Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Українська академія аграрних наук
Інститут тваринництва
АСОБАЙРІ ЕРІК ЕДДІССОН
УДК 636.52/.58.085.55.087.7.63
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КОМБІКОРМІВ ДЛЯ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ПРИ ДОДАВАННІ
МЕТИОНІНУ, МЕЛЯСИ ТА РИБ’ЯЧОГО ЖИРУ
06.02.02.- годівля тварин і технологія кормів
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків, 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Харківській державній зооветеринарній академії Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Лемєшева Марія
Михайлівна, Харківська державна зооветеринарна
академія, професор кафедри птахівництва
Офіційні опоненти:
Провідна установа
Захист відбудеться “22” жовтня 2002 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65. 356. 02 при Інституті тваринництва УААН за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі.
Автореферат розісланий 20.09.2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.В. Проніна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Забезпечення населення України біологічно повноцінними яйцями зараз є особливо важливою народногосподарською проблемою. Збільшення виробництва високоякісних харчових яєць в першу чергу залежить від структури, якості комбікормів.
На теперішній час в комбікормах збільшився вміст ячменю та соняшникового шроту і скоротилась кількість кукурудзи, пшениці, риб’ячої та м’ясо-кісткової муки. Відомо, що в ячмені міститься у два рази більше клітковини і в два рази менше жиру, ніж у кукурудзі. Крім того, в комбікормах на ячмінній основі найдефіцитнішими амінокислотами є метионін та цистин. При додаванні в комбікорм курей 60% ячменю знижується споживання корму птицею та інтенсивність яйцекладки. У найближчі роки навряд чи вдасться покращити структуру комбікормів. Отже, підвищення поживної цінності комбікормів з підвищеним вмістом ячменю і зниженою кількістю тваринних кормів є досить актуальною проблемою.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Харківської державної зооветеринарної академиії за ініціативною тематикою “Підвищення ефективності використання кормів у птахівництві” (номер держреєстрації 0198U000615).
Мета і завдання досліджень. Мета роботи - підвищення ефективності ячмінно-соняшникового комбікорму для курей-несучок за рахунок додавання метионіну, бурякової меляси та риб’ячого жиру.
Для досягнення наміченої мети необхідно було вирішити такі завдання:
Об’єкт дослідження: використання метионіну, меляси та риб’ячого
жиру у годівлі курей-несучок кросу “Білорусь-9”.
Предмет дослідження: продуктивність, якість яєць, концентрація
вітаміну А і каротиноїдів у жовтку, маса внутрішніх органів та морфологічний стан печінки.
Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувалися
експериментально з використанням зоотехнічних (продуктивність та якість яєць, витрати корму), біохімічних (концентрація вітаміну А та каротиноїдів у жовтку), гістологічних (мікроскопічна будова печінки) та статистичних (обробка дослідних даних) методів досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблено і експериментально обгрунтовано оптимальний рівень додавання сіркомістких амінокислот, бурякової меляси та риб’ячого жиру в ячмінно-соняшниковий комбікорм для яєчних курей промислового стада.
Вперше створений амінокислотно-енергетичний кормовий домішок для курей, який складається з 0,05-0,10% метионіну та 4,5-6,0% бурякової меляси, який дозволяє суттєво підвищити ефективність ячмінно-соняшникового комбікорму зі зниженим вмістом тваринного протеїну (9% від сирого протеїну).
Вивчено вплив різного рівня метионіну, бурякової меляси та риб’ячого жиру в раціоні яєчних курей на вагу внутрішніх органів, морфологічний стан печінки, вагу, об’єм, щільність та товщину шкаралупи харчових яєць, а також концентрацію вітаміну А та каротиноїдів у жовтку.
Встановлено взаємозв’язок маси печінки з накопиченням жиру у цитоплазмі гепатоцитів, товщиною шкаралупи та інтенсивністю яйцекладки; вагою, об’ємом та щільністю яєць з віком курей.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що доведена можливість підвищення ефективності ячмінно-соняшникового комбікорму за рахунок додавання розробленого оптимального рівня сіркомістких амінокислот або бурякової меляси чи риб’ячого жиру. Вказані фактори годівлі дають можливість за 7 місяців підвищити яйцекладку на середню несучку на 3,9-4,8 яйця і зменшити витрати комбікорму в розрахунку на тисячу яєць на 3-4 кг. При спільному додаванні в комбікорм метионіну (0,05-0,10%) та бурякової меляси (4,5-6,0%) більш суттєво підвищується яєчна продуктивність курей (на 9,5-9,2 яйця) і знижуються витрати корму на виробництво харчових яєць (на 5-6 кг на тисячу штук).
Особистий внесок здобувача. Увесь об’єм експериментальних досліджень та дисертаційна робота виконані здобувачем самостійно. Схему методики досліджень та уточнення теоретичних положень відпрацьовано сумісно с науковим керівником.
Апробація результатів дисертації.
Матеріали дисертаційної роботи викладені та обговорені на вченій раді зооінженерного факультету, вченій раді ХЗВІ (1996-2001), розширеному засіданні кафедри дрібного тваринництва (2000), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (Харків, 2001), ІІІ-й Українській міжнародній конференції з птахівництва (Алушта, 2001), науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю Харківського зооветеринарного інституту (Харків, 2001).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт у фахових виданнях, у яких викладено основний матеріал наукових досліджень.
Структура та об’єм дисертації. Дисертація складається з введення, огляду літератури, матеріалів та методик досліджень, 5 розділів особистих досліджень, висновків, побажань виробництву та списку літератури. Матеріал дисертації викладено на 156 сторінках машинописного тексту, включає в себе 48 таблиць та 11 малюнків. Список літератури включає 277 назв, з них 167 - іноземних.
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження виконані у Харківському зооветеринарному інституті в 1996-1999 роках. Науково-господарські досліди проведені на птахофабриці “Южная” (Автономна Республіка Крим) на 1080 курях кроса “Білорусь-9” згідно зі схемою, наведеною у таблиці 1.
Таблиця 1
Схема дослідів
|
Номер досліду |
Групи курей |
Фактор що вивчається |
|
1 дослід |
1 (контрольна) |
метионін + цистин –,60% |
|
дослідні: 2,3,4 |
метионін + цистин: |
|
|
0,55;0,65;0,70% |
||
|
2 дослід |
1(контрольна) |
- |
|
дослідні: 2,3,4,5 |
бурякова меляса |
|
|
1,5;3,0;4,5;6,0% |
||
|
3 дослід |
1 та 2 (контрольні) |
метионін + цистин -0,65;0,70% |
|
дослідні: 3 |
метионін + цистин -0,65% + меляса -4,5% |
|
|
4 |
метионін + цистин -0,70% + меляси -6,0% |
|
|
4 дослід |
1(контрольна) |
- |
|
дослідні: 2,3 |
риб’ячий жир |
|
|
1,5;3,0% |
До кожної групи підбирали за принципом аналогів 90 голів 20-тижневих ремонтних молодок. Курей розміщували у клітчаті батареї БКН-3. Усі досліди проводили одночасно. Параметри мікроклімату та світловий режим відповідали прийнятим нормативам (ВНТП-4.94).
Кури усіх груп протягом 214-ти днів одержували ячмінно-соняшниковий комбікорм, збалансований до діючих норм годівлі яєчних курей (Рекомендации по нормированию кормления с.-х. птицы. - Сергиев Посад, 1992).
У першому досліді визначали оптимальний рівень сіркомістких амінокислот в комбікормі. Різний рівень метионіну + цистину робили за рахунок домішок у комбікорм 0,05; 0,10 та 0,15% DL-метионіну.
У другому досліді визначали ефективність домішування в комбікорм різної дози (1,5; 3,0; 4,5 і 6,0%) бурякової меляси.
У третьому досліді в комбікорм з підвищеним вмістом сіркомістких амінокислот (0,65 і 0,70%) додавали підвищені дози меляси (4,5 і 6,0%).
У четвертому досліді визначали ефективність додавання в ячмінно-соняшниковий комбікорм 1,5 і 3,0% риб’ячого жиру.
При проведенні досліджень враховували такі показники: живу масу курей, їх збереженість, яйценосність на початкову та середню несучку, вагу, об’єм та щільність яєць, поїдання корму та його витрати, хімічний склад та кислотність комбікорму, товщину шкаралупи, концентрацію вітаміну А і каротиноїдів в жовтку, масу внутрішніх органів та морфологічний стан печінки. Хімічний склад комбікорму і показники якості яєць та шкаралупи визначали методами, які використовувалися в зоотехнічних лабораторіях птахівницьких господарствах (Загорськ,1982).
Загальну структурну організацію печінки вивчали на гістологічних препаратах, забарвлених гематоксиліном та еозином, фуксин-анілін блацоранксем за Малорі (Меркулов І.А., 1969). Для дослідження ліпідів готували заморожені зрізи печінки, забарвлювали їх суданом ІІІ та суданом чорним (Кононський А.І., 1976).
Розрахунок економічної ефективності проводили у відповідності до методики визначення економічної ефективності (1980). Отримані експериментальні дані обробляли методом варіаційної статистики за Плохінським Н.А. (1969).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Продуктивність курей та гістологічний стан печінки
при додаванні в комбікорм метионіну
Експериментальні дослідження показали, що додавання в комбікорм метионіну позитивно впливає на продуктивність курей-несучок (таблиця 2).
У третій групі курей була найвища яйценосність. Від цієї групи було одержано на 3,9 яйця більше (145,4 яйця), ніж в контрольній групі (141,5 яйця). Додавання в комбікорм 0,15% метионіну незначно підвищило масу яєць (з 56,1 до 57,1г). У зв’язку зі збільшенням яйценосності та маси яєць від третьої і четвертої групи було одержано найбільшу кількість яйцемаси (8,1-8,2 кг). Відмічене збільшення яйценосності взаємозв’язане з підвищенням вживання комбікорму (з 106 до 108 г/гол). Але витрати комбікорму на утворення яєць і яйцемаси
Таблиця 2
Продуктивність курей при додаванні в комбікорм метионіну.
|
Показники |
Групи |
|
1 (контрольна) |
2 |
|||
|
Яйценосність за 7 міс,. шт.: |
||||
|
на середню несучку |
141,5 |
,2 |
,4 |
,3 |
|
на початкову несучку |
131,6 |
,0 |
,9 |
,6 |
|
Середня маса яйця, г |
56,1 |
,8 |
,9 |
,1 |
|
Одержано яйцемаси, кг |
7,9 |
,5 |
,1 |
,2 |
|
Витрачено корму, г/гол. на день |
106 |
|||
|
Витрати корму протягом досліду, кг/гол |
22,7 |
,9 |
,0 |
,2 |
|
Витрати корму на 10 яєць, кг |
1,61 |
,70 |
,58 |
,61 |
|
Витрати корму на кг яйцемаси, кг |
2,9 |
,0 |
,8 |
,8 |
знижувались при додаванні в комбікорм підвищених доз метионіну (0,10 і 0,15%).
Різний рівень метионіну в комбікормі суттєво не впливав на живу масу курей. В кінці досліду вона складала 1,90-1,95 кг. Збереженість курей при додаванні в комбікорм метионіну збільшувалась на 2,1-5,5% (з 75,6 до 81,1%).
