Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Білет №25
1. Засоби попередження електротравм від дотику до струмоведучих частин; захисне заземлення електроустановок, захисне вимикання, занулення, їх призначення. Електротравма – це травма, яку викликає дія електротоку або електричної дуги. Дотик до струмоведучих частин завжди небезпечний, навіть в мережі напругою до 1000В з ізольованою нейтраллю, з доброю ізоляцією та малою ємністю не кажучи вже про мережі з заземленою нейтраллю та мережі з напругою понад 1000В. В останньому випадку небезпечне навіть наближення до струмоведучих частин. В електроустановках з напругою до 1000В застосування ізольованих проводів забезпечує достатній захист від ураження при дотику до них. Одним із засобів забезпечення безпеки є стаціонарні огороджувальні пристрої. Огородження обладнується кришками або дверима, що закриваються на замок, або мають блокування. Блокуванням називається автоматичний пристрій, за допомогою якого запобігають неправильним, небезпечним для людини діям. Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті або в недоступному місці, забезпечує безпеку без огороджень та блокувань. Вибираючи висоту підвішування, слід враховувати можливість ненавмисного дотику до частин, що перебувають під напругою. Малі напруги. При роботі з переносними електроінструментами, а також зручною переносною лампою при пошкодженні ізоляції та при появі напруги на корпусі підвищується небезпека ураження струмом. В таких випадках застосовуються малі напруги не вище 42В. Вирівнювання потенціалів – це зниження напруг дотику та кроку між точками електричної ланки, до яких можливий одночасний дотик або на котрих може одночасно стояти людина. Захисне розділення мереж. Кожний провідник мережі та землю можна розглядати як 2 обкладки конденсатора, а повітря між ними – як діелектрик. Велику мережу можна розділити на ряд невеликих ділянок мереж з такою ж напругою, така мережа буде мати незначну ємність та високий опір ізоляції. Така мережа буде безпечною. До технічних засобів безпечної експлуатації електроустановок є: 1. захисним заземленням називається педнамірене електричне з’єднання з землею або її еквівалентам металевих не струмопровідних частин, які можуть оказатися під напругою. Воно предназначене для усунення небезпечності ураження електрострумом у випадку доторкання до корпусу, та до інших не струмопровідних металевих частин електроустановки, що під напругою. Є обов’язковим при U≥500В постійного та змінного тока; при будь-яких U у вибухонебезпечних приміщеннях; при U >36В змінного та U >110В постійного у приміщеннях з підвищенною небезпекою; в особо небезпечних та зовнішніх установках. 2. занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим провідником металевих не струмоведучих частин, котрі можуть опинитися під напругою. Захисний ефект занулення полягає у зменшенні часу замикання на корпус та, як слідство, зниженні часу дії електричного току на людину. Застосовують у чотирьохпровідних мережах з глухозаземленою нейтралью при U≤1000В. Не застосовується в системах з ізольованою нейтралью! 3. Захисне вимикання представляє з себе швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне вимикання електроустановки при виникненні у ній небезпеки ушкодження струмом. Небезпека може виникнути при замиканні частин на корпус зниженні рівня ізоляції і доторканні людини до струмопровідних частин.
2. Професійні шкідливості найбільш актуальні для залізничних операторів диспетчерського профілю. Що таке психофізіологічні шкідливості на робочому місці. Гіподинамія, небезпечні наслідки та методи боротьби з нею. Робота операторів диспетчерського профілю зв'язана з порушенням ряду фізіологічних функцій організму. У результаті експериментальних досліджень було встановлено: у більшості обстежуваних протягом перших 3-4 годин роботи підвищувався артеріальний тиск на 15-20мм рт.ст., рівень цукру в крові до цього моменту підвищувався та перевищував норму, число лейкоцитів теж було вище за норму, у половини обстежених підвищувалася нестійкість зорового аналізатора. Кровонаповнення судин мозку збільшувалося під час як денний, так і нічної зміни в порівнянні з вихідним рівнем на 50-70%, а показник мозкового кровотока – на 20-35%. Як наслідок гіподинамії наставали застійні явища в області таза і нижніх кінцівок (збільшення окружності гомілки на 1-3див). З 6-8 години роботи відзначалося зусилля збуджувального процесу і розгальмовування реакцій. Відзначено, що зміна фізіологічних функцій при роботі в нічні зміни були більш виражені, чим у денні. Психофізіологічні особливості трудової діяльності диспетчера – це напружена розумова праця творчого характеру з високою особистою відповідальністю за життя людей, схоронність вантажів і ефективне використання технічних засобів при повному забезпеченні безпеки руху поїздів. Відповідальна роль диспетчерського апарата вимагає знання справи, прояву ініціативи, спритності, рішучості в діях і найсуворішій дисципліні. Діяльність висуває високі вимоги до довгострокової й оперативної пам'яті людини, його увазі, реакціям. Крім того, ця робота ще і дуже емоційно насичена, зв'язана з високою розумовою напругою, високим інформаційним завантаженням, високою динамічністю трудового процесу, великою психологічною напруженістю, з високим рівнем нервової перенапруги. Слід зазначити, що робота диспетчерів відбувається в умовах малої рухливості, сидячи за чи столом пультом керування, це може привести до розвитку професійної гіподинамії. Гіподинамія – порушення функцій організму при обмеженні рухової активності, зниженні сили скорочення м'язів ( тобто робота з малими витратами зусиль, у фіксованій позі, з одноманітними рухами). Якщо недолік такої роботи не компенсується в неробочий час, то негативний вплив гіподинамії підсилюється. Гіподинамія не тільки знижує працездатність, але і приводить до захворювань опорно-рухового апарата, кровообігу, подиху, травлення. Для боротьби з нею необхідні конкретні заходи, спрямовані на поліпшення функціонального стану організму людини, не тільки в робочий час, але й у перерви. До цих заходів можна віднести виробничу гімнастику, а також систематичне заняття спортом у неробочий час, дотримання норм режимів праці і відпочинку.
Практична частина
У робочу зону зварювального відділення, яке має об’єм 400 м3, кожну годину поступає W = 20 г СО та W = 20 г NО, які рівномірно розподіляються по усьому об’єму приміщення. Визначити кількість приточного повітря, необхідного для розчинення шкідливих речовин до безпечного рівня і кратність повітрообміну, якщо концентрація СО та NO у приточному повітрі відповідно дорівнює
1 мг/м3 та 0,5 мг/м3.
Дано: WСО=20 г, WNO=20 г, V=400 м3,
=20 мг/м3, =50 мг/м3, =1 мг/м3, =0,5 мг/м3.
L-? , K-?
,
кратність повітряобміну: