Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
№1,0,1,1,1,90
Видавничий кооператив «Червона калина» заснований
-1918 р.
+1921 р.
-1931 р.
-1939 р.
№2,0,1,1,1,90
Видавничий кооператив «Червона калина» заснували
-українські письменники
+колишні вояки УСС та УГА
-колишні ув’язнені
-робітники
№3,0,1,1,1,90
Головним директором видавничого кооперативу «Червона калина» був
-Іван Тиктор
+Осип Навроцький
-Михайло Качковський
-Іларіон Свєнціцький
№4,0,1,1,1,90
Матеріали з історії княжих і козацьких часів, белетристичні твори воєнної тематики видавав
+видавничий кооператив «Червона калина»
-товариство ім. М. Качковського
-Галицько-Руська Матиця
-«Українська преса»
№5,0,1,1,1,90
Видавничий кооператив «Червона калина» видавав
-сільськогосподарську літературу
+спогади, альбоми, співаники
-образотворчі листівки
-науково-прикладну літературу
№6,0,1,1,1,90
Михайло Матчак, Іван Тиктор, Лев Лепкий були членами управи
-Галицько-Руської Матиці
+видавничого кооперативу «Червона калина»
-товариства ім. М. Качковського
-«Української преси»
№7,0,1,1,1,90
Місячний журнал «Літопис Червоної калини» був присвячений
+дослідженню української воєнної історії
-підвищенню освітнього рівня населення
-питанням землеробства
-проблемам літературної критики
№8,0,1,1,1,90
За 18 років діяльності «Червона калина» видала
-18 книг
-48 книг
+80 книг
-120 книг
№9,0,1,1,1,90
Видавничий кооператив «Червона калина» був ліквідований через
+прихід більшовиків у 1939 р.
-фінансові проблеми
-суперечки членів кооперативу
-внутрішню реорганізацію
№10,0,1,1,1,90
Видавництво «Червона калина» засноване
-у Києві
-в Коломиї
+у Львові
-у Харкові
№11,0,1,1,1,90
Видавництво «Червона калина» було відновлене
+у Нью-Йорку
-у Львові
-у Торонто
-у Празі
№12,0,1,1,1,90
Видавництво «Червона калина» було відновлене
-у 1941 р.
+у 1949 р.
-у 1963 р.
-у 1991 р.
№13,0,1,1,1,90
Власником видавництва і випозичальні книжок «Ізмарагд» у Львові був
-Осип Навроцький
+Михайло Матчак
-Лев Лепкий
-Іван Тиктор
№14,0,1,1,1,90
Повне зібрання творів М. Черемшини, В. Стефаника, мистецьку збірку «Екслібрис», твори молодих письменників та класиків для шкільної молоді надрукувало видавництво
+«Ізмарагд» у Львові
-«Червона калина»
-«Українська преса»
-Галицько-Руська Матиця
№15,0,1,1,1,90
Львівську філію краківського «Українського видавництва» очолив
-Осип Навроцький
+Михайло Матчак
-Лев Лепкий
-Іван Тиктор
№16,0,1,1,1,90
Серію «Книжки для всіх» для масового читача, наукові праці «Географія України» В. Кубійовича, «Старий Галич» Я. Пастернака, шкільні підручники, твори письменників Центральної і Східної України опублікувало
-«Червона калина»
+«Українське видавництво»
-Галицько-Руська Матиця
-«Українська преса»
№17,0,1,1,1,90
Релігійне видавництво «Нове життя» у Кракові та видавництво «Волинь» у Рівному очолював
+Іван Тиктор
-Осип Навроцький
-Михайло Матчак
-Лев Лепкий
№18,0,1,1,1,90
У видавництві «Клюб Приятелів Української Книжки» (Канада) перевидавав найбільші довоєнні книги «Велика історія України», «Історія українського війська», «Історія української культури»
+Іван Тиктор
-Осип Навроцький
-Михайло Матчак
-Лев Лепкий
№19,0,1,1,1,90
Автором ілюстрованого альбому «Українські Січові Стрільці у 20-ліття виступу (1914–1920)», опублікованого у 1937 р., був член видавничого кооперативу «Червона калина»
-Осип Навроцький
-Михайло Матчак
+Лев Лепкий
-Іван Тиктор
№20,0,1,1,1,90
Видавничий концерн «Українська преса» заснований
-1921 р.
+1925 р.
-1937 р.
1945 р.
№21,0,1,1,1,90
Видавничий концерн «Українська преса» заснував
-Осип Навроцький
-Михайло Матчак
-Іоанн Гуркевич
+Іван Тиктор
№22,0,1,1,1,90
Часописи «Новий час», «Народна справа» видавав
-видавничий кооператив «Червона калина»
+видавничий концерн «Українська преса»
-Галицько-Руська Матиця
-Товариство ім. М. Качковського
№23,0,1,1,1,90
Серії дешевої художньої літератури «Ранок», «Українська бібліотека», «Бібліотека аматорського театру», «Музична бібліотека» видавав
-видавничий кооператив «Червона калина»
+видавничий концерн «Українська преса»
-Галицько-Руська Матиця
-Товариство ім. М. Качковського
№24,0,1,1,1,90
До друку серії листівок та поштових марок залучали знаних художників у
-«Червоній калині»
+«Українській пресі»
-Галицько-Руській Матиці
-Товаристві ім. М. Качковського
№25,0,1,1,1,90
Спільно з Іваном Крип’якевичем літературу енциклопедичного характеру («Велика історія України», «Історія української культури», «Всесвітня історія») видавав
-Осип Навроцький
+Іван Тиктор
-Михайло Матчак
-Іоанн Гуркевич
№26,0,1,1,1,90
Свої представництва у Коломиї, Луцьку, Станіславові, Перемишлі, Стрию, Яворові відкрила
-«Червона калина»
+«Українська преса»
-Галицько-Руська Матиця
-Товариство ім. М. Качковського
№27,0,1,1,1,90
Свої представництва в Австрії, Аргентині, Бразилії, Канаді, Румунії, США, Чехословаччині відкрила
-«Червона калина»
+«Українська преса»
-Галицько-Руська Матиця
-Товариство ім. М. Качковського
№28,0,1,1,1,90
В окупованому французами Іннсбруку в особливо несприятливих умовах налагодив видання українських текстів, самовчителів англійської та французької мов, поштівок, ікон для біженців з України
-Осип Навроцький
+Іван Тиктор
-Михайло Матчак
-Лев Лепкий
№29,0,1,1,1,90
Ініціатором заснування галицької матиці для видання національної літератури на зразок інших слов’янських матиць виступив
+Іоанн Гуркевич
-Антін Петрушевич
-Михайло Куземський
-Микола Устимович
№30,0,1,1,1,90
Галицько-Руська Матиця заснована
-1837 р.
+1848 р.
-1856 р.
-1863 р.
№31,0,1,1,1,90
Намір видавати для народу за найменшою ціною корисні книги, що сприятимуть утвердженню віри і звичаїв, розвитку красномовства, письма, ремесел, економіки, педагогіки, був задекларований в уставі
-«Червоної калини»
-«Української преси»
+Галицько-Руської Матиці
-Товариства ім. М. Качковського
№32,0,1,1,1,90
Описував рукописи та стародруки, досліджував історію і фонди львівських наукових бібліотек, працював помічником бібліотекаря
+Іларіон Свєнціцький
-Антін Петрушевич
-Іван Наумович
-Іван Кревецький
№33,0,1,1,1,90
Упорядковував архів рукописів і стародруків А. Петрушевича
-Яків Головацький
-Іван Наумович
-Іван Кревецький
+Іларіон Свєнціцький
№34,0,1,1,1,90
Працюючи у бібліотеці Народного Дому, І. Свєнціцький познайомився з
+І. Франком
-Лесею Українкою
-Михайлом Грушевським
-Михайлом Драгомановим
№35,0,1,1,1,90
Укладачем бібліографічних покажчиків, що інформують про зміст і структуру фондів бібліотек музею Ставропігійського інституту та Народного Дому, був
+Іларіон Свєнціцький
-Антін Петрушевич
-Іван Наумович
-Іван Кревецький
№36,0,1,1,1,90
Бібліографував рукописи й одиниці друку не лише з точки зору змісту, інформаційних даних, художнього оформлення, а й поліграфічних особливостей і вимог
-Антін Петрушевич
-Іван Наумович
+Іларіон Свєнціцький
-Іван Кревецький
№37,0,1,1,1,90
Спеціальну поїздку на Україну, в Росію та Білорусію для закупівлі книжок і рукописів, а також для ознайомлення з фондами наукових бібліотек здійснив
-Антін Петрушевич
-Іван Наумович
-Іван Кревецький
+Іларіон Свєнціцький
№38,0,1,1,1,90
На Бойківщині та Лемківщині І. Свєнціцький зібрав чимало
-історичних карт
+цінних стародруків
-нотолінійних видань
-інкунабул
№39,0,1,1,1,90
З метою поповнення бібліотечного фонду музею Ставропігійського інституту І. Свєнціцький встановив тісні наукові контакти з науковими бібліотеками та вченими
-Польщі
+Болгарії
-Чехословаччини
-Праги
№40,0,1,1,1,90
У 1920–1930-х рр., незважаючи на переслідування польської влади, І. Свєнціцький підтримував широкі ділові контакти з книготорговельними установами й бібліотеками
+Радянського Союзу
-США
-Канади
-Австрії
№41,0,1,1,1,90
У квітні 1924 р. у Празі організовано спеціальну виставку з нагоди 350-річчя книгодрукування на Україні при допомозі
-Антіна Петрушевича
-Івана Наумовича
+Іларіона Свєнціцького
-Івана Кревецького
№42,0,1,1,1,90
На спеціальній виставці з нагоди 350-річчя книгодрукування на Україні, організованій у квітні 1924 р. у Празі, експонувались праці
-українських малярів
+українських книжкових графіків
-українських музикантів
-українських істориків
№43,0,1,1,1,90
І. Свєнціцький докладно проінформував у кореспонденціях-репортажах про Міжнародний конгрес бібліотекарів
-у Празі
+у Римі
-у Москві
-у Торонто
№44,0,1,1,1,90
У львівському журналі «Живая мысль» вів під псевдонімом бібліографічну рубрику
-Антін Петрушевич
-Іван Наумович
-Іван Кревецький
+Іларіон Свєнціцький
№45,0,1,1,1,90
У статті «Бібліотеки і музеї м. Львова» І. Свєнціцький подав загальний огляд структури книжкових фондів
-трьох бібліотек
+чотирьох бібліотек
-шести бібліотек
-усіх бібліотек Львова
№46,0,1,1,1,90
У статті «Українські наукові книгозбірні у Львові» І. Свєнціцький найдетальніше розглянув структуру фондів та діяльність бібліотеки
-Народного Дому
-Наукового товариства ім. Шевченка
-музею Ставропігійського інституту
+Музею українського мистецтва
№47,0,1,1,1,90
І. Свєнціцький досліджував пам’ятки писемності та діяльність великих книгозбірень
+Київської Русі
-Галицько-Волинського князівства
-доби національно-визвольних змагань
-ХІХ ст.
№48,0,1,1,1,90
І. Кревецький перебував на посаді бібліотекаря бібліотеки НТШ
-5 років
-15 років
+25 років
-35 років
№49,0,1,1,1,90
Унікальну колекцію видань із всесвітньої історії, історії філософії, археології, карт, рисунків, слов’янських стародруків, рукописів зібрав
-Іларіон Свєнціцький
-Іван Кревецький
+Антін Петрушевич
-Михайло Качковський
№50,0,1,1,1,90
А. Петрушевич передав частину рідкісних стародруків до
-Празької АН
+Російської АН
-Чехословацької АН
-Білоруської АН
№51,0,1,1,1,90
А. Петрушевич передав частину рідкісних стародруків до бібліотеки
-Львівського університету
+Київського університету
-Харківського університету
-Одеського університету
№52,0,1,1,1,90
А. Петрушевич заповів свою бібліотеку, колекції рукописів, актів інші цінні документи
+бібліотеці Народного Дому
-бібліотеці НТШ
-Львівському церковному музею
-музею Ставропігійського інституту
№53,0,1,1,1,90
Багату бібліотеку світського і релігійного характеру українською, польською, німецькою, латинською мовами зібрав
-Іларіон Свєнціцький
-Іван Кревецький
-Михайло Качковський
+Антін Петрушевич
№54,0,1,1,1,90
«Опис рукописів Народного дому з колекції Ант. Петрушевича» уклав
-Михайло Павлик
-Іван Кревецький
-Володимир Дорошенко
+Іларіон Свєнціцький
№55,0,1,1,1,90
«Опис рукописів Народного дому з колекції Ант. Петрушевича» був опублікований у серії
-«Українські стародруки»
+«Українсько-руський архів»
-«Матеріали до української бібліографії»
-«Пам’ятки України»
№56,0,1,1,1,90
«Опис рукописів Народного дому з колекції Ант. Петрушевича» був опублікований в
-в одному томі
-двох частинах
+трьох частинах
-чотирьох частинах
№57,0,1,1,1,90
При Народному Домі у Львові створив фундацію на нагороди за твори українською літературною мовою
-Іларіон Свєнціцький
-Іван Наумович
+Михайло Качковський
-Іван Тиктор
№58,0,1,1,1,90
Товариство ім. М. Качковського було засноване
-1848 р.
