Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Західногерманські та східнослов’янські прізвища
в зіставно-ономасіологічному аспекті
Прізвище - це родова назва людини, яка приєднується до її імені і яку людина одержує після народження або в шлюбі та, як правило, передає своїм нащадкам. Особова назва, що складається в східних слов’ян з імені,
назви по батькові та прізвища, відрізняє кожну людину
від інших людей. Іван Франко писав, що особова назва людини — це її вірний і
невідступний товариш, який супроводить людину від
колиски до могили, хоч і крокує поруч нас із заслоненим
обличчям: ми переважно не знаємо, яке його походження
та значення [Редько: 30].
Порівняння українських та російських прізвищ
Поява перших українських прізвищ зафіксована в українських пам’ятках ділової мови (грамотах XIV – XV ст.). Застосовувати родові прізвища в офіційному діловодстві почали доволі рано, позаяк існувала необхідність вказувати права власності на щось, аби відтак мати змогу передавати свої статки у спадок дітям та родичам. Саме тому спочатку родові прізвища мали переважно багаті люди: купці, бояри, магнати, власники земель (князь Іван Васильович Чорторийський, пан Іван Чорний, пан Волчко Рогатинський) [Редько: 33].
Проте вже в XVII ст. ледь не всі українці мали власні прізвища, які часто трансформувалися (наприклад, син людини з прізвищем Коваль міг отримати прізвище Коваленко (син Коваля), а його дружину називали Ковалиха). Багато прізвищ з'явилися в часи Запорозької Січі, позаяк при вступі на Січ козак міняв своє старе прізвище на нове (наприклад, на Непийвода, Неїжко, Недайкаша, Неїжборщ, Нагнибіда, Паливода, Перебийніс, Убийвовк, Куйбіда).
Стабільності прізвища набули лише в XIX ст. Поширеною також була заміна старих прізвищ на аристократичний лад (Одоєвський, Перовський, Пожарський), хоча шляхтичі та пани в ряді періодів намагалися протидіяти цьому через заборону приймання певних прізвищ простолюдинами. Паралельно співіснували офіційні прізвища та неофіційні прізвиська, які знаходили своє відображення в українській діловій та художній літературі.
Поява перших російських прізвищ відбулася у XIV – XV столітті і збігається з датою появи українських. Першими отримали прізвища московські питомі князі і бояри, які теж бажали передати дітям та родичам статки, а для цього потрібні були офіційні документи.
На відміну від українців, які вже у XVI ст. мали прізвища, з кінця XV - середини XIX століття більшість населення Росії мало тільки прізвиська або по батькові, які давалися родичами, сусідами, становим і соціальним оточенням без якого-небудь певного порядку чи правил. Про це свідчать архівні документи XV, XVI, XVII століть: “Губа Микифор син Криві щоки, землевласник”, запис 1495; “Данило сопла, селянин”, 1495 рік; “єфимки Воробей, селянин”, 1495 рік, “Ігнатко Великі Лапти, селянин“, 1495 рік.
Процес формування прізвищ у більшості російського населення почався лише у середині XIX ст., особливо після скасування кріпосного права 1861 року, і завершився приблизно тільки у 30-х років XX століття.
Матеріалом для творення українських та російських прізвищ за мотиваційною основою були 5 основних джерел:
I. Походження прізвищ від патронімів та матронімів – 37, 8% - Фаріон
Поява власних імен у функції прізвищ до часу стабілізації та становлення прізвищ, за спостереженням В.Сімовича, у середовищі селянства була пов’язана з ,,хліборобським світоглядом осілої людини, де доволі було знати хресне ім’я односельчанина’’. Прізвищами ставали імена особливо знатних людей та засновників роду. Як стверджує І.Крип’якевич, по смерті батька син міг просто перейняти його хресне ім’я. Позаяк нащадки переймали імена, а можливо, вже і функціонально і прізвища своїх батьків, то очевидною є патронімність цих прізвищевих назв. На українському антропонімійному ґрунті вони функціонують віддавна, ще з часів Київської Руси. В активі прізвищевого засобу ідентифікації особи були переважно церковно-християнські народно адаптовані імена як частотно вживані, так і ті, що траплялися зрідка, наприклад, Кирило Іван, Кондрат Петро, Кузьма, Іван та ін [Фаріон: 24].
У деяких прізвищевих назвах є варіянтна форма іменникового посесива з прикметниковим, що, безперечно, вказує на патронімний характер відповідного типу утворень: Дмитра Кирила/Дмитра Кирилового, Івана Максима/Івана Максимового, Івана Олекси/Івана Олексового [Фаріон: 25].
Найпоширенішими російськими прізвищами є прізвища, утворені від імені батька, що також стосується і українських прізвищ. Якщо врахувати, що преважна більшість великоросів до реформи 1861 року прізвищ не мала, оскільки кріпаки, які складали більшість тогочасної Великоросії отримували їх лише, коли звільнялися з рабства, то стане зрозумілим чому серед росіян так багато Петрових, Іванових та Сидорових (на той час найпоширеніші чоловічі імена). Масова видача паспортів вчорашнім кріпакам створила певні проблеми перед чиновництвом, яке воно вирішувала найпростішим способом, запитуючи як звати батька і по батькові надавали прізвища-патроніми, наприклад: Астафьев, Борисов, Володькин, Гордеев, Егоров, Колькин, Лёвкин, Лукьянов, Митрофанов, Никонов, Семёнов, Степанов, Степашкин, Сьомин, Сьомкин, Тимофеев, Тарасов, Ульянов, тощо.
Від імені матері наймення дітей утворювались дуже рідко (6% від усіх випадків), головним чином у тих випадках, коли жінка рано лишалась вдовою і ставала главою сім'ї (поширене прізвище Вдовиченко, Удовиченко). Тому серед основних типів українських прізвищ найменування, похідні від жіночих імен, представлені невеликою кількістю утворень: Ганненко, Катренко, Марусенко, Мотренко, Настенко, Пазенко (від Пазя — здрібніле від Палажка), Улитенко, Явдощенко, Гандзюк, Маланчук, Паращук, Химчук та ін.
Дещо вищий процент похідних від жіночих імен виділяється в групі прізвищ на -ак (-як): Ганусяк, Ганущак, Мариняк, Марунчак, Марущак, Марусяк, Настасяк, Паращак, Хим'як і т. ін., що локалізуються у Наддністрянщині.
Російська антропоніміка теж має небагато матронімів, які як і українські утворилися внаслідок того, що чоловіка брали у солдати чи він довго не був вдома, або він загинув на війні, повернувся інвалідом, був непрацездатним - то жінка вела господарство, а оскільки чоловік ще був і головою сім’ї, решта її членів йому підкорялися і носили його прізвище, то тепер всі ці функції переймала жінка. Матронімні прізвища спостерігаємо ще з кінця XV ст.: Ивашка сын Оринин, крестьянин 1490 год, Юрий Григорьев сын Марьин, своеземелец 1495, Сенка Гридин сын Натальин, землевладелец 1495 [Суперанская: 156].
Зараз найбільш поширеними на російських теренах є такі матроніми: Авдотьїн, Катеринин, Катін, Ленін, Марьїн, Марусін, Марфін, Олін, Ольгін, Ульянін, Федорін.
II. Окремої уваги заслуговують українські прізвища, які походять від назв тварин. Їх прийнято називати анімальними (з англ. animal - тварина). Різні обставини могли зумовити утворення прізвиська від назв тварин. Однією з причин могла бути зовнішня подібність до якоїсь тварини або наявність певних властивостей, що вважаються характерними для тої чи іншої тварини, хоча можливий і мітологічно-тотемічний вплив назв певних звірів. Як зазначає І.Огієнко, шанування звірів виявилося у так званих звіриних прізвищах. [Фаріон: 17] Так, людина важка, міцна, незграбна могла одержати прізвисько Медвідь, хитра, підступна – Лис, дебела та вперта – Бик. За таких обставин виникали прізвища Жаба, Кішка, Видра, Кабан, Бобер, Борсук, Коцур, Лось та ін [Редько: 97].
птахів: Ворона, Дропа, Зозуля, Качка, Курка, Ластівка, Перепелиця, Беркут, Гоголь, Голуб, Гіль, Орел, Пугач, Шпак, Чиж;
риб: Червінка, Щука, В’юн, Карась, Коблик, Лящ, Лин, Оселедець, Щупак;
комах: Блоха, Блощиця, Ґедзь [Редько: 97].
Російській антропоніміці теж притаманні анімальні прізвища. Дуже багатьом людям минулих століть давали імена і прізвиська, почерпнуті з багатющої російської флори і фауни. Сучасні російські анімальні прізвища зберігають у собі сотні назв тварин (як домашніх, так і диких), птахів, риб та комах. Причини таких дій збігаються із причинами творення українських анімальних прізвищ, а саме зовнішня подібність до якоїсь тварини або наявність певних властивостей, що вважаються характерними для тої чи іншої тварини, хоча можливий і мітологічно-тотемічний вплив.
Качкою могли прозвати, наприклад, людину, що ходила, перевалюючись з ноги на ногу, або завзятого мисливця за качками. Так утворилася прізвище Уткін. За таких обставин виникали прізвища: Баранова, Волкова, Воробйова, Медведєва, Муравйова, тощо.
птахів: Воробйов, Дятлов, Коршунов, Кукушкин, Одудов, Орлов, Перепьолкін, Сініцин, Соколов, Зябліков;
риб: Белугін, Єршов, Карасьов, Лінок, Окунєв, Плотвин, Толстолобік, Щукін;
комах: Бабочкін, Букашкін, Жуков, Комаров, Кузнєчіков, Мухін, Паук, Пчьолкін, Хрущьов, Шмельов;
Прізвища, що походять від назв рослин і дерев, на думку М.Худаша, маючи побажальний характер, правили за хліборобське щастя. Вважаємо, що висока продуктивність прізвищ цього типу пов’язана також із мітологічними віруваннями наших предків, з культом дерев, злаків та кущів. Для прикладу, береза та калина стали символами дівочої чистоти та краси, верба – символ журби, липа ж здатна відвертати прокляття. Надаючи новонародженим відповідні особові назви, батьки сподівалися передати дитині властивості цих дерев, злаків, кущів, які б мали виконувати побажальну чи охоронно-відстрашувальну функцію. За первісними етимонами розподіляємо прізвища цього типу на такі лексико-семантичні групи:
Російські прізвища, що походять від назв рослин і дерев, скоріше за все, теж пов’язнані з певним культом дерев, злаків та кущів. Для прикладу, дуб вважається символом міцності, сили та перехід на новий етап життя, ясен – символ любові, береза – символ краси росіянки, краси рідної землі, горобина – символ Батьківщини, осика – символ енергії. Мотиви – ті ж самі, що і в українців – відповідна особова назва мала виконувати побажальну чи охоронно-відстрашувальну функцію для дитини, наприклад: Березин, Буков, Вербин, Виноградов, Дубов, Коренев, Орехов, Репин, Соснин, Ягодкин [Суперанская: 124-125]
Щодо українських прізвищ, що походять від назв предметів та об’єктів М.Худаш зазначає, що прізвища цього типу не вживалися ні в експресивному плані, ні в народних зіставленнях чи порівняннях. У даній роботі ця група представлена досить багато та різноманітно. Залежно від характеру мотиваційних апелятивів розподіляємо відповідні прізвища за лексико-семантичними групами:
а) назви предметів хатнього устаткування, щоденного вжитку та частин різного приладдя: Драбина, Коцюба, Ковдра, Кочерга; Гальма, Скоба, Спиця, Чепіга;
Борона, Веревка, Ковш, Кочерга, Лемеш, Лопата, Молоток, Спица, Ступа, Хомут, Чан [Суперанская:115-116]
б) назви виробів та продуктів: Валовина, Крупа, Макуха, Нитка, Кужіль, Чмир;
Булкин, Блинов, Галушкин, Калачев, Кашын, Киселев, Лепехов, Маслов, Оладьин, Пирогов, Плюшкин, Соломатин, Шкваркин [Унбегаун: 154]
в) назви будинків, установ, ландшафтні назви: Башта, Брама, Груба, Копиця, Куча, Халупа, Цюпа, Шиба, Дах; Школа, Фабрика, Тартак, Шпиталь; Бухта, Гора, Діброва, Могила, Мурава, Скала [Фаріон: 18]
Банин, Закутин, Заборов, Изгородин, Калиткин, Курятников, Лагерев, Лазаретов, Магазинов, Сенников, Тюрьмин, Хатин, Храмов, Чуланов [Суперанская: 127-128]
г) назви матеріялів та речовин: Бляха, Габа, Колода, Смола, Табака, Шліхта; Алебастров, Гранитов, Растворов, Скипидаров, Эфиров [Суперанская: 118]
ґ) назви музичних інструментів і танців: Бандура, Барабан, Дуда, Ліра, Скрипка, Сопілка, Сурма, Труба; Гопак;
Дуже рідко на російських теренах зустрічаються прізвища, утворені від музичних інструментів: Барабан, Бубен, Дуда, Скрипка, Тарабан [Суперанская: 137]
д) назви зброї та військового знаряддя: Бомба, Куля, Бунчук, Кріс, Мортира, Пістоля, Сагайдак, Штик;
Булавин, Дулов, Палашов, Патронов, Пистолетов, Пипалев, Порохов, Пыжов, Стрелин [Суперанская:119]
е) назви грошових одиниць: Гривна, Копійка, Коруна, Галаган, Грош, Четвертак [Рудько: 100].
Дуже непоширеними представлені у основах російських прізвищ слова, пов’язані із грішми: Гривенников, Грошев, Деньгин, Копейкин, Рублев, Червонцев [Суперанская: 137].
Прізвища, утворені від назв одягу та взуття, такі як: Капелюха, Коба, Кучма, Шкарпета, Шуба, Бут, Капець, Ковпак, Чобіт ймовірно утворилися тому, що хтось особливо полюбляв купувати, продавати чи носити певний одяг та взуття [Фаріон: 20].
Російські прізвища, на кшталт: Балахонов, Кафтанов, Галстуков, Перчаткин, Рубашкин, Башмаков, Валєнков, Каблуков, Лаптєв, Туфєлькін, Чоботов збігаються з причинами утворення українських прізвищ від одягу і взуття [Унбегаун: 158].
Українські прізвища, утворені від назв страв та їжі, як Борщ, Булка, Варениця, Сало, Малай, Молоко, Масло, Юшка могли утворитися тому, що хтось особливо любив таку страву, або частував нею гостей [Редько: 97]
Щодо російських прізвищ зауважуємо, що вони здебільшого походять від назв всякого роду пирогів і пиріжків, на які настільки винахідливі росіяни. Вони закарбувалися не тільки в прізвища Пирогов, а й Сгібнев (сгібень - пиріг із начинкою), Кукуєв (Кукуй - м'ясний пиріг), Алабишев, Алабин, Аляб'єв (від маленьких пиріжків з різною начинкою), Сочнєв (від пиріжка з сиром). Від напоїв маємо такі прізвища: квас (Квасов), різновиди пива - сусло (Суслов), елага (Єлагіна), брага (Брагіна), медові відвари сита (Ситін). Причини походження таких прізвищ повністю збігаються з українськими.
Українські прізвища, що походять від назв анатомічних термінів та хвороб мали декілька мотивів виникнення. У тих прізвищах, що постали від назв хвороб, найімовірнішим мотивом номінації був відстрашувально-охоронний, тобто людина, ідентифікована назвою Чума чи Оспа, мала б завдяки своєму прізвищу назавжди відвернути від себе цю хворобу, однак, можливо, що ці прізвища виникли як вуличні прізвиська людей, що перехворіли на ці хвороби або народилися під час цих пошестей [Фаріон: 19].
Щодо мотивів походження російських прізвищ від хвороб та термінів, можна зауважити, що вони цілком співзвучні з українськими. Прикладами таких прізвищ є: Вакцинов, Оспа, Сосудов, Угаров, Чумін, Шов, Язвов [Унбегаун: 160].
Прізвища, що походять від назв абстрактних понять мають найбільше умовностей та різноспектровости щодо мотивів номінації. Серед них є імена з побажально-містичним мотивом номінації, які виражають позитивне чи негативне ставлення батьків до новонародженої дитини: Гонор, Забава, Порада, Принада, Сила, Смич. Низка номінацій свідчить, очевидно, про зовнішні обставини народження: Балас, Грай, Крик, Струс. Профілактично-захисний мотив номінації, а саме містичну дію імени навпаки, виражали такі прізвища: Біда, Брак, Голод, Жалоба, Причина, Сваволя, Смуток [Фаріон: 19-20].
Російські прізвища, утворені від назв абстрактних понять представлені такими: Голосов, Зиков, Торопов, Трудов, Холодов, які свідчать про зовнішні обставини народження [Унбегаун: 160]
Зазначені тут групи – це непродуктивні прізвища за нейтральним мотивом номінації, який указував на час народження і назви явищ природи (Весна, Зима, П’ятниця, Середа, Субота, Квітень, Марець; Завірюха, Негода, Погода, Хмара, Вітер, Град, Мороз, Суховій) та черговість народження (Позняк, Третяк) [Фаріон: 20].
Серед російських прізвищ, які би вказували на час народження і назви явищ природи можна віднести такі: Громін, Зоров, Морозов, Погодін, Потьомкін, Солнцев, Стужін, Вторник, Осень, Пятница. Черговість народження у росіян представлена такими прізвищевими назвами: Первов, Второв, Третьяков, Четвертаков, Пятаков, Шестаков, Семиков, Осмов, Девятов, Десятов [Суперанская: 140] – чи не українізовувати російські прізвища????
II. Відкатойконімні прізвища:
Відкатойконімні прізвищеві назви – один із характерних засобів ідентифікації особи за місцем її проживання чи походження, що простежено по всіх реґіонах України та з найдавніших часів. Як засвідчує дослідження Р.Керсти, вже у XVI ст. деякі назви на –ськ-ий були близькі до сучасних прізвищ, і вже у той час можна говорити про відтопонімні назви як про спадкові родові ідентифікації панівної верстви суспільства (Вишневецький, Острозький). [Фаріон: 33]
Переважна більшість прізвищ за місцевістю проживання – це субстантивовані прикметники, які ідентифікують особу за її стосунком до певної місцевости чи за об’єктом на ній: Гірний, Кутній, Піддубний, Нагірний, Задорожній та ін. Рідкісними є іменникові ідентифікації, наприклад, Горак, Заруба, Поточниця [Фаріон: 34].
Якщо говорити про російські прізвища, то їхнім джерелом також є географічні імена, як прозивні (наприклад, просто гірки з маленької літери), так і особові (поселення Горки з великої літери). І якщо у давні часи ,,географічні прізвища,, носили князі та бояри по своїм вотчинам, а потім поміщики – по своїм володінням, то у XIX столітті такими прізвищами нерідко обзаводилися міщани та селяни, називаючись у новому місці проживання по місці, відкіля вони переселилися, - Горскими, Полянскими та Ржевскими. [3: 7]
Топонімічні прізвища росіян поділяються на прізвища, які походять від населених пунктів та гідронімів. Ось їх короткий перелік: Волгін, Валдаев, Воронежцев, Вяткин, Казанцев, Новгородцев, Онегин, Печорин, Полтавцев, Симбирцев [3: 7]
деяких катеґорій немає!!!!!! - III. Прізвища, утворені за соціальною приналежністю або від назви постійного заняття (може краще все ж таки відпрофесійні прізвища?)
Прізвища даної групи дають можливість уявити суспільне життя України та її економічно-виробничий поступ наприкінці VIII – поч. XIX ст. у таких аспектах:
а) промисловість і ремесло;
б) торгівля;
в) сільське господарство;
г) лісове господарство, мисливство і рибальство;
ґ) церковні посади;
д) військовий чин чи статус;
е) родинний стан та родинні відносини;
Такі прізвища цієї групи свідчать про ступінь розвитку різноманітних галузей господарства в період закріплення родових назв [Фаріон: 31]
а) Промисловість і ремесло
Промисловість до скасування кріпацтва знаходилось у зародковому стані. Природно, що ті нечисленні особи, які займалися промислом, настільки відрізнялися від інших членів суспільства, що назва їх професії не тільки ставала їх особистою назвою, а й переходила на нащадків як родове прізвище.
Наприклад, одне з найпоширеніших українських прізвищ Мельник, записане в 16 областях, має чимало похідних: Мельничук, Мельниченко, Мельикович, Мельнишин, Мельничайко.
Велика кількість прізвищ показує найрізноманітніших ремісників, тобто людей, що «знали яке-небудь ремесло». Наприклад: гончарство – одне з найдавніших відомих у слов’ян ремесло. Прізвище Гончар записане у 8 областях та має патронімічні утворення: Гончарик, Гончарук, Гончаренко.
б) Торгівля
Значно меншою мірою, ніж промисловість і ремесло, відображається у прізвищах торгівля. Цей факт пояснюється тим, що торгівлею займалися на Україні головним чином представники інших народностей – вірмени, євреї, греки. Основна загальна назва людини, що займається торгівлею – купець. Як прізвище Купець записане в Закарпатській обл. Похідні – Купчик (Хмел.) і Купецький (Терн., Львів.)
в) Сільське господарство
Частина прізвищ вказує на заняття сільським господарством, хоча прізвищ таких порівняно небагато. Це на перший погляд дивне явище пояснюється тим, що, як каже А.Доза, прізвище Селянин (Рaiscent) виникло тоді, коли селянин переїжджав до міста.
Одна з важливих галузей с/г – це пасічництво, або бортництво. Це заняття знайшло відображення в прізвищах Бортник, Бортій, Бортовий, Бортейчук, Пасіка, Пасічник, Пасічний, Пасішний, Пасічняк, Пасічинський, Рій, Рой, Роїк.
г) Лісове господарство. Мисливство і рибальство
Це група прізвищ зв’язана своїм виникненням із службою по охороні лісу. Так, перетворились у прізвища давні назви лісових сторожів: Гайовий, Лісний, Лісовий, Лісник, Карбівник, Лісняк, Лісняченко.
Прізвищ пов’язаних з мисливством та рибальством небагато. Це Охотник і Стрілець (Стрільців, Стрільчук), Пташник, Убийвовк, Рибак, Рибалка, Рибалко, від яких утворилися похідні: Рибачук, Рибалченко, Рибарук, Рибарчук.
ґ) Прізвища, утворені від назв церковних посад.
Ціла низка прізвищ утворилася від слова «піп». Досить поширена зменшено-зневажлива форма Попик і Папко. Прізвища, що були первісно прізвиськами сина попа – це Попенко, Попченко, Попович, Поп’юк, Попенюк, Попов, Попів, Попівчак.
Як і серед українського духовенства в Росії була поширена практика надання випускникам духовних семінарій прізвищ релігійного спрямування. Як правило вони присвячувалися назвам храмів та чудотворних ікон. Ось короткий перелік подібних прізвищ: Александроневский, Боголюбов; Боголюбский, Богоявленский,Воздвиженский,Всехсвятский,Казанский,Лаврский,Левитский,Милосердов,Рождественский,Спасский,Поводеякопосухуходященский, Хрестовоздвиженский.
д) Прізвища, утворені від військового чина чи статусу, наприклад, Бранець, Бурміст, Вибранець, Гармаш, Гетьман, Писар, Сердюк, Сотник, Хорунжий утворилися внаслідок того, що Україна часто брала участь у війнах проти Росії, Польщі, Туреччини.
Російські прізвища, які походять від військових звань також присутні в російській ономастиці. Вони, як і українські, теж утворилися внаслідок тривалих війн Російської імперії: Генералов, Капитанов, Козаков, Майоров, Мичманов, Маршалов, Полковников, Солдатов, Хорунжев.
е) Прізвища, утворені від родинного стану та родинними відносинами (у тому числі за фактом позашлюбного народження та видами посвоячення) такі: Байстрюк, Близняк, Букартюк, тощо [Фаріон: 32].
IV. Прізвища, утворені від індивідуальних ознак (фізичні, психічні та інші властивості) першого носія прізвища – 9,1% Фаріон
Досить значну групу сучасних українських прізвищ складають прізвища, основою для утворення яких була якась характеристична особиста ознака людини, що виділяла її з-поміж оточення. Такі прізвища виникли з первісних прізвиськ (вуличних кличок).
Зріст: Велет, Довгий, Малик, Малюк, Куций, Коротун.
Повнота, фізична сила: Велет, Дебелий, Годований, Гладун, Барило, Узький, Худаш, Сухий, Жилавий, Слабуха.
Тіло людини – голова: Морда, Головатий, Головань, Головій, Чуприна;
Лоб: Чолоч, Чолій, Лобань;
Губи: Варга, Губай, Тригуб;
Очі: Чорноокий, Кальноокий;
Ніс: Носуля, Кушка, Двойнос, Сухоніс, Носуль, Дзюба;
Вуха: Ухоч, Канаук;
Обличчя: Мордань, Краснощок, Чорнопикий;
Шия: Кривошия, Кривов’язий;
Рот: Ротань, Криворот;
Зуби: Зубик, Зубань, Беззубик, Білозуб, Глинозуб, Щербатий, Кланцатий.
Живіт: Череватий, Пузач, Броюхань, Жовтобрюх;
Стегна, боки: Бедратий, Бедрій, Безбокий, Кривобокий;
Руки: Безрук, Дринирук, Сухоручко;
Ноги: Ногань, Лаба, Балій, Циба, Білоном, Білоножко, Кривоніг, Литка;
Пальці: Безпалька, Шестопалько, Шестопальок;
П’яти: Зеп’ятий, Товстоп’ят, Довгоп’ятий.
Як і українська ономастика, російська теж має досить багато прізвищ, які вказували на характеристику людини та виділяли її з оточення. Такими прізвищами слугують
бік: Кособок, Сухобок, Кривобок
борода: Белобород, Остробород, Чернобород
брови: Чернобров, Чернобровка, Белобров
око: Белоглаз, Шароглаз, Кривоглаз, Черноглаз
ніс: Безнос, Курносик, Краснонос, Кривонос, Перебийнос, Широконос
губа: Белогуб, Лизогуб, Сологуб
зуб: Скалозуб, Белозуб
шкіра: Толстокожа
лоб: Толстолоб
лисина: Самолыс
нога: Коротконожка, Белоног, Желтоног, Кривоног, Черноног
п’ятка: Сорокопяток, Толстопят, Чернопят
серце: Милосерда, Пустосерд
вуса: Белоус, Красноус, Мокроус, Толстоус, Черноус, Редкоус
вухо: Остроух, Остроушка
шия: Кривошей, Кривошея, Долгошей, Черношей
щока:Белощек, Краснощек, Чернощек [Суперанская: 103-104]
Українські прізвища, утворені від фізичних вад: Глухий, Сліпий, Горбун, Кривцун,Німий.
Зовнішній вигляд: Хороший, Чистик, Брикун. Грядний. Модний, Галянт, Лисий, Чорнявий, Білень, Гудик, Гидко, Бородоч, Смаглий.
Інші ознаки, пов’язані з фізичними властивостями: Кивайло, Жмурко, Марчук, Моргаль, Цмокало, Плювака, Невмивака, Чукрай, Храпко, Сопливий. Солодун.
Російські прізвища, утворені від фізичних вад:
протилежні якості: Большой, Малый, Сухой, Мокрый, Большой, Малой
форма: Круг, Круглый, Кругляк
ширина, об’єм: Широков, Толстой, Толстов
вага: Легков, Тяжелов
колір: Белан, Беляш, Белый, Черняк, Чернуха, Черныш [Суперанская: 138]
Прізвища, утворені від назв психічних властивостей.
Вдача, характер: Благий, Тихий, Святий, Добру, Шовковий, Крикун, Верещака, Гормей, Крутько, Морочило, Дейкун, Гуляка, Пияка, Лакомий, Хитрунь, Масник, Лизун, Шептій, Пома, Кривдун, Скупий, Фаріон
Розум, освіта: Мудрий, Змислий, Мудрейовський, Розумнюк, Тупиця, Тупичка
За етимологічним чинником ( відетнонімні прізвища??? ) маємо запозичені прізвища з польських, угорських, німецьких, румунських, вірменських та єврейських імен, які відображають міжетнічні та міжмовні контакти, серед яких найсуттєвіше представлені українсько-польські взаємовпливи, що зумовлено, безперечно, суспільно-політичними обставинами XVIII – XIX століть [Фаріон: 34]
На перше місце за кількістю (11% від усіх імен) висуваються імена польські або в польській фонетичній формі. Це, наприклад, імена: Блажей (від нього утворені прізвища Блажко, Блажкевич, Блащак, Блажієвський), Гржегорж (прізвища Грень, Гресь, Гресик, Грисько, Грещук), Казимир (Казамира, Казмирчук, Казимирович), Томаш (прізвища Томашко, Томащук, Томашівський, Томашенко), Урбан (прізвище Урбан, Урбанович, Урбановський) і т.п. Ці імена стали основою для творення 128 прізвищ.
Значно менше українських прізвищ утворилося від угорських імен. Вони записані головним чином у Закарпатській області. Угорського походження є прізвища Дюрдь (від Юрій), Маргітич (від жіночого імені Маргіт), Мигаль, Мигальо, Мигалина, Мигалик, Міклош, Сабов, Сабадаш, Сабадашко, Ференц, Яноші. Від угорського Шандор (Олександр) виникли українські прізвища Шандра, Шандрик, Шандрович, Шендер, Шендера, Шендрик.
Невелика кількість українських прізвищ має за основу німецькі імена. Це такі прізвища, як Вільгельм з похідними Вілік, Вілюра, Вілюш, Герман, Германович, Карлаш, Конрад, Льоренц, Фріц, Християн.
Від румунських імен утворилися прізвища Андронатій, Мігалатій, Михашула, Мікул, Георгіца.
Вірмени, які здавна проживали на Україні утворювали тут вірменські прізвища переважно на український лад за допомогою патронімічних суфіксів –евич, -ович, напр.: Григорович, Богданович, Давидович, Ісакович, які не можна сьогодні відрізнити від таких самих прізвищ українського походження.
Окремі українські прізвища виникли також із єврейських імен, напр.: Аронець, Мошко, Шльома, Шміль, Шмуль, Шулим.
російські
Вплив української мови на російську церкву, що зумовило розповсюдження прізвищ на – ский/-цкий, сприяло укоріненню яскраво вираженої латинської традиції, що виникла внаслідок тісних взаємин із дуже латинізованою польською культурою XVI-XVII ст. Такої традиції, безперечно, не було у імперській Росії, тому всі російські прізвища латинського походження пояснюються українським впливом. Прикладами російських прізвищ, які виникли з латинських імен можуть слугувати: Альбов, Грандилевский, Майорский, Минорский, Первицкий, Пигвицкий, Пульхеров, Робустов, Формозов [Унбегаун: 176].
