У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 5.3.2025

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ГВАРДІЙСЬКИЙ ОРДЕНА ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ІМЕНІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ  ІНСТИТУТ"

Дмитрієнко В. Є. Сироваткін В. В. Цепляев Ю. В.Бриксін О. М.

УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ

ДІЯЛЬНІСТЮ  ПІДРОЗДІЛІВ

                 

                      Затверджено

                                                         начальником факультету як

                                                                   навчально-методичний посібник

Харків

2010


ББК  68.49 (2)  3 я 73

В.Є. Дмитрієнко, О.М. Бриксін,  В.В. Сироваткін, Ю.В. Цепляєв.

Управління повсякденною діяльністю підрозділів.  Навчально-методичний посібник. – Харків: ФВП, 2010 р. – 86 с.

 

Навчально  методичний посібник розроблений з урахуванням вивчення, узагальнення та аналізу передового досвіду військ, пошуку факторів і умов, які певним чином впливають на розвиток органів, засобів та методів управління в повсякденній діяльності.

Мета даного навчально-методичного посібника допомога студентам у вивченні основних питань управління повсякденною діяльністю підрозділів під час навчання на кафедрі військової підготовки офіцерів запасу.

Рекомендації, які надані в  посібнику, необхідно використовувати творчо залежно від конкретних умов.


Зміст

Вступ……………………………………………………………………................

4

1.      

Бойова готовність.........................................................................................

5

1.1.

Поняття бойової готовності.........................................................................

5

1.2.

Обов’язки військовослужбовців під час оголошення тривоги................

7

2.       

Організація режиму таємності та таємної роботи.....................................

11

2.1.

Порядок допуску особового складу до таємних документів, їх облік

і контроль......................................................................................................

11

2.2.

Визначення грифу таємності, заходи щодо запобігання втрат таємної інформації......................................................................................................

17

3.       

Організація обліку особового складу.........................................................

22

3.1.

Вимоги керівних документів щодо обліку особового складу..................

22

3.2.  

Облік особового складу у підрозділі..........................................................

24

3.3.

Особливості обліку особового складу в бойових умовах.........................

26

4.      

Рекомендації з організації і методики проведення занять з бойової підготовки.....................................................................................................

28

4.1.

Основні завдання бойової підготовки........................................................

29

4.2.

Планування бойової підготовки..................................................................

32

4.3.

Форми і методи проведення занять із бойової підготовки......................

33

4.4.  

Вимоги  до підготовки і проведення занять..............................................

35

4.5.

Методика проведення тактико-стройових занять

4.6

Облік результатів бойової підготовки

5.7

Методика проведення тактико-стройових   занять

5.       

Завдання та організація ротного господарства.........................................

40

5.1.

Основні завдання ротного господарства....................................................

40

5.2.

Розміщення військовослужбовців та вимоги до обладнання приміщень роти............................................................................................

41

5.3

Порядок забезпечення речовим майном, норми забезпечення................

48

5.4

Порядок забезпечення продовольством, норми забезпечення...

52

5.5

Організація обліку і зберігання майна роти та особистих речей солдат сержантів.......................................................................................................

56

5.6.

Організація обліку, зберігання та видачі зброї і боєприпасів

у підрозділі....................................................................................................

61

Висновок.................................................................................................................

72

Список використаної літератури..........................................................................

73

ВСТУП

Україна, як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, враховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародної стабільності, має Збройні Сили із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності.

Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються:

 оборона України;

 захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.

Військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються Верховною Радою України, можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, посилення охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України та їх правового оформлення, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, що визначені законодавством України.

Органи військового управління забезпечують неухильне дотримання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності.

  1.  БОЙОВА ГОТОВНІСТЬ

1.1. Поняття бойової готовності

Бойова готовність – це такий стан підрозділів, коли вони здатні у мінімально короткі терміни здійснити перехід з мирного у воєнний стан і успішно виконати бойове завдання, згідно з призначенням.

Бойова готовність повинна забезпечувати:

  •  своєчасне приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності та введення в бій передових сил оборони;
  •  виконання бойового завдання в умовах застосування противником високоточної зброї, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і захист від зброї масового ураження (ЗМУ);
  •  спроможність виконувати бойове завдання під час раптового нападу повітряного противника;
  •  своєчасну відбудову порушеної бойової готовності підрозділів.

Бойова готовність передбачає:

  •  визначений ступінь укомплектування підрозділів особовим складом, озброєнням і бойовою технікою;
  •  наявність відповідних запасів матеріальних засобів;
  •  підтримання у справному стані та готовому до використання озброєння і бойової техніки;
  •  високу бойову підготовленість підрозділів, перш за все польове уміння особового складу, бойову злагодженість підрозділів;
  •  необхідну підготовку командних кадрів і штабів, а також високий моральний стан і психологічну підготовку, міцну військову дисципліну і організованість особового складу.

Основними показниками бойової готовності підрозділів є боєздатність військ  та час, необхідний для підготовки підрозділів до виконання бойових завдань.

Боєздатність це можливість підрозділів вести бойові дії і виконувати бойові завдання відповідно до їх призначення. Боєздатність є головним, визначальним показником бойової готовності і залежить від таких факторів, які зазначені на рис. 1

Рисунок 1. Залежність боєздатності

    

Підрозділи приводяться у вищі ступіні бойової готовності за бойовими розпорядженнями. Для відмобілізування та приведення у бойову готовність підрозділів установлюються сигнали.

Переведення підрозділів з мирного у воєнний стан завжди відігравало визначну роль в успішному веденні бойових дій щодо відбиття, зриву нападу агресора та його розгрому.

Основною метою переведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності, є переведення підрозділів на організацію і штати воєнного часу, їх доукомплектування особовим складом, озброєнням, технікою, поповнення запасами матеріальних засобів, приведення озброєння та техніки у готовність до бойового застосування, проведення бойового злагодження, формування і злагодження нових органів управління, підрозділів і установ.

Бойова готовність підрозділів у мирний час забезпечується:

  •  наявністю в штабах усіх рівнів ретельно відпрацьованих планів відмобілізування і приведення у відповідні ступені бойової готовності, які повинні постійно уточнюватися, а також повністю підготовлених і забезпечених належним чином мобілізаційних ресурсів для швидкого доукомплектування підрозділів;
  •  знанням і розумінням командирами, штабами, а також усім особовим складом у необхідному обсязі майбутніх бойових завдань і попередньою, ще в мирний час, підготовкою до їх виконання;
  •  постійною оцінкою обстановки і передбаченим її розвитком, умілою організацією та чітким несенням бойового чергування і бойової служби, своєчасним накопичуванням чергових сил і засобів;
  •  підтриманням у необхідній готовності до бойового застосування озброєння та техніки;
  •  своєчасним переозброєнням військ  новою технікою і зброєю, оволодінням ними особовим складом;
  •  постійною готовністю до відбиття можливого раптового нападу противника, відмобілізуванням і діями за призначенням;

Стан бойової готовності значною мірою визначається доцільною дислокацією і розміщенням підрозділів, а також безперервним веденням активної розвідки з метою вивчення противника, своєчасного викриття його планів, намірів, підготовки і початку розв'язування агресії.

Під час визначення термінів готовності підрозділів до виконання бойових завдань враховується, що війна проти будь-якої держави, може бути розв'язана агресором після поступового нарощування напруженості міжнародної обстановки або в умовах її різкого загострення. Агресія може перебувати тривалий або короткий загрозливий період, який буде характеризуватися активізацією безпосередніх приготувань до війни. Цей період повинен бути використаний для підвищення бойової готовності військ  При цьому не виключається імовірність раптового розв'язування агресором воєнних дій.

У зв'язку з надзвичайною обстановкою можливого раптового нападу агресора повинні бути вжиті всі заходи щодо забезпечення необхідної готовності наших військ, щоб максимально знизити ефективність перших ударів противника і забезпечити організований вступ своїх військ у війну за будьяких умов обстановки. Але при цьому необхідно узяти до уваги, що у мирний час утримувати в повній готовності до дій підрозділи видів Збройних Сил, родів військ, спеціальних військ і тилу, враховуючи політичні, економічні, соціальні та інші фактори, дуже скрутно і через те недоцільно. Їх склад і рівень бойової готовності повинні відповідати оборонній достатності, забезпечувати швидке виконання мобілізації і оперативне розгортання військ, не допускати раптових ударів противника, успішно вирішувати завдання як в перших оборонних операціях, так і в наступних контрнаступальних (наступальних) операціях початкового періоду війни. Для цього в підрозділах, які є у складі оперативно-територіальних командувань, визначена частина військ утримується на бойовому чергуванні практично в готовності до негайних дій, необхідна частина підрозділів у постійній готовності в чисельності і організації, наближеній до воєнного часу. Підрозділи скороченого складу необхідно відмобілізувати у визначені строки.

Усі дії проводяться за сигналом “Збір” з виконанням заходів маскування у вигляді тактичної підготовки, проведення занять, тренувань та  навчань.

Замислом розвитку функціональних структур Збройних Сил України передбачається вдосконалення їх якісних характеристик, досягнення відповідності бойового та чисельного складу, їх бойових можливостей характеру реальних та потенційних загроз національним інтересам України.

Для цього загальний бойовий склад Збройних Сил за функціональним призначенням розподілятиметься на: Об’єднані сили швидкого реагування та Основні сили оборони. (рис. 2)

Рисунок 2. Функціональна структура Збройних Сил України

Об’єднані сили швидкого реагування – сили бойової готовності, які спроможні без доукомплектування виконувати визначені завдання.

У їх склад входить частина військ (сил), які здатні до негайного реагування на кризові ситуації. Вони складатимуть до 30% від загального бойового складу Збройних Сил України мирного часу та розподілятимуться на сили негайного реагування і сили швидкого реагування.

Сили негайного реагування призначені для негайного реагування на загрози, стримування, недопущення та нейтралізації збройних конфліктів на стадії їх зародження.

Укомплектованість особовим складом – більш ніж 90%, озброєнням і військовою технікою – на 100%

Сили швидкого реагування призначені для нарощування (посилення) сил негайного реагування, створення угруповання ОСШР з метою адекватного реагування на рівень загроз, а у разі виникнення збройного конфлікту, недопущення переростання його в локальну війну.

Укомплектованість особовим складом – більш ніж 70%, озброєнням і військовою технікою – на 100%

Основні сили оборони – сили мобілізаційної готовності, спроможні до виконання завдань після відмобілізування і приведення у бойову готовність. Частка Основних сил оборони від загального бойового складу Збройних Сил України мирного часу становитиме до 70% і вони розподілятимуться на сили нарощування та сили стабілізації.

Сили нарощування призначені для нарощування зусиль, підсилення при необхідності ОСШР при виконанні ними завдань ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту.

Укомплектованість особовим складом – до 50%, озброєнням і військовою технікою – не менш ніж на 80%

Сили стабілізації призначені для розгортання з'єднань і військових частин, необхідних для гарантованого виконання завдань ОСШР і Силами нарощування, та мають бути готовими до застосування в усіх можливих формах ведення воєнних дій, завершення ліквідації збройного конфлікту та стабілізації обстановки.

Укомплектованість особовим складом – до 30%, озброєнням і військовою технікою – не менш ніж на 80%

Бази, центри, склади, арсенали матеріально - технічного забезпечення відноситимуться до системи забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України.

Основними шляхами, яки забезпечать готовність функціональних структур до виконання завдань за призначенням, є:

формування багатофункціональних, мобільних з’єднань і військових частин Збройних Сил України на основі модульного принципу, з можливістю створення бригадних, батальйонних тактичних груп на базі штатних підрозділів різних родів військ, приведення до визначених показників ОСШР та ОСО;

збільшення питомої ваги бойових частин, з’єднань і військових частин постійної готовності та зменшення питомої ваги структур логістики, військових навчальних закладів, установ і організацій, інших забезпечуючих військових частин і установ;

виведення зі складу видів Збройних Сил України арсеналів, баз і складів, військових частин забезпечення загальновійськової номенклатури та передача їх до складу Об’єднання сил забезпечення.

Формування на базі решти арсеналів, баз і складів, військових частин забезпечення центрів забезпечення за номенклатурами відповідних видів Збройних Сил України.

За розрахунками, формування визначених функціональних структур забезпечить надійне виконання покладених на Збройні Сили України завдань, дозволить привести їх склад та чисельність у відповідність до економічних і мобілізаційних можливостей держави, забезпечить раціональне використання людських, матеріальних, фінансових та інших ресурсів.

Рисунок 3. Співвідношення бойових частин і військових частин і установ, які забезпечують життєдіяльність ЗС України.

Незважаючи на те, що за період з 2006 по 2011 роки чисельність Збройних Сил України буде скорочена більш ніж на 100 тисяч осіб та складатиме на кінець 2011 року близько 143 тисяч осіб, реформування Збройних Сил України не призведе до зниження їх бойового потенціалу. Під скорочення підпадають військові частини, які вичерпали свій бойовий потенціал внаслідок закінчення ресурсу експлуатації озброєння і військової техніки, непридатності до використовування ракет і боєприпасів.

Рисунок 5. Співвідношення між різними категоріями військовослужбовців та працівників  ЗС України.

Рисунок 6. Перехід ЗС України на комплектування військовослужбовцями за контрактом.

1.2. Обов’язки військовослужбовців на випадок оголошення тривоги

Підйом підрозділів за бойовою тривогою здійснюється командирами (начальниками), яким Міністром оборони України надано це право.

Підйом за бойовою тривогою відбувається з метою підготовки до виконання бойових завдань.

Під час підйому підрозділів за бойовою тривогою здійснюються встановлені заходи з наступним виведенням у визначений район усього особового складу військової частини з належним йому озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, матеріальними засобами.

Підйом підрозділів за бойовою тривогою здійснюється згідно з планом, що розробляється командиром військової частини і затверджується старшим командиром.

У плані передбачаються:

  •  порядок і способи одержання розпоряджень (команд, сигналів) від вищого штабу й доведення їх до штабів і підрозділів;
  •  порядок оповіщення та збору військовослужбовців, які проживають поза розташуванням військової частини;
  •  заходи, які проводяться у військовій частині та її підрозділах щодо підвищення рівня бойової готовності, порядок і термін їх виконання, сили й засоби, які повинні залучатися до їх виконання;
  •  порядок нарощування чергових сил і засобів, посилення охорони;
  •  морально - психологічні заходи;
  •  організація несення комендантської служби під час виходу військової частини в районі зосередження і пункти збору;
  •  заходи бойового, медичного, технічного й тилового забезпечення;
  •  організація управління та зв’язку під час підйому військової частини за бойовою тривогою та пересування до визначеного району.

Для відпрацювання дій підрозділів за бойовою тривогою, виходу військової частини й підрозділів для гасіння пожежі чи ліквідації стихійного лиха та вирішення інших завдань оголошується збір.

Збір військової частини (підрозділу) оголошується черговим частини після отримання встановленого сигналу (команди, розпорядження) з вищого штабу, а також командиром військової частини або старшим командиром (начальником). Для збору в частині встановлюється єдиний постійно діючий сигнал.

Перевірка встановленого рівня бойової готовності підрозділів з проведенням усіх заходів без обмеження може здійснюватися тільки Міністром оборони України або з його дозволу Начальником Генерального штабу Збройних Сил України. Інші посадові особи, зокрема під час інспектування підрозділів можуть здійснювати перевірку з обмеженнями, встановленими Міністром оборони України. Після оголошення бойової тривоги, збору, а також під час перевірки бойової готовності командир військової частини (підрозділу) повинен уточнити завдання і порядок дій.

Для осіб добового наряду розробляється інструкція до дій у разі оголошення бойової тривоги чи збору, в підрозділах крім того розробляється бойовий розрахунок.

В бойовому розрахунку відображається:

  1.  Порядок оповіщення офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які мешкають поза казармою.
  2.  Порядок отримання зброї і боєприпасів.
  3.  Порядок екіпірування і отримання майна.
  4.  Порядок виносу (вивозу) майна і матеріальних засобів.
  5.  Порядок зміни добового наряду.
  6.  Порядок зміни варти.
  7.  Порядок охорони, оборони розташування частин, підрозділів.
  8.  Порядок зняття техніки і озброєння зі зберігання.
  9.  Порядок виведення машин з парку.
  10.  Завантажувально - розвантажувальні команди.
  11.  Заходи щодо захисту від ЗМУ, розвідки, маскування та інші заходи в залежності від пункту дислокації і завдань частин, підрозділів.

Усі військовослужбовці повинні твердо знати й чітко виконувати свої функціональні обов’язки у разі оголошення бойової тривоги чи збору.

Бойовий розрахунок доводиться та уточнюється щодня на вечірній перевірці, з урахуванням відсутнього особового складу.

Порядок дій чергового роти з отриманням сигналу.

Черговий роти у разі тривоги зобов'язаний:

  •  здійснити підйом особового складу;
  •  доповісти черговому частини про отримання сигналу;
  •  відправити посильних для оповіщення офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які перебувають на службі за контрактом;
  •  виставити днювального для охорони казарми на вході;
  •  видати зброю особовому складу під розпис у книзі видачі зброї;
  •  до прибуття в роту офіцерів або старшини виконувати вказівки чергового частини.

Отримавши від чергового роти команду, військовослужбовці (якщо вночі) зобов’язані:

  •  піднятися з ліжок;
  •  завісити вікна (виконують світломаскування казарми);
  •  одягнутися, отримати індивідуальні засоби захисту від зброї масового ураження, укомплектовані речові мішки, особисту зброю і вишикуватися за командами згідно з бойовим розрахунком для виконання першочергових завдань.

У день черговий роти відправляє днювальних для оповіщення особового складу який знаходиться в місцях проведення занять, робіт та інше;

Особовий склад прибуває в розташування роти, отримує індивідуальні засоби захисту від зброї масового ураження, укомплектовані речові мішки, особисту зброю і діє згідно з бойовим розрахунком роти.

Одним з елементів бойової готовності є особиста екіпіровка всього особового складу. Вона повинна забезпечувати виконання своїх обов’язків за службою в повному обсязі, з моменту підняття за тривогою й включає мінімум одягу, спорядження і приладдя для роботи у польових умовах.

Порядок предметів екіпірування визначається згідно наказів, відповідно для кожного роду військ.

Усі військовослужбовці повинні твердо знати і чітко виконувати свої функціональні обов’язки у разі оголошення бойової тривоги чи збору.

Екіпіровка військовослужбовця містить у собі:

  •  обмундирування та особисту зброю;
  •  речовий мішок, у якому повинні бути :
  •  казанок;
  •  плащ-намет;
  •  туалетні речі;
  •  фурнітура (ґудзики, 2-3 зошита, конверти, носові хустини, комірці, одна пара онуч, крем, щітка для взуття);
  •  індивідуальний комплект захисту;
  •  головний убір не у сезон.

Екіпіровка  офіцера містить у собі:

  •  обмундирування та особисту зброю;
  •  польову сумку;
  •  індивідуальні засоби захисту від зброї масового ураження,
  •  речовий мішок, в якому повинно бути:

плащ-накидка, головний убір, натільна білизна (літня), білизна тепла, шкарпетки (онучі), рушник, туалетні речі, станок для гоління, щітка, крем для чобіт, щітка для одягу, столові речі, підкомірці, носові хустинки, ліхтарик , фурнітура, бойовий раціон, індивідуальний пакет.

Військовослужбовці після отримання зброї і військового майна діють згідно з бойовим розрахунком.

Водії (механіки - водії) відбивають у парк. Після прибуття в парк старший з водіїв з дозволу чергового парку відкриває сховище бойової техніки і керує підготовкою техніки до виходу з парку, з прибуттям решти підрозділу, в призначений час, підрозділ на бойової техніці виходе до пункту збору, де продовжує виконувати заходи згідно з бойовим призначенням.

Військовослужбовці, які призначені згідно з бойовим розрахунком в вантажно-розвантажувальні команди, прибувають до складів, де чекають начальника сховища. Після прибуття начальника сховища, виконують його команди до особового розпорядження.

Стан бойової готовності залежить від ступеня та якості укомплектованості підрозділів особовим складом, озброєнням, бойовою та спеціальною технікою, запасами матеріальних засобів, тому командир повинен завжди знати потреби підрозділів у особовому складі, техніці та запасах матеріально - технічних засобів (МТЗ), мати точні відомості про обліковий та наявний склад частини, бойову техніку, озброєння та боєприпаси, пальне, про всі інші запаси матеріальних засобів, періодично перевіряти їх стан та бойову готовність. З виникненням поточного або тимчасового некомплекту особового складу та автотранспорту командир повинен в установлений термін через штаб подати у відповідні органи заявку для його усунення.

Для якісного комплектування (доукомплектування) підрозділів командир зобов’язаний знати ділові та морально-бойові риси всіх офіцерів, прапорщиків частини і старшин рот (батарей) як кадрового складу, так і військовозобов’язаних запасу, які призначені для укомплектування частини. Для того, щоб вивчити ділові та морально-бойові риси військовозобов’язаних, командир повинен виділяти необхідний час, визначати строки, узгоджувати дату його проведення з військкоматами і відображати це в особистому плані роботи. Командир повинен особисто брати участь у розподілі новоприбулих у частину з навчальних підрозділів сержантів, солдатів та поповнення чергового призову, військовозобов’язаних.

Особливу увагу командир повинен приділяти утриманню в справному стані і підтриманню в готовності до бойового застосування озброєння та військової техніки частини. Практика роботи командирів свідчить, що це досягається проведенням комплексу наступних організаційно-технічних заходів:

  •  суворим дотриманням періодичності та обсягу обслуговування техніки та озброєння і постійним контролем за їх станом;
  •  ретельною організацією та проведенням занять з технічної підготовки з офіцерами, прапорщиками та водіями;
  •  удосконаленням паркового обладнання;
  •  проведенням систематичних тренувань з екіпажами, обслугами зі зняття техніки і озброєння зі зберігання та її приведення в готовність до бойового застосування в установлені терміни.

Щоб організувати приведення підрозділу в бойову готовність, командиру, беручи до уваги рішення штабу, слід вирішити і дати завдання офіцерам управління  та командирам підрозділів, організувати взаємодію, всебічне забезпечення та управління, ретельно спланувати весь комплекс заходів.

Основою виконання всіх заходів з приведення в бойову готовність є рішення командира. Воно приймається особисто командиром на основі всебічного вивчення та усвідомлення вихідних даних, оцінки обстановки та зроблених розрахунків. Вихідними даними для прийняття рішення командира є наказ вищого командира, розрахунки та наряди на поповнення особовим складом та автотранспортом до штатів воєнного часу, а також вказівки щодо всебічного забезпечення та управління.

Ставлення завдань щодо приведення підрозділів у бойову готовність має свої особливості. Це доцільно робити за категоріями офіцерів, доводячи завдання в частині, що їх стосується, спочатку до заступників командира потім до начальників родів військ і служб, командирів підрозділів. Планування приведення частини в бойову готовність полягає в детальній розробці змісту та порядку виконання заходів під час приведення частини в бойову готовність.

Важливим завданням командира з підтримання постійної бойової готовності є своєчасне уточнення документів що плануються за часом, місцем та обсягом заходів, що проводяться, з метою врахування всіх необхідних змін у бойовому складі та укомплектованості підрозділів особовим складом і бойовою технікою. Для уточнення плану приведення в бойову готовність залучаються заступники командира, начальники родів військ і служб, командири батальйонів (дивізіонів).

Документи бойової готовності уточнюються щомісячно у дні, визначені планом бойової підготовки частини.

Командир повинен постійно приділяти увагу підтриманню свого підрозділу (частини) в постійної бойової готовності.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЖИМУ ТАЄМНОСТІ ТА ТАЄМНОЇ РОБОТИ

  1.  Порядок допуску особового складу до таємних документів, їх облік

і контроль

Державна таємниця вид таємної інформації, що охоплює відомості в сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки i охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди  національній безпеці України, та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею i підлягають охороні державою.

Допуск громадян до державної таємниці залежить від ступеня секретності інформації. Встановлюються такі форми допуску до державної таємниці:

форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно";

форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно";

форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно".

Передбачаються такі терміни дії допусків:

для форми 1    5 років;

для форми 2   10 років;

для форми 3   15 років.

Допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком  таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

В окремих випадках, які визначаються міністерствами, іншими
центральними органами виконавчої влади, за погодженням із Службою безпеки  України громадянам України віком від 16 років може надаватися допуск до державної таємниці із ступенями секретності "цілком таємно" та "таємно", а віком від 17 років    також до державної таємниці із ступенем секретності "особливої важливості".

Допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов'язаних з державною таємницею.

Якщо потреба громадянина у відомостях, що становлять державну таємницю, не пов'язана з місцем роботи, служби або навчання, допуск може надаватися за місцем провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.

Надання допуску передбачає:

  1.  Визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією;
  2.  Перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці;
  3.  Взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена;
  4.  Одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці;
  5.  Ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Рішення про допуск громадянина до державної таємниці ухвалюється не пізніше 5 днів після надходження до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації висновків по матеріалах його перевірки у зв'язку з допуском до державної таємниці.

Відмова у наданні допуску до державної таємниці.
 Допуск до державної таємниці не надається у разі:

  1.  Відсутності у громадянина обґрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією;
  2.  Сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участі громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом;
    Відмови громадянина взяти на себе письмове зобов'язання
    щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, а також за відсутності його письмової згоди на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємниці;
  3.  Наявності у громадянина судимості за тяжкі злочини, не погашеної чи не знятої у встановленому порядку;
  4.  Наявності у громадянина психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України і Службою безпеки України.

У наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі:

  1.  Повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе;
  2.  Постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном;
  3.  Невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.

Облік документів, які містять у собі таємну інформацію, ведеться в журналі Форма №6 “Опис документів, що знаходяться у виконавця”.

Контроль за забезпеченням охорони державної таємниці.

Керівники органів державної  влади, органів  місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони  державної таємниці.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, що розміщують замовлення у підрядників, зобов'язані контролювати стан охорони державної таємниці, яка була передана підрядникам у зв'язку з виконанням замовлення.

Органи державної влади, яким рішенням державного експерта з питань таємниць було надано право вирішувати питання про доступ органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій до конкретної секретної інформації, зобов'язані контролювати стан охорони державної таємниці в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які виконують роботи, що пов'язані з відповідною державною таємницею, або зберігають матеріальні носії зазначеної секретної інформації.

Контроль за дотриманням законодавства про державну таємницю в системі Служби безпеки України здійснюється відповідно до Закону України "Про Службу безпеки України".

Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень здобувати від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, що викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов'язковими для  виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Нагляд за дотриманням законодавства про державну таємницю здійснюється у порядку, визначеному законом.

Допуск та доступ посадових осіб, які здійснюють нагляд, до відомостей, що становлять державну таємницю, проводяться відповідно до цього Закону.

3 метою надійного збереження державної та військової таємниці до всіх ociб, що допущені до секретних робіт i документів (виробів) ставляться відповідні вимоги, які повинні ними неухильно виконуватися в процесі службової діяльності. Крім цього, цим особам дається низка рекомендацій i передбачаються деякі обмеження в їх повсякденному житті. Все це здійснюється для недопущення будь-яких передумов щодо можливого витоку секретних відомостей.

Виконавці  повинні знати:

1. Ступінь секретності робіт, які виконуються військовослужбовцями.

2. Визначити гриф секретності документів.

3. Знати правила обліку i збереження секретних документів.

4. Знати встановлений порядок роботи з ними.

Особи, що допущені до секретних робіт, документів i виробів зобов'язані:

  •  знати i суворо  виконувати вимоги керівних документів, зберігати в таємниці секретні відомості, що стали їм відомі у справах служби (роботі або іншим шляхом, припиняти дії інших ociб, які можуть спричинити розголошення секретних відомостей або втрати, крадіжки) секретних документів (виробів). Про причини або умови можливого витоку відомостей негайно доповісти своєму безпосередньому начальнику;
  •  дотримуватися встановленого порядку  виїзду за кордон. У випадку спроби з боку іноземних громадян отримати секретну інформацію, компрометації або встановлення контакту, який не був установлений програмою перебування, після повернення із закордонної поїздки доповісти своєму безпосередньому начальнику;
  •  виконувати секретні роботи i знайомитися з секретними відомостями, документами та виробами в обсязі своїх службових обов'язків, знати ступінь секретності робіт, що виконуються, правильно у відповідності до переліку відомостей, що підлягають засекречуванню, визначити гриф секретності документів (виробів), що розробляються, дотримуватися правил використання, порядку обліку i збереження секретних документів i виробів;
  •  негайно ставити на облік усі отримані секретні документи (вироби) за формою № 6, зберігання їх тільки в сейфах, металевих шафах, ящиках  або робочих папках (чемоданах) і щоденно перед закінченням робочого дня перевіряти їх наявність. Сейфи із секретними документами після кожного розпечатування закривати, після закінчення робочого дня запечатувати, здавати під охорону. Не допускати сумісного зберігання в сейфі (робочій папці) секретних і несекретних документів, якщо останні не є додатком до секретних документів. Переносити секретні документи в приміщенні тільки в папках, що забезпечують їх збереження;
  •  розробляти секретні документи, робити записи секретного характеру тільки в робочих зошитах (блокнотах) або на аркушах паперу, взятих на облік у секретному органі. Визначати кількість примірників секретних документів у суворій відповідності до дійсної службової необхідності і не допускати розсилки їх адресатам, які не мають до них прямого відношення;
  •  знайомити із секретними документами i передавати ix іншим виконавцям під розписку тільки з дозволу свого безпосереднього начальника, вимагати від них підпис на документах, з якими ознайомилися;
  •  під час особистого листування з організаціями, записів у книгах скарг i підприємств торгівлі, громадського харчування, транспорту i т.д., в книгах відкликів музеїв, виставок, театрів i інших установ указувати свою поштову адресу за місцем прописки. При цьому військовослужбовці строкової служби вказують поштову (телеграфну) адресу, встановлену командирами військових частин за погодженням із підприємством зв'язку; під час реєстрації у готелях, санаторіях, будинках відпочинку, туристичних базах військовослужбовці вказують прізвище, ім'я, по батькові, piк та місце народження, серію i номер посвідчення особи (військового квитка) i номер військової частини, що його видала;
  •  негайно доповідати своєму безпосередньому начальнику і в режимно-секретній орган про втрату або нестачу секретних документів і виробів, посвідчень, перепусток, ключів від приміщень, сховищ, сейфів, де зберігаються секретні документи, особисті печатки, а також про факти виявлення зайвих і не облікованих секретних документів та виробів;
  •  під час звільнення, перед відбуттям у відпустку, на лікування, від'їздом у відрядження (терміном більше 15 діб) здати або відзвітуватися перед секретним органом за всі записані за ним документи i вироби, науково-технічну документацію та інші документальні матеріали;
  •  своєчасно здавати в секретний орган секретні документи, в яких вже немає потреби;
  •  подавати працівникам режимно-секретного органу для перевірки всі секретні документи, що значаться i є в наявності, i виконувати вимоги режимно-секретних органів щодо дотримання режиму секретності, подавати усні та письмові пояснення про факти розголошення секретних відомостей, втрат документів (виробів), інших порушень режиму секретності;
  •  своєчасно повідомляти в кадрові органи штабу (установи) про будь-які зміни анкетних та автобіографічних даних. Доповідати безпосередньому начальнику про позаслужбові зв'язки з іноземцями, родичами, що проживають за кордоном, а також про родичів, які від'їжджають за кордон на постійне проживання.

Суворе виконання перелічених обов'язків-прямий обов'язок усіх військовослужбовців, працівників i службовців що допущені до секретних робіт, документів i виробів. З метою запобігання можливого витоку секретних відомостей усім особам, допущеним до секретних робіт, документів та виробів, забороняється:

  •  відвідувати посольства, консульства, та інші представництва іноземних держав, приватних компаній i фірм, встановлювати i підтримувати безпосередньо або через інших ociб зв'язок з іноземними громадянами, якщо це не є їх службовим обов'язком. Особи, які у зв'язку зі службовими обов'язками або за спеціальними дорученнями повинні спілкуватися з іноземними громадянами, керуються при цьому вимогами відповідних нормативних актів;
  •  заносити кіно і фотознимальну, звуко і відеозаписуючу, радіопередавальну i приймальну, а також множувально-копіювальну апаратуру особистого користування в будівлі військових частин i у приміщення, де проводяться таємні роботи;
  •  повідомляти усно i письмово секретні відомості про характер роботи, що виконується, наявні вироби, системи охорони i перепускний режим, заходи, які проводяться штабом (установою), дійсні найменування i пункти дислокації військових частин, особам, що не мають відношення до цих відомостей у справі служби (роботи);
  •  вести переговори з секретних питань, а також передавати секретні телеграми i фототелеграми  відкритими каналами зв'язку;
  •  повідомляти будь-які таємні відомості під час звернення по особистих питаннях з пропозиціями, заявами i скаргами в органи військового управління, державні та громадянські організації.  Якщо необхідно викласти пропозиції у заяві, скарзі секретні відомості, то такі листи повинні складатися i надсилатися через режимно-секретні органи;
  •  виносити зі штабу (установи) секретні документи без дозволу начальника штабу (установи), а також користуватися міським i особистим транспортом для їх перевезення i заходити з ними в місця, не пов'язані з виконанням завдання;
  •  виконувати секретні роботи i зберігати секретні документи на квартирах, в санаторіях, будинках відпочинку, госпіталях та інших непередбачених місцях;
  •  передавати секретні документи і вироби будь-кому i приймати їх без розпису;
  •  знімати копії із секретних документів без письмового дозволу (на документі, з якого знімається копія) начальника штабу (установи);
  •  тримати під час роботи секретні документи в зручних для огляду стороннім особам положенні (в тому числі і допущеним до таких документів, але не маючих до них прямого відношення);
  •  залишати секретні документи на столах (в тому числі i в опечатаних робочих папках, в ящиках столів i в відкритих сейфах під час виходу (незалежно від тривалості) із робочої кімнати;
  •  зберігати секретні документи в сейфах, від яких загублені резервні або робочі ключі, а також передавати іншим особам ключі від сейфів, жетони на отримання робочих папок і особисті номерні печатки;
  •  використовувати секретні відомості в несекретному службовому листуванні, нетаємних дисертаціях і технічних виданнях, у відкритих статтях, доповідях і виступах, публікувати наукові, науково-технічні та інші роботи, які визначені як винаходи, відкриття, публікація яких заборонена в установленому порядку.

Якщо не виконуються вказані вище вимоги, через що виникло розголошення відомостей, що складають державну таємницю, втрата документів (виробів) що містять такі відомості, а також розголошення воєнних відомостей, що не належать до державної таємниці, але не підлягають оголошенню, винні особи притягаються до відповідальності.

2.2. Визначення грифу таємності, заходи щодо запобігання втрат таємної інформації

До державної таємниці може належати інформація, яка показана на рис. 4.

Рисунок 7. Інформація, яка належить до державної таємниці

Віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Державний експерт з питань таємниць відносить інформацію до державної таємниці з питань, прийняття рішень з яких належить до його компетенції згідно з посадою. У разі, якщо прийняття рішення про віднесення інформації до державної таємниці належить до компетенції кількох державних експертів з питань таємниць, воно за ініціативою державних експертів або за пропозицією Служби безпеки України приймається колегіально та ухвалюється більшістю голосів. При цьому кожен експерт має право викласти свою думку.

Інформація вважається державною таємницею з моменту опублікування. Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, в якому міститься ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.

У сфері оборони

  1.  Про зміст стратегічних i оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовки та проведення військових операцій, стратегічного i мобілізаційного розгорнення військ.
  2.  Про інші найважливіші показники, що характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову та мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння i матеріально-технічне забезпечення ЗС України та інших формувань.
  3.   Про напрямки розвитку окремих видів озброєння i військової техніки, їх кількості, тактико-технічних характеристик, організації та технології виробництва, науково-дослідних i дослідно-конструкторських робіт, пов'язаних із розробкою нових зразків озброєння i військової техніки, а також інших роботах, що плануються та здійснюються в інтересах оборони держави.
  4.  Про сили i засоби цивільної оборони України, можливості населених пунктів, регіонів i окремих об'єктів для захисту, евакуації та розосередження населення, забезпечення його життєдіяльності та виробничої діяльності об'єктів народного господарства у воєнний час, в умовах інших надзвичайних ситуацій.
  5.  Про геодезичні, гравіметричні, картографічні й гідрометеорологічні дані та характеристики, що мають значення для оборони країни.

У сфері економіки:

  1.  Про мобілізаційні плани i мобілізаційні потужності народного господарства, запаси i обсяги поставок стратегічних видів сировини i матеріалів, а також про розміщення i об'єми державних мобілізаційних матеріальних резервів.
  2.  Про використання транспорту, зв'язку та інших галузей i об'єктів інфраструктури країни в інтересах забезпечення її безпеки.
  3.  Про зміст, обсяг, фінансування і виконання державного оборонного замовлення.
  4.  Про плани, обсяги та інші найважливіші характеристики видобування, виробництва і реалізація окремих видів сировини та продукції.
  5.  Про державні запаси дорогоцінних металів монетної групи, дорогоцінного каміння, валюти та інших цінностей, про oпeрaції, що пов’язані із виготовленням грошових знаків i цінних паперів, їх зберіганням, охороною i захистом від підробки, обігом, обміном або вилученням із oблiкy, а також про інші особливі заходи фінансової діяльності держави.

У сфері зовнішніх відносин:

  1.  Про директиви, плани, вказівки делегаціям i посадовим особам із питань зовнішньополітичної діяльності України.
  2.  Про військове, науково-технічне та інше співробітництво України з іноземними державами, якщо розголошення відомостей про це буде завдавати шкоду інтересам України.
  3.  Про експорт та імпорт озброєння, військової техніки, окремих стратегічних видів сировини i продукції.

У сфері державної безпеки i охорони правопорядку:

  1.  Про зміст, плани, організацію, фінансування i матеріально-технічне забезпечення, засоби, форми, методи i результати розвідувальної, контр розвідувальної та оперативно-пошукової діяльності; про особи, які співпрацюють або раніш співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що здійснюють таку діяльність.
  2.  Про організацію i порядок здіснення охорони вищих органів законодавчої та виконавчої влади, державних банківських установ i вищих посадових осіб держави.
  3.  Про систему урядового та спеціального зв'язку.
  4.  Про розробку i використання шифрів, роботи з ними, проведення наукових досліджень у галузі криптографії.
  5.  Про інші засоби, форми i методи охорони державної таємниці.

Конкретні відомості можуть належати до державної таємниці лише за умов, що вони визначаються категоріями, що вказані вище, i їх розголошення буде завдавати шкоду життєво важливим інтересам України.

Забороняється відносити до державної таємниці будь-які відомості, якщо цим будуть порушені конституційні права людини i громадянина, завдаватиметься шкода здоров’ю та безпеці населення.

До державної таємниці не належить інформація:

  1.  Про стихійні лиха, катастрофи та інші надзвичайні події, що загрожують безпеці громадян, які сталися або можуть статися.
  2.  Про стан довкілля i здоров'я населення, його життєвого рівня, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти i культури населення.
  3.  Про неправомірні дії державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування та посадових осіб.

Основним документом, що регулює суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, її засекречуванням i охороною, є Закон України "Про державну таємницю", прийнятий Верховною Радою від 21 січня 1994 р.

Посадові особи та громадяни, які винні у:

  •  розголошенні державної таємниці, втраті документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації;
  •  недотриманні встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;
  •  засекречуванні інформації, зазначеної у частинах третій і четвертій статті 8 цього Закону;
  •  навмисному приховуванні державної таємної інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам національної безпеки України, а також необґрунтованому заниженні ступеня секретності або необґрунтованому розсекречуванні секретної інформації; безпідставному засекречуванні інформації;
  •  наданні грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненаданні грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставному скасуванні чи зниженні грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації;
  •  порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці;
  •  порушенні встановленого законодавством режиму секретності та невиконанні обов'язків щодо збереження державної таємниці;
  •  невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці;
  •  провадженні діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без одержання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщенні державних замовлень на виконання робіт, доведенні мобілізаційних завдань, пов'язаних з державною таємницею, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею;
  •  недотриманні вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства і проведення роботи з ними;
  •  невиконанні норм і вимог технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочення її технічними каналами, зазнають дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законом.

Розголошенням таємниці є такі дії, в результаті яких складаючи цю таємницю відомості стали надбанням недопущенних до них осіб, або були порушені правила розробки, зберігання i поводження з документами (виробами), які можуть призвести до їх втрати.

З метою охорони державної таємниці впроваджуються наступні заходи:

  1.  Єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації.
  2.  Дозволений порядок провадження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
  3.  Обмеження розголошення,  передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації.
  4.  Обмеження щодо перебування та діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, їх доступу до державної таємниці, а також розташування і переміщення об'єктів і технічних засобів, що їм належать.
  5.  Особливості здійснення органами державної влади їх функцій щодо органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею.
  6.  Режим секретності органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, що пов'язана з державною таємницею.
  7.  Спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці.
  8.  Технічний та криптографічний захисти секретної інформації.

Єдині вимоги до виготовлення, обліку, користування, зберігання, схоронності, передачі та транспортування матеріальних носіїв секретної інформації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ

3.1. Вимоги керівних документів щодо обліку особового складу

Облік особового складу в з'єднаннях, частинах і установах Сухопутних військ України організується і ведеться у відповідності до вимог Настанови з обліку особового складу в Збройних Силах.

Основні завдання обліку особового складу:

  •  забезпечення командирів  і начальників даними про штатну і списочну чисельність особового складу з'єднань, частин і установ для прийняття рішень стосовно порядку їх укомплектування, матеріально–технічного забезпечення, підготовки в них резервів і відновлення втрат;
  •  забезпечення командирів і начальників довідковими даними про військовослужбовців, працівників ЗС України і службовців, необхідних для прийняття основних рішень, стосовно їх службового використання;
  •  документальне відображення проходження дійсної військової служби генералами, офіцерами, прапорщиками, сержантами, солдатами, а також трудової діяльності працівників ЗС України і службовців;
  •  виконання облікової роботи з питань проходження служби особового складу і розшуку військовослужбовців;
  •  сповіщення сімей або близьких родичів про загиблих та вмерлих військовослужбовців, працівників ЗС України і службовців, про місце, час, причини їх загибелі або смерті, видача документів, необхідних для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) та про надання пільг, встановлених чинним законодавством України.

Облік особового складу повинен відповідати таким основним вимогам:

  •  здійснюватися постійно, за будь–яких умов діяльності військ, згідно з формами та правилами, встановленими Настановою з обліку особового складу;
  •  своєчасно, достовірно, правильно і повно відображати штатну, за списком і наявну чисельність військовослужбовців, працівників ЗС України і службовців у військових частинах, кількісні та якісні зміни як взагалі всього особового складу, так і персонально кожного військовослужбовця, працівника ЗС України і службовця.

Облік особового складу організується та ведеться відповідно штатів, наказів щодо військової частини, наказів щодо особового складу та інших документів, передбачених Настановою з обліку особового складу.

Згідно з поставленою метою та завданнями облік особового складу поділяється на персональний (поіменний), штатно–посадовий та кількісний (статистичний).

Персональний облік проводиться на кожного військовослужбовця, працівника ЗС України і службовця окремо і призначений для вивчення їх ділових, моральних та інших якостей, необхідних для визначення порядку переміщення і використання кадрів.

Він повинен відображати точні біографічні дані, проходження служби, трудову діяльність та інші відомості, які об'єктивно характеризують військовослужбовців, працівників ЗС України та службовців.

Штатно–посадовий облік проводиться в кожному підрозділі та в кожній військовій частині. Він призначений для здійснення систематичного аналізу укомплектованості підрозділів і військових частин особовим складом згідно з посадами і спеціальностями та організації контролю за рухом і службовим переміщенням особового складу.

Кількісний (статистичний) облік проводити в інтересах отримання узагальнених чисельних даних, які характеризують кількісний і якісний склад військовослужбовців, працівників ЗС України та службовців.

Відповідальність за організацію та стан обліку особового складу покладається :

  •  у підрозділах – на командирів підрозділів;
  •  у частинах та з'єднаннях – на начальників штабів частин і з'єднань;
  •  у військових частинах, де посади начальників штабів штатом не передбачені, – на командирів частин;
  •  в установах, на підприємствах і в організаціях – на начальників штабів, а там, де вони штатом не передбачені, – на начальників установ, підприємств і організацій.

Всі зазначені посадові особи повинні:

  •  організовувати ведення обліку особового складу у підлеглих підрозділах, частинах, з'єднаннях і здійснювати постійній контроль за його станом і реальністю;
  •  пильнувати за правильним відбиванням чисельності особового складу в облікових та звітних документах і своєчасно подавати донесення щодо особового складу;
  •  періодично, особисто перевіряти стан обліку особового складу в підпорядкованих підрозділах, частинах і управліннях;
  •  проводити заняття з посадовими особами, які безпосередньо здійснюють облік особового складу :
  •  у військових частинах – один раз на місяць;
  •  у з'єднаннях – один раз у квартал.

Командир відділення, екіпажу, взводу зобов’язаний особисто знати  характеристики підлеглих йому військовослужбовців у повному обсязі вимог, встановлених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

Командир роти зобов’язаний:

  •  знати весь особовий склад роти і вести його облік в обсязі вимог, передбачених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України;
  •  щодня доповідати начальнику штабу батальйону про наявність і відсутність особового складу за списком;
  •  щомісяця перевіряти наявність військових квитків, посвідчень офіцерів, прапорщиків та розпізнавальних медальйонів військовослужбовців Збройних Сил України у військовослужбовців підрозділу, їх стан і своєчасність записів у них змінених облікових даних;
  •  періодично перевіряти знання старшини роти, командирами взводів, їх заступниками та командирами відділень підлеглого їм особового складу.

Стан обліку особового складу в усіх підрозділах, штабах військових частин, штабах і кадрових органах з'єднань та об'єднань перевіряється щорічно, в березні спеціальними комісіями у складі – офіцерів, прапорщиків і службовців військових частин, з'єднань, управлінь і кадрових органів, призначених наказами відповідних командирів (начальників). Результати роботи комісій оформлюються актами, що затверджуються командиром (начальником), який призначив комісію. Другий екземпляр акта надсилається у вищій штаб за підлеглістю до з'єднання, об'єднання включно.

3.2.  Облік особового складу у підрозділі

Облік особового складу у відділенні проводиться особисто командиром відділення. Кожен командир відділення повинен мати іменний список відділення за формою №1а. Іменний список повинен за розмірами відповідати військовому квитку і постійно знаходитися у командира відділення.

ІМЕННИЙ СПИСОК ОСОБОВОГО СКЛАДУ

№ з/п

 Прізвище,

ім’я,

по

батькові

Посада та військ. звання

Рік народження, національність

Освіта та

спеціаль-ність

Коли та яким РВК призван

Склад та місце прожив. сім’ї

№

закріпленої зброї

Куди вибув

Командир відділення

Облік особового складу у взводі (групі) ведеться в журналах бойової підготовки взводу. Командири відділень та взводів повинні особисто знати підлеглих військовослужбовців у повному обсязі вимог, встановлених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

1. Іменний  список__________ взводу  ___________ роти

відкидний  клапан   № 1

№

з/п

Прізвище, ім’я та по батькові

Посада

Військове  звання

День, місяць,

рік народження.

Освіта, діяльність

до призову

Родинний стан

Домашня адреса

Найменування та  № закріплених

Класна

кваліфікація

Спортивний

розряд

зброї

Протигазу

Облік особового складу в роті ведеться в книзі за формою 1, а для проведення вечірніх перевірок сержантів і солдат строкової служби, крім того, ведеться іменний список за формою №1 – ВП.

Іменний список

1 танкової роти для вечірньої перевірки квітень 2010 року

№ з/п

Військове

звання

Прізвище, ім’я та по батькові

Для відміток

01

02

03

04

31

1.

Ст.с-нт

Іванов Петро Миколайович

+

+

+

2.

С-нт

Петров Павло Іванович

хв

хв

+

3.

Ряд

Смирнов Микола Андрійович

н

+

+

4.

5.

Прикомандировані

1.

Підпис

п/п

п/п

п/п

Командир роти: капітан                 І.І.Петренко

В іменний список військовослужбовці роти заносяться в порядку штатно-посадового розрахунку. Особи, які тимчасово прикомандировані до підрозділу, записуються в кінці списку.

Військовослужбовці, які зараховані наказом Міністра оборони в списки роти назавжди або почесними солдатами, записуються на початку списку.

Іменний список підписується командиром підрозділу.

Крім того, для достовірного знання чисельності особового складу та його знаходження, командиром роти (батальйону) ведеться стройова записка роти (батальйону). Розмір стройової записки відповідає розміру посвідчення особи.

Дані стройової записки уточнюються щоденно на 18.00.

Облік особового складу в роті веде писар. А за відсутності такої посади в штаті – старшина роти або інша посадова особа, призначена командиром роти.

Облік особового складу в батальйоні ведеться:

– на особовий склад управління батальйону і підлеглі йому спеціальні підрозділи (взводи) – книга обліку особового складу за формою №1.

– на весь особовий склад батальйону – книга штатно – посадового обліку особового складу за формою № 4.

Облік особового складу в батальйоні веде писар під безпосереднім керівництвом начальника штабу батальйону, а за відсутності в штаті посади писаря – начальник штабу або інша посадова особа, призначена командиром батальйону.

Зарахування особового складу до списків частини і виключення зі списків, а також внесення в облікові документи змін, що мали місце в персональних облікових даних військовослужбовців, працівників ЗС України і службовців, крім цивільної освіти, вступу до шлюбу, розривання шлюбу, народження дітей, проводиться тільки на основі наказів по стройовій частині.

СТРОЙОВА ЗАПИСКА

__ роти (батальйону) _____ бригади

“___” _____________ року

Вид обліку

Особовий склад

Зброя

Озброєння і техніка

офіцери

прапорщики

сержанти

солдати

всього

автомати

карабіни

ручні кулемети

ротні кулемети

і т. д. ін

БМП

БТР

танки

тягачі

і т. ін

За штатом

За списком

У строю

Відсутні

Командир роти (батальйону, бригади) ____________________________

                                        (військове звання, підпис)

Примітка:

  1.  У стройовій записці батальйону на звороті зазначаються військові звання та прізвища командирів рот, починаючи з першої роти, а в стройовій записці полку, крім того, – військові звання та прізвища командирів батальйонів.
  2.  Стройова записка після заповнення зберігається як документ для службового користування, і, за потреби, знищується у певному порядку.

3.3. Особливості обліку особового складу в бойових умовах

Облік особового складу у воєнний час ведеться за правилами і формами, які встановлені в мирний час, але з урахуванням деяких особливостей.

Для обліку особового складу у воєнний час використовуються:

  •  на особовий склад, який знаходився в кадрах Збройних Сил – облікові документи, які велись на нього в мирний час;
  •  на особовий склад, який призваний із запасу, на офіцерів – особові справи і послужні картки, на прапорщиків – особові справи, які отримані із військкоматів; на сержантів і солдат – обліково–послужні картки.

Особовий склад, який прибув із запасу, зараховується в день прибуття в списки військової частини порядком, який встановлений Настановою щодо обліку особового складу в Збройних Силах. Військовозобов'язані, які призвані за мобілізацією, вважаються на дійсній військовій службі з дня прибуття у військкомат для відправлення у військову частину.

Командири відділень, взводів, рот зобов'язані:

  •  перевіряти наявність особового складу перед початком маршу, під час привалів і після здійснення походу, перед початком бойових дій, в ході бойових дій та після них;
  •  в будь-яких умовах бойової обстановки знати про кожного військовослужбовця, який вибув зі строю: причину вибуття, коли, де, за яких обставин це відбувалося;
  •  щоденно та після кожного бою доповідати своєму безпосередньому начальнику про втрати особового складу.

Військовослужбовці та службовці, які вибули із Збройних Сил без повернення, внаслідок загибелі, полону, зникнення у безвість або за інших обставин, складають втрати особового складу. Вони поділяються на бойові та не бойові.

До бойових втрат належать:

  •  загиблі на полі бою;
  •  загиблі від засобів масового ураження та інших видів озброєння противника незалежно від місця загибелі;
  •  вмерлі від ран та інших бойових уражень, контузій, каліцтв, здобутих як на фронті, так і в тилу;
  •  вмерлі від  хвороб, пов'язаних із перебуванням на фронті;
  •  зниклі без вісті;
  •  взяті в полон;
  •  загиблі (вмерлі) внаслідок подій, пов'язаних із виконанням завдань як на фронті, так і в тилу.

До не бойових втрат належать:

  •  померлі в лікувальних закладах усіх видів від хвороб та інших причин, не пов'язаних із перебуванням на фронті;
  •  які покінчили життя самогубством;
  •  засуджені воєнними трибуналами до смертної кари;
  •  які загинули від необережного поводження зі зброєю, в аваріях та інших випадках, не пов'язаних із виконанням  завдання командування.

4  РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ

4.1 Основні завдання бойової підготовки

Бойова підготовка  це один з основних видів підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, що являє собою цілеспрямований, організований процес військового навчання і виховання особового складу, злагодження (бойового злагодження) підрозділів, військових частин та їх органів управління (штабів) для виконання бойових та інших завдань відповідно до їх призначення. 

Бойова підготовка, як вид підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, є основним змістом повсякденної діяльності командувачів (командирів), органів управління (штабів) і військ (сил). Вона проводиться як у мирний, так і у воєнний час і обумовлена потребами держави в якісно підготовлених військовослужбовцях, підрозділах, частинах, здатних успішно виконувати покладені на них завдання.

Метою бойової підготовки є досягнення, підтримання і удосконалювання необхідного рівня військово-професійної підготовки особового складу, його фізичної витривалості, злагодженості екіпажів, обслуг, підрозділів, частин та їх органів управління (штабів) для виконання бойових і інших завдань відповідно до їх призначення.

Спрямованість бойової підготовки визначається, виходячи з принципових положень військової доктрини України, Основ (Концепції) державної політики України щодо розвитку та будівництва Сухопутних військ Збройних Сил України з урахуванням тенденцій розвитку військового мистецтва. Вона будується на суворо науковій основі з використанням досвіду збройних конфліктів і навчань, перспектив розвитку організаційних форм і технічного оснащення військ (сил), а також досвіду підготовки армій іноземних держав.

Система бойової підготовки – це сукупність взаємозалежних елементів, які утворюють визначену цілісність і єдність, що функціонує в інтересах навчання і військового виховання військовослужбовців, злагодження органів управління і військ (сил) для ведення бойових дій або виконання інших завдань відповідно до їх призначення.

Елементами системи бойової підготовки є:

  •  центральні органи Міністерства оборони України, цілі, завдання, структура та основний зміст бойової підготовки;
  •  органи військового управління (оперативних командувань, військових частин), які безпосередньо здійснюють управління бойовою підготовкою, проведенням її заходів та всебічним забезпеченням;  
  •  екіпажі, обслуги, підрозділи, частини та органи управління (штаби), з якими проводиться навчання;
  •  організація навчання;
  •  предмети навчання, тобто сукупність завдань, прийомів, нормативів, з виконання яких навчаються військовослужбовці, підрозділи, частини та органи управління;
  •  форми і методи навчання військовослужбовців, злагодження підрозділів, частин та органів управління;
  •  навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки;
  •  матеріальне, тилове, фінансове, технічне забезпечення заходів бойової підготовки.

Всі елементи системи бойової підготовки взаємозалежні та органічно взаємодіють з іншими системами підготовки і забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України.

Основними завданнями бойової підготовки є:

  •  підтримання постійної високої бойової готовності підрозділів і частин до виконання бойових завдань (завдань за призначенням);
  •  набуття офіцерами, прапорщиками, сержантами (старшинами) твердих професійних знань і умінь, розвиток у них командирських якостей, педагогічних навичок щодо навчання і виховання підлеглих, а також навичок з управління екіпажами, обслугами, підрозділами, частинами і вогнем при виконанні поставлених завдань і їх подальше удосконалення;
  •  підготовка військовослужбовців до самостійного і у складі екіпажів, обслуг, підрозділів виконання своїх посадових і спеціальних обов'язків у ході виконання бойових (спеціальних) завдань і вмілого застосування штатного озброєння та військової техніки за бойовим призначенням;
  •  злагодження екіпажів, обслуг, підрозділів, частин, удосконалення польової виучки;
  •  освоєння нових зразків озброєння і військової техніки, набуття особовим складом знань і навичок у проведенні їх технічного обслуговування і підтриманні в готовності до бойового застосування, виконанні вимог безпеки;
  •  підготовка військ (сил) до участі в збройних конфліктах і дій у складі об'єднаних угруповань з підтримки (відновлення) миру і безпеки;
  •  перевірка в ході навчання існуючих статутних положень щодо організації і ведення бою (тактичних дій), вироблення нових способів бойового застосування військ (сил);
  •  злагодження органів управління (штабів) підрозділів, частин, навчання умінню управляти військами (силами) у різних умовах обстановки і виконувати заходи, які забезпечують живучість органів управління (штабів);
  •  навчання військовослужбовців суворому і точному виконанню вимог законів і загальновійськових статутів Сухопутних військ Збройних Сил України;
  •  виховання у особового складу високих морально-бойових якостей, почуття відповідальності за захист Батьківщини, пильності, дисциплінованості, ретельності, військового товариства;
  •  вироблення у особового складу високої психологічної стійкості, сміливості і рішучості, фізичної витривалості і спритності, кмітливості, вміння переборювати труднощі загальновійськового бою, здатності переносити фізичні і психологічні навантаження в складних умовах обстановки;
  •  навчання військовослужбовців виконанню норм міжнародного гуманітарного права і правил поведінки при веденні війни (у ході збройних конфліктів);
  •  забезпечення підготовки резервів;
  •  розробка способів і прийомів удосконалення методичних систем навчання і виховання, окремих методів з урахуванням специфіки військ (сил), особливостей підготовки військових фахівців різного профілю;
  •  подальша розробка і конкретизація принципів навчання і виховання відповідно до змін, які відбуваються у житті суспільства і його Збройних Сил, з урахуванням удосконалення озброєння і військової техніки, способів бойових дій, необхідності постійного підвищення бойової готовності.

При організації і проведенні заходів бойової підготовки слід неухильно дотримуватися таких принципів:

  •  відповідність спрямованості навчання державній ідеології, положенням Воєнної доктрини України;
  •  забезпечення постійної бойової готовності підрозділів, частин до виконання бойових завдань за призначенням, незалежно від тривалості їх підготовки;
  •  вчити війська тому, що необхідно на війні;
  •  кожен командир навчає своїх підлеглих;
  •  наочність і максимальне наближення навчання до обстановки реального бою;
  •  систематичність і послідовність навчання;
  •  науковість навчання;
  •  колективний і індивідуальний підхід до навчання;
  •  свідомість, активність і самостійність тих, хто навчається;
  •  єдність навчання і військового виховання.

Високий рівень бойової підготовки досягається:

  •  знанням командирами (начальниками) реального стану виучки військ, своєчасною і конкретною постановкою завдань, якісним і цілеспрямованим плануванням заходів бойової підготовки, безперервним, гнучким і оперативним керівництвом бойовим навчанням, особистою участю командувачів (командирів, начальників) у плануванні заходів бойової підготовки і навчання підлеглих;
    •  суворим виконанням розпорядку дня, планів і розкладів занять, виключенням зривів і переносів занять, відриву особового складу від бойового навчання;
    •  своєчасною підготовкою і всебічним забезпеченням занять, правильним вибором форм і методів навчання, використанням рекомендацій військової педагогіки і психології;
    •  прикладним характером і практичною спрямованістю навчання військовослужбовців;
    •  ефективним використанням навчальної матеріально-технічної бази, її розвитком, удосконаленням і підтриманням в справному стані;
    •  вмілою організацією і проведенням методичної роботи у військових частинах, постійним пошуком нових форм і методів навчання військовослужбовців, удосконаленням методичної майстерності керівників занять, узагальненням і поширенням передового досвіду навчання військовослужбовців;
    •  цілеспрямованою і безперервною виховною роботою і вмілою організацією змагань під час проведення занять;
    •  постійним контролем за ходом підготовки військ і ефективною роботою органів військового управління (штабів) щодо надання допомоги підлеглим;
    •  аналізом досягнутих результатів і підбиттям підсумків з кожною категорією тих, хто навчається;
    •  всебічним матеріально-технічним забезпеченням бойової підготовки, повним доведенням встановлених норм до військовослужбовців.

Бойова підготовка включає:

  •  підготовку (злагодження) органів управління (штабів);
  •  одиночну підготовку військовослужбовців;
  •  підготовку (злагодження) підрозділів (військових формувань), частин.

Підготовка органів управління (штабів) проводиться з метою забезпечення їх готовності до планування бойових дій, підготовки військ і управління ними в будь-яких умовах обстановки, а також вирішення питань взаємодії і всебічного забезпечення.

Підготовка органів управління (штабів) включає:

  •  індивідуальну підготовку офіцерів і прапорщиків органів управління (штабів);
  •  підготовку підрозділів забезпечення органів управління (штабів);
  •  злагодження груп бойового управління та органів управління (штабів) у цілому.

Одиночна підготовка – це навчання сержантів (старшин), військовослужбовців (курсантів) після їх прибуття в підрозділ (навчальний підрозділ).

Мета одиночної підготовки – дати військовослужбовцям знання, уміння і навички (освоїти військово-облікові спеціальності), необхідні для виконання обов’язків у бою, під час поводження зі зброєю, військовою технікою і несенні служби.

Одиночна підготовка сержантів (старшин) і військовослужбовців (курсантів), у тому числі військовослужбовців за контрактом і військовослужбовців - жінок, включає:

  •  первинну (загальновійськову) підготовку військовослужбовців, у тому числі, які призвані на військову службу за контрактом на посади сержантів (старшин) і солдат;
  •  набуття знань, вмінь і навичок на посаді, яку обіймає (з військово-облікової спеціальності);
  •  вивчення основ навчання і виховання особового складу, вироблення командирських якостей у сержантів (старшин);
  •  допуск сержантів (старшин) і військовослужбовців до самостійної роботи на техніці, несення бойового чергування (чергування) у складі змін, обслуг;
  •  підготовку і здавання заліків на присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації, освоєння суміжної спеціальності;
  •  підготовку до дій у складі чергових змін, обслуг, команд, підрозділів (військових формувань).

Підготовка екіпажів, обслуг, підрозділів (військових формувань), військових частин проводиться з метою забезпечення їх постійної готовності до ведення бойових дій у будь-яких умовах обстановки, відповідно до бойового призначення.

Підготовка екіпажів, обслуг, підрозділів (військових формувань), військових частин проводиться в ході їх послідовного злагодження (бойового злагодження) в умовах, максимально наближених до бойових.

Злагодження – це навчання військовослужбовців спільним діям у складі чергових змін, екіпажів, обслуг, команд, підрозділів (військових формувань) з наступною підготовкою в складі військової частини для виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням.

  1.  . Планування бойової підготовки

Планування бойової підготовки здійснюється штабами на підставі рішення командира, під його безпосереднім керівництвом і участю.

Під час планування бойової підготовки розробляються:

  •  у військовій частині план бойової підготовки на навчальний рік;
  •  у батальйоні план основних заходів бойової підготовки на період навчання та план бойової підготовки на місяць;
  •  у роті розклад занять на тиждень (ротах баз зберігання - план бойової підготовки на місяць і розклад занять на тиждень).

Як показує досвід бойової підготовки військ, розклад занять на тиждень складається і доводиться до особового складу та керівників занять за 2-3 дні до їх початку.

Під час підготовки до складання розкладу занять командир роти зобов'язаний:

  •  вивчити витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки батальйону (частини) на поточний тиждень;
  •  вивчити зміст тем, які будуть відпрацьовуватись по програмі бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування;
  •  проаналізувати ступінь засвоєння особовим складом матеріалу, який вивчався по кожному предмету навчання, а також якість відпрацювання нормативів з бойової підготовки;
  •  передбачити комплексне проведення занять з предметів навчання, особливо з тактичної, вогневої, водіння бойових машин, захисту від зброї масового ураження і військове інженерної підготовки, а також попутні тренування на заняттях;
  •  вивчити графік використання навчальними об'єктами і облік часу, який підводиться для занять роти на цих об'єктах;
  •  виписати тематику командирських занять і визначити зміст занять з сержантами роти.

З досвіду військ, для успішної організації бойової підготовки на наступний тиждень, у встановлений день і час командири батальйонів і рот прибувають у штаб бригади з програмами бойової підготовки, робочими зошитами і бланками розкладів. Командир бригади, коротко підбиває підсумки бойової та гуманітарної підготовки, оцінює стан військової дисципліни в підрозділах, ставить завдання по основних предметах навчання на наступний тиждень, вказуючи з якою категорією офіцерів і сержантів, в які дні і часи будуть проводитись командирські заняття, інструкторсько-методичні заняття, з якими підрозділами і коли запланувати ТСЗ (тактичні навчання), уточнює місця занять, хто з офіцерів управління бригади, коли і де надає допомогу або контролює якість проведення занять командирами підрозділів.

Вислухавши накази командира бригади і маючи виписку з плану бойової та гуманітарної підготовки батальйону на наступний тиждень, командири підрозділів складають розклад занять.

Вихідними даними для складання розкладу занять у роті є:

  •  розпорядок дня;
  •  витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки;
  •  графік користування полігоном (стрільбищем), спортивним залом і спортивним майданчиком);
  •  тематика виховної роботи і спортивно-масової роботи;
  •  графік нарядів;
  •  графік варіантів фізичної зарядки;
  •  програма бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування.

Розклад занять має два розділи:

- заняття з підрозділами, виховна та спортивно-масова робота;

- командирські та інструкторські методичні заняття з сержантами.

Складаючи розклад занять, командир роти планує і указує час проведення і тематику інформування.

У відповідності до розпорядку дня планує обслуговування бойової техніки та озброєння.

Самостійна підготовка в розкладі визначається тільки за часом, тому що її зміст визначають командири взводів.

Під час планування виховної роботи вказується час її проведення, місце проведення і хто проводить.

Як показує досвід бойової підготовки, основними вимогами до розкладу занять є:

- своєчасність його складання;

- ясність, конкретність і повнота змісту;

- відповідність змісту занять програмі бойової підготовки та іншим керівнім документам.

ТИПОВИЙ ЗРАЗОК РОЗКЛАДУ ЗАНЯТЬ РОТИ НА ТИЖДЕНЬ

    Затверджую

     командир____тб

   _________________

    "____"_________200  р.

(Варіант)

Р О З К Л А Д   З А Н Я Т Ь

2 танкової роти з 5 січня до 11 січня 2010р.

Дата,

дні   

тижня

Підрозділи,

фах, час

проведення

заняття

Предмет  навчання, номери

теми, заняття, їх зміст, номери нормативів, що відпрацьовуються

Місце проведення

Хто

проводить

Посібники, порадники та матеріальне забезпечення

Відмітка про виконання

1 взвод

2 взвод

3 взвод

Механіки - водії

ПІДГОТОВКА ПІДРОЗДІЛІВ, КУЛЬТУРНО-ВИХОВНА

ТА СПОРТИВНО-МАСОВА РОБОТА

5

січня

 понеділок

6.40-

7.10

6.40-

7.10

6.40-7.10

6.40-

7.10

Ранкова фізична зарядка

Варіант №2 Прискорене пересування

стадіон

старшина

роти

НФП – 97,

с.113-119

8.15-

8.45

8.15-

8.45

8.15-

8.45

8.15-8.45

Інформування

Тема: Національно-державна та територіальна символіка України

Народо-

знавча

світлиця

командир роти

Символіка

України

9.00-

11.50

9.00-

11.50

9. 00-

11.50

9.00-

11.50

Тактична підготовка

Тема 2. Танк в обороні.

Заняття1. Тактико-стройове. Перехід до оборони при відсутності зіткнення з противником і ведення бою. Дії екіпажу під час підготовки і ведення оборонного бою. Вибір місця для основної та запасної вогневої позиції танка. Виведення танка на основну вогневу позицію. Вивчення місцевості, розчищення сектору огляду і обстрілу. Підготовка даних для стрільби вдень і вночі. Складання картки вогню танка. Дії екіпажу з початком вогневої підготовки. Відбиття атаки противника. Перехід на запасну вогневу позицію. Вихід з бою і відхід.

тактичне  

поле:

 

командири

взводів

Бойовий статут

ч.ІІІ.с.12-25

Тактична під-ка

танкового

екіпажу і

взводу,

с. 60-65.

Збірник

норм-вів,

с. 39

12.00-

13.50

12.00-

13.50

12.00-13.50

Вогнева підготовка

Тема 8. Прийоми та способи ведення вогню з озброєння танка в оборонному бою.

Навчальне місце №1. Виконання підготовчої вправи.

Навчальне місце №2. Розвідка цілей та призначення вихідних установок для ведення вогню.

Навчальне місце №3. Відпрацювання нормативів

№ 1,3,4,6,7

Танкове вогневе містечко

к-р

роти

к-р

взводу

к-р

взводу

Курс стрільб

с. 212 – 229;

вогнева

підготовка

с. 91-109

Збірник

нормативів

с. 88-89

 12.00-         113.50    

Технічна підготовка

Тема 6. Обслуговування та поточний ремонт силової установки.

Заняття 2. Догляд за системою постачання двигуна повітрям. Робота устаткування для випуску відпрацьованих газів. Порядок обслуговування повітроочисника

Технічн. клас. паркБМ.

заступник командира роти озброєння

об.447

(437А)

 Інструкція  з

 експлуатації

с. 282-292

 14.00-

 14.50

 14.00-

 14.50

 14.00-

 14.50

 14.00-

 14.50

Стройова підготовка

Тема 3. Строї підрозділів у пішому порядку

Заняття 2. Розгорнутий та похідний стрій взводу. Шикування, перешикування та зміна напрямку

руху. Виконання військового вітання в строю,

на місці, підчас руху.

Стройов.

плац

командири взводів

Стройовий статут

с. 98-156

16.10-17.50

16.10-17.50

16.10-17.50

16.10-17.50

Догляд за технікою та озброєнням

Розбирання, чищення та змазування стрілецької зброї. Збирання її. Обслуговування танка.

Місце для чищення зброї,

командири взводів

Зброя, олива,

ЗІП. танки.

18.00-18.50

18.00-18.50

18.00-18.50

18.00-18.50

Самостійна підготовка

Перегляд військово-навчального кінофільму    "Іноземна воєнна хроніка"

Клуб частини.

Командири взводів

Навчальний фільм

19.00-19.50

19.00-19.50

19.00-19.50

19.00-19.50

Культурно-виховна робота

Тема: Українська держава як суб‘єкт міжнародного права. Територія і населення, недоторканість державних кордонів.

Народо-знавча світця

Командир

взводу

мапа України

6

січня

вівторок

6.40-

7.10

6.40-

7.10

6.40-

7.10

6.40-7.10

Ранкова фізична зарядка

Варіант №3 Силові вправи

Спорт.

містечко

старшина роти

НФП – 97, с. 110-115

9.00-11.50

9.00-11.50

9.00-11.50

9.00-11.50

Інженерна підготовка

Тема 1. "Інженерне обладнання та маскування позицій"

Заняття 3. Опорний пункт танкового взводу, його елементи та порядок практичного обладнання вручну та за допомогою засобів механізації. Маскування танків, які знаходяться в окопі з урахуванням захисту від ВТЗ.

 Тактичне

поле:

командири взводів

Бойовий статут ч ІІІ.

с. 60-65.

Збірник

 нормативів,

в, с. 39

 12.00-

  13.50

 12.00-

  13.50

 12.00-

 13.50

12.00-

 13.50

Технічна підготовка

Тема 6. Обслуговування та поточний ремонт силової установки.

Заняття 2.  Догляд за системою постачання двигуна повітрям. Робота устаткування для випуску відпрацьованих газів. Порядок обслуговування повітроочисника

Техніч.

клас.

парк БМ

командири взводів

Посібник з експлуатації танка,

с. 282-292

17.10-17.50

17.10-17.50

17.10-17.50

17.10-17.50

Підготовка до наряду

Розташ. роти,

варт.

містечко

Командир

роти

Стат. ЗС України

стор.

124-135

7

січня

середа

Н  А   Р   Я   Д

10 січня

субота

 

6.40-

7.10

6.40-

7.10

6.40-

7.10

6.40-

7.10

Ранкова фізична зарядка

Варіант №3 Силові вправи 

Спорт. містечко

старшина роти

НФП – 97,

с. 110-115

8.00-

8.30

8.00-

8.30

8.00-

8.30

8.00-

8.30

Правове інформування;

Тема; Соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей

Народознавча світлиця

командир

роти

конспект

8.30-

-14.20

  8.30-

 14.20

  8.30-

 14.20

  8.30-

 14.20

Парко-господарський  день

Парк НБМ

командир

роти

Ганчірки,

мастило.

11

січня 

неділя

За планом вихідного дня

ІНСТРУКТОРСЬКО-МЕТОДИЧНІ ЗАНЯТТЯ З СЕРЖАНТАМИ

8

січня

четвер

12.00-12.50

12.00-12.50

12.00-12.50

Фізична підготовка

Тема 3. Рукопашний бій.

Заняття 2. Інструкторсько-методичне.

Організація та методика проведення заняття на навчальному місці з рукопашного бою

Спортивне містечко

командир.

роти

НФП,- 97

с. 96-101

“____” _____________200 р.                   Командир роти к-н_____________Д.Ю.Потапов (звання,підпис,прізвище)

Розклад занять на тиждень складається і доводиться до особового складу та керівників занять за 2-3 дні до їх початку

4.3. Форми і методи проведення занять з бойової підготовки

Найважливішою умовою ефективності функціонування системи бойової підготовки є вміле і грамотне застосування форм і методів навчання різних категорій військовослужбовців, облік особливостей функціонування військових колективів.

Форма навчання організаційна сторона навчально-виховного процесу. Вона залежить від мети, складу тих, хто навчається, і визначає структуру заняття, місце і тривалість відпрацювання навчальних питань, роль і специфіку діяльності керівника, його помічника і тих, хто навчається, використання елементів навчальної матеріально-технічної бази, навчальної і бойової техніки.

Форми навчання поділяються на загальні і специфічні.

Загальні форми навчання можна класифікувати за такими ознаками:

  •  за спрямованістю підготовки – на теоретичну і практичну;
  •  за організацією тих, хто навчається, – на колективну, групову, індивідуальну;
  •  за місцем проведення – на класну і польову;
  •  за місцем у службовому процесі – на навчально-планову, службово-планову, позаслужбову.

Форми навчання характерні для теоретичних, практичних і тренувальних занять, бойових стрільб і пусків ракет, навчань, військових ігор, проведених у ході планових занять.

Службово-планові форми навчання реалізуються у парково-господарські (паркові) дні і дні регламентних робіт, під час проведення планових інструктажів з вимог безпеки, спеціальних інструктажів і нарад.

Позаслужбові (позаурочні) – у процесі організації занять у технічних гуртках, на конференціях, різного роду змаганнях, конкурсах тощо.

Основними формами навчання є:

  •  лекція;
  •  семінар;
  •  бесіда (розповідь-бесіда);
  •  класно-групове заняття;
  •  самостійна підготовка;
  •  показове заняття;
  •  інструктаж (інструктивне заняття);
  •  тренування;
  •  штабне тренування;
  •  командно-штабне тренування;
  •  тактична летючка;
  •  групова вправа;
  •  тактико-стройове заняття;
  •  тактичне (тактико-спеціальне) заняття;
  •  інструкторсько-методичне заняття;
  •  комплексна підготовка;
  •  комплексне заняття;
  •  польовий вихід;
  •  командно-штабне навчання;
  •  тактичне (тактико-спеціальне) навчання;
  •  навчально-бойовий пуск;
  •  контрольне заняття (залікове заняття);
  •  змагання (конкурс).

Кожна форма проведення занять передбачає один або декілька методів навчання.

Методи навчання це прийоми і способи, за допомогою яких здійснюється передавання і засвоєння знань, формування навичок і вмінь, виховання високих морально-ділових якостей особового складу, забезпечується злагодження (бойове злагодження) екіпажів, обслуг, підрозділів, військових частин та органів управління (штабів).

У Сухопутних військах Збройних Сил України в різному поєднанні використовуються наступні методи навчання:

  •  усне викладення навчального матеріалу;
  •  обговорення матеріалу, який вивчається;
  •  показ (демонстрація);
  •  виконання вправ;
  •  практична робота (на навчальному полі, у парках, на стартових позиціях);
  •  самостійна підготовка.

Вищевказані методи навчання є загальними. Специфіка діяльності і підготовка військовослужбовців різних категорій і спеціальностей, підрозділів, частин, органів управління (штабів) обумовлюються застосуванням на практиці бойової підготовки і спеціальних методів навчання. Вони взаємопов’язані із загальними методами, які складають основу відповідних методик оволодіння тією або іншою військовою спеціальністю.

Кожній формі, методу навчання і виховання відповідають різні види занять. Вони залежать від предмету навчання, мети, навчальних питань, категорії військовослужбовців, які навчаються, навчально-методичного і матеріального забезпечення.

Крім визначених форм і методів проведення занять, можуть використовуватися й інші методики.

Обов'язки командирів з організації і навчання особового складу.

Кожен командир (начальник) зобов'язаний:

  •  безпосередньо керувати бойовою підготовкою підлеглих;
  •  планувати і вчасно ставити завдання щодо організації бойової підготовки;
  •  постійно удосконалювати професійні знання, методичну майстерність і педагогічну культуру підлеглих командирів;
  •  особисто проводити навчання і заняття із залученням до навчання 100% особового складу;
  •  організовувати і контролювати підготовку класних фахівців;
  •  здійснювати контроль і надавати підлеглим необхідну допомогу в ході бойової підготовки, впроваджувати в бойове навчання використання усього нового, передового, що сприяє підвищенню ефективності навчання і виховання підлеглих;
  •  проводити заходи щодо створення умов навчання, максимально наближених до бойових, удосконалювати навчальну матеріально–технічну базу.

 

  1.  . Вимоги  щодо підготовки і проведення занять

Якість занять, що проводяться з особовим складом, а також і загальний рівень підготовки тих, хто навчається, залежать перш за все від рівня особистої підготовленості керівника занять.

Систематично та послідовно викладати навчальний матеріал теми, можна тільки за умови глибокого знання предмета, розуміння мети кожного заняття в загальній системі підготовки екіпажів бойових машин. Тому керівник заняття повинен добре знати програму, мету навчання, обсяг знань і практичних навичок, що необхідні для тих, хто навчається.

Таким чином, успішна організація заняття вимагає ретельної підготовки керівника заняття, безперервного удосконалення їх методичних навичок.

Підготовка до проведення занять включає:

  •  підготовку керівника заняття і керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття;
  •  підготовку навчальних місць, навчальної матеріально-технічної бази, матеріального забезпечення заняття;
  •  підготовку тих, хто навчається, до занять.

Підготовку керівника до занять можна поділити на два етапи:

  •  попередню;
  •  безпосередню підготовку до проведення конкретних занять.

Добра попередня підготовка керівника є однією з основних умов якісного проведення заняття. Вона здійснюється методом самостійної роботи і на заняттях щодо удосконалення спеціальної та методичної підготовки, що проводяться за планами і програмами командирської підготовки.

Попередня підготовка керівника заняття повинна супроводжуватись веденням робочого конспекту. Форма і порядок ведення робочого конспекту можуть бути різними. Конспект рекомендується вести по окремих питаннях чи по темах програми. Під час складання конспекту необхідно залишати чисті сторінки для накопичення та розширення матеріалу. Записи всередині кожної теми доцільно систематизувати по окремих основних питаннях. При цьому корисно вказувати джерела матеріалу, що конспектується (найменування керівництв, підручників, статей).

