Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
35 питання:
Державний статус України в 1921-1922 рр. Утворення СРСР. Статус УкраЇни у складі Радянського Союзу.
Державний статус України в 1921-1922 рр.
Українська РСР на початку 1920-х рр.. була формально незалежною державою відповідно до Конституції 1919 Офіційна самостійність України була поступкою більшовиків українському національному рухові. Без української революції та національної держави 1917-1919 рр.. не було б і радянського української держави. Але більшість керівників РКП (б) розглядали незалежність УРСР як засіб вирішення тимчасових політичних завдань. У перспективі передбачалося злиття всіх радянських республік в одну державу. Однак фактично суверенітет України був дуже обмеженим. Контроль центру над національними республіками забезпечувався трьома централізованими силами:
- РКП (б), складовою частиною якої була КП (б) У;
- Червоною армією;
- Каральними органами - НК (надзвичайними комісіями).
Утворення СРСР
У роки громадянської війни необхідність централізації пояснювалася потребами спільної боротьби проти «внутрішньої контрреволюції та міжнародного імперіалізму». З 1922 р. почався новий етап об'єднавчого руху в радянських республіках, коли треба було визначитися з вибором одного з принципів об'єднання: автономізації, конфедерації чи федерації.
Генеральний секретар ЦК РКП (б), нарком у справах національностей Й. Сталін висунув проект створення союзної держави, що передбачав включення радянських республік до складу Російської Федерації на правах автономій. Цей проект отримав назву плану «автономізації».
Ленінський план.
Лише на заключній фазі вирішення проблем об'єднання республік у справу втрутився В. Ленін, який на попередніх етапах через хворобу не брав участі в обговоренні питань національно-державного будівництва. Він сформулював інший підхід порівняно з пропонованим у проекті І. Сталіна. Ленінський принцип створення союзної держави полягав у тому, що Росія, Україна та інші радянські республіки стають рівноправними суб'єктами федерації, яку вони повинні заснувати на рівних і добровільних засадах, і утворюють нове державне об'єднання - Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).
У вересні - на початку жовтня 1922 план «автономізації» розглядався на пленумах ЦК компартій союзних республік. З критикою проекту Й. Сталіна виступив лише ЦК компартії Грузії. Політбюро ЦК КП (б) У не зайняв чіткої позиції щодо цього плану. Союзний договір 1922 30 грудня 1922 I з'їзд Рад СРСР в основному затвердив Декларацію про утворення Союзу та Союзний договір. Передбачалося передати ці документи на додатковий розгляд Центральних виконавчих комітетів (ЦВК) союзних республік, після чого найближча чергова сесія новоутвореного ЦВК СРСР мала затвердити текст Декларації і Союзного договору і ввести їх в дію. Остаточне ухвалення цих документів відкладалося до II з'їду Рад СРСР.
Утворювався об'єднаний ЦВК СРСР на чолі з головами: чотирьох радянських союзних республік - Росії, України, Білорусії та ЗРФСР (Закавказької Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, до складу якої входили Азербайджанська, Вірменська, Грузинська соціалістичні радянські республіки). Прийняття Конституції СРСР. Остаточне юридичне оформлення Радянського Союзу відбулося на II з'їзді Рад СРСР (січень 1924 р.). II з'їзд Рад СРСР проголосив, що незалежні радянські республіки добровільно і на рівних підставах вступають в державний союз і деякі свої повноваження передають органам центральної влади.
31 січня 1924 на з'їзді Рад СРСР прийняв Конституцію СРСР. Вона складалася з двох частин - Декларації і Союзного договору про утворення СРСР (текст останнього істотно відрізнявся від проекту Союзного договору 1922 р.) Конституція закріпила право кожної союзної республіки на вільний вихід із Союзу; встановила, що території республік не можуть бути змінені без їхньої згоди . Однак реальна влада в республіках належала Російської комуністичної партії (більшовиків), а легальна опозиція була ліквідована, тому ці суверенні права залишалися фіктивними. Механізм можливого виходу республік зі складу СРСР не був передбачений
Статус УкраЇни у складі Радянського Союзу.
У травні IX Всеукраїнський з'їзд Рад затвердив новий текст Конституції УРСР, де юридично закріплювалося входження УРСР до складу СРСР, визначалися компетенція і функції республіканських органів влади і управління. Отже, виходячи з конкретних обставин, Україна добровільно вступила в союз.
Але реалізація задуму про Союз як об'єднання суверенних і рівноправних республік пішла по іншому руслу. Після смерті В. Леніна взяла гору жорстка Централізаторська тенденція, яка все посилювалася в роки авторитарного керівництва Й.Сталіна. Вона неминуче вела до обмеження прав союзних республік і звуження їх суверенності.
Однак проголошення СРСР закріпило деякі завоювання українського народу. Була визнана територіальна цілісність України, створено власний адміністративний апарат. Деякі права на національно-культурне життя отримали і представники національних меншин, здавна компактно проживали в Україні.