Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
67,9
1,76
54,5
1,25**
71,3
2,47
57,7
1,60**
73,76
1,62
48,15
1,45***
Альбуміни, г/л
27,25
0,29
17,37
1,06**
28,15
0,67
19,12
0,32**
29,69
0,58
19,39
0,37
Глобуліни, г/л
40,65
0,34
37,13
0,65*
43,15
0,45
38,58
0,87*
44,07
0,76
28,76
0,54***
АcАТ, мккат/л
0,59
0,03
0,70
0,05**
0,58
0,08
0,54
0,01*
0,59
0,08
0,33
0,03***
АлАТ, мккат/л
0,36
0,03
0,39
0,06*
0,38
0,08
0,34
0,01*
0,37
0,02
0,28
0,06**
Холестерол загальний, ммоль/л
3,07
0,08
3,04
0,06
3,12
0,12
3,75
0,11**
3,34
0,09
3,08
0,04
Нітрати, мкмоль/л
3,5±
0,05
4,2±
0,04**
3,4
0,03
4,2
0,01***
3,6
0,01
4,0
0,06**
Нітрити, мкмоль/л
0,00±
0,0
0,07±
0,003***
0,00
0,0
0,06
0,002***
0,00
0,0
0,03
0,001**
Примітка: у цій і наступних таблицях ступінь вірогідності до контролю Р<0,05- *,
Р<0,01- **, Р<0,001- ***.
Проведеними дослідженнями білої крові виявлено вірогідне зменшення кількості лейкоцитів через 1 добу у тварин І та ІІ груп відповідно на 17 і 43,7 %, а через 2 і 3 доби їх кількість збільшилась, відповідно, на 56 і 31,7 % та на 10,2 і 15,3 %.
У тварин І та ІІ груп через 1 добу вміст загального білка знизився, відповідно, на 14 та 19,7 %, через 2 доби - на 15,0 та 19,1 %, через 3 доби - на 32,2 і 34,7 %, порівняно з контролем. Вміст альбумінів через 1 і 2 доби був нижчий, відповідно, на 9,2 та 20,6 %, та 5 та 16,1 %, а на 3 добу вміст альбумінів у сироватці крові щурів обох дослідних груп був таким, як у контролі. За цих умов рівень - глобулінів був нижчим за нормальні величини протягом трьох діб. Виявлено збільшення рівня - глобулінів на 26,5 та 34,1 % (І доба), на 24,3 і 33,5 % (2 доба) та на 19,1 та 33,5 % (3 доба), відповідно, порівняно з тваринами контрольної групи.
Розвиток гіпопротеїнемії, та зміни кількісного співвідношення білкових фракцій (зменшення рівня альбумінів і -глобулінів та збільшення рівня -глобулінів) свідчать про ураження печінки, внаслідок токсичної дії бровальзену і бронтелу.
Через 2 доби після введення бровальзену та бронтелу встановлено вірогідне підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові щурів І і ІІ груп. Зокрема,
активність АсАТ підвищилась на 20,3 та 18,6 % (1 доба) та на 58 та 6,9 % (2 доба) відповідно та активність АлАТ – на 8,3 % в обох дослідних групах (1 доба) та 22 і 10,5 % (2 доба). Через 3 доби після введення бровальзену та бронтелу встановлено вірогідне зниження у сироватці крові активності АлАТ відповідно на 21,7 і 24,3 %, та АсАТ – на 7,2 і 44,1 %. Активність лужної фосфатази була знижена через 1 і 2 доби у тварин І і ІІ груп, відповідно, на 21,9 і 4,7 % та 27,5 і 11,3 %, а через 3 доби відзначено підвищення активності ЛФ на 56,4 та 29,3 % (табл.1).
Встановлено, що рівень загального та вільного холестеролу в сироватці крові щурів обох дослідних груп був у межах величин фізіологічної норми. Натомість, рівень зв’язаного холестеролу вірогідно підвищився. Крім того, виявлено високий рівень тригліцеролів у сироватці крові щурів обох дослідних груп протягом досліду.
Встановлено, що у щурів І і ІІ груп рівень нітратів у сироватці крові на 1-3 доби підвищився на 8,3-23,5 %. Відповідно цьому рівень метгемоглобіну у крові щурів за вказані періоди підвищився у 1,8-3,2 рази, що і призвело до зміни досліджуваних нами морфо-біохімічних показників крові.
Отже, після введення бровальзену і бронтелу у дозі 1/2 ЛД50 на тлі нітратного навантаження у щурів настають розлади обміну білків й ліпідів. Підвищений рівень - глобулінів у сироватці крові свідчить про високу реактивність мононуклеарної системи організму на дію чужорідних подразників. Нормалізація біохімічних показників у крові дослідних щурів через 3 доби після введення бровальзену і бронтелу свідчить про включення адаптативно-компенсаторних механізмів та активізацію дезінтоксикаційної функції печінки.
Вивчення мутагенної дії бровальзену та бронтелу на тлі нітратного навантаження
У дослідах на щурах не встановлено геномних порушень клітин кісткового мозку на рівні хромосом при дії бровальзену і бронтелу в лікувальних дозах.
На тлі нітратного навантаження бровальзен і бронтел в дозах 1/5 ЛД50 через 24 і 48 годин викликали збільшення кількості хроматидних та хромосомних аберацій. Після введення бронтелу і бровальзену в дозах 1/2 ЛД50, геномні зміни у клітинах кісткового мозку були виявлені і на 72 годину.
Еритроцитарним тестом встановлено, що кількість тілець Жолі в еритроцитах периферичної крові, після одноразового введення бровальзену на тлі нітратного навантаження у дозі 1/5 ЛД50 була збільшена через 24 та 48 години у 3 рази, а через 72 години - була такою, як в контрольній групі тварин. При введенні бровальзену у дозі 1/2 ЛД50 їх кількість збільшилася - відповідно у 4,8; 3,3 та в 5,2 разів (табл. 2).
Таблиця 2
Кількість еритроцитів з мікроядрами у крові щурів після введення
антигельмінтних препаратів на тлі нітратного навантаження, ‰ (М±m, п=18)
|
Групи |
Кількість еритроцитів з мікроядрами через: |
|
24 год. |
48 год. |
72 год. |
|
|
Контроль |
2,3±0,3 |
1,8±0,3 |
2,3±0,9 |
|
Бровальзен, 1/2 ЛД50 |
10,3±1,9*** |
6,0±0,7*** |
12,0±0,9*** |
|
Бровальзен, 1/5 ЛД50 |
6,7±0,9*** |
5,0±0,2*** |
2,0±0,7 |
|
Бронтел, 1/2 ЛД50 |
7,3±0,3*** |
4,5±0,9*** |
7,7±0,9*** |
|
Бронтел, 1/5 ЛД50 |
6,6±0,7*** |
4,7±0,3*** |
4,3±0,9** |
|
Нітрат натрію, 0,1г/кг |
6,0±0,6*** |
4,0±0,8*** |
2,7±0,3 |
Після одноразового введення бронтелу у дозі 1/2 ЛД50 на тлі нітратного навантаження виявлено, що кількість тілець Жолі збільшилася, порівняно з контролем, через 24, 48 і 72 години, відповідно, у 3,2; 2,5 і 3,3 рази. Після введення бронтелу у дозі 1/5 ЛД50 кількість клітин з мікроядрами через 24 та 48 годин збільшилась у 2,9 та 2,7 рази, а на 72 годину вірогідного збільшення кількості тілець Жолі не встановлено (табл. 2).
Отже, дані цитогенетичних досліджень, за мікроядерним тестом, свідчать про мутагенну дію бровальзену та бронтелу у дозах 1/2 ЛД50 та 1/5 ЛД50 при нітратному навантаженні. Самі ж препарати у лікувальних дозах не викликали змін у клітинах кісткового мозку на рівні хромосом.
Фармакодинаміка бровальзену та бронтелу в терапевтичних дозах на тлі
нітратного навантаження
Встановлено, що бровальзен після одноразового перорального введення у лікувальній дозі не викликає змін ваги внутрішніх органів щурів. Після підшкірного введення бронтелу у перші три доби виявлено збільшення маси легень, печінки та нирок, а на 7 добу маса вказаних органів була такою, як в контролі.
При тривалому згодовуванні щурам нітрату натрію встановлено, що маса легень, печінки і нирок збільшується. За цих умов, після введення бровальзену та бронтелу, маса внутрішніх органів збільшується у більшій мірі, ніж після задавання кожного препарату окремо.
Встановлені зміни ваги внутрішніх органів дослідних щурів зумовлені посиленням дезінтоксикаційної функції печінки та видільної функції нирок. На тлі нітратного навантаження ці процеси ускладнюються судинорозширюючою дією нітритів. За цих умов, внаслідок збільшення загального об’єму циркулюючої крові, підвищується функціональне навантаження на серце і легені, що призводить до збільшення їхньої маси.