Робочий конспект, який правильно складений, та безперервно доповнюється, є одним з основних посібників з підготовки і сприяє підвищенню якості занять, що проводяться.

Вихідними даними для підготовки до заняття є:

  •  розклад занять у роті;
  •  програма бойової підготовки (навчальна програма);
  •  вказівки старшого начальника щодо уточнення навчальних завдань.

Рекомендується наступний приблизний порядок роботи керівника під час підготовки до проведення заняття:

  1.  З’ясувати з ротним розкладом найменування теми, дату, час та місце проведення заняття.
  2.  Вивчити обсяг навчального матеріалу з програми бойової підготовки. При цьому слід урахувати вказівки старших начальників та особливостей вивчення окремих питань.
  3.  Визначити навчальну та виховну мету і метод проведення заняття.
  4.  Уточнити стан матеріальної частини там, де заплановано заняття (в технічному класі, парку).
  5.  Підібрати та привести до готовності до заняття матеріальну частину та. інші навчально-методичні посібники.
  6.  Підібрати необхідні керівництва та посібники та вивчити їх в обсязі даної теми.
  7.  Виконати розрахунок часу для відпрацювання навчальних питань заняття.
  8.  Скласти план-конспект.
  9.  Провести тренування у застосуванні найбільш доцільних методичних прийомів у викладенні навчального матеріалу і показу.
  10.  Уточнити розрахунок часу, методичні вказівки в план-конспекті та затвердити план-конспект.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній підготовці.

Самостійна робота починається з вивчення керівних документів з бойової підготовки, у яких даються конкретні вказівки з організації занять, а також звертається увага на ті питання бойової підготовки, що з досвіду минулого періоду навчання і раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, хто навчається, щоб їх у ході занять відпрацювати більш ретельно, а також з визначення і уточнення вихідних даних, на основі яких розробляється план заняття.

Крім того, до початку занять керівник зобов'язаний вивчити весь комплекс основних питань по всій програмі навчання, використовуючи для цього основні навчальні посібники, методичну літературу та навчально-матеріальну базу, що є в наявності. Крім того, щоб заняття були цікавими та повчальними, керівник повинен постійно слідкувати за літературою, що видається, вивчати все нове що є та підбирати характерні приклади із досвіду бойової підготовки.

Вихідні дані для проведення заняття включають: тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, імітаційних засобів, необхідних для заняття. Ці дані керівник бере з плану бойової підготовки підрозділу, розкладу занять, програми бойової підготовки, курсу стрільб (водіння), вказівок безпосереднього начальника під час показових, інструкторсько-методичних занять, інструктажів.

Під час вивчення вихідних даних керівник усвідомлює тему і зміст навчальних питань, визначає зміст даного заняття, тобто враховує пройдені теми і заняття, відпрацьовані вправи і нормативи; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин; відпущену кількість боєприпасів, моторесурсу і імітаційних засобів.

У результаті засвоєння керівником заняття матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття і визначаються навчальні питання.

На полігоні керівник заняття уточнює: можливості його навчальних об'єктів щодо проведення заняття; наявність і працездатність тренажерів, інструктує операторів; визначає площу і оснащення кожного навчального місця, порядок їх заміни; наявність зв'язку між навчальними місцями; орієнтири та інші питання забезпечення заняття.

Особиста підготовка завершується складанням алгоритму роботи керівника під час проведення заняття, операційних, операційно-методичних карток, планів-конспектів, що є робочими документами керівника. У них дається чітке формулювання теми заняття; визначаються навчальні і виховні цілі; формулюються навчальні питання; час і місце проведення заняття, література, яка використовувалася при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення, порядок роботи на кожному навчальному місці (зразки алгоритмів роботи керівника під час проведення заняття, операційні, операційно-методичні картки додаються).

Підготовка навчальних місць та їх матеріальне забезпечення полягає у визначенні площі навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їх дообладнання, у перевірці наявності і справності навчально-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, які використовуються на занятті, і в підготовці їх до роботи.

Підготовка тих, хто навчається, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в години самостійної підготовки, які плануються в розкладах занять. Ця підготовка включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях із всім особовим складом вивчаються вимоги безпеки, необхідні для особового складу в період підготовки до заняття, може бути перегляд кінофільмів і діафільмів з наступної теми, тренування на навчально-тренувальних засобах.

Структура кожного заняття включає вступну, основну і заключну частини.

Вступна частина включає перевірку наявності тих, хто навчається, їх зовнішнього вигляду та екіпіровки, готовності до заняття, ступеня засвоєння пройденого матеріалу, знань умов вправ, порядку їх виконання і знань усіма військовослужбовцями вимог безпеки, а також оголошення теми, навчальних питань, які відпрацьовуються, і порядку проведення заняття.

Основна частина включає викладення навчальних питань теми чи відпрацювання вправ, нормативів, прийомів; закріплення знань і навичок; виконання різних видів самостійної роботи тими, хто навчається, перевірку і облік практичного засвоєння матеріалу.

У вступній частині класного заняття перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки знання пройденого матеріалу даного заняття, що забезпечує систематичність і послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитися методом бесіди, виконання нормативів або письмово. Питання повинні змушувати того, хто навчається, думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір і оголошується  оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10-12хв. Використання у класах програмного навчання дозволяє провести опитування за 3-5хв, що значно скорочує вступну частину заняття.

Після опитування керівник повідомляє тему заняття, коротко нагадує зміст минулого заняття, конкретні навчальні цілі і порядок проведення заняття.

Структура основної частини заняття – це повідомлення нових знань і умінь, закріплення цих знань у пам'яті тих, хто навчається, застосування їх на практиці і перевірка ступеня їх засвоєння. Така структура основної частини занять повинна забезпечити розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу.

Навчальні питання теми або виконання вправи, нормативу, прийомів повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять і особистого показу керівником заняття з наступним застосуванням таких методів, як пояснення, показ і тренування. Таке застосування методів навчання, показ, пояснення і тренування стимулює пізнавальну активність тих, хто навчається, і сприяє осмисленому сприйняттю тими, які навчаються, навчального матеріалу, тобто той, хто навчається, розуміє, що треба робити, як треба робити і чому так треба робити.

Наприкінці основної частини заняття керівнику доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, хто навчається, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття і на цій основі встановити типові помилки у діях при озброєнні та інших діях. Це дозволяє визначити завдання керівникам для індивідуального навчання, указати на конкретні недоліки тим, хто навчається, завдання для самостійного тренування і завдання на чергове заняття.

У заключній частині керівник вказує, як виконані навчальні цілі заняття; індивідуальні результати тих, хто навчається, що необхідно зробити для усунення визначених недоліків.

Для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання: кому і з ким потрібно провести індивідуальну підготовку на наступних заняттях і індивідуальні завдання на самопідготовку.

Доцільно проводити окремо розбір занять з керівниками на навчальних місцях і начальниками навчальних об'єктів, які їх обслуговують .

Заняття закінчується перевіркою наявності і стану зброї, боєприпасів, бойової техніки і навчального обладнання. Однак керівнику доцільно провести ще методичний самоаналіз минулого заняття з точки зору його організації, методики проведення, досягнутих результатів, виникнення нових методичних і виховних прийомів і т.д. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівнику заняття знайти способи інтенсифікації навчання.

4.5. Методика проведення тактико-стройових занять

4.5.1 Загальні рекомендації

Тактико-стройові заняття, як правило, проводяться перед тактичними заняттями. На них відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій екіпажу, взводу на полі бою, найбільш характерними з яких є: розгортання підрозділу з похідного порядку в предбойовий і бойовий, згортання; атака; пересування, маневр на полі бою, подолання різних перешкод і загороджень під вогнем противника; відбиття атаки (контратаки) противника; подолання водних перешкод; дії за сигналами оповіщення та інші питання. Недоцільно відпрацьовувати питання, що не містять елементів практичних дій на полі бою. Наприклад, з'ясування завдання, оцінка обстановки, прийняття рішення, віддання бойового наказу та інш.

Недостатньо засвоєні елементи прийому і прийом в цілому повинні повто-рюватися доти, доки ті хто навчається не навчаться виконувати їх правильно й у встановлений нормативом час, а екіпаж, взвод  до чітких і злагоджених дій.

Не домігшись чіткого виконання одного прийому, не відпрацювавши якісно та у повному обсязі одне навчальне питання, не слід переходити до відпрацювання наступного.

Тактико-стройові заняття покликані допомогти командиру взводу навчитися творчо, а не шаблонно застосовувати різні прийоми і способи дій у залежності від обстановки, що створилася, тому на них відпрацьовується кілька прийомів і способів дій, застосування яких найбільше ймовірно в бойовій обстановці.

В ході тактико-стройових занять необхідно формувати у тих хто навчається, морально-бойові якості, такі, як сміливість, впевненість у своїх силах і зброї, тверду волю і рішучість, стійкість, для чого застосовуються різноманітні методичні прийоми.

Організує і проводить тактико-стройові заняття з екіпажем і взводом їх без-посередній командир.

Кількість тактико-стройових занять з кожної теми, зміст кожного заняття і час на їх проведення визначені “Програмою бойової підготовки танкових підрозділів Сухопутних військ”. На одному занятті доцільно відпрацьовувати не більш двох-трьох навчальних питань і всі нормативи, які відносяться до даного заняття.

Тривалість тактико-стройових занять з танковим екіпажем і взводом звичайно складає не більш трьох годин.

Тактико-стройові заняття можуть проводитися на матеріальній  частині або піший “по-танковому”, на тактичному навчальному  полі чи на необладнаній ділянці місцевості. Найбільш ефективні і повчальні ті заняття, що проводяться на тактичному навчальному полі, де є можливість використовувати його обладнання, що наближає заняття до бойової дійсності.

Керівник заняття повинен вміло використовувати обладнання тактичного навчального поля або мішенні установки РТК і засоби імітації.

Противник позначається  мінімально необхідною кількістю мішеней, макетів вогневих засобів, позначками та імітаційними засобами.

Під час проведення тактико – стройових занять піший “по-танковому”, які проводяться на не обладнаній ділянці місцевості, в роті створюється своя навчально – матеріальна база, мається на увазі ротний комплект мішеней (РКМ). Мішені виготовляються з фанери у відповідності до курсу стрільб, але масштабом 1:4 і повинні бути закумуфльовані під місцевість та пору року. Наприклад, для проведення тактико – стройових занять з наступальної тематики необхідно виготовити для позначення противника таку кількість мішеней: № 12 – танк – 3 шт., № 14 – БМП – 1 шт., № 9 – РПГ – 1 шт., № 10 – ручний КК – 1 шт.; з оборонної тематики : № 12 – 9шт., №14 – 3 шт., № 8 – 12 шт. Таким чином, в ротному комплекті мішеней  повинно бути:  № 12 – 9 шт., № 14 – 3 шт., № 10 – 3 шт., №9 – 3 шт., № 8 – 12 шт.

Позначення противника здійснюється під час проведення занять з оборонної тематики або наступу одним із механиків – водіїв, який після швидкого позначення противника шляхом встановлення мішеней, стає до строю тих, хто навчається, і продовжує заняття в складі взводу.

Тактична обстановка, яка створюється перед відпрацюванням кожного нав-чального питання, повинна бути нескладною, але забезпечувати якісне навчання підлеглих.

Перед відпрацюванням нової теми з командирами взводів і командирами танків проводяться інструкторсько-методичні заняття, а перед проведенням кожного заняття — інструктажі.

На інструкторсько-методичному занятті (інструктажі) командир батальйону, роти (взводу) відпрацьовує єдність поглядів на організацію заняття, використання найбільш доцільних методичних прийомів під час його проведення, найбільш ефективне використання об'єктів навчальної матеріально-технічної бази, вдосконалення методичних і практичних навичок командирів танків, взводів у виконанні прийомів і дій в ролі тих хто навчається, а також звертає увагу на дотримання заходів безпеки. Командир взводу перед проведенням заняття проводить інструктаж командирів танків, на якому вказує особливості проведення даного заняття.

4.5.2. Підготовка ТСЗ

Підготовка заняття включає:

  •  особисту підготовку керівника;
  •  уточнення вихідних даних;
  •   вибір району (ділянки місцевості) для проведення заняття;
  •  проведення рекогносцировки;
  •  розробку плану проведення заняття;
  •   підготовку тих хто навчається до заняття, матеріальної частини і навчального матеріально-технічного забезпечення.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях і інструктажах, але основним методом залишається самостійна робота.

Вихідними даними для підготовки до заняття є: тема, навчальні питання і їх зміст, час, місце проведення заняття, а також кількість техніки і імітаційних засобів, про що керівник дізнається із розкладу занять.

Місцевість, обрана для проведення заняття, повинна забезпечувати відпра-цювання навчальних питань. Наприклад, для навчання екіпажу (взводу) діям в похідній охороні на марші необхідно вибрати таку ділянку, щоб на маршруті руху та з боків від нього зустрічалися предмети та різні перешкоди, які екіпажу дозорного танка необхідно розвідати: прірви, висоти, узлісся, невеличкі населенні пункти, різні загородження та перешкоди, річки та інше.

Для навчання діям у наступі ділянка місцевості повинна забезпечувати приховане висування взводу на рубіж переходу до атаки і розгортання його в бойовий порядок, стрімку атаку, маневр вогнем і рух танків з метою виходу їх у фланг і тил противника. Разом з тим, вона повинна дозволяти керівнику заняття вести особисто спостереження за діями тих хто навчається.

Під час проведення занять з оборонної тематики, місцевість повинна сприяти прихованому розташуванню танків на вогневих позиціях, ведення вогню з озброєння танків на відстань не менш прямого пострілу, надійній організації системи вогню у взводі та хорошому обзору. Незалежно від того, де проводиться на відомій чи невідомій місцевості, рекогносцировку варто проводити обов'язково, тому що деякі навчальні місця тактичного навчального поля можуть виявитися у несправному стані.

Під час рекогносцировки керівник заняття визначає зміст кожного навчального питання (які прийоми і способи дій будуть відпрацьовуватися), тактичну обстановку, як позначити дії противника, які навчальні місця та обладнання тактичного навчального або ротного тактичного комплекту будуть для цього використані, які роботи потрібно провести по підготовці місцевості (тактичного навчального поля) і які сили для цього будуть потрібні.

Загальний розрахунок відведеного часу проводиться від початку пересування підрозділу до місця заняття та до повернення в розташування, при цьому керівник враховує час, необхідний на відпрацювання навчальних питань, постановку завдань і розбір.

Командир танка, готуючись до заняття під керівництвом командира взводу, усвідомлює з розкладу занять роти тему, навчальні питання і їх зміст, які відпрацьовуються нормативи і час. На підставі вивчення змісту навчальних питань з урахуванням рівня підготовки тих хьо навчається, він визначає навчальну мету заняття. Вивчає відповідні статті і розділи Бойового статуту Сухопутних військ, настанов, інструкцій та інш., що відносяться до теми заняття. На рекогносцировці, яку проводить командир взводу, він уточнює місця і порядок відпрацювання навчальних питань, час на їх відпрацювання і порядок позначення дій противника.

Усвідомлюючи зміст того чи іншого навчального питання, необхідно чітко визначити, які прийоми і способи дій відпрацювати з членами екіпажа. Від змісту навчального питання залежить порядок його відпрацювання. Якщо змістом навчального питання передбачається вивчення декілька тактичних прийомів, то питання відпрацьовується спочатку за елементами і потім в цілому, якщо навчальне питання містить тільки один прийом (дію), то навчальне питання відразу ж відпрацьовується в цілому .

Після проведення рекогносцировки розробляється план проведення тактико-стройового заняття в робочому зошиті. В ньому вказуються: тема, навчальна та виховна мета, час і місце проведення заняття, керівництва та посібники, навчальне і матеріально-технічне забезпечення та хід заняття.

План заняття складається з текстуальної і графічної частин. У текстуальній частині викладається зміст вступної частини і кожного навчального питання та порядок його відпрацювання (які  прийоми чи дії будуть відпрацьовуватися і за якими елементами, а потім разом), вказується час, що відводиться на відпра-цювання навчального питання,  прийому чи дії і кожного елемента, дії керівника і тих хто навчається, сигнали управління; порядок і способи позначення противника, нормативи, які відпрацьовуються.

В графічній частині кольоровими олівцями для кожного навчального питання відпрацьовується вихідна тактична обстановка і можливий (найбільш сприятливий) характер дій тих хто навчається, під час його відпрацюванні, а також положення тих хто навчається, підрозділу і противника до початку його відпрацювання  та інш.

План проведення тактико-стройового заняття за один-два дні до початку заняття подається на затвердження командиру взводу.

Затвердження планів командирів танків повинно стати додатковою формою підготовки керівника заняття, тому що командир взводу, вивчаючи представлений на затвердження план і розмовляючи із керівником, визначає ступінь його підготовленості і, якщо необхідно, дає йому методичні поради та рекомендації щодо проведення і матеріально-технічного забезпечення заняття.

Командир взводу під час підготовки до тактико-стройового заняття зі взводом і своїм екіпажем після вивчення теми і навчальних питань заняття визначає статті і розділи Бойового статуту Сухопутних військ, настанов, інструкцій, посібників та інших керівних документів з бойової підготовки, які необхідно  повторити або вивчити додатково особисто йому і командирам танків, надати  допомогу їм у з'ясуванні вихідних даних і змісту навчальних питань.

Кожна тема тактичної підготовки, як правило, включає декілька тактико-стройових занять. Тому з'ясування загальної теми необхідно керівнику, щоб представити, на фоні яких тактичних дій будуть проходити заняття, і вчасно підготуватися самому і підготувати своїх підлеглих. В залежності від умов дислокації частини, рівня підготовки тих хто навчається, і виділених засобів матеріально-технічного забезпечення він визначає навчально-виховну мету для кожної категорії тих хто навчається і для взводу в цілому та з урахуванням змісту заняття прагне до високої одиночної підготовки особового складу і бойового злагодження екіпажів і взводу в цілому.

Після визначення і уточнення вихідних даних, вивчення необхідної літератури та інших документів командир взводу проводить рекогносцировку місця проведення заняття: під час злагоджені екіпажу — разом із командирами танків, а по взводній тематиці — сам або під керівництвом командира роти. Після проведення рекогносцировки командир взводу розробляє план проведення тактико-стройового заняття, який розробляється в робочому зошиті або схемі.

Після затвердження плану командир взводу дає вказівки на підготовку озброєння та навчально-бойової техніки, матеріально-технічного забезпечення, засобів зв'язку та інш., організує підготовку командирів танків і особового складу до майбутнього заняття. Перед відпрацюванням кожної нової теми із командирами танків проводяться інструкторсько-методичні заняття, а напередодні заняття - інструктажі на місцевості або на макеті місцевості. Особовий склад під час самопідготовки ознайомлюється із тими прийомами і діями, що вони будуть відпрацьовувати на тактико-стройовому занятті, переглядає навчальні кінофільми по вивчаємій темі та вивчає заходи безпеки.

4.5.3. Порядок проведення занять

Перед виходом на тактико-стройове заняття командир взводу перевіряє наявність і екіпірування особового складу, наявність зброї, засобів матеріально-технічного забезпечення, знання тих, хто навчається заходів безпеки.

Тактико-стройове заняття може починатися безпосередньо в розташуванні частини, але, як правило, починається у вихідному районі. Час на пересування у вихідний район для заняття і назад повинно здійснюватися в тактичній обстановці і використовуватися для закріплення раніше вивчених питань або для відпрацювання окремих тактичних прийомів і способів дій, пов'язаних зі змістом теми, а також можуть проводитися попутні фізичні тренування .

Після прибуття підрозділів у вихідний район керівник оголошує тему, нав-чально-виховну мету заняття, навчальні питання та порядок їх відпрацювання, доводить перше навчальне питання, прийоми і дії, що складають його зміст, доводить до тих, хто навчається тактичну обстановку і наказує командирам танків зайняти визначені місця для заняття і приступити до відпрацювання першого прийому. Якщо заняття проводиться в складі взводу, то екіпажі залишаються на місці і командир взводу починає  відпрацювання першого прийому.

Місце керівника заняття повинно бути обране з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за діями тих, хто навчається під час відпрацювання кожного прийому.

Командир танка (керівник заняття), прибувши з екіпажем на місце, визначене командиром взводу, роз'яснює членам екіпажу дії щодо відпрацюванню першого навчального питання (прийому чи дії) за елементах і показує їх виконання, а потім приступає до тренування, до їх повного засвоєння. Якщо під час підготовки до заняття ознайомлення із прийомами, діями , що відпрацьовуються, проводилося на макеті місцевості, то немає необхідності показувати їх на тактико-стройовому занятті, а відразу ж можна перейти до їх відпрацювання. Відпрацювання нового прийому починається в повільному темпі, тому що основна увага звертається на правильність його виконання, в подальшому темп поступово збільшується до часу, який встановлено нормативом. Якщо ті, хто навчається, допускають помилки і діють неправильно, то керівник зупиняє заняття, вказує на допущені помилки, роз'яснює, а якщо необхідно, то і показує, як правильно виконати той чи інший елемент(прийом), після цього повторює відпрацювання даного елементу до повного його засвоєння, чіткого і злагодженого його виконання кожним членом екіпажу. Домігшись правильних дій від всіх членів екіпажу з одного елементу (прийому), керівник переходить до відпрацювання наступного елементу.

Переконавшись, що той чи інший прийом чи елемент членами екіпажу засвоєний, керівник переходить до навчання (тренування) виконанню прийому в цілому. Для цього він змінює напрямок дії, доводить до тих, хто навчається нову тактичну обстановку і приступає до тренування, домагаючись під час цьому правильного і чіткого виконання прийому у встановлений час. В такій же послідовності відпрацьовуються всі прийоми, що складають зміст навчального питання.

Після відпрацювання навчального питання керівник заняття проводить частковий розбір дій тих, хто навчається, потім повідомляє тим, хто навчається  наступне навчальне питання і його зміст; доводить тактичну обстановку, створену для його відпрацювання, і починає  відпрацювання першого елементу в такій же послідовності, в якій відпрацьовувалося перше навчальне питання.

Закінчивши відпрацювання всіх навчальних питань, командир танка проводить розбір з екіпажем, у встановлений час і місце прибуває і доповідає командиру взводу про закінчення заняття, ступінь засвоєння кожним членом екіпажу навчальних питань і недоліках, що мали місце, витрати імітаційних засобів і надалі діє за вказівкою командира взводу.

Командир взводу під час проведення тактико-стройових занять з екіпажами танків, навчаючи свій екіпаж, одночасно контролює проведення заняття командирами танків, а під час необхідності надає їм допомогу в ході заняття в усуненні допущених ними неточностей, у відпрацюванні того чи іншого елемнта (прийому)  та інш., за  необхідності керує мішенною обстановкою.

Тактико-стройові заняття з танковим взводом проводяться під керівництвом  командира взводу. Вони можуть проводитися на техниці, з виводом танків навчально-бойової групи, або "піший по-танковому".

Під час  проведенні заняття на матеріальній частині, відпрацювання питань заняття доцільно спочатку починати "піший по-танковому" до відпрацювання правильних дій , а потім на матеріальній частині з метою економії витрати моторесурсів. Відпрацьовуючи прийоми "піший по-танковому", з метою економії часу виконання прийомів проводиться на скорочених дистанціях і на невеличкій ділянці місцевості.

Навчальні питання відпрацьовуються в такій же методичній послідов-ності, як і з екіпажем танка. Місце командира взводу повинно бути обрано з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за діями тих, екіпажів, що навчаються під час відпрацювання кожного прийому, елемента і навчального питання в цілому.

Виявивши помилки, допущені в діях екіпажами танків, керівник заняття по  радіо або встановленим умовним сигналом зупиняє екіпажі танків (танки) взводу, викликає до себе всіх тих, хто навчається або тільки командирів танків, вказує їм на допущені помилки, роз'яснює, а якщо необхідно, то і показує, як правильно виконувати, і продовжує тренування доти, доки помилки не будуть усунуті, а прийом виконаний у встановлений нормативом час, чітко і злагоджено. Якщо помилки допускає окремий екіпаж, зупиняти весь взвод не має потреби. В цьому випадку краще на виявлений недолік звернути увагу командира танка і вимагати усунути його в процесі відпрацювання наступних дій шляхом подачі додаткової команди (сигналу), не зупиняючи заняття,

Щоб використовувати навчальний час з максимальною ефективністю і виключити холості переходи, коли взвод для виправлення помилок, допущених під час виконання елемента, повертається у вихідне положення, тренування поцільно проводити і під час  руху в зворотному напрямку або по колу. Місце закінчення відпрацювання одного елемента повинно бути вихідним для відпрацювання наступного.

Закінчивши відпрацювання всіх навчальних питань, керівник заняття проводить загальний розбір, що є заключною частиною тактико-стройового заняття. До початку розбору перевіряється розрядженість зброї, наявність особового складу, зброї і бойової техніки, вилучаються невитрачені холості боєприпаси і засоби імітації.

Під час розбору керівник заняття аналізує дії тих, хто навчається під час відпрацювання кожного навчального питання, підкріплюючи свої висновки вимогами статутів, настанов і наказів старших командирів (начальників); відзначає найбільш повчальні дії членів екіпажів, екіпажів танків і взводу в цілому, а також недоліки в діях тих, хто навчається. У висновку розбору підводяться підсумки відпрацювання навчальних питань заняття, виставляються оцінки командирам танків і екіпажам танків, надаються вказівки щодо усунення виявлених недоліків. Розбір досягає своєї мети в тому випадку, якщо він за змістом і формою проведення буде об'єктивним, принциповим і повчальним.

4.5.4. Особливості підготовки і проведення тактико-стройових занять вночі

Тактико-стройові заняття з танковим екіпажем і взводом вночі в принципі не відрізняються від порядку проведення їх вдень, але мають деякі особливості.

Готуючи тактико-стройове заняття вночі, керівник крім загальних питань додатково вибирає орієнтири, місцеві предмети, що будуть спостерігатися в нічних умовах; визначає азимут наступу за компасом в пішому порядку і за гіро-полукомпасом під час дій на матеріальній частині, порядок використання приладів нічного бачення і порядок освітлення (підсвічування) місцевості, об'єктів атаки, орієнтирів і основного напрямку наступу (контратаки). Встановлює пізнавальні світлосигнальні знаки для екіпажу (танка) і екіпажів (танків) взводу. Розробляє і доводить до тих, хто навчається, сигнали взаємного впізнання, цілевказівки, взаємодії, позначення свого положення, а також організує і інші заходи, спрямовані на якісне навчання своїх підлеглих умінню успішно вести бойові дії вночі так само, як і вдень. Уточнює на місцевості рубежі показу цілей (мішеней) в межах дальності видимості приладів нічного бачення танка; порядок позначення мішеней (макетів) імітаторами “спалахів пострілів”, освітлювальними засобами і імітаторами інфрачервоного прожектору (освітлювача); місця і порядок створення вогнищ пожеж для орієнтування і необхідна кількість засобів для освітлення цілей і постановки світлових орієнтирів.

