Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
26
національний технічний університет україни
“київський політехнічний інститут”
КОНОНЦЕВ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
УДК 628.353.
ТЕХНОЛОГІЯ БІОЛОГІЧНОГО ОЧИЩЕННЯ
СТІЧНИХ ВОД МОЛОКОЗАВОДІВ
05.17.21 - технологія водоочищення
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
КИЇВ –
Дисертацією є рукопис
Дисертаційна робота виконана на кафедрі водовідведення, теплогазопостачання та вентиляції Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне).
Науковий керівник –кандидат технічних наук, доцент
Саблій Лариса Андріївна, Національний університет
водного господарства та природокористування,
доцент кафедри водовідведення, теплогазопостачання та вентиляції
Офіційні опоненти –доктор технічних наук, професор
Запольський Анатолій Кирилович,
Національний університет харчових технологій, професор кафедри біохімії та екології харчових виробництв;
доктор біологічних наук, професор
Гвоздяк Петро Ількович,
Інститут колоїдної хімії та хімії води
ім. А.В.Думанського НАН України,
головний науковий співробітник
Провідна установа: Інститут гідротехніки і меліорації УААН, м. Київ, вул. Васильківська, 37.
Захист відбудеться “27” вересня о 15 год.
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.002.13
при Національному технічному університеті України “КПІ”за адресою: 03056, Київ, просп. Перемоги, 37, корп. № 4, ауд. велика хімічна.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету України “КПІ”
за адресою: 03056, Київ, просп. Перемоги, 37.
Автореферат розіслано “22” серпня 2006 р
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Мотронюк Т.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Досить актуальною проблемою України є питання очищення стічних вод підприємств м’ясомолочної промисловості. З одного боку це внутрішньодержавна проблема охорони навколишнього середовища, з другого –необхідна умова для просування продукції підприємств харчової промисловості України на зовнішній ринок.
Необхідність пошуку та розробки нових технологій очищення стічних вод молокозаводів обґрунтована низькою ефективністю роботи існуючих очисних споруд. Використання класичної технології біологічного очищення, що характеризується наявністю рециркуляційних потоків, пов’язано із порівняно високими витратами електроенергії на обробку стічних вод та утворенням значної кількості надлишкової біомаси. Необхідність стабілізації утворених осадів вимагає додаткових витрат. Потреба у розробці нових технологій очищення стічних вод обґрунтована також зміною характеру та фазово-дисперсного стану забруднень стічних вод молокозаводів. За останні 10 років спостерігається зміна фазово-дисперсного складу стічних вод молокозаводів, пов’язана із зростанням попиту на кисломолочну продукцію та зменшенням обсягів виробництва пастеризованого молока, отже, зростає концентрація нерозчинених органічних часток порівняно із вмістом розчинених сполук.
Запропонована нами технологія біологічного очищення стічних вод молокопереробних підприємств та споруда біологічного очищення стали предметом дисертаційних досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відповідності до плану наукових і дослідницьких робіт кафедри водовідведення і ТГВ Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП) за держбюджетною темою №0101У005466 “Науково-технічні аспекти фізико-хімічного та біологічного очищення води із застосуванням магніто-ферополімерних і штучних матеріалів”.
Мета і задачі досліджень полягають в обґрунтуванні і розробці на цій основі технології біологічного очищення стічних вод молокозаводів на затопленому біофільтрі, конструктивні особливості якої дозволили б утримувати біоценоз із домінуючим видом - детритофагом трубочником звичайним (Tubifex tubifex), а також в теоретичному і експериментальному дослідженні цієї біотехнології для отримання найкращих показників її роботи і мінімальних витрат на будівництво й експлуатацію очисних споруд.
Досягнення мети передбачало вирішення наступних завдань:
Об’єкт досліджень –процес очищення стічних вод підприємств молочної промисловості.
Предмет досліджень –параметри процесу біологічного очищення стічних вод молокозаводів за технологією біологічного очищення на затопленому біофільтрі.
Методи досліджень. Дослідження проводились в лабораторних умовах на модельних розчинах та на реальних стічних водах підприємств молочної промисловості. Визначення показників якості води виконувалось згідно з чинними керівними нормативними документами на базі лабораторії хімії і мікробіології води НУВГП та лабораторії аналізу якості продукції ВАТ “Житомирський маслозавод”. Математична обробка експериментальних даних здійснювалась методами кореляційного і регресійного аналізів на ПЕОМ. Метод фізичного моделювання використано при розробці конструкції затопленого біофільтра.
Наукова новизна одержаних результатів:
Практичне значення одержаних результатів:
Особистий внесок пошукувача: аналіз літературних джерел про фізико-хімічні показники забруднень та методи очищення стічних вод молокопереробних підприємств; розробка класифікацій забруднень стічних вод підприємств молочної промисловості та методів їх очищення; розробка конструкцій лабораторних установок для обробки модельних розчинів та реальних стічних вод; проведення експериментальних досліджень та обробка їх результатів; теоретичне обґрунтування розробленої біотехнології.
Апробація результатів дисертації. Основні результати та окремі розділи наукової роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях НУВГП (м. Рівне, 2000-2005рр.); Міжнародній науково-практичній конференції “Вода, экология, общество” (м. Харків, 2002 р.), науковому семінарі кафедри гідравліки та сантехніки “Львівської політехніки” (м. Львів, 2003 р.), засіданні відділу мікробіології очищення води ім. проф. М.М.Ротмістрова ІКХХВ ім. А.В. Думанського НАН України (м. Київ, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми охорони і раціонального використання водних ресурсів та очистки природних і стічних вод” (м. Миргород, 2002, 2004, 2005 рр.), Міжнародному симпозіумі, присвяченому 50-річчю Люблінської політехніки (м. Люблін, Польща, 2002 р.), науково-практичній конференції “Водопідготовка в харчовій промисловості ” ІІІ Міжнародного водного форуму ”АКВА УКРАЇНА-2005” (м. Київ, 2005 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, в тому числі 7 у фахових виданнях та 2 патенти.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п’яти розділів, загальних висновків; викладена на 129 сторінках машинописного тексту, містить 33 рисунки, 11 таблиць, список літератури (128 джерел), список літератури (128 джерел), 15 сторінок додатків; загальний об’єм роботи –сторінок.
Основний зміст роботи
У першому розділі проведено аналіз літературних джерел з питання умов утворення стічних вод молокозаводів та їх очищення. Розглянуто роботи вітчизняних та закордонних науковців: Яковлєва С.В., Шифріна С.М., Мішукова Б.Г., Карюхіної Т.А., Голубовської Е.К., Феофанова Ю.А, Горбатової К.К., Синьова О.П., Таварткіладзе Й.М., Охримюка Б.Ф., Гвоздяка П.І., Гіроля М.М., Астреліна І.М., Запольського А.К., Полянського Ю.І., Тіма Т.Є., Форестера К.Ф., Вейза Дж.В.А., Джеймса А.
Стічні води підприємств молочної промисловості характеризуються високими значеннями БСК та ХСК (найбільші –для сирзаводів та маслозаводів); різкими коливаннями значення рН протягом доби через особливості технології промивки обладнання. Оскільки для очищення обладнання використовують миючі розчини та воду, нагріті до високих температур, стічні води мають досить високі температури (18-32С). Також у стічних водах молокопереробних заводів міститься значна кількість завислих речовин –переважно решток кисломолочної продукції, що потрапляють у стічні води разом із відпрацьованими промивними розчинами.
Для очищення стічних вод молокозаводів застосовують переважно методи біологічного очищення, що пояснюється не тільки особливостями складу стічних вод, а й економічною доцільністю застосування біотехнології. Через високі експлуатаційні витрати та проблемність утилізації відходів, що утворюються в процесі очищення, фізико-хімічні методи використовуються обмежено (лише для попереднього очищення, при дефіциті земельних ділянок та у складних кліматичних умовах) (Душин Н.Ф., 1991).
У результаті аналізу роботи очисних споруд підприємств молочної промисловості підтверджена низька ефективність класичної біотехнології, що пояснюється непристосованістю конструкцій та біоценозів біологічних очисних споруд до складу стічних вод підприємств молочної промисловості (Синьов О.П., Охримюк Б.Ф., 1983). Так для аеротенків характерним є “спухання” активного мулу, що пояснюють інтенсивним розвитком нитчастих бактерій, а для біофільтрів –замулення фільтруючого завантаження. Також підтверджена недоцільність первинного відстоювання стічних вод молокозаводів (ефект затримки завислих речовин у кращому випадку становить 30%; часто спостерігається загнивання осаду у відстійниках та його спливання).
За останні роки в Україні за статистичними даними (“Молочна промисловість”, 2002-2004) спостерігається постійне зростання попиту на морозиво та кисломолочну продукцію (йогурти, ряжанку, кефір, сиркові маси) і зменшення об’єму виробництва пастеризованого молока; відповідно у стічних водах зростає концентрація нерозчинених органічних часток (кисломолочної продукції та сухого молока). Низька ефективність первинного відстоювання при очищенні стічних вод молокозаводів та зростання концентрацій завислих речовин є причинами пошуку нових рішень щодо очищення стічних вод підприємств молочної промисловості.
У другому розділі на основі сучасних теоретичних даних запропоновано технологічний ланцюг очисних споруд, що забезпечує реалізацію ідеї “біоконвеєра” при очищення стічних вод.
Оскільки характер забруднень стічних вод молокозаводів дозволяє використовувати в процесах їх очищення широкий спектр організмів, які мають різні метаболічні властивості та потреби, існує можливість ефективного очищення стічних вод та надання їм високих кондицій якості без утворення надмірного об’єму осаду. Для практичної реалізації такої ідеї необхідна розробка технологічної схеми біологічного очищення стічних вод молокозаводів (рис.1), комплекс споруд якої реалізують переваги просторової сукцесії організмів та розгалуженого трофічного ланцюга.
Рис. 1. Технологічна схема очищення стічних вод молокозаводів на затопленому біофільтрі.
- блок механічного очищення (жироуловлювач, піскоуловлювач),
- усереднювач, 3 - затоплений біофільтр, 4 - відстійник, 5 - біоставок,
- блок обробки осаду, 7 - блок знезараження, 8 - компресор (повітродувка).
Необхідність включення у технологічну схему усереднювача пояснюється не лише високим коефіцієнтом нерівномірності надходження стічних вод (к = 1,4-3) та різкими коливаннями концентрацій та температури стічних вод, а й можливістю зменшити показники БСК, ХСК, амонійного азоту у стічній воді в процесі усереднення (аерування) за рахунок хімічного окиснення, віддувки та біофлокуляції. Після усереднювача стічна вода має бути очищена у біореакторі від органічних сполук, що містяться в ній в розчиненому та нерозчиненому станах. Відсутність у запропонованій технології очищення первинного відстійника пояснюється невисокою ефективністю відстоювання стічних вод молочної промисловості та можливістю мінералізувати нерозчинені органічні частки завдяки штучно створеному біоценозу затопленого біофільтра.
При розробці конструкції біореактора –затопленого біофільтра (рис.2) були враховані результати аналітичного огляду ролі гідробіонтів у процесах очищення стічних вод (зокрема, трубочників), даних про населення біологічних очисних споруд молокозаводів та результати лабораторних досліджень. Запропонована нами конструкція затопленого біофільтра із напрямком фільтрації знизу уверх дозволяє уникнути проблем, характерних для краплинних і високонавантажуваних біофільтрів, що очищають стічні води молокозаводів, та ефективно вилучати із таких стічних вод нерозчинені органічні забруднення. В якості фільтруючого завантаження рекомендується використовувати керамзит крупністю 1-2 см. Розподільна система біофільтра може виконуватись у вигляді дірчастого трубопроводу або жолобу із щілинними отворами.
Рис. 2. Схема затопленого біофільтра
1 - котлован, 2 - фільтруюче завантаження,
3 - гідроізоляція, 4 - розподільна система,
5 - відвідний трубопровід, 6 - обвалування.
Конструктивні особливості затопленого біофільтра дозволяють утримувати у споруді біоценоз із значною масовою часткою трубочників, в результаті чого можливе зменшення кількості осадів, що утворюються на очисних спорудах. Можливі шляхи біотрансформації розчинених та нерозчинених органічних речовин ценозом зображені на рис. 3.
Рис.3. Схема трансформації розчинених та нерозчинених органічних речовин біоценозом затопленого біофільтра.
Математичний опис взаємовідносин між основними трофічними групами ценозу затопленого біофільтра (трубочниками та мікроорганізмами) розроблено на основі моделі Лотки –Вольтерра, яка описує поведінку системи, що отримала назву системи хижак –жертва. Для адаптації даної моделі для затопленого біофільтра, біоценоз споруди умовно розділено на дві основні групи –умовні хижаки (трубочники) та жертви (водорості, гриби, бактерії). Адаптована до затопленого біофільтра модель Лотки –Вольтера матиме вигляд
, (1) ; , (2) де N" –загальна чисельність організмів нижчого трофічного рівня (бактерій, грибів та водоростей);
C" –чисельність трубочників;
a' –коефіцієнт, що залежить від концентрації мікроорганізмів у мулі та біоплівці;
κ –температурний коефіцієнт, що враховує уповільнення обмінних процесів організму трубочників при зниженні температури;
В –концентрація завислих речовин у стічній воді.
q –смертність трубочника, виражена в частках одиниці.
У третьому розділі приведено описання методик, на основі яких проводилось планування експерименту, проведення аналізів води. Дослідження проводилися на стічних водах підприємств молочної промисловості (молокозаводі та маслозаводі) та на модельних розчинах води із додаванням молочної продукції у різних кількостях. В ході експериментальних досліджень було використано дві лабораторні установки –установку для пошукових досліджень і модель затопленого біофільтра, спеціальне обладнання (мікрокомпресор, водяна помпа, підігрівачі, реле температури).
У четвертому розділі приведено результати експериментальних досліджень, у яких підтверджено теоретичні висновки, наведені у другому розділі, та визначено основні технологічні параметри розробленої технології У процесі досліджень визначався вплив таких параметрів, як гідравлічне навантаження, температура стічної води, концентрація забруднень, питома маса олігохет у фільтруючому завантаженні, тривалість попередньої аерації стічних вод на ефективність очищення за основними показниками (БСК, ХСК, завислі речовини).
У результаті дослідження впливу величини гідравлічного навантаження на процес біологічного очищення (рис.4) встановлено, що для затопленого біофільтра з висотою фільтрувального шару 0,5 м при роботі на повне біологічне очищення стічних вод молокозаводів допустимими є значення гідравлічного навантаження до 4 м/(мдоб) або 8 м/( м·доб). Подальше збільшення гідравлічного навантаження приводить до зниження ефективності очищення за БПКта вимивання із споруди біоплівки.
Дослідження кожної серії проводились при різних гідравлічних навантаженнях на споруду, м/(добу·м): 1,8...2,2; 5,7...6,2; 9,7...10,3, або відповідно, м/(добу·м): 6,1; 18,2; 30,3. Навантаження по органічній речовині при цьому коливалось у межах 0,97...15,7 г БСК/(л·доб). У результаті лабораторних досліджень було встановлено, що при попередній аерації модельних розчинів із концентрацією БСК в межах 300–мг/л протягом 8-12 годин можна досягти зниження БСК на 9-45% залежно від виду та концентрації забруднень (рис. 5).
Дослідження залежності приросту біоплівки від концентрації нерозчинених органічних речовин проводили при різній питомій біомасі трубочників. У результаті досліджень нами було підтверджено можливість зниження приросту активного мулу або біоплівки у 7-10 разів за рахунок включення у ценоз споруди детритофагів трубочників (рис. 6).
У лабораторних умовах було досліджено вплив на процес біологічного очищення стічних вод їх попередньої аерації. Тривалість попередньої аерації змінювали від 0,5 до 24 годин при інтенсивності приблизно 3 м/м·год (за умови підтримання твердих нерозчинених часток у завислому стані). Модельний розчин аерувався барботажним методом у подаючому баці визначений період часу, після чого подавався у приймальне відділення лабораторної установки.
Для встановлення оптимальних значень навантаження по органічній речовині на споруду при незмінному гідравлічному навантаженні (1,8-2 м/(м·доб)) було проведено чотири серії досліджень при різній питомій масі трубочників у фільтруючому завантаженні установки (рис.7).
Для визначення ефективності роботи моделі затопленого біофільтра при очищенні стічних вод підприємств молочної промисловості була проведена серія досліджень з очищення в лабораторних умовах стічних вод молокозаводу ТОВ “Радивилівмолоко”.
На основі аналізу фізико-хімічних показників якості стічних вод молокозаводу за номограмами для визначення оптимальних технологічних параметрів процесу очищення стічних вод в затопленому біофільтрі були прийняті такі технологічні параметри процесу:
Дослідження з очищення стічних вод молокозаводу проводили при температурі води 14-17˚С.
Ефективність очищення стічних вод за основними показниками на кожному ступені лабораторної установки приведена на рис. 8.
Таблиця 1. Ефективність очищення стічних вод
ТОВ “Радивилівмолоко” на лабораторній моделі
затопленого біофільтра
|
Показник |
Неочищена стічна вода |
Після попередньої аерації |
Після лабораторної установки |
Ефект очищення (загальний), % |
|
рН, од |
6,2 |
,7 |
,9 |
- |
|
ЗР, мг/л |
780 |
|||
|
ХСК, мг/л |
1860 |
|||
|
БСК, мг/л |
820 |
|||
|
БСКповн , мг/л |
960 |
|||
|
Nам , мг/л |
23 |
,5 |
У п’ятому розділі приведено склад технологічного ланцюга схеми очищення стічних вод молокозаводів на затопленому біофільтрі із рекомендованими параметрами. Наведено алгоритм інженерного розрахунку конструктивних елементів затопленого біофільтра.
У результаті техніко-економічного порівняння класичної біотехнології із розробленою визначено, що застосування розробленої біотехнології дає можливість зменшити приведені затрати, пов’язані з очищенням води, на 20-30% за рахунок економії електроенергії на аерацію та зниження кількостей утворених осадів. При порівнянні базового варіанту та запропонованої нами технології біологічного очищення очікуваний річний економічний ефект перевищує 13 тис. гривень.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання по розробці технології біологічного очищення стічних вод підприємств молочної промисловості, що має характеризуватись надійністю експлуатації, економічною доцільністю та простотою апаратного оформлення.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Здобувачем проведено аналіз фізико-хімічних показників стічних вод малопотужних молокозаводів.
Здобувачем проведено серію досліджень та оброблено їх результати.
Здобувачем виготовлено лабораторну установку, проведено серію досліджень, визначено регламент роботи споруди.
Здобувачем розроблено конструкцію лабораторної установки та проведено аналітичний огляд літератури.
Здобувачем проведено серію лабораторних досліджень та обробку їх результатів.
Здобувачем проведені натурні спостереження природних водойм, визначено склад їх ценозів.
Здобувачем проведено лабораторні дослідження умов утримання макрофітів у замкнутих системах доочищення
Здобувачем здійснено патентний пошук та визначено умови реалізації розробленого способу.
Здобувачем розроблено окремі конструктивні елементи затопленого біофільтра (буферна зона споруди, над фільтровий шар).
Здобувачем запропоновано окремі конструктивні рішення споруди та визначено склад біоценозу.
Здобувачем проведено серію лабораторних досліджень та здійснено обробку результатів досліджень.
Здобувачем здійснено аналіз можливості використання олігохет для очищення стічних вод підприємств м’ясомолочної промисловості.
Здобувачем проведено аналіз можливості культивування у біореакторах трубочників звичайних з метою очищення стічних вод підприємств харчової промисловості.
Кононцев С.В. Технологія біологічного очищення стічних вод молокозаводів. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.21 –технологія водоочищення. –Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Київ, 2006.
На основі аналізу літературних джерел підтверджено доцільність використання біологічних методів при очищенні стічних вод молокозаводів, визначено причини низької ефективності класичної технології біологічного очищення при обробці стічних вод підприємств молочної промисловості.
Розроблена технологія біологічного очищення стічних вод на затопленому біофільтрі із використанням водних олігохет (трубочників звичайних) характеризується додатковим трофічним ланцюгом у споруді біологічного очищення, що дає можливість зменшити приріст мікробіальної складової ценозу споруди та підвищити ефект очищення за основними показниками.
Проведено експериментальні дослідження з очищення стічних вод молокозаводів на затопленому біофільтрі, у процесі яких визначено оптимальні технологічні показники процесу, встановлені ефекти очищення модельних розчинів за основними показниками (БСК, ХСК, завислі речовини).
Доцільність використання розробленої біотехнології підтверджена техніко-економічними розрахунками.
Ключові слова: стічні води молокозаводів, біологічне очищення, біоценоз очисної споруди, просторова сукцесія організмів, затоплений біофільтр
Кононцев С.В. Технология биологической очистки сточных вод молокозаводов. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.17.21. –технология водоочистки. Национальный технический университет Украины “Киевский политехнический институт”, Киев, 2006.
Диссертация посвящена проблеме биологической очистки сточных вод предприятий молочной промышленности.
В диссертации выполнено научное обоснование технологии биологической очистки сточных вод молокозаводов.
Большинство предприятий молочной промышленности Украины, расположенных в малых населенных пунктах сталкивается с проблемой очистки сточных вод до нормативных показателей сброса в природные водоемы.
Технология биологической очистки сточных вод молокозаводов на затопленном биофильтре разработана с учетом особенностей состава сточных вод и роли отдельных групп организмов в процессах изъятия органических загрязнений. Поскольку основную часть загрязнений сточных вод молокозаводов, выпускающих широкий спектр продукции, будут составлять частицы кисломолочной продукции, была выдвинута гипотеза про возможность минерализации такой взвеси водными детритофагами. Наиболее подходящим для использования в процессах очистки сточных вод является представитель класса Водных олигохет трубочник обыкновенный. Согласно выводам других исследователей использование трубочников в процессах очистки хозяйственно-бытовых сточных вод целесообразно с точки зрения повышения минерализации образующихся осадков и снижения прироста микробиальной составляющей биоценоза сооружения.
Исходя из состава загрязнений сточных вод молокозаводов, была разработана структура биоценоза очистного сооружения, основную массовую долю которого составляет трубочник обыкновенный. Была также разработана конструкция биофильтра для культивирования трубочника в процессе очистки сточных вод молочной промышленности. В работе описаны процессы трансформации органических соединений ценозом затопленного биофильтра и теоретически обоснована целесообразность использования трубочников в процессах очистки сточных вод молокозаводов. Технологическая цепочка очистки сточных вод включает в себя сооружения механической очистки, усреднитель, затопленный биофильтр, вторичный отстойник, биоплато, сооружения для обработки осадков.
В процессе экспериментальных исследований были определены эффекты очистки по основным показателям (ХПК, БПК, взвешенные вещества), зависимости прироста биомассы ценоза затопленного биофильтра от концентрации взвешенных веществ и питомой массы трубочника в фильтрующей загрузке, построены номограммы для определения оптимальных параметров технологии.
Сведения, приведенные в диссертации, отражены в печатных работах автора.
Ключевые слова: сточные воды молокозаводов, биологическая очистка, биоценоз очистного сооружения, затопленный биофильтр.
Kononcev S.V. The technology of milk plant wastewater biological treatment. - Manuscript.
It is dissertation to searching of science degree of the candidate of engineering science on a specialty 05.17.21 –technology of water treatment. National technical university of Ukraine “KPI”, Kiev, 2006.
The advisable of the using of biological methods for milk plant wastewater treatment is confirmed on the basis of the literature analyze. The reasons of the low efficiency of classic biological treatment technology for milk plant wastewater are determined.
Вiological wastewater treatment technology on the flooded biofilter with using of water worms (Tubifex tubifex) is characterized of supplementary food chain into biological treatment plant. It gives possibility to reduce the growth of microbiological component of the plant cenose and to increase the treatment effect.
Еxperimental researches of milk plant wastewater treatment on the flooded biofilter are carrying out. It is determined the optimal technological process parameters, effects of model solutions treatment on the principal parameters (BOD, COD, suspended solids).
Аdvisable of the using of biotechnology is confirmed of technical and economical calculations.
The key words: the milk plant wastewater, the biological treatment, the biocenose of treatment plant, the space succession of organisms, the flooded biofilter.