Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
III. Методика роботи наставника студентської групи.
1. Куратор (від латинського - піклуватись) це - опікун; особа, якій доручено загальний нагляд за якоюсь роботою; професор, який керує науковою підготовкою прикріплених до нього аспірантів.
Наставник студентської групи вищого навчального закладу — „це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом студентів групи, окремими студентами, їх батьками, організацію і проведення позааудиторної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання й виховання, самореалізації та розвитку вихованців, їх соціального захисту".
Куратор, наставник, класний керівник - слова із схожим значенням.
Розглядаючи наставництво як історичне явище, слід зазначити, що історія інституту класних керівників (наставників) починається з 1813 року, коли Міністерство народної освіти видало постанову про закріплення за. учнями кімнатних наглядачів. Пізніше з'являється посада класного наглядача, класної дами, вихователя. її обіймав вчитель, звільнений від уроків. У 1914 році ці посади було скасовано, а у 1935 році посаду класного наставника було поновлено як додаткову до основної учительської посади. Класного наставника призначали з числа викладачів, що мають у класі найбільшу кількість уроків. Класний наставник зобов'язаний уважно слідкувати за розвитком кожного учня, детально знати його здібності, успішність і нахили. Класні наставники виконували важливі соціально-педагогічні функції.
Завданням інституту наставників на початку 60-х років XX століття стала оптимізація навчально-виховної роботи у вузі. Доцільність існування інституту наставників підтвердилась практикою, так як він успішно функціонував протягом понад двох десятиліть. Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що дослідженню проблеми наставництва приділялась значна увага. Разом з тим відсутність нормативного документа про вузівського наставника, безсистемність у публікаціях, недостатня увага до наукового обгрунтування творчих знахідок значною мірою стримували розвиток наставництва у вузах. Разом із змінами в суспільному житті змінювалась і роль наставника: від початкової функції агітатора і керівника всіх сфер життєдіяльності студентської групи до помічника у розвитку студентського самоврядування.
В наш час наставництво вступає в новий етап свого розвитку, тому необхідно зміст наставницької діяльності привести у відповідність з вимогами сьогоднішнього дня. На жаль, така переорієнтація у вузах здійснюється повільно насамперед через відсутність науково-методичного забезпечення.
111.2. Нормативно-методичні матеріали наставника студентської групи. 111.2.1. Положення про наставника (куратора) студентської групи. Його права, обов'язки та відповідальність.
ВИПИСКА З ПОСАДОВОЇ ІНСТРУКЦІЇ КУРАТОРА ГРУПИ Затверджено ректором навчального закладу.
Ведучу роль в організації і керівництві навчально-виховною роботою в навчальній групі належать куратору групи, безпосередньо відповідаючому за організацію і виховання студентів групи.
КУРАТОР ГРУПИ МАЄ ПРАВО: о бути присутнім на навчальних заняттях, екзаменах, захисті
студентами групи курсових і дипломних проектів; о подавати декану пропозиції про міри заохочення та стягнення студентам;
о брати участь в роботі стипендіальної комісії, комісії по розділу
молодших спеціалістів; о вносити пропозиції по вдосконаленню виховної роботи.
КУРАТОР ГРУПИ ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ:
всесторонньо і глибоко вивчати запити,нахили, побутові умови життя студентів групи;
вести цілеспрямовану роботу з удосконалення підготовки спеціалістів для галузі;
виховувати свідоме ставлення до навчання, праці, вибраної професії, бережливе ставлення до матеріальних цінностей; свідому дисципліну; повагу до законів У країни;
формувати демократичний світогляд, національну свідомість, громадянську позицію, патріотизм, високі моральні якості;
організовувати проведення виховних, інформаційних годин, зборів, інших виховних заходів; сприяти організації роботи Ради самоуправління в групі;
сприяти участі студентів в олімпіадах, конкурсах по спеціальності, конкурсах художньої самодіяльності, спортивних змаганнях;
заохочувати студентів групи до занять в гуртках художньої самодіяльності, клубах за інтересами, предметних гуртках, заняттях творчістю, дослідницькою і конструкторською роботою;
організовувати роботу з підвищення культурного рівня студентів, розширення світогляду;
вести облік та аналіз успішності і відвідування студентів групи, організовувати надання допомоги невстигаючим і своєчасно інформувати батьків;
• підтримувати постійний зв'язок з батьками, планувати і організовувати спільну виховну роботу;
• вести встановлену навчальним закладом документацію куратора групи. ІІІ.З. ПЛАНУВАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КУРАТОРА ГРУПИ
1. Робота куратора групи повинна носити цілеспрямований характер, він
складає план виховної роботи групи спільно з Радою студентського
самоврядування.
