У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

темам функцiональнi проби неврологiчний статус соматоскопiя Медичне забезпечення зборiв здiйсн

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 5.4.2025

Тести для проведення підсумкового модульного контролю з дисципліни «Спортивна медицина»

  1.  Диспансерне спостереження включає:
  2.  поглиблене медичне обстеження
  3.  повторне медичне обстеження
  4.  поточний огляд
  5.  контрольний огляд
  6.  обстеження в стацiонарi
  7.  Особливiстю амбулаторної картки спортсмена є наявнiсть роздiлу:
  8.  паспортна частина
  9.  огляд по органах та системам
  10.  функцiональнi проби
  11.  неврологiчний статус
  12.  соматоскопiя
  13.  Медичне забезпечення зборiв здiйснює:
  14.  головний лiкар ЛФД
  15.  спортивний лiкар
  16.  середнiй медичний працiвник
  17.  масажист команди
  18.  У стацiонар направляються спортсмени:
  19.  з визначеним дiагнозом гострої хвороби
  20.  з невизначеним дiагнозом для його уточнення
  21.  з хронiчним фiзичним перенапруженням
  22.  з метою проведення курсу мануальної терапiї
  23.  з метою дообстеження спортсменiв з вогнищами хронiчної iнфекцiї
  24.  Контрольнi огляди спортсменiв проводяться:
  25.  пiсля проведення реабiлiтацiйних заходiв
  26.  пiсля захворювань та травм
  27.  пiсля тренувань
  28.  пiсля виступу на змаганнях
  29.  Спортивна медицина вивчає всi питання, окрiм одного:
  30.  стан здоров'я спортсмена
  31.  фiзiологiчнi процеси, якi протiкають при фiзичному навантаженнi
  32.  патологiчнi стани, якi виникають у спортсменiв
  33.  саногенетичнi реакцiї в хворих у процесi фiзичної реабiлiтацiї
  34.  Центральна ланка лiкарсько-фiзкультурної служби:
  35.  лiкарсько-фiзкультурний диспансер
  36.  центр спортивної медицини
  37.  реабiлiтацiйний центр
  38.  комплексна наукова група
  39.  Поглиблене обстеження фiзкультурникiв та спортсменiв проводять у:
  40.  лiкарсько-фiзкультурному кабiнетi
  41.  студентськiй полiклiнiцi
  42.  лiкарсько-фiзкультурному диспансерi
  43.  Вкажiть обов'язкове функцiональне дослiдження спортсменiв пiд час  диспансеризації:
  44.  ЕКГ
  45.  ФКГ
  46.  реоенцефалографiя
  47.  пневмотахометрiя
  48.  УЗД черевної порожнини
  49.  Пiд час диспансеризацiї спортсменiв обов'язково проводять:
  50.  аналiз сечi за Нечипоренком
  51.  дослiдження кровi на вмiст цукру
  52.  карiограму щічного зскрiбка
  53.  загальний аналiз сечi
  54.  визначення активностi ферментiв слини
  55.  Спортсмен, який не пройшов диспансеризацiї, до змагань:
  56.  допускається
  57.  не допускається
  58.  допускається в рядi випадкiв
  59.  До занять спортом може надаватись допуск при заключеннi за станом здоров'я:
  60.  здоровий
  61.  практично здоровий
  62.  хворий
  63.  Основним роздiлом роботи спортивного лiкаря є:
  64.  тестування спортивної працездатностi
  65.  проведення лiкарського контролю за станом здоров'я спортсменiв
  66.  лiкування захворювань та травм у спортсменiв
  67.  впровадження оздоровчих заходiв серед спортсменiв
  68.  Основною задачею диспансерного обстеження спортсменiв є:
  69.  отримання повної та всебiчної iнформацiї про стан здоров'я
  70.  отримання iнформацiї про функцiональний стан та фiзичну працездатнiсть
  71.  пiдвищення та збереження високої спортивної працездатностi
  72.  Основним напрямком диспансерних спостережень за спортсменами є:
  73.  отримання повної iнформацiї про стан здоров'я спортсменiв
  74.  проведення профiлактичних та оздоровчих заходiв
  75.  вiдновлення спортивної працездатностi
  76.  побудова навчально-тренувальних програм
  77.  При високому рiвнi повiльних м'язових волокон у скелетнiй мускулатурi спортсменiв накопичення лактату виникає при iнтенсивностi роботи:
  78.  50-55 % МСК
  79.  80-85 % МСК
  80.  100 % МСК
  81.  Рухова якiсть "рiвновага" залежить від:
  82.  композицiї м'язових волокон
  83.  композицiї тiла
  84.  властивостей вестибулярного апарату
  85.  повноцiнної бiомеханiки шийного вiддiлу хребта
  86.  Рiвень сечовини в кровi спортсмена характеризує обмiн:
  87.  вуглеводiв
  88.  бiлкiв
  89.  лiпiдiв
  90.  енергетичний
  91.  Рiвень лактату в кровi спортсмена характеризує обмiн:
  92.  вуглеводiв
  93.  бiлкiв
  94.  лiпiдiв
  95.  вiтамiнiв
  96.  Види спорту, зв'язанi з розвитком загальної витривалостi:
  97.  важка атлетика
  98.  художня гiмнастика
  99.  баскетбол
  100.  академiчне веслування
  101.  великий тенiс
  102.  Види спорту, зв'язанi з розвитком швидкості:
  103.  сучасне п'ятиборство
  104.  спринтерський бiг
  105.  спортивна гiмнастика
  106.  стрiльба з лука
  107.  Види спорту, зв'язанi з розвитком сили:
  108.  акробатика
  109.  пауерлiфтинг
  110.  бiатлон
  111.  водне поло
  112.  До аеробної вiдноситься вправа:
  113.  ходьба
  114.  бiг на 1500 м
  115.  стрибки у висоту
  116.  метання диску
  117.  велошосейнi гонки
  118.  До анаеробних вправ вiдноситься:
  119.  кульова стрiльба
  120.  плавання
  121.  бiг на лижах
  122.  поштовх штанги
  123.  їзда на велосипедi
  124.  До ациклiчних фiзичних вправ вiдноситься:
  125.  ходьба
  126.  метання диску
  127.  веслування
  128.  плавання
  129.  Основна мета розминки:
  130.  досягнення оптимального збудження ЦНС
  131.  мобiлiзацiя фiзiологiчних функцiй органiзму
  132.  пiдвищення еластичностi м'язово-зв'язкового апарату
  133.  усi названi фактори
  134.  ПАНО – це:
  135.  потужнiсть навантаження, при якому досягається МСК
  136.  потужнiсть навантаження, при якому вичерпується аеробний резерв             енергозабезпечення
    1.  потужнiсть навантаження, при якому лабораторними методами починають виявлятись анаеробнi процеси
  137.  У нетренованих осiб ПАНО складає:
  138.  20-30 % МСК
  139.  40-45 % МСК
  140.  904-70 % МСК
  141.  80-90 % МСК
  142.  У тренованих осiб ПАНО складає:
  143.  20-30 % МСК
  144.  40-45 % МСК
  145.  60-70 % МСК
  146.  80-90 % МСК
  147.  Елементарнi форми прояву швидкості:
  148.  латентний час простої та складної рухової реакцiї
  149.  швидкiсть виконання окремих рухiв
  150.  частота рухiв
  151.  всi перерахованi компоненти
  152.  Загальна витривалiсть – це:
  153.  здатнiсть до тривалого виконання глобальної м'язової роботи переважно аеробного характеру
  154.  здатнiсть до тривалого утримання певного силового напруження
  155.  вмiння долати стомлення при виконаннi певних фiзичних навантажень
  156.  Гнучкiсть – це:
  157.  анатомiчний обсяг рухiв у суглобах
  158.  висока еластичнiсть м'язово-зв'язкових структур
  159.  здатнiсть виконувати рухи з амплiтудою, максимально наближеною до анатомiчної у суглобах
  160.  Сила – це:
  161.  здатнiсть розвинути максимальну потужнiсть роботи
  162.  здатнiсть долати або утримувати зовнiшнiй опiр за рахунок напруження м'язiв
  163.  здатнiсть до долання зовнiшнього опору з максимальною швидкiстю
  164.  Швидкiсть – це:
  165.  висока частота рухiв
  166.  висока швидкiсть реакцiї нервової системи
  167.  здатнiсть виконувати рухи за мiнiмальний час за даних умов
  168.  Координацiя – це:
  169.  максимальна точнiсть враження цiлi
  170.  вiдповiднiсть початку та закiнчення рухового акту заданому режиму
  171.  здатнiсть швидко, точно, економно та винахiдливо вирiшувати руховi завдання
  172.  Метання молоту входить в групу вправ:
  173.  вибухових
  174.  стандартно-змiнних
  175.  iнтервально-повторних
  176.  До ациклiчних вправ вiдносяться всi, за винятком:
  177.  метання диску
  178.  швидкiсний спуск на лижах
  179.  фiгурне катання на ковзанах
  180.  бiг на ковзанах
  181.  Для представникiв швидкiсно-силових видiв спорту дiлятацiя порожнини серця є:
  182.  не характерною
  183.  характерною
  184.  залежить вiд стажу спортсмена
  185.  Пiд час потовидiлення при м'язовiй роботi виводиться бiльша кiлькiсть:
  186.  води
  187.  електролiтiв
  188.  однакова кiлькiсть води та електролiтiв
  189.  Пiд час окислювання 1 молекули глюкози у циклi Кребса виникає:
  190.  8 молекул АТФ
  191.  32 молекули АТФ
  192.  38 молекул АТФ
  193.  44 молекули АТФ
  194.  Кiнцевим продуктом аеробного глiколiзу є:
  195.  пiровиноградна кислота
  196.  молочна кислота
  197.  вуглекислий гас та вода
  198.  лимонна кислота
  199.  Кiнцевим продуктом анаеробного глiколiзу є:
  200.  пiровиноградна кислота
  201.  молочна кислота
  202.  вуглекислий гас та вода
  203.  лимонна кислота
  204.  Iндекс Кетле – це:
  205.  вiдношення динамометрiї кистi до маси тiла
  206.  частота серцевих скорочень на першiй хвилинi вiдновлення
  207.  вiдношення маси тiла до росту
  208.  Життєвий iндекс – це:
  209.  вiдношення маси до довжини тiла
  210.  вiдношення ЖЕЛ до маси тiла
  211.  добуток частоти серцевих скорочень на систолiчний артерiальний тиск
  212.  Силовий iндекс – це:
  213.  вiдношення станової сили до росту
  214.  кiлькiсть пiдтягувань на перекладинi за 1 хвилину
  215.  вiдношення сили кистi до маси тiла
  216.  Безпечний рiвень соматичного здоров'я людини за шкалою експрес оцiнки Г.Л.Апанасенко складає:
  217.  6 балiв
  218.  10 балiв
  219.  14 балiв
  220.  Головна задача поглиблених оглядiв спортсменів:
  221.  оцiнка фiзичного розвитку
  222.  визначення бiологiчного вiку
  223.  визначення стану здоров'я
  224.  допуск до тренувань
  225.  встановлення впливу фiзичного навантаження на органiзм
  226.  При вимiрюваннi росту стоячи спортсмен повинен доторкатись до вертикальної планки ростомiру:
  227.  крижами, п'ятами, потилицею
  228.  крижами, п'ятами, мiжлопатковою дiлянкою, потилицею
  229.  крижами, мiжлопатковою дiлянкою, потилицею
  230.  крижами, п'ятами, мiжлопатковою дiлянкою
  231.  При вимiрюваннi обхвату грудної клітки сантиметрову стрiчку накладають:
  232.  по верхньому краю лопаток, у жiнок - над молочною залозою, у чоловiкiв - пiд соском
  233.  через середину лопаток та третьому ребру
  234.   під кутом лопаток, у чоловiкiв - по нижньому краю колососкових кiл, у жiнок над молочними залозами, у мiсцях прикрiплення 4 ребра до груднини
