Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Дидактична гра на уроках літератури як засіб підвищення ефективності навчання і виховання школярів.
Оволодіння учнями середніх загальноосвітніх шкіл ґрунтовними знаннями, необхідними уміннями і навичками виступає однією з найважливіших проблем у сучасній освіті. Розв’язання цієї проблеми неможливе без удосконалення технологій навчання, а, отже й методів навчання. Сьогодні у педагогіці активізувався пошук адекватних цьому форм і методів роботи в навчальній діяльності. Серед них виділяється ігрова діяльність, яка для дитини є нагальною потребою, а для педагога – способом реалізації різноманітних завдань навчально-виховного процесу.
Практика доводить, що у роботі деяких вчителів домінують репродуктивні методи навчання, які вимагають заучування матеріалу і його наступного точного відтворення. Наслідком цього є безпорадність перед необхідністю встановлення причинно-наслідкових зв’язків, творчого перенесення знань у змінені умови, прикутість до шаблону, догми, традицій, нерозвиненість критичного мислення, тощо.
Отже, актуальним стає впровадження активних методів навчання в практику роботи загальноосвітніх шкіл. Соціальне замовлення на це підтверджується концептуальними положеннями ряду державних документів ( Національна програма «Освіта ХХІ століття», Закон України «Про освіту», Новий держстандарт, тощо), які задають стратегічний курс формування педагога нового типу – думаючого, ініціативного, самокритичного. Саме гра належить до активних, нетрадиційних методів навчання і виховання школярів і молодших, і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча і виховна функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.
Проблемі гри приділяли значну увагу мислителі і педагоги як минулого, так і сучасні: Платон, Арістотель, Рабле, Коменський, Д.Локк, Ж.Ж.Руссо, І.Кант, К.Ушинський, А.Макаренко, Л.Виготський, О.Запорожець та інші.
У працях багатьох дослідників відображено різні підходи до визначення сутності гри, дидактичної гри. Так М.Гончаров, Т.Ладивір, М.Лісіна, В.Семенов, В.Сушко, Н.Філатов визначають сутність гри як форму спілкування, Л.Виготський, Д.Ельконін – як форму діяльності, П.Каптерєв, Є.Покровський, С.Рубінштейн, І.Сікорський, А.Смирнов – як умову розумового розвитку. Але кожен з дослідників вважає гру ефективним методом реалізації навчально-виховного процесу.
Доведено, що дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу, урізноманітнюють їх навчальну діяльність, вносять в неї елементи цікавості і як наслідок підвищують рівень успішності учнів. В той же час, практика сучасної школи вказує на наявність невикористаного потенціалу гри у навчально-виховному процесі.
А.Макаренко вважав дитячі рольові ігри такими ж важливими для розвитку дитини, як для дорослого справжню працю. Однак, зазначав він, тільки та гра є педагогічно цінною, в якій учень активно діє, мислить, будує, комбінує, моделює людські взаємини. Опрацювавши педагогічні джерела, можна вивести таке тлумачення дидактичної гри: це індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльність учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавальної діяльності і спілкування в процесі ігрового навчання.
На думку О.Сорокіної доцільно виокремити такі види ігор:
Функціонально всі види дидактичних ігор зорієнтовані на те, щоб навчати і розвивати учнів через ігровий задум. Це їх властивість зумовлює особливість роботи педагога щодо використання ігрових методів у розвитку школярів.
З’ясувавши значення дидактичної гри та існуючі види цього методу навчання, слід підкреслити ефективність та необхідність використання ігор на уроках світової літератури. Найефективнішими є ті уроки, на яких використовують різноманітні форми роботи, збагачують їх знахідками своїх творчих пошуків. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, учні не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.
Завданням учителя є знайти ту ігрову форму, яка зацікавить дітей, а навчальний процес від цього лише виграє. У сучасній школі, коли педагоги акцентують увагу на активізацію та інтенсифікацію навчального процесу, ігрова діяльність повинна використовуватись як самостійна технологія з метою засвоєння понять, тем, розділів; як урок чи його частина ( вступ, пояснення, закріплення, вправа, контроль); як позакласний захід з предмета. Щоб гра ефективно використовувала свої функції, необхідно, щоб її змістом був програмовий матеріал, щоб вона застосовувалася в різноманітних формах, узгоджувалася з іншими дидактичними засобами, забезпечувала всебічний розвиток особистості. Гра не повинна домінувати над змістом. Вона повинна сприяти засвоєнню змісту вивченого твору. У процесі гри народжується здатність нестандартно мислити і розширювати світогляд, формувати уміння і навички, необхідні в практичній діяльності. Розвивальні інтелектуальні ігри вчать дітей користуватись вже набутими знаннями.
Граючись в команді, діти вчаться слухати одне одного, бути толерантними. Правильно організована гра сприяє формуванню дружніх взаємин, вихованню культури спілкування, створенню гарного настрою. Найголовніше – в учнів виникає зацікавленість літературним твором.
Ігрові методи, прийоми роботи допомагають на уроках світової літератури реалізувати комплекс навчально-виховних завдань:
На уроках світової літератури ігрові вправи, завдання, бліц вікторини, конкурси становлять допоміжний інструментарій психологічної, інтелектуальної підготовки до творчого навчального процесу на початку чи в іншій частині уроку. Доцільним є проведення рольових ігор. Це дає можливість прийняття учнем рольової установки. Через рольову установку учень розвивається від особистісного ототожнення себе з художнім персонажем до довільного, контрольованого художньо-творчого перетворення інтимних переживань.
Значна кількість ігрових завдань на уроці повинна бути розрахована на індивідуальну та групову роботу учнів і диференціює навчальне навантаження, оскільки дає можливість певній частині учнів працювати самостійно.
Гра позбавляє уроки одноманітності. Але якого б типу не був урок, який би метод на уроці не застосовувався, гра використовується як засіб впливу на учнів у таких напрямках:
Література.
1.Брижатенко О. Можливості імітаційно-дидактичної гри у формуванні пізнавальної активності старшокласників./ О. Брижатенко// Шлях освіти.-2006.- №4- с.34-37.
2. Воробйова С. Дидактична гра в процесі навчання. / С. Воробйова// Рідна школа. – 2002.- №10.- с.46-48.
3. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології / Т. Долбатенко // Рідна школа. - 2004.- №10.
4.Дон О. Дидактичні ігри. / О. Дон// Шкільний світ. – 2001.- №35.
5. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності./ О. Жорник// Рідна школа. – 2000. - №2.- с.26-28.
6. Кудикіна Н. Психологія та педагогіка гри./ Н.Кудикіна// Відкритий урок. – 2006.- №5-6.
7. Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості ( історичний аналіз) / І. Марчук// Рідна школа. – 2003. - №6. – с.61-63.
8. Щербина Д. Ігрове навчання як засіб активізації комунікативної позиції учнів.// Педагогіка вищої та середньої школи. – Кривій Ріг, 2007. вип. 17. – с.353-358.
Додаток
Урок світової літератури у 5 класі
Тема. Прислів’я та приказки. Відображення в них народної мудрості, спостережливості.
Мета: познайомити учнів з малими жанрами усної народної творчості прислів’ями та приказками; навчити розуміти зміст прислів’їв, аналізувати їх; розвивати усне зв’язне мовлення, творчу уяву, інтелект; навички виразного читання; формувати вміння знаходити спільне та відмінне між прислів’ями та приказками; прищеплювати любов учнів до народної творчості.
Обладнання: збірки прислів’їв та приказок народів світу, прислів’я В.Даля, таблички з написами зупинок, картки з головоломками, конверти з прислів’ями.
Епіграф: Яка розкіш, який зміст у кожному прислів’ї! Яке золото!
О.Пушкін.
Хід уроку.
А подорожувати ми будемо потягом.
Час тече повільно, ллється, як вода,
Вже його не спиниш на путі.
Хоч годин минулих трохи нам шкода,
Та найкраще жде нас в майбутті.
Прислів’я і приказки – це згустки народної мудрості. Вони є одним із найдавніших жанрів усної народної творчості. Виникли вони дуже давно. Складаючи прислів’я та приказки, люди відображали свої погляди на життя, ставлення до дружби, праці, книги, до навколишнього світу.
Прислів’я і приказки дуже цінували письменники різних національностей. Вони називали їх «дорогоцінним камінням», «золотом» і «коштовними перлинами». Ось як про ці жанри усної народної творчості говорив М.В.Гоголь: « Струмені джерела народної поезії пробивається в прислів’ях наших, де видно незвичайну повноту народного розуму». І.Я.Франко відмічав: « Прислів’я та приказки – це багатий та важливий скарб у скарбниці нашої мови, їх коштовні перлини».
Прислів’я та приказки стали невід’ємною частиною народного побуту. Ось деякі з них:
Голод не тітка, пиріжка не принесе. (прислів’я)
Голод не тітка. (приказка)
Сім разів відмір, а один раз відріж. (прислів’я)
Сім разів відмір. (приказка)
Слово-не горобець, вилетить не піймаєш. (прислів’я)
Слово не горобець. (приказка)
Відповіді учнів: Приказка – це ніби укорочене прислів’я. Це мова, яка не вміщує в собі судження, висновки, навіть не називає речі, а тільки натякає на них.
Завдання: розгадавши головоломку, ви прочитаєте прислів’я. Підказка: читати через літеру.
|
П |
П |
Р |
Р |
И |
И |
К |
|
С |
А |
Л |
З |
І |
К |
В’ |
|
А- |
Я- |
К |
Я |
В |
Г |
І |
|
І |
Т |
Д |
К |
К |
А, |
А |
Робота в групах. Завдання: відшукати в підручнику, прочитати і прокоментувати прислів’я.
1 гр. – про працю.
2 гр. – про Батьківщину.
3 гр. – про знання і книгу.
Презентація роботи малих груп.
Час зупинки минув, поїхали далі. Наступна зупинка «Ланцюжки». Цю Cтанцію назвали так тому, що на ній живуть майстри, які виготовляють різні ланцюжки з літер. Коли скласти літери до купи, можна прочитати вислів чи загадку. Давайте прочитаємо дані ланцюжки. (робота в парах)
1).
|
р |
в |
л |
л |
н |
о |
||||||||||||||||||
|
↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ |
|||||||||||||||||||||||
|
о |
о |
а |
т |
п |
і |
о |
о |
о |
а |
т |
л |
||||||||||||
|
↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ |
|||||||||||||||||||||||
|
к |
в |
е |
м |
к |
с |
і |
( Корова в теплі – молоко на столі).
2).
|
п |
д |
г |
т |
а |
і |
п |
д |
||||||||||||||||||||||||
|
к |
р |
й |
е |
е |
о |
а |
о |
т |
н |
л |
п |
а |
о |
о |
а |
||||||||||||||||
|
я |
о |
н |
д |
с |
е |
ш |
г |
( Як пройде негода, то стане ліпша погода).
3).
|
а |
о |
і |
м |
б |
г |
|||||||||||||||||
|
↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ |
||||||||||||||||||||||
|
л |
д |
к |
н |
в |
в |
о |
а |
е |
а |
о |
о |
|||||||||||
|
↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ |
||||||||||||||||||||||
|
г |
ь |
я |
с |
н |
т |
м |
( Гладь коня вівсом, а не батогом).
4).
|
і |
ь |
у |
е |
и |
т |
х |
||||||||||||||||||||
|
↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ |
||||||||||||||||||||||||||
|
р |
щ |
т |
в |
р |
х |
б |
р |
ж |
н |
с |
а |
у |
а |
|||||||||||||
|
↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ ↘ ↗ |
||||||||||||||||||||||||||
|
т |
и |
а |
а |
е |
і |
в |
( Тріщить варуха, бережи ніс та вуха).
( Відповіді дітей).
Висновок: Люди боялись природи. Інколи вона виступала як ворожа, незрозуміла, груба сила. Особливо боялись грому та блискавки. В інших випадках природа виступала як помічник людини. Погода асоціювалась із життям. Ясна погода – спокійне, щасливе життя; буря, дощ, хмари уособлювали горе, недолю. Погода впливає на настрій людини. Особливе було ставлення людей до тварин, птахів, зокрема до домашньої худоби. Це були культові тварини.
Завдання: ходом шахового коня прочитати прислів’я. Початок ходу « +»;
Робота в групах:
1 гр. Варіант № 1:
|
єш |
за |
||||||
|
а |
н |
||||||
|
тр |
бі |
од |
|||||
|
и |
й |
||||||
|
д |
ви |
но |
|||||
|
о |
ій |
||||||
|
го |
|||||||
|
«+» |
ст |
||||||
( Один за одного стій – виграєш бій).
2 гр. Варіант № 2:
|
за |
«+» |
||||||
|
і |
д |
од |
|||||
|
ус |
о |
но |
|||||
|
и |
го |
||||||
|
н |
, |
||||||
|
за |
їх |
||||||
|
вс |
( Один за всіх- всі за одного).
Про що ці прислів’я? ( Про дружбу, єдність, взаємодопомогу).
Час зупинки вичерпавсь, і ми рушаємо далі.
Наступна зупинка «Кінцева». На цій зупинці ми повинні з вами згрупувати
прислів’я за темами. Прислів’я знаходяться ось у цих двох конвертах.
Зараз ми працюємо в двох групах.
1 група групує прислів’я за розділами:
А) Праця;
Б) Людина.
2 група – за розділами:
А) Книга;
Б) Дружба.
Зміст першого конверта.
Наполеглива праця все переможе ( латинське).
Праця продовжує почесті ( латинське).
Дерево славиться плодами, а людина – працею (азейбардж.)
Птаха знають за польотом, а людину за працею (вірменське).
Людина народжується, щоб робити добро ( афганське).
Краще жити в нужді, але бути людиною, ніж у розкоші, але бути свинею
( грузинське).
7.Хто не зустрічав у житті труднощів, ніколи не стане справжньою людиною
( африканське).
Зміст другого конверта.
Книга – золотий рудник знань (турецьке).
Розум без книги, що птах без крил (російське).
Книга вчить, як на світі жить (українське).
Тисяча друзів – мало, один ворог – багато (афганське).
Сонце зігріває повітря, друг – душу (перське).
Дерево сильне корінням, людина – друзями (грузинське).
Єдиний спосіб мати друга – це бути другом (англійське).
А тепер зачитаємо згруповані прислів’я. Молодці. Ось і закінчилась наша
подорож.
Час повертатись додому. Та щоб нам повернутися, необхідно поділитися враженнями від подорожі. Тоді ми отримаємо квиток у зворотній бік.
Узагальнення матеріалу.
Бесіда за запитаннями.
У яку країну ми сьогодні з вами мандрували?
Що таке прислів’я і приказки?
Чим вони відрізняються між собою?
Чому виникали прислів’я і приказки?
Хто складав прислів’я і приказки?
На які теми складались прислів’я і приказки?
Яке їх значення?
Які прислів’я і приказки ви запам’ятали?
Домашнє завдання.
Вивчити 4-5 прислів’їв;
Знайти і записати прислів’я, в яких є слова
Яблуко – яблуня;
Дим – вогонь;
Брід – вода;
Хліб – голова.
Скласти ребус, зашифрувати в ньому прислів’я.
Урок світової літератури у 8 класі
Тема. Мігель де Сервантес Сааведра – автор роману «Дон Кіхот».
Мета: викликати співчуття до долі письменника та повагу до його мужності; ознайомити з історією створення роману «Дон Кіхот»; продовжити навчати учнів працювати з книгою; продовжити формувати логічне мислення та зв’язне мовлення учнів, уміння аргументувати свою думку; сприяти формуванню особистості, активної життєвої позиції; виховувати милосердя.
Обладнання: портрет М. де Сервантеса, різні видання роману «Дон Кіхот»; картки із завданнями; підручник.
Епіграф. Десь на небесах Сервантес,
творець «Дон Кіхота», з сумною насмішкою
очікує на того, хто народиться, щоб зрозуміти його.
Хосе Ортега-і-Гассет.
Хід уроку.
Гра «Четверте зайве». (В кожному рядку знайти слово або слова, що не зустрічали на попередніх уроках).
Учитель: А тепер погляньте на цей портрет і скажіть, що найбільше кидається в очі?