Куратор групи бере участь у роботі методичного об'єднання кураторів навчальних груп.
План виховної роботи в групі в кінці року здається заст. декана.
У положенні про наставника студентської групи визначено: 1. Загальні положення
Наставник призначається для надання допомоги студентам у формуванні студентського колективу групи, проведення індивідуальної виховної-роботи, налагодження зв'язків з батьками студентів, з'ясування проблем студентів та надання їм можливої допомоги, контролю за навчальним процесом тощо.
Наставником студентської групи може бути викладач, який користується авторитетом, відзначається високими моральними якостями, володіє необхідною педагогічною майстерністю й організаторськими здібностями та може забезпечити позитивний виховний вплив на студентів.
Наставник призначаться наказом ректора за поданням декана факультету. Виконувана ним робота планується в індивідальному плані і зараховується при її до розділу "Культурно-виховна робота" в обсязі, який встановлено відповідним положенням про планування
2. Обов'язки наставника
Сприяти створенню у студентській групі здорового морально-психологічного клімату, встановленню нормальних стосунків між студентами і викладачами та співробітниками університету.
Допомагати активу групи у формуванні студентського колективу, виробленні позитивних ціннісних орієнтацій у студентів, направлених на здобуття знань, підвищенні свого загального культурного рівня, ведення здорового способу життя тощо.
Проводити .індивідуальну виховну роботу зі студентами групи, з'ясовувати стан їх дисципліни та навчання, умови проживання, піклуватися та надавати можливу допомогу студентам у вирішенні тих проблем, які залежать від університету.
Встановлювати та підтримувати зв'язки з батьками студентів. Своєчасно їх повідомлювати про назріваючі проблеми у студентському житті їх дітей, вирішення яких потребує втручання батьків.
Проводити заходи організаційної та виховної роботи в студентській групі за планами ректорату, деканату та власним планом.
Складати плани культурно-виховної роботи в закріпленій студентській групі і звіти про їх виконання відповідно до "Положення про планування, штатно-фінансове забезпечення, здійснення виховної роботи та контроль за її виконанням".
Регулярно вести журнал наставника.
Допомагати студентам у виборі навчальних дисциплін вибіркового та факультативного циклів.
Надавати їм допомогу в підборі місць розподілу та працевлаштуванні.
3. Права наставника
Висувати найкращих студентів групи за успіхи в навчанні, науковій, спортивній, культурно-масовій та громадській роботі до нагороджень та різних форм заохочень.
Давати пропозиції адміністрації про застосування установлених форм дисциплінарного та адміністративного стягнення до студентів за допущені ними порушення трудової і навчальної дисципліни, громадського порядку тощо.
Брати участі у рейтинговій оцінці організаторських якостей підопічних студентів, виконання ними громадських доручень.
Ставати (якщо є для цього підстави) на захист підопічних студентів, коли до них застосовуються несправедливо завищені міри стягнення. Виключення студентів з університету з усіх причин, крім "За неуспішність", робиться тільки після погодження з наставником.
Брати участь у вирішенні питань призначення стипендії, поселення у гуртожитки студентів підопічної групи.
Фіксувати в розділі "Навчальна робота" витрачений робочий час на організаційні, виховні заходи та індивідуальну роботу, проведені з групою за розкладом та в розділ "Культурно-виховна робота" всі інші витрати робочого часу, пов'язані з роботою наставника в закріпленій групі.
4. Відповідальність
4.1. За виконання обов'язків наставника та використання прав,
передбачених цим положенням.
4.2. За дотримання конфіденційності в індивідуальній роботі з підопічними
студентами та нерозповсюдження інформації, що особисто їх стосується.
Вимоги до якостей наставника
Успіх педагогічної діяльності в значній мірі залежить від особистісних якостей вихователя.
Спостереження за роботою наставників, анкетування студентів дозволяють назвати деякі вимоги до його особистості.
Це перш за все, людяність вихователя, його доброзичливе ставлення до студентів, чуйність, здатність розуміти дії, вчинки студентів, допомагати в тяжкі хвилини життя, не допускати гримання, зневажання, образи, грубості. Він повинен давати студентам простір для виявлення ініціативи, активності; не зловживати довірою студентів, не поділяти їх на „улюблених" і „неулюблених" та ін. Наставник повинен слідкувати за своєю зовнішністю, одягом, бути захопленим своєю роботою, добре знати свій предмет, уміти викладати його.
Крім цього, студенти дуже цінують дотепність, гумор викладача, уміння дотримувати свого слова, добре ставлення до колег.
II 1.4. Основні функції та напрями роботи наставника.
Функції наставника: організаторська, соціальна, виховна, діагностична, координаційна, стимулююча, контролююча.
Організаторська функція. Наставник організує пізнавальну, трудову, спортивну, ігрову, естетичну, ціннісно-орієнтаційну діяльність студентів та дозвілля, сприяє вільному спілкуванню, згуртуванню колективу, розвитку студентського самоврядування. Ця функція вимагає визначення разом з студентами цілей різних видів діяльності і планування шляхів їх здійснення.
Соціальна функція вимагає створення умов для розвитку внутрішнього потенціалу студента: захист його, допомога у різних напрямах, включення у систему соціальних зв'язків, взаємодія з сім'єю, викладачами з метою створення оптимальних умов для формування індивідуальності.
3. Виховна функція передбачає допомогу студенту в його ціннісно-
орієнтаційному становленні, коли студент визначає критерії добра і зла, робить
вибір у моральних ситуаціях, коли відбувається його духовний розвиток.
4. Діагностична функція орієнтує роботу наставника на виявлення змін рівня вихованості студента, що вимагає вивчення особистості, пошуку причин неефективності впливу тих чи інших методів, щоб забезпечити постійне вдосконалення виховного процесу. Отже, діагностична функція пов'язана з контролем і коректуванням діяльності студента.
111.4.1. Напрями діяльності наставника 1. Щоб максимально сприяти розвитку особистості студента, необхідно його добре знати: де він живе, склад сім'ї, її культурний рівень, матеріальний стан, професію батьків, характер взаємовідносин в сім'ї, режим, дозвілля студента, участь у домашній праці; з ким спілкується, які найбільш важливі події в житті, стан здоров'я; загальний розвиток (культура мови, кругозір, інтереси та ін.), ставлення до навчання, фізичної праці; здібності, моральні, вольові якості, особливості темпераменту та ін. Особливо важливо вивчати провідні мотиви діяльності, моральні цінності та орієнтації, ставлення до самого себе, положення студента (в мікрогрупі, колективі).
2. Наступний напрям діяльності наставника — створення або згуртування студентського колективу, який сприяв би всебічному розвитку особистості студента, певному комфорту його спілкування. У цьому напрямі важлива допомога наставника в організації студентського самоврядування, діяльності різноманітних студентських об'єднань, спілок тощо. 3. У визначенні змісту роботи з виховання студентів наставник керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права людини, Законами України „Про освіту", „Про загальну середню освіту" та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України і спрямовує свою роботу: — на виховання громадянина України, який з повагою ставиться до Конституції України, її державних символів, має почуття власної гідності, свідоме ставлення до обов'язків, прав і свобод людини, відповідальність перед законом за свої дії;
реалізацію прав студентів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я студентів;
духовно-моральне виховання, яке спирається на загальнолюдські цінності. Саме з цих позицій наставник має здійснювати формування культури поведінки, виховання позитивних рис характеру: доброти, чуйності, милосердя, чесності, людської гідності, терпимості до інших, любов і повагу до своїх батьків.
111.4.2. Види планів з виховної роботи. Методика планування виховної роботи та вимоги до неї. Планування значною мірою визначає результати та ефективність роботи наставника, тому що воно дозволяє упорядковувати педагогічну виховну діяльність, забезпечуючи її систематичність і наступність.
Види планів:
Перспективний план - розрахований на значний термін часу, містить перелік найважливіших заходів з основних напрямків роботи, термін їх проведення, відповідальних за виконання. Наприклад, річний план роботи
Календарний план — розробляється на семестр; містить заходи та конкретний термін їх проведення; містить графу „відмітка про виконання". Наприклад, план з групою на семестр чи навчальний рік.
План-графік - це різновид календарного плану, який передбачає почергове виконання якоїсь роботи. Наприклад, графік чергування..
Службовий щоденник - детальний план у вигляді календарика чи блокнота, де наставник робить записи кожен день (заходи, зустрічі, телефонні дзвінки, доручення).
Сценарій - це план проведення окремого виховного заходу.
111.5. Вимоги до планування виховної роботи:
1. Чітке визначення мети.
2. Орієнтація на реалізацію потреб, інтересів студентів, їх розвиток, що
передбачає врахування пропозицій студентів.
Відображення в плані основних подій в державі.
Передбачення різних видів діяльності, розвиток їх активності, творчості.
Орієнтація на різнобічність змісту, форм і методів, спрямованих на розвиток інтересів, здібностей студентів.
Передбачення умов для вибору студентами різних видів діяльності.
Забезпечення наступності у змісті, формах діяльності, виключення дублювання, врахування попереднього досвіду, бачення перспективи.
Конкретність, реальність, обгрунтованість роботи, яка виконується, що передбачає врахування особливостей студентського і педагогічного колективів, рівнів їх розвитку, традицій та ін.
9. Врахування таких джерел для складання плану:
матеріали рекомендацій педагогічних і методичних досліджень з питань роботи наставника;
передового досвіду наставників;
можливостей навчального закладу, батьків, громадськості, підприємств, культурних закладів;
традиційні свята навчального року;
традиції навчального закладу, студентського колективу;
події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села;
події, дати, пов'язані з життям видатних людей;
загальноуніверситетські плани з виховної роботи;
попередні плани наставника.
Реальність плану.
Врахування рівня розвитку та можливостей колективу.
Врахування вікових та індивідуальних особливостей студентів.
Забезпечення різнобічного розвитку студентів за рахунок включення до плану виховних заходів з різних напрямків виховання.
IV. Загальні рекомендації та вимоги до складання планів виховної роботи у НУБіП України План складається на навчальний рік за календарним принципом і ділиться на три блоки:
організаційно-виховні години;
конкретні позааудиторні заходи;
індивідуальна робота з підопічними студентами. Організаційно-виховні години в розрізі курсів плануються в такій кількості: І курс - 16, II курс - 12, III курс - 10, IV курс - 8, магістри - 4. На кожну організаційно-виховну годину планується тема. Рекомендовані теми для студентів І курсу:
вхідне діагностування першокурсників і знайомство з ними;
історія НУБіП України та його сучасна структура; досягнення університету та перспективи його розвитку;
ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку в гуртожитках НУБШУ; поради і рекомендації відносно влаштування побуту та умов проживання в гуртожитку;
правила поведінки в університетській бібліотеці; рекомендації стосовно користування навчально-методичною літературою та інформаційною системою НУБШУ;
особливості та основні вимоги до навчального процесу в НУБІПУ і на факультеті;
• культурне середовище столиці України - м. Києва. Рекомендовані теми організаційно-виховних годин для студентів всіх курсів:
негативні явища сьогодення (наркоманія, пияцтво, правопорушення та ін.) та шляхи запобігання їх розповсюдженню в молодіжному середовищі;
про можливості самореалізації студентів НУБІПУ поза навчальним процесом;
етика міжособистісних стосунків в університетському середовищі;
поведінка студентів в екстремальних ситуаціях;
• обговорення актуальних проблем, питань сьогодення. Відповідальний за проведення організаційно-виховних годин наставник
групи.
Конкретні позааудиторні заходи плануються за ініціативою і побажаннями студентів та наставника групи.
Передбачається залучення студентів групи до заходів, які проводяться на факультеті та в університеті.
Обов'язковим є відвідування меморіалу, музею та виставки наукових досягнень університету.
Ознайомлення студентів з культурним середовищем м. Києва слід планувати так, щоб вони за період навчання змогли відвідати всі основні музеї, театри, історичні та культурні пам'ятки столиці.
Відповідальними за організаційне забезпечення і проведення поза аудиторних заходів слід призначати студентів. Бажано, щоб до цього було залучено по черзі якомога більше студентів групи. Це дасть їм змогу мати навики конкретної організаторської роботи й виховуватиме в них розуміння і повагу до справ, які організовують інші.
На одну організаційно-виховну годину планується дві години робочого часу наставника, на конкретні заходи - за нормативами, викладеними в „Положенні про планування, штатно-фінансове забезпечення, здійснення культурно-виховної роботи та контроль за її виконанням у НАУ".
В цілому на організаційно-виховні години та конкретні позааудиторні заходи повинно плануватись не менше 124 годин на І курсі, 90 годин - на II, 70 годин - на III, 50 годин - на IV та 40 годин робочого часу для магістрів.
Індивідуальна робота в плані не деталізується і на неї передбачається загальний обсяг робочого часу на: І курсі - до 75 год. на II курсі - 50 годин, на III курсі - 40, на IV курсі і для магістрів по ЗО годин.
Таким чином загальний обсяг робочого часу в планах має складати на І курсі - 200 годин, на II - 125, на III - 100, на IV і для магістрів по 80 годин. V. Питання технології підготовки і проведення виховних заходів
Готуючи виховні заходи, педагоги мусять засвоїти наступне:
знати наявні форми виховної роботи;
. • вміти визначити тему, ідею заходу, дати йому назву;
вміти наповнити форми роботи необхідним змістом;
Специфічні особливості та порядок підготовки і проведення таких організаційних форм виховної роботи, як театралізовані виховні заходи, які є найпоширенішими серед усіх форм роботи, що проводяться у навчальних закладах.
За фанровими різновидами вони класифікуються так:
композиції (літературно-музичні, літературні, театралізовані);
концерти (збірні, тематичні, концерти-огляди, театралізовані концерти);
театралізовані видовища, вистави;
художньо-публіцистичні вистави;
вечори відпочинку та театралізовані розважальні програми (бали, карнавали, вогники);
театралізовані тематичні вечори (вечори-портрети, вечори-ритуали);
народні обряди й свята (вертепи, свята річного циклу та ін.)
масові свята просто неба.
Щоб краще організувати ці форми роботи, потрібно знати закономірності їх побудови та проведення:
режисура театралізованих заходів підпорядковується загальним принципам режисури (композиція, прийоми монтажу);
сценарій - основа театралізованого заходу, він має включати різні жанри мистецтва (поезія, проза, музика);
різноманітність сценарного простору (захід може проводитися у приміщенні, на стадіоні, в парку, просто неба);
залучення глядача до дії - основний принцип проведення цих форм роботи.
Всі наявні форми виховної роботи проводяться за однією технологією, за одним і тим же алгоритмом (алгоритм - це певна послідовність дій у заході), певним порядком. При підготовці заходу слід пам'ятати про назву, його зміст та форму проведення.
Порядок підготовки виховного заходу:
для якої вікової категорії його буде проведено;
визначення теми і мети заходу;
доцільна форма проведення заходу;
пошук ідеї заходу;
пошук назви заходу;
час, на який розрахований захід;
місце його проведення;
технічні можливості та фінансування заходу;
створення творчої групи для підготовки заходу;
створення сценарної групи для підготовки заходу;
формування режисерського задуму;
робота сценарної групи з матеріалом ■■ (збір та обробка документальних і художніх матеріалів);
створення робочого плану, потім літературного і нарешті -монтажного листа, тобто робочого сценарію;
Методика підготовчо-репетиційної роботи:
робота з ведучими;
обговорення епізодів, блоків;
зведена репетиція;
проведення монтувальної репетиції;
організація глядача (реклама заходу, запрошення);
оформлення сцени та актового залу;
генеральна репетиція.
В залежності від форми заходу враховуються і інші питання, зокрема:
критерії оцінювання;
журі;
реквізити;
озвучення;
освітлення; г
гості заходу та їх роль.
При підготовці заходів вживається така термінологія: прив'язка, характеристика місця, де проводиться захід, технічні можливості для проведення заходу.
Прив'язка - це орієнтація на конкретного глядача; характеристика місця, де проводиться захід - це врахування того, в якому стані знаходиться сцена і глядацька зала, підсобні приміщення, особливо акцентується увага на бічні сходи, на подіум, що веде до зали; технічні можливості для проведення заходу
це музичне оформлення, освітлення, декорації, ігрові реквізити, меблі тощо.
Наприклад, для конкурсу з образотворчого мистецтва найважливішими є реквізити, для КВК - ведучий, а значення реквізитів послаблюється.
Важливою умовою якісного проведення виховного заходу є забезпечення творчої співпраці педагогів і студентів, ступінь участі останніх у заході, їх роль в його підготовці та проведенні. Звідсіля існує три моделі (способи) методики проведення виховних заходів.
Перша модель
Педагог сам організовує і веде виховний захід: готує матеріали, виступає. Так проводяться бесіди, дискусії, диспути, інформування про ті чи інші події, факти.
Друга модель
Педагог залучає студентів як учасників заходу. Так проводяться свята (вечори...) З огляду на вимоги щодо демократизації студентського життя слід акцентувати увагу на принципі співпраці педагогів і студентів на рівні „суб'єкт
суб'єкт".
Третя модель
Колективна творча діяльність педагогів, студентів та їх батьків (КТС -колективна творча справа). КТС - це зльоти, походи, фестивалі та інші заходи за участю великої кількості учасників.
КТС проводяться за такими етапами:
Створення комісії (ради, ініціативної групи), яка займатиметься підготовкою заходу. Вона може створювати мікро групи з метою залучення більшої кількості учасників. Ці структури є тимчасовими.
Розробка сценарію заходу за допомогою „Мозкової атаки", яка добре розвиває фантазію учасників. З'являються різні варіанти проведення заходу. Педагог вибирає найдоцільніші ідеї.
Складання списку справ і розподіл доручень не тільки серед членів ради, але й усіх учасників свята. Чим більше студентів візьме участь у підготовці і проведенні заходу, тим є кращою оцінка роботи педагога. Кожен захід має мету викликати в учасників не тільки позитивні емоції, але й навчити їх проводити заходи.
Робоча підготовка заходу. Студенти готують щось цікаве (вичитують, виписують, знаходять...).
Проведення заходу. Найважливішим є те, щоб викликати в учасників переживання, залучити як найбільшу кількість до участі.
Заключне засідання ради для підведення підсумків заходу. Це вчить студентів аналізувати свою роботу.
Важливу роль у підготовці заходу належить роботі творчої групи, до якої залучається сценарист, режисер-постановник, помічник режисера, радіооператор, адміністратор, відповідальні за музичне оформлення, світло, художнє оформлення тощо. Відомо, що режисер (студент) заходу не завжди може справитися зі своїми обов'язками, якщо він візьме на себе всі питання підготовки заходу.
Складним питанням у підготовці заходу є його побудова (композиційне вирішення).
Захід має свої структурні компоненти:
пролог;
зав 'язка;
основна частина;
розв 'язка;
кульмінація;
фінал.
Композиція - головний засіб художньої організації сценарного матеріалу, головний організатор художньо-документального матеріалу, її функції є визначальними. Композиція має свої специфічні риси, що відрізняються від структури драми. Однією з таких суттєвих рис є монтаж матеріалу (композиційне вирішення).
Монтаж - це мистецтво з'єднувати окремі частини матеріалу так, щоб глядачі сприйняли захід як безперервну дію. „Монтаж - це думка художника, його бачення світу, його ідея" (М. Ромм). Монтаж є основним засобом, за допомогою якого можна побудувати виховний захід, тобто поєднати факти, сцени, події, висловлювання людей, що подаються у сценарії в єдине ціле. Перед укладачем сценарію ставиться завдання - не стільки подати матеріал, скільки хвилююче про нього розповісти. Захід має бути живим організмом — всі його елементи.
Монтаж матеріалу здійснюється за допомогою таких прийомів:
контрастності, паралелізму(поліфонії), одночасності, лейтмотиву. Монтаж за контрастністю — один з найсильніших прийомів, за допомогою якого можна розкрити протиріччя дійсності, її позитивні й негативні сторони. Наприклад, коли готується сценарій заходу, в якому розкриваються картини голодомору в Україні, тут неодмінно потрібен матеріал, що розкривав би розкішне життя компартійної верхівки. Педагог, який готує захід має володіти майстерністю застосування основних прийомів монтажу.
Другим прийомом монтажу є паралелізм або поліфонія. За допомогою цього прийому дві тематично не пов'язані дії відбуваються у приміщенні школи і на шкільному подвір'ї
Третім прийомом є одночасність. Дія може одночасно відбуватися на сценічному майданчику і на екрані чи в різних частинах глядацької зали. Так переважно будуються концерти.
Четвертим прийомом є лейтмотив „ нагадування " про когось чи про щось. За допомогою цього прийому будується більшість тематичних концертів, літературно-музичних композицій. і
Отже, укладаючи сценарій театралізованого заходу, автор повинен звернути увагу на чотири такі важливі композиційні елементи, а саме:
Пролог (експозиція, вступ).
Зав'язка або розвиток дії.
Основна частина.
Кульмінація.
Фінал.
Післядія.
Ця композиційна структура заходу поділяється на ряд циклів дії, що називаються епізодами. Кожний епізод розпадається ще на дрібніші частини, що є відносно завершеними (номер у концерті, документальний факт у святі тощо).
Дуже важливою складовою театралізованого заходу є пролог.
Пролог (експозиція) - це початок заходу, вступна, вихідна частина сценарію. Початок у заході має велике значення, від якого залежить розвиток подій і настрій глядачів у подальших його частинах. Він має активізувати увагу, зацікавити, заінтригувати. Пролог - це коротка, емоційна дія. Головне завдання прологу - психологічно підготувати студентів до заходу.
У пролозі застосовуються такі прийоми:
1. Вербальний. Це може бути яскраве слово ведучого (епіграф у прозі чи у віршах про свято, його ідею) Може бути театралізований початок, дискусійний початок, сенсація, незвичайна інформація (лист, вірш, представлення гостей і т. Д.).
Ритуальний. Це елемент внесення прапора, покладання квітів, церемонія вручення хліба й солі, вимпелів, запалювання вогню, хвилина мовчання, клятва, посвята, передача естафети тощо.
Музичний. Це виступ оркестру, звучання фанфар, виконання однієї чи декількох пісень.
Кінопролог. Кінокліп (демонстрування фрагментів фільму відповідно до теми свята).
Застосування технічних ефектів (запуск кульок, показ кольорових гірлянд, панно, емблем, панорама кольорових слайдів).
Важливим композиційним елементом театралізованого заходу є зав'язка -це розвиток дії, в ній має розкриватися: що і як відбуватиметься у заході.
Подаємо приклад побудови концерту, де визначені пролог, зав 'язка, фінал. Концерт з нагоди річниці незалежності України Пролог
„Ми словом дяки спом 'янім сьогодні Усіх борців нескорених сторіч " Мирослав Скорик
Лібретто М. Скорика і Богдана Стельмаха
Пролог з опери „ Мойсей " за однойменною поемою Івана Франка Театралізована композиція „Борці нескорених сторіч" Поезії М. Петренка
Зав'язка
„ Ми сьогодні навіки воскресли, Славим вільну державу свою!
Основна частина Український святковий танець
0. Зінченко
„ Україночка " Композиція
„Марширують вже повстанці"
Фінал
1. Юзюк
Слова Романа Лубківського „ Ода незалежності"
Однією із складових заходу є його основна частина. Це дія, складові елементи заходу. Тут відбувається основне дійство. Основна частина реалізовується за допомогою слова, діяльності, демонстрації. Застосовуються словесні форми: розповідь очевидців чи їх повідомлення про події, захист ідеї, прес-конференція, відповіді на запитання, усний журнал, показові виступи шляхом використання різних жанрів мистецтва. Кожний епізод має свою внутрішню композицію. Дія в основній частині свята повинна розвиватися по наростаючій лінії від прологу до кульмінації - найвищої вершини сценарію, а далі до фіналу.
Складовою основної частини заходу може бути концерт. Окрім музичних, вокальних, хореографічних номерів тут можна застосовувати живу газету, пантоміму, ляльковий жанр, бальні танці, звуковий фотоальбом, виступ агітбригади, жартівливу оперу тощо.