  235.  пiд кутом лопаток та через п'яте мiжребiр’я
  236.  При вимiрюваннi ЖЄЛ спортсмен робить:
  237.  п'ять вдихiв та видихiв з iнтервалом 15 с
  238.  максимальний вдих стоячи та плавний видих. Враховується найбiльший результат з трьох спроб
  239.  максимальний вдих сидячи та плавний видих. Враховується найбiльший результат з трьох спроб
  240.  один вдих та рiзкий видих
  241.  При соматоскопiї вивчають:
  242.  м'язову силу, масу тiла, рельєф м'язiв
  243.  межу серця, легенiв, серцевий товчок
  244.  форму грудної клiтини та спини, поставу, жировiдкладення
  245.  рухливiсть хребта та суглобiв
  246.  При динамометрiї кистей динамометр стискується:
  247.  в опущенiй вниз руцi, одноразово
  248.  в пiднятiй руцi, рвучко
  249.  у вiдведенiй вбiк зiгнутiй у лiктi руцi, тричi
  250.  у вiдведенiй у бiк прямiй руцi, тричі
  251.  При соматометрiї вивчають:
  252.  рiст стоячи, масу тiла, обхват грудної клітки
  253.  поставу, форму нiг та стоп
  254.  топографiю органiв черевної порожнини
  255.  межi серця та легенiв
  256.  Комплекснi обстеження спортсменiв полягають в:
  257.  проведеннi лiкарсько-педагогiчних спостережень
  258.  зборi спортивного анамнезу, соматоскопiї та антропометрiї, функцiональнiй дiагностицi
  259.  вивченнi санiтарних умов проведення занять та аналiзу травматизму на змаганнях
  260.  Особливостi дослiдження спортсменiв полягають у:
  261.  оцiнцi фiзичного розвитку
  262.  дослiдженнi опорно-рухового апарату та соматоскопiї
  263.  використаннi функцiональних проб у функцiональнiй дiагностицi
  264.  виявленнi бiохiмiчних ознак стомлення
  265.  Проведення антропометрiї вимагає належних умов:
  266.  дослiдження проводять пiсля одногодинного вiдпочинку
  267.  сон перед дослiдженням повинен бути не меншим за 7 годин
  268.  дослiдження проводять натщесерце у будь-який час доби
  269.  дослiдження проводять зранку натщесерце
  270.  перед дослiдженням не можна палити цигарки
  271.  У нормi амплiтуда комплексу QRS у грудних вiдведеннях не повинна перебiльшувати:
  272.  10 мм
  273.  15 мм
  274.  20 мм
  275.  25 мм
  276.  30 мм
  277.  Про подовження iнтервалу QT кажуть у тих випадках, коли вiн перебiльшує нормативи бiльше, нiж на:
  278.  0,01 с
  279.  0,02 с
  280.  0,03 с
  281.  0,04 с
  282.  0,05 с
  283.  Нормальна форма грудної клітини:
  284.  човноподiбна
  285.  цилiндрична
  286.  лiйкоподiбна
  287.  кильовидна
  288.  За допомогою простої спiрографiї можна визначити показник легеневої вентиляції:
  289.  iндекс Тiфно
  290.  швидкiсть видиху
  291.  обсяг форсованого видиху
  292.  Обсяг повiтря, який безпосередньо бере участь у легеневому газообмiнi знаходиться у легеневiй ємності:
  293.  життєва ємнiсть легень
  294.  функцiональна ємнiсть легень
  295.  загальна ємнiсть легень
  296.  ємнiсть видиху
  297.  ємнiсть вдиху
  298.  Метод дiагностики скорочувальностi жовчного мiхура у спортсменів:
  299.  УЗД
  300.  холецистографiя
  301.  фракцiйне дуоденальне зондування
  302.  лапароскопiя
  303.  Нормальний вмiст сечовини кровi:
  304.  3,8 ммоль/л
  305.  8,4 ммоль/л
  306.  10,3 ммоль/л
  307.  17,2 ммоль/л
  308.  У нормi коливання вiдносної щiльностi сечi у спортсмена становить:
  309.  1004-1010
  310.  1006-1020
  311.  1015-1027
  312.  У нормi амплiтуда комплексу QRS у стандартних та пiдсилених вiдведеннях вiд кiнцiвок не перебiльшує:
  313.  18 мм
  314.  20 мм
  315.  22 мм
  316.  25 мм
  317.  У нормi зубець Т у спортсменiв може бути негативним:
  318.  у другому вiдведеннi
  319.  у першому вiдведеннi
  320.  у третьому вiдведеннi та в аVL
  321.  у першому вiдведеннi та в аVF 0
  322.  Для визначення якої патологiї у спортсмена може допомогати ультразвукове дослiдження серця:
  323.  порушення провідності
  324.  клапаннi дефекти
  325.  порушення ритму серця
  326.  хронiчна аневризма серця
  327.  Основний метод дослiдження фiзичних властивостей печiнки та жовчного мiхура у спортсменів:
  328.  анамнез
  329.  огляд
  330.  пальпацiя
  331.  перкусiя
  332.  аускультацiя
  333.  До диспепсичних скарг при захворюваннях шлунку у спортсмена не належать:
  334.  болi
  335.  розлади апетиту, поганий смак у ротi
  336.  блювання, вiдрижка
  337.  роздування у надчерев'ї
  338.  нудота, печiя
  339.  Основна скарга спортсмена при захворюваннях кишківника:
  340.  кишкова кровотеча
  341.  порушення стулу, метеоризм
  342.  печiя
  343.  болi у животi
  344.  Метод дослiдження електричної активностi серця:
  345.  балiстокардiографiя
  346.  фонокардiографiя
  347.  ЕКГ
  348.  ехокардiографiя
  349.  Норма вмiсту глюкози капiлярної кровi натщесерце у спортсмена:
  350.  1,33-3,21 ммоль/л
  351.  3,33-5,55 ммоль/л
  352.  5,60-6,60 ммоль/л
  353.  6,70-7,33 ммоль/л
  354.  Кiлькiсть лейкоцитiв у сечовому осаду за Нечипоренком:
  355.  4,0 х 106/л
  356.  8,0 х 106/л
  357.  20,0 х 106/л
  358.  100,0 х 106/л
  359.  Кiлькiсть еритроцитiв у сечовому осадi за Нечипоренком:
  360.  1,0 х 106/л
  361.  2,5 х 106/л
  362.  5,0 х 106/л
  363.  10,0 х 106/л
  364.  Норма pH артерiальної кровi:
  365.  7,30-7,33
  366.  7,34-7,37
  367.  7,39-7,41
  368.  7,43-7,46
  369.  Бiльшiсть функцiональних серцевих шумiв у спортсменів:
  370.  пiдсилюється в положеннi стоячи
  371.  ослаблюється в положеннi лежачи
  372.  пiдсилюються пiд час вдиху
  373.  ослаблюються при фiзичному навантаженнi
  374.  зникають при затримцi дихання
  375.  Виникнення першого тону обумовлено:
  376.  скороченням м'язiв шлуночкiв
  377.  закриттям мiтрального та трикуспiдального клапанiв
  378.  вiдкриттям клапанiв аорти та легеневої артерiї
  379.  всiм перерахованим
  380.  жодним з перерахованого
  381.  Раннiй систолiчний шум визначається:
  382.  вiдразу за другим тоном
  383.  вiдразу за першим тоном
  384.   мiж першим та другим тонами
  385.  перед другим тоном
  386.  перед першим тоном
  387.  Тривалiсть iнтервалу PQ визначають у:
  388.  першому вiдведеннi
  389.  другому вiдведеннi
  390.   третьому вiдведеннi
  391.  вiдведеннi вiд кiнцiвок, де iнтервал найбiльший
  392.  вiдведеннi вiд кiнцiвок, де iнтервал найменший
  393.  У нормi амплiтуда зубця Р на ЕКГ не повинна перебiльшувати:
  394.  2,0 мм
  395.  2,5 мм
  396.  3,0 мм
  397.  3,5 мм
  398.  4,0 мм
  399.  У нормi зубець Т завжди позитивний у:
  400.  першому вiдведеннi
  401.  другому вiдведеннi
  402.  третьому вiдведеннi
  403.  першому та другому вiдведеннях
  404.  другому та третьому вiдведеннях
  405.  До грудних вiдведень ЕКГ належать:
  406.  перше, друге, третє
  407.  aVR, aVL, aVF
  408.  V1-V3
  409.  Діастоличний шум визначається:
  410.  вiдразу за першим тоном
  411.  мiж першим та другим тонами
  412.  безпосередньо перед першим тоном
  413.  за другим тоном
  414.  У нормi серцевий поштовх знаходиться у дорослого на 1-1,5 см.:
  415.  медіально вiд передньої пахвової лiнiї у четвертому мiжребiр'ї
  416.  латерально вiд середньоключичної лiнiї у четвертому мiжребiр'ї
  417.  медіально вiд середньоключичної лiнiї у п'ятому мiжребiр'ї
  418.  медіально вiд передньої пахвової лiнiї у п'ятому мiжребiр'ї
  419.  При синусовiй тахiкардiї ЧСС у спокої звичайно не перебiльшує:
  420.  80-100 в 1 хв
  421.  100-130 в 1 хв
  422.  140-160 в 1 хв
  423.  170-190 в 1 хв
  424.  Додаткове лiкарське обстеження спортсменiв не проводять у випадку:
  425.  допуск до участi у змаганнях
  426.  допуск до тренувань пiсля хвороби
  427.  призначення рухового режиму
  428.  проведення контролю на статеву належнiсть
  429.  Найбiльшу деформацiю грудної клiтини викликає викривлення хребта:
  430.  сколiоз
  431.  пiдсилений поперековий лордоз
  432.  пiдсилений грудний кiфоз
  433.  кiфосколiоз
  434.  Часто хворiючі гострими респіраторними захворюваннями спортсмени мають бути обстеженими спортивним лікарем:
  435.  1 р. на мiсяць
  436.  1 р. на 2 мiсяцi
  437.  1 р. на 6 мiсяцiв
  438.  1 р. на рiк
  439.  Виражена брадикардiя пiд впливом спортивного тренування розвивається у спортсменiв, якi розвивають переважно:
  440.  швидкiсно-силовi якостi
  441.  загальну витривалiсть
  442.  координацiю
  443.  У спортсменiв розрiзняють типи кровообiгу, за винятком:
  444.  гiпокiнетичного
  445.  гiперкiнетичного
  446.  макрокiнетичного
  447.  еукiнетичного
  448.  Патологiчний систолiчний шум у спортсменiв реєструється при всiх випадках, за винятком:
  449.  вiдносне звуження отворiв серця
  450.  прискорення кровотоку
  451.  недостатнiсть клапанiв серця
  452.  дистрофiя мiокарду
  453.  Функцiональний систолiчний шум у спортсменiв пiсля фiзичного навантаження:
  454.  подовжується
  455.  скорочується
  456.  не змiнюється
  457.  зникає
  458.  Функцiональний систолiчний шум у спортсменiв при зростi тренованості:
  459.  ослаблюється
  460.  пiдсилюється
  461.  не змiнюється
  462.  Максимально досяжна ЧСС у спортсменiв на висотi фiзичного навантаження складає:
  463.  220-240 в 1 хв
  464.  до 200 в 1 хв
  465.  до 180 в 1 хв
  466.  Заняття фiзичною культурою сприяють:
  467.  пiдвищенню рiвня iнсулiну кровi
  468.  зниженню рiвня iнсулiну крові
  469.  пiдвищенню рiвня глюкози кровi
  470.  Адаптацiйнi змiни дихальної системи пiд час фiзичного тренування:
  471.  зниження хвилинного об'єму дихання
  472.  зниження дихального коефiцiєнта
  473.  збiльшення дихального об'єму
  474.  Найбiльшi розмiри серця мають спортсмени, якi розвивають переважно:
  475.  загальну витривалiсть
  476.  швидкiсну витривалiсть
  477.  швидкiсно-силовi якостi
  478.  гнучкiсть
  479.  Мiопiя середнього ступеню характеризується величиною оптичної корекції:
  480.  до 2 дiоптрiй
  481.  до 3 дiоптрiй
  482.  до 6 дiоптрiй
  483.  до 8 дiоптрiй
  484.  До характеристики вегетативної нервової системи спортсмена не вiдноситься:
  485.  потовидiлення
  486.  вестибулярна стiйкiсть
  487.  дермографiзм
  488.  терморезистентнiсть
  489.  Фiзичний розвиток оцiнюється за методом стандартiв як середнiй при вiдхиленнi вiд середньої арифметичної на:

  1.  плюс-мiнус одна сигма
  2.  вiд плюс-мiнус одна сигма до плюс-мiнус двi сигми
  3.  вiд плюс-мiнус двi сигми до плюс-мiнус три сигми
  4.  Величина дiлення маси тiла (г.) на рiст (см.) носить назву iндексу:
  5.  Брока
  6.  Кетле
  7.  Хiрате
  8.  Для оцiнки динамiчної координацiї у спортсменiв використовують:
  9.  пробу Ромберга
  10.  пальце-носову пробу
  11.  електроенцефалографiю
  12.  пробу Адсона
  13.  Пiдсилення поперекового лордозу характеризується як:
  14.  кругла спина
  15.  увiгнута спина
  16.  плоска спина
  17.  кругло-увiгнута спина
  18.  Фiзiологiчна форма грудної клітки:
  19.  лiйковидна
  20.  рахiтична
  21.  конусовидна
  22.  дiжковидна
  23.  В нормi на плантограмі зафарбована частина стопи повинна складати не більше:
  24.  1/2 її ширини
  25.  1/3 її ширини
  26.  1/4 її ширини
  27.  Обсяг повiтря, який видихається з легенiв на протязi 1 хвилини називається:
  28.  дихальний об'єм
  29.  легенева вентиляцiя
  30.  форсована ЖЕЛ
  31.  максимальна вентиляцiя легенiв
  32.  До протипоказань для визначення станової сили у спортсменiв не вiдноситься:
  33.  грижа Шморля
  34.  мiсячнi
  35.  хронічний тонзиліт
  36.  пахова грижа
  37.  вагiтнiсть
  38.  Для вiзуальної характеристики ступеню розвитку скелетної мускулатури не використовують критерiй:
  39.  об'єм
  40.  сила
  41.  рельєф
  42.  пружнiсть
  43.  Кут рухiв у суглобах вимiрюється прибором:
  44.  калiпер
  45.  гонiометр
  46.  подометр
  47.  пневмотахометр
  48.  динамометр
  49.  Показник, який визначає рiзницю мiж ростом стоячи та сумою маси тiла та обхвату грудної клiтини має назву iндексу:
  50.  Брока
  51.  Кетле
  52.  Пiн'є
  53.  Руф'є
  54.  Хiрате
  55.  У сечi здорового спортсмена у спокої у перiод вiдпочинку після фізичного навантаження білок:
  56.  присутнiй
  57.  вiдсутнiй
  58.  iнодi присутнiй
  59.  Статичну координацiю характеризує:
  60.  проба Яроцького
  61.  обертання у крiслi Баранi
  62.  ускладнена проба Ромберга
  63.  пальце-носова проба
  64.  Допуск до тренувань гiмнастiв не дозволяють при наявностi:
  65.  мiопiї слабкого ступеню
  66.  сколiотичної постави
  67.  дiскiнезiі жовчовивiдних шляхiв
  68.  спланхноптозу
  69.  У нормi зубець Т завжди негативний у вiдведеннi:
  70.  другому стандартному
  71.  V1
  72.  V5
  73.  aVR
  74.  До методiв дослiдження функцiї зовнiшнього дихання не вiдносять:
  75.  спiрографiя
  76.  пневмотахометрiя
  77.  оксигемографiя
  78.  пневмотонометрiя
  79.  Про збiльшення iнтервалу PQ говорять у випадку, коли вiн перевищує:
  80.  0,14 с
  81.  0,16 с
  82.  0,18 с
  83.  0,20 с
  84.  Про скорочення iнтервалу PQ кажуть у випадку, коли вiн менший за:
  85.  0,16 с
  86.  0,14 с
  87.  0,12 с
  88.  0,10 с
  89.  При збiльшеннi частоти серцевих скорочень тривалiсть iнтервалу Q-T:
  90.  збiльшується
  91.  зменшується
  92.  не змiнюється
  93.  При збiльшеннi частоти серцевих скорочень тривалiсть iнтервалу P-Q:
  94.  збiльшується
  95.  зменшується
  96.  не змiнюється
  97.  У нормi амплiтуда комплексу QRS в будь-якому з грудних вiдведень не перевищує:
  98.  10 мм
  99.  15 мм
  100.  20 мм
  101.  25 мм
  102.  30 мм
  103.  Зубець Р на нормальнiй ЕКГ відбиває:
  104.  збудження сино-аурикулярного вузла
  105.  деполяризацiю передсердь
  106.  збудження атрiо-вентрикулярного вузла
  107.  деполяризацiю шлуночкiв
  108.  Зубець Т на ЕКГ відбиває:
  109.  збудження сино-аурикулярного вузла
  110.  деполяризацiю передсердь
  111.  фазу реполяризацiї мiокарду шлуночкiв
  112.  Найбiльш об'єктивну iнформацiю про гiпертрофiю мiокарду дає:
  113.  ЕКГ
  114.  ехокардiографiя
  115.  апекскардiографiя
  116.  реографiя
  117.  Прямими ЕКГ-ознаками гiпертрофiї мiокарду є:
  118.  збiльшення амплiтуди зубця Р
  119.  збiльшення тривалостi зубця Р
  120.  збiльшення амплiтуди зубцiв R i P
  121.  збiльшення ширини комплексу QRS бiльше 0,12 с
  122.  В правих грудних вiдведеннях (V1, V2) зубець R формується в результатi збудження:
  123.  правого шлуночка
  124.  лiвого шлуночка
  125.  мiжшлуночкової перегородки
  126.  В нормi депресiя сегменту ST не перевищує:
  127.  0,5 мм
  128.  1,0 мм
  129.  2,0 мм
  130.  В нормi елевацiя зубця S не перевищує:
  131.  0,5 мм
  132.  1,0 мм
  133.  2,0 мм
  134.  Нормальна електрична вісь серця знаходиться у діапазонi:
  135.  0 - +300
  136.  +300 - +700
  137.  +400 - +600
  138.  +700 - +900
  139.  Вертикальна позицiя серця характерна для спортсменiв, якi займаються видами спорту:
  140.  баскетбол, волейбол
  141.  важка атлетика, спортивна гiмнастика
  142.  футбол, велоспорт
  143.  Функцiя мiокарду, яку не можна виявити на ЕКГ:
  144.  провiднiсть
  145.  збуджуванiсть
  146.  автоматизм
  147.  скоротнiсть
  148.  Тахiкардiя визначається, коли ЧСС бiльша за:
  149.  75 уд/хв
  150.  90 уд/хв
  151.  105 уд/хв
  152.  Брадикардiя визначається, коли ЧСС менша за:
  153.  70 уд/хв
  154.  60 уд/хв
  155.  50 уд/хв
  156.  У видах спорту на витривалiсть ЧСС у станi спокою може бути меншою за:
  157.  70 уд/хв
  158.  60 уд/хв
  159.  50 уд/хв
  160.  У нормi у пробi Мартiне пульс збiльшується у межах:
  161.  20-30 %
  162.  60-80 %
  163.  80-100 %
  164.  130-150 %
  165.  Нормальною реакцiєю у пробi з 15-секундним бiгом на мiсцi в максимальному темпi є збiльшення пульсу у межах:
  166.  20-40 %
  167.  60-80 %
  168.  100-120 %
  169.  120-150 %
  170.  У нормi пiсля 3-хвилинного бiгу на мiсцi у темпi 180 крокiв за хвилину пульс збiльшується у межах:
  171.  20-40 %
  172.  60-80 %
  173.  100-120 %
  174.  120-150 %
  175.  При дистонiчному типi реакцiї системи кровообiгу "нескiнчений тон" прослуховується не менше:
  176.  0 с
  177.  30 с
  178.  1 хв
  179.  2 хв
  180.  3 хв
  181.  "У тренованих осіб чоловічої статі пульс пiсля проби Мартiне вiдновлюється на протязi:
  182.  5 хв
  183.  4 хв
  184.  3 хв
  185.  2 хв
  186.  1 хв
  187.  У Гарвардському степ тестi пульс пiд час вiдновлення розраховують на:
  188.  першiй хвилинi
  189.  першiй, другiй, третiй хвилинах
  190.  другiй та третiй хвилинах
  191.  другiй, третiй, четвертiй хвилинах
  192.  третiй, четвертiй, п'ятiй хвилинах
  193.  Визначення динамiки ЖЕЛ пiд впливом фiзичного навантаження носить назву:
  194.  динамiчна спірометрiя
  195.  проба Розенталя
  196.  форсована ЖЕЛ
  197.  пневмотахометрiя
  198.  максимальна вентиляцiя легень
  199.  Iндекс Гарвардського степ-тесту визначається за формулою:
  200.  2 х (Р2 + Р3 + Р4)/час навантаження
  201.  (Р2 + Р3 + Р4)/100
  202.  3 х (Р1 + Р2 + Р3)/50
  203.  Характерною ознакою дистонiчного типу реакцiї АТ на пробу з 20 присiданнями є:
  204.  пiдвищення рiвня АТ
  205.  пiдвищення систолiчного та зменшення дiастолiчного тиску
  206.  звуковий феномен прослуховується при зменшеннi тиску у манжетцi до нуля
  207.  сходинковi змiни АТ
  208.  Час сходження на сходинку у Гарвардському степ тесті для дорослих складає:
  209.  1 хв
  210.  3 хв
  211.  5 хв
  212.  Висота сходинки для чоловiкiв у Гарвардському степ тесті складає:
  213.  30 см
  214.  40 см
  215.  43 см
  216.  50 см
  217.  53 см
  218.  Фiзична працездатнiсть – це:
  219.  здатнiсть виконувати максимальну фiзичну роботу
  220.  потенцiальна здатнiсть проявити максимум фiзичного зусилля в   статичнiй, динамiчнiй або змiшанiй роботi
  221.  рухова якiсть, яка комплексно характеризує здоров'я
  222.  функцiональний стан кардiореспираторної системи
  223.  Фiзична працездатнiсть визначається:
  224.  станом здоров'я
  225.  рiвнем фiзичного здоров'я
  226.  фiзичним станом
  227.  рiвнем розвитку рухових якостей
  228.  Рухова якiсть, вiд якої в найбiльшому ступенi залежить фiзична працездатнiсть:
  229.  сила
  230.  спритнiсть
  231.  витривалiсть
  232.  швидкiсть
  233.  Визначення фiзичної працездатностi не проводять при:
  234.  дистрофiї мiокарду
  235.  гострих респіраторних захворюваннях
  236.  травматичному плечовому плекситi
  237.  надлишковiй масi спортсмена
  238.  До ЕКГ-ознак неадекватностi при велоергометричнiй пробi вiдноситься:
  239.  збiльшення амплiтуди зубця R до 50 %
  240.  скорочення iнтервалу PQ
  241.  кососхiдна депресiя сегменту ST
  242.  горизонтальна депресiя сегменту ST на 0,3 мм
  243.  поява частих шлуночкових екстрасистол
  244.  Нормальна рiзниця у частотi пульсу при проведеннi ортостатичної проби у спортсмена:
  245.  2-4 уд/хв
  246.  14-16 уд/хв
  247.  22-24 уд/хв
  248.  30-32 уд/хв
  249.  При якому типi реакцiї АТ на стандартне фiзичне навантаження у пробi Мартiне виникає феномен "нескінченого тону":
  250.  нормотонiчному
  251.  астенiчному
  252.  гiпертонiчному
  253.  дистонiчному
  254.  сходинковому
  255.  До абсолютних протипоказань для проведення проб з дозованим фiзичним навантаженням не належить стан:
  256.  гострого тромбофлебiту
  257.  вираженої дихальної недостатностi
  258.  неповної блокади правої нiжки пучка Гіса
  259.  гострої простуди з лихоманкою
  260.  гострого перiоду черепно-мозкової травми
  261.  При якому типi реакцiї АТ на стандартне навантаження 20 присiдань за 30 с. відразу буде вiдзначатись пiдвищення тиску бiльше 160-180 % вiд початкового рівня:
  262.  нормотонiчному
  263.  гіпотонічному
  264.  гiпертонiчному
  265.  дистонiчному
  266.  сходинковому
  267.  У порiвнянні з положенням лежачи у положеннi стоячи ЧСС збiльшується на:
  268.  0-10 %
  269.  10-20 %
  270.  20-30 %
  271.  30-40 %
  272.  40-50 %
  273.  У нормi зниження сегменту ST при дозованому фiзичному навантаженнi не повинно перевищувати:
  274.  0,2 мм
  275.  0,3 мм
  276.  0,5 мм
  277.  0,7 мм
  278.  1,0 мм
  279.  На який максимальний час може затримати дихання спортсмен марафонець у пробi Штанге:
  280.  25-30 с
  281.  45-50 с
  282.  75-80 с
  283.  100 с. та бiльше
  284.  Визначення часу затримки дихання пiсля вдиху є змiстом проби:
  285.  Штанге
  286.  Генчi
  287.  Маргарiа
  288.  П'ятикратне вимiрювання ЖЕЛ з iнтервалом вiдпочинку 15 с. складає сутнiсть проби:
  289.  ортостатичної
  290.  Розенталя
  291.  Генчi
  292.  Шафрановського
  293.  Вотчала
  294.  Протипоказання до визначення фiзичної працездатностi:
  295.  наявнiсть хронiчної коронарної недостатностi
  296.  АТ 170/95 мм.рт.ст
  297.  тахiкардiя 110 уд/хв
  298.  брадикардiя 60 уд/хв
  299.  хронiчнi захворювання бронхiв
  300.  Непрямий метод визначення фiзичної працездатностi:
  301.  проба Серкiна
  302.  проба Руф'є
  303.  проба Яроцького
  304.  клiностатична проба
  305.  До задач функціонального тестування спортсменiв не належить:
  306.  спортивний вiдбiр
  307.  оцiнка фiзичного розвитку
  308.  визначення фiзичної працездатностi
  309.  оцiнка резервiв кардiореспираторної системи
  310.  визначення ефективностi фiзичної реабiлiтацiї спортсменiв
  311.  Для характеристики вiдновлювального перiоду пiсля м'язової дiяльностi не використовують пробу:
  312.  проба ДЦОЛIФК
  313.  тест Новаккi
  314.  Гарвардський степ-тест
  315.  проба Мартiне
  316.  Перед проведенням проби з дозованим фiзичним навантаженням бажано вiдпочити на протязi:
  317.  10 хвилин
  318.  20-30 хвилин
  319.  2-3 годин
  320.  24 годин
  321.  Тестування фiзичної працездатностi необхiдно проводити пiсля прийому їжi через:
  322.  5-10 хв
  323.  20-30 хв
  324.  40-50 хв
  325.  1,5-2 години
  326.  6-8 годин
  327.  До протипоказань для проведення субмаксимальних тестiв з навантаженням не належить:
  328.  перiод реконвалесценцiї пiсля перенесеного вiрусного гепатиту
  329.  активний ревмокардит
  330.  повна атрiо-вентрикулярна блокада
  331.  синдром WPW
  332.  Субмаксимальний тест з навантаженням не потрiбно зупиняти у випадку:
  333.  сильна задишка
  334.  значне головокружiння
  335.  пiдвищення систолiчного АТ бiльше, нiж на 25 % вiд початкового
  336.  вiдмова спортсмена вiд проведення дослiдження
  337.  зниження систолiчного АТ бiльше, нiж на 25 % вiд початкового
  338.  приступ загрудинної болi
  339.  ЕКГ-ознакою неадекватностi фiзичного навантаження не може бути:
  340.  пiдйом сегменту ST бiльше 0,2 мВ
  341.  збiльшення амплiтуди зубця Т бiльше, нiж у 3 рази
  342.  зниження вольтажу зубця R на 50 % та бiльше
  343.  величина iнтервалу PQ до 0,2 с
  344.  виникнення раннiх шлуночкових екстрасистол
  345.  За рекомендацiєю ВООЗ тривалiсть кожної сходинки навантаження у субмаксимальному тестi має бути не менше:
  346.  5 хвилин
  347.  4 хвилин
  348.  3 хвилин
  349.  2 хвилин
  350.  Належна максимальна ЧСС визначається за формулою:
  351.  220 - вiк (у роках)
  352.  200 - вiк
  353.  170 - 1/2 вiку
  354.  195 - вiк
  355.  За формулою "195 - вiк" при фiзичному навантаженнi визначається:
  356.  максимальна вiкова ЧСС
  357.  гранична вiкова ЧСС
  358.  порогова ЧСС
  359.  Початкове навантаження для дiтей до 10 рокiв при велоергометрiі:
  360.  25 Вт
  361.  50 Вт
  362.  100 Вт
  363.  1 Вт/кг
  364.  До вiдносних протипоказань для проведення тестiв з навантаженням не належить:
  365.  цукровий дiабет
  366.  тиреотоксикоз
  367.  ожирiння другого ступеню
  368.  значна анемiя (Hb менший за 60 %)
  369.  значне збiльшення розмiрiв серця
  370.  Для дiвчат старше 18 рокiв у Гарвардському степ тесті рекомендують висоту сходинки:
  371.  50 см
  372.  43 см
  373.  40 см
  374.  33 см
  375.  Час сходження на сходинку у Гарвардському степ тесті у хлопчика семи років:
  376.  2 хвилини
  377.  3 хвилини
  378.  4 хвилини
  379.  5 хвилин
  380.  Час сходження на сходинку у Гарвардському степ тесті у дiвчинки 13 рокiв:
  381.  2 хвилини
  382.  3 хвилини
  383.  4 хвилини
  384.  5 хвилин
  385.  Фiзiологiчнi змiни ЕКГ пiд час фiзичного навантаження:
  386.  зменшення амплiтуди зубця Р
  387.  зменшення амплiтуди зубця R
  388.  iнверсiя зубця Т
  389.  зменшення iнтервалу RR
  390.  При нормотонiчному типi реакцiї системи кровообiгу у жінок на фiзичне навантаження у пробi Мартiне вiдновлення пульсу займає не більше:
  391.  1 хв
  392.  2 хв
  393.  3 хв
  394.  4 хв
  395.  5 хв
  396.  Затримка дихання у пробi Штанге у нормi складає не менше:
  397.  25-35 с
  398.  55-60 с
  399.  1,5-2 хв
  400.  3 хв
  401.  Затримка дихання у пробi Генчi у нормi складає не менше:
  402.  10-15 с
  403.  30-40 с
  404.  55-60 с
  405.  1,5-2 хв
  406.  Пiд час проби Штанге спортсмен робить вдих:
  407.  звичайний
  408.  субмаксимальний
  409.  максимальний
  410.  Нормотонічний тип реакцiї АТ на фiзичне навантаження вважають патологiчним, якщо час відновлення більше:
  411.  30 с
  412.  1 хв
  413.  1,5 хв
  414.  3 хв
  415.  Iндекс Руф'є визначають пiсля навантаження:
  416.  20 присiдань за 30 с
  417.  30 присiдань за 30 с
  418.  45 присiдань за 30 с
  419.  20 присiдань за 45 с
  420.  Дозоване навантаження або збуджуючий вплив, який дозволяє оцiнити функцiональний стан органiзму має назву:
  421.  функцiональна проба
  422.  тест
  423.  індекс
  424.  Пробу Мартiне проводять пiсля вiдпочинку не менше:
  425.  1 хв
  426.  5 хв
  427.  30 хв
  428.  60 хв
  429.  У трьохмоментну комбiновану пробу входять всi тести, за винятком:
  430.  20 присiдань за 30 с
  431.  трьоххвилинний бiг на мiсцi у темпi 180 крокiв за 1 хв
  432.  п'ятихвилинний бiг на мiсцi у темпi 160 крокiв за 1 хв
  433.  п'ятнадцяти секундний бiг на мiсцi у швидкому темпi
  434.  До суб'єктивних ознак неадекватностi фiзичного навантаження при велоергометрiї  не належить:
  435.  блiдiсть
  436.  тахiкардiя
  437.  рiзке стомлення
  438.  дезорiєнтацiя у просторi та часi
  439.  Для спортсменiв чоловіків початкове навантаження при велоергометрiї складає (за ВООЗ):
  440.  25 Вт
  441.  50 Вт
  442.  100 Вт
  443.  150 Вт
  444.  Для нетренованих жiнок та дiтей початкова ступiнь навантаження при велоергометрiї має потужнiсть (за ВООЗ):
  445.  25 Вт
  446.  50 Вт
  447.  100 Вт
  448.  150 Вт
  449.  Для нетренованих практично здорових чоловiкiв початкове навантаження при велоергометрiї складає (за ВООЗ):
  450.  25 Вт
  451.  50 Вт
  452.  100 Вт
  453.  150 Вт
  454.  Тривалiсть другого ступеню навантаження у тестi PWC170 дорiвнює:
  455.  1 хв
  456.  3 хв
  457.  5 хв
  458.  7 хв
  459.  Розминка перед тестом PWC170:
  460.  проводиться
  461.  iнодi проводиться
  462.  не проводиться
  463.  Для проведення велоергометрiї не обов'язково мати iнструменти або апарати:
  464.  дефiбрилятор
  465.  газоаналiзатор
  466.  апарат для штучного дихання
  467.  тонометр
  468.  Для тестування анаеробної продуктивностi не використовують тест:
  469.  PWC170
  470.  визначення максимального кисневого боргу
  471.  визначення концентрацiї лактату кровi
  472.  При заняттях фiзвихованням у спецiальнiй медичнiй групi обмежуються вправи:
  473.  iгри з м'ячем
  474.  швидкiсно-силового характеру
  475.  на розвиток загальної витривалостi
  476.  на тренажерах
  477.  Показання до призначення оздоровчого тренування:
  478.  захворювання у гострiй стадiї
  479.  аневризма серця
  480.  зниження фiзичного стану нижче безпечного рiвня
  481.  бронхiальна астма з важким перебiгом
  482.  захворювання печiнки з проявами її недостатностi
  483.  В чому виражається щiльнiсть тренувального заняття:
  484.  у хвилинах
  485.  у годинах
  486.  у вiдсотках

г. гирьовий спорт

  1.  До циклiчних вправ має вiдношення:
  2.  гра у баскетбол
  3.  бiг на лижах
  4.  атлетична гiмнастика
  5.  великий тенiс
  6.  Виберiть найбiльш надiйний засiб попередження болю у попереку при силовому тренуваннi:
  7.  виконання вправ у положеннi сидячи
  8.  пiдтримання рiвної постави пiд час виконання вправ
  9.  використання поясу штангiста
  10.  виключення вихiдних положень стоячи у нахилi вперед
  11.  У поняття тренованiсть спортсмена включають:
  12.  фiзична пiдготовка та функцiональна готовнiсть органiзму
  13.  тактико-технiчна пiдготовка
  14.  морально-вольова та психологiчна пiдготовка
  15.  все вищезгадане
  16.  нiчого з вищезгаданого
  17.  Задачi, якi стоять у тренувальному заняттi вирiшуються у:
  18.  розминцi
  19.  основнiй частинi
  20.  заминцi
  21.  всiх трьох частинах заняття
  22.  Основнi компоненти циклiчних вправ:
  23.  тривалiсть вправ та iнтервали мiж ними
  24.  координацiйна складнiсть
  25.  силовi напруження
  26.  Вправи для вступної частини заняття по фiзичному вихованню:
  27.  з обтяженням
  28.  на тренажерах
  29.  спортивнi iгри
  30.  загальнозмiцнюючi гiмнастичнi
  31.  Вправи для заключної частини заняття по фiзичному вихованню:
  32.  елементи спортивної боротьби
  33.  гiмнастичнi вправи на снарядах
  34.  маховi рухи та бiг пiдтюпцем
  35.  рухливi iгри
  36.  До принципiв спортивного тренування не вiдноситься:
  37.  систематичнiсть
  38.  циклiчнiсть
  39.  єднiсть спецiальної та загальної пiдготовки
  40.  iндивiдуалiзацiя
  41.  емоцiйне забарвлення занять
  42.  До завдань фiзвиховання школярiв не вiдносяться:
  43.  пiдготовка спортсменiв-розрядникiв
  44.  забезпечення гармонiйного фiзичного розвитку
  45.  розвиток оптимального рiвня рухових якостей
  46.  Початкова спецiалiзацiя у легкiй атлетицi вiдбувається в:
  47.  5-6 рокiв
  48.  8-9 рокiв
  49.  10-11 рокiв
  50.  13-14 рокiв
  51.  Особливостi фiзичного тренування дітей:
  52.  рiзнобiчна фiзична пiдготовка
  53.  дотримання вiкових обмежень при допуску до змагань
  54.  обмеження форсованого досягнення спортивного результату
  55.  все вищезгадане
  56.  Значнi фiзичнi навантаження впливають на резистентнiсть спортсмена таким чином:
  57.  пiдвищують
  58.  знижують
  59.  не впливають
  60.  Спортсмен, у м'язах якого розташована мала кiлькiсть швидко скорочувальних волокон, слабо пристосовується до:
  61.  силової роботи
  62.  швидкiсної роботи
  63.  витривалої роботи
  64.  Повне окислення 1 молекули глюкози до СО2 та Н2О призводить до звільнення:
  65.  3 молекули АТФ
  66.  38 молекул АТФ
  67.  Для первинного вiдбору дiтей до занять спортом велике значення має:
  68.  оцiнка стану здоров'я
  69.  порiвняння паспортного та бiологiчного вiку
  70.  психологiчнi показники схильностi до спортивної дiяльностi
  71.  показники фiзичної працездатностi
  72.  Медико-бiологiчний контроль оцiнює:
  73.  рiвень технiко-тактичної та фiзичної пiдготовленостi
  74.  стан здоров'я, можливiсть рiзних функцiональних систем
  75.  психiчний стан та особливостi iндивiдуальностi спортсмена
  76.  Допiнговi речовини складають всi групи, за винятком:
  77.  психостимулятори
  78.  симпатоміметичнi амiни
  79.  кардiотонiки
  80.  стимулятори ЦНС
  81.  наркотичнi анальгетики
  82.  анаболiчнi стероїди
  83.  До групи заборонених у спортi анаболiчних стероїдiв входить:
  84.  кортiкотропiн
  85.  хорiонiчний гонадотропiн
  86.  станозолол
  87.  кленбутерол
  88.  Протипоказання для призначення оздоровчого фiзичного тренування:
  89.  задишка при фiзичного навантаження
  90.  порушення сну
  91.  захворювання у гострiй стадiї
  92.  надлишкова вага тiла
  93.  гiперхолестерiнемiя
  94.  Основний показник рiвня навантажень у оздоровчому тренуваннi:
  95.  рiвень потовидiлення
  96.  ступiнь стомлення
  97.  ЧСС
  98.  емоцiйнi реакцiї
  99.  Протипоказання до призначення засобiв оздоровчого тренування:
  100.  порушення толерантностi до глюкози
  101.  погранична артерiальна гiпертензiя
  102.  бiль у спинi
  103.  тромбофлебіт нижнiх кiнцiвок
  104.  субдепресивний стан
  105.  Фiзiологiчну криву оздоровчого тренувального заняття не складає показник:
  106.  ЧСС
  107.  артерiальний тиск
  108.  ступiнь стомлення
  109.  ЖЕЛ
  110.  динамометрiя
  111.  До зовнiшнiх ознак стомлення не вiдносять:
  112.  колiр шкiри
  113.  болi у м'язах
  114.  точнiсть рухiв
  115.  рiвновага
  116.  потовидiлення
  117.  При адекватному навантаженнi у оздоровчому тренуваннi ЧСС вiдновлюється пiсля заняття не пізніше:
  118.  зразу пiсля заняття
  119.  5 хвилин
  120.  20 хвилин
  121.  2 години
  122.  24 годин
  123.  Показники, якi дослiджуються при поточному контролi:
  124.  рiвень холестерину кровi
  125.  фiзична працездатнiсть
  126.  ЧСС
  127.  потовидiлення
  128.  шкiрна больова чутливiсть
  129.  Етапнi дослiдження проводять:
  130.  щоденно
  131.  пiсля кожного мiкроциклу
  132.  кожнi 2-3 мiсяцi
  133.  Пiд час етапного контролю визначають:
  134.  рiвень сечовини кровi
  135.  концентрацiю гемоглобiну
  136.  рiвень фiзичної працездатностi
  137.  координацiю рухiв
  138.  ЧСС
  139.  До суб'єктивних показникiв самоконтролю належить:
  140.  частота дихання
  141.  якiсть сну
  142.  ЧСС
  143.  вага тiла
  144.  результат ортостатичної проби
  145.  Пiд час оперативного контролю спостереження проводять:
  146.  на тренувальному заняттi
  147.  на наступний день пiсля тренування
  148.  перед тренуванням
  149.  за день до тренування
  150.  Пiд час поточного контролю спостереження проводять:
  151.  перед тренуванням та пiсля нього
  152.  на наступний ранок пiсля тренування
  153.  кожнi 2 мiсяцi
  154.  пiд час тренування
  155.  Вiдставлений ефект тренувальних занять оцiнюється у:
  156.  етапному контролi
  157.  поточному контролi
  158.  оперативному контролi
  159.  Стан спортсмена, який є наслiдком довготривалого тренування оцiнюється у контролi:
  160.  етапному
  161.  поточному
  162.  оперативному
  163.  До розряду допiнгу не вiдноситься:
  164.  обзидан
  165.  седуксен
  166.  сермiон
  167.  аутогемотрансфузiя
  168.  Пiд час вагiтностi спортивне тренування має бути:
  169.  продовжене
  170.  продовжене при заборонi участi у змаганнях
  171.  припинене
  172.  До розряду допiнгу не входить:
  173.  ефедрину гiдрохлорид
  174.  метандростенолон
  175.  амфетамiн
  176.  кофеїну бензоат
  177.  мiлдронат
  178.  бромантан
  179.  До допiнгiв належить:
  180.  карнiтiну гiдрохлорiд
  181.  нандролол
  182.  креатин
  183.  йохiмбiн
  184.  пiколiнат хрому
  185.  вамiн
  186.  Ортостатичну пробу використовують пiд часу контролю:
  187.  оперативного
  188.  поточного
  189.  етапного
  190.  Пробу PWC 170 використовують для контролю:
  191.  оперативного
  192.  поточного
  193.  етапного
  194.  Пiд час визначення типу реакції ССС на фізичне навантаження пульс пiдраховується за:
  195.  5 с
  196.  10 с
  197.  15 с
  198.  20 с
  199.  30 с
  200.  Присутнiсть допiнгу найчастiше дозволяє пiдтвердити аналiз:
  201.  вмiсту шлунку
  202.  сечi
  203.  кровi
  204.  спинномозкової рiдини
  205.  Виберіть властивість, яку мають рослинні адаптогени:
  206.  зменшують енергетичні ресурси ЦНС
  207.  підвищують перекисне окислення ліпідів кліткових мембран
  208.  збільшують напруженість аутоімунних процесів
  209.  викликають фізіологічний стрес
  210.  зменшують вироблення ендорфінів
  211.  Під час інтенсивної тривалої роботи в умовах жаркого клімату спортсмену необхідно вживати розчини:
  212.  гіпертонічні
  213.  нормотонічні
  214.  гіпертонічні
  215.  Швидкість видалення лактату у періоді відновлення більша в умовах відпочинку:
  216.  активного
  217.  пасивного
  218.  Прийом спортивного масажу «поглажування» впливає на ЦНС:
  219.  тонізуюче
  220.  седативно
  221.  не впливає
  222.  Прийом спортивного масажу «розтирання» має характерний ефект:
  223.  охолодження тканин
  224.  знеболювання
  225.  підсилення скорочення м'язів
  226.  зниження еластичності тканин
  227.  Яка з процедур рекомендується пiсля першого тренування при дворазових тренуваннях на день:
  228.  вiдновлювальний масаж
  229.  сегментарно-рефлекторний масаж
  230.  сауна
  231.  хвойна ванна
  232.  Пiсля другого тренування як засiб вiдновлення не застосовують:
  233.  електросон
  234.  гiпербарична оксигенацiя
  235.  загальний масаж
  236.  душ Шарко
  237.  мiнерально-вiтамiннi напої
  238.  До бiльш швидкого перегрiву органiзму веде:
  239.  парова лазня (росiйська)
  240.  сухоповітряна сауна
  241.  З методичної точки зору сауна представляє собою:
  242.  пасивний вiдпочинок
  243.  вiдповiдне навантаження
  244.  лiкувальну процедуру
  245.  Найкращий час для прийняття сауни спортсменом:
  246.  перед снiданком
  247.  перед обiдом
  248.  перед сном
  249.  Вiдвiдування сауни забороняється для спортсменiв у випадках:
  250.  гострих захворювань
  251.  загального стомлення
  252.  травмування суглобiв та м'язiв
  253.  Пiсля закiнчення змагань боксерам можна вiдвiдувати сауну не раніше, ніж через 24 години. Це пов'язане з:
  254.  психiчним станом
  255.  реакцiєю нервової системи
  256.  можливiстю внутрiшнiх крововиливiв
  257.  пiдтримкою ваги тiла
  258.  У перiод процедури та в першi 5 хвилин пiсля перебування в парній у здорових людей дiастолічний артерiальний тиск:
  259.  пiдвищується
  260.  знижується
  261.  не змiнюється
  262.  Якщо сауна назначається спортсмену з метою лiквiдацiї стомлення, то зразу пiсля неї необхiдно провести:
  263.  регідратацію
  264.  активний вiдпочинок
  265.  пасивний вiдпочинок
  266.  Для тренування в умовах жаркого клiмату рекомендується:
  267.  збiльшення вмiсту вуглеводiв у рацiонi
  268.  зниження калоражу харчового рацiону
  269.  дрiбний прийом мiнерально-вiтамiнних напоїв у прохолодному виглядi
  270.  За який час до змагань можна використати сауну:
  271.  за один тиждень
  272.  за 2-4 дні
  273.  за один день
  274.  за 10-12 годин
  275.  Збуджуючий масаж перед стартом триває:
  276.  1-2 хв
  277.  6-10 хв
  278.  15-20 хв
  279.  20-30 хв
  280.  Заспокоюючий масаж пiсля закiнчення змагань триває:
  281.  10-12 хв
  282.  20-40 хв
  283.  50-60 хв
  284.  Для збiльшення м'язової маси у спортсменiв використовують:
  285.  оротат калiю
  286.  ретаболiл
  287.  АТФ
  288.  мiлдронат
  289.  глютамiнову кислоту
  290.  Пiд час iнтенсивних енерговитрат у спортсменiв призначається:
  291.  трентал
  292.  легалон
  293.  пiрацетам
  294.  глiцерофосфат кальцiю
  295.  До адаптогенiв вiдносять:
  296.  рiбоксин
  297.  настiй м'яти
  298.  настiй глоду
  299.  настiй лимоннику китайського
  300.  фуросемiд
  301.  До нестероїдних анаболiчних засобiв вiдносять:
  302.  станозолол
  303.  карнiтiну хлорид
  304.  пiрiдоксiн
  305.  тестостерону пропiонат
  306.  Для пiдтримання водно-сольового балансу пiд час змагань в умовах спеки та пiдвищеної вологостi необхiдно:
  307.  пити охолоджену рiдину значними обсягами
  308.  обмежити вживання рiдини пiд час виконання змагальних вправ
  309.  використовувати сольовi таблетки у розчиненому виглядi
  310.  приймати прохолоднi вуглеводно-мiнеральнi напої дрiбними порцiями
  311.  Для "згонки ваги" у спортсменiв рекомендують:
  312.  повнiстю виключити вживання вуглеводiв
  313.  вводити фуросемiд 1 р. на три днi
  314.  збалансований рацiон iз зменшеним калоражем
  315.  повнiстю виключити з рацiону твариннi жири
  316.  Для попередження iмунодефiциту у спортсменiв у зимовий час використовують:
  317.  магнiтотерапiю
  318.  оксiгемотерапiю
  319.  сiрчанi ванни
  320.  УФО
  321.  Метод суперкомпенсацiї глiкогену у печiнцi та м'язах застосовують у видах спорту, пов'язаних з розвитком:
  322.  загальної витривалостi
  323.  швидкiсно-силових якостей
  324.  спритностi та гнучкостi
  325.  сили
  326.  До антигiпоксантiв вiдносять:
  327.  глiцерофосфат кальцiю
  328.  рибоксин
  329.  карнитину хлорид
  330.  глютамінова кислота
  331.  У склад напоїв для використання спортсменами пiд час змагань входять:
  332.  курячий бульйон
  333.  сироп шипшини, вiдвар вiвсу
  334.  жирний йогурт
  335.  дистильована вода
  336.  З метою пiдвищення адаптацiйних резервiв використовують:
  337.  рибоксин
  338.  сапарал
  339.  альвезiн
  340.  iмунал
  341.  Для попередження функцiональних порушень печiнки у спортсменiв використовують:
  342.  амiналон
  343.  артепарон
  344.  легалон
  345.  бiфiкол
  346.  Основне значення рацiонального харчування спортсменiв полягає у:
  347.  корекцiї бiоелектричної активностi серця
  348.  попередженнi травм та захворювань
  349.  доставцi пластичного та енергетичного матерiалу
  350.  корекцiї хронiчного фiзичного перенапруження
  351.  Якi спортсмени вимагають найбiльшу кiлькiсть протеїну на кiлограм ваги тіла:
  352.  марафонцi
  353.  важкоатлети
  354.  бiатлонiсти
  355.  фехтувальники
  356.  Кiнцевою метою вiдновлювальних заходiв у спортсменiв є:
  357.  попередження травматизму
  358.  досягнення рекордних результатiв
  359.  стабiлiзацiя або пiдвищення функцiонального стану
  360.  корекцiя психоемоційного стану спортсмена
  361.  Тривалiсть одного перебування у термокамерi сауни для пiдвищення фiзичної працездатностi:
  362.  1 хв
  363.  3-5 хв
  364.  10-12 хв
  365.  Протипоказання для проведення спортивного масажу:
  366.  психоемоцiйне збудження перед змаганнями
  367.  болi у м'язах пiсля тренувань
  368.  важкий ступiнь втоми
  369.  пiодермiя
  370.  Основна група засобiв відновлення:
  371.  педагогiчна
  372.  фармакологiчна
  373.  масаж та рефлексотерапiя
  374.  спецiалiзоване харчування та харчовi добавки
  375.  психологiчна
  376.  Пiд час напруженої м'язової дiяльностi найбiльш оптимальний вiтамiнний комплекс:
  377.  юнiкап
  378.  мультiтабс
  379.  дуовiт
  380.  квадевiт
  381.  Ванна, яка використовується для загартування спортсменів:
  382.  мiнеральна
  383.  контрастна
  384.  перлинна
  385.  киснева
  386.  Температура повiтря у парнiй лазнi для вiдновлення спортсмена:
  387.  38-40 гр. С
  388.  40-42 гр. С
  389.  47-49 гр. С
  390.  55-57 гр. С
  391.  Вологiсть повiтря у росiйськiй парнiй лазнi для вiдновлення спортсмена:
  392.  50-55 %
  393.  60-65 %
  394.  70-75 %
  395.  80-85 %
  396.  Вологiсть повiтря у саунi для вiдновлення спортсмена:
  397.  10-25 %
  398.  30-45 %
  399.  50-65 %
  400.  70-80 %
  401.  Оптимальна температура у саунi для прискорення вiдновлювальних процесiв в органiзмi спортсмена:
  402.  55-70 гр. С
  403.  70-90 гр. С
  404.  110-120 гр. С
  405.  125-130 гр. С
  406.  Головне показання для призначення фармакологiчних засобiв відновлення:
  407.  гiпертонiчний тип реакцiї системи кровообiгу у пробi Летунова
  408.  попередження фiзичного перенапруження
  409.  середнiй ступiнь стомлення пiсля тренувань у пiдготовчий перiод
  410.  Для стимуляцiї анаболiчних процесiв в органiзмi спортсмена призначають:
  411.  вiтамiн С
  412.  рутин
  413.  токоферолу ацетат
  414.  нікотинову кислоту
  415.  З метою пiдвищення iмунорезистентностi спортсмена призначають:
  416.  вiтамiн В1 
  417.  аскорбiнову кислоту
  418.  вiтамiн РР
  419.  вiтамiн Е
  420.  При розвитку залiзодефiцитної анемiї у спортсменок призначають:
  421.  вiтамiн В 12 та фолiєву кислоту
  422.  вiтамiни В1 та В2 
  423.  вiтамiни С та Р
  424.  вiтамiни Е та А
  425.  До препаратiв з анаболiчною дiєю вiдносять:
  426.  панангiн та аспаркам
  427.  карнітин та рибоксин
  428.  амiналон та ноотропiл
  429.  троксевазiн та трентал
  430.  З тонiзуючою метою при появi ознак перевтоми використовують:
  431.  карнитину хлорид
  432.  сиднокарб
  433.  кофеїн
  434.  сапарал
  435.  есенцiалє
  436.  Показання для призначення комплексу засобiв вiдновлення спортсменів:
  437.  реабiлiтацiя пiсля травм та захворювань
  438.  загострення хронічних захворювань
  439.  великий обсяг тренувальних навантажень у передзмагальному макроциклі
  440.  дистрофія міокарда внаслідок фізичного перенапруження
  441.  До засобів відновлення енергетичної дії відносять:
  442.  трибоксін
  443.  карнитину хлорид
  444.  йохімбін
  445.  фосфаден
  446.  До засобів відновлення, які покращують мікроциркуляцію відносять:
  447.  аспаркам
  448.  актовегін
  449.  есенціалє
  450.  вамін
  451.  Для попередження гіпокаліємії у спортсменів використовують:
  452.  метіонін
  453.  сироп шипшини
  454.  панангін
  455.  оротат калію
  456.  Препарати для поліпшення обмінних та енергетичних процесів головного мозку спортсменів:
  457.  цинарізін та трентал
  458.  аміналон та пірацетам
  459.  вінпоцетин та серміон
  460.  танакан та тиклід
  461.  Особливість харчування спортсменів:
  462.  використання гіпердоз вітамінів та тваринного протеїну
  463.  заборона розвантажувально-дієтичної терапії
  464.  незмінний раціон для одного макроциклу
  465.  залежність від виду спорту
  466.  Дієту, яка веде до суперкомпенсації глікогену використовують для спортсменів:
  467.  стрибунів у висоту
  468.  спортивних гімнастів
  469.  гандболістів
  470.  велошосейників
  471.  Продукти, які попереджують розвиток вторинного імунодефіциту у спортсменів:
  472.  квасоля, спаржа
  473.  обліпиха, часник
  474.  банани, картопля
  475.  морська та річкова риба
  476.  Для забезпечення належної моторики кишечника у спортсменів раціонально використовувати:
  477.  джерела вітамінів групи В
  478.  продукти, які містять фруктозу та глюкозу
  479.  тваринний білок
  480.  харчові волокна
  481.  Виберіть засіб для попередження порушень функції нирок у футболіста:
  482.  тардіферон
  483.  фітолізін
  484.  ліпоєва кислота
  485.  церебролізін
  486.  Виберіть засіб для поліпшення реологічних властивостей крові у десятиборця:
  487.  фосфаден
  488.  аспаркам
  489.  актовегін
  490.  оротат калію
  491.  Виберіть засіб для поліпшення мозкового кровообігу у боксера у віддалений період після нокауту:
  492.  есенціале
  493.  цитамак
  494.  гемодез
  495.  танакан
  496.  До білкових та амінокислотних препаратів для важкоатлетів не відносять:
  497.  вансітон
  498.  неотон
  499.  рибоксін
  500.  альвезін
  501.  Для попередження дистрофії міокарду у лижників у передзмагальний період курсом призначають:
  502.  ФІБС
  503.  кокарбоксилазу
  504.  аміксін
  505.  ліпостабіл
  506.  При печінковому больовому синдромі у легкоатлета призначають:
  507.  аспаркам
  508.  напроксен
  509.  карсил
  510.  циклоферон
  511.  Гострий гіпоглікемічний стан найчастіше зустрічається у видах спорту, пов'язаних з розвитком:
  512.  витривалості
  513.  сили
  514.  швидкісно-силових якостей
  515.  швидкісної витривалості
  516.  Оптимальний спосіб попередження гіпоглікемічного стану у спортсменів:
  517.  пиття розчину глюкози перед тренуванням
  518.  компенсація запасів глікогену між тренуваннями
  519.  слідування термінам допуску після захворювань
  520.  пиття рідини на дистанції
  521.  Після виводу спортсмена з гострого гіпоглікемічного стану фізичне навантаження:
  522.  можна продовжити
  523.  продовжується при періодичному питті розчину глюкози
  524.  повністю припиняється
  525.  При втраті свідомості за рахунок теплового удару патогномонічною ознакою є:
  526.  судоми
  527.  різка гіпертермія
  528.  порушення дихання та серцевої діяльності
  529.  порушення реакції зіниць на світло
  530.  Виберіть препарат парентеральної дії для призначення при тепловому ударі у спортсменів
  531.  гіпертонічний розчин хлориду натрію
  532.  трентал
  533.  кофеїн
  534.  анальгін
  535.  Сонячний удар у спортсмена супроводжується тепловим ударом:
  536.  завжди
  537.  у деяких випадках
  538.  ніколи не супроводжується
  539.  Стійка вогнищева неврологічна симптоматика після нокауту характерна для:
  540.  струсу головного мозку
  541.  забою головного мозку
  542.  відкритої черепно-мозкової травми
  543.  При розтягненні ахілового сухожилка необхідно:
  544.  нанести локально фіналгон
  545.  опустити та тримати стопу на підлозі
  546.  забезпечити відносний спокій для нижньої кінцівки
  547.  накласти стискаючу пов'язку вище зони розтягнення
  548.  Після перенесеного гострого пієлонефріту не рекомендують займатись:
  549.  плаванням
  550.  парашутним спортом
  551.  десятиборством
  552.  класичною боротьбою
  553.  На який час призупиняють тренування спортсмени у третій ст. перетренованості:
  554.  на 1-2 дні
  555.  на 1-2 місяці
  556.  на 5-6 місяців
  557.  можна продовжувати тренування
  558.  Особливість медичної реабілітації у спорті:
  559.  відновлення психо-емоційного стану спортсмена
  560.  повне клінічне одужання спортсмена
  561.  функціональне відновлення спортсмена
  562.  досягнення оптимального рівня тренованості спортсмена
  563.  Медична реабілітація в спорті включає:
  564.  педагогічні засоби
  565.  психологічні засоби
  566.  медичні засоби
  567.  все вищезгадане
  568.  Можливе ураження серця при гострому фізичному перенапруженні:
  569.  міокардіт
  570.  ендокардіт
  571.  дістрофія міокарду
  572.  перікардіт
  573.  Основні ознаки перетренованості проявляються у функціональних порушеннях:
  574.  серцево-судинної системи
  575.  опорно-рухового апарату
  576.  центральній нервовій системі
  577.  У другій стадії перетренованості участь у змаганнях припиняється на:
  578.  2 доби
  579.  2 тижня
  580.  2 місяці
  581.  6 місяців
  582.  Найчастіше дистрофія міокарду розвивається у спортсменів, які тренують переважно:
  583.  витривалість
  584.  силу
  585.  швидкісно-силові якості
  586.  координацію
  587.  Фізична працездатність по тесту РWС170 у спортсменів з дістрофією міокарду:
  588.  значно знижується
  589.  помірно знижується
  590.  істотно не змінюється
  591.  підвищується
  592.  Позитивна проба з β-блокаторами при дистрофії міокарду у спортсменів потребує призначення:
  593.  панангіну
  594.  анапріліну
  595.  новокаїнаміду
  596.  корінфару
  597.  При печінковому больовому синдромі у спортсменів розрядників розміри печінки:
  598.  зменшуються
  599.  залишаються без змін
  600.  збільшуються
  601.  При порушенні функції автоматизму у спортсменів зустрічається:
  602.  повна блокада правої ножки пучка Гіса
  603.  шлуночкова екстрасистолія
  604.  міграція водія ритму по передсердям
  605.  синдром WPW
  606.  При порушенні функції збудження у спортсменів розвивається:
  607.  шлуночкова екстрасистолія
  608.  мигцева аритмія
  609.  синоаурикулярна блокада
  610.  При порушенні функції провідності у спортсменів розвивається:
  611.  повна блокада правої ножки пучка Гіса
  612.  шлуночкова екстрасистолія
  613.  виражена синусова брадикардія
  614.  синусова аритмія
  615.  У спортсменів з порушенням функції імунної системи найчастіше зустрічається:
  616.  запальні захворювання нирок
  617.  кишкові інфекції
  618.  герпетичні висипи
  619.  гострі респіраторні вірусні інфекції
  620.  Співвідношення непрямого масажу серця та штучної вентиляції легень під час реанімації спортсмена при раптовій зупинці серця:
  621.  1 : 1
  622.  2 : 1
  623.  5 : 1
  624.  10 : 1
  625.  Для клінічної смерті не є характерним симптом:
  626.  відсутність серцебиття
  627.  цианоз шкіри
  628.  звуження зіниць
  629.  судоми
  630.  відсутність дихання
  631.  Найбільш ефективна ритмічність штучного масажу серця (в 1 хвилину):
  632.  30
  633.  50
  634.  60
  635.  80
  636.  З якого заходу необхідно починати легенево-серцеву реанімацію:
  637.  з удару по груднині
  638.  з дефібріляції
  639.  з забезпеченні вільного стану дихальних шляхів
  640.  з штучної вентиляції легень
  641.  Найбільш частим захворюванням біліарної системи у спортсменів є:
  642.  дискінезія жовчовивідних шляхів
  643.  холелітіаз
  644.  гострий панкреатит
  645.  Верхньою межою норми артеріального тиску у спортсменів є:
  646.  120/70
  647.  130/80
  648.  140/90
  649.  150/95
  650.  Препарат, який зміцнює стінки судин:
  651.  глюконат кальцію
  652.  аскорутин
  653.  актовегін
  654.  трентал
  655.  Виведення спортсмена з гіпоглікемічної коми передбачає:
  656.  введення інсуліну
  657.  введення внутрішньовенно ізотонічного розчину хлориду натрію
  658.  введення перорально 5 %-ного розчину глюкози
  659.  введення внутрішньовенно 20 мл. 40 %-ного розчину глюкози
  660.  введення підшкірно 0,5 мл. 0,1 %-ного розчину адреналіну
  661.  Спортсмен з закритою черепно-мозковою травмою з хоча б тимчасовою втратою свідомості підлягає госпіталізації:
  662.  обов'язково
  663.  в залежності від часу втрати свідомості
  664.  не обов'язково
  665.  Ознака гіпоглікемічної коми у спортсмена:
  666.  млявість м'язів, відсутність сухожильних рефлексів
  667.  ригідність м'язів, тремтіння кінцівок, судоми
  668.  протеїнурія, глюкозурія, циліндрурія
  669.  Основний метод лікування залізодефіцитної анемії у спортсменів:
  670.  переливання крові
  671.  прийом сольових препаратів заліза
  672.  прийом вітамінів
  673.  Для ювенільної гіпертензії у спортсменів характерний тип кровообігу:
  674.  окклюзивний
  675.  гіперкінетичний
  676.  еукінетичний
  677.  гіпокінетичний
  678.  Перша допомога при переломі хребта у шийному відділі хребта у спортсмена:
  679.  анальгезія
  680.  тракційна терапія
  681.  уклаження на жорсткі ноші з фіксацією шиї
  682.  серцево-легенева реанімація
  683.  Повний розрив ахілова сухожилка у спортсмена вимогає лікування:
  684.  оперативного
  685.  консервативного
  686.  в залежності від виду спорту
  687.  Найчастіший перелом малогомілкової кістки у слаломістів є:
  688.  поперековий
  689.  винтоподібний
  690.  оскольчатий
  691.  вбитий
  692.  Для зменшення гамартрозу при травмі гомілковостопного суглобу необхідно провести:
  693.  охолодження ділянки суглобу
  694.  наложення гіпсової лонгети
  695.  гарячу ножну ванну
  696.  При переломі ключиці накладається:
  697.  пов'язка Дезо
  698.  шина Белера
  699.  циркулярна пов'язка
  700.  косиночна пов'язка
  701.  При встановленні діагнозу "гіпертонічна хвороба" у спортсменів:
  702.  заняття спортом можуть бути продовжені під наглядом лікаря
  703.  заняття спортом забороняються
  704.  рішення приймається в залежності від виду спорту
  705.  До порушень функції автоматизму серця у спортсменів відносять:
  706.  синусова або ектопічна тахікардія
  707.  різко виражена аритмія при RR  0,5 с
  708.  різко виражена синусова брадикардія або брадисистолія, предсердна брадисистолія, атріо-вентрикулярна дисоціація
  709.  все перераховане

  1.  У спортсменів найчастіше зустрічається порушення ритму серця:
  2.  лівошлуночкова екстрасистолія
  3.  миготлива тахіаритмія
  4.  синдром WРW
  5.  слабкість синусового вузла
  6.  Найчастішою у спортсменів є ступінь важкості пошкоджень:
  7.  легка
  8.  середня
  9.  важка
  10.  Предсердний ритм характеризується:
  11.  позитивним зубцем Р
  12.  негативним зубцем Р перед QRS
  13.  негативним зубцем Р після QRS
  14.  відсутністю зубця Р
  15.  Обов'язковий компонент терапії при нокауті у боксера:
  16.  протисудомна терапія
  17.  зниження моторної збудливості
  18.  анальгезія
  19.  протизапальна терапія
  20.  Серед усіх локалізацій пошкоджень суглобів у спортсменів найбільш частим є травми суглобу:
  21.  плечового
  22.  гомілковостопного
  23.  колінного
  24.  променевозап'ястного
  25.  Для лікування виразкової хвороби шлунку у спортсмена не можна використовувати:
  26.  де-нол
  27.  метандростенолон
  28.  метилурацил
  29.  альмагель
  30.  При колапсі у спортсмена потрібно ввести:
  31.  пентамін
  32.  дроперідол
  33.  лазікс
  34.  мезатон
  35.  клофелін
  36.  Тонзілектомія за декомпенсованого хронічного тонзиліту у юних спортсменів:
  37.  показана
  38.  не показана
  39.  в залежності від виду спорту
  40.  Індекс за плантограмою, який свідчить про плоску стопу:
  41.  від 0 до 1
  42.  від 1 до 2
  43.  понад 2
  44.  Вікова група, до якої входить дванадцятирічний спортсмен:
  45.  молодша
  46.  середня
  47.  старша
  48.  Період прискореного росту хлопчиків спостерігається у віці:
  49.  10-12 років
  50.  13-15 років
  51.  16-17 років
  52.  Пубертатний період у дівчат знаходиться у віці:
  53.  10-12 років
  54.  13-15 років
  55.  16-18 років
  56.  Тривалість зубців та інтервалів ЕКГ у дітей в зрівнянні з дорослими:
  57.  коротша
  58.  довша
  59.  однакова
  60.  Оптимальний режим харчування юних спортсменів:
  61.  1-2 рази на день
  62.  3 рази на день
  63.  4-5 разів на день
  64.  7-8 разів на день
  65.  Протягом якого часу відбувається термінове відновлення:

а.  протягом 0,5-1,5 год. після роботи

б.  протягом 5 год. після роботи

в.  протягом 2-5 хв. після роботи

г.  протягом 20 хв. після роботи

  1.  Які фази можна виділити у періоді відновлення: 

а. швидкого, повільного, тривалого відновлення

б. швидкого, повільного і тривалого відновлення, суперкомпенсації

в. тимчасового, повільного, тривалого відновлення

г. компенсації та суперкомпенсації

  1.  Через який час відбувається відновлення алактатних анаеробних резервів у м'язах:

а. 10-15 с

б. 3-5 хв.

в. 2-5 хв.

г. 0,5-1,5 год.

  1.  Які із перерахованих методів не належать до методів психічного впливу на організм:

а.  гіпнотерапія

б. аутогенне тренування

в.  психотерапія в бадьорому стані

г. психічної саморегуляції

д.  довільного м’язового скорочення

  1.  З якою метою  спортсменами не використовуються бета-блокатори: 

а.  для пригнічення надлишкового збудження і зменшення ЧСС

б. підвищення тактильної та больової чутливості

в. зниження почуття неспокою і тремтіння кінцівок

г. підвищення фізіологічної адаптації

  1.  Ризик, пов'язаний зі споживанням бета-блокаторів:

а. можуть спричинювати бронхоспазм,  недостатність, блокаду серця, гіпоглікемію

б.  розвивається кардіоміопатія, підвищення АТ

в.  виникають психотичні реакції, потьмарення свідомості та делірій

г.  підвищення тактильної та больової чутливості

д.  тремор, судомний синдром

  1.  Побічна дія анаболічних стероїдів на опорно-руховий апарат не призводять до підвищеного травматизму через:

а.  невідповідність росту та сили м’язів і зв'язок

б.  збільшення м’язів значно випереджає розвиток сполучнотканних      компонентів

в.  порушення мікроциркуляції  за рахунок недостатньої маскулінізації окремих ділянок

г.  порушення координації

  1.  Функціональні проби це:
  2.  вплив на організм різних факторів для вивчення реакції фізіологічних систем на той чи інший вплив
  3.  вплив на організм фізичних навантажень різної інтенсивності
  4.  вплив на організм факторів довкілля
  5.  вплив на фізіологічні системи організму фізичних навантажень
  6.  точно дозований вплив на організм різних факторів для вивчення реакції фізіологічних систем на той чи інший вплив
  7.  Типи тілобудови людини:
  8.  нормотонічний, атонічний, гіпертонічний
  9.  нормостенічний, астенічний, гіперстенічний
  10.  астенічний, гіпертонічний
  11.  нормотонічний, дистонічний, гіпертонічний
  12.  нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний
  13.  Про нормальну реактивність парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи після зміни положення тіла з вертикального у горизонтальне свідчать зміни:
  14.  зменшення частоти пульсу на 8-14 уд/хв
  15.  збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв.
  16.  зменшення частоти пульсу на 20-25 уд/хв.
  17.  збільшення частоти пульсу на 0-8 уд/хв.
  18.  зменшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв
  19.  Нормальні форми грудної клітки:
  20.  циліндрична, конічна, запала, куряча
  21.  кругла, плоска, круглозапала
  22.  нормостенічна, астенічна, гіперстенічна
  23.  циліндрична, конічна, лійкоподібна
  24.  циліндрична, конічна, плоска, перехідні форми
  25.  Для гіпертонічного типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є:
  26.  збільшення пульсу до 60-80% помірне підвищення систолічного АТ, деяке зниження діастолічного АТ, збільшення пульсового АТ
  27.  збільшення пульсу понад 100%, значне підвищення систолічного і діастолічного АТ
  28.  збільшення пульсу на 100% помірне підвищення систолічного АТ, зменшення діастолічного і пульсового АТ
  29.  збільшення пульсу понад 100%, незначне підвищення систолічного, діастолічного, зменшення пульсового АТ
  30.  збільшення пульсу до 60-80% помірне зниження систолічного, діастолічного і пульсового АТ
  31.  Фізіологічною передумовою субмаксимального тесту PWC170 є існування:
  32.  лінійної залежності між фізичними можливостями організму та ЧСС
  33.  лінійної залежності між загальною фізичною працездатністю та ЧСС певної величини
  34.  лінійної залежності між потужністю навантаження і ЧСС в діапазоні оптимального режиму
  35.  функціональних резервів серцево-судинної системи під час фізичних навантажень
  36.  зворотно-пропорційної залежності між потужністю навантаження і ЧСС в межах заданого режиму
  37.  Функціональною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є:
  38.  помірне зниження пульсового АТ
  39.  підвищення систолічного АТ до 170 мм рт. ст.
  40.  зростання ЧСС до межі 180 мінус вік
  41.  виникнення загостреного і високого зубця Т
  42.  горизонтальне зниження сегменту ST до 0,1 мВ
  43.  Субмаксимальний тест з фізичним навантаженням необхідно зупинити в наступних випадках, крім одного:
  44.  підвищення систолічного АТ більше, ніж на 25% від початкового рівня
  45.  різка блідість шкірних покровів, надмірне потовиділення
  46.  виражена втома, слабкість, головокружіння
  47.  приступ болю за грудиною
  48.  ускладнене дихання, надмірна задишка
  49.  Гіпертонічні стани у спортсменів найчастіше виникають:
  50.  при фізичних навантаженнях на витривалість
  51.  при фізичних навантаженнях динамічного характеру
  52.  ніколи не виникають
  53.  при фізичних навантаженнях статичного характеру
  54.  незалежно від виду фізичних навантажень
  55.  Після проби 20 присідань за 30 сек. у обстежуваного збільшився пульс з 14 уд. за 10 сек. до 28 уд. за 10 сек., АТ змінився з 130/80 до 180/90 мм рт. ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи:
  56.  нормотонічний
  57.  гіпотонічний
  58.  гіпертонічний
  59.  дистонічний
  60.  східчастий
  61.  Лікарсько-фізкультурний диспансер – це лікувально-профілактичний заклад, призначений для:
  62.  широкого оздоровлення населення шляхом застосування засобів фізичної культури
  63.  медико-біологічного забезпечення тільки збірних команд та їх резерву
  64.  для стаціонарного лікування спортсменів
  65.  організаційно-методичного керівництва лікарсько-фізкультурною службою в регіоні
  66.  диспансеризації населення
  67.  До підготовчої медичної групи зараховують:
  68.  осіб, які мають значні відхилення у стані здоров'я за умови достатнього фізичного розвитку
  69.  осіб, що мають відхилення в стані здоров'я постійного або тимчасового характеру, які потребують значного обмеження фізичного навантаження
  70.  осіб з недостатнім фізичним розвитком
  71.  осіб без відхилень у стані здоров'я і з нормальним фізичним розвитком
  72.  осіб з недостатнім фізичним розвитком без відхилень або з незначними відхиленнями у стані здоров'я
  73.  Для гіпотонічного типу реакції серцево-судинної системи на помірне фізичне навантаження характерним є:
  74.  прискорення пульсу на 120-150%, незначне підвищення систолічного і діастолічного тиску, суттєве зменшення пульсового тиску
  75.  прискорення пульсу більше 100%, значне підвищення систолічного тиску, підвищення діастолічного тиску
  76.  прискорення пульсу на 60- 80%, помірне підвищення систолічного тиску та деяке зниження діастолічного тиску
  77.  прискорення пульсу більше 100%, значне зменшення систолічного та діастолічного тиску
  78.  показники не змінюються у порівнянні зі станом фізичного спокою
  79.  Виконання навантаження з потужністю 3 Вт/кг протягом 2 хв. в тесті Наваккі свідчить про:
  80.  низьку працездатність у нетренованих осіб
  81.  задовільну працездатність у нетренованих осіб
  82.  нормальну працездатність у спортсменів
  83.  задовільну працездатність у спортсменів
  84.  нормальну працездатність у нетренованих осіб
  85.  Клінічною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є:
  86.  підвищення глибини і частоти дихання
  87.  зниження пульсового АТ
  88.  підвищення АТ до 180/90 мм рт. ст.
  89.  зростання ЧСС до межі 170 уд/хв.
  90.  різка блідість шкірних покривів з надмірним потовиділенням
  91.  Після проби 20 присідань за 30 сек. у обстежуваного збільшився пульс з 12 уд. за 10 сек. до 26 уд. за 10 сек., артеріальний тиск змінився з 110/70 до 115/85 мм рт. ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи:
  92.  гіпотонічний
  93.  гіпертонічний
  94.  нормотонічний
  95.  дистонічний
  96.  східчастий
  97.  На скільки часу звільняються особи, що перехворіли пневмонією від заняття фізкультури:
  98.  1-2 тижні
  99.  2-4 тижні
  100.  1-2 місяці
  101.  8-12 місяців
  102.  2-8 місці
  103.  Методи оцінки фізичного розвитку:
  104.  методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції
  105.  зовнішній огляд, пальпація, перкусія, аускультація
  106.  соматоскопія і антропометрія
  107.  збір загального та спортивного анамнезу, соматоскопія, антропометрія
  108.  загальне лікарське обстеження органів і систем
  109.  Тонус парасимпатичного відділу ВНС при сповільнені пульсу на клінортостатичній пробі від 72 до 70 за 1 хв можна вважати:
  110.  нормальним
  111.  підвищеним
  112.  зниженим
  113.  Пробу Мартіне- Кушелевського можна віднести до проб:
  114.  зі зміною умов зовнішнього середовища
  115.    зі зміною положення тіла у просторі
  116.  з динамічним фізичним навантаженням
  117.  Проба Штанге відноситься до групи проб:
  118.  з фізичними навантаженнями
  119.    зі зміною положення тіла у просторі
  120.  гіпоксичних
  121.  Види медичних груп:
  122.  основна, підготовча, спеціальна
  123.  додаткова, повторна
  124.  особлива
  125.  кількісна, якісна
  126.  головна
  127.  Функціональним критерієм порогу толерантності до фізичного навантаження є:
  128.  поява синусової тахікардії
  129.  підвищення систолічного артеріального тиску до 180 мм рт ст.
  130.  частота серцевих скорочень на рівні 200мінус вік пацієнта у роках
  131.  зростання діастолічного артеріального тиску до 90 мм рт ст.
  132.  втрата рівноваги
  133.  Середній рівень фізичної працездатності практично здорової нетренированої людини характеризується здатністю виконувати роботу потужністю:
  134.  чоловіки – 4,2 Вт/кг, жінки – 2,7 Вт/кг
  135.  чоловіки – 2,4 Вт/кг, жінки – 1,7 Вт/кг
  136.  чоловіки – 1,5 Вт/кг, жінки – 1,0 Вт/кг
  137.  чоловіки – 1,0 Вт/кг, жінки – 0,5 Вт/кг
  138.  чоловіки – 3,5 Вт/кг, жінки – 2,5 Вт/кг
  139.  Методи дослідження фізичного розвитку:
  140.  соматоскопія і антропометрія
  141.  пальпація, перкусія, аускультація
  142.  методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції
  143.  загальний та спортивний анамнез, лікарське обстеження органів і систем
  144.  функціональні проби
  145.  Фармакологічні проби, що характеризують патогенетичні механізми дистрофічного процесу в міокарді:
  146.  з штучною гіпокаліємією
  147.  з блокадою адренергичних рецепторів
  148.  з блокадою кальцієвих каналів
  149.  з нітрогліцерином
  150.  Хронічне фізичне перенапруження у спортсменів:
  151.  не реєструється
  152.  може призвести до ураження ЦНС та нирок
  153.  може призвести до ураження нирок, печінки, серця
  154.  може призвести до ураження серця, ЦНС, нирок, системи крові
  155.  може призвести до ураження  лише серцево-судинної системи
  156.  Найчастіше причинами раптової смерті у спортсменів можуть бути:
  157.  травми та ушкодження опорно-рухового апарату
  158.  неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень
  159.  тренування та змагання у хворобливому стані
  160.  недолікі фізичного розвитку, слабкість м`язів
  161.  гострі фізичні перенапруження, що виникають внаслідок надмірних навантажень
  162.  Педагогічні засоби відновлення:
  163.  є найбільш природним і найефективнішими
  164.  не використовуються у сучасному спорті високих досягнень
  165.  використовуються на зростаннях з фізичного виховання школярів
  166.  Активний відпочинок застосовується:
  167.  після тривалої перерви між тренуваннями
  168.  в коротких перервах під час тренування
  169.  у період повного відновлення організму після тренування
  170.  Найчастіше причинами раптової смерті у спортсменів можуть бути:
  171.  травми та ушкодження опорно-рухового аппарату
  172.  неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень
  173.  тренування та змагання у хворобливому стані
  174.  недолікі фізичного розвитку, слабкість м`язів
  175.  гострі фізичні перенапруження, що виникають внаслідок надмірних навантажень
  176.  Печінковий больовий синдром у спортсменів є:
  177.  фізіологічною особливістю
  178.  перед патологічним станом
  179.  патологічним станом
  180.  зустрічається у спортсменів-підлітків
  181.  зустрічається у спортсменів, які порушують режим харчування
  182.  Активний відпочинок: - затримує видалення молочної кислоти з організму:
  183.  затримує видалення молочної кислоти з організму
  184.  сприяє швидкому видаленню молочної кислоти з організму
  185.  не впливає на утилізацію молочної кислоти з організму
  186.   Найбільша частина молочної кислоти після фізичних навантажень окислюється:
  187.  в печінці
  188.  скелетних м’язах
  189.  в крові
  190.  Фармакотерапія –
  191.  обов’язкова складова комплексу відновних засобів при оздоровчому тренуванні
  192.  може використовуватись для стимуляції процесів відновлення організму
  193.  заборонена до використання при спортивному та оздоровчому тренуванні
  194.  Харчування після значних фізичних навантажень:
  195.  не впливає на прискорення відновлення організму
  196.  є природним стимулятором процесів відновлення
  197.  лише у поєднанні з фармакотерапією здатне повноцінно відновити працездатність
  198.  Для стимуляції процесів відновлення працездатності під час інтенсивних спортивних тренувань слід порівняно із загальноприйнятими нормами:
  199.  вдвічі збільшити прийом рідини
  200.  збільшити кількість рідини на 0,5 – 1л.
  201.  не змінювати об’єм прийому рідини
  202.  Ефективними засобами для запобігання дистрофії міокарда у спортсменів є:
  203.  елеутерокок, женьшень
  204.  рибоксин, інозин
  205.  препарати заліза, кобаламід

 




1. Курсовая работа- Бухгалтерский учет собственного капитала предприятия
2. Методические рекомендации курс лекции Семинары
3. Тема 1 Аудит в системі фінансовогосподарського контролю І Рівень Дайте відповідь ldquo;такrdquo; або ldquo
4. Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві
5. София 2 о 1 о УДК 615
6. Муму Герои- немой крепостной Герасим Татьяна ~ его любимая барыня самодурно решающая судьбы вверенных е
7. ТЕМАТИКА КУРСОВЫХ РАБОТ по дисциплине Экономика и управление инновациями
8. Тема- Ранній постнатальний розвиток Питання- Особливості стадії новонародженності
9. Міжнародне публічне право ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 1 1
10. то время не вступает в новый воспроизводственный цикл

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе