Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
80. Автоматизовані системи наукових досліджень.
Автоматизовані системи наукових досліджень (АСНД) призначені для автоматизації наукових експериментів, а також для здійснення моделювання досліджуваних об'єктів, явищ і процесів, вивчення яких традиційними засобами ускладнене або неможливе.
В даний час наукові дослідження в багатьох галузях знань проводять великі колективи вчених, інженерів і конструкторів за допомогою досить складного і дорогого обладнання.
Великі витрати ресурсів для проведення досліджень зумовили необхідність підвищення ефективності всієї роботи.
Ефективність наукових досліджень в значній мірі пов'язана з рівнем використання комп'ютерної техніки.
Комп'ютери в АСНД використовуються в інформаційно-пошукових і експертних системах, а також вирішують наступні завдання:
• управління експериментом;
• підготовка звітів і документації;
• підтримання бази експериментальних даних та ін
В результаті застосування АСНД виникають наступні позитивні моменти:
• в кілька разів скорочується час проведення дослідження;
• збільшується точність і достовірність результатів;
• посилюється контроль за ходом експерименту;
• скорочується кількість учасників експерименту;
• підвищується якість і інформативність експерименту за рахунок збільшення числа контрольованих параметрів і більш ретельної обробки даних;
81. Дистанційне навчання – нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання , так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу, здобувати повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію співробітників у територіально розподілених місцях.
Переваги дистанційного навчання:
-По-перше,навчання проходить за схемою "24x7" або "anywhere-anytime". Тобто, той хто навчається, може сам обирати час і місце навчання (з дому, з роботи і т.д.).
-По-друге, індивідуальний підхід до кожного.
-По-третє, обмежена тривалість при високій якості навчання.
Також дистанційне навчання визначають як "технологію отримання знань за допомогою телекомунікаційних засобів, коли взаємодія того, кого навчають і викладача проходить на відстані"
Необхідні умови для дистанційного навчання:
-По-перше, доступ до комп'ютера.
-По-друге, вихід до мережі Internet. -
-По-третє, бажання навчатися і вміння працювати самостійно
82.База Даних. Системи управління базами даних.
Системи управління базами даних (СУБД). Базою даних називають великі масиви даних організовані у табличні структури. Основні функції СУБД:
-створення пустої структури бази даних;
-наявність засобів її заповнення або імпорту даних із таблиць іншої бази;
-можливість доступу до даних, наявність засобів пошуку й фільтрації.
У зв'язку з поширенням мережевих технологій, від сучасних СУБД вимагається можливість роботи з віддаленими й розподіленими ресурсами, що знаходяться на серверах Інтернету.
База даних (БД) -- це сукупність взаємозв'язаних даних, що зберігаються разом. Основними та невід'ємними властивостями БД є такі:
- для даних допускається така мінімальна надлишковість, яка сприяє їх оптимальному використанню в одному чи кількох застосуваннях;
- незалежність даних від програм;
- для пошуку та модифікації даних використовуються спільні механізми;
- як правило, у складі БД існують засоби для підтримки її цілісності та захисту від неавторизованого доступу
Один із типів баз даних – це документи, набрані за допомогою текстових редакторів та сгруповані по темах.Інший тип–файли електронних таблиць, об’єднані в групи по характеру використання.
Система управління базами даних надає вам повний контроль над процесом визначення даних , їх обробкою та використанням СУБД також істотно полегшує обробку великих об’ємів інформації, які зберігаються в багаточисленних таблицях. Різноманітні засоби СУБД забезпечують виконання трьох основних функцій: визначення даних,обробка даних та оперування даними.
Всі ці функціональні можливості в повній мірі реалізовані в FoxPro.
83. «Експертні системи»
Експертні і навчальні системи
Експертна система - це програма, що поводиться подібно експерту в деякій, звичайно вузькій прикладній області. Типові застосування експертних систем містять у собі такі задачі, як медична діагностика, локалізація несправностей в устаткуванні й інтерпретація результатів вимірів
Експертні системи повинні вирішувати задачі, що вимагають для свого рішення експертних знань у деякій конкретній області. Експертна система повинна також уміти певним чином пояснювати свою поведінку і свої рішення користувачу, так само, як це робить експерт-людині. Це особливо необхідно в областях, для яких характерна невизначеність, неточність інформації (наприклад, у медичній діагностиці).
