Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
?
Академiя медичних наук України
Iнститут епідеміології та інфекційних хвороб
ім. Л. В. Громашевського
УДК 614.48:001.8
КУЦЕВЛЯК СЕРГІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ
Обгрунтування дезінфекційних заходів
у терапевтичній стоматології
14.02.02 - епідеміологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ-2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Морозова Неллі Сергіївна,
Харківська медична академія післядипломної
освіти МОЗ України, завідувач кафедри дезінфектології
та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Колесніков Михайло Михайлович Київський національний медичний університет ім. Богомольця, професор кафедри епідеміологіі;
кандидат медичних наук, Пушкіна Валентина Олександрівна, Український науково-досліднмй протичумний інститут ім.І.І.Мечнікова, лікар-бактеріолог вищої категорії лабораторії бактеріології.
Провідна установа –Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра епідеміології, МОЗ України, м. Київ.
Захист дисертації відбудеться " 6 " червня 2006р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.614.02 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського (03038, м.Київ, вул. М.Амосова, 5).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського (03038, м.Київ, вул М.Амосова, 5).
Автореферат розісланий " 03 " травня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої ради,
к.мед.н. ___________________Доан С.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Захворюваність на внутрішньолікарняні інфекції (ВЛІ) і боротьба з ними належить до пріоритетних проблем охорони здоров'я. Актуальність даної теми визначається широким розповсюдженням ВЛІ в установах будь-якого профілю, а також значними збитками, які ці захворювання завдають здоров'ю населення (Доповіді експертизи ВООЗ, 1994; В.І. Покровський та співав. 2003; Р.Х. Яфаєв, Л.П. Зуєва, 1989; Р.П. Венцел, 1990).
Відповідно до визначення ВООЗ, ВЛІ виникають при наданні медичної допомоги як у стаціонарах, так і в амбулаторно-поліклінічних умовах. Крім цього, реєструються професійні внутрішньолікарняні зараження медичних працівників, що як за таких умов стають джерелом інфекції (Доповіді експертизи ВООЗ, 1994; Н.И. Беляков, 1992; Н.А. Семина та співавт., 1997; Б.М.Тайц та співавт., 1998; Н.А. Семина, 2001).
У цьому аспекті стоматологічні кабінети займають особливе місце. Загальновідомо, що серед функціональних приміщень лікувально-профілактичних установ, призначених для лікування амбулаторних хворих, найвищий ризик виникнення ВЛІ у пацієнтів і персоналу відзначається на стоматологічному прийомі (В.А.Катаєва та співав., 1986; С.В. Куцевляк, 1996; А.И. Николаев, Л.М. Цепов, 2002).
Така специфіка можлива в умовах стоматологічного кабінету як природного (повітряно-краплинного, контактно-побутового, трансмісивного), так і артифіціального (штучно створюваного) механізмів передачі збудника.
Інфекційне зараження є значним чинником ризику в стоматологічних кабінетах через імовірне перенесення мікроорганізмів кров'ю або слиною в процесі прямого контакту з пацієнтом або непрямим контактом через контаміновані вироби медичного призначення, апаратуру, поверхні (V. A. Merchaut et al., 1984; F.Chiodo et al., 1989; P.Danhiez, S.Werguin, 1980; D.R. Davis et al., 1989; H.Bockisch, J.Frahm, 1989; F.Chani et al., 1990).
У слині та крові пацієнтів можуть бути віруси гепатиту В, герпесу, мікобактерії, патогенні гриби та інші мікроорганізми. За даними
М. Borneff. (1980), число мікроорганізмів у слині коливається від 10 до 10 мікробних клітин у 1 мл. Кількість мікроорганізмів на відбитку зубів, за даними одних дослідників, складає 1,14.10, а за даними інших, їхня кількість може досягати 1,2х10 мікробних клітин (Б.Д. Павленко, 1976; J.E. Russell et al., 1990; та ін.).
Стоматологічні універсальні установки, особливо турбіни і швидкісні бормашини, сприяють розсіюванню мікрофлори порожнини рота пацієнтів у навколишнє середовище (повітря, предмети вжитку).
Серед усіх медичних працівників найбільший відсоток внутрішньолікарняного інфікування реєструється у лікарів-стоматологів -38 %. Стоматологи належать до групи підвищеного професійного ризику також за захворюваністю на гепатити В, ВІЛ-інфекцію. Захворюваність на вірусний гепатит у них у 3,6 разу вища, ніж у лікарів інших спеціальностей. За даними Американської асоціації стоматологів, від 13,6 до 14,5% лікарів-стоматологів щорічно хворіють на вірусний гепатит
(Ж.Н. Ассон, 1996).
Це пов'язано з недостатньою ефективністю проведених дезинфекційно-стерилізаційних заходів і, зокрема, неадекватним використанням дезинфекційних препаратів.
Останніми роками в медичну практику впроваджена значна кількість дезинфекційних препаратів різних хімічних груп. Однак загальноприйняті дезинфектологічні технології не завжди гарантують захист лікаря і пацієнта від інфікування на стоматологічному прийомі. Властивості сучасних дезинфектантів, які широко застосовуються у стоматологічних кабінетах, не забезпечують пролонгованої дії, та можливості використання у присутності персоналу і пацієнтів, не завжди сумісні з оброблюваними матеріалами. Це обумовлює необхідність наукового вивчення і розробки нових підходів до знезаражування поверхонь устаткування в радіусі 1 м від порожнини рота пацієнта (прилади, столики, плювальниці, освітлювальна апаратура; поверхні, яких торкалися забрудненими руками). Одним із головних питань, які необхідно розв'язати, є і розробка принципів знезаражування води в гідравлічній системі стоматологічних установок, оскільки доведено, що вона може бути джерелом зараження пацієнта.
Отже, без епідеміологічної оцінки та експериментально обґрунтованого вивчення специфіки дії нових дезинфектантів в умовах стоматологічного кабінету і принципів їхнього адекватного добору неможливо грамотно вирішити питання неспецифічної профілактики ВЛІ серед персоналу і пацієнтів під час стоматологічного прийому.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до основного плану НДР Харківської медичної академії післядипломної освіти, є фрагментом НДР кафедри дезинфектології та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій: "Підвищення ефективності методів неспецифічної профілактики внутрішньолікарняних інфекцій", (державний реєстраційний
№ 0104U004429).
Мета дослідження –наукове обгрунтування та розробка доступних для широкого використання в стоматологічних кабінетах дезинфекційних заходів, спрямованих на попередження інфікування персоналу і пацієнтів під час стоматологічного прийому.
Завдання дослідження:
- вивчити роль різних об'єктів навколишнього середовища робочого місця лікаря-стоматолога, терапевта, що створюють небезпеку інфікування персоналу та пацієнтів;
- обґрунтувати адекватний цільовий вибір дезинфекційних препаратів для знезаражування епідеміологічно значущих об'єктів робочого місця лікаря-стоматолога;
- обгрунтувати застосування методу імпрегнації дезинфікційними препаратами спецодягу персоналу стоматологічних кабінетів;
- експериментально обґрунтувати і розробити метод знезараження води в гідравлічній системі стоматологічної установки;
- розробити практичні рекомендації щодо попередження внутрішньолікарняного інфікування персоналу та пацієнтів на стоматологічному прийомі.
Об'єкт дослідження - внутрішньолікарняні інфекції в закладах стоматологічного профілю, неспецифічна профілактика, нові вітчизняні дезинфектанти "Гембар", "Акватон-10".
Предмет дослідження - обладнання стоматологічного кабінету, предмети навколишнього середовища, вода гідравлічної системи стоматологічної установки, спецодяг персоналу, стоматологічні дзеркала.
Методи дослідження. У роботі використані методи: епіданалізу, мікробіологічні, бактеріологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів
Результати досліджень істотно доповнюють теоретичні дані з проблеми ВЛІ в лікувальних установах стоматологічного профілю. Епідеміологічно обґрунтовані нові підходи до неспецифічної профілактики інфікування ВЛІ персоналу і пацієнтів на стоматологічному прийомі, а також вибір дезинфектантів та методики їхнього використання.
. Уперше в стоматологічній практиці науково обґрунтовані й уніфіковані дезинфектологічні технології знезаражування епідеміологічно значущих об'єктів робочого місця лікаря-стоматолога.
. Уперше обґрунтований і розроблений метод імпрегнації спецодягу персоналу стоматологічного кабінету новим дезинфектантом, що гарантує його мікробну деконтамінацію протягом 7 днів.
. Уперше у вітчизняній практиці розроблений ефективний безпечний метод знезараження води в гідравлічній системі стоматологічної установки.
Практичне значення отриманих результатів
Запропоновані способи знезаражування різних епідеміологічно значущих об'єктів робочого місця лікаря-стоматолога не вимагають складних організаційних і технічних підходів, епідеміологічно обґрунтовані, економічно рентабельні і можуть бути впроваджені в широку практику стоматологічних кабінетів.
Упровадження нового дезинфектанта "Гембар" із пролонгованою дією значно скорочує кількість обробок об'єктів, які підлягають дезинфекції, що знижує фінансові витрати на придбання дорогих препаратів і зменшує робоче навантаження персоналу.
Запропонований метод руйнування біоплівки і подальшого ефективного знезараження гідравлічної системи стоматологічної установки виключає потребу в придбанні устаткування високої вартості для проведення методики автостерилізації і знижує працевитрати персоналу.
Нині нові методики дезинфекції епідемічно значущих об'єктів використовуються у щоденній роботі в Харківській обласній стоматологічній поліклініці.
Матеріали дисертації постійно використовуються на циклах тематичного удосконалення і передатестаційної підготовки лікарів дезинфектологів, стоматологів і мікробіологів у Харківській медичній академії післядипломної освіти.
Особиста участь автора у виконанні роботи полягає в обґрунтуванні, плануванні всіх клінічних і лабораторних досліджень, виконанні експериментальної частини роботи, обробці матеріалу і написанні дисертації.
У всіх основних публікаціях авторові належить постановка завдання, обґрунтування програми досліджень, участь у дослідженнях та їх організації, обговорення отриманих результатів, формулювання висновків і підготовка матеріалу до друку.
Основні наукові і прикладні результати дисертації опубліковані в 9 працях, у тому числі - у співавторстві в 1 монографії, отриманий патент України "Спосіб стерилізації медичних приладів".
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на регіональній науково-практичній конференції учених- стоматологів медичних вузів і практичних лікарів у рамках національної виставки з міжнародною участю "Стоматологія в Україні - 1998", (м.Харків 29 - 30 січня 1998 р.), на обласній стоматологічній конференції (м. Суми, 01.02.2000 р.); на нарадах-семінарах з актуальних питань дезинфекційної справи в Україні (м. Харків, 2003 р.; м. Тернопіль, 2004 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них: 4 статті у виданнях, ліцензованих ВАК України, 1 монографія; отриманий 1 деклараційний патент на винахід № 70215 А "Спосіб стерилізації медичних приладів".
Структура й обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені на 140 сторінках і складаються зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій. Робота проілюстрована 37 таблицями. Список літератури містить 179 літературних джерел, з яких 138 написано кирилицею.
Основний зміст роботи
Матеріали і методи досліджень
Можливі фактори передачі збудників ВЛІ в умовах стоматологічного прийому вивчали за допомогою об’єктивного критерія –частоти контамінації поверхонь навколишнього середовища робочого місця лікаря-стоматолога терапевта, спецодягу медичного персоналу та гідравлічних систем стоматологічних установок.
