Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
18
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ШАЛАМАЙ ЛАРИСА ПЕТРІВНА
УДК 636. 32/38.082.23
|
ПРОДУКТИВНІСТЬ І ПЛЕМІННА ЦІННІСТЬ АСКАНІЙСЬКИХ КРОСБРЕДНИХ БАРАНІВ, ОДЕРЖАНИХ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ ПІДБОРУ |
06.02.01 - розведення та селекція тварин
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон - 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів
ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”- Національному науковому
селекційно-генетичному центрі з вівчарства УААН
|
Науковий керівник: |
- |
доктор сільськогосподарських наук Польська Парасковія Іванівна, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова, завідувач відділу вівчарства |
|
Офіційний опонент: |
- |
доктор сільськогосподарських наук, професор Шуваєв Василь Тихонович, Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра технології виробництва продукції тваринництва; |
|
Офіційний опонент: |
- |
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Нежлукченко Тетяна Іванівна, Херсонський державний аграрний університет, кафедра генетики та розведення сільського-сподарських тварин |
|
Провідна установа: |
- |
Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра генетики, розведення і годівлі с.-г. тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Одеса |
Захист дисертації відбудеться “”серпня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус, аудиторія 118).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус.
Автореферат розісланий “”липня 2000 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Дослідження щодо створення в Україні племінної бази мясо-вовнового вівчарства світового рівня визначені вимогами сьогодення. У дослідному господарстві Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”доктором сільськогосподарських наук, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки П.І. Польською створено інтенсивні типи мясо-вовнових овець - асканійські кросбреди і асканійські чорноголові. Науково-дослідна робота щодо розробки методів їх створення та удосконалення шляхом поглибленої селекції, прово-дилася в малій замкнутій популяції на протязі 30 років. Асканійські кросбреди широко використовуються в різних регіонах України як для створення мясо-вовнових овець нового напряму, так і в промисловому схрещуванні для підвищення мясної і вовнової продуктивності.
У барановідтворювальному ядрі асканійських кросбредів племзаводу “Асканія-Нова”застосовується чистопородне розведення шляхом поглибленої селекції з використанням інбридингу. Відношення до інбридингу, як методу розведення, неоднозначне. Зоотехнічна практика виявила, як позитивні, так і негативні наслідки застосування інбридингу. Результати досліджень багатьох вчених свідчать про перевагу племінних якостей інбредних плідників над аутбредними (Солдатов А.П., 1972; Арзуманян Є.А., 1977; Глембоцький Я.Л., 1977; Анкер О. та інш., 1982; Філатов А.І., 1984; Єрохін О.І. та інш., 1985; Вінничук Д.Т., 1986; Басовський М.З. та інш., 1992; Петренко І.П., 1994). Тому вивчення продуктивних і племінних якостей асканійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору, є важливим і актуальним. Тим більше, що барани-плідники, забезпечуючи майже 80% генетичного поліпшення стада, відіграють вирішальну роль в селекційному прогресі (Єрохін О.І., Лашманов А.М., 1987).
Звязок роботи з науковими програмами, тематичними планами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт лабораторії напівтонкорунного вівчарства інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”на 1984-1997 рр., який був складовою частиною науково-технічної програми УААН “Вівчарство-2000 р.”(номери державної реєстрації 0187.0098793; UA 01000981 P).
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було визначення впливу інбридингу на продуктивні і племінні якості асканійських кросбредних баранів-плідників.
Відповідно меті було поставлено такі завдання:
Наукова новизна результатів досліджень. Уперше встановлено, що використання інбридингу в малій замкнутій популяції асканійських кросбредів при спеціальному підборі пар, в умовах достатньої і повноцінної годівлі, дозволяє створити високоцінні генотипи з унікальною поєднуваністю основних селекційних ознак і високою племінною цінністю. Одержані результати досліджень поглиблюють теоретичні і практичні положення щодо використання інбридингу в малій замкнутій популяції.
Практичне значення одержаних результатів. Використано високопродуктивних інбредних і аутбредних баранів-плідників для формування генеалогічної структури барановідтворювального ядра асканійських кросбредів та створення селекційних стад мясо-вовнових овець з кросбредною вовною в дослідних господарствах “Асканія-Нова”з поголівям овець 2000 голів, “Маркеєво”- 2000 і КСП “Зоря”- 1200 голів Херсонської та КСП “Надія”- 2000 голів Одеської областей, а також для промислового схрещування в господарствах АР Крим, Херсонської, Дніпропетровської, Одеської та Чернівецької областей.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено методику досліджень, оцінено баранів-плідників за походженням і продуктивністю предків, визначено продуктивність вівцематок, підібраних до інбредних та аутбредних баранів-плідників, здійснено план спеціального підбору пар з використанням інбридингу, проведено оцінку баранів-плідників за якістю потомства та визначено їх племінну цінність, проаналізовано результати досліджень. Із матеріалів наукових експериментів та публікацій дисертант використав за узгодженням із співавторами частину спільно одержаних результатів. У загальному обсязі досліджень частка автора становить 95%.