Часто до експертних систем висувають додаткову вимогу - здатність мати справу з невизначеністю і неповнотою. Інформація про поставлену задачу може бути неповною чи ненадійною; відносини між об'єктами предметної області можуть бути наближеними. У самому загальному випадку для того, щоб побудувати експертну систему, ми повинні розробити механізми виконання наступних функцій системи:
• рішення задач з використанням знань про конкретну предметну область можливо, при цьому виникне необхідності мати справу з невизначеністю;
• взаємодія з користувачем, включаючи пояснення намірів і рішень системи під час і після закінчення процесу рішення задачі.
Кожна з цих функцій може виявитися дуже складною і залежить від прикладної області, а також від різних практичних вимог. У процесі розробки і реалізації можуть виникати різноманітні важкі проблеми.
Структура експертної системи
При розробці експертної системи прийнято поділяти її на три основних модулі:
• база знань;
• машина логічного висновку;
• інтерфейс із користувачем.
База знань містить знання, що відносяться до конкретної прикладної області, у тому числі окремі факти, правила, що описують чи відносини явища, а також, можливо, методи, евристики і різні ідеї, що відносяться до рішення задач у цій прикладній області.
Машина логічного висновку вміє активно використовувати інформацію, що міститься в базі знань.
Інтерфейс із користувачем відповідає за безперебійний обмін інформацією між користувачем і системою; він також дає користувачу можливість спостерігати за процесом рішення задач, що протікають у машині логічного висновку.
Прийнято розглядати машину висновку й інтерфейс як один великий модуль, звичайно називаний оболонкою експертної системи, чи, для стислості, просто оболонкою.
В описаній вище структурі власне знання відділені від алгоритмів, що використовують ці знання. Такий поділ зручно по наступним розуміннях. База знань, мабуть, залежить від конкретного додатка. З іншого боку, оболонка, принаймні в принципі, незалежна від додатків. Таким чином, розумний спосіб розробки експертної системи для декількох додатків зводиться до створення універсальної оболонки, після чого для кожного додатка досить підключити до системи нову базу знань.
Для створення оболонки, за допомогою якої можна проілюструвати основні ідеї і методи в області експертних систем, можна дотримувати наступного плану:
•Вибрати формальний апарат для представлення знань.
•Розробити механізм логічного висновку, що відповідає цьому формалізму.
•Додати засобу взаємодії з користувачем.
• Забезпечити можливість роботи в умовах невизначеності.
Окремі широко відомі сьогодні ЕС.
MICIN - експертна система медичної діагностики, розроблена у Стенфордському у-ті (США). Ставить діагноз і рекомендує курс лікування захворювань, занесених у її базу даних (450 наборів).
DENDRAL - найстаріша з відомих сьогодні ЕС, розроблена у 1965 р. групою дослідників Стенфордського у-ту. Розпізнавання хімічної структури речовин по даних спектрометрії.
PROSPECTOR - широко розповсюджена ЕС для пошуку і діагностики промислових покладів корисних копалин.
84. Комп’ютери в адміністративному управлінні.
Основні застосування комп'ютерів в адміністративному управлінні наступні.
Електронний офіс. Це система автоматизації роботи установи, заснована на використанні комп'ютерної техніки. У неї зазвичай входять такі компоненти, як:
• текстові редактори;
• інтегровані пакети програм;
• електронні таблиці;
• системи управління базами даних;
• графічні редактори й графічні бібліотеки (для одержання діаграм, схем, графіків і ін);
• електронні записні книжки;
• електронні календарі з розкладом ділових зустрічей, засідань і ін;
• електронні картотеки, що забезпечують каталогізацію і пошук документів (листів, звітів та ін) за допомогою комп'ютера;
• автоматичні телефонні довідники, які можна гортати на екрані, встановити курсором потрібний номер і з'єднатися.
Автоматизація документообігу з використанням спеціальних електронних пристроїв:
• адаптера (лат. adaptare - пристосовувати) зв'язку з периферійними пристроями, що має вихід на телефонну лінію;
• сканера (англ. scan - поле зору) для введення в комп'ютер документів - текстів, креслень, графіків, малюнків, фотографій.
Електронна пошта. Це система пересилки повідомлень між користувачами обчислювальних систем, в якій комп'ютер бере на себе всі функції по зберіганню і пересилці сполучень.
Система контролю виконання наказів і розпоряджень.
Система телеконференцій. Це заснована на використанні комп'ютерної техніки система, що дозволяє користувачам, незважаючи на їх взаємну віддаленість у просторі, а інколи, і в часі, брати участь у спільних заходах, таких, як організація та управління складними проектами.
Користувачі забезпечуються терміналами (зазвичай це дисплеї і клавіатури), приєднаними до комп'ютера, які дозволяють їм зв'язуватися з іншими членами групи. Для передачі інформації між учасниками наради використовуються лінії зв'язку.
Робота системи регулюється координатором, в функції якого входить організація роботи учасників наради, забезпечення їх присутності на нараді і передача сообщаемой ними інформації іншим учасникам наради.
У деяких системах телеконференцзвязку учасники мають можливість «бачити» один одного, що забезпечується приєднаними до систем телевізійними камерами і дисплеями.
85. Системи управління технологічними процесами.
Яку роль відіграють комп'ютери в управлінні технологічними процесами?
Основних застосувань два:
• в гнучких автоматизованих виробництвах (ГАП);
• в контрольно-вимірювальних комплексах.
У гнучких автоматизованих виробництвах комп'ютери (або мікропроцесори) вирішують наступні завдання:
• управління механізмами;
• управління технологічними режимами;
• управління промисловими роботами.
Застосування комп'ютерів в управлінні технологічними процесами виправдане тоді, коли існує потреба в частих змінах реалізованих функцій. Приклад гнучких автоматизованих виробництв - заводи-роботи в Японії.
Однією з нових областей є створення на основі персональних комп'ютерів контрольно-вимірювальної апаратури, за допомогою якої можна перевіряти вироби прямо на виробничій лінії.
У розвинених країнах налагоджено випуск програмного забезпечення і спеціальних змінних плат, що дозволяють перетворювати комп'ютер у високоякісну вимірювальну і випробувальну систему.
Комп'ютери, оснащені подібним чином, можуть використовуватися в якості запам'ятовуючих цифрових осцилографів, пристроїв збору даних, багатоцільових вимірювальних приладів.
Застосування комп'ютерів в якості контрольно-вимірювальних приладів більш ефективно, ніж випуск в обмежених кількостях спеціалізованих приладів з обчислювальними блоками.
Автоматизоване робоче місце (АРМ, робоча станція) - місце оператора, яке обладнане всіма засобами, необхідними для виконання певних функцій.
У системах обробки даних і установах зазвичай АРМ - це дисплей з клавіатурою, але може використовуватися також і принтер, зовнішні запам'ятовуючий пристрій та ін
86. Технологія «клієнт-сервер».
Технологія клієнт-сервер — це особливий спосіб взаємодії комп'ютерш в локальшй мережі, при якому один з комп'ютерш (сервер) надає свої ресурси шшому комп'ютеру (клієнтові).
Сутність клієнт-серверної технології полягає в тому, що між двома обчислювальними машинами, пов'язаними в мережу, встановлюється і підтримується зв'язок. Така логіка роботи протоколів, що підтримують клієнт-серверну технологію, безумовно, займає певні ресурси обчислювальних систем, але разом з тим вона забезпечує цілісність передачі.
Зв'язок в загальному випадку встановлюється таким чином: сервер протягом якогось заздалегідь визначеного часу (можливо, нескінченно) очікує підключення клієнта, при цьому адресу сервера однозначно визначений в мережі; клієнт же, у свою чергу, підключається до сервера, що займає заздалегідь відомий адресу , і встановлює з ним зв'язок. Для визначеності можна вважати, що клієнтом є машина, яка відправляє запити, а сервером - машина, обробна запити. Потрібно також розуміти, що сервер може бути одночасно і клієнтом.
Крім того, необхідно засвоїти, що клієнти і сервери - це програми, а не машини, на яких вони виконуються.
Прикладом протоколу, що підтримує клієнт-серверну технологію, може служити ТСР-протоколу. У цьому протоколі закладені кошти встановлення зв'язку між приймачем і передавачем, забезпечення цілісності даних і гарантії доставки.
87. Системы «Виртуальная реальность».
Віртуальна реальність (англ. Virtual reality) — комп'ютерні системи, які забезпечують візуальні і звукові ефекти, що занурюють глядача в уявний світ за екраном. Користувач оточується породженими комп'ютером образами і звуками, що дають відчуття реальності. Користувач взаємодіє зі штучним світом за допомогою різноманітних сенсорів, таких як, наприклад, шолом і рукавички, які зв'язують його рухи і враження і аудіовізуальні ефекти.
Застосовуються при рішенні конструктивно-графічних, художніх та інших завдань, де необхідно розвиток уміння створювати уявну просторову конструкцію деякого об'єкта по його графічного представлення; при вивченні стереометрії та креслення; в комп'ютеризованих тренажерах технологічних процесів, ядерних установок, авіаційного, морського і сухопутного транспорту, де без подібних пристроїв принципово неможливо відпрацювати навички взаємодії людини з сучасними надскладними і небезпечними механізмами та явищами.
Віртуальна реальність — нова технологія безконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує за допомогою комплексних мультимедіа-операційних середовищ ілюзію безпосереднього входження і присутності в реальному часі в стереоскопічно представленому «екранному світі». Більш абстрактно — це позірний світ, створений в уяві користувача.
Віртуальна реальність — високорозвинута форма комп'ютерного моделювання, яка дозволяє користувачеві зануритись у штучний світ і безпосередньо діяти в ньому за допомогою спеціальних сенсорних пристроїв, які пов'язують його рухи з аудіовізуальними ефектами. При цьому зорові, слухові, дотикові і моторні відчуття користувача заміняються їх імітацією, що її генерує комп'ютер. Характерними ознаками віртуальної реальності є: моделювання в реальному масштабі часу; імітація оточення з високим ступенем реалізму; можливість діяти на оточення і мати при цьому зворотний зв'язок.
88. Сутність розподілених технологій оброблення і зберігання даних.
Сутність розподілених технологій оброблення і зберігання даних
З поширенням і впровадженням Інтернету в наше життя архітектура мережевого управління даними одержала свій розвиток. Ранній Інтернет забезпечував доступ до даних безпосередньо. Через деякий час з'явилося середовище Web, яка надала користувачам Інтернету дружній інтерфейс. За формування цього інтерфейсу несе відповідальність Web-сервер, тобто на шляху між користувачем-клієнтом і даними, що знаходяться на сервері, з'явився ще один посередник, який став виконувати функції клієнтської програми. Такий підхід дозволяє незліченною користувачам Інтернету мати єдину програму Web-браузер для роботи з різними даними, не вдаючись до послуг специфічних програм-клієнтів.
Іншими словами, на шляху між клієнтами і серверами постає така програма, яка забезпечує однаковий інтерфейс роботи між будь-якими клієнтами і серверами. Така стандартизація підходу обробки запитів несе в собі дуже значну перевагу, а саме робота з даними стає більш зрозумілою та прозорою, відпадає необхідність в розробці комплексів програм для забезпечення взаємодії з унікальними видами даними.
89. Електронна пошта як інформаційна технологія.
Електронна пошта Як інформаційна технологія.
Для прийому, відправлення та обробки повідомлень в більшості сучасних поштових систем використовуються протоколи SMTP, POP3 та IMAP4. Вони визначають процедури доставки, прийому та обробки поштових повідомлень. Апаратна частина поштових систем будується з тими чи варіаціями, використовуючи один з двох варіантів.
У першому варіанті всі хости розташовують автономними системами електронної пошти. Тут програмне забезпечення кожного з хостів включає необхідний набір агентів, за допомогою яких виконується повна обробка електронної пошти.
Інший тип конфігурації передбачає використання спеціального сервера електронної пошти.
Тут обробку повідомлень електронної пошти виконує окремий сервер електронної пошти. Зазвичай на сервер покладається відповідальність за виконання централізованих операцій, наприклад, управління чергою або декількома чергами повідомлень. Крім того, сервер електронної пошти бере на себе функцію доставки повідомлень у віддалені системи.
Серйозною перевагою застосування окремого сервера електронної пошти є те, що він може забезпечити централізовані функції захисту. На сервері можуть працювати й інші програми, що виконують допоміжні функції. Дана конфігурація поштової системи використовується в середніх і великих мережах.