Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство науки і освіти України
Донецький національний технічний університет
''Технологічні виміри і прилади в гірничий промисловості''
Міністерство утворення і науки України
Донецький національний технічний університет
''Технологічні виміри і прилади в гірничий промисловості''
( для студентів спеціальності 7.092501
“Автоматизоване керування
технологічними процесами” очної і заочної
форм навчання)
ЗАТВЕРДЖЕНО:
на засіданні кафедри “Гірнича електротехніка й автоматика” (протокол № 9 від 14 червня 2005р.)
УДК 622.232-52
Методичні вказівки до виконання курсового проекту по дисципліні “Технологічні виміри і прилади в Гірничий промисловості” (для студентів спеціальності 7.092501 “Автоматизоване керування технологічними процесами”) / Сост.: Гавриленко Б.В., Дубінін С.В., Никулин Є.К., Нєєжмаков С.В., Оголобченко О.С.- Донецьк: Доннту, 2002. – 27 с.
Визначено мети, задачі і програма курсового проектування. Приведено вимоги до оформлення текстової і графічної частини проекту. Представлено перелік тим і літературним джерелам, що рекомендуються, з вихідним матеріалом для виконання курсового проекту відповідно до обраної теми.
Укладачі: Гавриленко Б.В., доцент
Никулин Є.К., доцент
Оголобченко А.С., доцент
Рецензент: Попов В.А., доцент кафедри “Автоматика і телекомунікаційні системи”,
Отв. за випуск Маренич К.М., доцент, завідувач кафедрою “Гірнича електротехніка й автоматика”
Никулин Э.К.
Оголобченко А.С.
с о д е р ж а н и е
Загальні положення по виконанню курсового проекту 6
Основна тематика курсового проектування 6
Загальні вимоги до обсягу і змісту курсового проекту 7
3. Оформлення текстової і графічної частини проекту 12
Перелік посилань 14
Додаток А. Перелік завдань на курсове проектування 15 Додаток В. Перелік рекомендованої літератури 20
1. МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ.
Цілями курсового проектування є систематизація, поглиблення і закріплення теоретичних знань студентів по дисципліні “Технологічні виміри і прилади в гірничий промисловості”, вироблення навичок практичного використання теоретичних положень при проектуванні, розробці та експлуатації вимірювальних пристроїв (інформаційно-вимірювальних систем) у системах автоматичного керування окремими гірничо-технологічними процесами і виробництвами, а також розвиток здібностей самостійної роботи з науково-технічною літературою, робочою, спеціальною і конструкторською документацією.
Курсове проектування покликане розвивати в студентів навички самостійної практичної діяльності при рішенні конкретних задач по розробці та експлуатації в гірничий промисловості вимірювальних засобів, у тому числі і нестандартних, що використовують нетрадиційні методи виміру.
Основними задачами курсового проектування є:
- розвиток у студентів здібностей до самостійної творчої діяльності при рішенні конкретної технічної задачі;
- вироблення умінь всебічно аналізувати технологічний процес і засоби автоматичного керування для розробки вимог до конструкції засобу виміру і вибору відповідного методу виміру;
- розвитку навичок самостійної розробки і проектування засобів виміру (у тому числі і на базі мікроконтролера) стосовно до заданих умов експлуатації в складі системи автоматизованого керування технологічним процесом;
- поглиблення студентами знань по перевірці показань, оцінці метрологічних характеристик і експлуатації засобів виміру відповідно до діючих стандартів і нормативно-технічних матеріалів;
- закріплення навичок роботи з персональної ЕОМ, мікроконтролером, а також з довідковою і спеціальною науково-технічною літературою.
2. Організація курсового проектування
2.1 Загальні положення по виконанню курсового проекту
Курсовий проект виконується по індивідуальних завданнях, затвердженим керівником.
Основна спрямованість курсового проекту складається в обґрунтуванні вибору методу виміру (контролю) і розробки засобу виміру (контролю), що реалізує цей метод стосовно до автоматизованої системи контролю по заданої керівником темі курсового проекту технологічного процесу (установки, апарата). Курсовий проект передбачає використання сучасних засобів вимірювальної техніки і методів виміру (контролю) технологічних параметрів, розрахунок статичних і динамічних характеристик вимірювальних перетворювачів, приладів вимірювальних систем і інформаційних каналів, розробку питань їхнього метрологічного забезпечення й оцінці метрологічних характеристик, перевірки.
По розсуду керівника курсового проекту його тематика може носити комплексний характер.
Обсяг курсового проекту складає 30-40 сторінок рукописного тексту і 1-2 листа графічного матеріалу.
2.2 Основна тематика курсового проекту
Тема курсового проекту вибирається студентом самостійно або може бути запропонована викладачем.
При самостійному виборі теми студентові рекомендується наступне:
- студенти заочної форми навчання можуть узяти тему, близьку їм по роду виробничої діяльності;
- тематика курсового проекту може бути обрана студентом за завданням підприємства, з яким укладений договір або контракт на навчання, з подальшим використанням матеріалів у ході дипломного проектування;
- перевага віддається проектам по розробці засобів виміру (контролю), що передбачає використання мікроконтролерів і інших сучасних електронних пристроїв;
- як правило, обрана тема повинна відповідати тематиці розробок по науково-технічній творчості студентів.
При виборі теми курсового проекту з рекомендуємого в Додатку 1 списку, варіант завдання визначається по номері залікової книжки (останнім двом цифрам у діапазоні зміни цих цифр від 00 до 61). Якщо номер залікової книжки закінчується на числа від 62 до 99, тоді номер завдання визначається як різниця між останніми двома цифрами і числом 61.
Остаточний вибір теми узгоджується з керівником курсового проекту і коректуванню в процесі проектування не підлягає.
Обрана тема вказується в “Завданні на курсовий проект”, що підписується до виконання студентом – автором проекту і керівником.
Тема 1 «Розробка автоматизованої системи виміру (контролю) технологічного процесу (установки) стосовно до заданих умов»;
Тема 2 «Розробка (проектування) нестандартного вимірювального пристрою (приладу) для виміру заданого технологічного параметра в складі системи автоматичного керування»;
Тема 3 «Вибір методу виміру (контролю) і розробки вимірювального перетворювача (датчика) для системи автоматичного керування заданим гірничо-технологічним процесом або виробництвом»;
Тема 4 «Розробка (проектування) пристрою виміру (контролю) параметра технологічного процесу в системі автоматичного керування».
2.3 Загальні вимоги до обсягу і змісту курсового проекту
При видачі завдання, у залежності від тематики курсового проекту і по розсуду керівника окремі розділи можуть бути виключені або скоректовані їхні назви.
Зразковий перелік розділів курсового проекту і час виконання в годинник приведений нижче.
Уведення 0,5
1.Характеристика і метрологічний опис об'єкта вимірів (контролю) у заданому технологічному процесі. 2,0
2.Вибір контрольованого параметра, визначення діапазону його зміни. Розробка технологічних і технічних вимог, вимог умов експлуатації до засобу виміру. 2,0
3.Аналіз існуючих методів і засобів виміру (контролю) параметра в технологічному процесі. 2,0
4.Вибір методу виміру (контролю). Опис його переваг і недоліків, фізичного явища (принципу). Рівняння розмірності. 2,0
5.Розробка структурної схеми виміру (контролю). Перебування рівняння перетворення. Розрахунок чуттєвого елемента первинного вимірювального перетворювача (датчика) і засобу виміру. 2,0
Аналіз погрішностей виміру первинного перетворювача (датчика) і засобу виміру. Рівняння погрішності. 2.0
7.Перебування градуіровочної і робітників характеристик. Оцінка метрологічних характеристик (чутливість, погрішність, швидкодія й ін.) вимірювального перетворювача (датчика) і засобу виміру. 2,0
8.Установка засобу виміру на технологічній установці. 2,0
9.Визначення динамічних характеристик засобу виміру. Робота засобу виміру в системі автоматичного керування. 2,0
10.Методи і засоби перевірки вимірювального пристрою. 1,0
Висновки. 0,5
Разом 20 годин
В уведенні розглядаються актуальність і новизна, розв'язуваних у курсовому проекті задач, а також перспективи створення новітніх засобів виміру (контролю) параметрів у шахтному технологічному процесі.
При виконанні першого розділу необхідно детально ознайомитися з технологічним процесом і системою автоматичного керування (регулювання) цим процесом, використовуючи літературні джерела (додаток В), науково-технічну документацію й інші матеріали. Особливо увагу варто звернути на параметри, що характеризують технологічний процес у цілому і діапазон їхньої зміни, мети і задачі виміру (контролю) цих параметрів при регулюванні режимів процесу (установки) у системі автоматичного керування. У розділі повинні бути приведені малюнки, що пояснюють технологічний процес і місце установки засобів добору вимірювальної (контрольованої) інформації, а так само розглянута система автоматичного керування (регулювання).
При виконанні другого розділу в результаті детального аналізу, із усієї сукупності параметрів, що характеризують роботу технологічної установки (об'єкта), вибирається вимірюваний (контрольований) параметр, оцінюється діапазон його зміни і необхідний діапазон виміру, формулюються метрологічні вимоги (точність виміру, чутливість, швидкодія й ін.) системи автоматичного керування й умов експлуатації в технологічному процесі до розроблювального засобу виміру (контролю).
При цьому з обліком діючих державних стандартів і нормативно-технічних документів робиться аналіз необхідної точності виміру параметра, оцінюється значимість вимірюваного (контрольованого) параметра в системі автоматичного керування заданим технологічним процесом, намічаються можливі шляхи одержання вимірювальної інформації.
У третьому розділі виробляється аналіз існуючих методів і засобів виміру (контролю) параметра з урахуванням сформульованих вимог технологічного процесу й умов експлуатації, а також аргументовано доводиться можливість їхнього використання для задач виміру (контролю) заданого параметра технологічного процесу. Особлива увага при виконанні роздягнула повинна бути приділена перевагам і недолікам обраних для аналізу методів виміру (контролю), з детальним розглядом конструктивних особливостей, погрішностей, чутливості, швидкодії, надійності й інших характеристик. При аналізі методів виміру (контролю) варто приводити малюнки, аналітичні вираження і графіки, що роз'ясняють їхня сутність стосовно до умов технологічного процесу. Повинні аналізуватися методи як прямого, так і непрямого виміру (контролю). Кількість методів, обраних для аналізу не повинне перевищувати трьох.
У четвертому розділі приводиться опис фізичного явища (принципу), покладеного в основу обраного методу виміру з указівкою його переваг і недоліків. При цьому по фізичному рівнянню, що пояснює обраний метод, установлюється формула розмірностей і оцінюється діапазон зміни вхідних у рівняння фізичних величин із указівкою постійних коефіцієнтів і безрозмірних фізичних величин. При висновку рівняння розмірностей варто користуватися одиницями виміру основних фізичних величин, що входять у систему СИ.
У п'ятому розділі по обраному методі виміру (контролю) розробляється структурна схема, у якій розглядається формування вимірювальної інформації чуттєвим елементом первинного перетворювача, фізичні величини і види їхнього перетворення у вимірювальній схемі, а також величини і напрямки передачі вимірювальних сигналів у систему автоматичного керування (регулювання). При виборі варіанта структурної схеми (прямого перетворення, що врівноважує перетворення й ін.) повинне вироблятися обґрунтування необхідності її застосування з розглядом основних переваг і недоліків, загальній погрішності і чутливості, інших метрологічних характеристик. На підставі розробленої структурної схеми виводиться рівняння перетворення, що зв'язує вихідну електричну величину засобу виміру з вхідною вимірюваною фізичною величиною. Варто звернути увагу на те, що величини сигналів на виході розроблювального засобу виміри повинні відповідати вимогам Державної Системи по Приладах і засобам автоматизації (ГСП).
При розрахунку первинного вимірювального перетворювача повинні бути визначені його основні конструктивні параметри і характеристики , а також співвідношення, що дозволяють оцінювати рівень вихідного сигналу і погрішності виміру. У пояснювальній записці приводяться малюнки, що пояснюють конструкцію розроблювального вимірювального перетворювача з указівкою розрахункових параметрів і характеристик. Роздягнув повинний містити вимірювальну схему проектованого засобу виміру і пристрої сполучення вимірювального перетворювача із системою автоматичного керування, а також усі необхідні для цього електричні розрахунки.
У шостому розділі по отриманому рівнянню перетворення виробляється аналіз ступеня впливу вхідних у нього фізичних величин на результат виміру. Для цього необхідно шляхом уведення постійних коефіцієнтів спростити рівняння перетворення, виділити в ньому фізичні величини, що впливають на вихідний сигнал, установити діапазон їхньої зміни і ступінь впливу цих величин один на одного. Далі, використовуючи основні положення теорії погрішностей необхідно установити вид погрішності по характері зміни фізичної величини, оцінити її окремі складові й одержати загальне рівняння погрішності. Особлива увага при виконанні роздягнула варто приділити основним і додатковим погрішностям, а також способам зниження загальної погрішності виміру і неї окремих складових. У результаті виконання роздягнула в пояснювальній записці повинні бути приведене рівняння погрішності, числова оцінка і графічні залежності погрішностей виміру.
У сьомому розділі на підставі отриманого рівняння перетворення знаходиться градуіровочна характеристика вимірювального пристрою в нормальних умовах його експлуатації, а потім шляхом діапазонної зміни вхідних у рівняння перетворення фізичних величин, що впливають, знаходиться сімейство робочих характеристик засобу виміру. По рівнянню перетворення і робітником характеристикам оцінюється абсолютна і відносна чутливості виміру. У цьому ж розділі оцінюється швидкодія засобу виміру і його помехостійкості при проведенні вимірів, а також точностні, надійностні й інші характеристики.
У восьмому розділі розглядаються питання установки чуттєвого елемента і усього вимірювального пристрою на технологічному об'єкті (установці). Особлива увага при цьому повинно бути приділене дотриманню необхідних за умовами монтажу відстаней, а також виборові місця установки засобу виміру з урахуванням метрологічних вимог і технологічних вимог об'єкта автоматизації. У розділі повинні бути приведені ілюстрації, що пояснюють установку засобу виміру на технологічній установці з указівкою необхідних відстаней і перетинів.
У дев'ятому розділі на підставі аналізу літературних джерел і отриманих функціональних залежностей оцінюються динамічні характеристики проектованого засобу виміру, відповідність його вихідних сигналів вимогам ГСП, а також розглядаються питання підключення і порядок роботи в складі апаратури автоматизації технологічним процесом.
У десятому розділі розглядаються питання перевірки правильності показань спроектованого засобу виміру. Для цього необхідно привести конструкцію перевірочного стенда і вказати комплект стандартних засобів виміру (із указівкою класу точності), необхідних для проведення перевірочних іспитів. У розділі повинна бути розроблена методика проведення перевірочних іспитів розробленого засобу виміру з детальним аналізом погрішностей.
У висновках приводяться підсумкові результати розробки засобу виміру з вказівкою отриманих метрологічних характеристик і параметрів.
До текстової частини проекту відноситься пояснювальна записка (ПЗ), що виконується на аркушах папера формату А4 у рукописному або машинописному (комп'ютерному) варіанті через 1.5 інтервалу обсягом до 35 сторінок, включаючи сторінки з ілюстраціями, таблицями і додатками. Текст ПЗ повинний містити термінологію, визначення й умовні позначки, що приведені в діючих стандартах, а при їхній відсутності – загальноприйнятими поняттями, визначеннями і назвами. Оформлення текстової частини ПЗ здійснюється відповідно до вимог державного стандарту [1], а також нормативного документа [2].
Усі сторінки ПЗ повинні мати свій порядковий номер, крім сторінок, що мають стандартні штампи, а також містити основні підписи і номери сторінок. При цьому номера сторінок розташовують у верхньому правому куті і позначають арабськими цифрами без крапки наприкінці.
Якщо за рішенням викладача всі сторінки ПЗ мають основні підписи, то номера сторінок проставляються в штампах кожної сторінки.
До графічної частини проекту відносяться ілюстрації пояснювальної записки, малюнки друкованої плати, демонстраційний лист із зображенням різних фізичних рівнянь і функціональних залежностей, а також градуіровочної, робітників і настроювальних характеристик вимірювального пристрою. Графічна частина проекту виконується відповідно до вимог стандартів і виконуються олівцем або тушшю чорного кольору.
До ілюстрацій ПЗ відносяться графіки, діаграми, структурна схема виміру і принципова схема вимірювального пристрою, що виконуються на окремих аркушах. Всі ілюстрації, що не мають стандартних штампів, повинні мати порядковий номер у границях роздягнула, а також тематична назва.
Графіки і діаграми повинні бути виконані в масштабі з використанням координатної сітки і нанесеними на них розрахунковими крапками. На координатних осях указуються відповідні параметри (фізичні величини) і їхньої розмірності. Якщо на одному малюнку необхідно показати трохи графіків, то них варто нанести різнобарвними або різнотипними лініями, а кожному графікові дати умовна позначка, розшифрована під графіком або в тексті пояснювальної записки.
Структурна схема виміру і принципова схема розроблювального пристрою виконується з урахуванням вимог і умовних позначок, приведених у діючих стандартах.
До малюнків, що відбивають конструкцію вимірювального пристрою, відносяться малюнки чуттєвого елемента з указівкою конструктивних розрахункових розмірів у двох проекціях і місця його установки на об'єкті виміру, а також малюнки друкованої плати з трасуванням друкованих провідників і розташуванням об'ємних радиоэлементов. Малювання друкованої плати виконується в масштабі 1:1, або 2:1, або 4:1 з використанням координатної сітки при кроці кратному 0,625 мм (частіше 1,25 мм і 2,5 мм), у залежності від прийнятих мікросхем і начіпних елементів. Доцільним є використання папера з координатною сіткою.
На всі ілюстрації, а також літературні джерела, що використані в ПЗ, повинні бути посилання в текстовій частині курсового проекту.
Демонстраційний лист виконується на листі ватману формату А1. На ньому повинні бути зображені:
Демонстраційний лист повинний мати основний напис відповідно до норм діючих стандартів.
Усі документи, що складають комплект конструкторської документації курсового проекту, повинні мати умовні позначки, прийняті відповідно до вимог державного стандарту ДСТУ 3008-95. Позначення варто виконувати за такою схемою:
Х. ХХХХХХХ. ХХ. ХХ. ХХХ. ХХ
а б в г д є
де а – вид роботи (літера документації ДО – курсовий проект, Д – дипломний проект, Н – науково-дослідна робота студента); б - шифр спеціальності ( у нашому випадку: 7.092501); у – рік розробки (останні дві цифри); м – останні дві цифри студентського посвідчення; д – код структурного підрозділу навчального закладу ( у нашому випадку – кафедри: 46.7); е - позначення малюнка, що складається з двох складових: шифру схеми і її типу.
При цьому варто прийняти такі позначення шифрів схем: Е – електрична, Г – гідравлічна, П – пневматична, ДО – кінематичного відповідно, а також типи схем: структурна (1), функціональна (2), принципова (3), монтажна з'єднань (4), підключень (5), загальна (6), розміщення (7), об'єднана (0).
Додаток А
Перелік завдань на курсове проектування за курсом “Технологічні виміри і прилади в Гірничий промисловості"
|
N пп |
Номер залікової книжки (останні дві цифри) |
Вимірювана (контрольована) фізична величина (параметр) |
Об'єкт і місце виміру (контролю) |
Апаратура керування, средст-во виміри (контролю) |
Література, що рекомендується |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
7 |
|
1 |
00 |
швидкість подачі |
очисної комбайн (струг) |
КУАК,САУК-2М АРУС-2м, БАУГ- 1м, МИУС-1М |
8, 17-19, 21, 23 |
|
2 |
01 |
місце розташування у вибої |
- " - |
-''- |
17-19, 21, 23 |
|
3 |
02 |
границя розділу "порода-вугілля" |
очисної забій |
КВАНТ, РУБІН |
17-19, 21, 23 40 |
|
4 |
03 |
навантаження на виконавчий орган |
очисної комбайн |
ЗОНД, КОРД |
17 19, 21, 23 |
|
5 |
04 |
швидкість руху шкребка |
скребковий конвеєр |
АУК 1м, КДК |
17-10, 21, 23 |
|
6 |
05 |
швидкість руху стрічки |
стрічковий конвеєр |
АУК 1м, УПДС |
17-19, 21, 23 |
|
7 |
06 |
питоме навантаження на стрічку |
- '' - |
ЭГВ |
17 -19, 20, 23 |
|
8 |
07 |
температура нагрівання |
приводний барабан стрічкового конвеєра |
4, 7, 9, 23, 17-19, 32, 33 37-39, 47, 48 53, 54, 59, 61 |
|
|
9 |
08 |
прослизання стрічки |
стрічковий конвеєр |
ДСЛ,УКПС, УПДС |
17-19. 23, 25 54 |
|
10 |
09 |
споживана активна потужність |
електродвигун очисного комбайна |
УРАН-1м |
17-14, 23 |
|
11 |
10 |
рівень вугілля |
бункер навантажувального пункту |
РКУ, ИКС-2. УКС-2 |
17, 19, 22, 25 , 34 |
|
12 |
11 |
швидкість руху повітря |
підготовчий вибій |
АПТВ, АЗОТ |
23, 26, 47 |
|
13 |
12 |
тиск покрівлі |
механізована крепь |
7, 17, 54 |
|
|
14 |
13 |
Температура масла |
Компресорна установка |
УКАС |
4. 7, 9, 17, 18, 32-33, 37-39, 47-48, 53-54 |
|
15 |
14 |
витрата масла |
система маслопостачання компресорної установки |
УКАС-М |
10, 17, 18, 26 30, 32, 33, 45 |
|
16 |
15 |
тиск масла |
— " — |
УКАС-М |
9. 17, 18, 26 30, 32, 33, |
|
17 |
16 |
температура рідини |
система охолодження компресорної установки |
УКАС-М |
4-9, 17, 18, 32-33, 37-39, 47-48, 53-54. |
|
18 |
17 |
витрата рідини |
— " — |
УКАС-М |
9, 17, 18, 26 3 0, 32, 33, 45 |
|
19 |
18 |
тиск рідини |
— " — |
УКАС-М |
4, 17, 18, 26 30, 32, 33, |
|
20 |
19 |
витрата повітря |
компресорна установка |
УКАС-М |
10, 17, 18, 26 30, 45, 47 |
|
21 |
20 |
температура повітря |
— " — |
УКАС-М |
4, 7, 9, 17, 18, 32-33, 37-34, 47-48, 53-54, 61 |
|
22 |
21 |
витрата рідини |
водовідливна установка |
ВАВ-1м |
9, 17, 18, 19 26, 32, 33 |
|
23 |
22 |
тиск рідини |
— " — |
ВАВ-1м |
9, 17, 18, 19 32, 33 |
|
24 |
23 |
Температура підшипників |
— " — |
ВАВ-1м |
4, 7, 9, 17, 18, 19, 32-33 37-39, 47-48, 53-54, 61 |
|
25 |
24 |
споживана потужність |
електродвигун водовідливної установки |
ВАВ-1м |
17-19, 48, 53 |
|
26 |
25 |
рівень рідини |
водозбірник водовідливної установки |
ВАВ - 1 м |
17-19, 22, 25 32 |
|
27 |
26 |
депресія |
вентиляторна установка |
УКАВ-М |
9, 17, 18, 19 |
|
28 |
27 |
витрата повітря |
— " — |
УКАВ-М |
17, 18, 19, 30, 47 |
|
29 |
28 |
температура повітря |
— " — |
УКАВ-М |
4. 7, 9, 17, 18, 30, 32-33 37-39, 47-48, 53-54, 61 |
|
30 |
температура олії |
система маслозмазки вентиляторної установки |
УКАВ-М |
— " — |
|
|
31 |
30 |
тиск олії |
система маслозмазки вентиляторної установки |
УКАВ-М |
9, 17, 18, 19 21, 26, 30, 45 |
|
32 |
31 |
температура обмоток |
електродвигун вентиляторної установки |
УКАВ-М |
4, 7, 9,17-19 32-33, 37-39, 47-48, 53-54, 61 |
|
33 |
32 |
вага |
вагонетка навантажувального пункту |
АЗБ- 1 |
17-19 |
|
34 |
33 |
місце ушкодження |
шахтний кабель |
АШИК, ИПК-4 ИПК-5 |
14, 15, 27, 54, 55 |
|
35 |
34 |
опір ізоляції |
шахтний кабель |
АЗУР |
48, 53, 55, 56 |
|
36 |
35 |
електрична ємність |
шахтний кабель |
АЗАК |
48. 53, 55, 56 |
|
37 |
36 |
активна потужність |
вступні осередки головної знижувальної підстанції |
ЦТ 5000 |
19, 48, 53, 57 |
|
38 |
37 |
реактивна потужність |
-''- |
ЦТ 5000 |
19, 48, 53, 57 |
|
39 |
38 |
швидкість руху |
судина шахтної піднімальної установки |
СКІП, РОС. ОБРІЙ, ЭОС |
17, 18, 19 |
|
40 |
39 |
місце розташування в стовбурі |
- '' - |
СКІП, АЗК, ОБРІЙ. АУП |
17 , 18, 19 |
|
41 |
40 |
рівень насипного матеріалу |
бункер шахтної піднімальної установки |
17, 18, 19, 22, 25, 34 |
|
|
42 |
41 |
вага скіпа |
шахтна піднімальна установка |
17, 18, 19, 47, 48 |
|
|
43 |
42 |
вага вугілля у вагоні |
поверхневий технологічний комплекс |
КПА, 1959ТС-200В |
17,19, 47, 48 |
|
44 |
43 |
температура розжига казана |
казанова установка |
4, 9, 19, 30, 32-33, 37-39, 47-48, 53-54, 61 |
|
|
45 |
44 |
рівень рідини |
- " - |
19, 25, 32 |
|
|
46 |
45 |
рівень твердої речовини |
бункер казанової установки |
19, 21, 22, 34 |
|
|
47 |
46 |
тиск пари |
казанова установка |
9, 17, 19, 21 26, 30, 32, 33, 45, 61 |
|
|
48 |
47 |
розрідження в топці |
казанова установка |
19, 21 , 61 |
|
|
49 |
48 |
температура повітря |
калориферна установка |
4, 8, 9, 17, 30, 32, 33, 37-39, 47, 48 53, 54, 61 |
|
|
50 |
49 |
концентрація окису вуглецю й окису сірки в атмосферному викиді |
казанова установка |
32, 33, 37, 38 |
|
|
51 |
50 |
вологість вугілля |
збагачувальна фабрика |
ВАК |
18, 20, 34, 38, 51, 52 |
|
52 |
51 |
зольність вугілля |
- " - 28, 29, 35 |
РКТП-1 РКТП-2 УЗПИ |
12, 13, 20, 25, 38 |
|
53 |
52 |
рівень рідини |
бункер збагачувальної фабрики |
20, 22, 25,, 32 |
|
|
54 |
53 |
витрата хвостів флотації |
збагачувальна фабрика |
20, 22, 26, 28, 29 |
|
|
55 |
54 |
концентрація твердого в хвостах флотації |
- " - 28, 29, 35 |
20, 22, 26 28, 29, 35 |
|
|
56 |
55 |
поточна продуктивність |
стрічковий конвеєр збагачувальна фабрика |
1954Л1АЛЕ--630 |
20 |
|
57 |
56 |
вага вугілля |
бункер збагачувальної фабрики |
7. 19, 20 |
|
|
58 |
57 |
тиск гідросуміші |
трубопровід збагачувальної фабрики |
9, 22, 26, 28 29, 30 |
|
|
59 |
58 |
положення вагонетки |
навантажувальний пункт |
ДК11У |
17, 14, 25, 41 , 47 |
|
60 |
59 |
положення направляючого апарата |
вентиляторна установка |
ДК11.П |
17, 18, 25, 41 , 47 |
|
61 |
60 |
вібрація |
компресорна установка |
37 , 38 |
Приложение В
Перечень рекомендованной литературы.
1.Проектирование датчиков для измерения механических величин /Под ред. Е.П.Осадчего – М.: Машиностроение, 1979.- 480 с.
2.Ступель Ф.А. Индуктивные и индукционные преобразователи механических величин. -Харьков: ХТУ, 1958.
3.Расчет измерительных и усилительных элементов автоматических систем /Под ред. Н.М.Чумакова. –К.: Техника, 1971. –356 с.
4.Методы измерения температуры в промышленности. / Под ред. А.Н.Гордеева. –М.: Госгортехиздат 1952. –432 с.
5.Буль Б.К. Основы теории и расчёта магнитных цепей. –М.-Л.: Энергия, 1964.-464 с.
6.Артюхов В.О. Расчёт и конструирование электроизмерительных приборов –М.-Л.: Госгортехиздат, 1956. –552 с.
7.Полищук Е.С. Измерительные преобразователи. –Киев: Вища школа, 1981.-296 с.
8.Электрические измерения неэлектрических величин. / Под ред. П. В. Новицкого – Л.: Энергия, 1975. –576 с.
9.Иванова Г. М. , Кузнецов Н. Д. , Чистяков В. С. Теплотехнические измерения и приборы. – М.: Энергоатомиздат, 1984. –232 с.
10.Таланчук П. М., Рущенко В. Т. Основы теории и проектирования измерительных приборов. – М.: Высшая школа, 1989. –454 с.
11.Федотов А. В. Расчёт и проектирование индуктивных измерительных устройств. - М.: Машиностроение, 1979. –173 с.
12.Клемпнер К. С. ,Васильев А. Т. Физические методы контроля зольности угля. – М.: Недра, 1978. –174 с.
13.Градов П. И. , Онищенко А. М. , Старчин Л. П. Анализ использования приборов для контроля зольности угля. – М.,1981. –203 с.
14.Дементьев В. С. Как определить место повреждения в силовом кабеле. – М.: Энергия, 1980. –73 с.
15.Захаров О. Т. Поиск дефектов в электрооборудовании. – М.: Высшая школа, 1986. –124 с.
16.Куликовский К. Л. ,Купер В. Я. Методы и средства измерений. – М.: Энергоатомиздат, 1986. –448 с.
17.Автоматизация процессов подземных горных работ. /Под ред. А. А. Иванова. – Киев: Вища школа, 1987. –328 с.
18.Толпежников Л. И. Автоматическое управление процессами шахт и рудников. – М.: Недра, 1985. –352 с.
19.Батицкий И. А. , Куроедов В. И. ,Рыжков А. А. Автоматизация производственных процессов и АСУ ТП в горной промышленности. – М.: Недра, 1991. -303 с.
20.Бриллиантов В. В. Автоматизация производства и контрольно-измерительные приборы. – М.: Недра, 1989. –271 с.
21.Поспелов Л. П. Основы автоматизации производства. – М.: Недра, 1988. –232 с.
22.Спиваковский А. О. , Смолдырев А. Е. , Зубакин А. С. Автоматизация трубопроводного транспорта. – М.: Недра, 1972. –344 с.
23.Гаврилов П. Д. , Гимельшейн Л. Я. , Медведев А. Е. Автоматизация производственных процессов. – М.: Недра, 1985, -215 с.
24.Картавый Н. Г. , Топорков А. А. Шахтные стационарные установки. – М.: Недра, 1978. –263 с.
25.Датчики для автоматизации в угольной промышленности. /Под ред. В. А. Ульшина. – М.: Недра. 1984. –245 с.
26.Кремлёвский П. П. Расходомеры и счётчики количества. – Л.: Машиностроение, 1989. –701 с.
27.Арцишевский Я. Л. Определение мест повреждения линий электропередачи в сетях с изолированной нейтралью. – М.: Высшая школа, 1989, -87 с.
28.Зарецкий Л. И. Приборы и системы для измерения параметров гидротранспорта. – М.: Недра, 1979. –113 с.
29.Мороховский А. С. , Смолдырев А. Е. Приборы для трубопроводного транспорта. – М.: Металлургия, 1978. –205 с.
30.Емельянов А. И. , Емельянов В. А. , Калинина С. А. Практические расчёты в автоматике. – М.: Машиностроение, 1967. –316 с.
31.Сотсков Б. С. Основы расчёта и проектирования элементов автоматических и телемеханических устройств. – М.-Л.: Энергия, 1965.-576 с.
32.Фарзоне Н. Г., Илясов Л. В., Азим-Заде А. Ю. Технологические измерения и приборы. – М.: Высшая школа, 1989. –456 с.
33.Исакович Р. Я. Технологические измерения и приборы. М.: Недра, 1979. –344 с.
34.Берлинер М. А. Измерения влажности. – М.: Энергия, 1973. –400 с.
35.Кивилис С. С. Плотномеры. – М.: Энергия, 1980.
36.Новицкий П. В. , Зограф И. А. Оценка погрешности результатов измерений. – Л.: Энергоатомиздат, 1991. –304 с.
37.Туричин А. М. Электрические измерения неэлектрических величин. – М. –Л.: Госэнергоиздат, 1951. –688 с.
38. Электрические измерения неэлектрических величин. /Под ред. П. В. Новицкого – М.-Л.: Энергия, 1966. –690 с.
39.Левшина Е. С. , Новицкий П. В. Электрические измерения физических величин. Измерительные преобразователи. –Л.: Энергоатомиздат, 1983. –320 с.
40.Попов А. Ф. Монтаж, эксплуатация и ремонт контрольно-измерительных и регулирующих приборов. - М.: Машиностроение, 1969 –359 с.
41.Бухгольц В. П. Датчики и реле автоматического контроля в горной промышленности. - М.: Недра, 1971. –223 с.
42.Мелькумов Л.Г., Шорин В.Г., Бастунский М.А. Устройства автоматики для горных предприятий. -М: Недра, 1978.-350 с.
43.Агейкин Д.И., Костина Е.Н., Кузнецова Н.Н. Датчики контроля и регулирования. –М.: Машиностроение, 1965. –928 с.
44.Широков К.П., Богуславский М.Г. Международная система единиц. –М.: Издательство стандартов, 1984. –112 с.
45.Чистяков В.С. Краткий справочник по теплотехническим измерениям. –М.: Энергоатомиздат, 1990. –320 с.
46.Ямщиков В.С. Контроль процессов горного производства. –М.: Недра , 1989. –446 с.
47.Измерение электрических и неэлектрических величин /Под ред. Н.Н.Евтихиева. –М.: Энергоатомиздат, 1990. –352 с.
48.Электрические измерения. Средства и методы измерений /Под ред. Е.Г.Шрамкова. –М.: Высшая школа, 1972. –520 с.
49.Приборостроение и средства автоматики. Справочник. В 5-ти т. /Под ред. А.Н.Гаврилова. –М.: Машиностроение, 1965. т 2 Конструкция и расчет приборов. Кн. 2 Измерительные приборы и их электрические элементы. –391 с. т. 3 Технология приборостроения. –599 с.
50.ГОСТ 7.32-91 (ИСО 5966-82). Отчет о научно-исследовательской работе. Структура и правила оформления. -Введ. 01.01.92. –М: Издательство стандартов, 1991. –18 с.
51.Кричевский Е.С. Высокочастотный контроль влажности при обогащении полезных ископаемых. –М: Недра, 1972. –215 с.
52.Кричевский Е.С., Волченко А.Г., Галушкин С.С. Контроль влажности твердых и сыпучих материалов. –М: Энергоатомиздат, 1987.-136 с.
53. Электрические измерения /Под ред. В.Н. Малиновского. –М: Энергоатомиздат,1985. –416 с.
54.Электрические измерения электрических и неэлектрических величин /Под ред. Е.С. Полищука. –Киев: Вища школа, 1984. –359 с.
55.Руководство по ревизии, наладке и испытанию подземных электроустановок шахт / Под ред. В.В. Дегтярева, Л.В. Седакова. –М: Недра, -1989. –614 с.
56.Цапенко Е.Ф., Сычев Л.И., Кулешов П.Н. Шахтные кабели и электробезопасность сетей. –М: Недра, 1988. –213 с.
57.Справочник по электроустановкам угольных шахт /Под ред. В.В. Дегтярева, В.И. Серова, Г.Ю. Ценаминского. –М: Недра, 1988. –727 с.
58.Щуцкий В.И., Ляхомский А.В. Электрические аппараты и средства автоматизации горных предприятий. –М: Недра, 1990. -284 с.
59.Автоматизация производства на угольных шахтах /Бедняк Г.И., Ульшин В.А., Довженко В.П. и др. –Киев: Техника, 1989. –272 с.
60.Орнацкий П.П. Автоматические измерения и приборы. –Киев: Вища школа, 1980. –560 с.
Додаток З
Міністерство утворення і науки України
Донецький національний технічний університет
Кафедра гірнича електротехніки й автоматики
Дисципліна Технологічні виміри і прилади в Гірничий
промисловості
Спеціальність 7.092501Автоматизоване керування технологічними процесами
Курс_________ Група____________ Семестр______________
до курсового проекту студента групи __________
(прізвище, ім'я, по батькові )
________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік підлягаючій розробці питань) ______________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Перелік графічного матеріалу (з точною вказівкою обов'язкових креслень) ________________________________________
________________________________________________________________________________________________
5. Дата видачі завдання « _____» ________________ 19___м.
6. Термін здачі проекту « _____» ________________ 19___м.
Завдання прийняв до виконання ____________ ( Ф. И.О. )
Керівник проекту ___________________ ( Ф. И. О. )
Додаток D
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
|
№ п/п |
Найменування етапів курсовогопроекту |
Термін виконання етапів проекту |
Примітка |
(підпис) (прізвище, ім'я, по батькові)
(підпис) (прізвище, ім'я, по батькові)
«_______»____________________200____м.
Методичні вказівки до курсового проекти-
ровання з дисципліні ''Технологічні за-
міри і прилади в гірничий промисловості
( для студентів спеціальності 7.092501 )
Никулин Едуард Костянтинович
Оголобченко Олександр Семенович