Апробація роботи. Результати досліджень і основні положення дисертації викладено і обговорено на вченій раді ІТСР “Асканія-Нова”, розширеному засіданні відділу вівчарства, методичних радах з проблем вівчарства (1993-2000), міжнародній виставці “Агро-95”(с. Чубинське), всеукраїнському семінарі з питань сучасного стану і перспектив розвитку вівчарства в умовах ринкової економіки (Асканія-Нова, 1996), міжнародній конференції молодих вчених “Творчий розвиток наукової спадщини академіка М.Ф.Іванова”(Асканія-Нова, 1998).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість робіт, в тому числі три у фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень.
Структура та обєм роботи. Робота включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, висновки і рекомендації виробництву, список використаних джерел і додатки. Дисертацію викладено на 185 сторінках компютерного тексту, вона вміщує 57 таблиць, одну схему та 22 додатки. Список літератури налічує 254 найменувань, у тому числі 17 іноземних.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконано у дослідному господарстві інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”, в 1989-1996 рр. за схемою (рис.1).
Науково-господарський дослід проведено на асканійських кросбредних баранах-плідниках, одержаних різними методами підбору за схемою (табл. 1).
Таблиця 1 - Схема досліду
|
Група |
Кількість баранів, |
Коефіці- єнт нбри- |
Кількість вівцематок, |
Кількість отриманого потомства, голів |
||
|
голів |
дингу, % |
голів |
баранців |
ярочок |
всього |
|
|
І дослідна |
2 |
,5 |
135 |
|||
|
ІІ дослідна |
2 |
,44 |
122 |
|||
|
ІІІ дослідна |
3 |
,12 |
227 |
|||
|
IV дослідна |
2 |
,88 |
123 |
|||
|
Разом |
9 |
,2 |
607 |
|||
|
Контрольна |
9 |
- |
356 |
Баранів використовували в стаді протягом 3-6 років на 1290 вівцематках, від яких одержано 1862 потомки.
Дослідні групи - інбредні барани-плідники з середнім коефі-цієнтом інбридингу (Fx сер.) 5,2, мали такі ступені інбредності за Райтом (Fx): 11,5; 6,44; 3,12; 0,88%. Контрольна група - аутбредні барани-плідники, аналоги за віком та лінійною належністю.
Інбредних та аутбредних баранів-плідників одержано шляхом поглибленої селекції, яка базується на багатоступінчастому відборі, спеціальному індивідуальному підборі та спрямованому вирощуванні молодняка.
Піддослідних баранів-плідників і їхнє потомство, утримували в однакових умовах годівлі та догляду. Річний рівень годівлі овець селекційного стада на протязі 1984-1997 рр. за поживністю становив 6,1-7,2 ц кормових одиниць.
Інбредних та аутбредних баранів-плідників оцінено за походженням, вивчено їх відтворювальну здатність і продуктивність за весь період використання.
Дослідних вівцематок оцінено за віковим складом та типом походження, визначено їх продуктивність у 14-місячному віці.
Відтворювальну здатність баранів вивчено за обємом еякуляту та активністю сперміїв, вівцематок - за показниками їх заплідню-вальної здатності і багатоплідності.
Інтенсивність відбору потомства, одержаного від інбредних та аутбредних баранів-плідників, визначено шляхом обліку кількості відібраного молодняку при народженні, відлученні та в 14-місячному віці.
Живу масу баранів-плідників та їхнього потомства визначено шляхом індивідуального зважування при народженні, відлученні, у 14-місячному віці і кожного наступного року під час бонітування.
Настриг вовни баранів-плідників, вівцематок та їх потомків визначено шляхом індивідуального обліку з точністю до 0,1 кг, оцінку рун проведено за 5-бальною шкалою.
Фізико-технічні властивості вовни баранів-плідників вивчено на зразках, відібраних на боці за методикою ВІТа (1958, 1971, 1973, 1985).
Екстерєр та індекси тілобудови інбредних і аутбредних баранів-плідників визначено у трирічному віці.
Вплив інбридингу на показники мясної продуктивності та деякі інтерєрні особливості вивчено на баранцях в 9-місячному віці, після їх відгодівлі до вищесередньої вгодованості за методикою ВІТа (1978). Серцевий коефіцієнт та коефіцієнти легенів і печінки вивчено за методикою К.Б. Свечіна (1976).
Якість мяса визначено за кількістю повноцінних і неповноцінних білків в найдовшому мязі спини. Вміст повноцінних білків і білково-якісний показник визначено за кількістю триптофана, неповноцінних білків - за кількістю оксипроліна.
Вплив інбридингу на природну резистентність вивчено у інбредних (Fx сер. = 12,5) баранів-плідників та аутбредних ровесників, а також у ярок-дочок, одержаних від високоінбредних батьків в порівнянні з ровесниками від аутбредних батьків.
Селекційно-генетичні параметри (повторюваність, взаємозвязок і успадковуваність) визначено методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969) і Є.К. Меркурєвою (1970).
Вплив інбридингу на продуктивність і племінну цінність баранів-плідників вивчено шляхом порівняння показників продуктивності інбредних баранів з середнім (Fx сер. = 5,2%) і максимальним (Fx = 11,5%) ступенями інбридингу та аутбредних, а також в одержаного від них потомства.
Вплив рівня годівлі на ефективність застосування інбридингу визначено шляхом порівняння продуктивності дочок і матерів у 14-місячному віці.
Племінну цінність баранів-плідників вивчено шляхом визначення питомої ваги одержаних від них елітних потомків, а також порівнянням продуктивності дочок і матерів.
