Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Змн.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Аркуш
ДП РМ 0 032. 013. ПЗ
Розроб.
Тарнавський
Перевір.
Бохан
Реценз.
Н. Контр.
Затверд.
Розрахунково- пояснювальна записка
Літера
Акрушів
ДМ-42
Зміст
1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1.Характеристика ремонтного підприємства
1.2. Джерела енергопостачання, водопостачання, відвід промислових відходів
1.3. Річна виробнича програма, номенклатура виробів
1.4. Організаційна структура підприємства
1.5. Характеристика виробничого підрозділу
1.6.Режим роботи дільниці складання коробок передач, річні фонди часу
2. Схема технологічного процесу складання коробок передач
3. Схема технологічного процесу капітального ремонту вантажного автомобіля та коротка характеристика його елементів.
2. ТХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1.Призначення дільниці
2.2. Режим роботи дільниці
2.3.Розрахунок річної трудомісткості
2.4. Розрахунок кількості виробничих робітників
2.5. Штатна відомість
2.6. Розрахунок кількості робочих місць
2.7. Розрахунок і вибір устаткування
2.7.1. Основне устаткування
2.7.2. Допоміжне устаткування
2.8. Вибір підіймально-транспортного устаткування
2.9. Розрахунок площі дільниці
2.10. Опис технологічного процесу на дільниці
2.11. Основні будівельні вимоги
2.12. Розрахунок витрат електроенергії на освітлення
2.13. Розрахунок витрат стиснутого повітря
2.14. План дільниці
3. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
3.1. Аналіз існуючих конструкцій пристроїв
3.2. Загальна будова і принцип дії пристрою
3.3. Розрахунок елементів пристрою на міцність
4. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
ДП РМ 0 032. 013. ПЗ
4.1. Визначення вартості основних виробничих фондів
4.2. Визначення планового фонду заробітної плати
4.3. Визначення витрат на матеріали та запасні частини
4.4. Розрахунок загальногосподарських витрат
4.5. Визначення рівня накладних витрат
4.6. Розрахунок фінансових показників
4.7. Техніко-економічні показники проекту таблиця)
5. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
5.1. Основні заходи безпеки при виконанні робіт
5.2. Розрахунок вентиляції і освітлення
5.2.1. Розрахунок природного освітлення
5.2.2. Розрахунок штучного освітлення
5.3. Заходи з протипожежної безпеки
5.4. Організація контролю за безпечними методами праці
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ:
Література
Специфікація складального креслення
Специфікація обладнання
1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
Підприємство філія концерну «Техвоєнсервіс» «Львівський автомобільний ремонтний завод» призначений для проведення капітальних ремонтів автомобільної техніки Західного оперативного командування МО України. Крім того, на заводі виконують капітальні ремонти автомобільної техніки на замовлення фізичних та юридичних осіб.
Територія, на якій знаходиться завод, розташована у східній частині міста Львова. Поштова адреса заводу: вул. Личаківська 152.
Живлення електроенергією заводу забезпечується від міської високовольтної мережі через заводську трансформаторну підстанцію. Газ підприємство також споживає з міської мережі.
Водопостачання для виробничих та побутових потреб заводу забезпечується з міського водогону. Стічні води очищуються в стаціонарних відстійниках і ваннах-нейтралізаторах після чого зливаються у міську каналізацію.
Пара для виробничих потреб і на опалення виробляється на заводській котельній.
Стиснуте повітря продукується на заводській компресорній станції.
1.3 Річна виробнича програма, номенклатура виробів
За основним номенклатурним призначенням завод зорієнтовано на капітальний ремонт автомобілів і окремих агрегатів військового призначення виконувати роботи за договорами з цивільними організаціями, підприємствами, юридичними і фізичними особами.
На даний час завод виконує капітальні та регламентні ремонти автомобілів та товарних агрегатів марок УАЗ-469, УАЗ-452, ГАЗ-24, ГАЗ-66; ГАЗ-53А.Передбачається освоєння капітальних ремонтів автомобілів більш сучасних марок. Легкових: ГАЗ-3102, -3110, 31105 «Волга», повнопривідних УАЗ «Патріот». Вантажних: ГАЗ-3307, -3309, повнопривідних ГАЗ-33097, -3308 «Садко».
На наступні роки передбачається збільшення виробничої програми. Перспективна виробнича програма заводу наведена у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
|
Найменування об’єктів ремонту |
Кількість, шт. |
|
Вантажні |
1500 |
|
Легкові |
1500 |
|
Разом: |
3000 |
1.4 Організаційна структура підприємства
На Львівському автомобільному ремонтному заводі застосовується без цехова структура організації виробництва. Ця структура включає в себе основне і допоміжне виробництво, складське господарство, транспорт, заводоуправління.
Основне виробництво з таких відділень:
При такій структурі окремі виробничі дільниці об’єднанні в відділення, якими керують начальники відділень, а окремими дільницями керують майстри, підпорядковані начальникам відділень.
Керує заводом директор заводу. Директору заводу безпосередньо підпорядковується заступник директора з фінансово-економічної роботи, який одночасно виконує обов’язки головного бухгалтера, головний інженер (за сумісництвом начальник технічного відділу), заступник директора – начальник виробництва, плановий відділ (суміщений з фінансово-економічним відділом ), відділ кадрів, начальник служби загальної та пожежної охорони, начальник служби охорони праці.
Дільниця складання стартерів розташована у віділенні загального складання.
В проектованій дільниці,як і в інших виробничих підрозділах підприємства, застосовується поточно-постовий метод проведення робіт.
Дільниця призначена для складання стартерів.
Без існування і якісного функціонування такої дільниці неможливо здійснити якісне складання автомобіля.
Таблиця 1.2
|
Параметри |
Значення параметрів |
|
Кількість робочих днів на тижні |
5 |
|
Кількість змін |
1 |
|
Тривалість робочої зміни, год. |
8 |
|
Тривалість робочого тижня, год. |
40 |
|
Початок та кінець зміни |
8,00 . . . 17,00 |
|
Обідня перерва |
12,00 . . . 13,00 |
|
Кількість робочих днів у році |
250 |
|
Вихідних днів |
105 |
|
Святкових днів і днів релігійних свят |
10 |
|
Кількість днів відпустки |
24 |
Річні фонди часу для робітників відповідних категорій, працюючих на дільниці
Таблиця 1.3
|
Професія |
Номінальний річний фонд часу робітника, год. |
Дійсний річний фонд часу робітника, год. |
Дійсний річний фонд часу робочого місця, год. |
|
Електрик |
2070 |
1860 |
2070 |
Деталі, які підлягають складанню поступають партіями виробничих дільниць або зі складу деталей, які очікують складання, згідно з технологічним маршрутом.
Деталі, які підлягають відновленню поступають у слюсарно механічну дільниці а з неї вже на складання. Деталі, у яких відновлене декоративне покриття поступають на дільницю комплектування або на пости складання.
Схема технологічного процесу складання стартерів:
|
Монтаж підшипників ковзання у передні та задні кришки |
|
Монтаж полюсів до корпусу стартера |
|
Монтаж механізму вільного ходу на вал ротора |
|
Монтаж вилки механізму вільного ходу у передню кришку |
|
Монтаж підскладеного якоря у передню кришку |
|
Монтаж підскладеного корпуса стартера на передню кришку |
|
Монтаж тягового реле |
|
Монтаж щіток та щіткотримачів |
|
Монтаж задньої кришки |
|
Стяжка гвинтами |
|
Випробування стартера |
|
Виконання малярних робіт |
З прийнятого в ремонт автомобіля знімають акумуляторні батареї, прилади живлення і електроустаткування і спрямовують його на майданчик зберігання ремонтного фонду. Після цього автомобіль буксиром перекладають на транспортуючий конвеєр поста миття. Після зовнішнього миття автомобіль подають на пост попереднього розбирання, без нього знімають колеса, спинки і сидіння, стекла, оббивку і арматуру кабіни і саму кабіну а також паливний бак. Зняті частини спрямовують на відповідні пости для ремонту. Наступний комплекс робіт виконується в порядку підготовки автомобіля до повного розбирання і включає його повне миття, злив масла з картерів двигуна, коробки передач, заднього моста, механізму управління і випарювання картерів за допомогою водяної пари.
Переміщуваних транспортером автомобіль надалі поступає на пости повного розбирання. Тут з нього знімають механізм управління, силовий агрегат, карданні вали, передній і задній мости, вузли підвіски і привід гальмівної системи. Всі зняті агрегати і вузли спрямовують на спеціалізовані ділянки (цехи) і пости для подальшого ремонту.
Розглянуті групи робіт складають перший етап КР автомобіля – його розбирання і миття.
Другий етап – це ремонт агрегатів і вузлів. На цьому етапі використовується: розбирання агрегату (вузла) миття і очищення деталей, відновлення деталей збірка агрегату (вузла), його випробування обкатка і фарбування. Проте, як видно, цей перелік робіт виконується не по всіх агрегатах і вузлах, що пояснюється особливостями призначення і пристосуванням вузлів, або агрегату.
Розбирання вузлів і агрегатів є дуже важливим і відповідальний процес, оскільки від якості його виконання залежить збереженість деталей, а отже і об’єм робіт по їх відновленню.
Після розбирання агрегатів і вузлів деталі віддають миттю і очищенню від таких забруднень як нагар, накип, стара фарба, продукти корозії, коксівні і смолянисті відкладення.
У результаті дефекації і сортування деталей з’ясовується можливість їх подальшого використовування в агрегатів або вузлів, визначаються об’єм і характер відновних робіт і кількість потрібних новин деталей.
Відновлення деталей являється основним видом робіт на АРП. Від прийнятих на заводі організації і технології відновлення деталей залежать якість і економічна, ефективність ремонту. В даний час саме роботи по відновлення в найбільшій мірі потребують реалізації новітніх досягнень науки,в прискоренні науково-технічного прогресу. Збірка вузлів і агрегатів разом з відновленням деталей є найважливішою умовою забезпечення необхідної якості ремонту при оптимальних виробничих витратах.
Складність якісної збірки при ремонті, як це наголошувалося раніше, обумовлюється використанням при збиранні деталей різних категорій. На збірку деталі подаються комплектами. Комплектування деталей виконують відділення комплектацій. Збірку двигунів проводять на потокових лініях, інших агрегатів – на спеціалізованих постах.
Випробування агрегатів і вузлів проводяться з метою перевірки якості їх збірки і відповідності вихідних характеристик вимогам технічних умов на ремонт, а також для забезпечення попереднього прироблення рухомо зв’язаних деталей.
Фарбування відремонтованих агрегатів і вузлів проводиться, як правило, після випробування і усунення дефектів перед загальною збіркою автомобіля. Фарбування платформи і кабіни виконують відразу після відновлення. Колеса фарбують до складання (шино монтажних робіт). Після випробувань і фарбування агрегати і вузли пред’являють представнику відділу технічного контролю. Відремонтовані агрегати і вузли в подальшому спрямовують на загальне складання автомобіля через проміжні цехові комори або минувши їх.
Третім етапом технологічного процесу КР автомобіля є його загальне складання, яке ведеться з відремонтованих агрегатів і вузлів на спеціалізованих постах або на потокових лініях. Після загальної збірки
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1.Призначення дільниці
Дільниця складання стартерів призначена для складання стартерів автомобіля Газ-53А
Виробничу програму зводимо в таблицю 1
Таблиця 2. 1.
Виробнича програма дільниці
|
№з/п |
Назва об’єктуремонту |
Виробнича програма, компл./рік |
Вид ремонту |
|
1 |
Складання стартерів на ремонтному підприємстві |
3000 |
капітальний |
2.2.Режим роботи дільниці
В 2013 році для дільниці складання стартерів призначаємо 5-ти денний робочий тиждень. Робота виконується в дві зміни.
Число календарних днів в році (ДК), тривалість зміни, годин (tЗМ), відпуст-
ки (ДВП), число вихідних днів в році (ДВ), число святкових днів в році (ДС), число передсвяткових днів в році (ДПС) призначаємо з врахуванням вимог КЗпП України і зводимо в таблицю 2.
Таблиця 2.2.
|
Режим роботи дільниці |
|||||
|
ДК |
ДВ |
ДС |
tЗМ |
ДПС |
ДВП |
|
365 |
105 |
10 |
8 |
7 |
24 |
Річні фонди часу
Номінальний фонд робітника
ФНР=(ДК-ДВ-ДС)•tЗМ-ДПС (1)
ФНР=(365-105-10)•8-7=1993 год
Дійсний річний фонд часу робітників
; (2)
де: µР – коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу з поважних причин,
µР=0,97, [14], с.126.
Номінальний річний фонд часу устаткування
ФНО=((ДК-ДВ-ДС)•tЗМ-ДПС)•z, (3)
де: z – кількість змін роботи робітника, z=2, п 1.2,
ФНО=((365-105-10)•8-7)•2=3986 год
Дійсний річний фонд часу устаткування
ФДО=ФНО•η0 (4)
де: η0 – коефіцієнт використання устаткування, який враховує його простої в ремонті, η0=0,97, додаток таблиця1
ФДО=3986•0,97=3866,42 год
Річний фонд часу робочого місця, годин
ФРМ=ФНО (5)
ФРМ=3986год
Результати розрахунків зводимо в таблицю 3
Таблиця 2.3.
Річні фонди часу
|
Тривалість |
Кількість змін |
ФНР, год |
ФДР, год |
ФНО, год |
η0 |
ФДО, год |
ФРМ, год |
|
|
зміни, год |
відпуст-ки, днів |
|||||||
|
8 |
24 |
2 |
1993 |
1778,01 |
3986 |
0,97 |
3866,42 |
3986 |
2.3. Розрахунок річної трудомісткості
Річна трудомісткість дільниці:
(6)
де: TПТ – питома трудомісткість ремонту, людино –годин,
TПТ=3,65 л. год, додаток 1 таблиця 12,
TДЦ – річна трудомісткість дільниці, л. год;
N – виробнича програма, кап. ремонтів/рік, N=3000, таблиця 1.1
K – поправочний коефіцієнт, який враховує річну програму,
тут: K=1,28
N=3000, додаток таблиця 2.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 4
Таблиця 2.4.
Річна трудомісткість дільниці
|
N |
Nmin |
Nmax |
Kmax |
Kmin |
TПТ |
K |
TДЦ |
|
3000 |
3,65 |
1,28 |
14016 |
2.4.Розрахунок кількості виробничих робітників
а) спискова кількість робітників
де: K٭ - коефіцієнт багатостаночного обслуговування устаткування,
K٭=1,5, [1] с.19,
Приймаємо mСП=12 робітників
б) наявна кількість робітників
Приймаємо mЯВ=11 чоловік
в) кількість допоміжних працівників
Приймаємо mдоп=1 чоловік
г) кількість інженерно-технічних робітників
Обов’язки майстра виконує майстер із сусідньої дільниці
Результати розрахунків зводимо в таблицю 5
Таблиця2.5.
Розрахункова і прийнята кількість робітників
|
Параметр |
mСП |
mЯВ |
mДП |
mІТР |
|
Розрахункова |
11,8 |
10,6 |
1,2…1,44 |
0,78…1,04 |
|
Прийнята |
12 |
11 |
1 |
1 |
2.5. Штатна відомість
Штатну відомість складаємо за даними прийнятої спискової кількості ви-
робничих робітників.
При оформлені штатної відомості робітників розприділяємо за професіями і розрядами з врахуванням робіт, які виконуються на дільниці складання КПП і рекомендацій тарифно-кваліфікаційного довідника [10], або [8], табл. 334.
Результати зводимо в таблицю 6
Таблиця2.6.
Штатна відомість
|
Назваділь- ниці |
Професія |
Кількістьпрацюючихробітників |
||||||
|
Дільницяскладання КПП |
Всього |
По змінах |
По розрядах |
|||||
|
1 |
2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
|
Виробничіробітники: Електрик Слюсар |
10 2 |
5 1 |
5 1 |
5 1 |
5 1 |
|||
|
Разом |
12 |
6 |
6 |
6 |
6 |
|||
|
Допоміжні робітники: Різноробочий |
1 |
1 |
1 |
|||||
|
ІТР |
1 |
|||||||
|
Всього |
14 |
7 |
6 |
1 |
6 |
6 |
Середній розряд робітників розраховуємо за формулою (11.1) і порівнюємо з табличною величиною, (додаток 1)
де: m1, m2, …, mn – кількість робітників, відповідно 1, 2 і n-розрядів;
R1, R2, …,Rn – відповідно розряди робітників.
Таблична величина RСР.Т=3,5
Розбіжність:
де: RТ – таблична величина
2.6.Розрахунок кількості робочих місць
Кількість робочих місць розраховуємо за формулою (13) і приймаємо найб-
лижче ціле число
де: m – кількість робітників, які одночасно працюють на робочому місці.
Приймаємо кількість робочих місць XРМ=3
Результати розрахунків зводимо в таблицю 7
2.7. Розрахунок і вибір устаткування
2.7.1. Основне устаткування
До основного устаткування відноситься устаткування, на якому виконують-
ся основні роботи, які характерні для дільниці складання стартерів.
Кількість основного устаткування:
Приймаємо кількість основного устаткування X0=3
Результати розрахунків зводимо в таблицю 7
Таблиця 2.7.
Кількість робочих місць та основного устаткування
|
Параметр |
ТДЦ |
ФРМ |
ФДО |
ХРМ |
ХО |
|
Розрахункова |
14016 |
3986 |
3866,42 |
3,3 |
3,4 |
|
Прийнята |
3 |
3 |
2.7.2 Допоміжне устаткування
До допоміжного відноситься устаткування і інвентар, які необхідні для забезпечення виконання технологічного процесу на основному устаткуванні.
Вибране основне і допоміжне устаткування зводимо в таблицю 2.8.
Таблиця2.8.
