Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема: Вступ. Поняття «людина».
Соціалізація особистості. Сім’я.
План
Людина є біосоціальною істотою.
Поняття «людина – індивід – особа – особистість – індивідуальність» характеризують якісні прояви людини.
Людина – особлива розумна істота, що має принципові відмінності від усіх інших живих істот; вид живих істот, що посідає певне місце в сукупності живих організмів.
Індивід – одиничний представник роду, який стоїть в ряду понять: рід – вид – індивід.
Особа – суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків, зосередження всіх якостей людини.
Особистість – конкретний індивід, що вирізняється неповторною сукупністю соціально значущих рис, які знаходять свій прояв у його відносинах з іншими людьми; людська особа, що усвідомлює свої якості, унікальність, вади та переваги.
Індивідуальність – неповторна своєрідність окремої людини; особистість, яка внаслідок усвідомлення своєї неповторності розуміє, що дещо в цьому житті може зробити лише вона, і прагне це реалізувати.
Персона – людина, яка має певний суспільний стан;
Громадянин – людина, яка належить до певної територіальної спільноти – міста, країни. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов’язки щодо цього соціуму, підпорядковується певним нормам і законам, користується захистом із боку держави, несе законодавчу відповідальність..
Соціалізація – це процес і результат засвоєння й активного відтворення людиною соціального досвіду під час спілкування та діяльності, залучення її до суспільного життя як активної діючої сили.
Особистість є продуктом соціалізації, здатна відповідати за свої вчинки, контролює свою поведінку, самостійна у своїх вчинках.
Соціалізація починається в дитинстві і закінчується в глибокій старості процесом засвоєння соціальних ролей і культурних норм.
У ході соціалізації людина з біологічної істоти перетворюється на соціальну. Соціальне середовище відіграє у цьому процесі вирішальну роль.
Соціалізація дає можливість спілкуватися за допомогою ролей. Соціалізація забезпечує збереження самого суспільства: прищеплює новим громадянам загальноприйняті цінності, зразки поведінки.
Соціалізація – процес розвитку людини, становлення особистості у взаємодії з навколишнім світом.
Етапи соціалізації: дитинство, юність, зрілість, старість.
Дитинство – найважливіший етап первинного навчання і соціалізації. У цей період закладається фундамент соціалізації, людська особистість формується на 70 %. Дитина ще не має соціального статусу і ролі, чітких прав і обов’язків, не знає, що таке соціальна відповідальність, погано уявляє собі, що таке соціальні норми.
Юність (підлітковий вік) – найважчий період соціалізації, коли відбуваються важливі фізиологічні зміни, психологічні зрушення, прагнення інновацій і творчості, невизнання авторитетів, прагнення незалежності і самостійності, формується паралельна система цінностей: батьки – однолітки, змінюється поведінка, зявляються суперечності у поведінці і думках, завершується формування світогляду, відбувається пошук моральних орієнтирів.
Зрілість – це розквіт людської особистості, головним критерієм якої є самостійність ( самозабезпечення засобами існування, уміння разпоряджатися грішми, самостійність у виборі способу життя, проживання окремо від батьків, здатність відповідати перед законом, участь у виборах, укладання шлюбу).
Старість – період людського життя, що настає після зрілого віку, якому притаманне поступове згасання всіх життєвих функцій Люди похилого віку перестають бути виробниками матеріальних благ, перетворюються на споживачів, мають надлишок вільного часу, вимагають до себе уваги.
Сім’я – це мала група суспільства, у якій людей об’єднують споріднені зв’язки, спільне господарювання, моральна відповідальність одне перед одним.
Функції сім’ї:
Родинна соціалізація – превинний етап розвитку особистості, що відбувається в результаті спілкування дітей із батьками, старшим поколінням (бабусями, дідусями).
Гендерна соціалізація – це процес засвоєння людиною соіальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком або жінкою вона народилася.
Гендерні ролі – норми та правила поведінки жінок і чоловіків, що грунтуються на традиційних очікуваннях, пов’язаних з їх статтю. Вони відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються із часом.
Гендерна соціалізація чоловіків і жінок формується в різних соціально-психологічних умовах і має дві взаємозалежні частини:
Механізми для здійснення гендерної соціалізації:
Статево-рольова соціалізація відбувається протягом всього життя людини, тільки дорослішання сприяє формуванню самостійності у виборі цінностей і орієнтирів. Важлива роль у формуванні гендерних цінностей належить сімейному вихованню. Саме в родині у світогляді молодої людини формуються базові уявлення щодо поняття чоловічого і жіночого.
Контрольні запитання:
Література: