Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Можливості використання нетрадиційних кормових домішок в тваринництві
С.ЦИГАНКОВ – д.т.н., Інститут харчової хімії і технології Держхарчопрому і НАН України,
О.ГРЕК, І.КИШЕНЬКО – кандидати т.н., Український державний університет харчових технологій, м.Київ
Корми є незамінним аграресурсом для створення тваринницької і птахівничої продукції, їх вартість на 45-46% визначає розмір вироб-ничих витрат для цієї продукції.
Зменшення поголів'я худоби і птиці при одночасному погіршенню їх годівлі обумовили скорочення споживання кормів за останні роки. Основою пропозиції кормів в Україні є виробництво їх в аграрному се-кторі. На корми щорічно працює 52-53% площі сільськогосподарських угідь. По мірі розвитку ринкових відносин все більші обсяги кормів включаються у сферу товарообігу. Товарами на ринку кормів висту-пають зерно, комбікорми, білково-мінірало-вітамінні добавки в меншій мірі сіно, солома, картопля, овочі, м'ясо, молоко, яйця силос тощо. Крім того додатковим джерелом кормових продуктів є одержання но-вих видів кормів із різноманітних відходів. Так при переробці молочної сироватки в етиловий спирт, утворюється значна кількість післяспир-тової барди, що так в своєму складі цінні поживні речовини. З ціллю апаратурного спрощення та здешевлення виробництва спирту, де-протеінізації молочної сиворотки перед її переробкою в етиловий спирт не застосовується, до того ж встановлено, що на рівень збро-джування лактози відсутність цієї технологічної стадії не впливає. Відповідно, сироваточні білки потрапляють зі збродженою молочною сироваткою на перегонку і в подальшому відводяться з бардою.
З ціллю використання післяспиртової барди як кормової домішки були встановлені санітарні та токсико-біологічні показники, визначена кормова цінність.
Для дослідження використовували барду, одержану після збро-дженої молочної сироватки, лабораторних тварин (щурів та білих мишей) і матеріали, відібрані з них. Як показали дослідження, після-спиртова барда не шкідлива по відношенню до інфузорії Tetrachimena piriformis (тест-організм для визначення рівня токсичності) при конце-нтрації її нижче ніж 25%.
При визначенні токсичності барди на білих мишах вводили тваринам різну кількість досліджуваного продукту – 5, 10, 20, 50 % від добового раціону по білку і проводили візуальний нагляд. Відхилів у поведінці мишей та стані їх здоров'я не було. Загальне бактеріальне обсеміння становить 3х103 мікробних клітин у 1 г барди. Патогенних та умовно-патогенних бактерій не виявлено. Кормову цінність барди після перегонки збродженої молочної сироватки обумовлюють білкові речовини (суміш дріжджового та сироваточних білків). Один кілограм барди дорівнює 0,7 кормових одиниць. Підтверджено, що барда є по-вноцінною за амінокіслотним складом.
Отримати достовірне уявлення про біологічну цінність бокового компоненту можливо лише на основі досліджень на тваринах, визна-чая ступінь фактичної реалізації харчових речовин в організмі в про-цесі обміну речовин, по характеру адсорбції білка та змін ростоваго-вих показників. Частково, до таких показників відносіться коефіцієнт ефективності білка (КЕБ) та відносна біологічна цінність (ВБЦ). До ко-рму двом досліджуваним групам вводили 5 та 10 % барди замість ос-новного раціону, а третій групі (контрольній) давали стандартний ра-ціон. Тривалість досліду складала 28 діб.
Тривале годування щурів післяспиртовою бардом не впливало негативно на ріст і розвиток тварин. Реакція на зовнішні подразники була аналогічною контрольній групі. Ваговий коефіцієнт органів до-сліджуваних груп щурів по відношенню до контрольного значення сві-дчать про те, що розвиток органів тварин проходив без суттєвих змін. Форма крові майже однакова, гематологічні показники відповідають нормі.
Згідно з показниками біологічної цінності раціон з заміною на ба-рду в деякій мірі поступається стандартному раціону контрольної гру-пи тварин, але це відхилення несуттєве, так для стандартного раціо-на КЕБ-77, ВБЦ-100, а для раціону з заміною на барду у кількість 10% КЕБ-72, ВБЦ-93,5.
На основі вищевказаного можна зробити слідуючі висновки:
– барду, що утворюється після перегонки збродженої молочної сироватки допустимо використовувати як кормову домішку (50% зміни раціону по білку нетоксично);
– біологічна цінність раціону з додаванням барди несуттєво від-різняється від стандартного раціону (менше ніж на 3-5%);
– доцільно додавати барду в раціон у кількості до 10%, при цьо-му показники біологічної цінності оптимальні і становлять КЕБ - 72, ВБЦ-93,5.