Після перорального введення бровальзену у лікувальній дозі (0,1 г/кг м.т.), кількість еритроцитів та рівень гемоглобіну крові впродовж 21 доби були у межах нормальних величин. Проте, на першу добу встановлено збільшення середнього об’єму одного еритроцита на13,7 % та підвищення середнього еритроцита на 9,3%, внаслідок чого збільшилась величина кольорового показника. На вказаний період встановлено підвищену кількість лейкоцитів.
Після підшкірного введення бронтелу у дослідних щурів, у перші 3 доби збільшилась кількість еритроцитів та підвищився рівень гемоглобіну крові. Еритроцити були малої величини з пониженим вмістом гемоглобіну. Через 3 і 7 доби у тварин встановлено лейкоцитоз, що вказує на наявність запального процесу.
При щоденному введенні щурам нітрату натрію в дозі 0,1 гNO3ֿ/кг через 1 і 3 доби кількість еритроцитів збільшилася, відповідно, на 16,6 та 13,9 %. Рівень гемоглобіну крові у вказані періоди підвищився, відповідно, на 14,4 і 11,9 %. Величини цих показників досягли максимального рівня через 7 діб, відтак стабілізувалися і залишалися на високому рівні на 21 добу досліду. Величини індексів червоної крові були меншими, порівняно з контролем. У щурів упродовж досліду встановлено вірогідне збільшення кількості лейкоцитів.
Отже, нітрати діють подразнююче на кровотворну систему, що супроводжується збільшенням кількості еритроцитів та підвищенням рівня гемоглобіну крові.
Після введення бровальзену на тлі нітратного навантаження, у щурів у перші 3 доби зменшилась кількість еритроцитів та упродовж 21 доби низьким був рівень гемоглобіну. Встановлені зміни морфологічного складу крові зумовлені впливом нітритів, сукупно з бровальзеном, на еритропоез. У крові були молоді форми еритроцитів великого об’єму з низьким вмістом гемоглобіну, що вказує на наявність макроцитарної гіпохромної анемії.
Після підшкірного введення щурам бронтелу у лікувальній дозі, на тлі нітратного навантаження, через 1 і 3 доби досліду встановлено зменшення кількості еритроцитів відповідно на 8,3 і 9,8 %. Рівень гемоглобіну крові був пониженим через 1 добу на 26 %, 3-и – 13 % і 7 діб - на 7,4 %. Величина індексів червоної крові були менші, ніж у контролі. Кількість лейкоцитів у щурів, яким задавали бронтел, упродовж досліду була більшою, ніж у щурів, яким задавали лише нітрат натрію.
Отже, на тлі нітратного навантаження, після підшкірного введення бронтелу розвивається мікроцитарна гіпохромна анемія та лейкоцитоз.
Після перорального введення щурам бровальзену упродовж 21 доби досліду вірогідних змін рівня загального білка у сироватці крові не встановлено. Проте, виявлено диспропорцію у кількісному співвідношенні між альбумінами і глобулінами, про що свідчить зменшення величини коефіцієнта альбуміно-глобулінового співвідношення (А/Г) через 1 і 3 доби. Встановлені зміни рівня фракцій білка через 7 діб після введення бровальзену нормалізувалися.
Суттєвіші зміни рівня білка встановлені після підшкірного введення щурам бронтелу. Через 3 доби досліду на 5 % знизився рівень загального білка у сироватці крові та на 6-8 % - альбумінів упродовж 1 і 3 доби досліду. Вміст глобулінів був підвищений. Через 1, 3, і 7 доби досліду високою була величина γ-глобулінової фракції білка. Величина коефіцієнта А/Г була вірогідно зменшена через 1 і 3 доби досліду.
Після введення щурам нітрату натрію через 7 і 21 доби встановлено незначне зниження у сироватці крові вмісту загального білка, вірогідне зниження рівня α-глобулінів на 33,9 і 51 % та збільшення γ-глобулінів на 39,5 та 54,6 %. Рівень альбумінів упродовж досліду прогресивно знижувався.
Встановлено, що на тлі нітратного навантаження, бровальзен у лікувальній дозі на короткий час знижує рівень загального білка, альбумінів та α-глобулінів.
Після підшкірного введення щурам бронтелу на тлі нітратного навантаження упродовж досліду вміст загального білка був нижчим, порівняно з контролем, на 5-7%, а рівень альбумінів - на 8-12 %. Встановлено також зниження вмісту α- і β-глобулінів та підвищення рівня γ-глобулінів у сироватці крові.
Отже, при нітратному навантаженні як окремо, так і на тлі введення бровальзену та бронтелу у щурів пригнічується білоксинтезуюча функція печінки та посилюється реакція захисних сил організму на дію екзогенних подразників і розвивається запальна реакція, на що вказує високий рівень γ-глобулінів, знижений вміст загального білка і альбумінів у сироватці крові та лейкоцитоз.
Після введення щурам бровальзену та бронтелу рівень загальних ліпідів та холестеролу у сироватці крові підвищився, порівняно з контролем, у перші 3 доби, а рівень зв’язаного холестеролу був таким, як у щурів контрольної групи.
Після введення щурам нітрату натрію у першу добу досліду вірогідних змін рівня ліпідів та холестеролу у сироватці крові не встановлено. Через 3 і 7 діб рівень загальних ліпідів і загального та вільного холестеролу був вищим, ніж у щурів контрольної групи, а зв’язаного холестеролу - знизився на 48,7 %. Досліджувані показники стабілізувалися через 21 добу.
Отже, при високому рівні нітратів уражається печінка та настає деструкція мембран гепатоцитів, на що вказує високий рівень вільного холестеролу та зниження рівня зв’язаного холестеролу.
На тлі нітратного навантаження після задавання бровальзену через 1, 3 і 7 доби досліду встановлено підвищення у сироватці крові рівня загальних ліпідів на 46,5; 52,3 і 30,4 % та загального холестеролу на 45,6; 30,6 і 27,9 % та незначне підвищення рівня зв’язаного холестеролу і зниження рівня вільного холестеролу (рис.2). Через 21 добу показники, що досліджувались, були на такому ж рівні, як у тварин, яким задавали лише нітрат натрію. Аналогічні результати досліджень отримані при дослідженні дії бронтелу на тлі нітратного навантаження.
Рис. 2. Показники рівня ліпідів у сироватці крові щурів після введення
бровальзену на тлі нітратного навантаження
Отже, на тлі нітратного навантаження після введення бровальзену та бронтелу у лікувальних дозах настають розлади обміну ліпідів.
Після введення щурам бровальзену через 3 і 7 діб досліду активність ЛФ у сироватці крові підвищилась, відповідно, на 10,9 і 6,1 %. Активність АлАТ і АсАТ була такою, як у щурів контрольної групи.
Після підшкірного введення щурам бронтелу на першу добу досліду на 22,8 та 28,3% підвищилась, відповідно, активність ЛФ і АлАТ у сироватці крові. Активність АсАТ була такою ж, як у щурів контрольної групи. Через 7 і 21 доби досліду активність фосфатаз і амінотрансфераз нормалізувалася.
При щоденному задаванні щурам нітрату натрію у дозі 0,1 гNO3Ï/кг на 7 добу встановлено вірогідне підвищення активності лужної фосфатази на 38,2 %, АсАТ на 34,2 % та АлАТ на 82,7 %. Внаслідок цього, величина коефіцієнта де Рітіса складала 0,88±0,05 проти 1,17±0,02 у щурів контрольної групи. На високому рівні залишалася активність амінотрансфераз і фосфатаз через 21 добу досліду.
Після введення щурам бровальзену на тлі нітратного навантаження, через 3 доби у сироватці крові встановлено підвищення активності ЛФ на 25,4 % та на 38,4% - АлАТ. Натомість, активність АсАТ залишалась у межах фізіологічних параметрів. Власне тому, на 40,4 % зменшилася величина коефіцієнта де Рітіса. Через 7 і 21 доби досліду активність амінотрансфераз залишалась високою, що може вказувати на деструкцію мембран гепатоцитів і вивільнення внутрішньоклітинних ферментів у сироватку крові.
Підвищену активність ферментів встановлено в щурів після ін’єкції бронтелу на тлі нітратного навантаження. Зокрема, активність ЛФ через 3 доби досліду підвищилася на 81 % і залишалася високою через 7 і 21 доби досліду. Активність АсАТ через одну добу досліду підвищилась на 34,1 %, а АлАТ на 47,2 %, порівняно зі щурами контрольної групи і залишалася на високому рівні впродовж усього періоду досліджень (рис. 3).
Рис. 3. Активність ферментів сироватки крові щурів після введення
бронтелу на тлі нітратного навантаження
Отже, бровальзен і бронтел у лікувальних дозах активізують метаболічні процеси у печінці, внаслідок чого у сироватці крові підвищується активність амінотрансфераз і фосфатаз. При введенні вказаних препаратів на тлі нітратного навантаження, знижується дезінтоксикаційна функція печінки.
При гістологічних дослідженнях печінки щурів, яким вводили бровальзен і бронтел у токсичних дозах на тлі нітратного навантаження, виявлено деструкцію печінкових балок, жирову дистрофію і вакуолізацію гепатоцитів та розлади гемодинаміки. Встановлені морфологічні зміни структури печінки підтверджують пригнічення її білоксинтезуючої функції.
Фармакодинаміка та лікувальна ефективність бровальзену і бронтелу у овець,
хворих на фасціольоз
До початку експерименту встановлено, що екстенсивність фасціольозної інвазії складала 100 %, а інтенсивність - 8,5 яєць у 1 г калу. У хворих овець, порівняно з контролем, кількість еритроцитів, лейкоцитів та рівень гемоглобіну в крові були нижчими, відповідно, на 32,4; 11,8 і 14,4 %. У сироватці крові був низький рівень білка, альбумінів і глобулінів. Встановлено високу активність амінотрансфераз і низьку активність ЛФ та вищий рівень загального холестеролу (на 10,9 %) і тригліцеролів (на 27,6 %).
При аналізі лейкоцитарного профілю через одну добу після дегельмінтизації встановлено, що у всіх дослідних групах овець на 32 % зменшилась кількість еозинофілів, на 9-11 % збільшилась кількість сегментоядерних нейтрофілів та в 2 рази - кількість базофілів. Це вказує на зменшення запальних процесів в організмі.
Через 3 доби в овець, яких дегельмінтизували бровальзеном і бронтелом на тлі нітратного навантаження, встановлено збільшення кількості еритроцитів на 18,3 та 28,5 %, відповідно. Виявлено зниження рівня гемоглобіну в овець, яким вводили бронтел та збільшення величин індексів червоної крові у овець, яким задавали бровальзен, порівняно з контролем. З аналізу лейкоцитарного профілю встановлено, що в овець, яким вводили бронтел із нітратом натрію, суттєво зменшилась кількість еозинофілів і базофілів та встановлено зменшення активності АсАТ та АлАТ відповідно на 19,4 та 29,7 %.
При дегельмінтизації овець без нітратного навантаження через 3 доби відзначено нормалізацію морфологічного та біохімічного складу крові, проте рівень глобулінів в сироватці крові залишився високим.
Через 7 діб після дегельмінтизації встановлено, що показники морфологічного складу крові, рівень загального білка і його фракцій та активність амінотрансфераз у сироватці крові тварин дослідних груп були в межах величин фізіологічної норми. Однак, за цих умов в овець, яким вводили бронтел із нітратом натрію, виявлено збільшення кількості базофілів, що вказує на видужування організму після хронічної фасціольозної інвазії. У даній групі тварин встановлений високий рівень тригліцеролів та загального холестеролу.
Через 21 добу після дегельмінтизації у овець усіх дослідних груп морфологічні і біохімічні показники крові нормалізувались і інтенсивність інвазії складала 0,4±0,01 яєць у 1 г калу.
Отже, у тварин, яких дегельмінтизували бровальзеном і бронтелом на тлі нітратного навантаження, антигельмінтна дія препаратів проявлялася у достатній мірі. Проте відновлення функціонального стану печінки настає повільніше. За цих умов не повністю забезпечується кровотворна функція кісткового мозку та повільно стабілізується активність амінотрансфераз і фосфатаз у сироватці крові.
Вплив бровальзену та бронтелу на тлі нітратного навантаження на показники гуморального імунітету овець
У овець, хворих на фасціольоз, встановлено пригнічення гуморального імунітету. Внаслідок фасціольозної інвазії БАСК була нижчою на 34-65 %, а ЛАСК - на 33-71 %.
Через 3 доби після дегельмінтизації овець бровальзеном і бронтелом встановлено нормалізацію бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові.
Як видно з даних рис. 4 у тварин, яких дегельмінтизували на тлі нітратного навантаження показники гуморального імунітету через 3 і 7 діб залишалися на низькому рівні. Лише через 21 добу БАСК і ЛАСК нормалізувалися.