Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МІЩЕНКО ЮРІЙ ГРИГОРОВИЧ
УДК 633.51: 632.954: 631.584.5:631.8
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНИХ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З БУР’ЯНАМИ В ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ
НА РІЗНИХ ФОНАХ ЖИВЛЕННЯ
В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Спеціальність: 06.01.01. –загальне землеробство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ - 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі землеробства, агрохімії і грунтознавства Сумського державного аграрного університету Міністерства агропромислового комплексу
|
Науковий керівник: – |
доктор сільськогосподарських наук, професор КРАВЧЕНКО Микола Сидорович Сумський державний аграрний університет Мін. АПК, завідувач кафедри землеробства, агрохімії і грунтознавства |
|
Офіційні опоненти: – |
доктор сільськогосподарських наук, ІВАЩЕНКО Олександр Олексійович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторією захисту від бур’янів кандидат сільськогосподарських наук, ТАРАНЕНКО Володимир Іванович, завідувач відділу землеробства Сумської державної сільськогосподарської дослідної станції УААН |
|
Провідна установа: |
Уманська сільськогосподарська академія Мін. АПК, кафедра землеробства, м. Умань |
Захист відбудеться “22” лютого 2000 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд.65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.
Автореферат розісланий “19” січня 2000 року.
Вчений секретар
спеціалізованої Вченої ради Дмитришак М.Я.
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним з пріоритетних напрямків землеробства є удосконалення заходів боротьби з бур’янами. Для боротьби з ними сучасна хімічна промисловість пропонує значну кількість гербіцидів. Однак використання їх у виробництві не завжди забезпечує високу економічну окупність. В той же час, при сучасних технологіях застосування хімічних засобів захисту рослин виникає небезпека несприятливого їх впливу на оточуюче середовище і, зокрема, на здоров’я людини.
Виходячи з цього, пошук екологічно безпечних і водночас енергетично та економічно доцільних способів застосування агрохімікатів і фітоценотичних засобів боротьби з бур’янами стає актуальним при розробці та впровадженні сучасних технологій виробництва.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась протягом 1996-1999 рр. в складі планової наукової тематики кафедри землеробства, агрохімії та грунтознавства Сумського державного аграрного університету.
Мета та завдання досліджень. Метою роботи було виявити найбільш раціональні і еколого безпечні засоби боротьби з бур’янами при вирощуванні кукурудзи на силос в умовах північно-східної частини Лісостепу України.
Відповідно до поставленої мети передбачалося вирішити наступні завдання:
2
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в умовах північно-східної частини Лісостепу України:
Практичне значення роботи полягає в розробці і науково-виробничій оцінці еколого безпечних і ресурсозберігаючих засобів боротьби з бур’янами в посівах кукурудзи в умовах північно-східного Лісостепу України. Встановлені параметри локального використання гербіциду прімекстра при вирощуванні кукурудзи на силос.
Декларація особистого внеску. Автором особисто виконано польові і лабораторні дослідження. Узагальнено світову та вітчизняну літературу за проблемою теми дисертації, проаналізовані експериментальні матеріали, зроблено висновки.
Апробація результатів дисертації. Щороку результати досліджень доповідалися на науково-практичних конференціях СДАУ (м. Суми, 1996-1999). За результатами досліджень було зроблено доповідь на конференції, присвяченій 90-річчю від заснування Інституту рослинництва ім. В.Я.Юрьєва УААН (м. Харків, 1999).
Публікації. Основні положення досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковано в 3 наукових працях. З них 1 стаття в тематичній збірці наукових праць, 2 –в наукових журналах. Загальна кількість публікацій за результатами досліджень –.
Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, 6-ти розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг роботи 149 стор., в тому числі основний зміст викладено на 101 стор. Робота ілюстрована 23 таблицями і 40 рисунками.
ЗМІСТ РОБОТИ
1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКУ ДОСЛІДЖЕНЬ
В трьох підрозділах подано огляд про сучасний стан досліджуваних питань з локального внесення гербіцидів в насіннєвих оболонках, ущільнення бобовими компонентами кукурудзи та оптимізації її удобрення.
3
2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводилися протягом 1996-1999 рр. в умовах північно-східного Лісостепу України на базі КСП “8 Березня” Роменського району Сумської області та СДАУ.
Грунт –чорнозем типовий мало гумусний слабовилугований з вмістом в орному шарі гумусу (за Тюріним) - 4.1%, рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) відповідно 15.0 і 8.1 мг на 100г ґрунту, рН сольової витяжки - 6.6, гідролітична кислотність і сума ввібраних основ (за Каппеном-Гільковицем) відповідно 1.0 та 30 мг-екв на 100 г ґрунту, ступінь насиченості основами –%.