З метою підвищення ефективності нічного заняття напередодні проводиться інструктаж на місцевості з командирами танків, на якому їх знайомлять з орієнтирами, мішенною обстановкою і порядком її показу, порядком підготовки зброї і приладів нічного бачення. Необхідно також нагадати деякі методичні прийоми під час відпрацюванні окремих навчальних питань. Після такої підготовки командири танків можуть виступати, як помічники керівника тактико-стройового заняття із взводом.

Особливу увагу під час проведення заняття, керівник звертає на навчання екіпажів танків вмінню орієнтуватися на місцевості, готувати і правильно користуватися нічними приладами, спостереження і водіння танка; вести спостере-ження за полем бою (місцевістю) і доповідати про виявлені цілі противника, інженерні загородження, перешкодах та інш.; вести вогонь в умовах освітлення,  спалахів пострілів і за допомогою нічних прицілів по цілях, здійснювати цілевказівки сигнальними патронами, кулями, снарядами, що трасують і  інфрачервоним освітлювачем, а на короткий час (до 10 сек) і звичайним прожектором; швидко пересуватися  місцевістю, незбиваючись із зазначеного напрямку (азимута) і дотримуючись світломаскування; рішуче атакувати противника і знищувати його вогнем і гусеницями; проводити маневр вогнем і рухом як у наступі, так і в обороні.

Для контролю за діями того екіпажу танка (взводу), що навчається керівнику заняття необхідно мати бінокль або прилад нічного бачення, сигнальний ліхтарик і сигнальні 15-мм і 26-мм патрони або 30-мм реактивні сигнальні патрони.

4.6 Облік результатів бойової підготовки

Однією з головних умов у досягненні високого рівня бойової та гуманітарної підготовки особового складу підрозділів є:

  •  систематичний контроль і врахування ходу бойової та  гуманітарної підготовки і надання повсякденної допомоги підлеглим;
  •  вивчення і внесення передового досвіду в практику навчання і виховання особового складу;
  •  безпосереднє виховання, вдосконалення навчально-матеріальної бази;
  •  своєчасне підведення підсумків (рис. 2),

    

(Рис.2)

Систематична робота командира підрозділу над результатами бойової та гуманітарної підготовки солдат, сержантів і підрозділів в цілому забезпечують:

- виконання програм у повному обсязі;

- конкретне керівництво бойової та гуманітарної підготовки особового складу.

Облік навчання є складовою частиною процесу навчання і виховання в підрозділі. Командири підрозділів відповідно до Статуту ЗС несуть особисту відповідальність за постійну бойову і мобілізаційну готовність підпорядкованої йому частини, підрозділу; відповідають за бойову та гуманітарну підготовку, виховання, військову дисципліну і моральний стан особового складу, повинні безпосередньо керувати бойовою та гуманітарною підготовкою.

Облік результатів бойової підготовки взводу

Журнал обліку бойової підготовки взводу заводиться на період навчання і ведеться особисто командиром взводу, під час занять знаходиться в нього, в інший час зберігається в канцелярії роти. Журнал знищується після закінчення наступного періоду навчання.

Для обліку відвідування, успішності та проведення занять на кожен предмет навчання в журналі відводиться кількість аркушів, необхідних для занесення до нього усіх занять (навчань, стрільб, тренувань) з даного предмета. У цьому ж розділі враховується виконання нормативів та час роботи кожного військовослужбовця на бойовій техніці. Список особового складу складається згідно із штатно-посадовим розрахунком.

Оцінки виставляються за п'ятибальною системою. "5"; "4"; "3"; "2"; "1".

У разі відсутності на заняттях військовослужбовці відмічаються керівником заняття: "Н" – наряд; "Р" – робота, "Хв" – хворий; "В" – відпустка; "Вд" – відрядження; "Ар" – арешт; з інших причин – "-".  Присутнім, які в ході даного заняття оцінки не отримали, відмічають знаком" +  ".

Після кожного заняття керівник виставляє індивідуальні оцінки усім перевіреним, а наприкінці відпрацювання теми кожному військовослужбовцю виставляє підсумкові оцінки з вивченої теми. Підсумкові оцінки заносяться в наступну вільну графу і за ними визначається оцінка кожного екіпажу та за взвод. (порядок виставлення оцінок за практичне виконання стрільб та практичне виконання вправ водіння дивись у Курсі стрільб та Курс водіння).

Журнал обліку результатів бойової підготовки взводу складається з наступних розділів:

Зміст

№ з\п

Розділ           обліку

Сторінки

1.

Іменний список

1-4

2.

Облік присутності на заняттях, успішність та відпрацювання тем з;

  •   тактичної підготовки
  •   вогневої підготовки
  •  стройової підготовки
  •  інженерної підготовки
  •  статутів ЗСУ
  •  фізичної підготовки
  •  технічної підготовки ........і тд.

5-7

8-9

10-12

13-15

16-18

19-21

22-24

1.Поіменний  список__________ взводу  ___________ роти

відкидний  клапан   № 1

№

з/п

Прізвище, ім’я та по батькові

Посада

Військове  звання

Дата,

місяць,

рік

народ-ження

Освіта та рід діяльн.до призов.

Сімейний стан

Дом адреса

Найменування та № закр.

Класна кваліфікація

Спортивний розряд

зброї

протигазу

1.

Буров

Іван

Петрович

КТ

С-т

23.06.88

середня

неодружений

Донецьк

вул. Орлика

буд.6 кв. 67.

№5673452

Ю 326

III

III

  •  Під час проведення контрольних занять з фізичної підготовки в журнал виставляються результат і оцінка за кожну вправу.

2. Облік присутності на заняттях, успішність та відпрацювання тем з _Тактичної підготовки  предмета навчання

відкидний клапан № 2

№ з/п

Військове звання, прізвище

Дата, присутність, успішність

Дата

Кільк годин

Номер тем (занять), їх стислий зміст

Військ. Звання, підпис керівника

05.02

2005

1

с-нт

Буров І.П

5

05.02

2005

2 год

Тема №2 Танк у обороні

К-н

Пух

2

Ряд.

Бедя П. Х.

3

За відділення (екіпаж)

4

11

12

За взвод

3. Облік виконання нормативів  з ЗЗМУ

                                                              предмета навчання

№ з/п

Дата, номер та оцінка за виконання нормативів

15.01

Норм.

№ 1

12.03 норм №4а

1

4

5

2

5

3

  1.  Облік виконання вправ стрільб

№ з/п

Дата 25.03.05р.номер вправи    № 1 ВУС                                          

Вид зброї

Оцінка за

Загальна оцінка

Знання основ і правил стрільб

Практичне виконання вправи

1

ВС

4

2

2

2

ВС

5

3

3

3

ВС

3

4

4

...6

ВС

3

5

4

  1.  Облік виконання вогневих (спеціальних) тренувань, завдань

№ з/п

Дата, тренування ( завдання), які виконуються, оцінка

25.02

28.02

1

5

4

2

3

5

..6

4

3

  1.  Облік результатів водіння

№ з/п

Військове звання, прізвище

Період служби

Дата 26.02.05р.  Вправа № 2                                              

Оцінка за

Загальна оцінка

Техніка

водіння

Норматив за швид-

кість руху

Правила водіння

(норматив)

1

Ряд.

Бедя П.Х.

2

4

3

4

4

2

Ряд.

Буров І. П.

1

3

2

3

2

...6

  1.  Облік виконання норм військово-спортивного комплексу

№ з/п

Результати виконання вправ

Біг на 3 км

Підйом перев.

на перекладині

(підтягування)

Біг на 100 м

Загальна контрольна вправа на смузі перешкод

Спортивний розряд

Відмітка про нагородж. знаком ВСК

рез.

бал.

рез.

бал.

рез.

бал.

рез.

бал.

1

13.0

25

10

25

15.0

23

2.20

20

-

-

2

14.0

16

6

17

15.8

16

2.48

12

-

-

..6

  1.  Облік проведення (перевірки) занять старшими начальниками

Дата              

Хто проводив, (перевіряв) посада, в/звання, прізвище

Підрозділ, тема заняття

Зауваження та вказівки

Оцінка заняття

Під-пис

27.

02.

05р

Командир роти

к-н Тімошин Х.Й.

1-й танковий взвод. Тема №4 Танк у наступі

Заняття проводилося згідно з розкладу занять, матеріальне забезпечення заняття в наявності, але керівник заняття має низький рівень методичної підготовки щодо проведення даного заняття.

Задовіль-но

К-н

Тім.
  1.   Облік перевірки ведення журналу

Дата  перевірки

Зауваження та вказівки щодо обліку ведення журналу

Посада, військове звання, прізвище та підпис перевіряючого

04.03.05р

Журнал ведеться в основному правильно, але

  •  за екіпажі оцінки не виставлені,
  •  завдання на самостійну підготовку конкретно не записується

Вказані недоліки усунути до 10.03.05р.

начальник штабу батальйону

майор             Ющівський Ю.В.


Облік результатів бойової підготовки роти

Журнал обліку бойової підготовки роти оформляється на навчальний рік і ведеться особисто командиром роти, зберігається в канцелярії протягом року, який іде за наступним періодом навчання.

  •  облік відпрацьованих тем з предметів навчання ведеться за кожен взвод і роту в цілому;
  •  облік результатів виконання вправ стрільб та водіння машин ведеться повзводно, за категорією тих, що навчаються;
  •  облік стажу практичного водіння, командирських та ІМЗ з сержантами, відмінників, класних спеціалістів ведеться в індивідуальному порядку за кожного військовослужбовця;
  •  у разі відсутності відзначаються, як і в журналі бойової підготовки взводу;
  •  у розділі "Облік стажу практичного водіння машин" зростаючим етапом враховується практика водіння машин на усіх заняттях та навчаннях, а також під час перегону;
  •  у розділі "Облік виконання норм та вимог ВСК" у графах "Результати виконання вправ" необхідно вказувати: у числівнику - результат, у знаменнику - дату, перед дробом – форма одягу; "С" – спортивна, "В" – військова.

Журнал бойової підготовки роти складається з наступних розділів:

Зміст

№ з/п

Розділ обліку

Сторінка

1.

Облік відпрацьованих тем

    - гуманітарна підготовка

2-5

- тактична підготовка   та інші предмети

6-9

2.

Облік результатів тактичних (тактико-спеціальних)  навчань

10-11

3.

Облік результатів стрільб (тренувань)

12-17

1. Облік відпрацьованих тем з  Тактичної підготовки

                                                (предметів навчання)

№

  з/п

 Найменування

теми

Кількість годин на тему згідно з програмою навчання

Проведено годин по тижнях

Всього прове-

дено годин

Оцінка взводів

Оцінка за роту

місяць грудень

і т.д. на 5 місяців

1

2

3

4

1-7

8-15

16-22

23-30

1

Танк в обороні

6

2

2

2

-

6

4

3

4

4

2

Танк у наступі

3

1

1

1

-

3

4

4

3

4

  1.  
  2.  
    Облік результатів тактичних, тактико-спеціальних навчань за     Зимовий (період навчання)

Підрозділи

(відділення, екіпажі,

взводи )

Дата проведення

Тема та умови проведення навчання

Оцінка

Загальна оцінка навчання

За такти-чні дії

За резу-льтати вогневого ураження

1екіпаж1 тв

15.02

Тема5:Танк в обороні

4

4

4

2екіпаж1 тв

16.02

Тема5:Танк в обороні

3

4

3

3екіпаж1 тв

17.02

Тема5:Танк в обороні

4

3

3

1тв

23.03

Тема11:Танковий взвод в обороні

4

4

4

  1.  Облік результатів стрільб (тренувань) зимовий 

                                                                  (період навчання)

Дата

Підрозділи

Номер та умови вико-нуючих вправ (тренув)

Вид зброї

Категорії тих, хто навчається

Всього

офіцери

Повинно виконуват

    виконувало

з них

оцінка

Повинно виконув

Виконувало

з них

оцінка

і тд

5

4

3

2

% виконання

5

4

3

2

% виконання

5.02

1тв

1ВУС

14,5мм

1

1

-

1

-

-

100%

4

6

6

1

3

2

-

100%

4

4. Облік результатів водіння за  зимовий  

                                               (період навчання)

                                                                        

Підрозділ

 та категорія

тих, хто навчаєть-

ся

Результати виконання вправ

                       Дата 24.02.05р.                              (вдень)

навчальна вправа №1

Повин-ні виконувати

Вико-ну-вало

з них

оцін-ка

і т.ін.

відмінно

добре

задо-вільно

незадовільно

% виконання

1 тв

6

6

1

4

1

-

100%

4

 

5.  Облік командирських, інструкторсько-методичних (показових) занять з

сержантами  з тактичної підготовки

                               (предмет навчання)

№ з/п

Дата проведення заняття, присутність, оцінка

Дата проведення

Кількість годин

Тема, метод проведення занять

Посада, в/звання прізвище та підпис керівника

7.02

4.03

і т.д.

1.

7.02

2

Тема2: Танк в обороні

Команд.

роти

к-н   Гук

6. Облік класних спеціалістів та спортсменів-розрядників

№ з/п

Підрозділи

Класні спеціалісти

Спортсмени -розрядники

У наявності на

Планується на

КМС і МС

1 розр.

2 розр.

3 розр.

майс

тер

1 клас

2 клас

3 клас

майстер

1       клас

2 клас

3 клас

1.

1тв

-

-

1

2

-

1

3

2

-

-

1

2

2.

2тв

-

-

2

1

-

1

2

3

-

-

1

1

7. Результати бойової підготовки за      лютий зимовий

                                                         (місяць, період навчання)

Підрозділи

В/звання, прізвище та ініціали командира

Оцінка з предметів навчання

Загальна оцінка б/п

   Стан озбр. і техніки

Стан тилу

              Стан

        військ. дисципліни

Загальна оцінка

Місце взводу (роти)

Тактична під-ка

Гуманітарна п-ка

Вогнева під-ка

ін. предмети

1тв

капітан Доля І.П.

4

4

4

4

4

4

4

4

ІІ

2тв

лейтенант Чуб В.І.

3

3

4

3

3

3

4

3

ІІІ


8.Облік занять (навчань), проведених старшими посадовими особами  у   зимовий

    ( період навчання)

Дата

Підрозділ

Предмет, тема проведеного (перевіреного) заняття (навчання)

Оцінка

Зауваження, підпис керівника (перевіряючого)

5.02

1 тр

Фізична підготовка

Тема5. Лижна підготовка

Заняття1.Стройові прийоми з лижами та на лижах.

 4

Більш ретельніше готуватися до заня-ття;звернути увагу на пересува-ння на лижах.

Нач.фізичної під-ки

к-н           =І.І.Зорін=

9. Зауваження щодо ведення обліку бойової підготовки

Дата

Зміст виявлених недоліків, термін  їх усунення, підпис перевіряючого

Відмітки про усунення недоліків, підпис командира

04.03.05р

Журнал ведеться в основному правильно, але

  •  оцінки виставляються не всім військовослужбовцям,
  •  за екіпажі оцінки не виставлені,
  •  завдання на самостійну підготовку точно не записується

Виявлені недоліки усунути до 10.03.05р.

начальник штабу батальйону

майор             Ющівський Ю.В.

Додаток№1                                                                                        

                                                                                    Затверджую

       Командир 1 танкового взводу

                                                                                    лейтенант                 С.В. Гук

                                                                                    "_____" ____________ 200  р.

ПЛАН

проведення тактико-стройового заняття з екіпажем  2го  танка

Тема 6: "Танк у наступі".

Заняття 3: Дії екіпажу танка під час наступу з ходу. Підготовка до наступу у вихідному районі. Вихід з району і заняття свого місця в колоні за встановленим сигналом. Проходження вихідного пункту; пунктів регулювання і розгортання. Висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок. Атака, оволодіння об'єктом атаки, відбиття удару бойових вертольотів; дії командира танка в разі виведення з ладу сусідніх танків взводу.

Навчальна та виховна мета:

  1.  Вчити екіпаж вмілим діям під час підготовки та веденні наступу з ходу.
  2.  Удосконалювати навички тих, хто навчається у виконанні обов'язків членів екіпажу під час дій у наступі.
  3.  Виховувати у тих, хто навчається організаторські здібності і ініціативу, під час ведення наступального бою.

Час: 2 год.

Місця: тактичне навчальне поле.

Метод: розповідь, показ, тренування

Навчально-матеріальне забезпечення:

   а). Література:

  1.  Програма бойової підготовки танкових підрозділів с. 3-7, 9-13.
  2.  Танк в бою. с. 30-58.
  3.  Тактична підготовка танкового екіпажу і взводу. с. 15-24, 25-33.
  4.  Тактика (взвод, відділення, танк). Ч. ІІІ с. 138-141.
  5.  Бойовий статут Сухопутних військ ч. ІІІ., с. 63-69, 90-92.

 

б). Матеріальне забезпечення:

  •  протигази, ЗЗК                                    – на кожного;
    •  сигнальні прапорці                             – 5 пар;
    •  радіостанції Р-148                               – 5 один;
    •  мішені: № 12-1 од., №14 – 1од., № 8 – 4од;
    •  засоби імітації       
  •                димові гранати РДГ – 3 шт.

                                      

Порядок проведення заняття:

Навчальні питання та час

Дії командира

Схема дій

Дії тих хто навчається

1

2

3

4

Організація заняття –

           5 хв

Перевіряю готовність екіпажу до заняття і доповідаю командиру взводу. Прибувши на вказане місце, доводжу навчальне питання,  заходи безпеки.

Усувають вказані недоліки, слухають заходи безпеки.

1.Підготовка до наступу у вихідному районі. Вихід з району і за-няття свого місця в коло-ні за вста-новленим сигналом

        - 20 хв.

 Оголошую перше навчальне питання.

Доводжу тактичну обстановку "Орієнтир 1 – висота "Кругла", орієнтир 2 – береза; орієнтир 3 – сарай. До двох механізованих відділень із танком в окопі противника обороняються  південними скатами вис." "Кругла". Наш танк наступає в центрі бойового порядку взводу в напрямку розвалин, ор.3,  Необхідно знищити танк в окопі, живу силу противника, заволодіти західними схилами вис. "Кругла", потім наступати в напрямку ор.3 – сарай. Розбиваю питання на елементи:

Перший елемент: вибір та заняття вогневої позиції. Наказую навіднику та механіку вибрати місце в заданому районі для вогневої позиції з урахуванням рельєфу місцевості. Перевіряю правильність вибору місця для вогневої позиції, вказую на недоліки. Наказую навіднику та механіку вибрати місце в заданому районі для вогневої позиції з урахуванням тих недоліків , які були вказані. Після відпрацювання першого елемента проводжу частковий розбір його відпрацювання і приступаю до відпрацювання другого елементу.

Другий елемент: - вихід з району і зайняття свого місця в колоні за встановленим сигналом. Наказую навіднику та механіку  провести розвідку маршруту для висування. За командою командира взводу "РУХ-333" на початок руху і заняття місця в колоні. Керую екіпажем з початку руху та вибір дистанції між танками в колоні. Після якісного відпрацювання всіх елементів, треную екіпаж у відпрацюванні  навчального питання в цілому. Після відпрацювання першого питання проводжу частковий розбір дій тих, хто навчається.

З'ясовують навчальне питання та порядок його відпрацювання за елементами.

Уточнюють тактичну обстановку.

 Вибирають місце для вогневої позиції танка.

  Уточнюють недоліки.               Вибирають місце для вогневої позиції танка, з урахуванням тих недоліків, які були вказані. Уважно слухають розбір елемента.

Механік і навід-ник проводять вибір маршруту для висування з урахуванням місцевості, трену-ються з початком руху за встановленим сигналом та набору дистанції між танками в колоні.

Тренуються у відпрацюванні пита-ння в цілому. Уважно слухають розбір своїх дій.

2.Проходже-ння вихідно-го пункту;пу-нктів регулю-вання і розго-ртання; вису-вання до ру-бежу перехо-ду в атаку, розгортання в бойовий по-рядок - 20 хв.

Оголошую друге навчальне питання.

Доводжу тактичну обстановку: "Орієнтир 1 – висота "Кругла", орієнтир 2 – береза; орієнтир 3 – сарай. До двох механізованих відділень із танком в окопі противника обороняються по південним скатам вис." "Кругла". Наш танк наступає на лівому фланзі взводу в напрямку розвалин, ор.3,.  Необхідно знищити танк в окопі, живу силу противника, оволодіти західними схилами вис. "Кругла", потім наступати в напрямку ор.3 – сарай.

а) доводжу переший елемент: проходження вихідного пункту, пунктів регулювання і розгортання. Треную екіпаж в початку руху, зайняття свого місця в колоні, вибору дистанції між танками в колоні, витримки швидкості в колоні, ведення спостереження.

   Після відпрацювання першого елемента проводжу частковий розбір його відпрацювання і переходжу до відпрацювання другого елемента.

З'ясовують навчальне питання та порядок його відпрацювання, за  елементами.

Уточнюють тактичну обстановку.

Виконують команди командира танка.

Механік – водій витримує дистан-цію в колоні, шви-дкість руху.       Навідник веде спо-стереження. Тре-нуються у швид-кому зайняття сво-го місця, вибору дистанції між тан-ками, витримки швидкості в ко-лоні, ведення спостереження. Уважно слухають розбір своїх дій.

б) переходжу до відпрацювання другого елемента: висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок. За командою командира взводу "Вила - 444" треную екіпаж у швидкому виходу на свій напрямок наступу, набору інтервалу між танками – 100м, та витримки бойової лінії і швидкості під час переходу до атаки. Вказую на недоліки під час відпрацювання елементу.  Треную навчальне питання в цілому. Після відпрацювання питання, проводжу частковий розбір його відпрацювання.

Виконують ко-манди командира танка.Висуваються до рубежу перехо-ду в атаку. Тренуються в швидкому виході на свій напрямок наступу, набору інтервалу між тан-кам зайнятті свого місця під час розгортання в бойовий порядок та витримки бойової лінії і швидкості під час переходу до атаки. Тренуються у відпрацюванні навчального пита-ння в цілому.Уважно слухають розбір своїх дій.

3.Атака, знищення вогневих за-собів і живої сили против-ника, оволо-діння об'єк-том атаки, відбиття уда-ру бойових вертольотів

      - 20 хв

Оголошую навчальне питання. Доводжу тактичну обстановку: "Орієнтир 1 – висота "Кругла", орієнтир 2 – береза, орієнтир 3 – сарай. Противник до механізованого відділення посиленого  одним танком в окопі обороняється  східними схилами вис. "Кругла". Наш танк наступає на правому фланзі взводу із завданням знищити противника, оволодіти  східними схилами вис. "Кругла", потім наступати в напрямку ор. 2. Рубіж переходу до атаки 100м перед першою траншеєю противника".

Розбиваю навчальне питання на елементи:

З'ясовують навчальне питання та порядок його відпрацювання, за  елементами.

Слухають та уточнюють тактичну обстановку.


а) Перший елемент – атака, знищення вогневих засобів і живої сили противника. За командою командира взводу "Удар-555" – атака, керую екіпажем під час ведення атаки. За командою "Прохід - 666" даю команду на подолання мінного поля противника. Механік на великій швидкості підходить до мінного проходу, долає його, а  потім виходить на свій напрямок атаки. Слідкую, щоб танк не було підставлено бортом до противника. Вимагаю від навідника уважного ведення спостереження, своєчасного виявлення цілей противника, визначення вихідних даних для стрільби, підтримка вогнем сусідніх танків взводу під час подолання мінного поля. Подаю цілевказання на знищення танка в окопі.   Слідкую, як механік веде танк, вибирає маршрут, щоб не впливало на поразку цілей, як навідник гармати визначає дані для стрільби.

Керую екіпажем у своєчасному виході разом з іншими екіпажами на першу траншею противника. Треную екіпаж у відпрацюванні елементу в цілому. Після відпрацювання першого елемента проводжу частковий розбір його відпрацювання і приступаю до відпрацювання другого елемента.

б) другий елемент – оволодіння об'єктом атаки. Нагадую екіпажу, що окопи і траншеї танк долає під прямим кутом без різких поворотів на них; під час виявлення вогневих засобів в першу чергу знищуються протитанкові засоби з ходу,  а потім інші вогневі засоби та жива сила противника. Подаю команду на показ мішеней № 12б "Танк в окопі"; та №8. Даю команду механіку на початок руху. Керую екіпажем  у своєчасному   виявленні цілей, підготовці даних для стрільби, вибору способу стрільби та відкриття вогню.Треную екіпаж у відпрацюванні елемента в цілому. Після відпрацювання другого елемента проводжу частковий розбір його відпрацювання і переходжу до відпрацювання третього елемента.

в)третій елемент – відбиття удару бойових вертольотів. Подаю команду на показ мішеней. Стежу за діями екіпажу, як вони ведуть спостереження під час бою, на вміння навідника визначити данні для ураження вертольотів противника. Вимагаю від членів екіпажу вмілих чітких дій: механіку - вибору майданчика, сховища для ведення влучного вогню навідником;  навіднику – вибору зброї, боєприпасів, способу вогню для ураження цілей. Треную екіпажі чітким діям під час відбиття удару вертольотів противника. Відпрацювавши питання за елементами, треную навчальне питання в цілому.

Після відпрацювання  питання в цілому проводжу загальний розбір заняття.

Виконують команди командира танка - на подолання мінного поля проти-вника, уважного ве-дення спостереже-ння, своєчасного ви-явлення цілей про-тивника, визначення вихідних даних для стрільби, підтримки вогнем сусідніх танків взводу під час подоланні мінного поля.

Тренуються в розвідці цілей, виз-наченні вихідних даних до них для стрільби із гармати та кулемету.

Тренуються у своєчасному виході разом з іншими екіпажами на пер-шу траншею. Тренуються у від-працюванні еле-менту в цілому.

Уважно слухають розбір своїх дій.

Виконують команди командира танка.

Механік вибирає маршрут руху, підтримує швидкість, бойову лінію взводу та одночасний вихід та оволодіння пе-реднім краєм противника.

Тренуються  у відпрацюванні елемента в цілому. Уважно слухають розбір своїх дій.

Виконують команди командира танка

Доповідають про напад бойових вертольотів. Навідник подає цілевказання на виявлення вер-тольотів противни-ка. Навідник веде вогонь на ураження. Тренуються у чітких діях під час відбиття удару вертольотів противника. Тренуються у від-працюванні навча-льного питання в цілому. Уважно слухають розбір своїх дій.

ІІІ. Заключна частина

  –  10хв.

- Нагадую  тему, мету заняття, як вона була досягнута, навчальні питання та ступінь їх відпрацювання;

- відзначаю що було добре, а та-кож негативні сторони в діях екіпажу;

- виставляю оцінки;

- даю завдання на самостійну підготовку;

-перевіряю наявність матеріаль-ного забезпечення;

  •  доповідаю командиру взводу про результати заняття.

Стоять в строю.

Слухають розбір.

Уточнюють свої недоліки,та шляхи їх усунення.

З'ясовують завдання на  самостійну підготовку.

  Командир танка

сержант                   = Іваненко=

      

5. ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОТНОГО ГОСПОДАРСТВА

5.1 Основні завдання ротного господарства

Ротне господарство організовується і ведеться у відповідності до вимог Статуту внутрішньої  служби Збройних Сил України та Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України затвердженого Наказом МО України №300 від 16.07.97 р.

Ротне господарство є складовою частиною військового господарства та його кінцевою ланкою. Воно призначене для забезпечення бойової підготовки та виховної роботи роти, задоволення матеріально-побутових та культурних потреб її особового складу. Для цього за ротою закріплюється приміщення згідно зі Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та виділяються необхідні матеріальні засоби.

Організація та ведення ротного господарства повинні бути спрямовані на створення умов, що забезпечують зразковий внутрішній порядок, зберігання, правильне утримання та використання озброєння, бойової техніки, транспорту і майна, що є у роті, а також підтримання охайного зовнішнього вигляду військовослужбовців.

Від вмілої та правильної організації та ведення ротного господарства залежить якість побутового обслуговування, матеріального забезпечення і збереження здоров`я особового складу роти.

Основними завданнями організації та ведення ротного господарства є:

  •  підтримання в постійній бойовій готовності озброєння, бойової техніки та транспорту;
  •  вчасне отримання та видача особовому складу роти належних матеріальних засобів та коштів;
  •  створення нормальних побутових умов, що сприяють успішному проведенню бойової підготовки особового складу роти;
  •  правильне використання, збереження, економне витрачання виділених коштів, а також казарменого інвентарю та навчальних посібників.

Ротне господарство організовує командир роти. Він керує ротним господарством і несе відповідальність за його стан та за забезпечення особового складу належними матеріальними засобами. Помічниками та виконавцями розпоряджень командира роти з питань ведення ротного господарства є командири взводів та старшина роти.

Посадові особи роти з питань ведення ротного господарства виконують свої обов'язки відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Зокрема, вони повинні:

  •  знати діючі накази, положення, настанови, керівництва та інструкції щодо ведення господарства роти;
  •  знати норми постачання матеріальних засобів та порядок забезпечення ними особового складу;
  •  здійснювати контроль за правильним використанням та витрачанням матеріальних засобів;
  •  проводити перевірки наявності та якісного стану матеріальних засобів у визначені строки;
  •  підтримувати порядок у відведених під розквартирування та для навчальної мети приміщеннях і на закріпленій за ротою території;
  •  доповідати за командою про всі виявлені у ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунені власними силами;
  •  організовувати та забезпечувати протипожежні заходи в приміщеннях, які займає рота.

Матеріальні засоби рота отримує через відповідні служби зі складів частини. Отримання (здавання) матеріальних засобів оформляється прибутковими (витратними) документами. Приймати та здавати майно роти без облікових документів забороняється.

Утримання та експлуатація закріплених за ротою приміщень та спеціального обладнання повинно забезпечувати:

  •  нормальні побутові та санітарно-гігієнічні умови для особового складу;
  •  пожежну безпеку;
  •  економні витрати пального, палива, електроенергії та води.

В усіх ротах повинен суворо дотримуватись встановлений порядок розміщення військовослужбовців, утримання, опалювання, провітрювання та освітлення приміщень, експлуатації казарменого інвентарю, меблів та іншого квартирного майна.

Розміщення військовослужбовців та вимоги до обладнання приміщень роти

Для розміщення військовослужбовців у кожній роті передбачаються такі приміщення:

  •  спальне приміщення для особового складу;
  •  народознавча світлиця;
  •  кабінет командира роти;
  •  кімната підготовки офіцерів до занять;
  •  кімната підготовки сержантів до занять;
  •  кімната для зберігання зброї;
  •  кімната побутового обслуговування;
  •  кімната для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців;
  •  кімната (місце) для занять фізичними вправами та спортом;
  •  кімната для вмивання;
  •  сушарня для просушування обмундирування і взуття;
  •  кімната (місце) для куріння й чищення взуття;
  •  душова кімната;
  •  туалет.

Обладнання входу в казарму (приміщення )

Перед входом до казарми встановлюється пристрій для чищення взуття 210х70 см. Він складається з металевої решітки 210х35 см, яка виготовляється з  заліза

25-мм і загнутої кутком, та дерев’яного щита з гумою 210х35 см. На відстані 1-1,5 м від входу встановлюється зварена металева підставка для чищення взуття 150х40х100 см, яка фарбується в сірий колір. На підставку навішуються скребки, дерев’яні ножі тощо. Збоку підставки знаходиться короб з кремом для взуття та ванна для миття взуття.

Вхідні двері оббиваються рейками і покриваються лаком. До нижньої частини дверей прикріплюється металева пластина шириною 20 см. Двері всіх приміщень казарми покриваються лаком. На дверях усіх кімнат на висоті

170 см до нижнього краю вивішуються таблички з назвою і номером кімнати.

Обладнання спального приміщення для особового складу.

Стіни спального приміщення повинні бути пофарбовані в палевий колір, стеля -у білий колір. Колони оббиваються офактуреною ДСП на висоту 120-140 см.

Над вікнами близько стелі, а там, де не дозволяє конструкція приміщення – трохи нижче стелі, на стіну закріплюється цільний карниз для штор. Карниз виготовляється із офактуреної ДСП під світле дерево шириною 18 см. Шторна тканина світло-жовтого кольору (однотонна) збирається “фалдами” і закріплюється до карнизу цвяхами. Довжина складок “фалд” 25-30 см. Довжина штор підбирається індивідуально до кожного спального приміщення і може коливатись від 30 до 35 см. Такі ж карнизи і штори вішаються на вікнах  усіх інших приміщень казарми. В світлицях штори довгі, на відстані 15 см від підлоги.

Ліжка, табурети, тумбочки нумеруються цифрами, які відповідають порядковим номерам військовослужбовців відповідно списку вечірньої перевірки підрозділу. Висота цифр – 3 см. Номери ставляться на ліжках – посередині в торцевій частині рамки у ногах; на табуретах – під кришкою сидіння, посередині верхньої  планки із всіх сторін; на тапочках казармених – на перехрещенні ремінчиків; на тумбочці – зліва і справа на дверях, на лицьовій стороні висувної шухляди тумбочки закріплюються ярлики розміром 20х50 мм, на яких вказуються військове звання, прізвище та ініціали військовослужбовця. Номери наносяться  білою фарбою. Дужки ліжок можуть нікеліруватися.

На ліжках, тумбочках, табуретках ставляться також інвентарні номери, дата видачі в експлуатацію і умовну назву військової частини і підрозділу: на дерев’яних виробах – на кришці (сидінні) з внутрішньої (нижньої) сторони, по центру або на задній стінці у лівому верхньому куті; на металевих ліжках клейма ставляться на рамах сіток в одному з кутів з внутрішньої сторони; на дерев’яних ліжках – на боковинах з внутрішньої сторони. Розмір цифр та букв – 7х14 мм.

Ліжка заправляються одноманітно. Для захисту від пошкоджень матраців закріплюється підстилка під матрац, яка виготовляється з цупкого матеріалу та по кутках прив’язується поверх сітки ліжка (з одного боку гумкою). Краї нижнього простирадла підвертаються навколо матрацу з трьох сторін (з боків і зі сторони голови). Верхнє простирадло, складається вдвоє по довжині, стелиться на нижнє і загинається під матрац із сторони голови. Ковдра заправляється під матрац з трьох сторін (з боків і зі сторони ніг) так, щоб один край лежав на кінці матраца. Ковдри мають бути одного кольору. В нижньому правому кутку одіяла пришивається на швейній машинці тканева нашивка білого кольору, у формі прямокутного трикутника (сторона трикутника – 10 см) для таврування, на яку ставиться місяць і рік видачі ковдри в експлуатацію.

Тапочки у денний час зберігаються під ліжком у ногах або на спеціальних стелажах у коридорі.

Рушники для обличчя складаються вдвоє, по довжині та вішаються на спинку ліжка у голові.

Рушники для ніг складаються втроє, та вішаються на нижню перекладину ліжка в ногах. На рушниках для ніг ставиться тавро “Н” розміром 20х25 мм.

На рушниках для миття у лазні ставиться тавро “Л” розміром 20х25 мм.

Приліжковий килимок, у день зберігається під ліжком у згорнутому стані на гачках, що підвішені до сітки ліжка в ногах. Відстань від сітки до килимка

15 см. Приліжкові килимки розміром 50 х 30 см виготовляються у ремонтних майстернях зі списаних ковдр. Замість килимків можуть використовуватися бавовняні (килимові) доріжки, які стеляться по всій довжині спального приміщення під ліжками на відстані 60-70см від ніжок ліжка в ногах. У денний час доріжки прибираються і зберігаються у встановленому місці.

Куртки і головні убори зберігаються на вішалках. Місця для них позначаються ярликами 50х20 мм із зазначенням прізвища та ініціалів військовослужбовця.

Речові мішки, індивідуальні засоби захисту, крім протигазів, зберігаються у шафах або на полицях у приміщеннях, визначених командиром частини.

Повсякденне обмундирування та поясний ремінь охайно укладають на ніч на табуретку (стілець), взуття ставиться в ногах біля ліжка.

В тумбочці у кожного солдата , сержанта – повинно бути в ящику – мило туалетне в мильниці, зубна щітка у футлярі, зубна паста, приладдя для гоління, внизу на полиці – щітка для чобіт, крем взуттєвий (зберігається у спеціальних чохлах – несесерах), зошити зі спеціальної підготовки, приладдя для письма .

При вході ліворуч підвішується дошка з оформованого ДСП розміром 200х300 см, на якій закріплений кімнатний термометр, графік контролю температури казарменого приміщення та опис меблі та майна (на  висоті 170 см) .

Обладнання кімнати для зберігання майна роти та особистих  речей військовослужбовців.

Для зберігання майна роти та особистих речей  військовослужбовців відводять окрему кімнату, яка обладнується полицями, шафами і вішалками для вішання одягу (плічка).

В кімнаті для зберігання майна роти зберігають: речі особистого користування солдатів і сержантів – у шафах. Місце зберігання закріплюють за військовослужбовцями (відділенням, взводом), інвентарні речі укладають у шафи і на полиці, особисті речі солдатів і сержантів – у сумки або валізи.

На кожне місце зберігання складається опис у трьох примірниках (1-й – у валізі, 2-й – у військовослужбовця, 3-й – у старшини).

У кімнаті мають бути:

  •  стіл письмовий, табуретка, тумбочка, шафи, ростомір, ступнемір, сантиметрова стрічка;
  •  книги обліку матеріальних засобів форми 26 і 37;
  •  книги обліку миття в лазні, заміни білизни і видачі мила;
  •  плакат про зберігання речового майна у підрозділі.

Порядок роботи кімнати встановлює командир роти. Отримання та видачу майна організовує старшина роти. Кімната опечатується старшиною і здається під охорону черговому роти. Ключі зберігаються у старшини роти або в іншого військовослужбовця, який відповідає за кімнату.

Майно окремих взводів, через відсутність у них кімнат, зберігається в приміщеннях одного з підрозділів за вказівкою старшого  командира.

Обладнання кімнати побутового обслуговування.

Для догляду за майном, його зберіганням, а також для побутового обслуговування особового складу в підрозділах обладнується кімната побутового обслуговування. В ній обладнуються такі місця: для ремонту та прасування обмундирування, для гоління, перукаря та шевця.

На стінах вивішуються наочні посібники (плакати), які мають бути в рамках під склом. Ширина рамки 5 см, розмір плакатів 84 х 61 см.

Порядок роботи кімнати побутового обслуговування визначає командир підрозділу. В кожній роті призначають нештатного перукаря та шевця, які у вільний від занять час повинні займатись покладеними на них  завданнями.

Поточний ремонт обмундирування, а також постійне чищення і просушування одягу проводять самі солдати і сержанти.

Старшина роти зобов’язаний стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту речового майна особового складу підрозділу і дбати про наявність ремонтного матеріалу.

Таблиця 1. Перелік матеріалів, обладнання та майна кімнати побутового   обслуговування

Найменування

Кількість

1

2

Обладнання

Стіл для гоління на три та більше місць

1 шт.

Дзеркала щодо кількості місць для гоління)

2-4 шт.

Електролампи настінні

3-5 шт.

Тумбочка для зберігання електрочайників

1 шт.

Столи для прасування

2-3 шт.

Колодки для виправлення головних уборів

1 комплект

Стіл для ремонту обмундирування

1 шт.

Табуретки

3-5 шт.

Шафа для зберігання предметів господарського вжитку, ремонтних матеріалів та фурнітури

1 шт.

Стіл складаний для шевців з ящиком для інструментів

1 шт.

Сидіння для шевця

1 шт.

Предмети господарського вжитку

Праски електричні з підставками

2-3 шт.

Машинки для підстригання волосся

1-2 шт.

Станок для гоління

1-2 шт.

Електрочайник

1 шт.

Щітки для одягу

2 шт.

Ножиці кравецькі

1 шт.

Серветки для гоління

3-10 шт.

Пеньюари для підстригання

2-3 шт.

Фартухи для шевців

1-2 шт.

Куски тканини для прасування

3-5 шт.

Продовження табл. 1

Найменування

Кількість

1

2

Матеріали, інструменти та фурнітура

Нитки бавовняні захисні, чорні або кольору полину

2 котушки

Нитки дратвені

100 г

Ганчір’я суконне, бавовняне, білизняне та інше

по 500 г

Косяки металеві

50 пар

Шурупи до косяків

300 г

Вішалка з тасьми

50 шт.

Тасьма біла, захисна, чорна

по 3 м

Цвяхи каблучні для підошви

по 200 г

Молоток шевський

1 шт.

Лапа шевська

1 шт.

Обценьки – кусачки

1 шт.

Ножі шевські

2 шт.

Рашпіль шевський кривий

1 шт.

Рашпіль шевський прямий

1 шт.

Брусок точильний

1 шт.

Викрутка

1 шт.

Шила прямі

3 шт.

Шила криві

3 шт.

Ручка гвинтова для шила

1 шт.

Напилок триграний

1 шт.

Вар взуттєвий

100 г

Голки ручні

25 шт.

Ґудзики формені , брючні , для білизни

По 50 шт.

Крючки і петлі кітельні та брючні

25-50 пар

Наочні  посібники (плакати)

Збереження  речового майна в підрозділах ЗС України

1 шт.

Догляд і ремонт обмундирування та взуття

1 шт.

Ранковий огляд

1 шт.

Правила підбору і припасування військового одягу та взуття

1 шт.

Норми забезпечення військовослужбовців строкової служби

Правила носіння військової форми одягу

1 шт.

1 шт.

Обладнання сушарні.

Сушарня для просушування обмундирування та взуття обладнується відповідно до вимог технічної експлуатації військових споруд.

Обладнання сушарні та розміщення в ній майна повинні відповідати правилам пожежної безпеки та виключати усяку можливість запалювання обладнання і майна під час просушування. У сушарні мають бути термометр та інструкція режимів сушіння майна.

Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати:

  •  під час сушіння взуття  + 400 С;
  •  під час сушіння шерстяних та хутряних виробів  + 600 С;
  •  під час сушіння бавовняного обмундирування  + 1100 С.

В кожній сушарні повинен бути термометр зі шкалою від +300 С до +1500 С.

Просушування одягу, взуття та іншого майна організовує старшина роти.

Кімната для вмивання.

Кімната для вмивання обладнується в окремому приміщенні казарми. Стіни кімнати, як правило, на висоту 160см обкладаються білою керамічною плиткою. Умивальники обладнуються з розрахунку один кран на 5-7 чоловік та не менше двох ванн для миття ніг на роту.

Фаянсові раковини умивальників установлюються посередині кімнати на металевому каркасі з двох боків, а ванни для миття ніг на висоті 45см від підлоги.

Вище кранів перед кожною раковиною в рамці на розподільній стіні каркасу монтуються дзеркала розміром 30х40 або 40х60см, а також полиці для туалетного приладдя та вішалки для рушників. На підлогу стеляться гумові килимки (тільки біля ванн для миття ніг).

Душова кімната.

В нових типових казармах в окремих приміщеннях обладнується кімната з душем на 2-3 кабіни та передпокій перед нею. У передпокої повинні бути

3-4 табурети, настінна вішалка на 10 гачків та дзеркало на стіні. На підлогу в передпокої та душовій стеляться 2-3 гумових килимки.

Туалет.

Приміщення туалету повинно утримуватись у чистоті, своєчасно дезінфікуватися та мати хорошу вентиляцію та освітлення.

Туалет обладнується кабінами з висотою бокових стінок 200 см, в тому числі відстань від підлоги до щита 20 см. Двері кабін обладнуються засувами,  що знаходяться на висоті 40 см від підлоги. Кабіни споруджуються із розрахунку одна на10-12 чоловік. Кабіни фарбуються масляною фарбою світло-сірого кольору.

На стінах проти кабін обладнуються пісуари із фарфорових унітазів зі зливом. Панель туалету на висоту 160 см обкладається білою керамічною плиткою, або фарбується масляною фарбою. Зовнішні туалети забезпечуються водонепроникними вигрібними ямами, не ближче 100 м від житлових приміщень.

Приміщення для занять спортом.

Обладнується в спеціальному приміщенні або відводиться місце в спальному приміщенні .

При цьому стіни покриваються фарбою номер 31, зверху на ширину

26 см залишається крейдова побілка, знизу на висоту 30 см фарбуються обідок у колір номер 34. Двері фарбуються у білий колір.

На двері кімнати ( у спеціально визначеному місці) на висоті 170 см від полу до нижнього зрізу вивішуються таблички з вказівкою номера кімнати та її призначення, а в середині кімнати на одній із стін на висоті 170 см опис майна .

При цьому там повинно знаходитись :

  •  шведська стінка; розбірні штанги;гантелі; перекладина;
  •  бруси; силові тренажери; килимові мати;
  •  дерев’яний поміст для занять з гирями .

Із розрахунку одночасного заняття не менш 10% особового складу.

Кімната (місце ) для чищення зброї.

В кімнаті (місці) для чищення зброї повинні бути столи для чищення (із розрахунку на одну третю частину особового складу підрозділу), мастило, матеріали і наочні посібники, плакати:

  •  щодо складання зброї ;
  •  щодо повного та неповного розбирання;
  •  витяг з огляду та технічного обслуговування зброї та боєприпасів;
  •  інструкції з правил та мір безпеки під час поводження зі зброєю та боєприпасами;
  •  витяг щодо типу мастил та матеріалів для чищення зброї.

Кімната підготовки офіцерів до занять.

У кімнаті повинні бути:

  •  стіл письмовий однотумбовий (універсальний) – 3 од.;
  •  стілець армійський напівжорсткий – 4-6 од .;
  •  шафа металева – 1 од.;
  •  шафа канцелярська – 1 од.;
  •  вішалка настінна на 5 крючків – 1 од.;
  •  документація командира взводу (курсового офіцера) – 1 комплект.

Народознавча світлиця.

Народознавча світлиця знаходиться у найбільш затишному, світлому приміщенні, яке здатне розмістити особовий склад підрозділу для проведення виховних заходів.

На зовнішній стороні вхідної двері вивішується табличка, на якій указують номер кімнати та її призначення, всередині кімнати - опис майна, який там знаходиться.

В народознавчій світлиці повинні бути:

  •  столи універсальні військові та стільці армійські згідно з кількістю особового складу підрозділу;
  •  настільні ігри ;
  •  технічні заходи пропаганди та музичні інструменти;
  •  підшивки газет;
  •  наочні посібники ;
  •  бібліотечка з літературою;
  •  стенди з наочною агітацією :
  1.  Державний герб України.
  2.  Акт проголошення незалежності України.
  3.  Військова присяга.
  4.  Моя Батьківщина.
  5.  Президент України.
  6.  Міністр оборони України.
  7.  Керівний склад Міністерства оборони України.
  8.  Державна влада України.
  9.  Новітня зброя – гарант безпеки.
  10.  Велика Перемога.
  11.  Місто, в якому ми несемо службу.
  12.  Де відпочити у звільненні.
  13.  Військова частина.
  14.  Наш підрозділ.
  15.  З життя підрозділу.
  16.  Державний прапор України.
  17.  Витяг з закону України “Про Збройні Сили України”.

18. “Збройні Сили України призначені для захисту незалежності ,

територіальної цілісності та недоторканості України”.

  1.  Матеріали з Конституції України.
  2.  Карта України.

Температура повітря у приміщенні повинна бути не менше ніж +18°С взимку, освітлення 100 люкс.

Дезінфекційний куток.

Повинні бути :

  1.  Настанова з профілактичної дезинфекції в підрозділах .
  2.  Мірний посуд 0,25; 0,5; 1л (банки вказаної ємкості)
  3.  Ємкість із щільно закритою кришкою, що пофарбована в темний колір з написом “10% розчин хлорного  вапна”.
  4.  Відро.
  5.  Ганчірки (250 гр.)
  6.  Фартух .
  7.  Окуляри.
  8.  Рукавиці.
  9.  Гумові чоботи.

Для проведення профілактичної дезинфекції в підрозділі необхідно :

а) розчином (250 г 10% розчину на відро води) намочити ганчірку й протерти тумбочки, спинки ліжок, дверні ручки, ланцюжки бачків, стільці, кришки вмивальників;

б) розчином (500 г 10% розчину на відро води ) обробити підлогу;

в) розчином ( 1л 10% розчину  на відро води )  обробити на висоту 1,5 м стінки в кабінках, пісуари та унітази;

г) розчином ( 2л 10% розчину на відро води) обробити підлогу й стіни.

Примітка:

  •  розчин хлорного вапна повинен зберігатися в захищеному від сонця місці (10% розчин хлорного вапна зберігає свою природність протягом 3 - х діб);
  •  у міру витрат хлорного вапна черговий підрозділу о 9.00 направляє днювального вільної зміни в кабінет №000 санітарної частини з 3-х літровою ємкістю за розчином хлорного вапна .

5.3. Порядок забезпечення речовим майном, норми забезпечення

Речове майно військовим частинам відпускається в установленому Міністерством оборони порядку і відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України норм забезпечення військовослужбовців речовим майном у мирний час, а також до затверджених Міністерством оборони норм утримання цього майна на одного військовослужбовця у військових частинах.

Перша видача речового майна особам, яких призвали на військову службу, здійснюється з прибуттям їх до місця служби та зарахуванням до списків частини. Парадно-вихідне обмундирування, ватні куртки та спеціальний одяг  видаються після розподілу та прибуття молодого поповнення у підрозділи частини. Наступна видача предметів речового майна відбувається після закінчення строків носіння раніше виданих речей. Призваним на військову службу водночас з новим одягом видається робочий бавовняний кітель та штани; а для виконання господарчих, будівельних робіт, обслуговування озброєння та техніки, крім того, із запасів частини (підрозділу) видаються робоча ватна куртка або фуфайка, головний убір відповідно до сезону та взуття. Солдати та сержанти строкової служби забезпечуються також рушниками для витирання ніг, тапочками для користування у казармі та приліжковими килимками.  Рушники для ніг видаються з числа тих, які відслужили строк як натільні, але ще лишились придатними для подальшого використання для ніг.

Військовослужбовцям, які знаходяться на казарменому положенні, видаються постільні речі: подушка, верхня наволочка для подушки,два простирадла, матрац та ковдра. Крім того, видається рушник для обличчя, а для миття у лазні рушник із тавром "Л".

Інвентарні речі відпускаються роті для видачі їх особовому складу у тимчасове особисте або групове користування. Речі, які видають для групового користування, закріпляються за старшиною роти.

У підрозділі як підмінний фонд постійно повинні утримуватись придатні для носіння бавовняний одяг та взуття (5-7 комплектів з числа предметів, у яких закінчився термін дії ). На взуття підмінного фонду ставиться тавро "ПФ" та тавро з визначенням строку видачі у носіння. Отримує зі складу військової частини, видає особовому складу роти та веде облік речового майна старшина роти.

Обмундирування та взуття, які видають для носіння військовослужбовцям, повинні бути чітко підібрані та підігнані за розміром тіла, щодо зросту, повноти. Припасування (підбір) одягу та взуття відбувається на складі частини у момент обміру особового складу, який зроблено у підрозділі (медичній частині). Якщо є потреба, то відбувається припасування обмундирування, яке здійснюється штатним кравцем під керівництвом начальника речової служби.

На предметах одягу (кашкетах, беретах, куртках, мундирах, сорочках верхніх солдатських, галстуках, брюках) взутті та спорядженні, яке видають військовослужбовцям строкової служби, ставиться в підрозділах старшиною роти тавро №3 з позначенням номера військового квитка військовослужбовця. Це тавро ставиться після закінчення припасування одягу, має прямокутну форму 62х20 мм, цифри записані в один ряд.

Норми забезпечення військовослужбовців речовим майном визначаються кількістю предметів, що видаються на одну особу, та терміни їх носіння (експлуатації).

Таблиця 2. Норма № 8 забезпечення речовим майном солдатів і сержантів строкової служби ЗСУ

№

з/п

Найменування предметів

Солдати

Прим.

Кількість

предметів

Термін     носіння

1

2

3

4

5

1.

Берет шерстяний

1

т.сл.

2.

Шапка-вушанка із штучного хутра

1

т. сл.

3.

Куртка зимова

1

т. сл.

4.

Куртка і брюки шерстяні

1 компл.

т. сл.

5.

Сорочка

2 шт.

т.сл.

6.

Галстук

1 шт.

т.сл.

7.

Рукавички шерстяні

1 пара

т.сл.

8.

Рукавиці бавовняні теплі

1 пара

на зимовий період

9.

Кашкет польовий бавовняний

1 шт.

т. сл.

10

Костюм польовий бавовняний

1 компл.

9 міс.

11

Куртка польова бавовняна утеплена

1 шт.

т.сл.

12

Брюки польові бавовняні утеплені

1 пара

3 роки

13

Шкарпетки бавовняні

12 пар

т.сл.

14

Черевики хромові

1 пара

т. сл.

15

Черевики з високими берцями

1 пара

9 міс.

16

Тапочки казармені

1 пара

т.сл.

17

Майка

1 шт.

т.сл.

18

Труси

1 шт.

т.сл.

19

Білизна натільна

5 компл.

т.сл.

20

Білизна тепла

1 компл.

т.сл.

21

Рушник

5 шт.

т.сл.

22

Рушник банний

1 шт.

т.сл.

23

Ремінь поясний

1 шт.

т.сл.

24

Ремінь брючний

1 шт.

т.сл.

Норма видачі мила

Видача мила особовому складу проводиться згідно з нормами №60 наказу МО України від 01.10.1998 №350.

  •  На помивку о/с в лазні – 100 гр. (солдатського чи господарського 62%)
  •  На гігієнічні потреби – 200 гр. (туалетне на місяць)
  •  На санітарно-гігієнічні потреби – 100 гр. (господарське):

- кухарям і пекарям;

- підсобним працівникам їдалень;

- фахівцям, які задіяні на роботах із забрудненням.

Якщо немає мила туалетного, в межах встановленої норми дозволяється заміняти його милом господарським і навпаки.

Порядок миття особового складу в лазні

Миття особового складу в лазні проводиться щотижня з обов’язковою одночасною заміною повного комплекту натільної та постільної білизни. Заміна білизни теплої здійснюється один раз на два тижні. Контроль за повнотою охоплення миттям особового складу підрозділу, особливо осіб, що знаходилися в добовому наряді або прибувають із відрядження, покладається на командира підрозділу.

Розмір речей

  •  Розмір онуч – 90х30 см (нових);
  •  Розмір рушника – 96х45 см (після прання);
  •  Розмір килимка – 50х30 см.

Таблиця 3. Норма № 2 забезпечення речовим майном офіцерів і прапорщиків Збройних Сил України

Обмундирування

№

Найменування предметів

Кількість предметів

Термін     носіння

1

2

3

4

1

Кашкет шерстяний

2

4

2

Берет шерстяний

1

2

3

Шапка вушанка з овчини

1

3

4

Пальто зимове

1

4

5

Плащ демісезонний

1

3

6

Джемпер

1

4

7

Плащ -  накидка з чохлом

1

6

8

Кітель шерстяний

2

4

9

Брюки шерстяні

3 пари

4

10

Куртка і брюки шерстяні

1 к-т

2

11

Сорочка

2 шт

1

12

Галстук

2

1

13

Кашне

2

5

14

Рукавички шерстяні

1 пара

2

15

Кашкет польовий бавовняний

1 шт.

2

16

Костюм (куртка і брюки) польовий бавовняний

   1 компл.

2

17

Куртка польова бавовняна утеплена

1 шт.

3

18

Брюки польові бавовняні утеплені

1 пара

6

Продовження табл. 3

№

Найменування предметів

Кількість предметів

Термін     носіння

1

2

3

4

Взуття

19

Напівчоботи хромові утеплені

1

2

20

Напівчеревики хромові

1

2

21

Черевики з високими берцями

1

2

Білизна

22

Білизна натільна

2 к-т

1

23

Білизна тепла

1

2

24

Шкарпетки бавовняні

2 пари

1

25

Шкарпетки шерстяні

1

1

Спорядження

26

Ремінь поясний

1

5

27

Сумка польова

1

7
5.4. Порядок забезпечення продовольством, норми забезпечення

Продовольче забезпечення у мирний час організовується і здійснюється на підставі наказу Міністра оборони України №402 від 09.12.2002 року “Положення щодо продовольчого забезпечення у мирний час.”

Військовослужбовці, які мають право на одержання продовольчого пайка, прибувши у військову частину зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира частини з будь-якого прийому їжі (сніданку, обіду, вечері) в залежності від часу прийому їжі.

Підставою для зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство. Він є документом, що підтверджує до якої дати і за якими нормами задоволений військовослужбовець. У тому випадку, коли військовослужбовець втратив атестат на продовольство (загублений, викрадений) він зараховується на продовольче забезпечення на підставі його рапорту, в якому вказує причину відсутності атестата та до якої дати він забезпечений продовольством. Одночасно проводиться запит дубліката атестата з військової частини, що видала атестата на продовольство. При порушеннях, пов’язаних з використанням атестата на продовольство (приховання атестата чи знищення його), або розбіжності даних рапорту з дублікатом атестата військовослужбовець притягається до відповідальності.

Військовослужбовці, що забезпечуються продовольством, під час вибуття із військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого прийому їжі в залежності від часу їх вибуття на підставі наказу командира частини з видаванням атестата на продовольство.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань» затверджено норми харчування і норми заміни продуктів харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань.

Зазначеною Постановою тимчасово призупинено виплату встановленої вартості норм харчування за період відпустки військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам вищих військових навчальних закладів крім військовослужбовців строкової військової служби і курсантів вищих військових навчальних закладів із числа сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування або в яких один із батьків загинув під час виконання обов'язків військової служби, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці у зв’язку з хворобою.

Для особового складу ЗС України в залежності від норм забезпечення встановлено триразовий прийом їжі. Згідно з вимогами Статуту  внутрішньої служби час між прийомами їжі не повинен перевищувати 7 годин. З урахуванням цього під час складання розпорядку дня військової частини сніданок планується до початку занять, обід – після кінця  основних занять, вечеря – за 2-3 години до сну. Після обіду, не менш ніж за 30 хвилин не дозволяється проводити заняття чи роботи. Прийом їжі в точно встановлені розпорядком дня години, впливає на апетит та засвоювання їжі.

Таблиця 4. Норма № 1 – загальновійськова
Найменування продукту
Кількість на одну людину на добу, грамів
1
2

Хліб із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного першого сорту

350

Хліб із борошна пшеничного першого сорту

400

Борошно пшеничне першого сорту

50

Борошно пшеничне другого сорту

15

Крупи різні

120

Макаронні вироби

40

М'ясо

200

Риба

150

Жири тваринні топлені, маргарин

15

Олія

25

Сир сичужний твердий

15

Масло

30

Яйця курячі, штук (на тиждень)

2

Цукор

70

Сіль, сіль йодована

25

Чай

1,2

Лавровий лист

0,2

Перець

0,3

Гірчичний порошок

0,3

Оцет

1

Томат-паста

6

Дріжджі хлібопекарські сухі або пресовані

0,5

Продовження табл. 4.
Найменування продукту
Кількість на одну людину на добу, грамів

1

2

Картопля і овочі (кількість)

у тому числі:  картопля

900

600

Капуста

130

Буряки

30

Морква

50

Цибуля

50

Огірки, помідори, коріння, зелень

40

Сухофрукти

або соки фруктові (плодово-ягідні)

20

100

Полівітамінний препарат типу «Гексавіт», драже

(видається з 15 березня по 15 червня)

1

Додатковий пайок

До норми №1(Загальновійськова) для військовослужбовців строкової служби, які призначені для несення служби у варті

(Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року № 193)

Найменування продуктів

Кількість на одну

людину на добу, г

Хліб із суміші житнього грубого молотіння і пшеничного борошна першого сорту

50

Хліб з пшеничного борошна першого сорту

100

Крупа різна

70

М’ясо

50

Жири тваринні топлені, маргарин

5

Масло тваринне

15

Цукор

20

Чай

1

Овочі свіжі, всього

10

Морква

5

Цибуля

5

Норми забезпечення щодо калорійності під час триразового харчування наступні:

сніданок  – 30-35%;

обід            – 40-45%;

вечеря  – 30-20%.

Приготування їжі має бути закінчено за 30 хвилин до встановленого розпорядком дня терміну її приймання. До початку роздавання їжі лікар (фельдшер) разом із черговим частини повинен перевірити її якість, здійснити контрольне зважування порцій, а також перевірити санітарний стан приміщень їдальні, столово-кухонного посуду та інвентарю. Крім того, командиром військової частини або за його вказівкою одним із його заступників щоденно перевіряється якість приготування їжі.

Перевірка якості їжі та контрольне зважування порцій командир частини або його заступники здійснюють у залі їдальні. Записи про результати перевірки вносяться до книги обліку контролю за якістю приготування їжі. У визначений час черговий частини дає дозвіл на видавання їжі.

Військовослужбовці строкової служби приходять до їдальні у чистому взутті та одязі строєм разом із старшиною, який керує, або одним із заступників командирів взводів. В їдальні забороняється приймати їжу в головному уборі, польовій утепленій куртці, спеціальному (робочому) одязі. Військовослужбовці, які перебувають у добовому наряді, харчуються у визначений командиром частини час. Хворим, які перебувають у медичному пункті частини, їжа готується за нормами лікувального пайка і доставляється за розпорядженням начальника медичного пункту; для військовослужбовців, які потребують дієтичного харчування, їжа готується окремо.

Таблиця 5. Норма видачі хліба, масла, цукру, м'яса та риби

№

з/п

Найменування

продуктів

Усього

Сніданок

Обід

Вечеря

1.

Хліб житній

350

100

150

100

2.

Хліб пшеничний

400

150

100

150

3.

Цукор

 70

  25

 20

 25

4.

М’ясо (консерви)

200/150

  100/75

100/75

-

5.

Риба (консерви)

150/120

-

-

150/120

6.

Масло солдатам

 30

   15

-

 15

7.

Масло курсантам

 50

   25

-

  25

Середні норми виходу готової продукції з 100 г сирого м’яса

Вид

оброблення

Яловичина

Баранина

Свинина

Телятина

1

кат.

2

кат.

1

кат.

2

кат.

жирна

м’ясна

обрізна

Варена

46

42

48

46

58

51

49

45

Смажена

48

-

47

43

64

58

56

44

Тушкована

47

43

52

-

-

-

-

-

Котлети

100

95

-

-

-

112

112

-

Середні норми виходу готової продукції з 100 г риби

Найменування продукту

Під час варіння

Під час смаження

Свіжа

Солона

Свіжа

Солона

Судак

52

61

58

66

Лящ

55

61

60

66

Щука

52

61

58

67

Тріска з головою

57

58

60

63

Тріска без голови

74

79

77

84

  Камбала

56

54

60

60

Окунь морс. з гол.

54

58

59

63

Окунь морський без голови

72

78

77

83

Сиг

56

-

62

-

5.5. Організація обліку і зберігання майна роти та особистих речей солдат, сержантів

Облік наявності, руху і якісного (технічного ) стану матеріальних засобів у підрозділі організовує командир підрозділу. Облік ведеться за наступними формами облікових документів:

  •  книга обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі форма №26);
  •  книга обліку матеріальних засобів, що виданим у тимчасове користування (форма № 37);
  •  опис матеріальних засобів (форма № 65);
  •  книга обліку миття у лазні, заміни білизни, видачі мила.

Облік матеріальних засобів (окрім бронетанкової, автомобільної техніки і майна, а також інженерної техніки і пального) ведеться старшиною в цілому за підрозділ, як правило, в одній книзі обліку (форма № 26). На кожен вид матеріальних засобів (озброєння, боєприпаси, інженерне майно, засоби індивідуального захисту, речове, квартирно-експлуатаційне майно і т.ін.) у книзі обліку відокремлюється розділ.

Первинні записи в книзі обліку проводяться у відповідній службі військової частини, наступні–старшиною підрозділу. Первинні записи затверджуються підписом начальника служби.

Матеріальні засоби, які надійшли чи були відправлені (здані) із підрозділу, оприбутковуються (списуються) за книгою обліку в той-же день. Дані книги обліку повинні відображати наявність матеріальних засобів на кожний день. Матеріальні засоби, що видані у тимчасове користування, з обліку підрозділу в книзі обліку (форма № 26) не списуються.

Книга обліку миття у лазні, заміни білизни і видачі мила ведеться старшиною підрозділу.

Облік і видача мила туалетного особовому складу для туалетних потреб і миття в лазні проводиться тричі на місяць (01, 11, 21 числа) по 100 грамів із підтвердженням у отриманні у графах 5, 7, 9.

Мило господарське на санітарно-гігієнічні потреби видається на місяць уперед особовому складу по 100 грамів із підтвердженням в отриманні у графі 11. У кінці граф підбивається підсумок виданого мила і підтверджується підписом старшини підрозділу.

Облік миття особового складу в лазні ведеться в графах 12, 15, 18, 21, 24, де ставляться відповідні позначки “+”, якщо особа відсутня – “-”.

Особовий склад добового наряду, варти миється в лазні за командою старшого із числа прапорщиків (сержантів), призначеного командиром (згідно з встановленим графіком), про що робиться відмітка у книзі обліку миття у лазні, заміни білизни і видачі мила.

Проти прізвищ військовослужбовців, яких немає у підрозділі, робиться позначка відповідно: відрядження – “К”, у відпустці – “В”, на лікуванні у медичних закладах – “Х”, під арештом – “А”.

Окремо для миття особового складу мило у лазні не видається.

Заміна натільної та постільної білизни відображується у відповідних графах позначками “+” і “-”, при цьому заміна білизни натільної проводиться у лазні, а постільної – у підрозділі в день миття вранці або ввечері.

Після кожного миття особового складу підрозділу облік відвідування лазні та заміни білизни підтверджується підписами командира і старшини підрозділу.

Форма книги обліку миття у лазні, заміни білизни і видачі мила (лівий бік)

№

з/п

Військове

звання

Прізвище та ініціали

Дата 01________

Дата 11_______

Дата 21_______

Кількість мила туалетного, г

Підпис про отримання мила

Кількість мила туалетного, г

Підпис про отримання мила

Кількість мила туалетного, г

Підпис про отримання мила

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1.

2.

3.

4.

30.

Видачу провів:          ___________        ___________         ____________

                                     (підпис)                    (підпис)                (підпис)  

(правий бік книги)

Дата____

Дата_______

Дата_______

Дата_______

Дата_______

Дата_______

Кількість мила господарського, г

Підпис про отримання мила

миття

Видано

білизни

миття

Видано

білизни

миття

Видано

білизни

миття

Видано

білизни

миття

Видано

білизни

натільна

постільна

натільна

постільна

натільна

постільна

натільна

постільна

натільна

постільна

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

Командир підрозділу: ________  _______   _______    ________    _________

                              (підпис)    (підпис)    (підпис)    (підпис)       (підпис)

Старшина підрозділу: ________  _______   _______    ________    _________

                              (підпис)    (підпис)    (підпис)    (підпис)       (підпис)

Відповідальність військовослужбовців за втрату і розкрадання майна та порядок його списання

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов’язків, визначені у постанові Верховної Ради України № 243 від 23 червня 1995 р. “Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі”, та у постанові Кабінету Міністрів України № 880 від 02 листопада 1995 р. “Про затвердження Переліку військового майна, нестачу або розкрадання якого, відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості”.

Військовослужбовці, які посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого військового майна, притягаються до матеріальної відповідальності. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, суспільно-правової, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність у випадках:

- заподіяння прямої дійсної шкоди;

- протиправної їх поведінки;

- причинного зв’язку між протиправною поведінкою і наявністю шкоди;

- вини у заподіянні шкоди.

Військовослужбовці за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою деяких видів військового майна несуть матеріальну відповідальність у кратному розмірі вартості цього майна:

а) у десятикратному розмірі:

- вогнепальна і холодна зброя;

- боєприпаси;

- вибухові речовини і засоби підриву;

- засоби активної оборони;

- засоби бронезахисту.

б) у п’ятикратному розмірі:

- костюм бавовняний ватяний;

- куртка і брюки утеплені;

- шоломофон танковий;

- тілогрійка та шаровари ватяні;

- валянки;

- рукавиці хутряні;

- кожух;

- інвентарні речі;

- засоби індивідуального захисту шкіри;

- ПЕОМ та периферія до них;

в) у трикратному розмірі:

  •  запасні частини до радіостанції;
  •  запасні частини стабілізатора озброєння;
  •  запасні частини кулеметів;
  •  інструмент механіка-водія;
  •  вогнегасник ОУ-2;
  •  годинники танкові;
  •  жилет рятувальний;
  •  ізолювальний протигаз;
  •  брезент укриваний;
  •  біноклі (усіх типів); 
  •  приціли (усіх типів);
  •  прилади нічного бачення (усіх типів);
  •  далекоміри;
  •  запасні частини та приладдя до оптичних приладів;
  •  дизельне паливо;
  •  оливи моторні;
  •  рідина охолоджувальна;

г) у двократному розмірі:

  •  переносні радіостанції;
  •  телефонні апарати;
  •  акумуляторні батареї, що використовуються для радіостанцій та технічних засобів охорони;
  •  запасні частини і приладдя до радіо і телеапаратури;
  •  м’ясо, молоко, риба і продукти їх переробки;
  •  крупи різні та борошняні вироби.

Під час втрати військовослужбовцем речового майна нові речі на заміну втрачених не видаються. За рішенням командира частини йому видаються придатні для носіння, але такі, що були у користуванні, предмети речового майна. Командиром частини за фактом втрати призначається службове розслідування; за наявності достатніх підстав винні повинні притягуватися до встановленої законом матеріальної, дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Списання з обліку матеріальних засобів, що зняті з озброєння (постачання), а також які стали непридатними після закінчення встановлених термінів експлуатації (збереження, придатності), якщо вони за своїм якісним технічним) станом не можуть бути відремонтовані (приведені в стан придатності) і використані за прямим призначенням, оформляється: актами (форма 12) – озброєння і техніки, що враховуються за номерами і технічним станом; актами (форма 13) – інших матеріальних засобів.

Акти на списання спеціальних установок (агрегатів, устаткування), змонтованих на шасі колісних (гусеничних) машин (причепів) складаються окремо на установку (агрегат, устаткування) і базову машину (причіп).

Автомобільна, бронетанкова техніка списується тільки після зняття установленого на них устаткування.

Акти на списання матеріальних засобів складаються комісіями, що призначаються командиром військової частини, а якщо є потреба – старшим начальником.

До складу комісій обов'язково включаються посадові особи, що є фахівцями з матеріальних засобів, що підлягають списанню. У комісію зі списання меблів, казарменого інвентарю і протипожежного устаткування повинен входити представник квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону).

Під час визначення якісного (технічного) стану матеріальних засобів комісія керується:

  •  стандартами, описами, формулярами (паспортами), технічними умовами й іншими документами, що визначають вимоги до якісного (технічного) стану відповідних матеріальних засобів;
  •  ознаками і технічними показниками категорійності, установленими відповідними посібниками, настановами, положеннями та інструкціями;
  •  термінами служби (експлуатації, збереження, придатності) матеріальних засобів, установленими наказами Міністра оборони (заступників Міністра оборони) та інструкціями начальників відповідних органів управління Збройних Сил;
  •  підтвердженням якісного аналізу, якщо якісний (технічний) стан матеріальних засобів може бути визначено тільки на підставі проведених іспитів чи лабораторних досліджень.

Голова і члени комісії, що підписали акт на списання матеріальних засобів, а також командир (начальник), що затвердив цей акт, несуть відповідальність за правильність висновку про якісний (технічний) стан матеріальних засобів, що списуються, визначення призначення (використання) їх після списання.

Акт на списання матеріальних засобів, що затверджується командиром військової частини, складається в одному екземплярі.

Акт на списання матеріальних засобів, що подається на затвердження вищому командиру (начальнику), складається в двох екземплярах. Обидва екземпляри акта разом із клопотанням про затвердження подаються командиром військової частини за командою. Під час подання клопотання про списання озброєння і техніки, на які заведені формуляри (паспорти), до акта обов'язково додаються повністю оформлені та заповнені на день складання акта формуляри (паспорти).

Після затвердження акта перший його екземпляр повертається у військову частину і є підставою для списання за книгами і картками обліку зазначених у ньому матеріальних засобів. Другий екземпляр акта з відміткою в ньому про знищення формуляра (паспорта) зберігається в справах органа управління того командира (начальника), що затвердив акт. Речове майно, що видане в особисте користування військовослужбовцям строкової служби, після закінчення встановлених термінів носіння вилучається і здається на склад військової частини, де воно розсортовується на придатне для використання без ремонту  (після ремонту) і непридатне–таке, що підлягає списанню.

Речове майно, що підлягає списанню, перевіряється комісією, призначеною командиром військової частини.

Матеріальні засоби, що втрачені внаслідок загибелі, знищення, незаконної витрати і розкрадань, а також зіпсовані та передчасно стали непридатними, списуються з книг обліку у відповідній службі військової частини на підставі наказів командира військової частини й актів комісій після записів утрат у книгу обліку нестач.

Запис утрат у книгу обліку нестач дозволяє начальнику відповідної служби не вимагати законного списання втрат, що є у наявності у книзі обліку нестач.

Комісією, призначеною наказом командира військової частини, у залежності від виду втрачених матеріальних засобів, що підлягають списанню, складаються акти (форма 12) на списання озброєння і техніки, що враховуються по номерах за технічним станом.

Для встановлення винних осіб і розміру нанесеного збитку, а також для визначення потреби віднесення частини чи повної суми цього збитку за рахунок держави командиром військової частини призначається адміністративне розслідування, а за наявності ознак злочину порушується карна справа.

В залежності від результатів розслідування командиром частини приймається рішення про відшкодування заподіяного збитку і відповідальності винної особи, а також про оформлення документів на одержання інспекторського свідчення.

5.6. Організація обліку, зберігання та видачі зброї та боєприпасів у підрозділі

Командири (начальники) завжди повинні мати точні дані про наявність і стан зброї та боєприпасів ( під стрілецькою зброєю мається на увазі: бойові револьвери, пістолети, гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети-кулемети, кулемети, сигнальні пістолети, ручні гранатомети, запасні стволи кулеметів, пристрої, для навчальних стрільб (ПНС), спортивна та навчальна зброя, зброя спеціального призначення, а під боєприпасами–бойові, навчальні патрони до бойової зброї, патрони до спортивної зброї, сигнальні та освітлювальні засоби, вибухові пакети та інші вибухові речовини, ручні гранати і запали до них, реактивні протитанкові гранати). Вони зобов'язані забезпечити їх охорону, облік, зберігання і використання, який виключав би можливість втрат та крадіжок. Командири підрозділів повинні особисто перевіряти наявність і комплектність усієї зброї та боєприпасів після закінчення занять, стрільб та навчань.

Командир військової частини в наказі про організацію служби військ та бойового навчання (про організацію службової діяльності) визначає порядок зберігання, видачі зброї та боєприпасів, вивозу зброї та боєприпасів у місця збору за тривогою, а також призначає осіб, відповідальних за облік і зберігання зброї та боєприпасів. Забезпечення обліку і надійного зберігання зброї та боєприпасів є одним із найважливіших обов'язків командирів (начальників).

Одним із найважливіших пунктів обов’язків командира взводу є:

- досконало знати і вміло володіти всіма видами озброєння і техніки взводу, правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність. Не менше 1 разу на 2 тижні перевіряти наявність, стан та облік зброї та боєприпасів.

Командири (начальники) та інші службові особи, які не вжили заходів щодо забезпечення зберігання зброї та боєприпасів, а також особи, які здійснили крадіжки або допустили втрати зброї та боєприпасів, притягуються до відповідальності згідно із законодавством.

Порядок обладнання кімнат для зберігання зброї та боєприпасів

Для розміщення і зберігання зброї та боєприпасів у підрозділах передбачаються кімнати зберігання зброї.

Двері кімнати зберігання зброї замикаються на два міцні та надійні замки, один із яких внутрішній, другий – навісний або два внутрішніх. Перед входом у кімнату зберігання зброї збоку на стіні вивішується на висоті 150см від підлоги до його нижнього краю рамка розміром 100 х 80см з витягом із Кримінального кодексу України про відповідальність за крадіжки зброї та боєприпасів. Напис витягу із Кримінального кодексу України робиться без нахилу прямими літерами на жовтому тлі: заголовки – червоним кольором, текст – чорним кольором. Висота літер тексту – 20мм, висота цифр – 40мм, висота заголовних літер – 50мм. Витяг із Кримінального кодексу України вставляється у дерев’яну рамку, яка покрита лаком, шириною 40 мм.

На зовнішньому боці дверей кімнати зберігання зброї вивішується табличка з назвою та номером кімнати. Під табличкою з номером кімнати вивішується табличка, на якій зазначається, яка посадова особа забезпечує кімнату зберігання зброї та якою печаткою опечатується.

Всередині кімнати зберігання зброї на стіні на висоті 150см від підлоги до її нижнього зрізу вивішується дошка документації розміром 150х90см з шириною рамки 4см.

Документи на дошці документації кріпляться під склом (оргсклом) формату А4 в дерев’яній рамці, яке може зніматись, і містять у собі:

- інструкцію з порядку користування ТЗО;

- інструкцію на випадок несанкціонованого спрацювання;

- інструкцію черговому роти з прийому та здавання чергування;

- інструкцію черговому роти з видачі та прийому зброї та боєприпасів;

- заходи безпеки під час видачі зброї та боєприпасів посадовими особами.

В інструкції черговому роти з видачі та прийому зброї та боєприпасів передбачається, що для отримання зброї військовослужбовці заходять у кімнату зберігання зброї по одному (виключаючи випадки дії особового складу по тривозі).

Двері ставниць із середини, а задні стінки з зовнішньої сторони, оббиваються залізом. Для освітлення кімнати зберігання зброї на випадок вимикання промислової електромережі встановлюються гасові лампи на висоті двох метрів від підлоги та автоматичне освітлення електричної лампи від АКБ.

У раніше побудованих типових казармах дозволяється мати кімнату зберігання зброї :

  •  з трьома капітальними і однією з металевими ґратами стіною;
  •  з розсувними (або що відчиняються) дверима з гратами, які виготовлені відповідно до вимог;
  •  у віконних прорізах, вентиляційних люках приміщень для зберігання зброї повинні бути надійно вмонтовані металеві грати з чарунками не більше 150х150 мм з діаметром прута не менше 10 мм. Прути ґрат зварюються між собою на кожному перехрещенні.

У суцільних, оббитих металевим листом дверях кімнати зберігання зброї обладнується оглядове вікно, яке прикрите склом із внутрішнього боку кімнати. Дозволяється встановлювати металеві ґратчасті двері, які виготовляються відповідно до вимог.

Кімнати зберігання зброї, які проектуються і будуються заново, повинні відповідати таким вимогам:

-  ізольовані від інших приміщень, з капітальними стінами, міцними перекриттями на стелі та підлозі. Внутрішні стіни (перегородки) за міцністю відповідають спарованим гіпсобетонним панелям товщиною не менше 80 мм кожна, з прокладеними між ними сталевими гратами або цегляній стінці завтовшки не менше 120 мм, армовані сталевою сіткою;

-  обладнані двома дверима з надійними замками, у цьому разі зовнішні – дощані одностворчасті товщиною не менше 40 мм, оббиті з двох боків оцинкованим покрівельним залізом, із загином країв листа на торець дверей, внутрішні – ґратчасті залізні. Зовнішні двері з оглядовим вікном розміром 100х100 мм замикаються на два внутрішніх замки і запечатуються. Внутрішні ґратчасті двері замикаються на внутрішній або навісний замок, обрамлення дверних прорізів кімнати зберігання зброї виготовляється із заліза;

-  віконні прорізи з середини приміщення або між рамами обладнуються сталевими ґратами. Кінці прутів ґрат у віконних прорізах забиваються у стіну на глибину не менше 30 мм і заливаються бетонним розчином. Грати, які встановлюються у дверні, віконні прорізи і для зміцнення стін (перегородок), повинні бути із сталевого прута діаметром не менше 15 мм. Прути зварюються на кожному перехрещенні, утворюючи чарунки не більше 150x150мм.

На вентиляційних вікнах або люках встановлюються металеві грати з чарунками розміром не більше 100x100 мм, які виключають можливість проникнення в приміщення. Отвори у стінах, які призначені для проходження інженерних мереж, повинні мати діаметр не більше 200 мм.

Перекриття стелі, підлога і стіни місць зберігання зброї та боєприпасів повинні бути міцними і виключати можливість проникнення до неї. У разі зруйнування стін, стелі, віконних прорізів, дверей повинні спрацьовувати ТЗО.

Дозволяється не встановлювати охоронну сигналізацію, яка повинна спрацьовувати у разі зруйнування стін та стелі, у місцях зберігання зброї та боєприпасів, де стеля із залізобетонних плит, а стіни побудовані із цегли товщиною не менше 30 см  або із залізобетону.

Порядок обладнання місць зберігання зброї та боєприпасів звуковою і світловою сигналізаціями

Кімната зберігання зброї обладнується охоронною електрозвуковою і світовою сигналізаціями, яка повинна відповідати наступним вимогам:

Мати резервні  джерела живлення.

Конструкція ТЗО повинна забезпечувати їх спрацювання під час відкривання  місць зберігання, а також у разі пошкодження проводки.

Усі сигнальні пристрої (пульти) повинні мати добре видимі контрольні датчики їх робочого стану.

ТЗО повинні мати вивід сигнального пристрою: від кімнат зберігання зброї підрозділів на пульт чергового військової частини, від дверей кімнат, де зберігається зброя, у приміщенні чергового військової частини, від сховищ зі зброєю і боєприпасами та від ставниць для зброї у кімнаті, для зберігання зброї для попередньої варти у вартовому приміщенні – на пульт начальника варти; крім того, від сховищ з бойовою технікою, стоянок боєкомплекту літаків, приміщень для ремонту зброї - на пульт чергового парку.

Конструкція сигналізації повинна виключати можливість її механічного вимкнення навіть на короткий час. Якщо неможливе встановлення промислової охоронної сигналізації, то дозволяється використовувати пристрої, які виготовлені фахівцями військової частини.

Обладнані двома і більше рубежами охоронно-пожежної сигналізації (згідно з вимогами), виконаними з прихованими виводами до щитка електроживлення, зі встановленими датчиками на вікнах, дверях, люках, стінах, стелі, підлозі, що спрацьовують у разі відчинення (руйнування) або під час спроби проникнення сторонніх осіб у місця зберігання зброї.

Мати сильнодіючий звуковий сигнал (так, щоб було чутно у всьому підрозділі).

Відповідальність за обладнання місць зберігання зброї та боєприпасів, у тому числі і ТЗО, несе командир підрозділу. Контроль за правильною експлуатацією ТЗО, їх справністю здійснює начальник штабу батальйону.

Справність охоронної та пожежної сигналізації перевіряється:

  1.  командиром підрозділу – щоденно;
    1.  начальником варти (оператором ТЗО) – під час розпечатування (запечатування) об'єкта, що охороняється;
    2.  черговим військової частини і підрозділу – під час приймання (здавання) чергування.

Відкриття (закриття) місць зберігання зброї у позаслужбовий час та вихідні (неробочі) та святкові дні проводиться тільки з дозволу чергового військової частини .

Табло світової сигналізації кімнати зберігання зброї виготовляється прямокутної форми у вигляді коробки розміром 60х15х15 см, поділяється на дві однакові половини, в яких встановлюється 2 патрони з електричними лампочками малої потужності 25-40 В; скло табло фарбується з середини: ліве – синім, праве – червоним кольором; на цих табло зверху наносяться фарбою жовтого кольору надписи відповідно: на синьому склі – “Зачинено”, на червоному – “Відчинено”. Вивішуються табло над вхідними дверми кімнати зберігання зброї на відстані 20 см від верхнього зрізу дверей. При зачинених дверях кімнати зберігання зброї повинно світитись табло синього кольору з надписом “Зачинено”, при відчинених дверях чи під час пошкодження проводки повинно світитись табло червоного кольору з надписом  “Відчинено”, а також  спрацювати сигнальний пристрій у чергового частини і звукова сигналізація, сигнальний пристрій якої знаходиться в середині кімнати зберігання зброї. Проводка сигналізації виконується приховано, конструкція сигналізації повинна виключати можливість її відмикання.

Сигналізація повинна бути постійно ввімкненою і мати прихований вихід від сигнального пристрою:            

  1.  від кімнат для зберігання зброї підрозділів до чергової частини;
    1.  від шаф з пістолетами, які знаходяться у кімнаті чергового військової частини у вартове приміщення – до начальника варти;
      1.  від сховищ зі зброєю і боєприпасами, від зброї у вартовому приміщенні – до начальника варти;
      2.  від сховищ з бойовою технікою, приміщень для ремонту зброї – до чергового парку військової частини.

Облік зброї та боєприпасів у  підрозділі

У підрозділі облік зброї та боєприпасів ведеться за такими документами:

1). за книгою видачі зброї та боєприпасів роти;

2). за відомістю закріплення зброї за особовим складом;

3). за книгою обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі;

4). за книгою обліку матеріальних засобів, які видані у тимчасове користування;

5). за книгою огляду, перевірки наявності, стану збереження зброї та боєприпасів у підрозділі;

6). за роздавально-здавальною відомістю .

Книга видачі зброї та боєприпасів, книга огляду, перевірки наявності стану, зберігання зброї та боєприпасів чергового підрозділу або чергового військової частини постійно знаходяться у кімнаті зберігання зброї підрозділу та у шафі для зберігання пістолетів офіцерів і прапорщиків відповідно.

Для контролю за збереженням боєприпасів, які завантажені на транспортні засоби, та встановлення відповідальності водія складаються супроводжувальні листи, а на боєприпаси, які завантажені на бойову техніку – пакувальні листи.

Всі документи щодо обліку зброї та боєприпасів, які ведуться у підрозділі та чергового військової частини, реєструються у штабі військової частини.

У книзі обліку зброя обліковується комплектно згідно з номенклатурою та за зразками (видами) разом із належним до неї запасним індивідуальним комплектом запасного інструменту і приладдя. На кожний зразок (вид) зброї у книзі виділяється необхідна кількість сторінок (залежно від обсягу руху даної зброї). У кінці книги приділяється декілька сторінок для ведення номерного обліку всієї зброї. Звіряння обліку підрозділу з обліковими даними служби РАО військової частини записуються окремим рядком на кожній сторінці номенклатури зброї.

Боєприпаси до зброї відраховуються за номенклатурою із зазначенням найменування, виробничих даних на патронах за кількістю .

Книги обліку озброєння і боєприпасів ведуться до повного їх використання і після цього зберігаються у діловодстві штабу частини протягом трьох календарних років. Достроково заміняти або знищувати їх у будь-яких випадках забороняється.

Записи в книгах обліку робляться чорнилами (пастою), розбірливо, без виправлень і підчисток. Виправлення допущених помилок проводиться шляхом закреслення неправильного запису так, щоб закреслене було чітко видно. Новий запис завіряється підписом особи, яка веде облік, з зазначенням дати.

Книга обліку зберігається у командира підрозділу.

Зброя закріплюється за особовим складом строкової служби під особистий підпис у відомості закріплення зброї за особовим складом, яка реєструється в штабі військової частини. Відомість складається на роту, повзводно, за підписами командирів взводів і зберігається у командира роти.

Назва, серія, номер і дати видачі зброї, закріпленої за військовослужбовцями строкової служби (виданої зі складу офіцерам і прапорщикам) записується у військовий квиток військовослужбовця (посвідчення офіцерів і прапорщиків). Кожний запис про видачу (здачу) зброї завіряється підписом командира підрозділу (начальника штабу) і скріплюється гербовою печаткою військової частини. Приймання зброї від особового складу підрозділу проводиться шляхом списання його у відомості закріплення зброї за особовим складом.

У разі вибуття військовослужбовців строкової служби з військової частини на термін понад 30 діб зброя здається на склад. Зберігати у підрозділі незакріплену зброю забороняється. На період звільнення особового складу з військової служби та його призову командирам підрозділів дозволяється закріпляти за особовим складом, який залишився, по декілька одиниць зброї під їх особистий підпис у відомості про закріплення зброї. У цьому випадку додаткова зброя у військовий квиток військовослужбовця не записується.

Військовослужбовцю, який відбуває у відрядження зі зброєю, у посвідчення про відрядження записується вид, номер зброї та кількість виданих до неї патронів, із зазначенням найменування, виробничих даних на патронах та їх кількості. Запис скріплюється підписом особи, яка підписала посвідчення про відрядження, і гербовою печаткою військової частини. У книзі видачі зброї та боєприпасів, після дати видачі черговим військової частини записується дата повернення цього військовослужбовця згідно з даними, вказаними у його посвідченні про відрядження.

Найменування, кількість, номери зброї та боєприпасів, які призначені для озброєння команди (варти), записуються у посвідчення про відрядження старшого команди (варти). Номер і дата посвідчення про відрядження та дата

повернення відрядження записуються у книгу видачі зброї та боєприпасів підрозділу (чергового військової частини).

У разі прибуття до місця призначення зброї та патрони, якщо вони вже непотрібні для виконання службового завдання, здаються на короткотермінове зберігання у військову частину або начальнику зонального відділу, (відділення) Служби правопорядку у Збройних Силах України за місцем відрядження.

Здача військовослужбовцями зброї та патронів на короткотермінове зберігання у військову частину або начальнику зонального відділу (відділення) Служби правопорядку у Збройних Силах України проводиться згідно із записами у книзі видачі зброї та боєприпасів. Для цього в книзі видачі зброї та боєприпасів визначається окремий розділ або починається окрема книга прийому зброї та боєприпасів на короткотермінове зберігання.

Зберігання зброї та боєприпасів у підрозділах

У підрозділах зброя і боєприпаси до неї, у тому числі й навчальні, зберігаються у кімнаті зберігання зброї.

Кімната зберігання зброї постійно охороняється особами добового наряду. З темної пори доби і до світанку в кімнаті повинно бути ввімкнене світло, а вікна зачинені світломаскувальними шторами.

У кімнаті зберігання зброї вивішується опис матеріальних засобів із зазначенням кількості ставниць, шаф, ящиків та іншого майна, які зберігаються у цій кімнаті. В описі вказуються їх інвентарні номери і якою печаткою вони запечатані. Опис підписується командиром роти.

ОПИС

матеріальних засобів, які знаходяться у кімнаті № 7

№

Найменування матеріальних засобів

Інвентарний

номер

Кількість

1

Ставниці для зброї

11399996

3

2

Ящики з боєприпасами

11399996

2

3

Шафи для приладів

11399996

1

4

Стелаж для сумок гранатних

11399996

1

5

Стіл

11399996

1

Всього : 5 (п’ять) найменувань

Відповідальний за збереження :  

Забороняється утримувати в кімнаті зберігання зброї шанцевий інструмент, протигази та інше майно, крім бронежилетів, протигазів та іншого спеціального майна для особового складу підрозділів, посилення охорони об'єктів варт або підрозділів з протидії диверсіям і терористичним актам.

У тому випадку, коли в одній кімнаті зберігання зброї знаходяться зброя та боєприпаси декількох підрозділів однієї військової частини, наказом командира військової частини призначається відповідальний за порядок розміщення, зберігання і забезпечення збереження зброї та боєприпасів, який підписує опис майна кімнати.

Місця зберігання зброї та боєприпасів для особового складу підрозділу посилення охорони об'єктів варт, підрозділу з протидії диверсіям і терористичним актам та конкретна кількість зброї та боєприпасів для виконання вищезазначених завдань визначаються у наказі командира військової частини на період навчання.

Автомати, карабіни, гвинтівки, кулемети, пристрої для навчальної стрільби (ПНС), ручні гранатомети, запасні стволи до кулеметів, багнети зберігаються у ставницях, боєприпаси – у металевих шафах або ящиках, які замикаються.

Ставниці зі зброєю, шафи і ящики з боєприпасами, а також кімнати зберігання зброї повинні замикатися й запечатуватися мастиковими печатками: ставниці – печаткою чергового підрозділу, шафи і ящики з боєприпасами - печаткою старшини підрозділу, кімната зберігання зброї – печаткою чергового підрозділу та командира підрозділу (за його відсутності – старшини підрозділу).

Ставниці, шафи зі зброєю повинні знаходитися у справному стані, замикатися і запечатуватися.

На кожній ставниці, шафі, ящику закріплюється ярлик із зазначенням підрозділу, військового звання, прізвища та ініціалів відповідальної особи, номера ставниці, шафи, ящика та номера печатки, якою їх запечатують.

Ярлик на ставницю зі зброєю ( розмір 140х100 мм)

Ярлик на шафу з боєприпасами ( розмір 110 х 70 мм)

У ставниці, шафі, сейфі зі зброєю вивішується опис із зазначенням виду й кількості зброї та боєприпасів, які в них зберігаються. Опис підписує і вносить до нього зміни командир підрозділу (начальник штабу) в день отримання (здавання) зброї або боєприпасів зі складу (на склад).

ОПИС ЗБРОЇ

що зберігається у ставниці № 7

№

з/п

Найменування зброї

Складає на:

2.11.2000

7.07.2001

1

5,45 мм автомат АК - 74

21

20

2

Магазин до АК - 74

84

80

3

Багнет-ножі до АК - 74

21

20

4

7,62 мм  гвинтівка СВД

1

1

5

Гранатомет  РПГ – 7в

3

3

Командир роти:      к-н                Буглак

“___” ______________ 200 ___ р

Біля кожного гнізда ставниці (шафи) наклеюється (закріплюється) ярлик, із зазначенням виду, номера зброї, військового звання, прізвища та ініціалів особи, за якою закріплена зброя.

Ярлик біля гнізд ставниць

У ящику з патронами повинен бути опис, підписаний командиром підрозділу. В описі зазначається найменування, виробничі дані на патрони та їх кількість.

У разі зберігання магазинів та стрічок до зброї у спорядженому вигляді термін зберігання їх не повинен перевищувати трьох років. Якщо термін зберігання перевищує три роки, то магазини і стрічки розряджаються, проводиться технічний огляд боєприпасів і цими ж боєприпасами споряджуються інші магазини і стрічки, які є при зброї, у тій же кількості, на той же термін. У ящику зі спорядженими магазинами і стрічками повинен знаходитися графік перезарядження магазинів.

Патрони однієї номенклатури, які зберігаються у підрозділі, повинні утримуватися з однаковими виробничими даними, зазначеними на патронах.

Навчальна зброя і навчальні боєприпаси, зберігаються окремо від бойових. За відсутності окремої ставниці дозволяється зберігати навчальну зброю разом із бойовою зброєю. У цьому випадку місце для зберігання навчальної зброї позначається написом "НАВЧАЛЬНА  ЗБРОЯ" і відокремлюється перегородкою. Навчальні патрони зберігаються в окремому, металевому запечатаному замкненому ящику в кімнаті зберігання зброї.

Спортивна зброя зберігається разом із бойовою. Місце її зберігання позначається написом "СПОРТИВНА ЗБРОЯ". Патрони до спортивної зброї можуть зберігатися окремо або разом із бойовими патронами.

Ключі від ставниць і кімнати зберігання зброї повинні бути постійно у чергового підрозділу, а ключі від шаф і ящиків з боєприпасами – у старшини підрозділу. Передавати ключі іншим особам заборонено.

Запасні ключі в пеналі, запечатаному командиром підрозділу, зберігаються у чергового військової частини в замкненому металевому ящику. Замки (у тому числі від сейфів та столів) у випадку втрати (пропажі) ключів від них негайно замінюються.

Видача зброї та боєприпасів у підрозділах.

Видача зброї та боєприпасів особовому складу на навчання, заняття, для несення вартової служби, а також для чищення здійснюється під особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів, при цьому повинен бути присутнім відповідальний за зберігання зброї та боєприпасів.

Зброя особовому складу видається черговим підрозділу за розпорядженням командира або старшини підрозділу.

Розпечатування (запечатування) кімнати зберігання зброї у службовий час проводиться з дозволу командира або старшини підрозділу та в їх присутності, про що черговим підрозділу в книзі видачі зброї та боєприпасів робиться запис (дата, час, хто дав дозвіл, з якою метою відкривалася кімната зберігання зброї, час її закриття, військове звання, підпис, ініціали та прізвище чергового підрозділу). Запис робиться кожного разу після закриття кімнати зберігання зброї. Відповідна службова особа про своє рішення щодо відчинення кімнати зберігання зброї повідомляє чергового військової частини. В поза службовий час (вихідні) відчинення відбувається з дозволу чергового військової частини.

КНИГА

видачі зброї та боєприпасів 1 роти

№

з/п

Видано

Повернено

Дата

Найменування  зброї (боєприпасів)

Кількість

Військове звання,

прізвище та ініціали

Підпис про одержання зброї (боєприпасів)

Дата

Кількість

Підпис про прийняття зброї (боєприпасів)

1.

13.09.

2002

Автомат АК-74 №3484567

1

Ряд. Іщенко Д.М.

Іщенко

13.09.

2002

1

Іщенко

2.

13.09.

2002

Автомат АК-74 №5673452

1

Ряд Макович І.М.

Макович

13.09.

2002

1

Макович

3.

13.09.

2002

Автомат АК-74 №3345567

1

С-нт Мерзлікін Д.В.

Мерзлікін

13.09.

2002

1

Мерзлікін

4.

13.09.

2002

Багнет - ніж до АК-74 №567

1

Ряд Іщенко Д.М.

Іщенко

13.09.

2002

1

Іщенко

5.

13.09.

2002

9мм пістолет Макарова

ЕП № 7750

1

Л-т Каниш О.С.

Каниш

13.09.

2002

1

Каниш

Патрони для варти видаються старшиною підрозділу тільки з дозволу командира підрозділу. Патрони для чергового підрозділу видаються старшиною підрозділу за особистим розпорядженням чергового військової частини.

Зброя і боєприпаси, які визначені згідно з наказом командира військової частини для складу варт інших підрозділів військової частини, видаються начальнику варти під його підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів. Начальник варти видає цю зброю і патрони за роздавальною відомістю військовослужбовцям із зазначенням найменування, кількості та номерів зброї та найменування, виробничих даних на патронах та кількості патронів під особистий підпис.

Особиста зброя офіцерів і прапорщиків підрозділу та патрони до неї видаються черговим військової частини у порядку, визначеному командиром військової частини.

Навчальні патрони на заняття видаються старшиною підрозділу керівнику заняття під особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів.

У разі оголошення тривоги (збору) зброю і боєприпаси офіцерам і прапорщикам дозволяється видавати за картками. У цьому випадку запис у книзі видачі зброї та боєприпасів не робиться. Картки реєструються в книзі реєстрації облікових документів служби РАО військової частини.

Ящики з пістолетами та боєприпасами рядового і сержантського складу (офіцерів і прапорщиків) підрозділу одержує зі складу РАО військової частини старшина підрозділу під особистий підпис у завчасно підготовленій накладній. Старшина підрозділу перевіряє цілісність ящиків, печаток, замків і засувів. Далі перевіряє наявність пістолетів і боєприпасів, знову замикає та запечатує ці ящики і під охороною вивозить їх у район зосередження.

Прибувши в район зосередження, старшина підрозділу відмикає ящики з пістолетами і боєприпасами, перевіряє їх наявність і за командою прямих начальників видає особовому складу під особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів.

Для скорочення часу на видачу стрілецької зброї та патронів особовому складу у разі тривоги у кінці книги видачі зброї та боєприпасів підрозділу завчасно  робиться відповідний запис (список військовослужбовців, назви закріплених за ними видів та номерів зброї, кількість патронів), який за потребою уточнюється під час видачі зброї і боєприпасів. Зброя і патрони військовослужбовцям строкової служби видаються під їх особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів.

У разі оголошення тривоги (збору) пістолети і патрони солдатів і сержантів, а також пістолети офіцерів і прапорщиків доставляти до місць збору дозволяється у переносних, обладнаних засувами, запечатаних металевих ящиках, які повинні бути обладнані так, щоб уникати доторкання пістолетів один до одного або зі стінками та кришкою ящика.

Якщо пістолети і патрони не видаються, ящики з пістолетами і боєприпасами замикаються, запечатуються мастиковою печаткою старшини підрозділу і здаються під охорону призначеному добовому наряду.

Після закінчення тривоги (збору) всі пістолети та боєприпаси перевіряються відповідними командирами (начальниками) (за кількістю, номерами, комплектністю, серією боєприпасів) і у встановлений термін здаються черговому військової частини (на склад РАО військової частини).

У всіх випадках видачі зброї командир взводу і командири відділень повинні пильнувати, щоб підлеглі брали тільки закріплену за ними зброю.

У разі усунення вартового від несення вартової служби перед відправленням його у розташування підрозділу (військової частини) начальник варти повинен вилучити у нього зброю і патрони, про що він робить запис у постовій відомості. Вилучені зброя і патрони здаються у підрозділ начальником варти після зміни варти.

Для військових частин скороченого складу і військових частин, які мають підрозділи охорони, патрони для варти і чергового підрозділу зберігаються у кімнаті чергового військової частини у металевому ящику, запечатаному печаткою чергового військової частини. Видача боєприпасів варті, що споряджається, і черговому підрозділу здійснюється за книгою видачі зброї та боєприпасів.

Видача навчальної зброї та патронів відбувається так само, як і бойової.

ВИСНОВОК

У сучасний період приділяється постійна увага підвищенню рівня управління усіма сторонами економічного і суспільного життя держави, яке вимагає від керівного складу глибокого вивчення теорії управління, оволодіння сучасними методами роботи, прояви творчості та ініціативи.

Ці вимоги стосуються  кожного з генералів і офіцерів Збройних Сил України.

Компетентність, загострене почуття нового, здатність взяти на себе відповідальність за рішення складних завдань, своєчасно помітити та підтримати ініціативу, мобілізувати волю і енергію особового складу – ось якості, які зараз є необхідними для військового керівника.

Боєздатність і боєготовність військ – головна турбота командирів і начальників усіх ступенів як у воєнний, так і в мирний час.

Подальше скорочення Збройних Сил, реалізація концепції їх розбудови значно ускладнює процес управління підрозділами, потребує постійного пошуку нових і вдосконалення існуючих форм та методів роботи командирів і штабів щодо керівництва військами. Складність завдань, що покладені на управління, потребує посилення уваги до проблем його наукового обґрунтування. Втілення в життя основної вимоги "навчати війська тому, що необхідно на війні" може  бути здійснено офіцерами  та генералами, які досконало володіють теорією та практикою, науково обґрунтованими формами та методами управлінської діяльності щодо керівництва військами в мирний час.

ДОДАТКИ

Список використаної літератури

  1.  Конституція України. – Харків: Ранок, 1996.
  2.  Статути Збройних Сил України. Київ, 1999.
  3.  Закон України від 5.10.2000 р. “Про Збройні Сили України”
  4.  Закон України від 21.01.2000 р. “Про державну таємницю”
  5.  Наказ Міністра оборони України №300 від 16.07.1997р. “Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України”.
  6.  Наказ Міністра оборони України №350 від 22.07.1998р. “Про введення в дію Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час”.
  7.  Постанова Кабінету Міністрів України №426 від 29.03.2002р. “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України  та інших військових формувань”.
  8.  Наказ Міністра оборони України №402 від 22.07.1998р. “Про введення в дію Положення про продовольче забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час”.
  9.  Наказ Міністра оборони України №201 від 14. 08. 1995 р. “Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі”
  10.   Наказ Міністра оборони України №341 від 28.12.1995р.  “Про затвердження  Переліку військового майна, нестача  або  розкрадання  якого  відшкодовується винними        особами       у        кратному       співвідношенні        до       його      вартості”.
  11.   Наказ Міністра оборони України №359 від 29.06.2005р. “Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України”.
  12.   Програма бойової підготовки  танкових підрозділів. - К.: Варта,  2006р.
  13.   Рекомендації з організації і методики проведення занять з бойової підготовки. – Київ., 2005р.
  14.   Організація повсякденної діяльності в підрозділі. Навчально-методичний посібник за загальною редакцією А.М. Сиротенка – Харків.: 2005р.
  15.   Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки. К., 2006р.

Для нотаток

Для нотаток

Навчальне видання

Автори:

Олексій Миколайович Бриксін

Олег Валерійович Стаховський

Юрій Володимирович Цепляєв

УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДРОЗДІЛІВ

Навчально – методичний посібник

Відповідальний за випуск  Ю.Д. Цепляєв

Редактор  Т.В. Філоненко

Коректор  С.А. Попова

Комп'ютерна обробка та верстка О.М. Бриксіна

Підписано до друку

       Формат 60х84/16            Папір офсетний                     Друк – ризографія

Друк. арк. 4,75                Гарнітура Таймс                    Умовн. друк. арк.- 4,42

       Замовлення №                Поз.27-07                                Тираж    прим.  

       

Гвардійський ордена Червоної Зірки факультет військової підготовки

імені Верховної Ради України Національного Технічного Університету

"Харківський Політехнічний  Інститут"

Друкарня  Гвардійського ордена Червоної Зірки факультету військової підготовки

імені Верховної Ради України Національного Технічного Університету

"Харківський Політехнічний  Інститут"

61034, м. Харків-34, вул. Полтавський шлях, 192,

тел. 372-61-67, додатковий 3-48




1. Проанализируйте диаграмму
2. Когнитивные процессы и эволюция
3. тематичне планування з англійської мови для 5 класу на ІІ семестр 2014 р
4. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ по организации и проведению педагогической практики студентов 3 курса ГОС 2000
5. вариант 19 ноября 1 Теплоход рассчитан на 1100 пассажиров и 30 членов ко
6. Горечавка желтая
7. жизнь после жизни1
8. социально мировоззренческая общественно политическая Профессиональные склонности- запускающие ме
9. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 4
10. от дверей до дверей

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе