Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №16
1.Хрещення Київської Русі та його історичне значення.
Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства у Київській Русі. Ключова подія — масове хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром I Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.
Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі йшла поступово за водними шляхами, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінція. Не всюди цей процес відбувався без опору, як у Києві. Головний опір чинили служителі поганського культу — «волхви», вплив яких на південних землях Руси був незначний. Натомість на півночі у Новгороді, Суздалі, Білоозер'ї вони підбурювали населення до відкритих виступів проти християнських священників. Ще довго співіснували між собою деякі елементи поганської віри, переважно обрядів, із християнством (т. зв. двовір'я).
З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви спершу в Києві, а згодом по інших містах. Учителями були свящ. з Корсуня, які знали слов. мову. Факт, що з прийняттям християнства не прийшло до безпосереднього політичного опанування Русі Візантією, а відкрито новій християнізованій спільноті зв'язки з далекими і близькими сусідами, слід уважати найпозитивнішим наслідком акту хрещення Русі і слов. Сходу.
Безпосереднім наслідком хрещення Русі стало розвиток живопису, іконопису, кам'яного і дерев'яного зодчества, церковної і світським літератури, системи освіти. Православ'я, долучивши Русь до давньої греко-римської й християнської традиції, стало водночас однією з чинників, визначають особливості економічної, соціальної, політичної, релігійної, культурної, духовної історії нашої країни серед християнських держав і тим самим посилило зовнішньополітичне, становище у тодішньому світі.
2. Імперська політика російського самодержавства в Україні кінця ХVIII – першої половини ХІХ ст.
На початок XIX ст. Російська імперія спромоглася, на власне щастя, стати міц-
нішою і сильнішою структурою. Для царського режиму наближався час суворих
випробувань.
Вторгнення Наполеони. Найтяжчим виявився перший удар, коли у 1812 р. на
Росію напала 640-тисячна армія Наполеона. Як добре відомо, Росія змогла, що-
правда ціною великих зусиль і втрат, не лише відбити загарбників, а й відкинути
їх аж до Парижа.
Повстання декабристів. Багато царських офіцерів, які брали участь у наполео-
нівських війнах в Європі, зазнали впливів політичних інститутів і цінностей Заходу
й стали їхніми прибічниками. утвори-
ли таємні товариства, що ставили собі за мету повалення самодержавства і встанов-
лення конституційного правління.
Польське повстання 1830 р. Згодом Україна стає ареною нового повстання.
У листопаді 1830 р. таємне товариство молодих польських офіцерів, натхнених
революціями, що розгорталися у Франції та Бельгії, підняло у Варшаві повстання
проти росіян. Але після перших успіхів енергія поляків ослабла внаслідок внутріш-
ніх конфліктів. На початку 1831 р., сподіваючись поширити свої дії на Правобережну
Україну, де глибоко вкорінилася польська шляхта, повстанці рушили на Волинь.
Хоч відсутність підтримки й наступ росіян змусили їх відступити у Східну Галичину,
близько 5 тис. шляхти Правобережжя намагалися продовжити боротьбу.
3. Встановлення радянської влади в Україні: основні етапи й особливості.
Встановлення більшовицької радянської влади в Україні відбулося при зовнішньому збройному втручанні з боку комуністичної Росії. Після ультиматуму 4 грудня 1917 р. Центральній Раді більшовицькі війська наступного дня розпочали наступ на територію УНР і 8 грудня зайняли Харків. Там, під захистом московських багнетів, зібрався I Всеукраїнський з'їзд Рад, повністю контрольований Москвою, і 12 грудня 1917 р. резолюцією "Про організацію влади в Україні" проголосив в Українській Народній Республіці радянську владу. Одночасно обрано вищий розпорядчий і законодавчий орган влади на період між з'їздами Рад - Центральний виконавчий комітет (ЦВК) на чолі з Ю. Медведєвим. ЦВК 17 грудня сформував уряд - Народний Секретаріат у складі 11 секретарств, який очолив М.Скрипник. Місцевими органами радянської влади проголошувалися губернські, повітові, волосні, сільські та міські ради робітничих, селянських і солдатських депутатів та надзвичайні органи влади - ревкоми, реввійськревкоми, надзвичайні комісії.
Перша радянська влада протрималася до березня 1918 р., коли більшовицьку армію витіснили з України німецько-австрійські війська, які відновили УНР.
Установлення радянської влади в 1919 р. На початку 1919 р. радянські війська здобули вирішальну перемогу в боротьбі з Директорією. 3 січня 1919 р. Червона армія зайняла Харків, куди переїхав Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. 6 січня була проголошена Українська Соціалістична РадянськаРеспубліка (УСРР) (з 1936 р.- Українська Радянська Соціалістична Республіка - УРСР). До травня 1919 р. Червона армія встановила контроль майже над усією територію України, що входила до складу Російської імперії. III Всеукраїнський з'їзд Рад (6-10 березня 1919 р.) обрав радянську форму державності. В Українівдруге (вперше - 25 грудня 1917 р.) була встановлена радянська влада.