Ефективність використання асканійських кросбредних баранів-плідників вивчено шляхом визначення продуктивності їх потомства, вартості одержаної валової продукції, витрат на утримання та рівня рентабельності.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Оцінка інбредних і аутбредних баранів-плідників
за походженням та продуктивністю предків
Інбредні та аутбредні барани належать до пяти генеалогічних ліній: №№ 1181, 2562, 856, 5527 і 7527 та десяти споріднених груп: №№ 1143, 1424, 551, 325, 495, 579, 106, 518, 669 і 1014.
Предки інбредних і аутбредних баранів в першому, другому та третьому рядах родоводу за основними селекційними ознаками: живою масою, довжиною та настригом вовни були аналогами. Так, в першому ряді родоводу жива маса баранів-батьків інбредних та аутбредних плідників становила 137,6 і 137,3 кг, довжина вовни 18,9 см, настриг вовни 13,2 і 13,5 кг; матерів - відповідно: 76,4 і 73,4 кг; 15,7 і 15,8 см; 7,5 і 7,3 кг.
Відтворювальна здатність та продуктивність баранів- плідників, одержаних різними методами підбору
Відтворювальна здатність. Тривалість використання інбредних баранів-плідників(Fxсер.=5,2) у відтворюванні становила в середньо-му 5,2 роки, у тому числі з Fx =11,5 - 6 років; Fx =6,44 - 5,5; Fx =3,12 - 5; Fx =0,88 - 4,5, аутбредних - 5 років.
У інбредних баранів-плідників (Fxсер.=5,2) в період їх максимального використання обєм еякуляту становив 1,00,02 мл, активність сперміїв - 8,90,04 бали; у аутбредних ровесників - відповідно 0,980,03 мл (P<0,9) і 8,40,08 бала (P>0,999).
Запліднювальна здатність сперми інбредних баранів (Fxсер.=5,2) при першому осіменінні вівцематок становила - 56,3%, аутбредних - 57,9%, багатоплідність - відповідно 1,42 і 1,50% (P<0,9).
Встановлено, що при спеціальному підборі пар інбридинг не впливає негативно на тривалість використання, обєм еякуляту і активність сперміїв баранів-плідників, а також запліднювальну здатність та багатоплідність вівцематок.
Жива маса, екстерєр. Барани-плідники, як інбредні, так і аутбредні, у всі вікові періоди характеризувалися великою живою масою (табл.2).
Таблиця 2 - Динаміка живої маси асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору
|
Тип походження |
Жива маса у віці, кг |
|
баранів |
при на-родженні |
при від-лученні |
один рік |
два роки |
три роки |
чотири роки |
|
Інбредні: |
||||||
|
Fx = 11,5 |
5,0 |
,5 |
78,0 |
,0 |
,0 |
116,0 |
|
Fx = 6,44 |
5,3 |
,0 |
77,5 |
,0 |
,5 |
120,0 |
|
Fx = 3,12 |
5,2 |
,7 |
69,7 |
,7 |
,7 |
109,3 |
|
Fx = 0,88 |
6,3 |
,0 |
83,5 |
,5 |
,0 |
139,0 |
|
В середньому по Fx сер. = 5,2
|
5,4 0,4 ,1 |
35,0 2,9 ,8 |
76,3 ,6 ,7 |
114,4 ,2 ,6 |
124,2 ,0 ,9 |
119,8 4,8 ,3 |
|
Аутбредні
|
5,8 ,4 ,2 |
34,2 ,0 ,1 |
77,1 ,1 ,4 |
115,4 ,7 ,2 |
124,1 ,3 ,9 |
126,4 ,3 ,0 |
Жива маса інбредних баранів при народженні була на 0,4 кг, або на 7,4% нижча, ніж в аутбредних (5,4 проти 5,8 кг, P<0,90). При відлученні - інбредні барани були крупніші аутбредних на 0,8 кг, або на 2,3% (35,0 проти 34,2 кг, P<0,90). Найбільшу живу масу мали інбредні барани-плідники з Fx = 0,88, які у чотирирічному віці пере-вищували аутбредних ровесників на 12,6 кг, або на 10% (139 проти 126,4 кг, P>0,90).
Максимальні показники живої маси баранів-плідників у період їх використання становили: у інбредних (Fxсер.=5,2) - 128,17,9 кг (lim 112-144 кг), у тому числі за ступенями інбридингу - з Fx=11,5 - 128,016,0 кг; з Fx =6,44 - 121,58,5 кг; з Fx =3,12 - 123,76,4 кг; з Fx=0,88 - 141,50,5 кг; у аутбредних баранів-плідників - 130,25,3 кг (lim 108-155 кг).
Отже, чіткої закономірності впливу інбридингу на показники живої маси баранів-плідників в різні вікові періоди не встановлено.
Селекція овець інтенсивного типу на міцність конституції, скоростиглість та чітку вираженість мясних форм дає позитивні результати. Про це свідчать індекси будови тулуба баранів-плідників, одержаних різними методами підбору. Характерними ознаками мясності, як інбредних, так і аутбредних баранів-плідників був видовжений круглий тулуб (індекс розтягнутості - 105,51,4... 106,40,6), широка і рівна спина, широкі груди (грудний індекс - 93,51,6...95,72,2), добре виповнені стегна (індекс мясності - 100,41,6...101,91,0).
Вовнова продуктивність та якість вовни. Інбредні і аутбредні барани-плідники мали високу вовнову продуктивність (табл. 3).
Таблиця 3 - Вовнова продуктивність асканійських кросбредних
баранів-плідників за максимальними показниками
|
Тип походження баранів |
Довжина вовни, см |
Настриг чистої вовни, кг |
Вихід чистої вовни, % |
Коефіцієнт вовновості, г/кг |
|
Інбредні: |
||||
|
Fx = 11,5 |
17,51,5 |
,01,9 |
,60,7 |
,05,0 |
|
Fx = 6,44 |
18,0 |
,90,7 |
,52,9 |
,22,3 |
|
Fx = 3,12 |
18,71,3 |
,00,2 |
,10,8 |
,02,5 |
|
Fx = 0,88 |
19,01,0 |
,40,4 |
,51,6 |
,42,5 |
|
В середньому по Fxсер. = 5,2 |
,30,5 |
,60,4 |
,30,7 |
,02,2 |
|
Аутбредні |
,00,3 |
,280,5 |
,21,6 |
,05,3 |
Інбредні барани за показниками довжини (18,3 проти 18,0 см) і настригу чистої вовни (9,6 проти 9,28 кг) дещо перевищували аутбредних, але різниця невірогідна. Рекордний настриг чистої вовни мали інбредні барани з Fx =11,5 та з Fx =3,12 - 10,0 кг, що більше ніж в середньому по всіх групах інбредних баранів на 0,4 кг, або на 4,2%, і на 0,72 кг, або на 7,8% (P<0,90), ніж у аутбредних. Вихід чистого волокна у баранів-плідників високий і становив у інбредних - 67,3, у аутбредних - 70,2% (P<0,90). Коефіцієнт вовновості у інбредних баранів дещо вищий, ніж у аутбредних -75 проти 71 г/кг.
Тонина вовни інбредних і аутбредних баранів в основному 35,7-36,2 мкм (44-48 якість), міцність вовни - 10,6-12,8 км розривної довжини і значно перевищує вимоги стандарту: у інбредних на 18,7-28,8%, в аутбредних - на 18,8-29,0%. Якість жиропоту баранів-плідників висока: співвідношення жир:піт становило у інбредних - 1:0,7, в аутбредних - 1:0,6.
Селекційно-генетичні параметри баранів-плідників. Найбільш високі коефіцієнти повторюваності живої маси у інбредних баранів-плідників у віці два-три роки (0,73), у аутбредних - в три-чотири роки (0,933). Коефіцієнти повторюваності довжини вовни у інбредних баранів були більш стабільні, ніж у аутбредних (0,405…0,628 проти 0,076…0,499). Найбільш високий коефіцієнт повторюваності настригу чистої вовни у баранів-плідників у віці два-три роки: при цьому у інбредних він у два раза вищий, ніж в аутбредних (0,738 проти 0,355). Таким чином, коефіцієнти повторюваності основних селекційних ознак у інбредних баранів-плідників більш стійкі і стабільні за величиною ніж у аутбредних, що свідчить про високу їх селекційну цінність та необхідність проведення багатоступінчастого і щорічного коригуючого відбору.
Цілеспрямована селекція щодо створення високопродуктивних інбредних баранів-плідників, які вдало поєднують велику живу масу, довгововновість і високі настриги чистої вовни, достатньо резуль-тативна. Так, взаємозвязок основної селекційної ознаки - живої маси з настригом та довжиною вовни у інбредних баранів позитивний і досягав середніх або високих значень (+0,299...+0,716), тоді як у аутбредних баранів він негативний (-0,394...-0,213).
Природна резистентність. Морфологічні і біохімічні показники крові у інбредних і аутбредних баранів-плідників майже однакові і становили відповідно: гемоглобін - 15,2 і 14,4 г%; еритроцити - 11,5 і 10,8 млн/мм; лейкоцити - 7,7 тис/мм; загальний білок - 8,4 і 8,0 г%; його -глобулінова фракція –,4 і 2,3 г%; бактерицидна - 74,2 і 76,0% та лізоцимна активність - 6,4 і 7,3%, що свідчить про відсутність інбредної депресії.
Характеристика вівцематок
Показники продуктивності вівцематок у 14-місячному віці, які були підібрані до інбредних і аутбредних баранів-плідників високі і становили відповідно: жива маса - 59,9 і 60,5 кг, довжина вовни –,0 і 20,5 см, настриг вовни - 7,2 і 7,4 кг.
Оцінка баранів за якістю потомства
Інтенсивність відбору потомства, одержаного від інбредних баранів (Fx сер =5,2), при його відлученні від матерів становила 81,9%, у 14-місячному віці - 70,4%, від аутбредних баранів - відповідно 79,1 і 64,3%. Отже, для формування селекційного ядра від інбредних баранів відібрано потомків у 14-місячному віці на 6,1% більше, ніж від аутбредних.
Скоростиглість і продуктивність потомства. Потомство, одержане від інбредних і аутбредних батьків, було висо-копродуктивне.
Скоростиглість асканійських кросбредних ягнят була високою, так кратність збільшення живої маси за період підсису у них становила – 6,2…6,5, від відлучення до 14-місячного віку –,9…2,1 рази.
Середньодобовий приріст у баранців і ярок, як за період підсису, так і за період вирощування від відлучення до 14-місячного віку, становив відповідно –і 212 г та 124 і 96 г. Суттєвої різниці щодо середньодобових приростів за ці періоди між баранцями і ярками, які одержані від інбредних і аутбредних батьків, не встановлено.
Жива маса, як баранців, так і ярок у всі вікові періоди, незалежно від якого типу батьків вони одержані, була майже однаковою.
Баранці у 14-місячному віці, одержані від інбредних батьків (Fx сер.= 5,2), за живою масою поступалися ровесникам від аутбредних лише на 1,3 кг, або на 1,8% (69,7 проти 71,0 кг, P<0,90, табл.4).
Таблиця 4 - Продуктивність баранців-синів у 14-місячному віці
|
Тип походження баранів-батьків |
Голів |
Жива маса, кг |
Довжина вовни, см |
Настриг вовни, кг |
|
Інбредні: |
||||
|
Fx = 11,5 |
85 |
,11,1 |
,00,2 |
8,60,2 |
|
Fx = 6,44 |
89 |
,41,0 |
,60,2 |
8,60,2 |
|
Fx = 3,12 |
152 |
,70,9 |
,90,2 |
8,90,1 |
|
Fx = 0,88 |
74 |
,00,9 |
,60,2 |
8,70,2 |
|
В середньому по Fx сер. = 5,2 |
,70,5 |
,60,1 |
,80,1 |
|
|
Аутбредні |
,00,7 |
,10,1 |
,80,1 |
Баранці, одержані від високоінбредних батьків за живою масою, не відрізнялися і навіть дещо перевищували ровесників, одержаних від аутбредних баранів (71,1-71,4 проти 71,0 кг, P<0,9). За довжиною вовни баранці від інбредних батьків перевищували ровесників від аутбредних на 0,5 см, або на 2,5% (20,1 проти 20,6 см, P>0,999). Найбільшу довжину вовни мали баранці, які одержані від інбредних баранів з Fx = 3,12 - 20,9 проти 20,1 см у ровесників від аутбредних батьків (P>0,999). Настриг вовни у баранців, одержаних як від інбредних, так і аутбредних батьків був однаковий і високий - 8,8 кг.
Ярки, одержані від інбредних батьків, за всіма показниками продуктивності в середньому дещо перевищували ровесниць від аутбредних, але різниця вірогідна лише за довжиною вовни (табл. 5).
Ярки, які одержані від високоінбредних батьків (Fx = 11,5), також не поступалися ровесницям від аутбредних за довжиною вовни, тоді як показники живої маси, на відміну від баранців, у них були дещо нижчі, а саме на 3,3 кг, або на 5,5% (P>0,99), настригу вовни - на 0,4 кг, або 5,3% (P>0,99).
Таблиця 5 - Продуктивність дочок-ярок в 14-місячному віці
|
Тип походження баранів-батьків |
Голів |
Жива маса, кг |
Довжина вовни, см |
Настриг вовни, кг |
|
Інбредні: |
||||
|
Fx = 11,5 |
88 |
56,21,0 |
,30,3 |
,10,1 |
|
Fx = 6,44 |
92 |
,60,9 |
,50,2 |
7,60,1 |
|
Fx = 3,12 |
115 |
,10,6 |
,00,2 |
8,00,1 |
|
Fx = 0,88 |
74 |
,90,8 |
,10,2 |
7,80,1 |
|
В середньому по Fx сер. = 5,2 |
,60,4 |
,70,1 |
,60,1 |
|
|
Аутбредні |
,50,6 |
,30,2 |
,50,1 |
Найбільш високопродуктивні ярки одержані від баранів з Fx = 3,12, які в порівнянні з ровесницями від аутбредних баранів мали більшу живу масу на 1,6 кг, або на 2,7% (61,1 проти 59,5 кг, P>0,90); довшу вовну на 0,7 см, або на 3,5% (21,0 проти 20,3 см, P>0,95); вищий настриг на 0,5 кг, або на 6,7% (8,0 проти 7,5 кг, P>0,999).
Отже, потомство одержане від інбредних баранів-плідників (Fx сер.= 5,2) за інтенсивністю росту і продуктивністю у 14-місячному віці не поступалося ровесникам від аутбредних батьків.
Мясна продуктивність та деякі інтер’єрні особливості інбредних і аутбредних баранців. Негативного впливу інбридингу на м’ясну продуктивність 9-місячних баранців не встановлено (табл. 6).
Таблиця 6 - Мясна продуктивність асканійських кросбредних
баранців у 9-місячному віці
|
Тип походження баранців |
Го-лів |
Жива ма-са перед забоєм, кг |
Маса туші, кг |
Забійний вихід,% |
Площа “мязево-го вічка”, см |
Коефіці-єнт мяс-ності |
|
Інбредні |
||||||
|
Fx =12,5 |
3 |
,84,5 |
,73,0 |
,01,7 |
,61,5 |
,3 |
|
Fx =6,25 |
3 |
,93,0 |
,82,3 |
,62,3 |
,71,2 |
,0 |
|
Fx =3,12 |
3 |
,36,1 |
,43,7 |
,52,0 |
,71,5 |
,75 |
|
В середньому по Fxсер. =7,29 |
,02,4 |
,61,6 |
,01,1 |
,00,7 |
,6 |
|
|
Аутбредні |
,41,2 |
,20,9 |
,70,6 |
,80,3 |
,4 |
Середні показники м’ясної продуктивності, як у інбредних, так і аутбредних баранців - високі і практично однакові. Маса тушки становила відповідно - 28,6 і 29,2 кг (Р<0,9); забійний вихід - 51,0 і 50,7% (Р<0,9); площа “м’язевого вічка”- 28,0 і 28,8 см; коефіцієнт м’ясності –,6 і 3,4. Найвищий показник маси парної тушки - 29,8 кг та забійного виходу - 52,6% мали інбредні баранці з Fx=6,25 (Р<0,9).
За коефіцієнтами життєво важливих органів: серцевого –,58 і 0,59; легенів –,15 і 1,19; печінки –,95 і 2,0 у інбредних і аутбредних баранців вірогідної різниці не встановлено, що свідчить про відсутність інбредної депресії.
Селекційно-генетичні параметри потомства. Коефіцієнти повторюваності живої маси, як у баранців, так і у ярок, незалежно від якого типу батьків вони одержані, за період від відлучення до 14-місячного віку вищі, ніж від народження до відлучення і становили відповідно 0,503…0,596 і 0,173…0,343, що свідчить про необхідність проведення багатоступінчастого відбору.
У баранців і ярок, одержаних від інбредних і аутбредних батьків, коефіцієнти кореляції між живою масою і настригом вовни позитивні і становили відповідно 0,415…0,343 і 0,501…0,543. Взаємозв’язок між живою масою і довжиною вовни у баранців і ярок, одержаних від інбредних батьків, позитивний (0,042…0,169), тоді як у баранців від аутбредних баранів –негативний (-0,031).
Успадковуваність () типу народження ярок, одержаних від інбредних батьків, значно вища, ніж у ровесниць від аутбредних батьків (0,1 проти 0,02), що свідчить про доцільність селекції за багатоплідністю з використанням інбредних баранів-плідників.
Ефект селекції за довжиною та настригом вовни при використанні інбредних баранів-плідників значно вищий ніж у аутбредних, при високих показниках успадковуваності цих селекціонованих ознак - h=0,552...0,737.
Так, ярки одержані від інбредних баранів, у порівнянні зі своїми матерями у відповідному віці, мали довшу вовну на 0,7 см, або на 3,5% (20,7 проти 20 см, P>0,999), вищий настриг вовни на 0,4 кг, або на 5,6% (7,6 проти 7,2 кг, P>0,99) і дещо вищу оцінку руна (4,2 проти 4 балів, P>0,999). По групі ярок, одержаних від аутбредних баранів, ефект селекції відсутній за довжиною вовни (20,3 проти 20,5 см, Р<0,9), та незначний за настригом вовни (7,5 проти 7,4 кг, Р<0,9) і оцінкою руна (4,0 проти 4,1 бала, P>0,95).
Природна резистентність ярок-дочок. Високі показники гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, загального білку і його -глобулінової фракції, бактеріцидної і лізоцимної активності, а також показники фагоцитозу (ФА,ФІ,ФГ) у ярок, одержаних від інбредних і аутбредних баранів-плідників свідчать про високі захисні властивості їх організму.
Вплив рівня годівлі на ефективність застосування
спеціального підбору з використанням інбридингу
Встановлено, що ефект селекції при спеціальному підборі пар з використанням інбридингу в умовах низького рівня годівлі (32%, або 2,4 ц корм.од. при потребі 7,5 ц корм.од.) відсутній.
Так, ярки, незалежно від методу їх одержання, поступалися своїм матерям за живою масою при народженні на 0,6 кг, або на 12,2% (4,3 проти 4,9 кг, P>0,95), у 14-місячному віці - на 20,4 кг, або на 33,6% (41,1 проти 61,5 кг, P>0,999); за довжиною вовни - на 1,4 см, або на 6,7% (19,5 проти 20,9 см, P>0,99); настригом вовни - на 3,1 кг, або на 39,2% (4,8 проти 7,9 кг, P>0,999). Разом з тим, інбредні ярки перевищували аутбредних ровесниць за настригом вовни на 0,1 кг, або на 2,1% (4,8 проти 4,7 кг), живою масою на 0,8 кг, або на 1,9% (41,1 проти 40,3 кг), що свідчить про відсутність інбредної депресії. Слід відзначити, що негативний вплив низького рівня годівлі на довжину вовни менш суттєвий, ніж на живу масу і настриг вовни і становив у інбредних ярок лише 6,7%, у аутбредних –,4%.
Племінна цінність інбредних та аутбредних баранів-
плідників і економічна ефективність їх використання
Питома вага потомків класу еліта, одержаних від інбредних баранів-плідникі висока - 96,6-96,7% проти 94,3% від аутбредних, при коефіцієнті відбору потомків у 14-місячному віці 70,4 і 64,3% відповідно (табл. 7).
Таблиця 7 - Племінна цінність асканійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору
|
Кількість |
Із них, % |
Питома ва- |
||||
|
Тип походження баранів-батьків |
потом-ків, |
баранців |
ярок |
га потомків в селекцій- |
||
|
голів |
еліта |
І клас |
еліта |
І клас |
ному ядрі, % |
|
|
Інбредні: |
||||||
|
Fx =11,5 |
173 |
98,8 |
,2 |
,5 |
,5 |
9,9 |
|
Fx=6,44 |
181 |
95,4 |
,6 |
,6 |
,4 |
7,6 |
|
Fx =3,12 |
267 |
95,4 |
,6 |
,1 |
,9 |
42,1 |
|
Fx =0,88 |
148 |
98,6 |
,4 |
- |
7,8 |
|
|
В середньому по Fxсер. =5,2 |
,7 |
,3 |
,6 |
,4 |
,4 |
|
|
Аутбредні |
,3 |
,7 |
,3 |
,7 |
,6 |
Найбільша питома вага елітних баранців, одержаних від інбредних плідників з Fx = 11,5 - 98,8%; та Fx = 0,88 - 98,6%; елітних ярочок - від інбредних плідників з Fx = 3,12 - 98,1% та з Fx = 0,88 -100%.
Висока племінна цінність інбредних баранів-плідників обумовлена їх препотентністю. Саме від них для формування селекційного ядра залучено в два рази більше високопродуктивних потомків, які значно поліпшили генетичну цінність барановідтворювального ядра племзаводу “Асканія-Нова”. Від дослідного барана № 330 (Fx = 3,12), який народився у числі трійнят, одержано видатного високоінбредного барана № 343 (Fx = 25,0) –чемпіона міжнародної виставки “Агро-95”, якого максимально використовували в селекційному ядрі асканійських кросбредів.
Результати досліджень свідчать про економічну ефективність використання інбредних і аутбредних баранів-плідників: від їх потомків одержано 41,17-59,12 грн. прибутку на одну голову при рівні рентабельності 32,9-42,2%.
ВИСНОВКИ
1. Доведено, що інбридинг при спеціальному підборі пар, достатній і повноцінній годівлі не викликає явищ інбредної депресії механізмів, які формують природну резистентність організма, і є ефективним методом створення видатних генотипів у барано-відтворювальному ядрі асканійських кросбредів.
. Продуктивність батьків і матерів інбредних і аутбредних баранів-плідників, а також їх предків другого і третього рядів родоводу була високою і, практично, однаковою. Так, жива маса баранів-батьків в першому ряді родоводу становила 137,6 і 137,3 кг, довжина вовни - 18,9 см, настриг вовни - 13,2 і 13,5 кг; матерів - відповідно: 76,4 і 73,4 кг; 15,7 і 15,8 см; 7,5 і 7,3 кг.
. Відтворювальна здатність інбредних баранів, незалежно від коефіцієнту інбридингу та віку їх використання, висока. Період їх використання у відтворюванні в середньому становив 5,2 роки, у тому числі з Fx = 11,5 - шість років, проти п’яти років у аутбредних баранів. За показниками обєму еякуляту і активності сперміїв у баранів-плідників, а також запліднювальної здатності та багато-плідності вівцематок, інбредної депресії не виявлено.
4. Інбредні барани (Fx сер. = 5,2%) за рівнем продуктивності не поступалися аутбредним. Їх середня жива маса за максимальними показниками становила 128,1 кг, довжина вовни - 18,3 см, настриг чистої вовни - 9,6 кг, коефіцієнт вовновості - 75 г/кг, у аутбредних - відповідно: 130,2 кг, 18 см, 9,28 кг, 71 г/кг.
5. Інбредні барани-плідники вдало поєднують велику живу масу, довгововновість і високі настриги чистої вовни. Взаємозвязок основних селекційних ознак у них позитивний і досягав середніх та висо- ких значень (0,299...0,716), тоді як у аутбредних баранів-плідників він негативний (-0,394...-0,213).
. Продуктивність потомства у 14-місячному віці, незалежно від якого типу баранів воно одержано, висока і відповідає найвищим вимогам, що ставляться до тварин селекційного ядра. Жива маса баранців, одержаних від інбредних і аутбредних батьків становила –,7 і 71 кг, довжина вовни –,6 і 20,1 см, настриг вовни –,8 кг; ярок відповідно: 59,6 і 59,5 кг; 20,7 і 20,3 см; 7,6 і 7,5 кг.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
|
1. |
Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Селекція і продуктивність асканійських мясо-вовнових овець // Вівчарство: міжвідом.темат. наук. зб., К.: Аграрна наука, 1993. - № 27. - С. 18-24. |
|
2. |
Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Інтенсивний тип мясо-вовнових овець - асканійські кросбреди // Селекція: наук. вироб. б. - К., 1994. -С. 78-80. |
|
3. |
Польська П.І., Шаламай Л.П., Калащук Г.П. Продуктивність і племінні якості асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами добору // Вівчарство: міжвідом. темат. наук. зб., К.: Аграрна наука, 1995. - № 28. - С. 19-26. |
|
4. |
Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Вплив рівня годівлі на продуктивність та ефективність селекції барановідтво-рювального стада інтенсивних типів овець // Вівчарство: міжвідом. темат. наук. зб., К.: Аграрна наука, 1998. - № 30. - С. 158-159. |
|
5. |
Польская П.И., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Методические приемы углубленной племенной работы при создании высокопродуктивных генотипов в мясо-шерстном овцеводстве // Мат. міжнар. конф., присвяченої 125-річчю від дня народження М.Ф.Іванова “Розвиток наукової спадщини академіка М.Ф.Іванова щодо породоутворення та селекції с.-г. тварин”. - К.: Асоціація “Україна”, 1996. - С. 71. |
|
6. |
Польська П.І., Шаламай Л.П., Калащук Г.П. Відтворювальна здатність асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору // Мат. наук.-вироб. конф. 29-30 травня 1996 року - Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. К.: Асоціація “Україна”, 1996. - С. 262. |
Шаламай Л.П. Продуктивність і племінна цінність асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2000.
В дисертації викладено теоретичний і практичний матеріал щодо продуктивності і племінної цінності асканійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору.
Встановлено, що інбридинг при спеціальному підборі пар, достатній і повноцінній годівлі не викликає явищ інбредної депресії механізмів, які формують природну резистентність організма, і є ефективним методом створення видатних генотипів з високою племінною цінністю у барановідтворювальному ядрі асканійських кросбредів. Ефект селекції при використанні інбредних баранів-плідників вищий у порівнянні з аутбредними, при високих показниках успадковуваності основних селекційних ознак ().
Ключові слова: асканійські кросбреди, барани-плідники, спе-ціальний підбір, інбридинг, продуктивність, відтворювальна здат-ність, селекційно-генетичні параметри, природна резистентність, ефект селекції, племінна цінність.
Шаламай Л.П. Продуктивность и племенная ценность асканийских кроссбредных баранов, полученных разными методами подбора. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2000.
В диссертации изложен теоретический и практический материал о роли инбридинга в породообразовательном процессе.
Установлено, что инбридинг при специальном подборе пар, достаточном и полноценном кормлении не вызывает явлений инбредной депрессии механизмов, формирующих естественную резистентность организма, и является эффективным методом создания выдающихся генотипов с высокой племенной ценностью в баранопроизводящем ядре асканийских кроссбредов.
Воспроизводительная способность инбредных баранов, независимо от коэффициента инбридинга и возраста их использования, высокая. Период их использования в воспроизводстве в среднем составлял 5,2 года, в т.ч. с Fx=11,5 –шесть лет, против пяти –у аутбредных баранов. По показателям объема эякулята и активности спермиев у баранов-производителей, а также оплодотворяющей способности и многоплодия овцематок инбредной депрессии не выявлено.
Инбредные бараны-производители (Fx =5,2%) по уровню продуктивности не уступали аутбредным. Их живая масса по максимальным показателям составляла 128,1 кг, длина шерсти - 18,3 см, настриг чистой шерсти - 9,6 кг, коэффициент шерстности - 75 г/кг, у аутбредных соответственно: 130,2 кг, 18 см, 9,28 кг, 71 г/кг.
Целенаправленная селекция на создание высокопродуктивных генотипов, сочетающих крупную величину, длинношерстность и высокие настриги чистой шерсти, при положительной взаимосвязи основных селекционируемых признаков, весьма результативна.
Показатели естественной резистентности инбредных и аутбредных баранов-производителей и их дочерей –высокие.
Продуктивность потомства в 14-месячном возрасте, независимо от какого типа баранов-отцов оно получено, высокая и отвечает самым высоким требованиям, предъявляемым к животным селекционного ядра. Живая масса баранчиков, полученных от инбредных и аутбредных отцов, составляла –,7 и 71 кг, длина шерсти –,6 и 20,1 см, настриг шерсти –,8 кг; ярок –соответственно: 59,6 и 59,5 кг; 20,7 и 20,3 см; 7,5 и 7,6 кг.
Эффект селекции при использовании инбредных баранов выше по сравнению с аутбредными, при высоких показателях наследуемости основных селекционируемых признаков ().
Мясная продуктивность асканийских кроссбредных баранчиков в 9-месячном возрасте, независимо от какого типа отцов они получены, высокая. Отрицательного влияния инбридинга различных степеней (Fx =12,5; 6,25; 3,12%) на показатели мясной продуктивности баранчиков не выявлено.
Для формирования селекционного ядра от инбредных баранов-производителей отобрано потомков в два раза больше, чем от аутбредных, что свидетельствует об их высокой племенной ценности. Удельный вес потомков класса элита, полученных от инбредных баранов, составлял 93,5-100%, от аутбредных –,3%.
Рекомендуется в племзаводах, создаваемой асканийской мясо-шерстной породы овец с кроссбредной шерстью, при достаточном и полноценном кормлении, применение специального подбора родительских пар с использованием инбридинга для получения высокопродуктивных баранов-производителей.
Ключевые слова: асканийские кроссбреды, бараны-производи-тели, специальный подбор, инбридинг, продуктивность, воспроизводительная способность, селекционно-генетические параметры, естественная резистентность, эффект селекции, племенная ценность.
Shalamay L.P. Productivity and Breeding Value of the Ascanian Crossbred Rams Got with Various Selection Methods. –Manuscript.
A thesis for the scientific degree of candidate of agricultural sciences in specialty 06.02.01 –animal breeding and selection. –The Kherson State Agrarian University, Kherson, 2000.
In the thesis, theoretical and practical material on productivity and breeding value of the Ascanian crossbred rams with the various selection methods is presented. It has been found that inbreeding by a special selection of pairs and sufficient feeding of full value does not cause phenomenon of the inbreeding depression in mechanisms forming natural resistance of the organism and is an effective method of creating prominent genotypes of high breeding value in the ram producing core of the Ascanian crossbreds. Selection effect with the use of the inbred rams is higher as compared to the outbred rams, heritage indices of the main selected characters being high (h = 0.552…0.737).
Key words: Ascanian crossbreds, rams, special selection, inbreeding, productivity, reproductive ability, selection-genetic parameters, natural resistance, selection effect, breeding value.