У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Тернопіль 1999

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 5.4.2025

Міністерство охорони здоровя України

Тернопільська державна медична академія

ім. І. Я.Горбачевського

ГРИЦУЛЯК ВОЛОДИМИР БОГДАНОВИЧ

УДК 611.631:616.34 - 007.43

МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КРОВОНОСНОГО РУСЛА І ПАРЕНХІМИ ЯЄЧКА ПРИ ПАХВИННІЙ ГРИЖІ ТА ПІСЛЯ ПЛАСТИКИ

ПАХВИННОГО КАНАЛУ

14.03.01 – нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Тернопіль - 1999 


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі нормальної анатомії Івано-Франківської державної медичної академії МОЗ України

Науковий керівник:

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Шутка Богдан Васильович,

Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри нормальної анатомії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор,

Гнатюк Михайло Степанович, 

Тернопільська державна медична академія ім. І. Горбачевського, завідувач кафедри нормальної анатомії

Заслужений діяч народної освіти України, доктор медичних наук, професор,

Топка Ельвіра Григорівна, 

Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра нормальної анатомії, м. Київ.

Захист відбудеться 23 квітня 1999 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім. І. Горбачевського за адресою: 282001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І.Горбачевського МОЗ України (280001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1).

Автореферат розіслано  _19_” _,березня__ 1999 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор          КІТ О.М.


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема чоловічого безпліддя залишається постійно актуальною. Це пов’язано з високою чутливістю паренхіми яєчок до впливу різноманітних факторів зовнішнього середовища (Н.М. Тарасов, 1990; А.Г. Пугачов, В.В. Євдокимов, В.І. Єрасова, 1995; М.Б. Пастух, 1996; Y.J. Suominen, 1995).

Ця проблема має виражений соціальний характер, бо в останні роки зростає кількість безплідних шлюбів, при цьому 30-60 % з них зумовлені розладами запліднюючої здатності супруга. Нерідко причиною зниження сперматогенної та ендокринної функцій яєчка є гострі і хронічні розлади кровообігу в ньому (С.С. Райцина, 1985; Е.Г Топка, 1993; Б.В. Шутка, 1996; A.M. Romanenko, I.N. Malyskin, 1996). Останні відбуваються при наявності пахвинної грижі, вміст котрої створює періодичну або постійну компресію на кровоносні судини сімяного канатика. Нерідко сама операція виділення грижового мішка негативно впливає на яєчко в звязку з компресією судин та нервів сімяного канатика, їх пораненням і перевязкою, втягуванням у рубець, тромбозом. Це викликає циркуляторну гіпоксію в  органі  та  наступну  його  атрофію  і  безпліддя  (Б.В. Шутка, 1990; T. Matsuda, Y. Hiura, K. Muquruma, 1996). 

Переважна більшість робіт, присвячених пластиці пахвинного каналу, стосується надійності того чи іншого способу в плані зниження можливого рецидиву грижі. Оцінюючи віддалені результати герніопластики, хірурги не завжди надають достатньої уваги таким ускладненням, як післяопераційний набряк яєчка і калитки, частковій атрофії яєчка на стороні операції. Ці ускладнення нерідко можуть бути причиною структурно-функціональних порушень в яєчку, в тому числі розладів сперматогенезу, хоча в багатьох монографіях з питань герніопластики ця проблема зовсім не висвітлюється. Разом з тим, дослідження репродуктивної функції статевої залози дає можливість стверджувати, що герніопластика, проведена в будь-якому віці, супроводжується зниженням сперматогенної та ендокринної функцій яєчка (S.M. Kupta, W.A. Morrison, 1997).

Проте питання про вплив герніопластики на статеві функції чоловіка дискутується. Частина авторів (S. Sultanov, 1996) дотримується думки, що операція не має згубного впливу на яєчко. Враховуючи такі дані літературних відомостей, ми вирішили в межах доступних нам можливостей, доповнити наукові пізнання з даної проблеми, дати їм якісну та кількісну оцінки.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом Івано-Франківської державної медичної академії і є частиною науково-дослідної теми кафедри нормальної анатомії ІН 11.01. 0026.94 “Стуктурна організація мікроциркуляторного русла і судинно-тканинних відношень різних органів при дії гіпоксії”.

Мета дослідження. Визначити закономірності розвитку реактивних та компенсаторно-відновних процесів у сімяних канальцях яєчка у відповідь на механічну травму його судин при наявності пахвинної грижі та після пластики передньої і задньої стінки пахвинного каналу.

Задачі дослідження:

вивчити характер структурних змін в кровоносних судинах, компонентах гематотестикулярного бар’єру та сімяних канальцях у чоловіків зрілого віку та при компресії судин сімяного канатика яєчка вмістом грижового мішка при наявності косої і прямої пахвинної грижі;

вивчити особливості структурних змін у кровоносних судинах, компонентах ГТБ та сімяних канальцях після пластики передньої і задньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі;

вивчити зміни в кровоносних судинах і паренхімі яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу при прямій пахвинній грижі;

дати характеристику структурних змін в кровоносних судинах, компонентах ГТБ та сімяних канальцях після пластики передньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі.

Наукова новизна одержаних результатів. 

Вперше комплексно вивчено особливості структурних змін в яєчку у звязку з судинними розладами в елементах сімяного канатика, зумовлених дією на них вмісту грижового мішка. Встановлено зменшення обєму яєчка, ядер інтерстиційних ендокриноцитів, діаметрів сімяних канальців, кількості сперматоцитів і сперматид у грижоносіїв ще до операції герніотомії. Виявлено залежність морфологічних змін в яєчку від виду пластики пахвинного каналу при косих і прямих пахвинних грижах. Обгрунтовано необхідність раннього хірургічного лікування пахвинних гриж з метою профілактики чоловічого безпліддя.

Практичне значення одержаних результатів.

Результати роботи свідчать про необхідність раннього хірургічного лікування пахвинних гриж з метою зменшення тривалості компресії кровоносних судин яєчка вмістом грижового мішка та зниження ймовірності часткової атрофії яєчка.

Аналіз структурних змін в яєчку після пластики передньої та задньої стінки пахвинного каналу при косих пахвинних грижах свідчить, що різниця обєму яєчка, діаметра сімяних канальців, обєму ядер інтерстиційних ендокриноцитів, числа сімяних канальців з важким ступенем пошкодження клітин сперматогенного епітелію та спустошених канальців є незначною і дорівнює в середньому 4,2 %. Основні структурні зміни в яєчку грижоносіїв розвиваються ще до операції герніотомії. Сама операція може стати додатковим травмуючим кровоносні судини яєчка фактором.

Отримані результати можуть використовуватись в курсах лекцій та включатись у навчальні посібники з анатомії, гістології, хірургії.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у виборі напрямку, обсягу, методів дослідження, в постановці мети та формуванні завдань, проведенні досліджень, в аналізі та узагальненні їх результатів, обгрунтуванні висновків роботи, а також у підготовці наукових даних до публікації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на засіданнях Івано-Франківського обласного товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів (1994-1998), на 1 національному Конгресі анатомів, гістологів і топографоанатомів України (Івано-Франківськ, 1994), наукових конференціях з актуальних питань анатомії судинної системи (Львів, 1995), з питань морфогенезу (Чернівці, 1996).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць: одна монографія, 4 - у фахових виданнях. Інші публікації – в матеріалах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація надрукована на 172 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, 7 розділів (огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, які поділені на 4 розділи і 5 підрозділів, обговорення результатів дослідження та висновки, що складаються з 8 пунктів). Дисертація ілюстрована 63 рисунками, 25 таблицями. Список використаної літератури вміщує 224 джерела вітчизняних і зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи.

Матеріал і методи дослідження. Для вивчення артеріального, венозного, мікроциркуляторного русла яєчка, сімяних канальців та гематотестикулярного барєра використано 124 препарати яєчка, забраних при аутопсії практично здорових чоловіків зрілого віку (18-45 років), у яких була пахвинна грижа, або котрі перенесли пластику пахвинного каналу в терміни до 5 років. Досліджено 18 біоптатів яєчка чоловіків, хворих на безпліддя, повязане з грижею та герніотомією. Досліджуваний матеріал розподілений на такі групи: 1) яєчка чоловіків зрілого віку (контроль); 2) яєчка чоловіків зрілого віку при наявності косої або прямої пахвинної грижі; 3) яєчка чоловіків зрілого віку після пластики передньої і задньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі; 4) яєчка чоловіків зрілого віку після пластики задньої стінки пахвинного каналу при прямій пахвинній грижі.

Експерименти з імітацією пластики передньої стінки пахвинного каналу виконані на 70 білих щурах, котрим виконували розріз вентральної стінки пахвинного каналу довжиною 1 см. Рану пошарово зашивали, сімяники вивчали на 7, 30, 90 добу.

Для вирішення поставлених завдань застосували такі методи досліджень: 1) роздільну інєкцію артерій, вен, мікроциркуляторного русла; 2) ангіорентгенографію яєчка; 3) визначення його обєму; 4) дослідження будови сімяних канальців; 5) електронномікроскопічне дослідження компонентів гематотестикулярного барєру.

Інєкційні методи дослідження кровоносного русла яєчка. Для вивчення артерій та вен яєчка використовували тонко терті свинцеві білила, розведені в рівних частинах ефіру і хлороформу. Артерії та вени яєчка заповнювали окремо, безпосередньо через яєчкову артерію чи вену. Після інєкції судин яєчка виконували ангіорентгенографію. Обєм ізольованого від придатка яєчка визначали з допомогою мірного циліндра.

Для інєкції судин мікроциркуляторного русла яєчка використали хлороформну суміш паризької синьої (10 г фарби на 100 мл розчинника, що складався з хлороформу і ефіру в співвідношенні 3:1). Шматочки тканин яєчка фіксували в 12 % нейтральному формаліні протягом 14 днів, доводили їх до целоїдинових блоків, виготовляли зрізи, котрі просвітлювали в метиленовому ефірі саліцилової кислоти і вивчали під бінокулярним мікроскопом МПС-6.

Гістологічні дослідження сімяних канальців яєчка. Біоптати яєчка фіксували в рідині Буена або ценкер-формолі. Матеріал доводили до парафінових блоків за загальноприйнятою методикою. На мікротомі отримували зрізи товщиною 5-7 мкм, котрі фарбували гематоксилін-еозином, а також реактивом Шифф-йодна кислота з дофарбовуванням гематоксиліном Ерліха. Після чого дослідження проводилось під мікроскопом МБС-6 при різних збільшеннях. Діаметр канальців вимірювали з допомогою гвинтового окулярмікрометра АМ-2 (МОФ-1-15х).

Морфометрична оцінка сімяних канальців яєчка. В кожному випадку визначали: 1) діаметр сімяних канальців; 2) ступінь пораження клітин сперматогенного епітелію; 3) число клітин сперматогенного епітелію.

Критерієм визначення ступеня пошкодження клітин сперматогенного епітелію служила гістологічна картина сімяних канальців, котра могла бути віднесена до одного з пяти типів: 1) нормальна будова канальців (клітини різного ступеня диференціювання розміщуються концентричними шарами); 2) легкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію (незначна частина клітин має ознаки каріопікнозу, каріорексису, вакуолізації, гіперхромності цитоплазми, злущення їх в просвіт канальців, набряк власної оболонки канальців); 3) важкий ступінь пошкодження (частина клітин сперматогенного епітелію з явищами дегенерації та відшаруванням від власної оболонки канальців, порушена їх цілісність); 4) спустошені сімяні канальці, (пристінково зберігаються підтримуючі епітеліоцити, окремі сперматогонії та сперматоцити); 5) сімяні канальці з незавершеним сперматогенезом, але без ознак пошкодження клітин (В.М. Паращин, 1984). Проведено підрахунок статевих клітин (C.J. Keulen, D.G. Rooj, 1974).

Морфофункціональна оцінка інтерстиційних ендокриноцитів. Для оцінки функціональної активності інтерстиційних ендокриноцитів визначали обєм їх ядер. У гістологічних препаратах з допомогою окулярмікрометра при збільшенні х 900 вимірювали мінімальний і максимальний діаметр 50 ядер клітин. Обєм ядер розраховували за формулою еліпса V=/LBІ (Л.Е. Хесин, 1967), де V – об’єм ядра, L – максимальний діаметр, В – мінімальний діаметр. Отримані результати виражали в кубічних мікрометрах.

Статистична обробка отриманих результатів проведена на компютері за програмою STAT 10.

Електронномікроскопічне дослідження структур яєчка. Матеріал з біоптатів яєчка фіксували протягом 1,5-2 годин в 1% розчині осмієвої кислоти, відмивали в 0,1 М фосфатному буфері з pH 7,4, зневоднювали в спирті зростаючої концентрації, просочували в суміші епону і аралдіту.

Отримані на ультрамікротомі зрізи доконтрастовували 2% розчином уранілацетату на 70? спирті і сумішшю Рейнольдса та вивчали на електронному мікроскопі JЕМ-100 В з прискорюючою напругою 75 кВ і наступним фотографуванням при збільшенні 6000-20000 разів.

Кровоносні судини і паренхіма яєчка у чоловіків зрілого віку в нормі. Кровопостачання яєчка здійснюється яєчковою, артерією сімявиносної протоки та кремастерною. Найбільшою з них є яєчкова артерія, яка, починаючись від черевного відділу аорти, вступає в пахвинний канал і проходить у складі елементів сімяного канатика, а потім розгалужується на дрібні гілки, які проникають в паренхіму яєчка. Вони формують навколо сімяних канальців капілярну сітку, з якої беруть початок венозні судини яєчка, серед котрих визначаються поверхневі і глибокі вени, які утворюють лозоподібне сплетення.

У даній віковій групі обєм яєчка складає в середньому 19,38±1,48 см?, а діаметр сімяних канальців 219,71±1,57 мкм. В 12% з них визначається вакуолізація цитоплазми, гіперхроматоз ядер в сперматоцитах і сперматидах, які можна класифікувати як легкий ступінь порушення сперматогенезу. Проведений кількісний аналіз різних типів статевих клітин показав, що число сперматогоній складає 6,29±0,99, сперматоцитів – 165,34±5,64, сперматид – 368,74±8,84. У міжканальцевій сполучній тканині розміщуються групами (по 5-7) інтерстиційні ендокриноцити. Обєм їх ядер складає в середньому 98,77±1,76 мкм?.

Стінка кровоносних капілярів яєчка складається з базальної мембрани, до якої прилягають 2-3 ендотеліоцити з витягнутої форми ядром, хроматин у якому розповсюджений рівномірно. В біляядерній зоні цитоплазми ендотеліоцитів розміщений комплекс Гольджі, ендоплазматична сітка, мітохондрії. Периферичні відділи цитоплазми ендотеліоцитів місцями стоншуються, пори і фенестри в них не виявлено.

Власна оболонка покручених сімяних канальців має складну будову. В ній розрізняють базальну мембрану, представлену багатошаровою гомогенною речовиною. Вона розміщена між підтримуючими епітеліоцитами і сперматогоніями та міоідними клітинами.

Ззовні від базальної мембрани у власній оболонці покручених сімяних канальців знаходяться 2-4 шари міоідних клітин, проміжки між котрими заповнені колагеновими волокнами. Ядра цих клітин веретеноподібні, їх нуклеоплазма містить різну кількість гранул хроматину, конденсованого біля ядерної оболонки. Тонкі периферичні відростки цитоплазми міоідних клітин тісно прилягають один до одного, але прямих контактів не утворюють.

Цитоплазма цих клітин багата мікропіноцитозними міхурцями, в ній знаходяться мітохондрії, цистерни ендоплазматичної сітки та тоненькі паралельно розміщені міофіламенти, котрі посилюють електронну щільність цитоплазми. Підтримуючі епітеліоцити характеризуються неправильної форми з глибокими інвагінаціями ядром, котре розміщене переважно в базальній частині цитоплазми. В останній знаходиться значна кількість електроннощільних крапель ліпідів, овальної або витягнутої форми мітохондрії, канальці гранулярної ендоплазматичної сітки та елементи комплексу Гольджі, великі везикули. В базальній частині канальця між плазмалемами підтримуючих епітеліоцитів визначаються спеціалізовані зєднання, котрі мають трикомпонентну структуру, що включає в себе плазмалеми, цистерни ендоплазматичної сітки та мікрофіламенти.

Стан кровоносних судин і паренхіми яєчка в умовах косої пахвинної грижі у неоперованих чоловіків. При наявності косої пахвинної грижі кровоносні судини сімяного канатика зазнають періодичної або постійної компресії з боку вмісту грижового мішка. При даному захворюванні, досліджено 20 препаратів яєчка.

Вивчення артеріограм з препаратів яєчок показало наявність розширення просвіту всіх трьох артерій статевої залози – яєчкової, кремастерної та артерії сімявиносної протоки в межах 15-20 %, в порівнянні з контролем, що є реакцією судин на компресійний вплив. Дрібні паренхіматозні артерії розміщені щільніше в звязку з помірною атрофією паренхіми яєчка.

Як поверхневі, так і глибокі вени статевої залози покручені, зростає ширина їх просвіту. В умовах пахвинної грижі з боку мікроциркуляторного русла паренхіми яєчка спостерігається нерівномірна концентрація капілярів довкола сімяних канальців, особливо в межах переднього краю органа. Мають місце ділянки паренхіми з частковою редукцією судин мікроциркуляторного русла або їх ущільнення. Просвіт капілярів на протязі нерівномірний. Розширені місця чергуються зі звуженими.

Обєм яєчка складає в середньому 17,81±1,53 см?, діаметр сімяних канальців зменшується до 178,62±11,25 мкм. Близьку до звичайної будови зберігають 29 % сімяних канальців, 20 % сімяних канальців мають важкі розлади сперматогенезу, власна оболонка частини з них потовщена, гіалінізована. Число сперматоцитів зменшилось до 137,19±4,32, а сперматид – до 285,61±5,97. В інтерстиціальній тканині має місце вогнищева лімфоцитарна інфільтрація, обєм ядер інтерстиційних ендокриноцитів складає 85,27±3,11 мкм?.

При косій пахвинній грижі у власній оболонці сімяних канальців внутрішній неклітинний шар потовщений. Ядра міоідних клітин деформовані. Їх цитоплазма світла. В мітохондріях має місце гомогенізація крист, ущільнення або вакуолізація матрикса, набухання цистерн, деструкція мембран комплексу Гольджі та канальців ендоплазматичної сітки.

У ядрах підтримуючих епітеліоцитів хроматин сконцентрований біля каріолеми, матрикс цитоплазми світлий за рахунок великої кількості різного розміру везикул. У цитоплазмі переважають невеликі мітохондрії з деструктивно зміненими кристами та ущільненим матриксом. Елементи ендоплазматичної сітки та комплексу Гольджі редуковані. Спостерігається велика кількість ліпідних включень, рибосом. У місцях контактів плазмалем підтримуючих епітеліоцитів відзначається їх зближення та згущення електронощільного матрикса.

У ядрах сперматогоній має місце рівномірна конденсація хроматину та просвітлення матриксу, ядерце зміщене на периферію. В цитоплазмі зменшена кількість органел. В сперматоцитах цитоплазма низької електронної щільності з деструкцією мітохондрій і розширенням перинуклеарних цистерн. У сперматидах виявлено везикуляцію цитоплазми, розширення канальців ендоплазматичної сітки, дезорганізацію крист мітохондрій, каріоліз.

Ядра інтерстиційних ендокриноцитів набувають неправильної форми, каріоплазма нерівномірно ущільнена, перинуклеарний простір вакуолізований. У цитоплазмі виділяється різке розширення канальців ендоплазматичної сітки, їх часткова або повна дегрануляція.

Стінка кровоносних капілярів яєчка в умовах косої пахвинної грижі нерівномірно по периметру потовщена за рахунок набухання цитоплазми ендотеліоцитів і розширення базального шару. Просвіт капілярів звужений. Структура гранулярної ендоплазматичної сітки характеризується розширенням просвіту і дегрануляцією профілів резервуарів. В овальної форми мітохондріях має місце руйнування крист, гомогенізація матрикса, наростання мікропіноцитозу. Ядра ендотеліоцитів набувають неправильної форми з периферичною конденсацією хроматину. Каріолема утворює місцями глибокі інвагіонації. Сполучення між сусідніми ендотеліоцитами зберігають свою форму і структуру.

Зміни в кровоносних судинах і паренхімі яєчка в умовах прямої пахвинної грижі у неоперованих чоловіків. При прямій пахвинній грижі досліджено 18 препаратів яєчка, обєм якого в середньому знизився до 16,05±2,69 см?. На стороні грижі розширені артеріальні та венозні судини яєчка, які в його паренхімі є більш покрученими і розташовані більш щільно, особливо мікроциркуляторна ланка. Діаметр сімяних канальців складає 167,70±6,93 мкм. Тільки в 37,4 % сімяних канальців біля їх власної оболонки визначається кілька шарів сперматогенного епітелію, в решті сімяних канальців має місце різний ступінь його редукції. Число сперматоцитів знизилось до 129,36±3,78, а сперматид – до 263,09±6,85. Обєм ядер інтерстиційних ендокриноцитів складає 79,55±1,15 мкм?.

Внутрішній неклітинний шар власної оболонки сімяних канальців нерівномірно потовщений. Ядра міоідних клітин видовжені з периферичною конденсацією хроматину. Канальці ендоплазматичної сітки цитоплазми міоідних клітин розширені, кристи мітохондрій редуковані. Цитоплазма підтримуючих епітеліоцитів та сперматогоній вакуолізована, кристи мітохондрій редуковані, матрикс гомогенізований. Ядерний хроматин розповсюджений рівномірно. В сперматоцитах і сперматидах цитоплазма світла, із значною кількістю великих вакуолей. Кристи частини мітохондрій гомогенізовані, структура акросоми не порушена. В інтерстиційних ендокриноцитах цитоплазма вакуолізована, матрикс мітохондрій гомогенізований. У кровоносних капілярах частина ядер ендотеліоцитів деформована, цитоплазма цих клітин в стані набухання , просвіт капілярів звужений.

Стан кровоносних судин і паренхіми яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі. При даному виді герніотомії досліджено 22 препарати яєчка. На стороні операції відбувається розширення просвіту артеріальних і, особливо, венозних судин, рисунок яких змінений. Обєм яєчка дорівнює 16,76±1,98 см?, діаметр сімяних канальців  –  169,79±13,89 мкм.  У 29,8 % сім’яних канальців – важкий ступінь порушення сперматогенезу, а 19,2 % канальців спустошені. До власної оболонки більшості сімяних канальців прилягає 2-3 шари клітин сперматогенного епітелію. Число сперматоцитів зменшилось до 98,42±3,01, а сперматид – до 180,89±4,28. Обєм ядер інтерстиційних ендокриноцитів зменшений до 79,33±1,98 мкм?.

Спостерігається потовщення внутрішнього неклітинного шару власної оболонки канальців. У цитоплазмі міоідних клітин має місце редукція міофіламентів та крист мітохондрій, вакуолізація їх матриксу. Елементи ендоплазматичної сітки розширені, кількість мікропіноцитозних пухирців збільшена.

У ядрах підтримуючих епітеліоцитів хроматин розповсюджений дифузно. Перинуклеарний простір виражений слабо. В цитоплазмі підтримуючих епітеліоцитів спостерігається велика кількість везикул. Мітохондрії характеризуються щільним матриксом та частково редукованими кристами. Елементи комплексу Гольджі та ендоплазматичної сітки розширені, збільшена кількість ліпідних включень, появляються міеліноподібні структури, відбувається деформація спеціалізованих зєднань. У сперматогоніях має місце розширення порожнин ендоплазматичної сітки. В мітохондріях відзначається фрагментація крист, вакуолізація матрикса. Перинуклеарний простір нерівномірно розширений. Такого ж характеру ультраструктурні зміни спостерігаються і в сперматоцитах та сперматидах, у яких появляються великих розмірів везикули та часткове вимивання хроматину з ядер.

Інтерстиційні ендокриноцити характеризуються нерівномірною щільністю нуклеоплазми. Мітохондрії набувають неправильної форми. Частина з них повністю зруйнована, в інших вакуолізований матрикс та фрагментовані кристи. Елементи комплексу Гольджі і цистерни ендоплазматичної сітки розширені. В цитоплазмі клітин знаходиться велика кількість везикул.

Просвіт кровоносних капілярів звужений за рахунок набухання цитоплазми ендотеліоцитів, внутрішня плазмолема яких утворює різної форми і висоти виступи. Комплекс Гольджі розвинутий слабо, канальці ендоплазматичної сітки розширені, з явищами дегрануляції. Кількість і розміри мітохондрій зменшені, вони набувають неправильної форми, кристи в більшості з них зруйновані, а матрикс вакуолізований. Структура контактів між ендотеліоцитами не порушена. Ядра ендотеліоцитів неправильної форми, нуклеолема утворює різної глибини інвагінації, хроматин сконцентрований периферично, перинуклеарний простір нерівномірно розширений.

Зміни в кровоносних судинах і паренхімі яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу при прямій пахвинній грижі. Досліджено 19 препаратів яєчок після герніотомії. Поряд зі значним розширенням артерій та вен у межах сімяного канатика мають місце виражена покрученість та більша їх концентрація в паренхімі яєчка, що зумовлено його частковою атрофією і зменшенням обєму до 15,26±1,76 см?. Діаметр сімяних канальців складає 153,42±5,45 мкм, обплітаючі їх судини мікроциркуляторного русла деформовані. Тільки 27,6 % сімяних канальців зберігають кілька шарів клітин сперматогенного епітелію, в інших – різний ступінь редукції клітин, число сперматоцитів дорівнює 83,22±2,86, сперматид – 167,10±5,38. Власна оболонка сімяних канальців потовщена, між ними добре виражені прошарки сполучної тканини з розміщеними по ходу кровоносних судин інтерстиційними ендокриноцитами, обєм ядер котрих становить 73,99±0,98 мкм?.

Базальна мембрана власної оболонки сімяних канальців зберігає багатошаровість. Місцями вона на різну глибину випинається в сторону клітинних елементів сімяного канальця. Між кількома шарами міоідних клітин знаходяться волокнисті структури, яких особливо багато назовні від базальної мембрани власної оболонки канальця. В цитоплазматичних відростках міоідних клітин має місце мікропіноцитоз та вакуолізація цитоплазми. В цитоплазмі підтримуючих епітеліоцитів наявна велика кількість світлих вакуоль. Мітохондрії характеризуються деструкцією крист, матрикс гомогенізований. Спеціалізовані зєднання між підтримуючими епітеліоцитами зберігають трикомпонентну будову, але цистерни ендоплазматичної сітки тут значно розширені, розходження цитомембран не спостерігається.

У ядрах сперматоцитів відзначається нерівномірна конденсація хроматину та розширення перинуклеарного просвіту. В мітохондріях має місце редукція крист, просвітлення матриксу. Цистерни ендоплазматичної сітки розширені.

Цитоплазма інтерстиційних ендокриноцитів вакуолізована, мітохондрії із світлим матриксом і редукованими кристами.

Стан кровоносних судин та паренхіми яєчка після пластики передньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі. Після даного виду герніотомії досліджено 20 препаратів яєчка. В середньому обєм яєчка знизився до 16,58±2,37 см?. Має місце помітне розширення просвіту артерій яєчка. Значно змінені як поверхневі, так і глибокі вени яєчка, а особливо вени в ділянці сімяного канатика. Елементи мікроциркуляторного русла нерівномірно розширені на протязі, місцями редуковані. Діаметр сімяних канальців складає 176,06±3,58 мкм, 27,4 % з них зберігають будову, близьку до норми, а в решти – спостерігається легкий і важкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію та спустошені сімяні канальці. Кількість сперматоцитів зменшилась до 96,43±3,74, а сперматид – до 190,36±5,93.

Внутрішній неклітинний шар власної оболонки сімяних канальців нерівномірно потовщений, розшарований і на різну глибину проникає в канальці між клітини.

У власній оболонці сімяних канальців наявна велика кількість колагенових волокон різної орієнтації. Ядра міоідних клітин переважно неправильної форми, в нуклеоплазмі спостерігається вогнищева концентрація хроматину. Мітохондрії невеликих розмірів, овальної форми, матрикс їх вакуолізований, кристи частково редуковані, канальці ендоплазматичної сітки звужені, рибосоми в них не визначаються.

В цитоплазмі підтримуючих епітеліоцитів, сперматогоній, сперматоцитів і сперматид виявляється значна кількість везикул, деструкція мітохондрій, розширення канальців ендоплазматичної сітки та елементів комплексу Гольджі.

Стан кровоносних судин і паренхіми сімяників в умовах імітації пластики передньої стінки пахвинного каналу у щурів. На 30 добу досліду маса сімяників на стороні операції дорівнює 986,8±65,05 мг проти 1260,8±47,88 мг в контролі. В них має місце деформація артеріальної сітки, судин мікроциркуляторного русла та вен сімяників.

В більшості сімяних канальців визначаються різного характеру структурні зміни. Зокрема, легкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію спостерігається в 33% сімяних канальців, важкий – у 20 % канальців, 8 % канальців спустошені.

Висновки

1. Будова кровоносних судин яєчка, власної оболонки сімяних канальців та підтримуючих епітеліоцитів у чоловіків зрілого віку має свої особливості, які забезпечують нормальний перебіг сперматогенезу.

2. Результатом впливу вмісту грижового мішка на судинно-нервовий пучок сімяного канатика при косій пахвинній грижі є часткова атрофія яєчка, яка проявляється зменшенням його обєму на 8 %, діаметру сімяних канальців на 19 %, обєму ядер інтерстиційних ендокриноцитів на 15 %, числа сперматоцитів на 17 % і сперматид на 23 %, редукцією крист мітохондрій, розширенням канальців ендоплазматичної сітки в цитоплазмі міоідних клітин та підтримуючих епітеліоцитів.

3. При прямій пахвинній грижі розлади кровообігу в яєчку супроводжуються зменшенням його обєму на 16 %, діаметру сімяних канальців на 24 %, обєму ядер інтерстиційних ендокриноцитів на 20 %, кількості сперматоцитів на 22 %, сперматид на 29 % та деструктивними змінами в ендотеліоцитах кровоносних капілярів, міоідних клітинах, підтримуючих епітеліоцитах.

4. Після операції пластики передньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі, порівнюючи з неоперованою грижею обєм яєчка зменшився на 8 %, діаметр сімяних канальців на 7 %, обєм ядер інтерстиційних ендокриноцитів на 3 %. В 25% сімяних канальців – важкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію, 13 % сімяних канальців спустошені. Кількість сперматоцитів зменшилась на 30 %, сперматид – на 34 %. Порушена ультраструктура власної оболонки сімяних канальців, підтримуючих епітеліоцитів та клітин сперматогенного епітелію.

5. Аналіз артеріо- та венограм, гістологічних препаратів, електронних мікрофотографій яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі, порівнюючи з неоперованою грижею, свідчить про зменшення обєму органа на 7 %, діаметру сімяних канальців на 6 %, обєму ядер інтерстиційних ендокриноцитів на 7 %. До 49 % зростає число сімяних канальців з різним ступенем пошкодження клітин сперматогенного епітелію, кількість сперматоцитів зменшується на 29 %, сперматид – на 37 %. Має місце ультраструктурна патологія в міоідних клітинах сімяних канальців та підтримуючих епітеліоцитах.

6. Пластика задньої стінки пахвинного каналу при прямій пахвинній грижі супроводилась, порівнюючи з неоперованою грижею, зменшенням обєму яєчка на 7 %, діаметрів сімяних канальців на 6%, обєму ядер інтерстиційних ендокриноцитів на 8 %. Число сімяних канальців з важким ступенем пошкодження клітин сперматогенного епітелію і спустошених канальців становить 52%. Кількість сперматоцитів зменшилась на 36 %, а сперматид – на 37 %.

7. Різниця обєму яєчка, діаметрів сімяних канальців, обєму ядер інтерстиційних ендокриноцитів, числа сперматоцитів і сперматид після пластики передньої та задньої стінки пахвинного каналу при косих пахвинних грижах незначна і дорівнює в середньому 4,2 %. Основні структурні зміни в яєчку відбуваються у грижоносіїв ще до операції.

8. На 30 добу імітації герніотомії у тварин маса сімяників зменшилась на 22 %, діаметр сімяних канальців – на 28 %, обєм ядер інтерстиційних ендокриноцитів – на 5 %, число сперматоцитів і сперматид – на 42%. Виявлено структурні зміни в структурах ГТБ.

Практичні рекомендації. При пахвинних грижах необхідне раннє хірургічне лікування з метою усунення компресії кровоносних судин яєчка вмістом грижового мішка, як основної причини часткової атрофії яєчка.

Стосовно яєчка пластика задньої, у порівнянні з пластикою передньої стінки пахвинного каналу, є травматичнішою тільки на 4,2%, але більш надійною в плані рецидиву грижі.

Список опублікованих праць.

1. Грицуляк Б., Грицуляк В. Морфологія яєчка. – Івано-Франківськ, 1998. – 133 с. (авт. 92 с.)

2. Шутка Б., Грицуляк Б., Грицуляк В. Характер структурних змін в яєчку в умовах пластики задньої стінки пахвинного каналу // Галицький лікарський вісник.- 1995.- Т. 2.- № 3.- С. 2-23 (авт. 1 с.).

3. Шутка Б., Грицуляк Б., Грицуляк В. Морфологія яєчка в умовах пахвинної грижі та після пластики пахвинного каналу // Вестник проблем биологии и медицины.- 1996.- № 5.- С. 140-142 (авт. 1 с.).

4. Грицуляк В. Структурні зміни в яєчку при косій пахвинній грижі та після герніотомії // Галицький лікарський вісник.- 1998.- Т. 2.- № 4.- С. 102-103.

5. Грицуляк В. Морфологічні зміни в яєчку після пластики передньої і задньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”.- 1999.- Вип. 7.- С. 9-11.

6. Грицуляк Б., Пастух М., Грицуляк В. Особливості конструкції мікроциркуляторного русла яєчка та гематотестикулярного барєра при пахвинній грижі // Ангіологія.– Івано-Франківськ, 1991. – С. 23-25 (авт. 2 с.).

7. Грицуляк В., Лесін А., Шутка Б. Стан репродуктивних структур яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу // Сексологія і андрологія. – Київ, 1994.– Вип. 2.-  С. 100-102 (авт. 1 с.)

8. Грицуляк В., Грицуляк Б. Характеристика структурних змін в сімяниках в умовах моделювання пластики передньої стінки пахвинного каналу в експерименті // Актуальні питання морфології. – Тернопіль, 1996. – С. 196-198 (авт. 2 с.).

9. Грицуляк В. Ультраструктура яєчка в умовах пластики передньої стінки пахвинного каналу // Актуальні питання морфології. – Тернопіль, 1996. – С. 193-195.

10. Грицуляк В. Морфологія кровоносних судин і паренхіми яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу при прямій пахвинній грижі // Актуальні проблеми функціональної анатомії судинної системи. – Львів, 1995. – С. 39.

11. Грицуляк Б., Грицуляк В., Лесін А. Характеристика структурних змін в яєчку після пластики передньої стінки пахвинного каналу // Актуальні питання морфології. 1 Національний конгрес анатомів, гістологів і топографоанатомів України.- Івано-Франківськ, 1994.- С. 48.

12. Грицуляк Б., Грицуляк В., Пастух М. Особливості морфології кровоносних судин оболонок яєчка людини // Актуальні питання морфогенезу.- Чернівці, 1994.- С. 44.

13. Грицуляк В., Грицуляк Б. Характеристика структурних змін в яєчку чоловіків похилого віку // Актуальні питання морфогенезу.- Чернівці, 1996.- С. 97.

14. Грицуляк В., Грицуляк Б. Морфологія яєчка в умовах наявності косої пахвинної грижі // Актуальні питання морфогенезу.- Чернівці, 1996.- С. 96.

Анотація

Грицуляк В.Б. Морфо-функціональний стан кровоносного русла і паренхіми яєчка при пахвинній грижі та після герніопластики пахвинного каналу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Тернопільська державна медична академія ім. І. Горбачевського, Тернопіль, 1999.

Пахвинна грижа в результаті тиску вмісту грижового мішка на елементи сімяного канатика і розлади кровообігу в яєчку призводить до зменшення обєму органа діаметру сімяних канальців, об’єму ядер інтерстиційних ендокриноцитів, кількості сперматоцитів і сперматид. Пластика стінок пахвинного каналу є додатковою травмою елементів сімяного канатика. Більш значні зміни в яєчку розвиваються після пластики задньої стінки пахвинного каналу. В порівнянні з пластикою передньої стінки структурні зміни в яєчку після цієї операції зросли в середньому на 4,2  %.

Структурні зміни в кровоносних судинах, паренхімі яєчка та компонентах гематотестикулярного барєру як при грижах, так і після пластики пахвинного каналу мають однотипний характер, бо причиною їх розвитку є циркуляторна гіпоксія.

Основні структурні зміни в яєчку розвиваються у грижоносіїв ще до операції герніотомії.

З метою профілактики чоловічого безпліддя пахвинні грижі вимагають раннього хірургічного лікування.

Ключові слова: яєчко, кровоносні судини, сімяні канальці, пахвинна грижа, герніотомія.

Аннотация

Грицуляк В.Б. Морфо-функциональное состояние кровеносного русла и паренхимы яичка при паховой грыже и после грыжесечения. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Тернопольская государственная медицинская академия им. И. Горбачевского, Тернополь, 1999.

Проблема мужского бесплодия является постоянно актуальной, что обусловлено высокой чувствительностью развивающихся половых клеток к влиянию различных факторов внешней среды. Особенно чувствительны структуры яичка к циркуляторной гипоксии, которая имеет место в условиях наличия паховой грыжи, а также после операции грыжесечения в связи с компрессией кровеносных сосудов семенного канатика.

Паховая грыжа сопровождается расширением просвета артериальных и венозных сосудов яичка, редукцией микрососудов и частичной атрофией его паренхимы. В условиях косой паховой грыжи объем яичка составляет в среднем 17,81±1,53 см3, диаметр семенных канальцев уменьшается до 178.62±11,25 мкм, в 20 % семенных канальцев имеют место тяжелые расстройства сперматогенеза.

Прямая паховая грыжа приводит к уменьшению объема яичка до 16,05±2, 69 см3, диаметра семенных канальцев – до 167,70±6,93 мкм, до тяжелых расстройств сперматогенеза – в 22,6 % из них. Происходит неравномерное утолщение внутреннего неклеточного слоя собственной оболочки семенных канальцев. Цитоплазма миоидных клеток и поддерживающих эпителиоцитов вакуолизирована, канальцы эндоплазматической сети расширены, кристы митохондрий редуцированы. В кровеносных капиллярах часть ядер эндотелиоцитов деформирована, цитоплазма этих клеток в состоянии набухания, просвет капилляров сужен.

После пластики задней стенки пахового канала при косой паховой грыже объем яичка уменьшается до 16, 76±1,98 см3, а диаметр семенных канальцев – до 169,79±13,89 мкм. Тяжелая степень нарушения сперматогенеза обнаружена у 29,8 % семенных канальцев. Электрономикроскопически – утолщение внутреннего неклеточного слоя собственной оболочки семенных канальцев, редукция миофиламентов и крист митохондрий миоидных клеток, везикуляция цитоплазмы, расширение элементов комплекса Гольджи и эндоплазматической сети поддерживающих эпителиоцитов, накопление липидных включений, появление миэлиноподобных структур, деформация специализированных соединений. Просвет кровеносных капилляров сужен за счет набухания цитоплазмы эндотелиоцитов, внутренняя плазмалемма которых образует выпячивания.

В условиях пластики передней стенки пахового канала при косой паховой грыже наблюдается расширение просвета кровеносных сосудов в пределах семенного канатика, особенно венозных. Объем яичка уменьшился до 16,58±2,37 см3, а диаметр семенных канальцев – до 176,06±3,58 мкм. Тяжелая степень повреждения клеток сперматогенного эпителия имеет место в 25 % cеменных канальцев. В компонентах гематотестикулярного барьера – миоидных клетках, поддерживающих эпителиоцитах, эндотелиоцитах кровеносных капилляров имеют место структурные изменения в митохондриях, эндоплазматической сети и комплексе Гольджи. В сравнении с пластикой задней стенки они ниже после этой операции в среднем на 4,2 %.

Структурные изменения в кровеносных сосудах яичка и компонентах гематотестикулярного барьера при грыжах и после пластики пахового канала носят однотипный характер, так как причиной их развития является циркуляторная гипоксия.

Основные структурные изменения в яичке развиваются у грыженосителей еще до операции герниотомии.

С целью профилактики мужского бесплодия паховые грыжи требуют раннего хирургического лечения.

Ключевые слова: яичко, кровеносные сосуды, семенные канальцы, паховая грыжа, грыжесечение.

ANNOTATION

Gritsuljak V.B. Morpho-functional State of Blood Flow and Parenchyma of a Testicle Under Groin Hernia and after inguinal Canal Plastics. – Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of master of medical sciences, Speciality 14.03.01. – Normal Anatomy. – Ternopil State Medical Academy after I. Gorbachevsky, Ternopil, 1999.

Groin hernia under the pressure of hernial bag’s contents upon the spermatic cord elements and disturbed blood circulation in the testicle lead to the decrease of organ’s size, spermatic tubuli diameters, intersticial endocrinocytes nuclei volumes, the number of spermatocytes and spermatides. Groin canal walls plastics is an additional trauma to the spermatic cord elements. More noticeable changes in the testicle develop after inguinal canal’s posterior wall plastics. Compared to the anterior wall plastics structural changes in the testicle after this operation increased at an average by 4,2 %.

Structural changes in the blood vessels, parenchyma of the testicle and in HTB components both under hernia and after groin canal plasty are of the same character, because the cause of their development is circulatory hypoxia.

The main structural changes in the testicle develop in patients with hernia still before the operation of herniotomy to prevent sterility.

Groin hernias reguire early surgical treatment.

Key words: testicle, blood vessels, spermatic tubuli, groin hernia, herniotomy.


Підписано до друку 9.03.99 р. Формат 60х84/16. Друк. аркушів 1,0. Тираж 100. Віддруковано на різографі.

Друкарня видавництва Плай Прикарпатського університету.

284000, Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57




1. вариантов вар
2. Доклад- Игнацы Ян Падеревский
3. педагогического университета г
4. Уильям Джералд Голдинг Повелитель мух
5. тема юридичних норм які регулюють відносини щодо організації фінансування і надання матеріального забезпе
6. На тему История развития физического воспитания Выполнила- студентка 4го курса ДО
7. Менеджеры по работе с клиентами Помощник руководителя Администратор Можно без опыта
8. 122013 кабинет предметы время учас
9. Козацька шайка клянемось- Клянемося Олександру Дмитровичу що пальці в розетку ми впихати не будемо та
10. процессуальные особенности производства по делам несовершеннолетних