Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

і Економічні ресурси ~ це елементи які використовують для виробництва економічних благ

Работа добавлена на сайт samzan.net:


                                                                                                                                                  ЕТ Т.4

Т. 4. Економічний вибір

  1.  Економічні ресурси.
  2.  Потреби, їх класифікація.
  3.  Виробничі можливості.

  1.  Економічні ресурси – це елементи, які використовують для виробництва економічних благ. Розрізняють дві категорії ресурсів: матеріальні і людські.

До матеріальних ресурсів відносять землю і капітал, до людських - працю і підприємницькі здібності.

Земля включає орні землі, ліси, корисні копалини, водні ресурси.

Капітал – виробниче обладнання, будівлі, машини, система збуту товарів.

Праця – фізичні і розумові здібності людини, спрямовані на виробництво благ.

Під підприємницькими здібностями розуміють особливий вид людського ресурсу, який полягає в здатності найбільш ефективно використовувати всі інші фактори виробництва.

Підприємницькі здібності проявляються в таких функціях:

  •  підприємницька ініціатива по об’єднанні землі та капіталу в процесі виробництва;
  •  відповідальність за прийняття рішень;
  •  запровадження нових технологій і форм організації праці, виробництво нових товарів;
  •  підприємницький ризик ( прибуток підприємця не гарантований)

Виробничі ресурси поділяються на відтворювані та невідтворювані. 

До відтворюваних виробничих ресурсів належать ті, що створюються і відновлюються природою (водні ресурси, грунт, флора, фауна) та суспільством (засоби виробництва). Трудові ресурси відносять до відтворюваних одночасно і природою і суспільством: люди з’являються на світ як біологічні істоти і в суспільстві набувають певних звичок, вмінь, знань, досвіду.

До невідтворюваних виробничих ресурсів відносять корисні копалини, які використовують як сировину.

Індивід, як і суспільство в цілому, існує в світі обмежених можливостей. Обмеженими є засоби, якими розпоряджається людина для задоволення своїх потреб, обмеженими є також фізичні та інтелектуальні здібності людини, обмеженою є також інформація і навіть час, який має в своєму розпорядженні людина. З проблемою обмеженості ресурсів стикаються також підприємства, фірми і суспільство  в цілому.

2. В економічній теорії потреби розглядають як основний чинник поведінки людини.

Потреба – це прояв необхідності певних речей, бажання володіти ними, відчуття нестачі, якщо бажання лишається незадоволеним.

Економічна потреба – це недостача будь – чого необхідного для підтримки життєздатності та розвитку особистості, фірми і суспільства в цілому.

Саме економічні потреби виступають як основна мотивація активної діяльності людини

Людину можна розглядати як сукупність її потреб і захоплень.

Широкою популярністю в світі користується класифікація потреб, здійснена американським вченим А.Маслоу. Він поділив потреби на нижчі (або первісні) і вищі ( або вторинні). Первісні потреби не можуть бути замінені одна іншою, вторинні – можуть. До нижчих він відніс потреби, незадоволення яких загрожує життю людини: дихання, їжа, житло, тепло тощо. Після їх задоволення індивід прагне безпеки для себе і своєї сім′ї. До вищих потреб відносять прагнення спілкування, визнання своєї значимості, авторитету. Найвищою потребою є прагнення людини до самореалізації, тобто досягнення певних успіхів в обраному виді діяльності.

Предметом вивчення економіки задоволення потреб переважно нижчого рівня.

Структура потреб:

  •  потреба в складових природи: повітрі, воді, землі, дарах лісів, морів тощо, вона виражає ставлення до природи;
  •  потреба в їжі, одязі, житлі, транспорті тощо, виражає ставлення людини до засобів життя;
  •  потреба в освіті, медичному обслуговуванні, відпочинку, робочому місці тощо, виражає ставлення людини до праці і вільної діяльності.

Класифікація потреб:

І – за характером виникнення: базові (фізіологічні) та такі, що виникли з розвитком цивілізації;

ІІ – за нагальністю: першочергові та предмети розкоші;

ІІІ – за засобами задоволення: матеріальні та нематеріальні;

ІV – за способами задоволення: індивідуальні та колективні.

Потреби наших предків відрізнялися від наших потреб. Така тенденція характерна для людства в цілому. В природі існує закон зростання потреб людини: наступні покоління потребують більше благ і кращої якості, ніж попередні покоління.

Благо – це засіб, за допомогою якого людина задовольняє потребу. Деякі блага існують в необмеженій кількості (повітря), інші – в обмеженій кількості. Саме вони відносяться до економічних благ. Вони складаються з речей та послуг.

В своїй сукупності економічні потреби практично неможливо задовольнити, вони безмежні. Поява нових товарів, їх реклама лише провокують ріст потреб.

                                                      Людина

                   облагородження                        потреби

         

                                  праця                          матеріальні блага

                                                    необхідність     

Зростання потреб пов’язане з досягненнями людей в сфері виробництва.      Закон зростання потреб виражає внутрішню суперечність між досягнутим рівнем виробництва і споживання і прагненням людей мати більше благ в своєму розпорядженні. Усвідомлена потреба спонукає людину до певних дій, вона є мотивацією до праці, пошуку нового, розвитку продуктивних сил. В процесі виробництва нових благ людина досягає більш високого рівня розвитку, але в той же час вона формує потреби більш високого рівня. Ці зв’язки мають безперервний циклічний характер, що свідчить про безперервний характер прогресу людини.

Таким чином, прагнення людини до задоволення потреби є основним чинником її продуктивної економічної діяльності. В процесі праці людина вдосконалює свої вміння, вдосконалює рівень майстерності, здобуває нові знання. Тобто, зростання потреб людини пов'язане з її розвитком, а в процесі розвитку людина формує потреби більш високих рівнів.

  1.  Виробничі можливості

Наявні ресурси, як правило, обмежені, або ж їх менше, ніж необхідно для задоволення потреб на певному рівні суспільного розвитку. Звичайно, обмеженість ресурсів відносна. Вона долається по мірі розвитку суспільства. Однак в кожний певний момент часу має місце обмеженість економічних ресурсів. Це означає, що одночасне і повне задоволення всіх потреб неможливе. Наслідком обмеженості ресурсів є прагнення до їх найкращого використання.

Ефективне використання обмежених ресурсів з метою найкращого задоволення потреб людини і суспільства в цілому – це завдання всієї економічної науки.

Множинність інтересів при обмеженості ресурсів економічних ресурсів породжує проблему їх ефективного використання. Перед економічною системою постає проблема економічного вибору – вибору найкращого з альтернативних варіантів його використання, при якому досягається максимальне задоволення потреб при незмінних затратах ресурсів.

Перед кожною людиною, фірмою або суспільством постає питання: куди і як саме спрямувати свої обмежені ресурси?

Економічна теорія передбачає, що кожний господарюючий суб’єкт прагне до максимізації вигоди: споживач – до задоволення своїх потреб, фірма  - до максимального прибутку, товариство – до більшого рівня доходів його учасників, держава – до збільшення рівня добробуту громадян або престижу політиків (залежно від політичної ситуації і форми правління).

В реальній дійсності люди завжди стикаються з альтернативними витратами. Виробництво одного товару означає відмову від виробництва інших товарів.

Витрати одного блага, виражені в кількості іншого блага, яким довелося знехтувати (пожертвувати) називаються альтернативними витратами.

Вибір економічного рішення в вважається раціональним, якщо додаткові (граничні) вигоди не менші за додаткові (граничні) витрати:

МВ ≥ МС,

де МВ – граничні вигоди;

    МС – граничні витрати.

Розглянемо найпростішу економічну модель. В ній використовуються обмежені ресурси для виробництва двох товарів: автомобілів і станків.

Для аналізу ситуації необхідні такі припущення:

  •  економіка функціонує в умовах повної зайнятості і досягає повного обсягу виробництва;
  •  кількість факторів виробництва постійна і їх можна перерозподіляти.

Виробничі можливості даної моделі:

Виробничі можливості

Виробництво автомобілів

Виробництво станків

А

15

0

В

14

1

С

12

2

D

9

3

E

5

4

F

0

5

Побудуємо графік виробничих можливостей.

Крива АВСDEF називається межею виробничих можливостей. Будь – яка точка кривої демонструє максимальну кількість одиниць товарів, яку може виробляти система при повному використанні ресурсів. Тобто всі точки кривої АВСDEF є варіантами найбільш ефективного використання ресурсів.

Для даної моделі можливі два граничних варіанти випуску:

  1.  всі ресурси направлені на виробництво станків ( 5 станків);
    1.  всі ресурси направити на виробництво автомобілів (15 автомобілів).

Крива АВСDEF демонструє повну зайнятість або повне використання ресурсів.

Точка W і всі точки, розміщені поза кривою АВСDEF демонструють варіанти випуску, недосяжні при даній кількості ресурсів;

Точка N і всі точки, розміщені всередині кривої АВСDEF демонструють можливі варіанти випуску, при яких ресурси використовуються неповністю. Неповне використання ресурсів може свідчити про неефективність їх використання.

 

Проте розміщення кривої може змінюватися.

Зміщення кривої ліворуч  свідчить про те, що ресурси використовуються неповністю, тобто вона демонструє неповний обсяг виробництва.

Зміщення кривої праворуч  свідчить про збільшення кількості ресурсів або про підвищення ефективності їх використання (прогресивні зміни в технології виробництва).

Збільшення виробництва одного з благ потребує скорочення виробництва іншого блага. Крива виробничих можливостей має зазвичай випуклу форму. Це пояснюється тим, що збільшення виробництва одного з благ пов’язане з залученням в його виробництво все менш пристосованих і малоефективних ресурсів. Тому кожний додатковий станок потребує кожного разу більшого скорочення виробництва автомобілів. Цей приклад ілюструє закон спадного характеру продуктивності факторів виробництва.

 

Література:

1.Загальна економіка. Підручник / І.Ф.Радіонова та ін.. – К.: А.П.Н , 2000 – р.1: теми 1.4 - 44-50 с.

2. Нурєєв Р.М. Курс мікроекономіки: Підр. – К.: Академія, 2001 - р.2.1. , 44 – 49 с.

3. Основи економічних знань. Підручник. За заг. редакцією Мочерного С.В. – К.: «Академія», 2001. – т.1.4, 49-57 с.

5




1. Лекция 10. Классы. Определение классов в С В языке С для описания классов используется ключевое слово clss
2. Тема 1. Введение в анатомию центральной нервной системы
3. кафедры Компьютерных технологий.html
4. Курсовая работа- Привод с одноступенчатым цилиндрическим косозубым редуктором и клиноременной передачей
5. Ранние формы ПР коммуникаций История происхождения и развития науки ПР паблик рилейшнз ведет свое нача
6. Проектирование освещения в жилом помещении
7. 2009 г. Психология и педагогика Психические процессы психология позна
8. серверной системы проведения промежуточной и итоговой аттестации учащихся колледжа Лит
9. это органы должностные лица негосударственные организации и граждане оказывающие какоелибо позитивное в
10. Осенняя воля комментарий к стихотворению Александр Блок нашел себя в литературе создав целый ряд
11. ВОРОНЕЖСКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ МЕДИЦИНСКАЯ АКАДЕМИЯ имени Н
12. Дипломная работа- Животный мир в системе размещения производительных сил
13. ВВЕДЕНИЕ [3] ФОРМИРОВАНИЕ ТРАЕКТОРИИ И СКОРОСТИ ДЛЯ МНОГОЗВЕННЫХ МАНИПУЛЯТОРОВ [3.
14. 1108-2013 06.12.2013 г. РЕШЕНИЕ ИМЕНЕМ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ Сосновоборский городской суд Ленинградской облас
15. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА К КУРСОВОМУ ПРОЕКТУ СООРУЖЕНИЕ ТОННЕЛЯ ГОРНЫМ СПОСОБОМ
16. Необходимо экспериментально установить зависит ли период колебаний пружинного маятника от массы груза
17. 5 Проверка оборудования цеховой подстанции на стойкость к токам к
18. модель данного поведения которую любой желающий мог бы использовать для подражания или воспроизведения к
19. Влияние мышления на восприятие.html
20. добровольность.html