Учні: найбільше привертають увагу очі.
Учитель: А які ці очі?
Учні: Сумні- сумні; очі людини, що перенесла у своєму житті багато.
Учитель: Це портрет Мігеля де Сервантеса, відомого іспанського письменника доби Відродження. Людини з дивною і тяжкою долею, людини страдника і мученика. То хто ж він такий? Що то за доля в нього така?
29 вересня 1547 рік → 1557 рік → 1568 рік → 1569 рік →1571 рік
→ 1572 рік → 1575 рік → 1575-1580рр. → 1587 рік → 1597 рік →1605 рік → 1613 рік → 23 квітня 1616 рік.
Відповіді учнів:
Сучасні дослідники вважають, що прототип Дон Кіхота існував насправді: це був родич дружини Сервантеса Алонсо Кіхада, житель Еківіаса, про якого було відомо, що він був великим прихильником рицарських романів і з часом став августинським монахом.
Розповідь учня 2.Розповідають таку історію: одного разу іспанський король Філіп III побачив з балкона палацу студента, що читав на ходу книжку та голосно сміявся; король вирішив, що студент або з’їхав з глузду, або читає «Дон Кіхота». Слуги з’ясували це і переконались, що студент і справді читав роман Сервантеса «Дон Кіхот».
Розповідь учня 3. В Іспанії існує будинок-музей Дульсінеї, розташований у містечку Тобосо під Мадридом. Створюючи його, місцева влада віддячила Сервантесу, який сам того не знаючи, врятував їх місто від безжального артилерійського обстрілу. Відбулося це на початку ХІХ ст., коли наполеонівська армія опинилася на території Іспанії. Військо французького генерала Дюрона підійшло до Тобосо і підготувалося до штурму. Артилеристи зарядили пушки, однак команда «вогонь» так і не прозвучала. Коли генералу Дюпону доповіли, що перед ним те саме Тобосо, де жила кохана Дон Кіхота, він відмовився від обстрілу, не побажавши ввійти в історію як воєначальник, що зруйнував рідне місто великої літературної героїні.
За рік до смерті Сервантес написав другу частину роману про Дон Кіхота.
Роман – це великий за обсягом епічний твір, в якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.
7.Читання вголос першого розділу І частини роману.
8. Бесіда за прочитаним:
- Що найбільше любив робити Алонсо Кіхада? (Читати рицарські романи)
- Яка ідея виникла в голові ідальго? (Зробитись мандрівним рицарем)
- Що вважав за необхідне підготувати Кіхада? (відобразіть у схемі)
обладунки
↑
ім’я ← Рицарство → кінь
(Дон Кіхот) ↓ (Росінанта)
кохана
(Дульцінея Тобоська)
Учні працюють в групах. Завдання: хто швидше за певний проміжок часу з’єднає стрілками відповідні пари.
Ідальго справжнє ім’я Дон Кіхота
Аквавіта місце, де була розпочата робота над романом
«Дон Кіхот»
Родріго єдина книга, що поступається «Дон Кіхоту» за
кількістю мов, якими була перекладена
В’язниця частини має роман Сервантеса
Біблія так називає свою обраницю герой Сервантеса
Дон Кіхот
Дві персонажів у романі
Шістсот шістдесят ім’я, яке дав Дон Кіхот своєму коню
Росінанта рідний брат Сервантеса
Дульсінея кардинал в якого служив Сервантес
Кіхано соціальний статус Сервантеса
(Від самого початку роману автор висловлює своє ставлення до головного героя як до людини схибленої, причому, це підкреслюється ним неодноразово. Це дивує читача, тому що головний герой твору, як правило, носій певної авторської ідеї, а не просто божевільний.)
Щоб зрозуміти задум письменника потрібно продовжити читання роману.
Прочитати розділи ІІ – Х, Підготувати розповідь про подвиги Дон Кіхота.
Урок світової літератури у 9 класі
Тема. Жіночий ідеал Пушкіна. Аналіз твору «Євгеній Онєгін». Гармонія внутрішнього світу й душевна чистота Тетяни.
Мета: проаналізувати образ Тетяни Ларіної, визначити її роль у творі, створити схему пушкінського ідеалу жінки: розвивати навички зв’язного мовлення, акторські здібності, виховувати естетичні смаки, прагнення знати більше, цінити особливості внутрішнього світу людини.
Учні знатимуть: алгоритм характеристики персонажа; риси характеру Тетяни Ларіної.
Учні вмітимуть: давати характеристику персонажа, самостійно аналізувати образ Тетяни, обґрунтовувати своє ставлення до неї, з’ясовувати авторську оцінку, узгоджувати свої дії для досягнення спільної мети.
Обладнання: тексти твору О.Пушкіна «Євгеній Онєгін», малюнки попередніх учнів – портрети Тетяни; портрет дружини Пушкіна.
Епіграф: « Я так люблю Татьяну милую мою.»
О.Пушкін
Хід уроку.
1.Забезпечення емоційної готовності до уроку (обмін побажаннями).
2.Актуалізація суб’єктивного досвіду та опорних знань учнів.
Літературний диктант.
11.Роман «Євгеній Онєгін» - перший російський (реалістичний роман).
12.Який аналог до слова «хандра» (ним Пушкін називає внутрішню хворобу свого героя) можна дібрати з поеми Дж.Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда» (сплін).
3. Взаємоперевірка диктантів.
1.Слово учителя: Чимало романтичних історій знаходимо ми на сторінках художніх творів. Як правило, це історії про двох закоханих та події, свідками яких вони є. Історія кохання є складовою сюжету роману «Євгеній Онєгін». Ленський і Ольга, Онєгін і Тетяна. Проблемним запитанням, яке ми будемо вирішувати на сьогоднішньому уроці, є таке:
- Чому Пушкін вважає Тетяну ідеалом жінки?
2.Учні записують у словнички значення слова ідеал, гармонія.
3.Читання напам’ять учнями уривків із роману «Євгеній Онєгін» «Татьяна, милая Татьяна» та інші.
Поет називає свою героїню Тетяною. Це ім’я вживалося лише серед простолюду. Тому письменник зазначає: «Впервые именем таким страницы нежные романа мы своевольно освятим». Таким чином він підкреслює її близькість до національних коренів.
( Під час бесіди висновки формуються у вигляді табличок і вивішуються як частини схеми « Пушкінський ідеал жінки»).
Індивідуальність.
Вміння сприймати прекрасне,
любов до природи.
Бажання бути коханою і кохати.
«Татьяна в тишине не спит и тихо с няней говорит».
- Як Тетяна пішла на такий крок, щоб освідчитися Євгенію першою? (Її почуття щирі, справжні. Вона намагається передати їх у листі, який пише французькою мовою, так писали всі дівчата-дворянки; крім того, вона прагне до якоїсь певності в стосунках з Онєгіним).
Щирість почуттів,
відвертість у стосунках.
Гостинність,
Непідробна доброзичливість.
Вірність у коханні й
подружньому житті.
(Учні одіті в костюми тої доби інсценізують читання листа Тетяни й відповідь Євгенія. Для цього обираються кращі читці з тих, хто на початку уроку читав уривки.)
4.Продовження евристичної бесіди.
- Як повела себе Тетяна після відмови Онєгіна? (Вирішила більше дізнатись про Євгенія, чим він живе, що його цікавить. Підкорившись законам світу, вийшла заміж за нелюбого чоловіка).
Бажання знати більше про кохану людину,
її смаки, уподобання.
До кінця бесіди висновки вивішені на дошці і схема пушкінського ідеалу жінки має такий вигляд.
Пушкінський ідеал жінки.
♦Індивідуальність.
♦Вміння сприймати прекрасне.
♦Любов до природи.
♦Щирість почуттів.
♦Відвертість у стосунках.
♦Гостинність, непідробна доброзичливість.
♦Вірність у коханні й подружньому житті.
♦Бажання більше знати про кохану людину, її смаки і уподобання.
Прилежно украшает ей?» (Ленський).
( Ларіних).
Учні парами протягом двох хвилин будують один для одного висловлювання на тему «Мій ідеал». Далі за бажанням сідають на стільчик перед класом і для всіх аргументовано розповідають про свій ідеал людини.