Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Миколаївська область у географічному відношенні належить до басейнів двох головних річок України: Південного Бугу та Дніпра.
В області налічується 120 річок і балок загальною довжиною 3579,84 км, з яких 6 середніх та 1 велика - р. Південний Буг.
Басейн р. Південний Буг в межах області нараховує 47 річок довжиною більш 10 км, а довжина самої річки в межах області дорівнює 257 км.
Річки використовуються для побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та транспорту.
До поверхневих водних ресурсів області належать, окрім річок, лимани, озера, водосховища, ставки та болота.
Загальна площа зайнята поверхневими водними об’єктами становить 150,5 тис.га, що складає 6,1% від території області.
Місцеві водні ресурси області дуже обмежені і залежать, головним чином, від притоку з інших регіонів.
За питомими показниками водних ресурсів (на одиницю площі і на одного мешканця) область займає одне із останніх місць серед областей України.
Характеристика забезпеченості місцевим стоком населення області наведена у табл.4.1.1.
Таблиця 4.1.1. Забезпеченість місцевим стоком населення області
|
Забезпеченість річним стоком, тис. м3/рік на 1 мешканця |
|||
|
середньорічний |
маловодний рік |
||
|
місцевий |
сумарний |
місцевий |
сумарний |
|
0,44 |
3,09 |
0,26 |
2,15 |
У 2009 році для потреб населення та народного господарства з поверхневих водних об’єктів забрано 215,88 млн.м3 води, що на 30,31 млн.м3 (12,3%) менше у порівнянні з 2008 роком.
Загалом забір води по області зменшився на 33,0 млн.м3 (12,5%) і складає 231,3 млн.м3 (мал.4.1.1).
Мал.4.1.1. Динаміка забору води
Із загальної кількості забраної у 2009 р. води використано 195,2 млн.м3, або 84,4% від забраної. Решту об’єму складає транзитний скид управління каналів Інгулецької зрошувальної системи.
У порівнянні з 2008 роком обсяг використання води у процентному відношенні до обсягу забраної води збільшився на 6,9%.
Обсяг використання води у системах зворотного та повторно – послідовного водопостачання зменшився на 174,0 млн.м3 (4,8%) і становить 3434,0 млн.м3.
Мал.4.1.2. Динаміка використання води за галузями
На потреби зрошення використано 34,11 млн.м3, що складає 14,8% від загального водозабору (табл.4.1.2.).
Таблиця 4.1.2. Використання води на потреби, млн.м³
|
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. |
|
|
- виробничі |
118,7 |
94,33 |
110,0 |
104,5 |
|
- зрошення |
37,17 |
75,59 |
35,19 |
34,11 |
|
- господарсько-питні |
47,29 |
46,89 |
51,92 |
48,87 |
|
-сільськогосподарського водопостачання |
11,31 |
11,44 |
2,578 |
3,87 |
|
- риборозведення |
8,683 |
5,012 |
5,152 |
3,81 |
Оскільки зрошення займає значне місце в економіці Миколаївської області саме цей напрямок використання водних ресурсів ми вирішили розглянути на прикладі Снігурівського району.
Снігурівський район Миколаївської області розташований у південній частині степової зони України, яка характеризується дуже посушливими кліматичними умовами. Середньорічна сума опадів для зони Степу становить 350-450 мм, а витрати вологи на випаровування у двічі перевищують надходження вологи.
Невелика кількість опадів при значному надходженні теплових ресурсів призводить до того, що ведення землеробства знаходиться на межі постійного ризику, а урожайність коливається в широких межах. Зменшення негативного впливу ґрунтової і повітряної посухи на продукційні процеси культур, оптимізація умов їх вирощування, максимальне використання надходжень сонячної енергії, генетичних можливостей сортів, родючості ґрунтів, добрив та інших агроресурсів у Миколаївській області може бути досягнуто тільки за рахунок зрошення.
У зв`язку з цим, починаючи з 60-х років в області розпочалося великомасштабне будівництво зрошувальних систем. Всього за 60-90-ті роки побудовано 23 державні зрошувальні системи. Найбільшими по площі обслуговування вважаються: Явкінська ЗС – 50,3 тис. га, Інгулецька ЗС – 42,7 тис. га, Південно-Бузька ЗС– 12,1 тис. га, Спаська ЗС – 10,4 тис. га.
Щорічно управління водного господарства укладають із водокористувачами понад 200 договорів на послуги з подачі води для зрошення сільгоспкультур.
В Баштанський, Березнегуватський, Жовтневий та Снігурівський райони забір води здійснюється з Інгулецького магістрального каналу. Решта районів здійснює забір води з річок Південний Буг, Інгул та інших.
До 90-х років, коли потенціал зрошення використовувався на повну потужність, стабільно забезпечувалося виробництво 40% кормів, до 30% зерна, 25% овочів. По виробництву продукції рослинництва, один зрошуваний гектар прирівнюється до 3-4 богарних.
Повністю використовувати агроресурсний потенціал області можливо лише за умови відновлення високоефективного використання зрошуваних земель на всій площі.
Для здійснення моніторингу еколого-меліоративного стану на зрошуваних та прилеглих до них землях, рівнів грунтових вод в сільських населених пунктах і якості зрошувальних вод на початок та кінець вегетаційного періоду, в структурі облводресурсів працює Снігурівськагідрогеолого-меліоративна партія.
З метою надання допомоги сільськогосподарським підприємствам різних форм власності, у вирішенні широкого кола питань ефективного використання зрошуваних земель, впровадження прогресивних способів поливу сільгоспкультур, сучасних дощувальних установок та приладів водообліку, в системі облводресурсів працює постійно діючий інформаційно-дорадчий центр облводресурсів, який розташований в Баштанському міжрайонному управлінні водного господарства та дорадчі кімнати в Снігурівському, Вознесенському, Жовтневому, Березнегуватському та Миколаївському управліннях водного господарства.
Слайд4
Зрошення відбувається водами р. Інгулець, які перемішуються з водою річки Дніпро, що надходить протитоком по заглибленому довжиною 80км руслу р. Інгулець до місця водозабору насосної станції. Вода надходить у магістральний канал за двома напірними трубопроводами діаметром 2,8 м і протяжністю 600 м.Магістральнийканал і всязрошувальнамережапобудованівземляномуруслі. В її складі 11 міжгосподарських розподілювачів першого порядку та 14 розподілювачів нижчих порядків загальною довжиною більше 410 км. Поливні землі області є страховим фондом стабільного виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в посушливі роки.
Загальна площа зрошуваних земель в області, станом на 1 січня 2011 року, займає 190,3 тис. га., що складає 10 відсотків у загальній площі сільгоспугідь. У тому числі, державні зрошувальні системи забезпечують подачу води на площу 157,8 тис. га, місцеве зрошення – 32,5 тис. га.
Загальна балансова вартість основних меліоративних фондів області складає 621,8 млн. грн. З них, балансова вартість державних основних меліоративних фондів, які знаходяться на балансі Миколаївського обласного управління водних ресурсів складає 432,4 млн.грн.
До їх складу входить 108 державних насосних станцій загальною потужністю 147,1 тис.кВт та продуктивністю 188,4 м3/сек. З них 97 насосних станцій - зрошувальні, 7- дренажні та 4 працює на водопостачання. Загальна протяжність державної міжгосподарської зрошувальної мережі 529,45 км, з них відкритої – 345,3 км, закритої – 184,15 км. Протяжність колекторно-дренажної мережі складає 385,52 км, водозбірно-скидної мережі – 107,8 км. Наявність гідротехнічних споруд всього – 555 штук. На балансі облводресурсів знаходиться 12 водосховищ, повний об'єм яких 111,83 млн.м3.
З введенням в експлуатацію зрошувальних систем, полив сільськогосподарських культур здійснювався, в основному(92%), за допомогою дощувальних машин ДДА-100МА. З часом, господарства області почали застосовувати більш сучасну дощувальну техніку: типу «Фрегат», «Дніпро», «Кубань», «Бауер», «Линер», «Примус-2900/11-К», «Пирс».
Слайд5
Для зрошув….
Значне погіршення ресурсного забезпечення землеробства на зрошуваних землях, незадовільний стан внутрішньогосподарських систем та дощувальної техніки призвело до значного скорочення площ поливу, із 54,8 тис.га –у 2007 році до 40,6 тис.га - у 2012 році, зменшення обсягів подачі води на зрошення та спаду обсягів виробництва продукції рослинництва. Щорічна подача води на зрошення в середньому по області складає 35-40 млн.м3. Баланс води по УК ІЗС представлений в наступному слайді.
Слайд6
Висновки стор.5
Потенційні можливості зрошення в сучасних умовах підтверджуються результатами господарювання ряду сільгосппідприємств, таких як: ПОСП «Веселий Кут-3», ППТФ «Агроділо», ПОСП Куйбишевський», ПСП Агрофірма «Родничок» Снігурівського району, які отримують на зрошенні по 60 ц/га озимої пшениці, по 108 ц/га кукурудзи на зерно, по 800 ц/га і більше – овочів.
Крім поливу дощуванням, набуває розповсюдження ресурсозберігаючих способів поливу, таких як полив системами крапельного зрошення. Наявність крапельного зрошення в Миколаївській області складає 6,5 тис. га. Системи крапельного зрошення використовуються сільгосптоваровиробниками для поливу овочевих культур та багаторічних насаджень. Згідно прогнозу до 2015 року площа поливу системами крапельного зрошення в області має досягти 8705 га.
Слайд 7
Висновки стор.6
Слайд 8
ВИСНОВКИ на фоні слайду