Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

тематичних дисциплін ІваноФранківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 27.11.2024

Зошит

з лабораторних та практичних робіт

БІОЛОГІЯ

9 клас


Упорядник: Мердух І.І., завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Зошит для лабораторних та практичних робіт БІОЛОГІЯ 9 клас розроблено з участю творчої групи учителів біології Івано-Франківської області

Рекомендовано Науково-методичною радою

Івано-Франківського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти


Юний друже! Цей зошит розроблено для полегшення твого навчання. До кожної лабораторної чи практичної роботи ми додаємо теоретичні відомості, ознайомившись з якими ти легше виконаєш всі завдання. Хід кожної роботи розписано послідовно, по кроках, є всі необхідні малюнки, залишено місце для написів чи заповнення схем. Для написання висновку ми пропонуємо запитання, відповівши на які ти обов’язково отримаєш високий бал.

Успіхів тобі!

Івано-Франківськ 2009 рік.
Лабораторна робота  № 1

Тема:  Мікроскопічна будова  кісткової, хрящової та м’язової тканини 

Мета:  Ознайомитися  з будовою кісткової, хрящової та м’язової тканин людини; вміти  розпізнавати їх на препаратах.

Теоретичні відомості

М'язова тканина здатна до скорочення, її клітини мають видовжену форму, утворює скелетні м'язи, серцевий м'яз, входить до складу деяких внутрішніх органів (шлунка, кишечнику, кровоносних судин тощо). Основними її функціями є рухова та захисна. Розрізняють два види м’язової тканини: поперечнопосмуговану (скелетну  та серцеву) і гладеньку. Структурно-функціональною одиницею скелетної поперечнопосмугованої   тканини є волокно – багатоядерна клітина веретеноподібної форми. На волокні під видно поперечну посмугованість через особливе розміщення скоротливих білків – актину і міозину.

Серцевий м’яз складається з волокон, утворених – кардіоміоцитами, клітинами прямокутної форми з одним, або двома ядрами.  Волокна переплітаються між собою утворюючи сітку. Посмугованість виражена менше

Гладенькі м’язи утворені міоцитами – клітинами  з одним ядром, видовженої форми, що  утворюють м’язи внутрішніх органів. Посмугованість не виражена.

Кісткова і хрящова тканини  є різновидом  сполучної. Основною структурною одиницею кісткової тканини є остеон. Кожен остеон складається з 5-20 концентричних кісткових пластинок, що нагадують циліндри, вставлені один в один. Кожна пластинка складається з міжклітинної речовини та клітин (остеобластів, остеоцитів та остеокластів). У центрі остеона міститься канал, через який проходять кровоносні судини та нерви.

Остеобласти – одноядерні, здатні до поділу клітини кістки. Вони виділяють міжклітинну речовину, просочуючись якою і тверднучи, перетворюються на остеоцити. Знаходяться переважно в ділянках росту та регенерації кістки.

Остеоцити – клітини невеликих розмірів, не здатні до поділу, мають численні довгі відростки, містяться у сформованій кістковій тканині.

Остеокласти – особливі багатоядерні клітини кісткової тканини, які виникають у процесі остеогенезу (утворення кістки) та під час регенерації кісткової тканини. Вони містять велику кількість лізосом і здатні розсмоктувати основну тканину кістки та зневапнювати хрящ під час морфологічної перебудови опорних тканин.

До складу хрящової тканини  входить міжклітинна речовина, яка обумовлює пружні і еластичні властивості хряща і клітини: молоді – хондробласти і зрілі – хондроцити. Останні розташовуються групками в капсулах, що є характеристикою хряща.

          Матеріали та об’єкти дослідження: мікропрепарати  м’язової,хрящової і кісткової тканини, таблиці, мікроскопи.   

Хід роботи

1. Розгляньте    запропоновані мікропрепарати м’язової тканини  під малим збільшенням  мікроскопу. Порівняйте їх з зображеннями на малюнку. 

Препарат А відноситься до __________________________ м’язової тканини.

Препарат Б відноситься до __________________________ м’язової тканини.

Препарат В відноситься до __________________________ м’язової тканини.

   

Посмугована скелетна          Посмугована серцева            Гладенька

     м’язова тканина                 м’язова тканина                                                  м’язова тканина

                                    

                           

    

                        

                       

 

2. На схематичних малюнках м’язової тканини (верхні малюнки) позначте:

1- волокна; 2 - ядра; 3 - поперечні смужки. Знайдіть волокна, ядра та поперечні смужки (за наявності) на нижніх малюнках (зображення під мікроскопом).

3. Розгляньте запропоновані мікропрепарати кісткової і хрящової тканини під мікроскопом. Порівняйте їх зображення з малюнками

Остеон         Кісткова тканина          Хрящова тканина

  

4. На малюнку остеона позначте концентричні кісткові пластинки; на малюнку кісткової ткани – остеоцити; на малюнку хрящової тканини – групи ходндроцитів в капсулах.

  5. Заповніть таблицю:

Назва тканини

Функції тканини 

Типи клітин

Входить до складу (органів), або  утворює (органи)

Поперечносмугована скелетна

Поперечносмугована серцева

Гладенька

Кісткова

Хрящова

6. У висновку:

Вкажіть на відповідність будови та функцій м’язової тканини __________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ _________________________________________________________________;

Вкажіть на відповідність будови та функцій кісткової тканини _________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ _________________________________________________________________;

Вкажіть на відповідність будови та функцій хрящової тканини _________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________.                                                  

Лабораторна робота № 2

Тема: Втома  при статичному і динамічному навантаженні. Вплив ритму  і навантаження на розвиток втоми.

Мета: На основі  самоспостереження сформувати поняття про  роботу м’язів, ролі навантаження і ритму роботи  на розвиток втоми м’язів.

Теоретичні  відомості.

Після тривалих і інтенсивних м’язових навантажень наступає втома. Втома м’язів – це тимчасове зниження працездатності організму внаслідок виконання фізичної роботи. М’язи можуть виконувати два види роботи: динамічну і статичну. Динамічна робота передбачає переміщення тіла або його частин в просторі (підняття  вантажу, біг, ходьба) Статична робота полягає в утриманні частин тіла у певному положенні: стоячому, сидячому тощо.

При статичній роботі м’язи перебувають у тривалому напруженні, але не змінюють свого положення в просторі. Статичний режим роботи більш виснажливий, ніж динамічний, оскільки в м'язових волокнах швидше накопичуються продукти обміну речовин – молочна і піровиноградна кислоти, виникає гіпоксія тканин (недостатнє забезпечення киснем), людина відчуває біль у  м’язах.

Хід роботи

1. Завдання виконується в парах і визначає вплив величини навантаження на розвиток втоми при динамічній роботі. Перший учень бере гантель, масою 3 кг (або запропоновану вчителем), опускає руку та виконує почергові згинання-розгинання руки в ліктьовому суглобі до настання втоми. Другий учень за допомогою годинника засікає час до настання втоми. Потім учні міняються ролями.

2. Заповніть таблицю, врахувавши, що:

навантаження становить 3 кг;

шлях руки – приблизно 0,5 м;

кількість рухів – кількість повних піднімань-опускань гантелі до настання втоми;

робота вираховується за формулою: А = F × S = mg × nh,

де А – робота, Дж; F – сила навантаження, кг; S – шлях гантелі, м; g – прискорення вільного падіння, дорівнює 9,8 м/с2; n – кількість згинань-розгинань руки в ліктьовому суглобі; h – висота підняття вантажу, приблизно 0,5 м.

Навантаження, кг

Шлях руки, м

Кількість рухів

Робота, Дж

Початок втоми, с

3

0,5

3. Завдання з визначення розвитку втоми при статичній роботі виконується в парах. Один учень тримає гантель масою 3 кг (або запропоновану вчителем) у витягнутій руці на рівні плеча, інший учень фіксує час до настання втоми. Потім учні міняються ролями. Дані внесіть у таблицю:

Навантаження

Початок втоми, с

3 кг

4. Завдання з визначення впливу ритму динамічної роботи на розвиток втоми виконується в парах під керівництвом вчителя. Вчитель задає ритм (повільний, середній, швидкий). Перший учень виконує згинання-розгинання руки з гирею під ритм, заданий вчителем, до настання втоми. Другий учень засікає час до настання втоми. Потім учні міняються ролями. Дані заносять в таблицю:

Ритм

Шлях руки, м

Число рухів/хв

Початок втоми, с

Повільний

0,5

20

Середній

0,5

40

Швидкий

0,5

60

 

Зробіть висновки давши відповіді на питання:

1. При якій роботі розвиток втоми наступає швидше і чому _____________

____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

2. Як ритм динамічної роботи впливає на втому м’язів ______________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ Практична робота № 1

Тема: Будова суглобів, допомога при ушкодженнях  опорно-рухової системи

Мета:  Вивчити особливості будови суглоба та його типів. Набути навички при накладанні фіксуючих пов’язок при вивихах, розтягненні та накладанні шин при переломах.

Теоретичні відомості

Розрізняють три типи сполучення кісток: нерухоме, напіврухоме, рухоме.                                                           

Нерухоме сполучення можливе шляхом зростання кісток (кістки тазу), швами (кістки черепу). Напіврухоме сполучення здійснюється за допомогою хряща, або завдяки зв’язкам: зєднання хребців у хребті, ребер з грудиною. Рухоме з’єднання кісток – це суглоб, який має суглобові поверхні вкриті гіаліновим хрящем, суглубову сумку (зовнішня частина сполучається з окістям, внутрішня виділяє синовіальну рідину), суглубову порожнину.

В залежності від кількості осей руху розрізняють суглоби: одноосьові (ліктьовий); двоосьові (колінний); трьохосьові (плечовий, кульшовий).