Слід відзначити, що додавання в комбікорм 0.15% метионіну (до 0,70%) суттєво підвищувало масу внутрішніх органів курей четвертої групи. В цій групі маса печінки (29,5г), м’язового шлунку (58,1г), кишечника (95,6г) і листового жиру (118,6г) була найбільшою. Маса листового жиру і кишечника також була високою у курей другої групи, які одержували комбікорм з мінімальним рівнем (0,55%) метионіну + цистину. На підставі даних по відкладенню внутрішнього жиру і яйценосності можна сказати, що додавання в комбікорм третьої групи 0,10% метионіну (до 0,65% метионіну + цистину) не викликає підвищення вмісту внутрішнього жиру. Отже, комбікорм третьої групи найкраще збалансований по сіркомістких амінокислотах.
Результати гістологічних досліджень печінки курей третьої групи також указують на активний функціональний стан клітин цього органу. У четвертій групі курей також спостерігався високий функціональний стан гепатоцитів. Але яйценосність у четвертій групі була трохи нижчою, ніж у третій групі.
Результати досліджень якості харчових яєць показали, що об’єм, щільність та якість шкаралупи більше залежать від тривалості продуктивного періоду, ніж від рівня метионіну в комбікормі. Об’єм та щільність яєць з віком курей збільшуються, а товщина шкаралупи поступово зменшується. Незалежно від рівня метионіну в комбікормі об’єм та щільність яєць майже не змінювались. Однак середня товщина шкаралупи при дефіциті сіркомістких амінокислот в комбікормі була суттєво вищою, ніж у контрольній (на 4,6-9.3%), третій (на 5,6-9,2%) і четвертій (на 3,4-10,6%) групах.
Причому найсуттєвіша статистично достовірна різниця відмічалася на п’ятому місяці продуктивності. Найбільша середня товщина шкаралупи в другій групі курей взаємопов’язана з найменшою інтенсивністю яйцекладки. Таким чином, чим вища яйценосність, тим тонша шкаралупа.
З віком курей товщина шкаралупи зменшується на полюсах та у середині яйця. У залежності від рівня метионіну товщина шкаралупи на ділянках яйця, які вивчалися, змінюється неоднозначно. Так з п’ятого місяця яйценосності відмічається найбільша товщина шкаралупи на трьох ділянках яйця в другій групі курей, які одержували комбікорм без додавання метионіну. При додаванні метионіну в комбікорм курей третьої та четвертої груп зменшується товщина шкаралупи на полюсах та в середині яйця, починаючи з п’ятого місяця яйцекладки.
Проведені дослідження довели, що вміст вітаміну А і каротиноїдів у жовтку також більше залежить від тривалості продуктивного періоду, ніж від рівня метионіну в комбікормі. Так концентрація вітаміну А у жовтку з третього по п’ятий місяць яйцекладки в усіх групах зменшується з 5,3-6,0 мкг/г до 4,4-4,8 мкг/г. Цей показник залишався майже на тому ж рівні (4,4-5,0 мкг/г) на сьомому місяці досліду. У зміні концентрації каротиноїдів в яйцях першої, другої та четвертої груп курей спостерігалася аналогічна закономірність, але в жовтку яєць третьої групи курей концентрація каротиноїдів зменшувалась тільки на сьомому місяці досліду (з 4,1 до 3.2 мкг/г).
Продуктивність курей та гістологічний стан печінки при додаванні в комбікорм меляси.
Додавання в ячмінно-соняшниковий комбікорм 1,5; 3,0; 4,5 і 6,0% бурякової меляси підвищує яйценосність курей на 4,5; 5,5; 4,8 і 2,7 яйця
(табл. 3).
Таблиця 3
Продуктивність курей при додаванні в комбікорм меляси.
|
Показники |
Групи |
|
1(контр) |
2 |
||||
|
Яйценосність за 7 міс. шт.: |
|||||
|
-на середню несучку |
141,5 |
,0 |
,0 |
,3 |
,2 |
|
-на початкову несучку |
131,6 |
,1 |
,4 |
,8 |
,3 |
|
Середня маса яйця, г |
56,1 |
,8 |
,4 |
,8 |
,3 |
|
Одержано яйцемаси, кг |
7,9 |
,3 |
,1 |
,2 |
,0 |
|
Спожито корму, г/гол.в день |
106 |
||||
|
Витрати корму протягом досліду, кг/гол |
22,7 |
,3 |
,2 |
,4 |
,8 |
|
Витрати корму на кг яйцемаси, кг |
2,56 |
,93 |
,97 |
,86 |
,98 |
|
Витрати корму на 10 яєць, кг |
1,61 |
,67 |
,65 |
,60 |
,65 |
Однак яйценосність у розрахунку на початкову несучку була більшою, ніж в контролі, тільки в четвертій групі (на 4,2 яйця) курей, які одержували комбікорм з додаванням 4,5% меляси.
Слід також відзначити, що при додаванні в комбікорм 3,0; 4,5 і 6,0% меляси несуттєво зменшується маса яєць (на 0,7; 0,3 і 0,8 г). Але за рахунок вищої яйценосності в цих групах курей (3,4 і 5 групах) було одержано більшу яйцемасу, ніж у контролі (1 групі). Найвища яйценосність курей в дослідних групах пов’язана з більшим споживанням корму птицею. Цей показник збільшується з 106 до 114 г (табл.3). Тому витрати комбікорму на виробництво яйцемаси в дослідних групах були вищими, а витрати комбікорму на 10 яєць були найнижчими при додаванні в комбікорм 4,5% меляси.
Таким чином, другий дослід показав, що збагачення ячмінно-соняшникового комбікорму мелясою збільшує поїдання корму птицею і добре впливає на середню яйценосність курей кроса “Білорусь-9”. Але при цьому витрати комбікорму на виробництво яєць були нижчими, ніж у контролі, тільки в четвертій групі.
Підвищене споживання несучками протягом 7 місяців комбікорму з додаванням меляси також взаємозв’язане з збільшенням маси печінки з 23.4 до 26,4-30,4 г (на 12,8-29,9%). Різниця статистично вірогідна при p<0,01. У дослідних групах маса печінки від живої маси курей складала 1.38-1,53%, тоді як в контрольній групі - тільки 1,20%. Найвищим (1,50-1,53%) цей показник був у другій і третій групах курей, які вживали найбільшу кількість кормів за добу (114-113 г).
Маса внутрішнього жиру (листового) в п’ятій групі була найбільшою і складала 105,5 г, що вище, ніж у контролі, на 13,5 г. Різниця вірогідна при p<0,01%. Кури п’ятої групи споживали корм, в якому було найвище енергопротеїнове співвідношення (163).
Згодовування курям протягом семи місяців комбікорму з додаванням меляси неоднозначно впливає на морфологічний стан печінки. Так у дольках печінки другої групи печінкові трубки представлені п’ятьма –шістьма гепатоцитами. Навколо вен і жовчних протоків добре розвинені лімфоїдні включення, заселені лімфоїдними клітинами. Відмічені морфологічні показники свідчать про активний стан печінки і високий імунологічний статус організму. В печінці третьої групи курей спостерігається схожий морфологічний стан органу. Однак при додаванні в комбікорм більш високої дози меляси (4,5-6,0%) окремі печінкові клітини вже мають дрібні жирові краплі в цитоплазмі, ядра при цьому дрібні гіперхромні. Також зустрічаються гепатоцити з крупними жировими вакуолями. У деяких клітинах компактне дрібне ядро залишається в центрі, а цитоплазма поділена на 2-3 відділи, які заповнені жиром, синусоїдальні капіляри також розширені. Відмічені показники свідчать про розвиток в печінці жирової дистрофії. Накопичення жиру в печінці курей четвертої та п’ятої груп взаємозв’язане з найбільшим енергопротеїновим співвідношенням у кормі (ЕПВ 161 і 163) і з найменшим вживанням метионіну + цистину (620 мг в добу) у порівнянні з другою (670 мг) і третьою (660 мг) групами.
Додавання у комбікорм різної дози меляси не впливає негативно на об’єм і щільність яєць, концентрацію вітаміну А і каротиноїдів у жовтку. При цьому середня товщина шкаралупи на сьомому місяці яйцекладки вірогідно збільшується (з 0,321 до 0,333-0,338 мм) при введені в комбікорм 1,5; 3,0 і 4,5% меляси. На тупому кінці яйця товщина шкаралупи суттєво знизилась (0,356 до 0,318 мм) на третьому місяці яйцекладки тільки в четвертій та п’ятій групах.
Продуктивність курей і морфологічний стан печінки при додаванні в комбікорм метионіну і меляси.
Додавання в ячмінно-соняшниковий комбікорм 0,05 і 0,10% метионіну вище існуючої норми сіркомістких амінокислот (0,60% метионіну + цистину) разом з 4,5 і 6,0% меляси суттєво підвищує яйценосність курей як на середню (з 145,4 до 151 і з 144,3 до 150,7 штук яєць), так і на початкову несучку (з 136,9 до 139,6 і з 130,6 до 139,3 яєць). У результаті цього в третій та четвертій групах було отримано від середньої несучки найбільшу кількість яйцемаси (8,35-8,38 кг). Найнижчі витрати комбікорму на виробництво 10 яєць також були в третій і четвертій групах (табл. 4). Вони складали 1,56-1,55 кг.
Таблиця 4.
Продуктивність курей при додаванні в комбікорм метионіну і меляси.
|
Показники |
Групи |
|
1(контр.) |
2 |
|||
|
Яйценосність за 7 міс. шт.: |
||||
|
-на середню несучку |
145,4 |
,3 |
,0 |
,7 |
|
-на початкову несучку |
136,9 |
,6 |
,6 |
,3 |
|
Середня маса яйця, г |
55,9 |
,1 |
,3 |
,6 |
|
Одержано яйцемаси, кг |
8,1 |
,2 |
,4 |
,4 |
|
Спожито корму, г/гол. в день |
108 |
|||
|
Витрати корму протягом досліду, кг/гол |
23,0 |
,2 |
,6 |
,3 |
|
Витрати корму на 10 яєць, кг |
1,58 |
,61 |
,56 |
,55 |
|
Витрати корму на кг яйцемаси, кг |
2,83 |
,82 |
,83 |
,78 |
Слід зазначити, що витрати меляси протягом семи місяців у третій і четвертій групах складали 1,1 і 1,4 кг на голову. Згодовування вказаної кількості меляси разом з 0,05 і 0,10% метионіну дало можливість додатково одержати 5,6 і 6,4 яйця середньою масою 55,3-55,6 г.
Цікаво відзначити, що позитивні зміни по яйценосності курей протягом перших чотирьох місяців яйцекладки взаємозв’язані з середньодобовим споживанням корму птицею. Додавання у комбікорм меляси підвищувало споживання корму птицею за перші три –чотири місяці досліду. Так, зокрема, кури третьої групи за цей період споживали корму більше на 3-10 г/на голову на добу порівняно з першою групою. За 7 місяців досліду різниця була менш значною (2,8 г). У четвертій групі кури споживали більше корму за перший, другий, третій і шостий місяці досліду на 3-5,9 г порівняно з другою групою. За 7 місяців досліду споживання корму у другій і четвертій групах було майже однаковим (108,4-108,9 г).
Слід також відзначити, що при додаванні у комбікорм меляси зростало ЕПО з 156 до 161-163. У зв’язку з цим зменшувалось добове споживання сирого протеїну у третій групі на 0,4 г (з 18,3 до 17,9 г), а у четвертій на 1 г (з 18,4 до
,4 г). При цьому також зменшувалось споживання птицею сіркомістких амінокислот –лізину та аргініну.
Можливо, зменшення середньодобового споживання птицею сирого протеїну і амінокислот взаємозв’язано з дианмікою маси яєць. Можна сказати, що підвищення вмісту метионіну + цистину у комбікормі (0,70%) другої і четвертої груп курей сприяло збільшенню маси яєць у цих групах порівняно з першою і третьою групами. Однак ці розбіжності були незначними протягом семи місяців досліду. У середньому за 7 місяців різниця по масі яєць між першою і третьою групами складала 0,6 г, а між другою і четвертою –,5 г. При додаванні у комбікорм меляси маса яєць незначно зменшувалась в обох групах (на 0,6-1,5 г). При більш високій дозі меляси у комбікормі (6,0%) маса яєць зменшувалася суттєвіше (на 1,5 г). Вказані зміни по масі яєць взаємозв’язані зі споживанням сирого протеїну (17,4 г/гол) і амінокислот у четвертій групі курей.
Маса печінки і кишечника з відкладеним на ньому жиром зростала зі збільшенням у комбікормі дози метионіну і меляси. При цьому маса печінки
(33,3 г) і кишечника (117,7 г) були найбільшими при згодовуванні несучкам найвищої дози метионіну і меляси. Різниця по масі печінки між першою та третьою групами курей складала 9.4%, а між другою та четвертою -12,9% (при p<0,01). У четвертій групі курей суттєво зменшилась маса м’язового шлунка (з 58,1 до 26,7 г, p<0,01) і листового жиру (з 115,6 г до 75,3 г, p<0,01). Слід відзначити, що жива маса курей в усіх групах була майже однаковою (1,90-1,95 кг).
При гістологічному дослідженні печінки курей третьої та четвертої груп спостерігались добре розвинені печінкові трубки, в яких місцями була виявлена дискомплексація гепатоцитів. При цьому печінкові клітини розташовувались по одній або групами, по дві-три клітини. У гепатоцитах також мали місце дрібні або крупні жирові краплі. Лімфоїдні включення були заселені лімфоцитами. У цілому результати гістологічних досліджень свідчать про компенсаторно - пристосувальні морфологічні реакції печінки. Морфологічні дані по наявності в гепатоцитах жирових крапель взаємозв’язані зі збільшенням маси печінки, яйценосності і збереженості курей у третій та четвертій групах.
Спільне додавання в комбікорм підвищених доз метионіну і бурякової меляси не мали негативного впливу на об’єм та щільність яєць і концентрацію вітаміну А і каротиноїдів у жовтку протягом семи місяців досліду. Однак указані елементи харчування на п’ятому місяці яйцекладки суттєво зменшували товщину шкаралупи на полюсах і в середині яйця. При цьому середня товщина шкаралупи зменшилась незначно. Відмічена закономірність взаємозв’язана з найбільшою інтенсивністю яйцекладки. При зниженні інтенсивності яйцекладки на сьомому місяці досліду товщина шкаралупи суттєвіше збільшувалася в четвертій групі (з 0,319 до 0,330 мм, p<0,01). Аналогічна закономірність у змінах товщини шкаралупи спостерігалась на тупому, гострому кінцях і в середині яйця.
Продуктивність курей і морфологічний стан печінки при додаванні в комбікорм риб’ячого жиру.
Аналізуючи отриманні в досліді дані, можна сказати, що риб’ячий жир майже не впливає на живу масу курей і витрати корму. У середині досліду жива маса курей складала 1,88-1,93 кг, а в контрольній групі - 1,8 кг. У кінці досліду цей показник був майже рівним (1,94-1,95 кг).
Середньодобові витрати комбікорму в контрольній і дослідній групах складали 106-107 г на голову (табл.5).
Однак при майже однаковому споживанні і витратах корму (22,7-22,9 кг/гол.) спостерігалася різна яйценосність курей. Найвищою яйценосність була в другій групі. У цій групі за 7 місяців від середньої несучки було отримано 145,7 яйця, що вище, ніж в контролі, на 4,2 яйця (141,5). У третій групі курей була найнижча яйценосність (138,5 яйця). В результаті різниці в яєчній продуктивності курей витрати комбікорму на виробництво харчових яєць також відрізнялись. Вони були найнижчими в другій групі (1,57 кг) курей, які отримували комбікорм з додаванням 1,5% риб’ячого жиру. Збільшення дози жиру, що додавався, до 3,0% негативно впливало як на яйценосність курей, так і на витрати комбікорму на виробництво яєць і яйцемаси.
Слід зазначити, що риб’ячий жир суттєво не впливав на масу серця, м’язового шлунка і довжину кишечника. Але цей фактор годівлі суттєво підвищував масу печінки і кишечника (з відкладеним на ньому жиром). Маса печінки в другій і третій групах збільшувалася з 23,4 до 34,8-31,5 г, а кишечника з 79,5 до 85,5-85,9 г p<0,01). Однак при додаванні в комбікорм 3,0% риб’ячого жиру відмічалося зменшення відкладення внутрішнього (листового) жиру з 92,0 до 83,9 г (p<0,01).
Таблиця 5.
Продуктивність курей при додаванні в комбікорм риб’ячого жиру.
|
Показники |
Групи |
|
1(контр.) |
2 |
||
|
Яйценосність за 7 міс.,шт.: |
|||
|
-на середню несучку |
141,5 |
,7 |
,5 |
|
-на початкову несучку |
131,6 |
,9 |
,3 |
|
Середня маса яйця, г |
56,1 |
,2 |
,4 |
|
Отримано яйцемаси, кг |
7,9 |
,0 |
,7 |
|
Спожито корму, г/гол. в день |
106 |
||
|
Витрати корму протягом досліду, кг |
22,7 |
,7 |
,9 |
|
Витрати корму на 10 яєць, кг |
1,61 |
,57 |
,65 |
|
Витрати корму на кг яйцемаси, кг |
2,86 |
,82 |
,99 |
додаванням 1,5% риб’ячого жиру. Збільшення дози жиру, що додавався, до 3,0% негативно впливало як на яйценосність курей, так і на витрати комбікорму на виробництво яєць і яйцемаси.
Слід зазначити, що риб’ячий жир суттєво не впливав на масу серця, м’язового шлунка і довжину кишечника. Але цей фактор годівлі суттєво підвищував масу печінки і кишечника (з відкладеним на ньому жиром). Маса печінки в другій і третій групах збільшувалася з 23,4 до 34,8-31,5 г, а кишечника з 79,5 до 85,5-85,9 г p<0,01). Однак при додаванні в комбікорм 3,0% риб’ячого жиру відмічалося зменшення відкладення внутрішнього (листового) жиру з 92,0 до 83,9 г (p<0,01).
Гістологічні дослідження показали, що структура печінки курей другої та третьої груп характеризується неоднорідністю. Місцями у органі є печінкові трубки, збудовані з 5-6 гепатоцитів. Клітини мають гіпохромні і гіперхромні ядра. Цитоплазма рівномірно оксифільна, а іноді в ній зустрічаються жирові краплі різних розмірів. Морфологічний стан печінки взаємозв’язаний зі збільшенням маси органу і з підвищенням використанням несучками обмінної енергії з 281 до 294-309 ккал на голову за добу. Вивчення якості харчових яєць показало, що додавання в комбікорм риб’ячого жиру не мало негативного впливу на їх масу, об’єм і щільність протягом семи місяців досліду. Однак при цьому суттєво зменшується товщина шкаралупи. Різниця в середній товщині шкаралупи в другій групі курей у порівнянні з контрольною групою складала 3,2; 6,2 і 2,2% відповідно на третьому, п’ятому і сьомому місяці досліду (p<0,01). У третій групі середня товщина шкаралупи була нижчою, ніж в контролі (0,331 мм), тільки на третьому місяці продуктивності курей. Цікаво також відзначити, що на третьому місяці яйценосності найтонша шкаралупа була в дослідних групах на тупому кінці яйця (0,305-0,309 мм). Ця різниця складала 7,8-8,1% (p<0,01).
На п’ятому місяці досліду різниця в товщині шкаралупи була тільки в другій групі. Середня товщина шкаралупи збільшувалася в третій групі до рівня контролю вже на п’ятому місяці досліду, тобто тоді, коли почала зменшуватись інтенсивність яйценосності.
Додавання в комбікорм риб’ячого жиру не має негативного впливу на вміст вітаміну А і каротиноїдів у жовтку протягом всього досліду. Концентрація вітаміну А знижувалась в усіх групах (з 5,3-5,7 до 4,4-4,8 мкг/г) тільки в залежності від тривалості яйцекладки. Аналогічна закономірність спостерігалась і в зміні концентрації каротиноїдів в жовтку в другій групі. В третій групі концентрація каротиноїдів знижувалась пізніше, ніж в другій групі (на сьомому місяці досліду з 5,2-5,5 до 3,0 мкг/г).
Економічна ефективність проведених досліджень
В результаті проведених досліджень підвищена ефективність ячмінно-соняшникового комбікорму для курей-несучок кроса “Білорусь-9” за рахунок додавання розроблених оптимальних рівнів метионіну, меляси та риб’ячого жиру.
Таблиця 6
Економічна ефективність комбікорму з додаванням метионіну, меляси та риб’ячого жиру
|
Показники |
Базовий варіант |
Нові варіанти |
|
0,05% мети-оніну |
,5% меляси |
0,05 мет+4,5%мел. |
,1мет.+6% мел. |
,5% жиру |
||
|
Кількість курей, гол |
90 |
|||||
|
Витрачено комбікорму, кг |
2046 |
|||||
|
Загальна вартість комб.грн.(ціни 1997р.) |
481 |
|||||
|
Вартість комбікорму на несучку, грн. |
5,34 |
,43 |
,53 |
,60 |
,57 |
,36 |
|
Одержано яєць від несучки, шт. |
141,5 |
,4 |
,3 |
,0 |
,7 |
,7 |
|
Вартість комбікорму на одне яйце, коп. |
3,78 |
,74 |
,78 |
,71 |
,69 |
,68 |
|
Економічний ефект на одну несучку, коп. |
,8 |
-7,3 |
,3 |
,5 |
,6 |
З даних, наведених у таблиці 6, видно, що додавання у комбікорм кормових добавок, що вивчалися, підвищило вартість дослідних комбікормів (з 481 до 504 грн.). Але при цьому за рахунок підвищення яйценосності (на 3,9; 4,8; 9,5; 9,2 і 4,2 яйця) курей суттєво знизились витрати корму на виробництво 10 яєць (з 1,61 до 1,58; 1,60; 1,46; 1,55; 1,57 кг). Економічний ефект, розрахований за собівартістю комбікорму на 1000 курей-несучок, складав 58, -73, 103, 125 і 146 гривень відповідно.
Слід відзначити, що при додаванні у комбікорм тільки однієї меляси (4,5%) не було отримано позитивного ефекту тільки за рахунок кормів. Однак, якщо враховувати, що при цьому додатково було одержано від несучки 4,8 яйця, то при їх реалізації можна отримати (при вартості 10 яєць 1,2 грн) 57,8 коп. Економічний ефект від однієї несучки складає (57,8-7,3) 50,5 коп. З урахуванням реалізації яєць економічний ефект у четвертій групі (0,05 метионін + 4,5 меляса) складає 1,24 гривні на 1 несучку, а у п’ятій групі –,22 гривні. Зважаючи на великі витрати кормових добавок у п’ятій групі (0,1% метионін і 6,0 меляса) найдоцільніше вводитивводити у комбікорм 0,05% метионіну і 4,5% меляси ( четверта група).
За рахунок додавання у комбікорм 1,5% риб’ячого жиру з урахуванням годівлі курей і вартості реалізації додатково одержаних яєць (4,2 яйця) кожна несучка може давати тільки 65 коп. прибутку. На підставі вищевикладеного можна сказати, що найбільш економічно ефективною добавкою є нова кормова добавка, яка складається з 0,05% метионіну і 4,5% меляси. На одну тонну комбікорму необхідно вводити 500г метионіну і 4,5 кг бурякової меляси. Такий новий спосіб годівлі курей дозволяє суттєво підвищити ефективність галузі за рахунок раціонального використання кормів.
ВИСНОВКИ
1. Згодовування курям кроса “Бєларусь-9” протягом 7 месяців ячмінно-соняшникового комбикорму з додаванням 0,05% метионіну до існуючої норми сіркомістких амінокислот (с 0,55% до 0,60%) дозволяє збільшувати на 4,7% несучість птиці. Збільшення рівня сіркомістких амінокислот до 0,65% сприяє збільшенню несучості на 7,5%. Вміст у комбікормі вищої дози метионіну + цистину (0,70%) підвищує несучість на 6,7%.
. Різний рівень сіркомістких амінокислот у комбікормі не впливає на живу масу курей. При додаванні у комбікорм 0,15% метионіну понад існуючої норми (метионіну + цистину) збільшується маса печінки, м’язового шлунка, кишечника та внутрішнього (листового) жиру. У печінці курей, що вживали комбікорм, який містить 0,65 і 0,70% сіркомістких амінокислот, спостерігається активний функціональний стан гепатоцитів, а лімфоїдні утворення в органі заселені клітинами лімфоїдного ряду.
. При додаванні у комбікорм 1,5; 3,0; 4,5 и 6,0% бурякової меляси несучість курей збільшується на 3,2; 3,9; 3,4 и 1,9%, споживання корму - на 8,7,13 и 5 г на голову на добу, маса печінки курей - на 3 - 7 г. Коливання у масі печінки взаємозв’язано з кількістю спожитого птицею корму. Маса внутрішнього жиру збільшується на 14,9% при додаванні у комбікорм 6,0% меляси. Розмір жирових крапель у цитоплазмі гепатоцитів збільшується зі збільшенням кількості меляси в комбікормі.
4. Введення у комбікорм 0,10 и 0,15% метионіну разом з 4,5 и 6,0% меляси дозволяє збільшити несучість курей на 3,4 и 4,4%, а порівняно з контрольною группою (0,05% метионіну) –на 6,7 и 6,5%.
При цьому істотно збільшується маса печінки та кишечника. Збільшення маси печінки взаємозв’язано з появою крапель жиру у цитоплазмі гепатоцитів.
5. Згодовування курям комбікорму з додаванням 1,5% риб’ячого жиру збільшує їх несучість на 3,0%. Більш висока доза риб’ячого жиру (3,0%) негативно впливає на продуктивність птиці. При цьому збільшується маса печінки та кишечника, а маса внутрішнього жиру знижується (на 8,1%) при додаванні 3,0% риб’ячого жиру. Цитоплазма клітин печінки містить краплі жиру.
. Маса, об’єм та щільність яєць істотно зростають тільки залежно від тривалості періоду яєчної продуктивності курей, а концентрація вітаміну А та каротиноїдів у жовтку знижується. Товщина шкаралупи взаємозв’язана з интенсивністю несучості курей. При її зростанні шкаралупа стає тонкішою. Додавання у комбікорм метионіну, меляси та риб’ячого жиру не має негативного впливу на вказані показники якості харчових яєць.
. Введення у комбікорм оптимального рівня метионіну (до 0,65% метионіну + цистину) або меляси (4,5%) або метионіну разом із мелясою (0,10 и 4,5%; 0,10 и 6,0%), або риб’ячого жиру (1,5%) дозволяє знизити витрати корму на виробництво 10 яєць з 1,61 до 1,58; 1,60; 1,56; 1,55 и 1,57 кг відповідно, а витрати сирого протеїну - з 272 до 271, 259, 254, 247, 260 г. При цьому економічний эфект (розрахований тільки з урахуванням вартості комбікорму та несучості за цінами 1997 г.) складає 5,8; -7,3; 10,2; 12,5 і 14,6 копійки на несучку.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Птахофабрикам, що спеціалізируються на виробництві харчових яєць, пропонуємо у ячмінно-соняшниковий комбікорм для курей-несучок кроса “Бєларусь-9” вводити метионін (до 0,65% метионіну + цистину).
. З метою збільшення енергетичної цінності комбікорму ячмінно-соняшикового типу, збалансованного до нині діючих норм годівлі, вводити 1,5% риб’ячого жиру.
. З метою досягнення максимальної несучості та зниження затрат кормів та сирого протеїну на виробництво харчових яєць доцільно в ячмінно-соняшниковий комбікорм вводити амінокислотно-енергетичну добавку, що збільшує концентрацию сіркомістких амінокислот на 0,05-0,10% та рівень бурякової меляси в ньому до 4,5-6,0% .
Список опублікованих робіт за темою дисертації
1. Асобайри Э.Э. Использование свекловичной мелассы в кормлении яичных кур //Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Вип. 3. Збірник наукових праць. –Харків. –. - С. 130-133.
. Асобайри Э.Э. Продуктивность кур кросса “Беларусь-9” при введении в ячменно-подсолнечниковый комбикорм метионина.// Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Вип.3.Збірник наукових праць. –Харків. -1998. - С. 133-136.
. Асобайри Э.Э. Повышение продуктивности кур-несушек за счет введения в комбикорм метионина и свекловичной мелассы// Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Вип.4. Т.1 Збірник наукових праць. -Харків. -1998. -С. 138-140.
- С. 202-205.
- С. 42-44. (Автор особисто проводив дослідження, обробку даних, їх оформлення).
Асобайрі Ерік Еддіссон. Ефективність використання комбікормів для курей-несучок при додаванні метионіну, меляси і риб’ячого жиру. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02. –годівля сільськогосподарських тварин і технологія кормів. Інститут птахівництва УААН, м. Харків, 2002 р.
Викладені результати досліджень по розробці оптимальних рівнів введення в ячмінно-соняшниковий комбікорм метионіну, бурякової меляси, риб’ячого жиру. Наведені фактори годівлі дозволяють суттєво підвищити яєчну продуктивність курей кроса кроса “Білорусь-9”.
Найкращі показники продуктивності протягом 214 днів досліду отримані при спільному додаванні у комбікорм метионіну, меляси.
За рахунок їх взаємодоповнюючої дії яйценосність курей зросла на 9,5 яйця (зі 141,5 до 151 яйця), а витрати комбікорму на виробництво 1000 яєць зменшилися на 6 кг (зі 161 до 155 кг).
Ключові слова: кури, комбікорм, обмінна енергія, протеїн, метионін, меляса, риб’ячий жир, продуктивність, збереженість, якість яєць.
Асобайри Э.Э. Эффективность использования комбикорма для кур-несушек при добавлении метионина, мелассы и рыбьего жира. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02- кормление животных и технология кормов. Институт птицеводства УААН, г. Харьков, 2002 г.
Изложены результаты исследований по разработке оптимальных уровней введения в ячменно - подсолнечниковый комбикорм метионина, свекловичной мелассы и рыбьего жира. Указанные факторы кормления позволяют существенно повысить яичную продуктивность кур кросса “Беларусь-9”. Лучшие показатели продуктивности в течение 214 дней опыта получены при совместном добавлении в комбикорм метионина и мелассы. За счет их взаимодополняющего действия яйценоскость кур возросла на 9,5 яйца (с 141,5 до 151 яйца), а затраты комбикорма на тысячу яиц снизились на 6 кг (со 161 до 155 кг).
Ключевые слова: куры, комбикорм, обменная энергия, протеин, метионин. меласса. рыбий жир, продуктивность, сохранность, качество яиц.
Asobayire E.E. The efficiency of the use of mixed feed for laying hens by the addition of methionine molasses and fish oil. Manuscript.
Thesis for a Ph.D. degree in agricultural science; specialty-Animal nutrition and feed technology. Institute of Poultry Science of the Ukrainian academy of agrarian Sciences. Kharkov, 2002.
A summary of results of experiments carried out on laying hens of the cross “Belarus 9” by the introduction of different levels of methionine, molasses and fish oil in their diets, to ascertain the optimal levels of the above mentioned feed additives.
A total number of 1080 birds aged 120 days were put in groups of 90. Birds in all groups within an experimental period of 214 days were fed on a barley-Sunflower Seed meal.
Four series of experiments were carried out Concurrently. In the first experiment, was determined the optimal level of Sulphur containing amino acids in feed. Different levels of methionine + cystine were achieved by the addition of 0,05; 0,10; 0,15%, DL methionine.
In the second experiment, the efficiency of the addition of different levels of sugar-beet molasses was determined by including in layer diets 1,5; 3,0; 4,5 and 6,0% of Sugar-beet molasses. The third experiment was aimed at determining the combined effect of high levels of DL methionine and Sugar-beet molasses. Two control groups received 0,65 and 0,70% methionine+cystine in their feed and two experimental groups received in addition to the Said levels of methionine 0,45 and 0,60% molasses.
In the fourth experiment, fish oil was introduced in layer diets in quantities of 1,5% and 3,0% to determine its effect. The following indices were taken in to consideration; live weight of birds, livability, egg lay weight, volume and density of eggs; egg shell thickness; weight of viscera and Concentration of vitamin A and carotinoids in egg yolk, as well as the morphological characteristics of liver. The above mentioned feed additives at various levels influenced productivity in the “Belarus 9” cross. The best indices at the end of the experimental period were achieved by the combined introduction of 0,05% methionine above the normal 0,60% and 4,5% molasses. Due to their Synergistic effect, egg lay in the group of birds which received a combination of the above additives rose by 9,5 eggs (from 141,5 to 151) and at the Same time reducing expenditure on every thousand eggs by 6kg (from 161 to 155 kg).
Key words: Hens, mixed feed, metabolisable energy, protein, methionine, molasses, fish oil, productivity, livability, egg quality.
Відповідальний за випуск д.б.г., проф. Лемєшева М.М.
Підписано до друку 16.09.2002. Формат 60х90/16. Друк офсетний. Папір друкарський.
Обсяг 1 умов. арк. Зам. № 197. Тираж 100 прим.
__________________________________________________________________________
62341, М.Данилівка, Дергачівського р-ну, Харківської обл. ХДЗВА
РВВ ХДЗВА