Вивчено рівень мікробного обсіменіння різних об'єктів навколишнього середовища робочого місця лікаря стоматолога-терапевта, що створюють небезпеку інфікування персоналу і пацієнтів, якість води гідравлічної системи стоматологічних установок та спецодягу персоналу, визначена чутливість мікроорганізмів до дезинфекційних засобів та резистентність епідемічно значущих госпітальних штамів мікроорганізмів до дезинфекційних препаратів. Усього проведено 2012 бактеріологічних аналізів: змивів із предметів навколишнього середовища в кабінеті на стоматологічному прийомі - 989; змивів зі спецодягу персоналу - 220; дослідження проб води автономної системи стоматологічних установок - 186; ідентифікація і вивчення чутливості до дезинфекційних препаратів 186 штамів мікроорганізмів; ефективність знезаражування стоматологічних дзеркал препаратом Акватон-10 - 423 змиви.
Відповідно до поставлених у роботі завдань, вивчалися традиційні препарати хлорамін, перекис водню 3%, хлорантоїн та Саніфект-128, а також нові вітчизняні дезинфекційні засоби Гембар і Акватон-10 виробництва НВП "Біоцид" (Україна).
Гембар вмістить специфічну азотисту основу гуанідину - 25%, крім того до складу препарату входять й інші допоміжні компоненти, дозволені до застосування в Україні. Препарат має антимікробну активність у відношенні бактерій (включаючи мікробактерії туберкульозу), вірусів (включаючи віруси гепатитів, ВІЛ, аденовірусів, та інших вірусів, грибів роду Candida), належить до малотоксичних сполук, 4-й клас токсичності.
Акватон-10 - препарат на основі біоцидного полімеру, має властивості катіонних флокулянтів, а також бактерицидні, фунгіцидні та віруліцидні характеристики, дозволений до застосування в Україні, використовується для знезаражування води в локальних системах очищення, ємкостей для збереження води, для очищення і знезаражування води плавальних басейнів тощо.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
У результаті проведених мікробіологічних, лабораторних досліджень установлено, що найбільш контамінованими об'єктами є крісло пацієнта і спецодяг медичного персоналу, обсіменіння яких склало (3,7±1,2)х10 до (4,8±1,2)х10 КУО/см поверхні. Найменш контамінованим був стіл лікаря - (1,8±0,4)х10 (табл. 1). У відібраних змивах з поверхонь домінував S. aureus (85,7 - 96,4 %). Обсіменіння ним спецодягу персоналу склало 100,0 %. Е. coli, домінував на спецодязі персоналу (45,7%) і стоматологічному кріслі (18,2-31,1%). Найбільш контаміновані
Р. aeuroginosa були водопровідний кран –(16,6 %) і спецодяг медичного персоналу –(8,5%). У пробах повітря рівень загального мікробного обсіменіння був у межах (1,1±1,2)х10 до (1,3±1,2)х10. Найбільший відсоток від загальної мікрофлори склали різні види стафілококів (66,1%), грамнегативні мікроорганізми склали (5,4%), спороутворюючі –(3,9 %).
Таблиця 1
Мікробне обсіменіння об'єктів навколишнього
середовища в стоматологічному кабінеті
|
Об'єкт вивчення |
Загальне обсеменіння КУО (см) |
Кіль-кість змивів |
Виділений мікроорганізм |
|||||
|
S.aureus |
E.coli |
P.aeruginosa |
||||||
|
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
|||
|
Стіл лікаря |
(1,8±0,4)х10 |
,7 |
,7 |
,0 |
||||
|
Столик бормашини |
(3,7±1,2)х10 |
,8 |
,1 |
,0 |
||||
|
Крісло: |
||||||||
|
- підголівник |
(4,1±1,3)х10 |
,4 |
,2 |
,6 |
||||
|
- підлокітник |
(4,8±1,2)х10 |
,0 |
,4 |
,0 |
||||
|
- спинка |
(2,4±0,8)х10 |
,7 |
,1 |
,6 |
||||
|
Лампа |
(2,9±0,8)х10 |
,0 |
,1 |
,2 |
||||
|
Водопровідний кран |
(7,2±0,3)х10 |
,9 |
,3 |
,6 |
||||
|
Спецодяг персоналу |
(9,4±0,8)х10 |
,0 |
,7 |
,5 |
З метою відпрацьовування оптимальних режимів знезаражування епідеміологічно значущих об'єктів у стоматологічному кабінеті було проведено порівняльне вивчення ефективності дезинфекційних заходів при використанні дезинфектантів різних хімічних груп. З огляду на вид і характер поверхонь, дезинфекцію проводили методом протирання. Cпівставлено ефективність деззаходів на основі використання 0,1% Хлорантоїну, 0,8% Саніфекту - 128 та 0,1-0,5 і 1,0%-ого розчіну Гембару (табл.2).
Вибір нового вітчизняного дезінфікуючого препарату Гембар для знезараження об’єктів був обумовлений широким спектром його антимікробної активності, можливістю застосування в присутності людей, наявністю пролонгованої дії.
Результати дослідження мікробного обсіменіння різних елементів стоматологічного крісла свідчать про досить високі показники їхньої контамінації, що склали від (2,7±0,9)х10 до (3,2±0,8)х10 КУО/см. Після
обробки 0,1% розчином хлорантоіну число позитивних змивів було в межах 70,0±8,3- 89,0±6 КУО/см. Ефективність знезаражування склала 99,8 - 99,9%.
Трохи менший відсоток позитивних змивів був зареєстрований після обробки крісел Санифектом-128. Так, для стоматологічного крісла вони склали 51,1±9,4 - 71,3±8,5%, для столиків лікаря і бормашини - 37,4±8,6 - 43,8±8,8%.
Інші результати отримані при дезинфекції поверхонь Гембаром.
Найвищ показники якості дезинфекції поверхонь забезпечувала обробка гембаром у концентрації 1,0%. Позитивні змиви після дезинфекції реєструвалися лише в 3,1±3,0 - 15,6±6,4% випадків для крісел і в 8,6±4,7 - 14,2±5,6% для столиків. Ефективність знезараження склала 99,9%.
Однак визначити частоту проведення дезинфекційних заходів на підставі цих даних неможливо. Слід вивчити терміни наростання мікробного обсіменіння на поверхні різних об'єктів. Наші дослідження показали, що наростання контамінації на об'єктах після дезинфекції препаратами різних хімічних груп відбувається впродовж різних термінів. Так, після дезінфекції Хлорантоіном і Саніфектом-128 наростання контамінації до ініціального рівня відбувається протягом 2-4 годин. Через
6 годин після дезинфекції зазначеними препаратами кількість мікроорганізмів перевищувала показники початку робочого дня.
Поряд з цим ефективність знезаражування поверхонь, оброблених гембаром у концентраціях 0,1% - 0,5% і 1,0%, у перші 24 години склала 99,9%, а через 48 і 72 години - 99,0-99,1%.
Проведені дослідження свідчать, що гембар забезпечує високу ефективність знезаражування і є препаратом із тривалою залишковою дією.
Специфічною ознакою препарату Гембар є утворення на обробленій ним поверхні легкої плівки з пролонгованим бактерицидним ефектом. Це забезпечує механічну затримку мікроорганізмів, які осіли з повітря на поверхні.
Таблиця 2
Ефективність знезаражування об'єктів навколишнього
середовища робочого місця лікаря-стоматолога різними
дезинфекційними препаратами
|
Дез препа-рат |
Об'єкт дослідження |
|
підголівник стомат.крісла |
підлокітник стомат.крісла |
спинка крісла |
стіл стомат.установки |
стіл лікаря |
||
|
Хлорантоїн (0,1 %) |
Кількість змивів |
30 |
||||
|
Позитив-них : абс. % ±mp |
||||||
|
,0±6,1 |
,0±8,3 |
,0±6,8 |
,6±8,5 |
,4±8,1 |
||
|
Кількість бактерій до обробки |
(7,2±1,6)х10 |
(3,8±1,2)х10 |
(3,2±0,8)х10 |
(1,4±2,1)х10 |
(3,7±1,2)х10 |
|
|
Кількість бактерій після обробки % ±mp |
89,0±6,0 |
,0±6,0 |
,0±6,0 |
,0±3,0 |
,0±3,0 |
|
|
Ефективність |
99,760 |
,981 |
,976 |
,975 |
,994 |
|
|
Саніфект-128 |
Кількість змивів |
28 |
||||
|
Позитив-них: абс. % ±mp |
20 |
|||||
|
71,3±8,5 |
,4±9,1 |
,1±9,4 |
,4±8,6 |
,8±8,8 |
||
|
Кількість бактерій до обробки |
(1,8±0,6)х10 |
(1,3±0,3)х10 |
(2,9±0,7)х10 |
(1,1±1,1)х10 |
(1,2±0,4)х10 |
|
|
Кількість бактерій після обробки |
21,8±0,7 |
,6±0,9 |
,2±0,2 |
,3±0,5 |
,4±1,2 |
|
|
Ефектив-ність |
99,989 |
,980 |
,980 |
,990 |
,982 |
|
|
Гембар (1,0 %) |
Кількість змивів |
32 |
||||
|
Позитивних: абс. |
5 |
|||||
|
% ±mp |
15,6±6,4 |
,1±3,0 |
,5±5,8 |
,6±4,7 |
,2±5,6 |
|
|
Кількість бактерій до обробки |
(4,1±1,3)х10 |
(1,8±0,6)х10 |
(2,4±0,8)х10 |
(1,9±0,4)х10 |
(2,1±0,7)х10 |
|
|
Кількість бактерій після обробки |
14,2±0,8 |
,1±1,1 |
,4±0,8 |
15,1±0,7 |
,2±1,2 |
|
|
Ефектив-ність |
99,997 |
,994 |
,996 |
,997 |
,998 |
З огляду на це було вивчено загальне мікробне обсіменіння поверхонь у приміщенні при проведенні поточної дезинфекції препаратами різних хімічних груп. Нами встановлено, що при обробці поверхонь препаратами "Хлорантоїн" і "Саніфект-128" обсіменіння до кінця робочої зміни зростає мінімум на один порядок. При використанні препарату "Гембар" у концентраціях від 0,1 до 1,0% через 6 годин після обробки кількість мікроорганізмів на поверхнях знижувалася (рис. 1).
На підставі результатів практичних досліджень в умовах стоматологічного кабінету на терапевтичному прийомі найбільш високий ступінь мікробної контамінації встановлений на спецодязі медичного персоналу. Епідеміологічна значущість медичних халатів набуває особливої ваги у зв'язку з тим, що вони не знезаражуються протягом робочого тижня.
Реальним рішенням проблеми деконтамінацїї халатів є розробка методу їх імпрегнації дезинфекційними засобами.
Для імпрегнації використовували 0,1 і 1,0% розчини дезинфекційного препарату "Гембар".
У практичних умовах було проведено порівняльне вивчення протягом робочої зміни бактеріцидних властивостей імпрегнованих гембаром (дослід) і не імпрегнованих (контроль) халатів персоналу стоматологічного кабінету (рис. 2). Проведені дослідження показали, що вміст мікроорганізмів у змивах з халатів дослідної групи склав (0,12±0,016)х10 - (0,14±0,018)х10, а в контрольній - (7,5±0,71)х10.На 5-ій добі спостереження в дослідній групі КУО/мл складав (0,32±0,029)х10, а в контрольній - (1,1±0,16)х10. Отже, мікробне обсіменіння імпрегнованих халатів медичного персоналу на 5-ту добу було на 3 порядки нижчим у порівнянні контрольною групою. А ефективність знезаражування при створенні 0,1% концентрації ДР (діюча речовина) препарату на спецодязі склала 99,950%, а при 1,0% - 99,996%. Таким чином, використання дезинфікційного засобу Гембар для імпрегнації спецодягу медичного персоналу є перспективним для профілактики ВЛІ.
Однією з найбільш актуальних, але складних для розв'язання проблем охорони здоров'я, як у світі, так і в нашій країні, є забезпечення гідравлічних систем стоматологічних установок водою, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Спалахи ВЛІ у США, Європі, обумовлені контамінованною водою установок, вимагають пошуків оптимальних методів її знезараження.
Характерною рисою всіх стоматологічних установок є утворення біоплівки у водних магістралях шляхом формування мікробного субстрату.
c7 , /
10
2
10103
1
8