Типові ушкодження опорно-рухової системи:

  •  забиття – закрите (без порушення) механічне ушкодження м’яких тканин у результаті впливу зовнішньої сили, яке супроводжується часто розривом дрібних судин із крововиливами. Ознаки: біль, припухлість, обмеження рухів, крововиливи у ділянці ушкодження тканин («синці»);
  •  розтягнення – надрив або розрив зв’язок, які укріплюють суглоб. Ознаки: невеличка припухлість у місці ушкодження, біль при дотику, рухи в суглобі болісні, обмежені;
  •  вивих – повний стійкий зсув суглобних кінців кісток якого-небудь суглоба. Ознаки: біль; деформація області суглоба, неможливість активних рухів у ньому; кінцівка фіксована в неприродному положенні;
  •  перелом – ушкодження кістки з порушенням її цілісності;
    •  при закритому переломі – цілісність шкіри не порушена.
      •  при відкритому переломі – порушені шкірні покриви.

Ознаки: припухлість, різкий біль на точно обмеженій ділянці, укорочення кінцівки, наявність рухливості на місці перелому. При відкритих переломах: кровотеча, з рани можуть виступати відламки кісток.

Матеріали та обладнення: модель скелета людини, таблиця «Будова кісток та типи їх сполучення»  еластичний  бинт, марлевий бинт, вата, дощечки, лінійки.  

Хід роботи

1. Ознайомтесь з будовою суглоба на малюнку, позначте  на ньому:

А) сугобові поверхні;

Б) гіаліновий хрящ;

В) суглубову сумку;

Г) суглобову порожнину з синовіальною рідиною.

 2. Заповніть таблицю «Перша допомога при ушкоджені опорно - рухової системи»:                 

Види ушкоджень

Симптоми

Заходи першої допомоги

Пояснення дій рятувальника

Забиття

Розтягнення

Вивих

Закритий перелом

Відкритий перелом

3. Завдання виконується парами: один учень – у ролі потерпілого, інший – надає першу долікарську допомогу. Кількість практичних завдань щодо надання долікарської допомоги визначає вчитель.

1. Перша допомога при ударах і розтягненнях зв’язок:

а) до умовно пошкодженого місця прикладіть поліетиленовий мішечок із льодом,  або рушник, змочений холодною водою;

б) накладіть тугу пов’язку (дивись підручник).

2. Перша допомога при вивихах:

а) до умовно пошкодженого суглоба прикладіть поліетиленовий мішечок із льодом або рушник, змочений холодною водою;

б) якщо ушкоджене місце на руці, то руку підвісьте на хустці або бинті (дивись підручник);

в) якщо ушкоджене місце на нозі, то на ногу накладіть тугу пов’язку (дивись підручник).

3. Перша допомога при переломах:

Пам'ятайте! За наявності деформації кінцівку фіксують у тому положенні, у якому вона знаходиться, не намагаючись її випрямити, стопу – під прямим кутом до довгої осі кінцівки.

В разі відкритого перелому:

а) обробіть рану йодною настойкою і закрийте чистою пов’язкою;

б) зафіксуйте ушкоджену кінцівку, наклавши на неї шину; якщо шини немає – використайте підручні матеріали: дощечки, палички, гілки, і т.д.

в) щоб шина не давила на м'які тканини, накладайте її поверх одягу, спочатку обгорнувши шину ватою чи іншим м’яким матеріалом;

г) якщо шин немає, прибинтуйте переламану руку до тулуба, а ушкоджену ногу – до здорової ноги;

ґ) після накладання шину прибинтуйте в кількох місцях від периферії до центру. Бинтуйте не дуже туго, щоб не порушити кровопостачання кінцівок.

В разі закритого перелому повторіть усі дії, не виконуючи тільки пункту а).

4. Перша допомога при переломі ребер:

а) потерпілому пропонують видихнути з легень якомога більше повітрі і після цього дихати неглибоко;

б) при такому положенні (після видиху) грудної клітки її туго забинтовують.

5.Перша допомога при переломах хребта:

а) потерпілого потрібно покласти на рівну тверду поверхню і викликати швидку допомогу.

Пам’ятайте! Не можна перевозити потерпілого з переломаним хребтом у сидячому положенні, бо під масою тіла хребет може зрушитися і ушкодити спинний мозок.

6. Перша допомога при травмуванні черепа.

а) потерпілого слід покласти спиною на жорстку поверхню;

б) голову і шию зафіксувати з боків двома валиками, використовуючи для їх виготовлення одяг, щоб запобігти внутрішньочерепним крововиливам.

У висновку дайте відповіді на запитання:

1. Як будова суглоба пов’язана з його функціями? ______________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

2. Чому кожна людина повинна вміти надати першу долікарську допомогу?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Заповніть таблицю:

Ознаки

Діагноз

Перша допомога

Сильний біль, ушкоджене місце набрякає, змінилася форма кінцівки.

Сильний біль, набряк навколо суглоба

Кровотеча, з рани видно гострі кінці зламаної кістки

Лабораторна роботи №3

Тема: Мікроскопічна будова крові людини 

Мета: Сформувати в учнів поняття про склад крові, взаємозв’язок будови і функцій клітин крові, розуміння значення аналізу крові у діагностичній практиці. Продовжити формувати навички роботи з мікроскопом.

Теоретичні відомості.

Кров – це рідка сполучна тканина, що циркулює в судинній системі.

Склад крові

Кров’яні клітини

(форменні елементи)

Плазма

(кров’яний розчин)

еритроцити 4,5-5,5 млн/мм3 (червоні (містять гемоглобін), без’ядерні, мають форму двовгнутого диска, транспортують гази), утворюються у червоному кістковому мозку, руйнуються у печінці та селезінці, тривалість життя еритроцита в середньому 120 діб;

лейкоцити 6-8 тис/мм3, утворюються у червоному кістковому мозку, лімфатичних вузлах, вилочковій залозі, безбарвні, мають ядро, здійснюють імунітет, живуть декілька днів або тижнів, але є й такі, що можуть жити до 10 років, руйнуються в процесі імунних реакцій на все генетично чужорідне в організмі; 

тромбоцити 280-450 тис/мм3, утворюються у червоному кістковому мозку, руйнуються під час утворення тромбів, мають форму пластинок, відповідають за зсідання крові.

вода 90%, мінеральні речовини 0,9%, орга-нічні речовини (білки 7-8%, вуглеводи 0,11-0,12 %, жири 0,7-0,8%)

Хід роботи

  1.  

Підготуйте мікроскоп до роботи. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат крові людини. Зверніть увагу на форму, кількість і розміщення еритроцитів. Чи мають ці клітини ядро? Порівняйте побачене з малюнками (зліва – кров людини на малому збільшенні мікроскопа; зправа – на великому

2. На малюнку зправа (велике збільшення мікроскопа) позначте еритроцити та тромбоцити

3. Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика клітин крові  людини»:

Клітини крові

Кількість на мм3

Форма

Функції

Еритроцити

Лейкоцити

Тромбоцити

Зробіть висновок про взаємозв’язок кількості, форми та наявності ядра з виконуваними функціями у еритроцитів _________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________; тромбоцитів _________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________; лейкоцитів __________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

                                                                                  

                       Практична робота № 2

Тема: Вимірювання частоти серцевих скорочень і артеріального тиску.

Мета: Навчитись знаходити пульс, визначати частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск.

Теоретичні відомості

У тих місцях організму людини, де артерії лежать близько до поверхні шкіри, наприклад, на внутрішньому боці зап’ястка, на скронях, по боках шиї можна відчути ритмічні коливання, які називаються пульсом. Кожний удар пульсу відповідає одному серцевому скороченню.  Пульсація виникає в результаті того, що під час скорочення серця, кров із силою виштовхується в аорту, підвищуючи в ній тиск. Далі пульсуючі хвилі поширюються по всіх артеріях. Такі ритмічні коливання стінок артеріальних судин, спричинені підвищенням тиску в аорті під час систоли, називають артеріальним пульсом. Обчисливши кількість ударів пульсової хвилі за одиницю часу, отримаємо частоту серцевих скорочень, яка у нормі в стані спокою становить 60-70 уд/хв.

Артеріальний тиск – це тиск крові на стінки судин. Вимірювання артеріального тиску є важливим діагностичним методом, що відображає силу скорочення серця, приплив крові в артеріальну систему, опір і еластичність периферичних судин.

Розрізняють максимальний (систолічний) тиск, що виникає в момент систоли серця, коли пульсова хвиля досягає найвищого рівня, мінімальний (діастолічний) тиск, що виникає в кінці діастоли серця під час спадання пульсової хвилі, і пульсовий тиск (різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску).

Для вимірювання артеріального тиску найчастіше використовують сфігмоманометр (тонометр) – прилад для вимірювання артеріального тиску, який складається з манжета, що надягається на руку пацієнту, пристрою для накачування повітря в манжет (груші) та манометра, що вимірює тиск повітря в манжеті. Також до сфігмоманометра додається стетоскоп, прилад для прослуховування пульсації повітря в манжеті.   

Визначення артеріального тиску ґрунтується на реєстрації звукових феноменів, які виникають в артеріальній судині при здавленні її манжетом (метод Короткова). При певному стисканні периферичної артерії манжетом, потік крові в ній повністю припиняється і при вислуховуванні ми не чуємо ніяких тонів. При зниженні тиску в манжетці шляхом відкриття вентиля кров під час систоли починає проходити через стиснену артерію і утворює турбулентні завихрення нижче від місця перетискання, які сприймаються як тони. Момент появи 1-го тону відповідає систолічному артеріальному тиску (максимальному). Тони вислуховуються до того часу, поки тиск у манжетці буде вищим за тиск в артерії. В той момент, коли тиск у манжетці зрівняється з мінімальним тиском в артерії, потік крові стане лінійним і тони вислуховуватись не будуть. Тиск, при якому тони більше не вислуховуються, називають діастолічним артеріальним тиском (мінімальним). Артеріальний тиск у стані спокою в нормі становить 120/80 мм. рт. ст.

Обладнання: годинник з секундною стрілкою або секундомір; прилад для вимірювання артеріального тиску.

Хід роботи

1. Знайдіть у себе артерії, розташовані близько до поверхні шкіри. Це пульсові точки:

  •  вискова – біля  зовнішнього краю ока і біля слухового проходу;
  •  сонна – по обидва боки від дихального горла;
  •  зап’ясткова – на зап’ястку.

2. Знайдіть пульс на зап’ястку і зверніть увагу на його ритм (інтервали між ударами) підрахуйте кількість ударів пульсу за 1 хвилину. Показник частоти серцевих скорочень запишіть ____________________________ .

3. Поділіться на пари. Користуючись сфігмоманометром (тонометром), під керівництвом вчителя виміряйте артеріальний тиск своєму товаришу, а потім нехай він виміряє тиск вам. Запишіть показник артеріального тиску товариша _________________________ та показник свого артеріального тиску _________________________ .

У висновку дайте відповіді на питання:

1. Яке значення у медицині має вимірювання частоти серцевих скорочень?

2. Яке значення у медицині має вимірювання артеріального тиску?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота № 3

Тема: Реакція серцево-судинної системи людини на дозоване навантаження.

Мета: Навчитись знаходити пульс, визначати частоту серцевих скорочень, встановити залежність між фізичним навантаженням і діяльністю серцево-судинної системи.

Теоретичні відомості

Частота серцевих скорочень людини зростає під час фізичних навантажень та в залежності від психічного стану людини. У дітей, з розвитком організму, вона зазнає значних змін, особливо у ранньому віці. Неспокій, хвилювання, плач, фізичне навантаження, підвищення температури тіла – всі ці моменти призводять до збільшення частоти серцевих скорочень та зміни ритму серцебиття. На частоту серцевих скорочень впливають також і фази дихання.

Обладнання: годинник з секундною стрілкою або секундомір.

Хід роботи.

1. Знайдіть у себе артерії, розташовані близько до поверхні шкіри. Це пульсові точки:

  •  вискова – біля  зовнішнього краю ока і біля слухового проходу;
  •  сонна – по обидва боки від дихального горла;
  •  зап’ясткова – на зап’ястку.

2. Знайдіть пульс на зап’ястку і зверніть увагу на його ритм (інтервали між ударами):

а) підрахуйте кількість ударів пульсу за 1 хвилину сидячи;

б) зробіть такий же підрахунок стоячи;

в) підрахуйте пульс після 10 швидких присідань.

 3. Одержані цифри запишіть в таблицю:

Кількість пульсових ударів за 1 хвилину

У стані  спокою:

Після 10 присідань

сидячи

стоячи

У висновку дайте відповіді на питання:

1. Як змінюється частота серцевих скорочень залежно від фізичного навантаження?

2. Чим пояснити зміну частоти серцевих скорочень?

3. Яке значення для організму має зміна ритму скорочень серця?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

Практична робота № 4

Тема: Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах при порушенні кровообігу

Мета: Сформувати у учнів анатомо-фізіологічні поняття про систему кровообігу в організмі людини, що забезпечить розуміння виникнення патологій  при порушенні кровообігу і грамотний підхід у наданні першої допомоги при кровотечах.

Теоретичні відомості.

Кровообіг – рух  крові у кровоносній системі. Основні компоненти кровоносної системи людини – це серце і судини (артеріі, артеріоли, капіляри, венули, вени). 

Основна функція серця – забезпечення руху крові у кров’яному руслі.  Основні функції судин: регуляція кровопостачання, депонування крові, дренаж органів, терморегуляція, обмін речовин. Всі ці функції забезпечують гомеостаз (відносну сталість внутрішнього середовища) організму.

Матеріали та обладнання: таблиці  «Схема кровообігу», муляж серця.

Хід роботи

1. Розгляньте малюнок (стрілками показано рух крові у серці), користуючись підручником, позначте на ньому:

а) праве передсердя;

б) ліве передсердя;  

в) правий шлуночок;

г) лівий шлуночок;  

ґ) двостулковий клапан;  

д) тристулковий клапан;  

е) півмісяцеві клапани;  

є) аорту;

ж) верхню порожнисту вену;  

з) нижню порожнисту вену;  

и) легеневу артерію;  

і) легеневу вену.  

2. Розгляньте малюнок, користуючись підручником, позначте на ньому:

а) серце;  

б) аорту;

в) артерії;

г) артеріоли;

ґ) капіляри тканин;  

д) венули;

е) верхню порожнисту вену;  

є) нижню порожнисту вену;

ж) легеневу артерію;  

з) капіляри легень;

и) легеневу вену.

                    

                    

3. Перетисніть великий палець на руці гумовим кільцем, протягом 1 хв. Які зміни ви спостерігаєте? Зніміть кільце з пальця і дайте пояснення побаченому _ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________.

4. Користуючись підручником, заповніть таблицю:

Порушення діяльності серцево-судинної системи

Ознаки і причини захворювання

Профілактика

Ішемічна хвороба серця

Інфаркт міокарда

Тромбофлебіт

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок

Гіпертонія

Гіпотонія

Зробіть висновок, вставляючи пропущені слова та даючи відповіді на  питання:

1. Серце, скорочуючись, створює ________ крові в судинах. Найбільший тиск в ___________, найменший в ________________________. Кров рухається від судин з __________ тиском  у судини з __________ тиском.  Чим більший тиск, тим __________ швидкість руху крові.  Максимальна швидкість руху крові в ________ , мінімальна в __________________. Це має важливе значення для здійснення ____________________між кров'ю і тканинами організму.

2. Опишіть рух крові великим колом кровообігу. Як змінюється кров у капілярах тканин? ____________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________.

3. Опишіть рух крові малим колом кровообігу. Як змінюється кров у капілярах легень? ____________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________.

4. Які причини захворювання серцево-судинної системи ви знаєте? Вкажіть на заходи профілактики хвороб органів кровообігу _________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________.

Лабораторна робота №4

Тема: Дія ферментів слини на крохмаль.

Мета: Визначити органічну речовину, на яку діють ферменти слинних залоз, виявити умови дії.

Теоретичні відомості

Їжа, що потрапила до рота, подразнює смакові рецептори і стимулює виділення слини, соку підшлункової залози та шлункового соку. Під час жування їжа змішується із слиною і перетворюється на м’яку та слизьку харчову грудку, яку легко проковтнути. Слина – це безбарвна слизувато-клейка речовина, яку виділяють слинні залози. До складу слини входять ферменти: амілаза і мальтаза. Під дією амілази та мальтази складні вуглеводи розщеплюються на більш прості, наприклад на глюкозу. Лізоцим, що також входить до складу слини, виконує захисну функцію.

Матеріали та обладнання: крохмаль, полотняна тканина, вушні палички, йодна вода.

Хід роботи

1. Заздалегідь підготуйте накрохмалену тканину. Приготуйте крохмальний клейстер, розчинивши крохмаль у невеликій кількості теплої води. Рівномірно нанесіть клейстер на тканину і висушіть її. Висушену тканину розріжте на квадрати, розміром 2×2 см. з розрахунку по одному  квадрату на кожного учня.

2. Змочіть вушну паличку слиною і напишіть нею першу літеру свого імені на квадратику накрохмаленої тканини. Потримайте тканину в руці 2-3 хв (із збільшенням температури ферменти слини діють інтенсивніше).

3. Опустіть квадратик тканини у йодну воду. Що спостерігаєте? ________ ___________________________________________________________________

У висновку дайте відповіді на питання:

1. Як ферменти слини діють на крохмаль? __________________________ ___________________________________________________________________ __________________________________________________________________.

2. Яка  якісна реакція на крохмаль? ________________________________ __________________________________________________________________.

3. Поясніть результати дослідження проведеного вами ________________ ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________

Практична робота №5

(роботу рекомендовано виконувати в домашніх умовах)

Тема: Антропометричні виміри.

Мета: Навчитися вимірювати зріст, масу тіла, визначати нормальну масу тіла.

Теоретичні відомості

Антропометричні виміри – це простий і доступний метод, що дозволяє, використовуючи прості виміри і формули, оцінити тілобудову і динаміку її змін. Антропометричні показники – один з основних критеріїв, що характеризує рівень фізичного розвитку і здоров’я людини. Постійний контроль за власною фігурою дозволить помітити зміни і з допомогою спеціальних методів скоригувати виявлені відхилення.

Обладнання: лінійка для вимірювання зросту, медичні терези, сантиметр.

Хід роботи

1. а) Станьте на площадку зростоміра (без взуття) так, щоб ви торкалися вимірювальної планки трьома точками: на рівні п'яток, сідничних м'язів, лопаток.

б) Голову тримайте прямо. Горизонтальною планкою відзначте зріст з точністю до 0,5 см.

2. Користуючись медичними терезами, визначте масу свого тіла без одягу і взуття.

3. Визначте свій масово-ростовий індекс. Для цього масу (у г) поділіть на зріст (у см). На кожний сантиметр повинно припадати 350-400 г маси у хлопців, 325-375 г у дівчат. Якщо цифри менші, то можна говорити про недостатню вагу, а якщо більші – про надлишок. Проаналізуйте, за рахунок чого підвищена маса: за рахунок жирових відкладень або розвитку м'язів.

4. Нормальна маса тіла визначається відніманням від зросту цифри 100 при зрості 155 – 164 см і цифри 110 при зрості 165 – 185 см. Відхилення від середніх величин нормальної маси тіла свідчить про її підвищення або зменшення за рахунок м'язів або жирових відкладень.

У висновку дайте відповіді на питання:

1. Як правильно за необхідності можна зменшити або збільшити масу тіла?

2. Чим небезпечна для людини надлишкова маса тіла?

3. Які ви знаєте захворювання пов’язані з надмірною вагою. Як їх уникнути?

4. Які наслідки може мати недоїдання?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №6

Тема: Аналіз індивідуального харчування за добу та відповідність його нормам.

Мета: Навчитися розраховувати енергетичні витрати людини за добу, складати добовий харчовий раціон відповідно до добових енергетичних витрат власного організму.

