Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Лисенко Вероніка Володимирівна
УДК 631.115.1(477)
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСТВ НАСЕЛЕННЯ
08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
ЛУГАНСЬК – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Харківському національному аграрному університеті
ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник – кандидат економічних наук, професор
Муковоз Володимир Олександрович,
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри економіки підприємства
Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор,
Михайлова Любов Іванівна,
Сумський національний аграрний університет,
завідувач кафедри менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності і євроінтеграції
кандидат економічних наук, професор,
Горкавий Володимир Кузьмич,
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри статистики і економічного аналізу
Захист відбудеться 29 квітня 2008р. о 12.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради
К 29.841.02 Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008,
м. Луганськ, ЛНАУ, головний корпус, ауд. Г –.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного аграрного університету, 91008, м. Луганськ, ЛНАУ.
Автореферат розісланий 28 березня 2008р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.В. Суховерхий
загальна характеристика роботи
1
Актуальність теми. В нинішніх умовах в агропромисловому комплексі України функціонують різні форми господарювання: від крупних аграрних підприємств, що мають великі земельні площі, краще технічне оснащення, до дрібних, які сьогодні є необхідною умовою створення підприємницького класу на селі. Економічні інтереси їх ефективно реалізуються при взаємодії з інтересами інших суб’єктів і держави.
Історія існування, а також традиції розвитку українського селянства нерозривно пов’язані з господарствами населення. Рівень розвитку цих господарств значною мірою є відображенням ефективності аграрної сфери економіки країни в цілому. Їх кількість свідчить про те, що в умовах перехідної економіки вони виявилися більш пристосованими порівняно з іншими категоріями господарств. Нестабільність в суспільному сільськогосподарському виробництві, зростання безробіття на селі, зниження реальних доходів селян, несвоєчасна виплата заробітної плати, спонукають розвиток господарств населення, що вимагає дослідження сучасного стану, проблем їх розвитку та подальших перспектив в аграрному секторі.
В Харківській області станом на 01.01.2007 р. нараховувалось 219,5 тисяч господарств населення, що постійно розташовані на території рад на площі сільськогосподарських угідь понад 371,7 тис. га. В 2006 р. в області господарствами населення вироблено близько 57,8 % валової продукції сільського господарства, в тому числі рослинництва –,4 і тваринництва –,2 %, що дає можливість говорити про їх вагоме місце у структурі сільськогосподарського виробництва.
Багато авторів присвятили свої наукові праці саме вивченню проблем розвитку та функціонування господарств населення. Закономірностям і особливостям виникнення та розвитку господарств населення присвячені праці М.Д. Кондратьєва, М.І. Туган-Барановського, О.В. Чаянова та ін.
Історичний аспект, а також вітчизняний та зарубіжний досвід розвитку господарств населення висвітлюється в працях А.В. Балян, Л.В. Никифорова, Т.О. Осташко, Г.І. Шмельова та ін. Економічні проблеми становлення та розвитку господарств населення в системі аграрних відносин досліджували В.К. Горкавий, П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник, В.Я. Месель-Веселяк, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак та ін. В розробку питань взаємовідносин господарств населення з іншими формами господарювання, особливо з сільськогосподарськими підприємствами, великий вклад зробили І.В. Прокопа, І.В. Свиноус, Л.О. Шепотько та ін. Зміст і характер праці в господарствах населення вивчали П.С. Березівський, М.Ю. Куліш, Л.І. Михайлова та ін. Потенціал і перспективи розвитку господарств населення розкриті в працях В.С. Дієсперова, В.К. Збарського, В.В. Юрчишина та ін.
Багатовіковий досвід розвитку різних форм господарювання на селі доводить, що господарства населення розвивались завжди у взаємозв’язку з різними суб’єктами господарювання. Не дивлячись на свою відносну відокремленість від більш складних організаційних систем, та будучи залежними від них, на даному етапі вони можуть мати позитивний вплив на розвиток саме крупних сільськогосподарських підприємств.
Дослідивши наукову спадщину, що стала базою нашого дослідження, можна виділити аспекти, які ще недостатньо вивчені. Так, вимагають подальшого дослідження важливі питання, пов’язані з конкретними механізмами державної підтримки господарств населення, розвитком коопераційних та інтеграційних процесів, налагодженням мережі інформаційно-консультативних центрів та багато інших. Все це стало підставою для вибору теми дисертаційного дослідження, визначення цілей та задач дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: „Відтворення та підвищення ефективності використання виробничого ресурсного потенціалу” (номер держ. реєстрації 0102U001835).
2
Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і практичних положень щодо оцінки сучасного стану та удосконалення основних напрямків розвитку господарств населення.
Реалізація поставленої мети обумовлює необхідність вирішення таких завдань:
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є процес функціонування господарств населення.
Предметом наукового дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів стану та перспектив розвитку господарств населення в сучасних умовах.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних процесів в аграрній сфері, аналіз соціально-економічних явищ в господарствах населення. Методологічною основою стали також наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем розвитку господарств населення.
У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний і системного аналізу (вивчення й аналіз соціально-економічного стану господарств населення); соціологічний (анкетування власників господарств населення); економіко-статистичний (кореляційні залежності, кластерний аналіз); економіко-математичний метод (для розв’язання задачі оптимізації виробництва в господарствах населення), порівняльний і графічний (порівняння соціально-економічних показників господарств населення по роках).
Джерелами інформації слугували дані Держкомстату України, Харківської області, матеріали Міністерства аграрної політики України, аналітичного обліку та періодичної звітності місцевих адміністративних органів області, результати власних наукових досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів:
вперше:
удосконалено:
3
основні функції інформаційно-консультативного обслуговування сільського населення, в тому числі господарств населення. Виділені специфічні риси при консультуванні, властиві лише господарствам населення;
дістало подальший розвиток:
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані державними органами управління АПК при розробці державної і регіональної політики по відношенню до господарств населення, спеціалістами сільськогосподарських інформаційно-консультаційних структур при співпраці з сільським населенням. Практичне значення мають також пропозиції автора щодо переваг кооперації господарств населення, а також удосконалення інтеграційних відносин між господарствами населення та молокопереробними підприємствами, а саме розроблений проект типової форми договору по продажу молока.
Пропозиції автора щодо подальшого розвитку господарств населення схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 14-4232 від 11.07.2007р.), Зміївською районною державною адміністрацією (довідка № 01-07/870 від 17.09.2006р.), управлінням агропромислового розвитку Великобурлуцької районної державної адміністрації (довідка №01-10/445 від 09.07.2007р.), а також Відкритим акціонерним товариством „Великобурлуцький сироробний завод” (довідка № 42 від 06.09.2006р.). Результати дисертаційних досліджень використовуються в навчальному процесі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва при вивченні таких дисциплін як „Економіка підприємства” і „Економіка галузей” (довідка № 686 від 12.07.2007р.)
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться у одноосібно опублікованих роботах.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва (2004-2007 рр.), а також на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях: „Методичні основи дослідження в аграрній економіці” Державний агроекологічний університет, м. Житомир 3-5 березня 2005р.; „Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” ХНАУ, м. Харків 11-12 квітня 2006р.; „Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения” Белгородская ГСХА, г. Белгород 15-19 мая 2006г.; „Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу” ХНАУ, м. Харків 22-23 листопада 2007р.; „Ринкова трансформація економіки АПК” ХНТУСГ м. Харків 27-28 листопада 2007р.
Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 14 наукових працях, з них 10 – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,1 ум. друк. арк.
Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 213 сторінок, основна частина викладена на 161 сторінці комп’ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 27 таблиць на 19 сторінках, 14 рисунків на 8 сторінках, 16 додатків на 22 сторінках. Список використаних джерел, на які зроблено посилання, налічує 171 найменування та займає 16 сторінок.
4
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету та завдання дослідження, визначено предмет і об'єкт дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі „Науково–теоретичні основи функціонування і розвитку господарств населення” розглядаються історико-економічний розвиток та сучасні погляди на соціально-економічну сутність і особливості функціонування господарств населення як форми господарювання в загальній системі продовольчого забезпечення населення в Україні, а також зарубіжний досвід розвитку індивідуального сектора в сільськогосподарському виробництві.
Період існування господарств населення з 30-х років ХХ століття можна поділити на декілька етапів:
1933–1960 рр. – становлення особистого господарства, що відбувалося в період колективізації селянських господарств та складний післявоєнний період;
1961–1970 рр. – характеризується згортанням діяльності господарств населення, яке ототожнювалося з малим приватним господарством;
1971–1990 рр. – господарства населення розглядаються як перспективна форма господарювання в аграрній сфері в поєднанні з великими сільськогосподарськими підприємствами, поширюються різноманітні форми кооперації та інтеграційні процеси між суспільним та особистим секторами;
з 1991 р. по цей час. – ще критично не переосмислена точка зору про нібито незаперечні переваги будь-яких великих за розмірами землекористування підприємств порівняно з малими, але оптимальними стосовно до природних умов і економічної ситуації. Одні вчені вважають, що господарства населення повинні трансформуватися у фермерські господарства, інші – виступають тільки за великотоварне виробництво, треті – за збереження та державну підтримку господарств населення.
Деякі автори, у своїх наукових роботах, застосовують поняття особисте селянське господарство, господарства населення і домогосподарства, не розмежовуючи ці терміни. Нами узагальнено особливості, що характеризують і відрізняють господарства населення від інших форм господарювання в сільському господарстві. В уточненому визначені „господарства населення” підкреслено, що вони мають право самостійно розпоряджатися виробленою продукцією як для власного споживання, так і для отримання грошових доходів, а також можуть займатися сільським господарством за договорами із сільськогосподарськими, переробними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання. Також уточнено сукупність функцій, що носить економічний і соціальний характер і виділена сукупність екологічних функцій.
Господарства населення, як форма організації виробництва, є в багатьох країнах але вона має суттєві відмінності як у назві, так і по суті. Ця форма господарювання більш притаманна країнам колишнього соціалістичного табору. Вони слугують своєрідним індикатором рівня розвитку країни, під час кризових явищ їх статус підвищується, а за умови стабільного розвитку економіки вони відходять на другий план, залишаючись елементом відпочинку для родини. В умовах переходу до ринкової економіки, зі вступом багатьох постсоціалістичних країн до СОТ і ЄС, господарства населення, що бажають залишатися товарними вимушені трансформуватися у фермерські господарства.
У другому розділі “Стан і тенденції розвитку господарств населення в Харківській області” досліджено сучасний стан розвитку, ресурсний потенціал господарств населення та їх роль у формуванні забезпечення області продовольством. Однією з умов розвитку господарств населення на селі є наявність виробничих ресурсів: земельних ділянок, трудових ресурсів, продуктивної та робочої худоби, господарських забудов, механізованих та ручних засобів праці. Кожен з цих елементів має важливе значення для виробничого процесу.
5