Клімат –помірно-континентальний, середньо зволожений, з нерівномірним розподілом опадів на протязі вегетаційного періоду. Найбільша їх кількість (до 70%) припадає на час вегетації сільськогосподарських культур.
Відносна вологість повітря за багаторічними даними становить 86%, а гідротермічний коефіцієнт –,2. Середньорічна температура повітря місцевості становить 6,5С.
Відхилення від середньо багаторічної кількості опадів та температури повітря за вегетаційний період кукурудзи на силос наведені на рисунках 1 і 2.
Рис. 1 Відхилення середньо декадних річних опадів
від середньо багаторічних, мм
4
Рис. 2 Відхилення середньо декадних температур
повітря від середньо багаторічних, ОС
Польові дослідження проводили протягом 1996-1999 років. Об’єктами досліджень були: кукурудза –гібрид Колективний 100 МВ, вика –Льговська 31, кормові боби - Уладівськi фiолетовi. В дослідах використовували: ґрунтовий гербіцид прімекстра 500 (50% к.е.).
Енергію проростання та схожість насіння кукурудзи визначали в лабораторних умовах за ДСТУ 2240-93.
Дослідження проводилися шляхом закладання лабораторних і польових дослідів.
1. Лабораторний дослід по вивченню впливу гербіциду прімекстра на польову схожість насіння проводився за схемою:
концентрація розчину 3%.
5
2. Двофакторний польовий дослід по вивченню ефективності дії способів внесення гербіциду прімекстра в посівах кукурудзи на силос на різних фонах добрив виконувався за схемою:
Фактор А –норми і способи внесення гербіциду:
Фактор Б - фони органо-мінерального живлення:
1. Без добрив (контроль).
. Внесення в рядки NPK;
. –“ –NPK;
4. Внесення в розкид NPK;
. –“ –NPK;
6. –“ –т/га гною.
3. Польовий дослід по вивченню впливу виду і строку підсіву бобових культур в міжряддя кукурудзи на силос з метою біологічної боротьби з бур’янами (алелопатії) складався з варіантів:
1. Одновидовий посів кукурудзи (контроль).
2. Кукурудза в суміші з викою першого строку підсіву (через 14 днів
від появи сходів кукурудзи).
3. Кукурудза в суміші з викою другого строку підсіву (через 25 днів
від появи сходів кукурудзи).
4. Кукурудза в суміші з кормовими бобами першого строку підсіву
(через 14 днів від появи сходів кукурудзи).
5. Кукурудза в суміші з кормовими бобами другого строку підсіву
(через 25 днів від появи сходів кукурудзи).
4. Польовий дослід по вивченню порівняльної ефективності еколого безпечних заходів боротьби з бур’янами в посівах кукурудзи на силос за схемою:
(через 25 днів від появи сходів кукурудзи).
(через 25 днів від появи сходів кукурудзи).
6
Варіанти в польових дослідах закладали рендомізованим методом. Повторність досліду –чотириразова. Площа дослідної ділянки становила 79 м (19,4х4,2 м), облікової –м (17,9х2,8 м) .
Технологія вирощування кукурудзи на силос була загальноприйнятою для зони Лісостепу України.
В дослідах велись такі обліки і спостереження:
визначенням основних фаз росту і розвитку;
росту та розвитку;
Обліки забур’яненості проводили кількісно-ваговим методом у захисній смузі рядка за існуючою методикою. Інтенсивність розпаду лляної тканини визначали за методом “аплікацій” І.С.Вострова та А.Н.Петрової. Визначення вмісту легкогідролізованого азоту в грунті проводили за методом Корнфільда, рухомого фосфору і обмінного калію за методом Чірікова.
Облік врожаю проводили суцільно по ділянках.
Залишкову кількість гербіциду в ґрунті визначали в токсикологічній лабораторії Сумської обласної державної проектно-розвідувальної станції хімізації сільського господарства за методом тонкошарової хроматографії.
Енергетичний аналіз проводили за О.К.Медведовським.
Статистичний аналіз даних проведено методами дисперсійного, кореляційного та регресивного аналізів за прикладною програмою “Statistics” на персональному комп’ютері Pentium II.
Розрахунки економічної ефективності здійснювали за загально прийнятими методиками на основі діючих нормативів.
3. ІНКРУСТУВАННЯ НАСІННЯ КУКУРУДЗИ ГЕРБІЦИДОМ ПРІМЕКСТРА ЯК ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНИЙ СПОСІБ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Встановлено, що лише 20-40% внесеної кількості гербіцидів при суцільному обприскуванні працюють безпосередньо на знищення та пригнічення бур’янів. Решта ж їх витрачається не ефективно або створює ще різні екологічні проблеми. Для усунення цих проблем при вирощуванні кукурудзи на силос протягом 1996-1999 рр. нами були
7
проведенi лабораторні та польовi дослiдження з метою встановлення оптимальної норми внесення гербiциду прiмекстра в насіннєвих оболонках.
В лабораторних дослiдах насіння кукурудзи інкрустували водним розчином NaКМЦ з концентрацією гербіциду 3, 6, 8, 9, 10 та 12% і визначали його енергію проростання та схожість (табл. 1).
Таблиця 1- Енергія проростання і схожість насіння кукурудзи
(середнє за 1996-1999 рр.)
|
Концентрація гербіциду прімекстра в розчині для інкрустування насіння кукурудзи |
Енергія проростання, % |
Схожість, % |
|
1. 0% (контроль ) |
98,3 |
,4 |
|
2. 3% |
97,0 |
,6 |
|
3. 6% |
95,1 |
,3 |
|
4. 8% |
93,0 |
,2 |
|
5. 9% |
90,1 |
,8 |
|
6. 10% |
88,2 |
,9 |
|
7. 12% |
87,3 |
,1 |
При пiдвищенні концентрації гербіциду в розчинi з 3 до 12% показники енергії проростання знижувалися з 97 до 87,3%, а схожості з 98.6% до 87,1%. Граничною концентрацією, при якiй енергiя проростання та схожiсть насіння відповідали вимогам до посівного матеріалу (ДСТУ 2240-93) є 9% (0,9 л гербіциду на 1 т насіння).
Для наступних польових досліджень нами взято варіанти концентрації гербіциду 6, 8 та 9%, що становили відповідно 15, 20 та 22,5 мл/га при нормі висіву кукурудзи 25 кг/га.
При локальному застосуванні 22,5 мл/га гербіциду прімекстра в порівнянні з іншими нормами спостерігалося найбільше пригнічення бур’янів в посівах кукурудзи (рис.3).
Забур’яненість посівів тут була на рівні суцільного внесення 5 л/га гербіциду прімекстра. Однак, норма витрати препарату при цьому була меншою у 200 раз.
8
Рис. 3 Забур’яненість посівів та врожайність силосної маси кукурудзи при різних нормах локального внесення гербіциду прімекстра
(середнє за 1996-1999 рр.)
Умовні позначення варіантів: 1- без гербіцидів, 2-4 - локальне внесення прімекстри 15, 20 і 22,5 мл/га, 5 –суцільне внесення 5 л/га.
Тісний зворотній зв’язок встановлено мiж ступенем забур'яненості посівів та врожайністю кукурудзи на силос:
- за кількістю бур’янів, шт./м:
r = -0,94; r= 0,88; y = 244,9 –,81x,
- за масою бур’янів, г/м:
r = -0,94; r= 0,88; y = 242,4 –,26 x,
де r - коефіцієнт кореляції, r –коефіцієнт детермінації, y- врожайність, ц/га, х і х- відповідно кількість та маса бур’янів на 1 м.
При локальному внесенні гербіциду прімекстра в нормі 22.5 мл/га було отримано урожайність силосної маси, що майже не відрізнялась від варіанту суцільного внесення 5 л/га препарату. При внесенні гербіциду в насіннєвих оболонках значно знижується ступінь забруднення отрутохімікатами ґрунту.
9
4. ФІТОЦЕНОТИЧНИЙ ЗАСІБ ПРИГНІЧЕННЯ БУР’ЯНІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КУКУРУДЗИ
Фітоценотичний метод боротьби з бур’янами пов’язаний з алелопатичними відносинами, що складаються між культурними рослинами і бур’янами в штучних агрофітоценозах.
З метою пригнічення бур’янів в посівах кукурудзи шляхом ущільнення її бобовими культурами проводився пошук найбільш ефективного строку всіву вики посівної та кормових бобів.
Дослідженнями встановлено, що зниження забурненості залежало як від виду бобового компоненту, так і строку його всіву. Найбiльше пригнічення бур’янів в посівах за видами бобового компоненту спостерiгалося при пiдсiві вики. Кращим строком всіву - була фаза 5-7 листків кукурудзи, яка відмічалася на 25 день вiд появи її сходiв (табл. 2).
Таблиця 2 –Забур’яненість і урожайність посівів кукурудзи ущільнених викою та кормовими бобами (середнє за 1997-1999 рр.)
|
Варіанти досліду |
Кількість бур’янів |
Маса бур’янів |
Урожайність |
|
шт./м |
різниця до контролю, шт. (+ / - ) |
г/м |
різниця до контролю, г (+ / - ) |
ц/га |
різниця до контролю, ц (+ / - ) |
|
|
1.Одновидовий посів кукурудзи (контроль) |
39 |
- |
- |
- |
||
|
2. Кукурудза + вика 1-го строку |
18 |
-21 |
-70 |
+5 |
||
|
3. Кукурудза + вика 2-го строку |
6 |
-33 |
-102 |
+17 |
||
|
4. Кукурудза + кормові боби -го строку |
22 |
-17 |
-67 |
+30 |
||
|
5. Кукурудза + кормові боби -го строку |
10 |
-29 |
-94 |
+57 |
||
|
НІР |
- |
- |
- |
- |
Найвищий урожай силосної маси було також отримано при ущiльненні кукурудзи бобовими у фазі 5-7 листків (різниця до контролю склала відповідно 17 і 57 ц/га).
10
Кращий строк всіву вики та кормових бобів був в фазі 5-7 листків кукурудзи. В цьому варіанті через нижчу забур’яненість посівів спостерігалась більш висока врожайність силосної маси.
5. ВПЛИВ ЗАСОБІВ БОРОТЬБИ З БУР’ЯНАМИ НА ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ КУКУРУДЗОЮ І ГРУНТОМ
5.1 Використання алелопатії та синергізму при боротьбі з бур’янами у посівах кукурудзи
Застосування варіантів внесення прімекстри і всіву бобових компонентів призвело до суттєвого зменшення забур'яненості посівів кукурудзи.
Найменша кількість бур’янів та їх маса в порівнянні з локальними та суцільними внесенням прімекстри спостерігалася при другому строку всіву вики і кормових бобів. Більш суттєвий вплив на знищення бур’янів мала вика яра (табл. 3).
Таблиця 3 –Кількість та маса бур’янів при еколого безпечних заходах боротьби з ними в посівах кукурудзи на силос (середнє за 1997-1999 рр.)
|
Варіанти досліду |
Кількість бур’янів |
Маса бур’янів |
||
|
шт./м |
різниця до контролю, % (+ / - ) |
г/м |
різниця до контролю, % (+ / - ) |
|
|
1. Суцільне внесення 5 л/га прімекстри (виробничий контроль) |
14 |
- |
- |
|
|
2.Локальне внесення 22,5 мл/га прімекстри. |
16 |
+14 |
+5 |
|
|
3. Кукурудза + вика -го строку всіву. |
6 |
-57 |
-58 |
|
|
4. Кукурудза + кормові боби 2-го строку всіву. |
10 |
-29 |
-34 |
Порівняння способів внесення прімекстри на різних фонах мінерального живлення показує, що за кількістю знищених бур'янів суцільне і локальне застосування гербіциду прімекстра майже не різниться (табл. 4).
На фоні добрив внесених в рядки застосування гербіциду прімекстра в більшій мірі пригнічувало бур'яни, ніж при розкидному їх внесенні.
11
Таблиця 4 –Кількість бур'янів в захисній смузі рядка кукурудзи на час збирання врожаю, при застосуванні гербіциду прімекстра на різних фонах живлення (середнє за 1997-1999 рр.)
|
Варіанти досліду |
Внесення прімекстри суцільно, 5 л/га |
Внесення прімекстри локально, 22,5 мл/га |
||
|
кількість бур’янів, шт/м |
різниця до контролю, шт. (+ / -) |
кількість бур’янів, шт/м |
різниця до контролю, шт. (+ / -) |
|
|
1.Без добрив (контроль) |
14 |
- |
- |
|
|
2.NPKв рядки |
13 |
-1 |
-2 |
|
|
3.NPKв рядки |
10 |
-4 |
-4 |
|
|
4.NPKврозкид |
16 |
+2 |
||
|
5.NPKврозкид |
17 |
+3 |
+3 |
|
|
6.20 т/га гною |
22 |
+8 |
+6 |
5.2 Біологічна активність грунту в посівах кукурудзи
Біологічна активність грунту визначає ступінь мобілізації поживних речовин і підвищення його потенційної родючості. За різницею впливу на біологічну активність грунту кращими варіантами були підсів вики посівної та кормових бобів порівняно з застосуванням гербіциду прімекстра. В цих варіантах розпад лляного полотна в грунті становив відповідно 56-60%. Більш інтенсивніший розвиток мікрофлори грунту забезпечувався завдяки розвитку кореневої мікрофлори бобових.
Активність грунтової мікрофлори при застосуванні гербіциду прімекстра на різних фонах живлення змінювалась залежно від способів застосування пестициду та системи удобрення. За розпадом лляного полотна в грунті способи застосування гербіциду не відрізнялися.
Застосування гербіциду прімекстра на фоні 20 т/га гною або в варіанті внесення мінеральних добрив у рядки найбільше підвищувало біологічну активність грунт. Розпад лляного полотна тут становив 57-64%.
5.3 Поживний режим грунту в посівах кукурудзи
За вмістом елементів живлення, які доступні для рослин, кращими варіантами за вмістом легкогідролізованого азоту були всів вики посівної та кормових бобів в міжряддя кукурудзи на силос (16-15,4 мг/100 г).
12
Вміст рухомого фосфору та обмінного калію становив відповідно 11,1-11,3 та 5,9-6,0 мг/100 г грунту і був на тому ж рівні, що і при застосуванні гербіциду прімекстра без внесення добрив.
Способи застосування гербіциду значно не відрізнялись за вмістом основних елементів живлення в грунті захисної зони рядка. Внесення прімекстри як локально, так і суцільно на фоні 20 т/га гною або еквівалентної кількості мінеральних добрив (NPK) забезпечувало найвищий вміст в грунті азоту - 15.5-16.1 мг/100 г, фосфору - 12.0-12.2 мг/100 г, і калію - 7.1-7.3 мг/100 г грунту.
5.4 Інтегрована дія заходів боротьби з бур’янами та фону живлення на продуктивність кукурудзи
Дослідженнями, які виконані протягом 1997-1999 років, встановлено, що на не удобреному фоні найвища продуктивність кукурудзи спостерігалася при всіві кормових бобів (200-271 ц/га). Цьому в певній мірі сприяли зниження забур’яненості та збільшення вмісту легкогідролізованого азоту в грунті. При всіві вики в міжряддя кукурудзи продуктивність посівів знижувалася (до 177-214 ц/га), що пояснюється як пригніченням кукурудзи викою, так і втратами зеленої маси вики, що спостерігаються при збиранні кукурудзи на силос (табл. 5).
Таблиця 5 - Урожайність силосної маси кукурудзи при еколого безпечних заходах боротьби з бур’янами в посівах кукурудзи (середнє за 1997-1999 рр.)
|
Варіанти досліду |
р. |
р. |
р. |
середнє |
|
1 Суцільне внесення прімекстри (виробничий контроль) |
204 |
|||
|
2.Локальне внесення прімекстри |
207 |
|||
|
3. Кукурудза + вика 2-го строку |
205 |
|||
|
4. Кукурудза + кормові боби -го строку |
245 |
|||
|
НІР |
14 |
Порівняно до суцільного застосування гербіциду прімекстра локальне забезпечувало врожайність силосної маси при всіх системах удобрення на однаковому рівні (рис.4).
13
Рис. 4 Ефективність дії способів застосування гербіциду прімекстра на різних фонах живлення (середнє за 1997-1999 рр.)
Найвищий врожай було отримано при застосуванні гербіциду прімекстра на фоні мінеральних добрив NPK внесених врозкид (314 ц/га) та NP2Kвнесених в рядки 291-293 ц/га.
Розрахунки енергетичної та економічної ефективності вирощування кукурудзи на силос при застосуванні різних засобів боротьби з бур’янами показали, що на не удобреному фоні найбільш доцільними були варіанти з всівом кормових бобів та з локальним внесення 22,5 мл/га прімекстри. Коефіцієнти енергетичної ефективності в цих варіантах становили відповідно 4,10 та 3,77, а собівартість 1 ц силосної маси - 1,72 та 1,90 грн.
Порівняння способів застосування гербіциду прімекстра в посівах кукурудзи при різних системах її удобрення свідчить про перевагу
14
локального. Він за показниками енергетичної та економічної оцінки був кращий за окупністю енергетичних та матеріальних витрат. При застосуванні гербіциду прімекстра на фоні добрив, що вносилися в рядки, економічна та енергетична ефективність підвищувалися.
ВИСНОВКИ
Проведені дослідження по вивченню ефективності еколого безпечних засобів боротьби з бур’янами в посівах кукурудзи, що вирощується на силос, дозволяють зробити наступні висновки.
15
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ
16
Міщенко Ю.Г. Порівняльна оцінка еколого безпечних заходів боротьби з бур’янами в посівах кукурудзи на різних фонах мінерального живлення в умовах північно-східного Лісостепу України.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю –.01.01 –Загальне землеробство. –Національний аграрний університет. –Київ. –999.
Захищається рукопис дисертації, який містить результати комплексної оцінки екологобезпечних заходів боротьби з бур’янами в посівах кукурудзи, що вирощується на силос в умовах північно-східного Лісостепу України.
За результатами проведених досліджень встановлено, що для локального внесення гербіциду прімекстра в насіннєвих оболонках, найбільш ефективне інкрустування насіння кукурудзи даним препаратом в нормі 0,9 л/т. Виявлено, що ущільнення кукурудзи у фазі 5-7 листків кормовими бобами –є доцільним фітоценотичним засобом пригнічення бур’янів.
Визначено позитивний вплив даних еколого безпечних засобів боротьби з бур’янами на біологічну активність та поживний режим грунту. Розрахунки енергетичної та економічної ефективності вказують на раціональність застосування цих заходів при вирощуванні кукурудзи на силос.
Ключові слова: еколого безпечні засоби боротьби, бур’яни, кукурудза, гербіцид, ущільнення.
Мищенко Ю.Г. Сравнительная оценка эколого безопасных приемов борьбы с сорняками в посевах кукурузы на различных фонах питания в условиях Северо-восточной Лесостепи Украины.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности –.01.01 –Общее земледелие. –Национальный аграрный университет. –Киев. –.
Защищается рукопись диссертации, которая содержит результаты комплексной оценки эколого безопасных приемов борьбы с сорняками в посевах кукурузы, выращиваемой на силос в условиях северо-восточной Лесостепи Украины.
Из результатов проведенных исследований установлено, что для локального внесения гербицида примэкстра в семенных оболочках, наиболее эффективное инкрустирование семян кукурузы данным препаратом в норме 0,9 л/т. Сравнение способов сплошного и локального (в семенных оболочках) применения гербицида примэкстра, при выращивании кукурузы с различными системами удобрения, не показало существенного различия в его фитотоксическом действии на сорняки.
17
Угнетающее действие гербицида примекстра на сорняки усиливало рядковое удобрение кукурузы. Урожайность силосной масы при локальном и сплошном его внесении была на одном уровне, и вбольшей мере зависела от удобрения кукурузы.
Данные опытов указывают, что при внесении гербицида с инкрустированными семенами, значительно уменьшается норма расхода препарата, благодаря чему снижается загрязнение окружающей среды.
Выявлено, что уплотнение кукурузы кормовыми бобами является целесообразным фитоценотическим приемом подавления сорняков. Для снижения засоренности посевов более эффективен второй срок подсева бобовых в междурядья кукурузы –в фазе 5-7 листьев.
Определено положительное влияние данных эколого безопасных приемов борьбы с сорняками на биологическую активность и питательный режим почвы. Расчеты энергетической и экономической эффективности указывают на рациональность применения этих приемов для борьбы с сорняками.
Ключевые слова: Эколого безопасные приемы борьбы, сорняки, кукуруза, гербицид, уплотнение.
Mishchenko Y.H. Comparative estimation of ecologically safe measures of fighting weeds in maize crop against different background of mineral supply in conditions of north-eastern Forest Steppe Zone of Ukraine. –A manuscript.
This is a thesis for the degrel of Candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.01 –general soil cultivation. –National agrarian university. –Kyiv. –.
The manuscript of the thesis which contains the results of comprehensive ecologically safe measures of fighting weeds in the crop of maize grown for silage in conditions of north-eastern Forest Steppe Zone of Ukraine is defended.
The results of the investigation proved that encrusting seeds of maize with herbicide primextra at the rate of 0,9 l per ton was the most effective for local application of this chemical in coated seeds.
It was determined that growing of maize at the stage of 5-7 leaves in mixture with feed beans was a reasonable phytocenotic measure of suppressing weeds.
Positive effect of these ecologically safe measures of fighting weeds on biologic activity and nutrient supply of soil was discovered. The estimates of energy and economic efficiency demonstrated the advisability of application of these measures while growing maize for silage.
Key words: ecologically safes measures of fighting, weeds, maize, herbicide, in mixture.