Теоретичні відомості

Для підтримання життєдіяльності організм потребує значної кількості енергії. Чим важча фізична праця, яку виконує людина, тим більше енергії вона витрачає, а отже, тим більше її організм потребує поживних речовин. Одним із важливих принципів раціонального харчування є дотримання енергетичного балансу, тобто кількість енергії, яка надходить до організму з їжею, має відповідати енергетичним витратам організму. Харчування буде раціональним лише тоді, коли до організму разом із харчовими продуктами надходитимуть усі поживні речовини, вітаміни та мінеральні речовини в тих кількостях, які потрібні для його нормальної життєдіяльності. Потреба людини в поживних речовинах визначається її масою, віком та рівнем рухової активності.

Хід роботи

1. Ознайомтеся із середніми витратами енергії за 1 год. на 1 кг маси тіла:

Види діяльності

Витрати енергії

(кДж)

1. Читання, письмо та інша розумова праця

6,3

2. Прогулянка, ходьба

11,7

3. Легка фізична праця

15,2

4. Тяжка фізична праця

23,0

5. Легка домашня праця

18,5

6. Спокійне сидіння

5,9

7. Стояння

8,4

8. Біг (8 км/год.)

35,6

9. Співи

8,4

10. Сон

4,2

11. Їзда на велосипеді

29,7

2. Визначте витрати енергії за добу в розрахунку на свій організм. Заповніть 2, 3, 4 колонки таблиці:

Види діяльності

Тривалість роботи (годин)

Витрати енергії (кДж) на 1 кг ваги тіла

Витрати енергії всього організму

1 . Заняття у школі

2. Шлях до школи та зі школи

3. Приготування уроків

4. Легка домашня робота

5. Їзда на велосипеді (біг)

6. Читання

7. Прогулянка

8. Сидіння в кіно  

(біля телевізора)

9. Сон

10. Вживання їжі

(сніданок, обід, вечеря)

Всього:

3. Ознайомтесь з хімічним складом і калорійністю деяких харчових продуктів, (у розрахунку на 100 г продукту)

Назва продукту

Хімічний склад, г

Кількість калорій

білки

жири

вуглеводи

М’ясо і м’ясопродукти

Гов’ядина

19,0

19,5

-

166

Свинина

20,4

4,1

-

121

Баранина

16,2

15,3

-

209

Телятина жирна

18,1

6,8

-

137

Телятина нежирна

19,0

0,5

-

82

Курятина

19,0

4,5

-

120

Курча

20,4

2,3

-

105

Печінка гов’яжа

18,1

4,1

3,9

124

Ковбаса копчена

21,0

40,5

-

463

Вітчина

16,2

31,5

0,4

359

Сосиски

11,4

17,5

0,4

212

Риба та морепродукти

Ікра зерниста

25,4

25,4

-

236

Оселедець солений

18,9

18,9

-

200

Короп свіжий

15,2

15,2

-

93

Судак свіжий

18,1

18,1

-

81

Щука свіжа

17,9

17,9

-

79

Мінтай

15,9

15,9

-

70

Молоко, молокопродукти, яйця, жири

Молоко

3,3

3,5

4,4

64

Кефір жирний

3,4

3,3

4,2

62

Вершки 20%

2,9

19,0

3,4

203

Сметана 25%

2,9

23,8

2,5

243

Домашній сир жирний

14,4

17,1

1,0

222

Домашній сир нежирний

16,8

0,5

1,0

77

Домашній сир 40%

22,6

20,0

3,4

292

Молоко згущене з цукром

7,1

8,6

54,9

334

Яйце (1 шт. – 50г)

12,0

11,4

0,5

157

Масло вершкове

0,5

79,3

0,5

742

Олія

-

94,8

-

882

Маргарин

0,3

82,3

1,0

746

Борошно, крупи, бобові, хліб

Крупа гречана

8,8

2,3

63,4

317

Крупа манна

9,5

0,7

70,4

334

Крупа вівсяна

9,1

6,0

61,0

343

Крупа перлова

6,3

1,1

68,4

317

Рис

6,5

0,9

72,8

334

Пшоно

8,4

2,3

65,4

324

Макарони (вермішель)

9,4

0,8

71,2

338

Горох

15,7

2,2

50,9

293

Борошно пшен. І сорту

9,4

1,0

70,0

335

Борошно пшен. ІІ сорту

9,8

1,3

68,4

333

Крохмаль картопляний

0,7

-

80,5

333

Сухарі пшеничні

10,5

1,2

68,4

335

Хліб пшеничний

6,9

0,7

47,8

230

Хліб житній

4,7

0,7

39,2

187

Булка

6,6

2,3

27,9

245

Овочі, гриби

Капуста

1,4

-

4,5

24

Картопля

1,4

-

19,0

84

Морква

1,0

-

7,4

35

Огірки

0,8

-

2,0

12

Помідори

0,8

-

3,2

17

Столовий буряк

1,2

-

8,8

41

Цибуля ріпчаста

2,0

-

8,9

45

Баклажани

0,6

0,1

5,5

24

Кабачки

0,5

-

3,9

18

Гриби білі сушені

22,0

2,6

29,3

234

Горошок зелений

5,0

0,2

13,3

72

Кріп

2,5

0,5

4,5

32

Петрушка

3,7

-

8,1

45

Ягоди, фрукти, цитрусові

Яблука

0,4

-

10,1

43

Груші

0,3

-

11,2

47

Абрикоси

0,5

-

11,0

47

Виноград

0,6

-

14,6

62

Ізюм

2,5

-

61,0

260

Чорна смородина

0,9

-

12,1

53

Лимони

0,5

-

9,3

40

Мандарини

0,8

-

9,0

40

Кавун

0,5

-

7,7

33

Диня

0,6

-

9,6

42

Грецькі горіхи

13,6

55,6

11,7

621

Цукор, солодощі

Цукор

-

-

98,9

406

Варення

0,3

-

72,5

299

Мед

0,3

-

77,2

318

Какао

20,0

18,8

38,2

414

Шоколад

5,1

34,1

6,5

549

Морозиво „Пломбір”

4,2

15,0

20,4

240

Соки

Апельсиновий

0,6

9,3

9,3

54

Яблучний

0,2

11,5

11,5

51

Томатний

0,8

10,1

10,1

59

4. Визначте надходження енергії до вашого організму за добу:

Режим харчування

Назва продуктів

Кількість  продуктів (г)

Кількість енергії

1. Перший сніданок

2. Другий сніданок

3. Обід

4. Вечеря

Всього:

У висновку дайте відповіді на питання:

1. Що потрібно враховувати при складанні добового харчового раціону?

2. Що таке раціональне харчування? Яке його значення?

3. Чому енергетичні витрати організму залежать від видів роботи? В чому виявляється ця залежність? Відповідь обґрунтуйте.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабораторна робота №5

Тема: Будова шкіри, нігтя, волосини (макроскопічна і мікроскопічна).

Мета: Вивчити макроскопічну і мікроскопічну будову шкіри, нігтя, волосини, встановити взаємозв’язок між їх будовою і функціями.

Теоретичні відомості

Шкіра – орган, що покриває організм людини та є бар’єром між внутрішнім середовищем організму та зовнішнім середовищем, що його оточує.

Функції шкіри:

  •  захист організму від шкідливих впливів;
  •  приймає участь у обміні речовин (вітамінів);
  •  виділяє продукти обміну речовин;
  •  сприймає подразнення;
  •  теплорегуляція організму;
  •  розподіл крові у організмі;
  •  запасання жирів - енергетичного матеріалу.

Похідні шкіри: волосся, нігті, потові, сальні та молочні залози.

Будова шкіри

Епідерміс (роговий шар, ростковий шар)

Дерма

Жирова клітковина

Багатошаровий плоский епітелій (верхні шари відмирають і злущуються, а знизу наростають нові клітини), містить рецептори (дотикові, больові, температурні), пігментні клітини

Сполучна тканина (еластичні та колагенові волокна), непосмугована м’язова тканина, судини, сальні, потові залози, нервові закінчення, волосяні сумки

Утворена жировою тканиною (запас поживних речовин, захист організму від механічних пошкоджень, участь у теплорегуляції

Матеріали та обладнання: мікроскоп, волосина, мікропрепарат шкіри, предметне скло, пластилін, ручна лупа

Хід роботи

1. Розгляньте шкіру відкритих частин тіла, наприклад, рук. Зверніть увагу на колір шкіри, характер її поверхні, пружність.

2. Розгляньте при малому збільшенні мікроскопа мікропрепарат  із поперечним зрізом шкіри, порівняйте його з малюнком. Користуючись рідручником, підпишіть будову шкіри, позначивши її частини:

3. Розгляньте ніготь на руці, на малюнку, підпишіть основні частини його будови: тіло нігтя; корінь нігтя; шкірний валик; зовнішній край нігтя.

4. Розгляньте волосину під мікроскопом. Позначте стрижень, волосяну цибулину, зверніть увагу на черепицеподібні лусочки кутикули, які вкривають стрижень. Намалюйте побачене, позначивши частини волосини.

У висновку дайте відповіді на питання:

1. Як будова шкіри пов’язана з функціями, які вона виконує?

2.Обгрунтуйте вислів: «Шкіра є дзеркалом здоров’я».

3.Чому поверхня нігтя має рожевий колір?

4.Доведіть, що в нігтях немає кровоносних судин та нервових закінчень

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

Практична робота №7

(роботу рекомендовано виконувати в домашніх умовах)

Тема: Вимірювання температури тіла в різних його ділянках (пахвова ямка, ротовий отвір).

Мета: навчитися вимірювати температуру тіла

Теоретичні відомості.

Організм людини здатний підтримувати стійку температуру тіла при достатньо широких коливаннях параметрів навколишнього середовища. Так, тіло людини зберігає температуру близько 36,6 °С при коливаннях навколишньої температури від 40 °С до + 40 °С. При цьому температура окремих ділянок шкіри та внутрішніх органів може бути від 24 °С до 37,1 °С.