+1874 р.
-1876 р.
-1878 р.
№59,0,1,1,1,90
Товариство ім. М. Качковського заснував
-Михайло Качковський
+Іван Наумович
-Іван Кревецький
-Іларіон Свєнціцький
№60,0,1,1,1,90
Засновування численних філій в повітових містах та читалень в селах, освітна діяльність, видання циклу книжечок «Народна бібліотека», щорічних освітницько-господарських календарів – напрями діяльності
+Товариства ім. М. Качковського
-Галицько-Руської матиці
-видавництва «Українська преса»
-видавництва «Червона калина»
№61,0,1,1,1,90
Відомості про захоплення книгою князя Ярослава Мудрого та про його бібліотеку містяться в:
-Київському літописі
-«Слові про закон і благодать»
-Ізборнику Святослава
+Повісті минулих літ
№62,0,1,1,1,90
Першою публічною бібліотекою в Україні була бібліотека
-Володимира Великого
+Ярослава Мудрого
-Святослава Ярославовича
-Володимира Васильковича
№63,0,1,1,1,90
Вказівка про існування власної бібліотеки у князя Святослава Ярославовича є у:
-Київському літописі
-«Слові про закон і благодать»
+Ізборнику Святослава
-Повісті минулих літ
№64,0,1,1,1,90
Хто із князів Київської Русі ХІІ століття став монахом Києво-Печерської Лаври, мав чимало книг на які «тратив свою казну» та які жертвував монастирям, де вони ще довго зберігалися після його смерті?
-Ярослава Мудрого
-Святослава Ярославовича
+Святослав (Микола Святоша)
-Володимира Васильковича
№65,0,1,1,1,90
У якому джерелі описані наступні події?
При захопленні Києва військом половців та Ольговичів (1203 року) в монастирях захопили великі багатства і книжки. «… і митрополичу святу Софію пограбували, і десятинну святу Богородицю пограбували, і монастирі всі, і ікони забрали … і книги і порти блаженних перших князів»
-Київському літописі
-«Слові про закон і благодать»
+Лаврентіївському літописі
-Повісті минулих літ
№66,0,1,1,1,90
Про кого з князів волинський літописець говорить, що той відзначався запалом до освіти й пильним читанням книг та радо вів бесіди з єпископами, ігуменами й взагалі людьми свідуючими, та називав його «великим книжником і філософом»
-Ярослава Мудрого
-Святослава Ярославовича
-Яраслава Осьмомисла
+Володимира Васильковича
№67,0,1,1,1,90
Бібліотеці якого князя присвятив свою працю «Південно-волинське Городище і городиські рукописні пам’ятники ХІІ-ХІІІ століття» О.Колесса
+Володимира Васильковича
-Ярослава Мудрого
-Святослава Ярославовича
-Констянтина Всеволодовича
№68,0,1,1,1,90
Скільки відомо назв книг із бібліотеки князя Володимира Васильковича?
-25
+50
-75
-100
№69,0,1,1,1,90
Про якого князя у Татищівському літописі сказано: «великий охотник до читання книг і зав наук багато, заради того мав при собі людей учених; багато древніх книг за ціною великою купував і велів перекладати їх на руську мову; багато праць древніх князів збирав і сам писав, також і інші з ним працювали»
-Ярослава Мудрого
-Святослава Ярославовича
-Володимира Васильковича
+Констянтина Всеволодовича
№70,0,1,1,1,90
Скільки приблизно грецьких книг нараховувала бібліотека князя Констянтина Всеволодовича
-250
-500
+1000
-1500
№71,0,1,1,1,90
Хто із князів Київської Русі заповів після своєї смерті свій будинок і бібліотеку школі?
-Ярослав Мудрий
+Констянтин Всеволодович
-Святослав Ярославович
-Володимир Василькович
№72,0,1,1,1,90
Питомою ознакою першої доби української книжкової культури був
+вплив Візантії та грецької культури
-вплив Риму та культури Римської імперії
-вплив культури західнослов’янських народів
-вплив культури арабського світу
№73,0,1,1,1,90
Який князь за часів Київської Русі подарував церкві св. Юра у Львові молитвеник, невеличку книжечку формату вісімки за 80 гривень кун, а ціле село він купив за 50 гривень кун?
+Володимир Василькович
-Ярослав Мудрий
-Констянтин Всеволодович
-Святослав Ярославович
№74,0,1,1,1,90
Назвіть найпоширеніший спосіб набуття книг у княжі часи в Україні
-замовити книгу у купців
+замовити книгу у спеціальних переписувачів
-купити на книжковому ринку
-переписати книгу у власника
№75,0,1,1,1,90
Університетська бібліотека в м. Оксфорді у 1300 році налічувала
+кілька трактатів зложених у скрині
-кілька десятків трактатів зложених у скринях
-близько 300 томів
- близько 500 томів
№76,0,1,1,1,90
У 1364 році після смерті польського короля Яна його бібліотека налічувала
+10 томів
-25 томів
-50 томів
100томів
№77,0,1,1,1,90
Перші документальні згадки про українську (слов’янську) книжку у Львові зустрічаємо в
-13 столітті
-14 столітті
+15 столітті
-16 столітті
№78,0,1,1,1,90
Перша датована згадка про нашу книгу у Львові, що міститься у книзі гродського суду про спір між священиками за книги датована
-1347
+1443
-1473
-1543
№79,0,1,1,1,90
Періодичні записи ХІV-ХV століття у книгах гродського суду у Львові про судові спори, що стосуються поділу чи привласнення книг свідчать про
-їх часте викрадення
+те, наскільки їх цінували у ті часи
-недосконалість тогочасного судочинства
-неправильне оформлення спадщини
№80,0,1,1,1,90
Ченці книжники, перші просвітники науково-практичної праці в Україні – митр. Іларіон, св. Антоній і Феодосій Печерські, Нестор Літописець, Кирило Туровський, Клим Смолятич та ін. належали до монарших орденів
+василіян
-домініканців
-францисканців
-кармелітів
№81,0,1,1,1,90
Коли у василіанських бібліотеках з’являються власні екслібриси
-ХV столітті
-ХVІ столітті
-ХVІІ столітті
+ХVІІІ столітті
№82,0,1,1,1,90
Хто перший у царській Росії ввів термін «бібліографія»?
+Василь Анастасевич
-Єпифаній Славинецький
-Мелетій Смотрицький
-Степан Яворський
№83,0,1,1,1,90
Хто розпочав видання літературно-бібліографічного журналу «Улей»?
+Василь Анастасевич
-Єпифаній Славинецький
-Мелетій Смотрицький
-Степан Яворський
№84,0,1,1,1,90
Автором бібліографічних праць «Розпись книгам для чтенія из бібліотеки В.Плавильщикова», «Розпись книгам для чтенія из бібліотеки А.Смирдина», «Список всех российских писателей от Рюрика до наших дней» та ін. є:
-Єпифаній Славинецький
-Мелетій Смотрицький
-Степан Яворський
+Василь Анастасевич
№85,0,1,1,1,90
Хто працював бібліотекарем Рум’янцівського музею в Петербурзі?
-Єпифаній Славинецький
-Мелетій Смотрицький
-Степан Яворський
+Василь Анастасевич
№86,0,1,1,1,90
Про кого із відомих українців Степан Сірополко зазначає: «Останні роки свого життя діставав скромну платню та користувався двома невеличкими кімнатами у бічному крилі Рум’янцівського музею, що були геть до стелі завалені купами книжок та рукописів»?
+Василя Анастасевича
-Єпифанія Славинецького
-Мелетія Смотрицького
-Степана Яворського
№87,0,1,1,1,90
Про долю чиєї бібліотеки Степан Сірополко зазначає: «Після його смерті вся цінна бібліотека разом з його архівом та багатим відділом записок і карток бібліографічного характеру валялася довший час у шопі, потім в своїй більшій частині дісталася з аукціону в руки шпалерників на обклеювання кімнат…»
+Василя Анастасевича
-Єпифанія Славинецького
-Мелетія Смотрицького
-Степана Яворського
№88,0,1,1,1,90
У ХVІІ столітті при церковних братствах, монастирях і школах існують уже громадські бібліотеки. Найбільша з них – досягає числа 10 000 томів. Йдеться про бібліотеку:
+Київської академії
-Острозької академії
-Львівського єзуїтського колегіуму
-Львівського успенського братства
№89,0,1,1,1,90
Найстаріша згадка про бібліотеки наших духовних достойників є про бібліотеку
-Степана Яворського
+Мелетія Смотрицького
-Феофана Прокоповича
-Данила Туптала
№90,0,1,1,1,90
Основна частина бібліотеки Мелетія Смотрицького знаходилася:
+у Києво-Печерській Лаврі
-у Софійському Соборі
-у його приватному помешканні
-у бібліотеці Дерманського монастиря
№91,0,1,1,1,90
Збірка книг, що залишилася в бібліотеці Дерманського монастиря після смерті Мелетія Смотрицького налічувала
+10 книг
-20 книг
-30 книг
-50 книг
№92,0,1,1,190
Екслібриси на книжках з приватної книгозбірні Мелетія Смотрицького містилися:
+на передній сторінці з правого боку
-на передній сторінці з лівого боку
-на задній сторінці з правого боку
-на задній сторінці з лівого боку
№93,0,1,1,1,90
На одній із книг з приватної книгозбірні Мелетія Смотрицького – Історії Тукидида – зберігся підпис мирським ім’ям Смотрицького, що дає право твердити, що він збирав книжки все своє життя, розпочавши ще до висвячення в духовний сан. Вкажіть це ім’я.
-Микола
+Максим
-Михайло
-Андрій
№94,0,1,1,1,90
Опис книг у першій книзі 1930 року «Бібліологічних вістей» у статті «Про бібліотеку Мелетія Смотрицького» подав
-П. Зленко
-І. Кріп’якевич
+П. Жолтовський
-С.Сірополко
№95,0,1,1,1,90
Про кого у своїй статті «Бібліотеки українського духовенства» зазначає наступне Петро Зленко: «Рівно ж кілька книжок заховалося з [його] бібліотеки. Цей відомий перекладач з латинської мови та справник книг у Москві, де прожив останні роки свого життя (1645 – 1675) мав там власну бібліотеку»?
-Степана Яворського
-Феофана Прокоповича
+Єпифанія Славинецького
-Данила Туптала
№96,0,1,1,1,90
Хто із представників українського духовенства, проживаючи у Москві, після смерті заповів свою бібліотеку Києво-Могилянській академії
-Степан Яворський
-Феофан Прокопович
+Єпифаній Славинецький
-Данило Туптало
№97,0,1,1,1,90
Хто автор відомої бібліографічної праці «Оглавленія книг, кто их сложил»?
-Степан Яворський
-Феофан Прокопович
+Єпифаній Славинецький
-Данило Туптало
№98,0,1,1,1,90
Бібліотека Петра Могили налічувала близько
-130 книг
-730 книг
-1130 книг
+2130 книг
№99,0,1,1,1,90
Яка доля бібліотеки Петра Могили
-після смерті власника продана на аукціоні
+за заповітом, перейшла до бібліотеки Київської академії і згоріла із нею під час пожежі
-вивезена до Москви 1720 року
-значна частина її збереглася у Києві до нашого часу
№100,0,1,1,1,90
За дослідженням Сергія Маслова бібліотека Степана Яворського нараховувала
-509 книг
+609 книг
-709 книг
-809 книг
№101,0,1,1,1,90
Про кого Петро Зленко зазначає наступне: «…з походження галичанин (народився у Яворові 1658 року), зовсім несподівано для нього став 1700 р. митрополитом Рязанським і Муромським, а незабаром був обраний на «блюстителя» російського патріархату»?
+Степана Яворського
-Феофана Прокоповича
-Єпифанія Славинецького
-Данила Туптала
№102,0,1,1,1,90
Про кого Петро Зленко зазначає наступне: «… він усе стремів до Києва на митрополичу кафедру, де міг би залишити по собі «якесь діло своїх здібностей», але Петро не відпускав його в Україну. І що більше терпів від тягару свого життя як адміністратор і співробітник царя, то все більше його тішили єдиновірні друзі – книги»?
+Степана Яворського
-Феофана Прокоповича
-Єпифанія Славинецького
-Данила Туптала
№103,0,1,1,1,90
Хто із представників українського духовенства, проживаючи у Петербурзі, після смерті заповів свою бібліотеку Ніженському Благовіщенському монастирю?
+Степан Яворський
-Феофан Прокопович
-Єпифаній Славинецький
-Данило Туптало