Устаткування на дільниці складання стартерів
|
№ з/п |
Назваустаткування |
Модель |
Кіль- кість |
Габаритні розміри, мм |
Площапідлоги, м2 |
Потужність кВт |
|
|
Одиниці |
Загальна |
||||||
|
Основнеустаткування |
|||||||
|
1 |
Верстак для електрика |
ОРГ-761 |
2 |
2400х800 |
1,92 |
3,84 |
|
|
2 |
Стенд для випробування стартерів |
ГАРО |
1 |
1500х1000 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
|
Допоміжне устаткування |
|||||||
|
1 |
Ванна для миття деталей |
ОМ-1316 |
1 |
1250х620 |
0,775 |
0,775 |
0,27 |
|
2 |
Станок для проточки колекторів |
ЦКБ-105 |
1 |
1100х480 |
0,528 |
0,528 |
|
|
3 |
Сушильна шафа для якорів |
ПО-254 |
1 |
710х620 |
0,4402 |
0,4402 |
|
|
4 |
Вання для просочування якорів шлаком |
2230 |
1 |
715х310 |
0,221 |
0,221 |
|
|
5 |
Настільний свердлильний станок |
2Н-112 |
1 |
770х320 |
0,2464 |
0,2464 |
0,6 |
|
6 |
Прес рейково-ручний |
ОКС-918 |
1 |
370х200 |
0,074 |
0,074 |
|
|
7 |
Підставка під настільне обладнання |
-- |
2 |
820х700 |
0,574 |
1,148 |
|
|
8 |
Стелаж секційний для електрообладнання |
-- |
1 |
2100х750 |
1,575 |
1,575 |
|
|
9 |
Станок для намотування якорей |
ОПР-3587 |
1 |
527х420 |
0,221 |
0,221 |
|
№ з/п |
Назваустаткування |
Модель |
Кіль- кість |
Габаритні розміри, мм |
Площапідлоги, м2 |
Потужність кВт |
|
|
Одиниці |
Загальна |
||||||
|
10 |
Прибор для провірки якорей |
ППЯ-5 |
1 |
300х205 |
0,061 |
0,061 |
|
|
11 |
Ларь для витирочного матеріалу |
-- |
1 |
1000х500 |
1,5 |
1,5 |
|
|
12 |
Верстак для полуди і пайки |
ПФ-4198 |
1 |
620х500 |
0,31 |
0,31 |
|
|
13 |
Підставка під настільне обладнання |
-- |
1 |
550х800 |
0,44 |
0,44 |
|
|
14 |
Візок |
-- |
1 |
||||
|
Разом |
15,2 |
2,37 |
2.8. Вибір піднімально-транспортного устаткування
Враховуючи номенклатуру , вагу деталей і устаткування, яке є на даній дільниці призначене для виконання підіймально-транспортних робіт. Вибране устаткування зводимо в таблицю 8.
2.9. Розрахунок площі дільниці
а) Розрахункова площа дільниці, м2
Площу дільниці розраховуємо з врахуванням площі підлоги, яку займає устаткування і коефіцієнта щільності розташування устаткування.
де: FОБ – площа підлоги, яку займає устаткування, м2
KП – коефіцієнт щільності розташуванняустаткування на дільниці,
KП=5 табл. 5 додаток 1.
б) Фактична площа дільниці, м2
де: L – ширина прольоту,
t – крок колон,
n– кількість кроків.
Розбіжність:
Δ не повинна перевищувати 10%
2.10. Опис технологічного процесу на дільниці
Дільниця складання стартерів на схемі «П» - подібного планування розташована поряд з дільницями: дільницею загального складання, агрегатною дільницею, дільницею електрообладнання .
На дільницю поступають деталі, вузли і агрегати з дільниці відновлення. Потім після виконання всіх робіт на дільниці складання стартерів поступають в відділення загального складання.
Схема технологічного процесу складання коробок передач:
|
Монтаж підшипників ковзання у передні та задні кришки |
|
Монтаж полюсів до корпусу стартера |
|
Монтаж механізму вільного ходу на вал ротора |
|
Монтаж вилки механізму вільного ходу у передню кришку |
|
Монтаж підскладеного якоря у передню кришку |
|
Монтаж підскладеного корпуса стартера на передню кришку |
|
Монтаж тягового реле |
|
Монтаж щіток та щіткотримачів |
|
Монтаж задньої кришки |
|
Стяжка гвинтами |
|
Випробування стартера |
|
Виконання малярних робіт |
2.11. Основні будівельні вимоги
- ширина прольоту: 9 м;
- крок колон: 6 м;
- висота приміщення: 6,0 м;
- товщина зовнішніх стін: 0,38 м;
- товщина перегородок: 0,25 м;
- ширина і висота дверних пройомів: 1,5 м х 2,4 м;
- ширина і висота віконних пройомів: 4,0 м х 3,6 м;
- підлога: цементна на бетонній основі;
-освітлення (комбіноване)
2.12.Витрати електроенергії на освітлення, кВт:
де: f – потужність освітлювального навантаження, Вт/м2;
KC – коефіцієнт, який враховує неодночасне вмикання споживачів,
KC=0,8;
F – площа дільниці, м2;
TO – тривалість роботи устаткування, год, (ТО=ФНО).
2.13. Розрахунок витрат стиснутого повітря
Стиснуте повітря на дільниці використовують для обдування деталей при складанні механізмів та агрегатів, для живлення пневматичних інструментів (гайкокрутів, шпилькокрутів), пневматичних приводів пристроїв, а також для фарборозпилювачів, металі заторів, установок для очищення деталей піском або кістковою крихтою, порошкового напилення пластичних мас, перемішування розчинів.
Тиск повітря , яке подається до споживачів лежить в межах 3…7кгс/см2.
Потреби у стиснутому повітрі визначають виходячи з витрат повітря окремими споживачами при безперервній роботі, коефіцієнтів їх використання, коефіцієнта одночасності та річного фонду часу роботи.
Річні витрати стиснутого повітря визначають як суму витрат різними споживачами QСТ, м3
, (20)
м3
де1,5 —коефіцієнт, який враховує експлуатаційні втрати повітря;
q —питома витрата стиснутого повітря одним споживачем при його безперервній роботі, м3/год.;
n—кількість однойменних споживачів стиснутого повітря;
КВ—коефіцієнт використання споживачів повітря обладнання;
КОДН—коефіцієнт одночасності використання обладнання.
2.14. План дільниці
План дільниці виконуємо на форматі А1 в масштабі. На плані вказуємо контури дільниці, устаткування, яке розташоване відповідно до технологіч-ного процесу. Вказуємо ширину прольоту і крок колон. Вказуємо прив’язку устаткування до стін або колон, відстані між устаткуванням, а також умовни- ми позначеннями підвід електроенергії, води, вентиляцію. Біля верстатів і верстаків вказуємо робочі місця.
4. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
4.1. Розрахунок вартості основних виробничих фондів
1. Вартість будівель і споруд, виходячи з цін будування 1м3 площі будівель і споруд, і площі запроектованого відділення.
Вб.сп= Sпв∙ kп h∙ Цм3
Вб.сп= 54∙1,1∙4,6∙300=80972грн
де Sпв– площа запроектованого відділення, м2;
kп=1,1…1,2 –коефіцієнт, який враховує збільшення об’єму приміщення на товщину стін;
h – висота виробничого приміщення, м;
Цм3 - ціна будування 1м3 площі будівель і споруд, грн.; ( Цм3=150 - 500 грн.)
1.1. Вартість обладнання з врахуванням затрат на транспортування і монтаж обладнання, навантажувальні-розвантажувальні роботи, приймається 65% від Вб.сп
В об = Вб.сп. ∙ kоб. ∙ 65%
В об =81972∙1,1∙0,65=58609,98грн
де Вб.сп. – вартість будівель і споруд, грн.
kоб. - коефіцієнт коригування на транспортування і монтаж обладнання, навантажувальні-розвантажувальні роботи, kоб. = 1,08…1,15
1.2. Вартість інших основних виробничих фондів (інструменти, приспосіблення, інвентар складає 12% від Вб.сп, В об)
Він= ( Вб.сп+Воб)∙ Кін
Він=(81972+58609,98) ∙0,15=21087,297грн
де Кін – коефіцієнт який враховує інші основні фонди (Кін = 0,10…0,20)
1.3. Загальні вартість виробничих фондів;
Вовф=Вб.сп+ Воб+ Він
Вовф=81972+58609,98+21087,297=161669,277
4.2. Розрахунок фонду оплати праці
Фонд основної заробітної плати визначається на основі трудомісткості робіт відділення і середньої годинної ставки.
2. Розрахунок фонду основної заробітної плати:
2.1. Визначаємо заробітну плату основних робітників
ЗПпог.о. = Сгод.сер· Троб;
ЗПпог.о. =5,1355∙14016=71979,168грн
Троб - трудомісткість робіт відділення, люд.год;
Сгод.сер - середня годинна ставка
2.1.1. Визначаємо середній розряд основних робітників
де R1 , R2 ,Rn– розряди;
n1, n2, nn, - чисельність працівників.
2.1.2. Визначаємо ціну середньо-годинної ставки
де tм– ціна меншого розряду;
tб– ціна більшого розряду;
- десяті, або соті долі розряду.
2.2. Премія основним ремонтним робітникам за своєчасне та якісне виконання робіт. Надається в розмірі 10…40% від основної заробітної плати.
Пр = (0.10…0.40) ЗПпог.о.
Пр = 0,35∙71979,168=25192,7088грн
2.3. Фонд додаткової заробітної плати.
Зд.=( Пр+Зо) %
Зд.=(25192,7088+71979,168)∙0,09=8745,468грн
де,% - складає – 8- 10 %
2.4. Загальний фонд заробітної плати ремонтних робітників
ФЗПр.р.=ЗПпог.о. + Зд.+ Пр
ФЗПр.р.= 71979,168+8745,468+25192,7088=105917,34грн
2.5. Відрахування на соціальні заходи
Вс.з. = ФЗПр.р. ∙ Кс.з.
Вс.з. =105917,34∙0,362=38342,07грн
де Кс.з.– коефіцієнт, який враховує ставку відрахування на соціальні заходи (Кс.з. = 0,362)
2.6. Середньомісячна заробітна плата робітників дільниці
ЗП сер. міс.=(ЗПпоч.+Зд.)/(12 ∙ R)
ЗП сер. міс.==735,53грн
де, R – кількість робітників.
Працівник виконує роботи у відділені загального складання.
4.3. Розрахунок затрат на матеріали і запчастини
Вартість основних матеріалів і запасних частин беремо укрупнено в залежності від вартості робіт, які виконуються на дільниці
Со.м. = (0,15 – 0,20) ∙ Ст
Со.м. = 0,15∙67321=10098,15грн
Сз.ч. = (0,50 – 0,60) ∙ Ст
Сз.ч. =0,50∙67321=33660,5грн
де, Ст – вартість експлуатації і ремонту на дільниці, за вихідними даними.
4.4. Складання кошторису накладних витрат
Накладні витрати характеризують ресурси, використані в процесах безпосереднього обслуговування і управління основними процесами виготовлення продукції.
При визначенні загальної суми витрат діяльності підприємства використовуються групування витрат за економічним змістом, незалежно від форми і місця їх віднесення на той чи інший об’єкт . До економічних елементів витрат належать матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, та інше.
У здійсненні виробничого процесу приймають участь такі категорії працюючих:
1) робітники, в тому числі основні і допоміжні;
2) інженерно-технічний персонал;
3) службовці;
4) молодший обслуговуючий персонал.
В зв’язку з переходом на нові умови господарювання відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає структуру, встановлює штати і на державному рівні нормативи чисельності працюючих по підприємству, чи по підрозділах, не розробляється.
4.1. Утримання цехового персоналу, ІТП, службовці, МОП
ФОПадм..в. = 4%від * ФЗПрр.
ФОПадм..в. =0,04∙105917,34=4236,69грн
4.1.1. Амортизація ОВФ.
У процесі використання основних фондів відбувається їх поступове спрацювання, в результаті якого вони втрачають свої споживчі властивості. В зв’язку з цим, вартість використовуваних основних фондів зменшується відповідно до ступеня їх спрацювання.
Під зносом основних фондів розуміють суму амортизації об’єкта основних фондів з початку його корисного використання.
4.1.2. Амортизаційні відрахування на будівлі та споруди.
Абс=Вб.сп∙ На.бс
Абс=0,05∙81972=4098,6грн
де На.бс – річна норма амортизаційних відрахувань На.бс = 0,05
4.1.3. Амортизаційні відрахування на обладнання та інші фонди.
Аоб = (Воб+Він) ∙ На.обл.
Аоб = (58609,98+21087,297) ∙0,10=7969,72грн
На.обл=0,10
4.1.4. Сумарні амортизаційні відрахування
А = Абс + Аоб
А = 4098,6+7969,72=12068,32грн
4.2. Утримання будівель і споруд складає 2% від Вб.сп
Уб.сп. = 2%∙ Вб.сп
Уб.сп. = 0,02∙81972=1639,44грн
4.3. Утримання обладнання складає 0,5% від Воб
Уобл. = 0,5%∙ Воб
Уобл. = 0,005∙58609,98=293,049грн
4.4. Разом по утриманню будівель і споруд та обладнання
Зу = Уб.сп. + Уобл.
Зу = 1639,44+293,049=1932,489грн
4.5. Текучий ремонт споруд і обладнання складає 4% від Вб.сп, Воб
Зтбуд.сп. = 4%∙ (Вб.сп + Воб)
Зтбуд.сп. = 0,04∙(81972+58609,98)=5623,279грн
4.6. Затрати на освітлення.
Зосв . = Wосв∙ ЦкВт/год
Зосв . =0,38∙648=246,24грн
Wосв – витрата електроенергії на освітлення
ЦкВт/год– ціна 1 кВт/год
Wосв= Sпв ∙ H ∙ P / 1000
Wосв = =648 кВтгод
деSпв–площа виробничого приміщення;
Н – норма потужності електричних ламп для освітлення 1м2 площі приміщення (15-20 Вт)
Р – кількість годин роботи освітлення 800 год.
Витрати на силову електричну енергію.
Зсил. = Wсил ∙ Ц*кВт /год.
Зсил. = 0,56∙5760,049=3225,627грн
де, Ц*кВт– ціна 1 кВт/год.,силової електроенергії.
Wсил=NвстФобл п3Кпоп/ (ηмηп )
Wсил= =5760,049кВт∙год
Фобл - річний фонд робочого часу обладнання;
nз-- коефіцієнт завантаження обладнання 0, 7 ...0, 8;
Кпоп – коефіцієнт попиту, що враховує одночасно дію і виконання потужності обладнання,0,6...0,8 ;
ηм - коефіцієнт корисної дії двигуна 0,85...0,9;
ηп - коефіцієнт втрат в мережі – 0,96.
4.7. Затрати на воду для побутових потреб.
4.7.1. Затрати на холодну воду для побутових потреб.
Зхол.вод = (Nш + Nдоп.р.) qДрр Цм3 / 1000
Зхол.вод = =439,081грн
деq – норма витрат холодної води на одного виробничого працівника за зміну, q=25л
Дрр- кількість робочих днів на рік;
Цм3- вартість 1-го м3 води: - холодної – 5,34 грн.
4.7.2. Затрати на гарячу воду для побутових потреб.
Згар.вод = (Nш + Nдоп.р.) qДрр Цм3 / 1000
Згар.вод = =2337,821грн
деq – норма витрат гарячої води на одного виробничого працівника за зміну, q=40л
Дрр- кількість робочих днів на рік;
Цм3- вартість 1-го м3 води: - гарячої– 17,77 грн.
Загальні затрати на воду:
Ззаг.вод. = Зхол.вод+ Згар.вод
Ззаг.вод. =439,081+2337,821=2776,908грн
4.8. Знос та ремонт малоцінних та швидкозношуючих інструментів та приспосіблень.
Змал.іприс= (200...500)∙ Nш
Змал.і прис=12∙300=3600грн
4.9. Затрати на охорону праці та техніку безпеки.
Зохр. = Nш∙ (100...200)
Зохр.= 13∙150=1950 грн
4.10. Затрати на спецодяг.
Зспец.од= (100...120)∙( Nш+Nдоп.р)
Зспец.од= 13∙110=1430 грн
4.11. Затрати на винахідництво та раціоналізаторство.
Звин= (100...150)∙ Nш
Звин= 13∙125=1625грн
4.12.Інші накладні витрати приймаються в розмірі 3...7% від суми вище перерахованих витрат.
Зінш.=(0,03…0,07)•Ззаг
Зінш.= 0,05∙17660,465=883,023грн
Ззаг. = ФОПадм. + Зохр.+Зосв.+Зсил.+Змал.іприс+Зспец.од+Звин + Звод
Ззаг. = 4236,69+1950+246,24+3225,627+3600+1625+2776,908=17660,465грн
ФОПадм. – входить фонд заробітної плати спеціалістів, молодшого обслуговуючого персоналу, допоміжних робітників
Загальна сума накладних витрат. Снв=ФОПадм.в.+Зохр.+Зосв.+Зсил.+Змал.іприс+Зспец.од+Звин+ З з.вод+Зінш+ Зтбуд.сп+Зу+ А;
Снв=4236,69+1950+246,24+3225,627+3600+1625+2776,908+883,023+5623,279+1932,489+12068,32=38167,576грн
4.5. Визначення рівня накладних витрат
СН.В.∙100
Рн.в.=-------------------
ЗП вир..роб.
Рн.в.=
де, СН.В.- загальна сума накладних витрат, грн.,
ЗП осн.роб. – основна заробітна плата виробничих робітників, грн.,
5.1. Розрахунок собівартості ремонту на дільниці
С річ
С1 люд-год=---------------,
Т р
С1 люд-год==6,395грн
де, Сріч– річна собівартість ремонту відділення, грн..,
Тр – річна трудомісткість ремонту відділення, з додатковими роботами, люд. год.,
Кошторис затрат на виробництво
|
№ п\п |
Статті витрат |
Сума затрат |
|
1 |
Матеріали і запасні частини |
43758,65 |
|
2 |
Електроенергія на технологічні цілі |
3225,627 |
|
3 |
Амортизація основних фондів |
12068,32 |
|
4 |
Заробітна плата |
71979,168 |
|
5 |
Відрахування на соціальне страхування |
38342,07 |
|
6 |
Інші витрати |
883,023 |
|
Всього |
170256,858 |
4.6. Визначення фінансових показників.
Фінансові результати від господарсько - виробничої діяльності дільниці визначаються згідно з П (С) БОЗ „Звіт про фінансові результати” .
У зв’язку з цим, всі доходи поділяються на операційні, фінансові, доходи та витрати від іншої звичайної діяльності. Результативність діяльності підприємства залежить від багатьох факторів, одним з яких є процес ціноутворення.Ціна, як економічна категорія, є грошовим вираженням вартості товару (послуги). У ціні товару відображені всі витрати на його виробництво та реалізацію. Одночасно, ціна є важливим джерелом доходу підприємства, оскільки містить прибуток.
6.1. Визначаємо об’єм ремонтуючої продукції.
Qр = Кр.∙Кз.в. ;
Qр = 170256,858∙1,2=204308,22 грн
де Кр – коефіцієнт, рентабельності характеризує рівень прибуткової діяльності підприємства в цілому, його окремих складових, або продукції і визначають як відношення одержаного підприємством балансового прибутку, або чистого прибутку за аналізований період до величини вкладених, затрачених ресурсів, або до обсягу реалізованої продукції. Рентабельність виробництва – це відносний показник ефективності роботи підприємства, який в загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів);
Кз.в. - кошторис затрат на виробництво.
Кр= 1 + (Р/100);
Кр= 1+==1,2
де, Р - рентабельність, виражена в відсотках 15…25 %
6.2. Розрахунок балансового прибутку.
Пб= Д- В;
Пб= 204308,22-170256,858=34051,362грн
де, Д– дохід на дільниці;
В– витрати по дільниці;
6.3. Оподаткування прибутку в розмірі 25% від балансового прибутку.
Q=0,25 ∙ Пб;
Q=34051,362∙0,25=8512,84грн
Пбо=Пб - Q;
Пбо=34051,362-8512,84=25538,52грн
Пбо – балансовий прибуток з оподаткування
Важливою умовою ефективного функціонування підприємства є раціональне, ефективне використання усіх видів виробничих ресурсів. Для характеристики ефективності використання трудових ресурсів підприємства застосовується показник продуктивності праці, який відображає кількісне співвідношення між обсягом виробленої продукції і трудовими витратами на її виробництво. Продуктивність праці характеризує результативність праці, її ефективність.
6.4. Продуктивність праці.
─ в грошовому виразі:
ППг=Д :( Nосн + Nдод)
ППг==15716,01грн
─ в трудовому виразі:
ППт=Тпр( Nосн + Nдод )
ППт= 14016=182208люд∙год
6.5. Визначаємо загальну рентабельність.
Рзаг= (Пб/ Вовф) ∙ 100% ;
Рзаг=100%=21,06%
Поліпшення використання основних засобів є одним із важливих напрямів підвищення ефективності виробництва. Для проведення кількісної оцінки використання основних засобів необхідно застосовувати систему показників, яку можна розділити на дві групи: узагальнюючі та часткові. До узагальнюючих показників відносять фондовіддачу, Фондоємність, рентабельність .
6.6. Фондовіддача.
Фв= Д: Вовф;
Фв==1,26
6.7. Фондоємність.
Фє=Вовф: Д;
Фє==0,79 грн
6.8. Нарахування заборгованості перед фондом зайнятості 1% від ФЗП.
Нз= 1%ФЗП;
Нз= 0,01∙105917,34=1059,1734грн
6.9. ПДВ від доходу – 16,67%
ПДВ= 16,67% Д;
ПДВ=0,1667∙204308,22=34058,18грн
6.10. Визначення економічної ефективності дільниці.
Зпр= С + К Ен;
Зпр=170256,858+161669,2770,15=194507,249грн
де,
К - капітальні вкладення;
Ен - коефіцієнт ефективності – 0,15
6.11. Термін окупності.
Ток= К : Зпр;
Ток==0,83 року
4.7. Зведена таблиця техніко – економічних показників.
|
Назва показників |
Одиниця виміру |
Величина показників |
|
|
1 |
Фонд заробітної плати |
грн. |
105917,34 |
|
2 |
Нарахування на соціальне страхування |
грн. |
38342,07 |
|
3 |
Фонд зайнятості |
грн. |
1059,1734 |
|
4 |
Дохід |
грн. |
204308,22 |
|
5 |
Витрати |
грн. |
170256,858 |
|
6 |
Прибуток балансовий |
грн. |
34051,362 |
|
7 |
Фондовіддача |
грн. |
1.26 |
|
8 |
Фондоємність |
грн. |
0,79 |
|
9 |
Продуктивність праці |
||
|
─ в трудовому виразі |
люд год |
182208 |
|
|
─ в грошовому виразі |
грн. |
15716,01 |
|
|
11 |
Термін окупності |
рік |
0,83 |
5. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.
5.1. Основні заходи безпеки при виконанні робіт.
На дільниці по Складанню стартерів використовується таке обладнання та інструменти : верстак, стенд для складання стартерів, стенд для випробовування стартерів , а також цілий ряд пристроїв, інструментів та транспортних засобів.
Небезпечна зона стенду та пристрою це частина простору, всередині якого діють або періодично виникають фактори, що наносять травми працівникам, що працюють на верстаті або на стенді.
Такими небезпечними зонами на дільниці складання стартерів є місця біля перерахованих вище верстатів, і пристроїв.
Для забезпечення безпечних умов праці на дільниці необхідно витримати наступні норми :
Струмоприймачами на дільниці є верстаки, прилади, верстати вентиляційні установки, металообробні верстати.
В якості захисту від проникнення до струмоведучих частин електричних установок використовуються :
Для захисту працівників застосовується захисне заземлення і захисне відключення. Все устаткування дільниці заземлене, а їх проводи закриті захисними кожухами і огорожами.
На робочих місцях біля верстатів покладені дерев’яніщити (підставкипід ноги).
Вся електропроводкаізольована і проведена в серединістінабо в металевих трубах.
Вся освітлювальна і вентиляційна аппаратура розміщена і підключеназгідновимогСНіП.
5.2. Розрахунок вентиляції і освітлення.
Так як джерела виділення шкідливих речовин на дільниці по складанню КПП знаходяться не на одному місці, а розташовані по всій дільниці, то передбачено загально обмінну проточно-витяжну систему вентиляції з механічними пристроями.
Кількість повітря для загально обмінної вентиляції визначається по кількості виділень із розрахунку розбавлення їх до гранично допустимої концентрації по формулі :
h = 1000 ∙ ; м2/год
де:n – коефіцієнт враховуючий долю шкідливих речовин, які поступають в робочу зону і визначаються дослідним шляхом; при відсутності даних n =1;
G – кількість шкідливих речовин, що поступають в приміщення в г/год;
q – гранично допустима концентрація парів і газів, м2/м3;
q2 = 60 м2/м3 – для випарів бензину, нафти (СНІП ІІ-Г-7-82);
q1 = 5 – 10 м2/м3 ;
G = 280-320 г/м3 – для дільниць складання КПП авторемонтних підприємств.
Тоді:
h = 1000 = 6400 м3/год.
Визначаємо потрібну потужність електродвигуна вентилятора.
Nел= , кВт
де: Н -напір вентилятора, що те ж саме, що втрати тиску у вентиляційній системі.
При попередніх розрахунках величина втрат тиску Н приймається в межах 50-80 кг/м2.
Коефіцієнт корисної дії вентиляції приймається попередньо ηв=0,75-0,85.
Nел= =2,2 кВт
За характеристиками вентиляторів приймаємо вентилятор центробіжний першого виконання Цч=70 №7 з наступними технічними характеристиками:
Q = 8000-9000 м3/год., Н = 74 кг/м2, η = 0,78, Nдв.= 3 кВт.
Центробіжні вентилятори даного типу надійні в роботі та мають високий ККД.
При виборі освітлення дільниці необхідно враховувати те, що освітлення повинно бути достатнім, щоб робітник міг легко і швидко, без напруження для очей, оперувати з об’єктами роботи. При виборі враховуються такі фактори як відсутність тіней та змінних блисків.
Так, як на дільниці використовуються роботи різкого характеру і різного ступеня точності, то вибираємо освітлення як природне, так і штучне.
5.2.1. Природне освітлення.
Природне освітлення приймаємо через вікна і верхнє через фрамуги.
Світлова площа віконних прорізів дільниці:
Fд = Fпідл∙£;
де Fд – площа підлоги дільниці Fд, м2
£ – світловий коефіцієнт, £ = 0,25….0,30.
Fд = 54 ∙ 0,25 = 14 м2
Приймаємо вікна площею f = 14 м2 (4,0х3,6).
Тоді кількість вікон буде дорівнювати
Хв = = = 1 (вікно).
5.2.2.Штучне освітлення
Число ламп для загального освітлення визначаємо за питомою світловою потужність. Світлова потужність, необхідна для дільниці визначається за формулою :
S = Fд ∙ S0
де S0 – питома світлова потужність, Вт/м2
S0 = 20 Вт/м2
Тоді
S = 54∙20 = 1080 Вт.
Для розрахованої потужності визначаємо кількість ламп.
Хл = ,шт
де - потужність однієї лампи, приймаємо = 80 Вт (дві спарені лампи по 40Вт).
Тоді
Хл = = 14 ламп
На дільниці передбачено також чергове і місцеве освітлення, яке здійснюється також лампами денного світла, потужністю 40 Вт кожна.
5.3. Заходи з протипожежної безпеки
Структура відділення в якому розташована дільниця складання КПП, відноситься до категорії пожежобезпеки«Д». По вогнестійкості споруда відноситься до IIстулення . Всі двері і ворота відкриваються на зовні. Згідно вимог СНіПIII - 2 - 2 – 82 і СНіПII – А – 5 -82 дільниця забезпечена всіма необхідними засобами пожежогасіння (пінними і вуглекислотними вогнегасниками, азбестовими одіялами, ящиками з піском, пожежними щитами).
Кількість засобів пожежогасіння визначається у відповідності до діючих норм певних засобів пожежогасіння, виробничих, складських, громадських та житлових приміщень за формулою :
Хпож = , шт.,
де – нормована площа, що приходиться на одиницю засобів пожежогасіння
(1 вогнегасник на 50 м2 підлоги, 1 пожежний щит на 200 м2 підлоги, 1 ящик піску на 100 м2 підлоги).
Визначаємо кількість засобів пожежогасіння:
кількість вогнегасників
Хвг = ≈ 1,08 ≈ 1 (шт.)Приймаємо 1 вогнегасник.
кількість ящиків з піском
Хпіск = ≈ 0,54 (шт.) Приймаємо 1 ящик.
кількість пожежних щитів
Хщит = ≈ 0,27 (шт.) Приймаємо 1 пожежний щит.
Пожежні крани на дільниці оснащені рукавами і стволами, встановленими в спеціальних нішах-шафах. На віддалі 70 м від виробничого корпусу розташована пожежна водойма.
5.4. Організація контролю за безпечними методами праці.
Організація контролю за безпечними умовами праці та нешкідливими методами виконання робіт покладена на адміністративно-технічний персонал.
Реалізація законодавства по охороні праці входить в обов’язки керівника заводу, головного інженера, підлеглих йому інженерів з охорони праці і технічні безпеки, начальника підрозділу і майстрів.
Велике значення мають інструкції на виконання окремих робіт.
Адміністрація забезпечує своєчасне і якісне проведення інструктажу працюючих по безпечних прийомах і методах праці.
Інструктажі проводять по таких видах :
ввідний інструктаж при прийомі на роботу;
інструктаж на робочому місці;
повторний інструктаж на робочому місці;
додатковий інструктаж.
Контроль за виконанням безпечних робіт умов праці проводить інженер з охорони праці підприємства, комісія по охороні праці, громадський інспектор по охороні праці робітників.
На дільниці складання КПП здійснюється 3-х ступеневий громадсько-адміністративний контроль за станом охорони праці.
1-а ступінь – здійснюється щоденно майстром і громадським інспектором по охороні праці;
2-а ступінь – здійснюється один раз на декаду начальником цеху і громадським інспектором по охороні праці;
3-а ступінь – здійснюється щоквартально комісією в складі : головний інженер, головний механік, інженер з ТБ.