Температура у пахвовій ямці

У ротовій порожнині

Вушна температура

36,6-37,4°с

до 37,8°с

до 38,0°с

На температуру можуть впливати і добові ритми самого організму. Найнижча температура тіла спостерігається вранці, біля шостої години, а найвища – увечері. Також на температуру можуть впливати стать і вік людини. Середня температура чоловіків приблизно на 0,5-0,7°С нижча, ніж у жінок, понижується температура і з віком.

Отже, значення температури залежить від:

  1.  Часу доби;
  2.  Рухової активності - температура може підвищуватись до 37.6° С;
  3.  Прийняття їжі (особливо багатої на білок) - одразу після їжі спостерігається невелике підвищення температури;
  4.  Температури і вологості оточуючого середовища;
  5.  Гормональної рівноваги;
  6.  Емоційного стану.

Способи виміру: у ротовій порожнині;  у пахвовій ямці;  у вушному каналі.

Види термометрів

  1.  Ртутний термометр - це медичний прилад, що складається зі скляної трубки з капіляром, наповненим ртуттю, і шкалою від 34 до 42°с. Є найбільш поширеним приладом для вимірювання температури тіла. Час виміру – 7-10хв.
  2.  Спиртовий термометр – зовні нагадує ртутний термометр, але безпечніший. Показники вимірів мають похибку ± 0,05о С.
  3.  Вушний інфрачервоний термометр. Відтягнувши мочку вуха вгору і назад, потрібно постаратися випрямити вушний канал так, щоб було видно барабанну перетинку. Після чого ввести зонд термометра у вухо. Принцип роботи цього термометра заснований на вимірі інфрачервоного тепла, яке випромінює барабанна перетинка і навколишні тканини. Час виміру – 1-4сек.
  4.  Цифровий термометр вважається найбезпечнішим. Його використовують для вимірювання температури як у пахвовій ямці, так і у ротовій порожнині. Час виміру - 1-3 хв.

Матеріали та обладнання: спиртовий термометр, годинник, розчин для дезинфекції.

Хід роботи

  1.  Шматком вати, змоченим у дезинфікуючому розчині, ретельно протріть наконечник термометра. Залиште на кілька хвилин для висихання.
  2.  Помістіть наконечник термометра під язик.
  3.  Через 3 хв. вийміть та зафіксуйте результат у таблиці.
  4.  Покладіть термометр під пахву наконечником до себе, притисніть.
  5.  Через 10 хв. вийміть термометр та занесіть результат до таблиці.

Температура у пахвовій ямці

Температура у ротовій порожнині

У висновку дайте відповіді на питання:

1. Які показники температури у Вас вийшли?

2. Чому вони відрізняються?

3. Яке значення для людини мають коливання температури (підвищення або спадання)?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабораторна робота №6

Тема: Будова головного мозку людини (вивчення за муляжами, моделями і пластинчастими препаратами).

Мета: навчитись розпізнавати на пластинчастих препаратах, муляжах частини відділів головного мозку та визначити розташування в них сірої та білої речовини; визначити особливості будови кори великих півкуль.

Теоретичні відомості

Головний мозок людини

складається з:  мозочка, кінцевого, або великого мозку та стовбура мозку (довгастий мозок, міст, середній мозок та проміжний мозок). Біла речовина мозку – це тканина білого кольору, утворена відростками нейронів. Вона виконує роль провідника (зв’язує відділи головного мозку між собою та з довгастим мозком). Сіра речовина – утворена  тілами нейронів, вона має вигляд ядер, розміщених всередині білої речовини. Крім того сіра речовина утворює кору великого мозку і мозочка.

Кора великих півкуль еволюційно є найновішим утвором головного мозку. Поверхня півкуль зібрана в складки різних розмірів, між якими є борозни і звивини. 2/3 частини поверхні кори сховані у борознах (найбільші: бічна, центральна та потилично-тім’яна борозни). Кору великих півкуль поділяють на чотири частки: лобова – містить смакову, нюхову, рухову та шкірно-м’язову зони, відповідає за мовлення, мислення, почуття і вправні рухи; тім’яна – рухову та шкірно-м’язову зони, відповідає за сприйняття дотику, болю, температури; скронева – слухову зону, відповідає за розпізнавання тонів та звуків; потилична – зорову зону.

Матеріали та обладнання: муляжі, пластинчасті препарати головного мозку людини.

Хід роботи

1. Розділіть модель головного мозку на дві половини. Знайдіть мозолисте тіло.

2. На одній із половин моделі знайдіть довгастий мозок, міст, середній і проміжний мозок.

3. Зверніть увагу на розміщення сірої та білої речовини.

4. Знайдіть на моделі мозочок, розгляньте розміщення в ньому сірої та білої речовини.

5. На пластинчастих препаратах (за їх наявності), муляжі великого мозку знайдіть борозни та звивини.

6. Підпишіть відділи головного мозку і структури великих півкуль:

1 ________________;

2 ________________;

3 ________________;

4 ________________;

5 ________________;

6 ________________;

7 ________________;

8 ________________;

9 ________________;

10 _______________;

11 _______________;

12 _______________;

13 _______________.

 7. Заповніть таблицю: «Основні функції відділів головного мозку людини»

Відділ мозку

Функції

Регулювання процесів у організмі

Довгастий мозок

Міст

Середній мозок

Проміжний мозок

Мозочок

Великі півкулі головного мозку

Зробіть висновок, відповівши на запитання:

1. 3 яких відділів складається головний мозок людини?

2. Чи є такі відділи головного мозку у хребетних тварин?

3. Який відділ головного мозку людини розвинений значно краще ніж у тварин, яке це має значення?

4. Як розміщена у відділах головного мозку людини сіра і біла речовина?

5. Чому кора великих півкуль головного мозку людини зібрана в складки?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

Лабораторна робота №7

Тема: Визначення акомодації  ока,  реакції зіниць на світло.

Мета: Вивчити здатність ока пристосовуватися до чіткого бачення предметів, що знаходяться на різній відстані і при різній освітленості.

Теоретичні відомості

Сприйняття простору забезпечується здатністю кришталика ока людини до акомодації– здатності змінювати свою кривизну. Кришталик ока людини має форму двоопуклої лінзи. При збільшенні кривизни кришталика око чітко сприймає предмети, розміщені на невеликій відстані від нього, а при зменшенні кривизни – предмети, розміщені далеко.

Пам’ятайте, що під час розглядання далеких предметів, предмети, розташовані близько, здаються нечіткими, і навпаки, під час розглядання близьких предметів нечітко видні віддалені предмети. Чітке бачення предметів, які знаходяться на різній відстані від ока, можливо завдяки здатності кришталика змінювати свою кривизну (внаслідок чого змінюється фокусна відстань).

Матеріали та обладнання: аркуш, паперу з отвором діаметром 1 см, навколо якого нанесені букви, джерело світла.

Хід роботи

1. Візьміть заготовлений аркуш білого паперу з отвором посередині, по краях якого написані букви.

2. Аркуш тримайте на відстані 10-15 см так, аби букви були   чітко   видні,   а   через   отвір   була   б   видна   і   дошка з написаним на ній текстом або малюнком. Друге око краще закрити.

3. Прочитайте напис на дошці. Чому під час читання букви, що оточують отвір на папері, здаються розмитими?

________________________________________________________________

________________________________________________________________

4. Подивіться на букви, написані на аркуші. Чому букви на аркуші видні чітко, а зображення на дошці здається розпливчастим?

________________________________________________________________

________________________________________________________________

5. Завдання виконуйте в парах. Один учень повертається до світла, інший фіксує розмір зіниць (приблизно) ________. Потім перший учень повертається спиною до світла, інший фіксує розмір зіниць (приблизно) __________. Потім учні міняються ролями.

Зробіть висновок, відповівши на запитання:

  1.  Що таке акомодація ока?
  2.  Як пристосоване око людини до сприйняття простору?
  3.  Як змінюється розмір зіниць під впливом світла різної інтенсивності?

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Лабораторна робота №8

Тема: Виявлення сліпої плями на сітківці ока.

Мета: навчитися визначати сліпу пляму на сітківці ока. 

Теоретичні відомості

Очне яблуко людини оточене трьома оболонками: білковою, судинною та сітківкою.  Прозора частина білкової оболонки ока називається рогівкою; забарвлена частина судинної оболонки – це райдужна оболонка; отвір, через який у очне яблуко проникає світло називається зіницею; двоопукла лінза ока, що здатна змінювати свою кривизну, називається кришталиком; перед кришталиком та позаду нього розміщені передня та задня камери ока, заповнені рідиною; виповнює очне яблуко скловидне тіло.

Будова сітківки: пігментний шар, рецепторний шар (колбочки і палички), шар біполярних нейронів, шар мультиполярних нейронів від яких відходить зоровий нерв. У тому місці сітківки, куди проектується центр зображення, зібрані самі тільки колбочки. Ця ділянка сітківки ока людини називається  жовтою плямою. У місці, де від сітківки відходить зоровий нерв, зорових рецепторів немає. Тут знаходиться сліпа пляма, яку, як правило, людина не помічає, але цю пляму можна виявити досить простими дослідами.

Матеріали та обладнання: малюнок для демонстрації сліпої плями ока.

Хід роботи

1. Закрийте ліве око.        •

2. Правим оком дивіться на чорну крапку малюнка

так, щоб вона була напроти ока.

3.   Наближайте   аркуш   до   очей,   або   віддаляйте   

від   очей   приблизно на 25см, доки фігура праворуч не «втратить» голову.

У висновку дайте відповіді на запитання:

1. Поясніть чому фігура «втратила» голову під час досліду?

2. Поясніть, чому вночі предмети видні краще, якщо не дивитися прямо на них?

________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________

Лабораторна робота №9

Тема:   Вимірювання порогу слухової чутливості.

Мета:  переконатися   в   наявності  порога  чутливості  слухового аналізатора і виявити, чи однаковий він у різних людей.

Теоретичні відомості

Звукові хвилі, що поширюються у повітрі, спрямовуються вушною раковиною у зовнішній слуховий прохід. На межі між зовнішнім та середнім вухом є барабанна перетинка, яка коливається під впливом звукових хвиль, таким чином коливання повітря перетворюються на механічні коливання. Ці механічні коливання від барабанної перетинки передаються по слухових кісточках (молоточок, коваделко, стремінце) до овального вікна завитки. Завитка має 2,5 оберти. Вона поділена двома мембранами на три канали. Верхній та нижній канали заповнені перилімфою, а середній канал – ендолімфою, він містить Кортіїв орган, що складається з чутливих клітин, які перетворюють механічні коливання у нервові імпульси.

Механічні коливання з слухових кісточок передаються на овальне вікно верхнього каналу завитки, поширюються по перилімфі до гелікотреми, що розміщена у верхівці завитки, там переходять у нижній канал і поширюються у зворотному напрямку до круглого вікна. За цей час Кортіїв орган сприймає ці коливання і перетворює їх на нервові імпульси, які ідуть по слуховому нерву в головний мозок.

Поріг чутливості – найменша інтенсивність звуку, що сприймається людським вухом.

Матеріали та обладнання: механічний годинник, сантиметрова лінійка.

Хід роботи

(завдання виконуються трьома учнями)

Примітка: Нормальним слухом буде такий, при якому цокання ручного годинника середнього розміру чутно на відстані 10 – 15 см. В експерименті використовуйте один і той самий годинник при повній тиші.

Завдання 1. Визначення абсолютного порога слуху.

1. Піддослідний сидить на стільці із закритими очима.

2. Експериментатор повільно наближає до його вуха годинник доти, поки той не почує звук годинника.

3. Асистент  експериментатора  вимірює  сантиметровою  лінійкою  відстань, на якій піддослідний чує звук годинника.
4. Дослід повторити три рази для лівого і три рази для правого вуха.
5. Записати дані та обчислити середнє значення.

Праве вухо

Ліве вухо

1.

1.

2.

2.

3.

3.

Середнє значення

Середнє значення

Завдання 2. Демонстрація слухової адаптації (умови експерименту такі самі, як і в першому завданні).

1. Наблизити годинник до вуха випробуваного настільки, щоб він міг почути звук його роботи.

2. Виміряти і записати відстань від годинника до вуха.

________________________________________________________________

3. Піднести годинник впритул до вуха і через 4-5 секунд повільно відвести його від вуха.

4. Зафіксувати відстань, на якій піддослідний перестає чути цокання годинника, і виміряти її.

________________________________________________________________

У висновку дайте відповіді на запитання:

1. Чому поріг слухової чутливості не однаковий для різних людей? Від чого він залежить?         

2. Поясніть, завдяки чому підвищилася чутливість слуху?

________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________

Лабораторна робота № 10

Тема: Безумовні й умовні  рефлекси людини. 

Мета роботи: Вивчити особливості безумовних  і умовних рефлексів. Виробити умовний  вегетативний рефлекс зіниці на дзвоник.

Теоретичні відомості

Рефлекс – це відповідь організму на подразнення зовнішнього або внутрішнього середовища. Шлях, яким нервове збудження передається до робочого органу називається  рефлекторноюа дугою. Вона складається з: рецепторів, які сприймають подразнення; доцентрового нерву; нервового центру; відцентрового нерва; робочого органу.

 Безумовні рефлекси виникають при подразненні певного рецепторного поля і не потребують спеціальних умов. Більшість безумовних рефлексів проявляються відразу після народження (смоктальний рефлекс у ссавців), або формуюється в міру морфо-функціонального дозрівання (статеві безумовні рефлекси).

Безумовні рефлекси:

  •  вроджені – передаються по спадковості;
  •  видоспецифічні – характерні для всіх представників видуів;
  •  замикаються на рівні спинного мозку і стовбурової частини головного мозку;
  •  здійснюються через анатомічно-виражену рефлекторну дугу;
  •  зберігаються на протязі всього життя.

Класифікують безумовні рефлекси за характером подразнень і біологічної ролі на:

  •  рухові (локомоторні, статичні, статокінетичні);
  •  вегетативні (харчові, статеві, дихальні);
  •  орієнтувальні (спрямовані на захист від шкідливих впливів);
  •  захисні (чихання, кашель).

Завдяки безумовним рефлексам зберігається цілісність внутрішнього середовища організму та відбувається розмноження. Прикладом найпростішого безумовного захисного  рефлексу є колінний рефлекс. Він виявляється у швидкому піднятті ноги під час різкого удару по сухожилку нижче колінної чашечки.

Умовні рефлекси – складні пристосувальні реакції, що виробляються в процесі життя на основі безумовних. Вища нервова діяльності  базується  на утворенні і гальмуванні умовних рефлекесів. Умовні рефлекси: 

  •  набуті;
  •  індивідуальні;
  •  замикаються на рівні кори головного мозку і підкірки;
  •  здійснюються через тимчасові функціональні зв’язки;
  •  можуть утворюватися і зникати.

Матеріали та обладнання: неврологічний молоточок.

Хід роботи      

Примітка: Робота виконується парами. Один учень – експериментатор, інший – піддослідний; потім учні міняються ролями.

І. Спостереження безумовного колінного рефлексу.

1. Піддослідний сідає так, щоб одна нога була перекинута через іншу. М'язи досліджуваної ноги повинні бути розслаблені.

2. Експериментатор різко, але легко, вдаряє неврологічним (рефлексологічним) молоточком по сухожилку чотириголового розгинача стегна нижче колінної чашечки.

3. Що спостерігаєте?_______________________________________________

________________________________________________________________

4. Зробіть відповідні позначення частин рефлекторної дуги колінного рефлексу на схемі, що представлена на малюнку:

1 _______________________________; 2 ________________________________;

3 _______________________________; 4 ________________________________;

5 _______________________________; 6 ________________________________;

7 _______________________________; 8 ________________________________;

9 _______________________________; 10 _______________________________;

11 ______________________________; 12 _______________________________.

У висновку дайте відповіді на запитання:

  1.  Безумовні рефлекси характерні для всіх учнів, чи тільки для деяких?
  2.  Чи однакові у всіх учнів безумовні рефлекси?
  3.  Яке значення безумовних рефлексів у житті людини?

________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________

ІІ. Вироблення у людини умовного  рефлексу на базі безумовного.

1. Включіть  метроном у ритмі 120 ударів на хвилину і на другому третьому ударі натискуйте на грушу, направляючи струмінь повітря в око  напарника.

2. Повторюйте описані в пункті 1 дії до тих пір, поки мигання  не буде стійко  (не менше 2–3 разів підряд)  випереджати натиснення на грушу.

3. Після того як миготливий рефлекс вироблений, включайте метроном, не направляючи струмінь повітря на око. Що ви спостерігаєте при цьому? 

Зробіть  висновок:

1. Який рефлекс був вироблений у випробовуваного в ході виконаних вами дій?

2. Що виконує у виробленому рефлексі роль безумовного і умовного подразників?

3. Чим відрізняються дуги безумовного миготливого і умовного миготливого  рефлексів?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Практична робота №8

Тема: Дослідження різних видів пам’яті.

Мета роботи: Ознайомитися з видами пам'яті, навчитися визначати свою рухову, образну, логічну пам'ять; осмислити можливість розвитку пам'яті.

Теоретичні відомості

Пам’ять – комплекс  процесів, що відбуваються у центральній нервовій системі та забезпечують нагромадження, зберігання та відтворення індивідуального досвіду. В процесі запам’ятовування беруть участь нейрони ретикулярної формації, гіпокампу, скроневої та лобової часток великих півкуль.

Є чотири види пам’яті: моторна (запам’ятовівання рухів), образна (запам’ятовування предметів, об’єктів), емоційна (запам’ятовування почуттів, емоцій), словесно-логічна (запам’ятовування думок, слів). Процес запам’ятовування відбувається у декілька етапів:

  •  оперативна або сенсорна пам’ять первинна обробка інформації, пошук рішення якогось завдання корою великих півкуль, триває декілька сотих секунди;
  •  первинна пам’ять тимчасове (декілька секунд) збереження інформації у вигляді слів;
  •  вторинна пам’ять характеризується значною ємністю і тривалістю, доступ до неї повільний, перехід інформації до вторинної пам’яті полегшується її повторенням;
  •  третинна пам’ять зберігає інформацію, що використовується часто (власне ім’я, здатність читати і писати), інформація пригадується швидко.

Мимовільна пам’ять – приводить до запам’ятовування інформації без зусиль волі чи повторень.

Довільна пам’ять – збереження інформації в результаті учіння, вправляння, багаторазового повторення, усвідомлення суті.

Матеріали та обладнання: картка з переліком 5-7 рухів; 12 предметів; картки з 10 парами слів (одна картка – пари слів, що мають логічний зв'язок, друга картка – пари слів, що не мають логічних зв'язків).

Хід роботи

І. Дослідження рухової пам'яті.

1. Запам'ятайте 5-7 рухів учителя, який показує їх у певній послідовності.

2. Відтворіть характер і послідовність рухів, записуючи їх у тому порядку, в якому показував учитель:

1___________________________________________________________

2___________________________________________________________

3___________________________________________________________

4___________________________________________________________

5 ___________________________________________________________

6 ___________________________________________________________

7 ___________________________________________________________

3. Підрахуйте кількість правильно і послідовно відтворених рухів. Результат запишіть до таблиці.

4. Повторіть вправу за учителем 2-3 рази.

5. Відтворіть характер і послідовність рухів після повторення.        

1___________________________________________________________

2___________________________________________________________

3___________________________________________________________

4___________________________________________________________

5 ___________________________________________________________

6 ___________________________________________________________

7 ___________________________________________________________

6. Підрахуйте кількість правильно і послідовно відтворених рухів і результат запишіть до таблиці.

II. Дослідження образної пам'яті.

1. Протягом 3-4 секунд уважно розгляньте 9-12 предметів (малюнків), що розташовані в одній таблиці.

2. Запишіть назви предметів, які ви запам'ятали:

1 _______________; 2 _______________; 3 _________________;

4 _______________; 5 _______________; 6 _________________;

7 _______________; 8 _______________; 9 _________________;

10 _______________; 11 ________________;  12 _________________.

3. Підрахуйте кількість предметів і занесіть результат до таблиці.

III. Дослідження словесно-механічної пам'яті.

1. Прослухайте десять пар слів, що не мають логічного зв'язку. Наприклад, сніг, пісок, рука, книга і т.д.

2. Відтворіть по пам'яті і запишіть їх.

1)_______________________________________________________________

2)_______________________________________________________________

3)_______________________________________________________________

4)_______________________________________________________________ 

5) _______________________________________________________________

6) _______________________________________________________________

7) _______________________________________________________________

8) _______________________________________________________________

9) _______________________________________________________________

10) ______________________________________________________________

3. Підрахуйте кількість правильно відтворених пар слів.

4. Результат занесіть до таблиці.

IV. Дослідження словесно-логічної пам'яті.

1.  Прослухайте десять пар слів, що мають логічний зв'язок. Наприклад, лісова галявина, вишневий сад і т.д.

2. Відтворіть по пам'яті і запишіть їх.

1) _______________________________________________________________

2) _______________________________________________________________

3) _______________________________________________________________

4) _______________________________________________________________

5) _______________________________________________________________

6) _______________________________________________________________

7) _______________________________________________________________

8) _______________________________________________________________

9) _______________________________________________________________

10) ______________________________________________________________

3. Підрахуйте кількість правильно відтворених пар слів.

4. Результат занесіть до таблиці.

Результати досліджень

Вид пам'яті

Результат

Рухова

До повторення      

Після повторення       

Образна

Словесно-механічна

Словесно-логічна

Зробіть висновок, відповівши на запитання:

1. Дайте визначення різних видів пам'яті.

2. Яке значення мають увага і повторення для запам'ятовування?

3. Який обсяг механічної і логічної пам'яті ви маєте? Чи задоволені ви таким результатом?

4. Які пари слів ви запам'ятали краще: з логічним зв'язком чи без нього?

5. Чи можна розвивати пам'ять? Якими способами?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №9

Тема: Визначення типу темпераменту.

Мета: навчитися визначати тип темпераменту (за допомогою тесту).

Теоретичні відомості

Темперамент – це індивідуально-психологічні властивості особистості, що проявляються в її поведінці та діяльності. Біологічною основою темпераменту є властивості нервової системи: сила, рухливість та врівноваженість нервових процесів (гальмування й збудження). Цю залежність темпераменту від типу нервової системи встановив І.П. Павлов. Отже, виділяємо 4 типи темпераменту:

САНГВІНІЧНИЙ темперамент – сильний урівноважений тип з великою рухливістю нервових процесів. Сангвінік поєднує в собі деякі властивості холерика і флегматика. Він рухливий, життєрадісний, але водночас емоційно врівноваженіший від холерика. Йому відповідає «рухливий» тип вищої нервової діяльності (ВНД).

ХОЛЕРИЧНИЙ темперамент – сильний, неврівноважений тип з переважанням процесів збудження над процесами гальмування. Холерик – людина жвава, емоційна, неврівноважена, зі швидкою й гострою реакцією. Йому відповідає «неврівноважений» тип ВНД.

ФЛЕГМАТИЧНИЙ темперамент - сильний врівноважений інертний тип з низькою рухливістю нервових процесів. Флегматик – людина емоційно стійка, урівноважена, повільна. Йому відповідає «інертний» тип ВНД.

МЕЛАНХОЛІЧНИЙ темперамент – слабкий тип. У таких індивідуумів слабо розвинені процеси збудження й гальмування нервових процесів. Меланхолік – людина чутлива, вразлива, схильна до песимізму. Йому відповідає «слабкий» тип ВНД.

Слід пам’ятати, що людей з абсолютно чистим типом темпераменту практично не існує. У кожної особи звичайно переважає якийсь із цих типів.

Темперамент не визначає рівня загальних чи соціальних здібностей людини. Різниця у темпераменті не заважає успішному співробітництву в одній і тій самій сфері діяльності. Однак, вибираючи професію, бажано враховувати особливості свого темпераменту.

Хід роботи

1. Позначте ознаки, які, зазвичай, для Вас характерні.

А

Б

В

Г

Непосидющі

Веселі та життєрадісні

Спокійні і холоднокровні

Сором’язливі

Запальні

Енергійні

Послідовні

Ніяковієте у присутності незнайомців

Нетерплячі

Часто не доводите почату справу до кінця

Обережні і розважливі

Вам важко подружитися з новими людьми

Різкі та прямолінійні

Схильні переоцінювати себе

Вмієте чекати

Не вірите у свої сили

Рішучі та ініціативні

Швидко вивчаєте нове

Не любите даремно базікати

Легко переносите самотність

Вперті

Маєте нестійкі інтереси та уподобання

Розмовляєте спокійно, із зупинками

Відчуваєте розгубленість та пригнічення при невдачах

Винахідливі

Легко переносите неприємності

Стримані і терплячі

Схильні замикатися в собі

Працюєте ривками

Легко пристосовуєтесь до нових умов

Доводите почату справу до кінця

Швидко втомлюєтесь

Схильні до ризику

З захопленням починаєте нову справу

Не розтрачуєте даремно сил

Розмовляєте тихо і невпевнено

Незлопам’ятні

Швидко втрачаєте інтерес

Схильні діяти згідно виробленого плану

Мимоволі піддаєтесь впливу співрозмовника

Розмовляєте швидко та активно

Легко змінюєте вид діяльності

Легко стримуєте емоції

Вразливі

Схильні до гарячкових рішень

Одноманітність та буденність вас обтяжує

Байдужі до похвали чи осудження

Думка інших має для вас велике значення

Агресивні

Товариські та чуйні

Необразливі

Вимогливі до себе та інших

Не терпите недоліків

Витривалі і працездатні

Маєте постійні інтереси та уподобання

Схильні підозрювати та сумніватись

Володієте виразною мімікою

Розмовляєте виразно та жваво

Повільно включаєтесь у роботу та переключаєтесь з однієї справи на іншу

Чуйні та чутливі

Схильні швидко діяти та вирішувати

Зберігаєте спокій у складних обставинах

Рівні у відносинах з усіма

Дуже образливі

Невпинно прагнете нових вражень

Маєте завжди бадьорий настрій

Любите пунктуальність у всьому

Потайні та нетовариські

Володієте різкими рухами

Швидко засинаєте та прокидаєтесь

З труднощами пристосовуєтесь до нових умов

Малоактивні та боязкі

Наполегливі у досягненні мети

Часто незібрані

Витривалі

Покірні

Схильні до різких перемін настрою

Часто відволікаєтесь

Дещо повільні

Прагнете співчуття та допомоги від оточуючих

2. Підрахуйте кількість позначок та запишіть результати:

А: ____          Б: ____          В: ____          Г: ____

Загальна кількість позначок  ________

3. Вирахуйте формулу Вашого темпераменту:

а) відсоткова частка холеричного темпераменту (Х) становить:

(А : Е) · 100 %,  де А – кількість позначок першої колонки,

                         Е – загальна кількість позначок.

Отже, Х=(____ : ____)· 100 % = _____ %.

б) відсоткова частка сангвінічного темпераменту (С) складає:

(Б : Е) · 100 %, де Б – кількість позначок другої колонки.

          Отже, С=(____ : ____)· 100 % = _____ %.

         в) відсоткова частка флегматичного темпераменту (Ф):

(В : Е) · 100 %, де В – кількість позначок третьої колонки.

          Отже, Ф=(____ : ____)· 100 % = _____ %.

         г) відсоткова частка меланхолічного темпераменту (М):

(Г : Е) · 100 %, де Г – кількість позначок четвертої колонки.

         Отже, М=(____ : ____)· 100 % = _____ %.

Формула Вашого темпераменту (Фт):

Фт = Х + С + Ф + М, тобто

Фт = _____% + _____% + _____% + _____%

Зробіть висновок визначивши, які риси Вам необхідно розвивати, виходячи з визначеного темпераменту:

________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №10

Тема: Виявлення професійних схильностей.

Мета роботи: Визначити за допомогою тестування свої схильності до певного типу професій; виявити, чи збігається ваше бажання опанувати певну професію з професійними схильностями.

Теоретичні відомості

«Людина – людина». Більшість професій цього типу пов’язані з вихованням, навчанням людей (вихователь, вчитель, тренер); медичним обслуговуванням (лікар, фельдшер, медсестра, няня); побутовим обслуговуванням (продавець, перукар, офіціант, вахтер); інформаційним обслуговуванням (бібліотекар, екскурсовод, лектор); захистом суспільства і держави (юрист, міліціонер, інспектор, військовий). Багато посад – директор, бригадир, начальник цеху, профспілковий організатор і т.д. – передбачають роботу з людьми, тому до керівників висуваються такі самі вимоги, як і до спеціалістів професій типу «людина - людина».

Психологічні вимоги до людини: прагнення до спілкування, яке передбачає вміння легко вступати в контакт з незнайомими людьми; стійке добре самопочуття в роботі з людьми; доброзичливість, чуйність, витримка, уміння стримувати емоції, здатність аналізувати поведінку оточуючих і власну; розуміти наміри і настрої інших людей; здатність розбиратися у взаємостосунках людей, уміння залагоджувати конфлікти між ними, організовувати їх взаємодію; здатність ставити себе на місце іншої людини; уміння слухати, враховувати думку іншої людини; добре володіти мовою, мімікою, жестами; здатність знаходити спільну мову з різними людьми; уміння переконувати; акуратність, пунктуальність, зібраність; знання психології людей.

«Людина — техніка». Більшість професій цього типу пов’язані зі створенням, монтажем, складанням технічних пристроїв. Фахівці проектують, конструюють технічні системи, пристрої, розробляють процеси їх виготовлення. Збирають з окремих вузлів, деталей машини, механізми, прилади, регулюють і налагоджують їх. Займаються експлуатацією технічних пристроїв, працюючи на верстатах, керуючи транспортом і автоматичними системами. Також фахівці можуть ремонтувати технічні пристрої, виявляти, розпізнавати несправності технічних систем, приладів, механізмів.

Психологічні вимоги до людини: добра координація рухів; точне зорове, слухове, вібраційне сприймання: розвинені технічне і творче мислення та уява; вміння переключати і концентрувати увагу; спостережливість.

«Людина – природа». Об’єктами праці для представників цих професій є тварини і рослини, умови їх життя і росту. Фахівцям цієї галузі доводиться: а) вивчати, досліджувати, аналізувати стан, умови життя рослин і тварин (агроном, мікробіолог, зоотехнік, гідробіолог, агрохімік, фітопатолог); б) вирощувати рослини, доглядати за тваринами (лісівник, птахівник, рільник, квітникар, тваринник, садівник, бджоляр); в) проводити профілактику захворювань рослин І тварин (ветеринар, лікар карантинної служби).

Психологічні вимоги до людини: розвинена уява, добра зорова пам'ять, спостережливість, здібність передбачати та оцінювати природні фактори, що змінюється; оскільки результати діяльності виявляються з часом, фахівець має бути терплячим, наполегливим, готовим працювати поза колективом, Інколи у тяжких природних умовах, у бруді І т.д.

«Людина – знакова система». Більшість професій цього типу пов’язані з переробкою інформації і розрізняються за особливостями предмета праці. Предметом можуть бути: тексти рідною або іноземною мовою (редактор, коректор, друкарка, діловод, телеграфіст, складач); цифри, формули, таблиці (програміст, оператор ЕОМ, економіст, бухгалтер, статистик); креслення, схеми, карти (конструктор, інженер-технолог, кресляр, копіювальник, геодезист, штурман); звукові сигнали (радист, стенографіст, телефоніст, звукооператор).

Психологічні вимоги до людини: добра оперативна і механічна пам'ять; здатність до довготривалої концентрації уваги на абстрактному знаковому матеріалі; гарний розподіл І переключення уваги; точність сприймання, вміння бачити те, що стоїть за умовними знаками; терпіння; логічне мислення.

«Людина – художній образ». Більшість професій цього типу пов'язані зі створенням, проектуванням художніх творів (письменник, художник, композитор, модельєр, архітектор, скульптор, журналіст, хореограф); відтворенням, виготовленням різних виробів за зразком (ювелір, реставратор, гравер, музикант, актор, столяр-червонодеревник); дублюванням художніх творів у масовому виробництві (майстер з розпису фарфору, шліфувальник каміння і кришталю, маляр, друкар).

Психологічні вимоги до людини: художні здібності; розвинене зорове сприймання; спостережливість; зорова пам'ять; наочно-образне мислення; творча уява; знання психологічних законів емоційного впливу на людину.

До психофізіологічна І психологічно важливих при виборі професії ознак відносять: психологічні особливості сенсорної, розумової, моторної (рухової) діяльності, зокрема особливості пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери та особливості особистості.

Типи професій за предметом праці

Людина  –

людина

Людина  –

техніка

Людина  –

природа

Людина –

знакова

система

Людина  –

художній

образ

  1                           2                           3                          4                            5

1. Предмет праці: людина, групи, спілки, колективи людей.

2. Предмет праці: технічні системи, механізми, матеріали.

3. Предмет праці: рослини, тварини.

4. Предмет праці: цифри, коди, мови, умовні знаки.

5. Предмет праці: художні образи, умови їхньої побудови.

Завдання. Назвіть професії, які належать до кожного типу.
1. _______________________________________________________________

_____________________________________________________________________

2. _______________________________________________________________

_____________________________________________________________________

3. _______________________________________________________________

_____________________________________________________________________

4. _______________________________________________________________

_____________________________________________________________________

5. _______________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Хід роботи

1. Дайте відповідь на питання диференційовано-діагностичного опитувальника.

Кожне питання складається з двох частин, позначених буквами а) і б). Біля частини, якій ви віддаєте перевагу, ставте знак «+».

Диференційовано-діагностичний  опитувальник

1

2

1. а) доглядати за квітами;

б) обслуговувати машини, прилади;

2. а) допомагати хворим людям, лікувати їх;

б) складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин;

3. а) спостерігати за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів;

б) спостерігати за станом і розвитком рослин;

4. а) обробляти матеріали (дерево, тканини, метал);

б) доставляти товар споживачу (рекламувати, продавати);

5.   а)   обговорювати   науково-популярні книги, статті;

б)     обговорювати     художні     книги, п'єси, концерти;

6. а) вирощувати молодняк тварин;

б) тренувати ровесників чи молодших школярів у виконанні яких-небудь дій (трудових, наукових, спортивних);

7.   а)   копіювати   малюнки,   зображення,    настроювати    музичні   інструменти;

б)    управляти    вантажопідйомником, транспортним     засобом     (підйомним краном, трактором);

8.    а)    повідомляти,    роз'яснювати людям потрібні їм відомості (у довідковому бюро);

б) художньо оформляти виставки, вітрини або брати участь у підготовці п'єс, концертів;

9.    а)    ремонтувати    речі,    вироби (одяг, техніку, житло);

б)    шукати    і    виправляти    помилки в текстах,   таблицях;

10. а) лікувати тварин;

б) виконувати обчислення, розрахунки;

11.   а)  створювати  нові  сорти  рослин;

б)   конструювати,    проектувати    нові види  промислових  виробів  (машини, одяг);

12.   а)   розбиратися   у   протиріччях між   людьми,   переконувати,   пояснювати, заохочувати, карати;

б) розбиратися в схемах, кресленнях, таблицях (перевіряти, уточнювати);

13. а) працювати з гуртками художньої самодіяльності;

б) спостерігати, вивчати життя живих організмів;

14.   а)   вивчати,   ремонтувати   (на-строювувати)      медичні      прилади, апарати;

б) надавати: людям медичну допомогу при пораненнях, опіках та ін.;

15. а) складати точний опис явищ, подій,  які досліджуються за допомогою вимірювальних приладів;

б) художньо описувати,  зображувати події, які спостерігаєш або уявляєш;

16. а) проводити лабораторні аналізи у лікарні;

б) приймати, оглядати хворих, вести бесіду з ними, призначати лікування;

17. а) фарбувати або розмальовувати   стіни   приміщень   чи   поверхні виробів;

б)   монтувати   будинки,   збирати   машини;

18.  а)  організовувати культпоходи ровесників або молодших школярів у театри, музеї, на екскурсії;

б) грати на сцені театру;

19. а) виготовляти за кресленнями деталі, вироби, будувати будинки;

б) виготовляти креслення, копіювати карти;

20. а) боротися з хворобами рослин, шкідниками лісу, саду.

б) працювати з комп'ютером.

2. Перенесіть знак «+» у «Листок відповідей», де номери і буквені позначення відповідають позначенням питань анкети.

Листок відповідей

Людина – природа

Людина – техніка

Людина – людина

Людина – знакова система

Людина – художній образ

1а

1б

2а

2б

3а

3б

4а

4б

5а

5б

6а

7б

6б

9б

7а

10а

9а

8а

10б

8б

11а

11б

12а

12б

13а

13б

14а

14б

15а

15б

16а

17б

16б

19б

17а

3. Підрахуйте кількість знаків  «+» у кожному вертикальному стовпчику, які відповідають п'ятьом типам професій за предметом праці.

Найбільша кількість балів (плюсів) буде показником рівня визначення ваших схильностей до певного типу професій. Результат запишіть у висновки.

Примітка. Можливо, що рівну або майже рівну кількість балів ви наберете у двох-трьох вертикальних колонках. Схильності людей не обов’язково вузько обмежені. Досить, якщо проведене тестування допоможе принаймні визначити галузь вибору професії, орієнтуючись на предмет праці.

Зробіть висновок:

1. Назвіть тип (типи) професій, до яких ви маєте схильності.

2. Назвіть професії, які належать до цього типу (типів).

3. Яку професію ви б хотіли опанувати?

4. Чи збігається ваше бажання опанувати певну професію з професійними схильностями?

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

PAGE  53




1. Кровообращение у человека Основы гемодинамики
2. Общая история человечества носит название всеобщей или всемирной истории
3. реферату- Складання й оформлення службових документівРозділ- Діловодство Складання й оформлення службових
4. Вариант 7 1 Конденсаторэто теплообменный аппарат в котором охлаждаются и конденсируются пары холодильно
5. Правоохранительная деятельность по контролю за незаконным оборотом наркотиков
6. Управление социальным развитием предприятия Введение Социальное управление по своему назначению
7. Статья- Роль религии в современном обществе
8. Братья Карич Москва 1997 ББК 60
9. Тема- Религия в странах Древнего Мира Выполнил- Студент гр
10. СОЦИОЛОГИЯ МОДЫ ОСНОВНЫЕ ЗАДАЧИ КУРСА
11. Арбитражно-процессуальное право и судебные издержки
12. НЕ ПРУФ НЕ ПРУФ НЕ ПРУФ
13. Лекция 9 Философия эпохи Просвещения дерзай быть мудрым Девиз эпохи Просвещения План О
14. Развитие рыночных отношений требует от предприятий эффективных форм хозяйствования и управления про
15. Райффайзен банк Аваль
16. на тему- Характеристика Ніобію та його сполук ЗМІСТ ВСТУП
17. На Юмейхо и основана на знаниях древней даосской медицины
18. Метод компонентного анализа В английском языке отдельное направление compositionl semntics
19. Создание биологического водителя ритма сердца
20. Задачи анализа финансового состояния предприятия на примере ОАО клинский машзавод1

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе