Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Практична робота № 5
Загальний принцип встановлення гранично допустимого скиду для водотоків
1.1 Мета роботи: оволодіти методикою проведення розрахунків гранично допустимого скиду для проточного джерела забруднення і кожного виду шкідливих домішок з урахуванням їх комбінованої дії.
1.2 Короткі теоретичні відомості
Основним нормативом скидів забруднюючих речовин є гранично допустимий скид (ГДС) – маса речовини у стічних водах, максимально допустима в об’єктах водовідведення з установленим режимом в даному пункті водного об’єкту за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольному пункті. ГДС – межа по витратах стічних вод і концентрації в них шкідливих домішок – встановлюється з урахуванням гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в місцях водокористування (в залежності від виду водокористування), асимілюючої спроможності водного об’єкта, перспектив розвитку регіону і оптимального розподілу шкідливих речовин, що скидаються, поміж водокористувачами, які скидають стічні води.
Загальний принцип встановлення ГДС - величина ГДС має гарантувати досягнення встановлених норм якості води при найгірших умовах розбавлення у водному об’єкті.
При скиданні стічних вод або інших видах господарської діяльності, які впливають на стан водних об’єктів, та які використовуються для господарсько-питних та культурно-побутових цілей, норми якості поверхневих вод мають додержуватись на водотоках, починаючи із створів, розташованих за один кілометр вище найближчого за течією пункту водокористування (тобто водозабір для господарсько-питного водопостачання, місця для організованого відпочинку населення, територія населеного пункту тощо); а на водоймах – на акваторії в радіусі одного кілометра від пункту водокористування. Найближчі пункти водокористування визначаються органами санітарно-епідеміологічної служби.
При скиданні стічних вод або інших видах господарської діяльності, які впливають на стан рибогосподарських водотоків або водойм, норми якості поверхневих вод мають дотримуватися протягом всієї ділянки водокористування, починаючи з контрольного створу, який визначається в кожному конкретному випадку органами Держеконагляду, але далі, як на відстані 500 м від місця скидання стічних вод або розташування інших джерел забруднення вод (наприклад, місця добування корисних копалин, виконання певних робіт на водному об’єкті тощо).
В основі визначення ГДС лежить методика розрахунку концентрацій, створюваних у контрольних пунктах – розрахункових створах – з урахуванням їх розбавлення, вкладу інших джерел, перспектив розвитку тощо.
Гранично допустимий скид визначається для всіх категорій водокористування як добуток максимальних годинних витрат стічних вод q (м3/год) на допустиму концентрацію в них забруднюючих речовин Ссm (г/м3) згідно формули:
ГДС = Сст • q, (5.1)
У відповідності з Санітарними правилами і нормами охорони поверхневих вод від забруднень для скидання вод в межах міста чи населеного пункту концентрації встановлюються на рівні відповідних ГДК. Допустиму концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах ( Сст) знаходять з рівняння:
ГДК = Св + (Сст – Св) / n , (5.2)
де – Св – концентрація забруднюючих речовин у річці до спуску стічних вод.
Для проведення розрахунків умов спуску стічних вод у проточні водоймища необхідно визначити кратність розбавлення стічних вод річковою водою у пункті водокористування за методом Фро лова – Родзіллера.
Кратність розбавлення визначають розрахунковим шляхом по формулі:
n = (γ Q + q) /q, (5.3)
де n – кратність розбавлення; γ - коефіцієнт змішування, який показує яка частина води водоймища (Q) приймає участь в розбавленні кількості стічної води, що випускається (q).
Якщо вся вода річки приймає участь у розбавленні стічних вод, то γ = 1, у всіх інших випадках - γ < 1. Коефіцієнт змішування розраховується по формулі:
γ = (1 – β) / [1 + β • Q / q] (5.4)
де β – проміжний коефіцієнт , який розраховують за формулою:
β = е-α3√L; (5.5)
де L - відстань за фарватером від місця скидання стічних вод до найближчого створу водокористування, м; α — коефіцієнт, що враховує гідравлічні умови змішування; визначається за формулою:
α = ε φ 3√ D / q, (5.6)
де ε – коефіцієнт, який залежить від місця спуску стічних вод в водоймище ( при випуску біля берега він дорівнює 1, при спуску в бистрінь ріки – 1,5); φ – коефіцієнт покрученості річки, який дорівнює відношенню відстані по фарватеру від місця спуску стічних вод до створу найближчого пункту водокористування (Lф) до відстані до цього ж пункту по прямій (L прям), тобто
φ = Lф / L прям (5.7)
D - коефіцієнт тур булентної дифузії, що для рівнинних рік становить:
D = Vср Нср / 200, (5.8)
де Vср - середня швидкість течії на дільниці між випуском стічних вод і створом пункту водокористування; Нср – середня глибина річки на цій ділянці.
1.3 Приклад розрахунку ГДС.
Розрахункова витрата води у річці на ділянці від місця випуску стоків до пункту водокористування складає 450 м3/с, середня швидкість течії – 1,5 м/с, середня глибина – 2 м; коефіцієнт покрученості річки – 1,3. В цю річку скидаються з берегу стічні води з витратою 1м3/с, які містять миш'як, концентрація якого в річкової воді до скиду стічних вод була 0,002 мг/л. Розрахуйте ГДС (г/с) і концентрацію миш'яку у стічних водах, якщо в 1 км нижче скиду стічних вод вода річки використовується для культурно-побутових цілей (ГДК = 0,05 мг/л).
Розв'язання.
Висновки: Допустима концентрація миш'яку у стічних водах складає 1,11 г/м3, а ГДС дорівнює 1,11 г/с.
1.4. Завдання для курсової роботи.
Розрахувати ГДС (г/с) і допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються в бистрінь ріки. Вихідні дані для розрахунків надано в таблиці 1.
Таблиця 1 – Вихідні дані для розрахунку ГДС
|
Забруднюю-ча речовина |
Витра-та річко-вої води, м3/с |
Швид-кість течії, м/с |
Глибина річки, м |
Фонова концентрація, мг/л |
Витрата стічних вод, м3/с |
Відстань до створу, км |
ГДК мг/л |
Коефіцієнт покрученості річки |
|
1.Азот амонійний |
60 |
2,5 |
3,0 |
0,08 |
1,5 |
3,5 |
2,0 |
1,1 |
|
2.Алюміній |
100 |
1.8 |
3,5 |
0,005 |
2,6 |
1.5 |
0,5 |
1,9 |
|
3.Аміни |
70 |
2,6 |
5,1 |
0,007 |
0,9 |
1,0 |
0,04 |
1,4 |
|
4.Бензин |
80 |
2,0 |
4,5 |
0,005 |
4,5 |
2,5 |
0,1 |
1,2 |
|
5.Залізо |
90 |
1,6 |
3,7 |
0,006 |
0,5 |
1,6 |
0,3 |
1,3 |
|
6.Кадмій |
110 |
2,3 |
2,7 |
0.0009 |
0,4 |
3,5 |
0,01 |
1,6 |
|
7.Калій |
75 |
1,9 |
3,8 |
25,8 |
15,1 |
2,5 |
180 |
1,4 |
|
8.Кальцій |
95 |
2,8 |
4,9 |
19,0 |
10,2 |
1,0 |
40 |
1,7 |
|
9.Керосин |
150 |
1,5 |
4,2 |
0,007 |
1,1 |
2,0 |
0,01 |
2,0 |
|
10.Органічні кислоти |
130 |
1,8 |
4,5 |
1,45 |
3,6 |
1,5 |
15,0 |
1,6 |
|
11Красителі органічні |
300 |
2,7 |
2,9 |
0,0009 |
0,8 |
1,9 |
0,01 |
1,8 |
|
12.Марганец |
120 |
3,5 |
2,1 |
0,004 |
8,5 |
2,5 |
0,1 |
1,3 |
|
13.Медь |
160 |
3,1 |
3,3 |
0.07 |
10,4 |
1,0 |
1,0 |
1,3 |
|
14.Натрій |
400 |
2,4 |
2,5 |
37,8 |
28,5 |
1,9 |
100 |
1,5 |
|
15.Нікель |
250 |
2,8 |
3,1 |
0.006 |
1,56 |
2,0 |
0,1 |
1,4 |
|
16.Нітрати |
170 |
1,4 |
3,9 |
23.5 |
25,5 |
3,5 |
45 |
1,3 |
|
17.Нітрити |
210 |
1,6 |
2,6 |
0,8 |
6,8 |
2,5 |
3,3 |
1,5 |
|
18.Пестициди |
190 |
1,8 |
3,5 |
0,00009 |
0,9 |
1,7 |
0,03 |
1,3 |
|
19.Ртуть |
180 |
1,6 |
2,4 |
0,00001 |
0,05 |
1,2 |
0,005 |
1,8 |
|
20.Свинець |
240 |
2,5 |
3,0 |
0,007 |
2,7 |
2,0 |
0,03 |
1,5 |
|
21.Сульфіди |
350 |
2,2 |
2,8 |
0,00006 |
1,5 |
1,0 |
0,003 |
1,3 |
|
22.СПАР |
260 |
3,0 |
3,0 |
0,005 |
5,8 |
1,5 |
0,1 |
1,2 |
|
23.Сульфати |
450 |
1,5 |
2,5 |
128,5 |
37,8 |
3,0 |
300 |
2,0 |
|
24.Фенол |
320 |
2,7 |
3,1 |
0.0006 |
1,5 |
3,5 |
0,001 |
1,3 |
|
25.Фосфор |
400 |
3,0 |
2,8 |
0,000007 |
2,5 |
2,0 |
0,0001 |
1,2 |
|
26.Фториди |
80 |
1,4 |
2,0 |
0,0004 |
1,5 |
2,7 |
0,7 |
1,4 |
|
27.Хлориди |
280 |
2,6 |
1,9 |
270 |
35,7 |
1,6 |
350 |
1,6 |
|
28.Хром(6) |
300 |
2,0 |
3,5 |
0,002 |
19,3 |
1,5 |
0,05 |
1,7 |
|
29.Хром(3) |
300 |
1,5 |
3,6 |
0,03 |
20,5 |
1,8 |
0,5 |
1,2 |
|
30.Цинк |
280 |
2,5 |
2,0 |
2,1 |
10,5 |
2,0 |
5,0 |
1,3 |
Література