного КБ ми керуємось поняттям контекстуальної домінанти (Л.І.Бєлєхова), яке розмежовує КБ на ті, що підлягають ускладненню та містять лексичні одиниці більш вагомі за змістом, ніж ті, що містяться у КБ-включенні. Імплантований КБ може вміщувати поняття, що втілені у концепті, спільному з домінуючим КБ (їх ми називаємо гомогенними). Якщо КБ-включення і КБ-домінанта містять втілення складових різних концептосфер, вони вважаються гетерогенними. Ускладнений структурний тип компаративного блоку розглядається як втілення лінгвокогнітивних процедур індуктивного пошуку зв’язків –конкретизації або специфікації.
Концептуальний аналіз КБ сприяє поясненню принципів структурації знань, віддзеркалених в концептуальній та мовній картинах світу, з’ясовуванню кола понять, які містяться в них, питомої ваги цих понять в формуванні концептуальної картини світу. У дослідженні здійснюється класифікація базових концептів (ЛЮДИНА, РОСЛИНА, КРОВ, СВІТЛО та ін.), найуживаніших у компаративних блоках сучасних американських поетичних текстів. Реконструкція системи концептів порівняння уможливлює реконструкцію фрагментів концептуальних картин світу поезії модерну й постмодерну та визначення принципів їхньої побудови, окреслення стратегії розвитку американського поетичного мислення ХХ століття.
Кількісна перевага понять, що відносяться до групи концептів ЛЮДИНА, зумовлює реконструкцію центрованого фрагмента концептуальної картини світу поезії модерну як системи уявлень про світ, побудованої за принципом антропоцентризму (В.А.Маслова), де центральне місце посідає людина (див. Рис. 2).
ef
f0
e0
e1
f1