Прізвища, утворені від грецьких імен, у Росії не підтримувалися українською традицією, тому їх значно менше порівняно з прізвищами латинського походження: Аморский, Аретинский, Велтисов, Полигнотов, Протов, Софотеров, Танаевский, Тахистов [Унбегаун: 178].
Доволі велика кількість російських прізвищ, утворених від польських імен: Вержбицкий, Закржевский, Звержховский, Комисаржевский, Корженевский, Лещинский, Оржеховский, Полонский, Яблонский [Унбегаун: 246].
Невелика кількість російських прізвищ має за основу білоруські імена: Власенко, Врублевский, Кондратенко, Леонов, Митькевич, Наумов, Родионов, Тетерюк, Титов. [Унбегаун: 228].
Наявність багатьох прізвищ, що мають за основу сербські імена у російській ономастиці можна пояснити двома масовими переселеннями озброєних селян з Угорщини, які відбулися у 1752 та 1753 роках, у теперішні Дніпропетровську та Херсонську області України. Прикладами слугують такі прізвища: Булич, Зорич, Милорадович, Миркович, Ненадович, Пичета, Прерадович, Хорват, Шевич [Унбегаун: 251].
Невелика кількість російських прізвищ болгарського походження – це прізвища болгарських емігрантів, що потрапили у Росію в основному у XIX ст. Невеликі колонії болгарських селян у Бессарабії та в Україні, вочевидь, не мали помітного впливу на російську ономастику. Прикладами є такі прізвища: Георгиев, Димитров, Минков, Младенов, Радко, Стоянов, Тодоров, Чилингиров [Унбегаун: 251-252].
Окрім цих походжень маю ЩЕ 12 походжень – якщо написати, то не буде місця для англ. і нім порівняння!!!! що робити???
ENGLISH
Система сучасних англійських прізвищ складалась протягом багатьох століть і своїми коренями сягає в далеке минуле. Вона тісно пов'язана як з історією країни і англійського народу, так і з історією англійської мови. Вже в письмових пам'ятках XI-XII ст., особливо в "Книзі судного дня" (1086), яка містить цінні дані про англійський антропонімікон на рубежі староанглійського та середньоанглійського періодів, зустрічаються прізвиська великих та дрібних норманів-землевласників, посадових осіб графств, представників духовенства та інших верств населення. У зводах законів і грамот, судових архівах, у монастирських книгах записів та інших книгах того часу, складених середньовічною латиною, а пізніше, у XII-XIII ст., і французькою мовою, прізвиська записувалися поряд з особистими іменами та вказували, головним чином, на місце проживання чи народження іменованих (Hugo de Montgomery (1086) = Montgomerie, Montgomery), на місце їх земельних володінь чи угідь, на родинні відносини і на рід занять [Кавун: 1].
Точно невідомо, коли англійські прізвиська перетворились у прізвища, тобто в спадкові найменування людей. Перш за все вони стали переходити в спадок у представників феодальної знаті. Найпізніше цей процес зачепив нижчі прошарки міського і сільського населення: ремісників, дрібних торговців, селян. У більш розвинених економічно південних і центральних графствах прізвиська стали успадковуватися раніше, ніж на півночі [Кавун: 2].
У період розвиненого феодалізму (кінець XI-XV ст.) зростає соціально-розпізнавальна функція прізвиськ, швидко розширюється їх репертуар. Збільшується питома вага прізвиськ, які містять у собі явну чи приховану насмішку, іронію, жарт, різноманітні епітети. Ці прізвиська були нетривкими додатками до особистих імен і, як правило, не переходили від батьків до дітей [Кавун: 1].
Таким чином, вважається, що в Англії прізвиська почали успадковуватися на початку XII ст. Цей процес протікав інтенсивніше протягом XIII-XIV ст., і до початку XV ст. прізвиська стали спадковими найменуваннями повсюди, серед усіх верств населення Англії [Кавун: 2].
Формування німецьких прізвищ почалося дещо пізніше, ніж англійських: починаючи з XII ст. в Німеччині поступово поширюється звичай надання прізвищ (напр.: Ernst, Eifer, Kampf, Sorge). При цьому йдеться про європейську появу прізвищ, що прийшли в Німеччину з заходу та півдня, а вже звідти поширилися на схід Європи. Саме там зафіксована поява прізвища [Fleischer: 24].
Історичні умови запровадження німецьких прізвищ дещо відрізняються від англійських. І якщо для англійських прізвищ передумовою було бажання передати нащадкам щось у спадок, то виникнення німецьких прізвищ криється у практичній потребі міського чи схожому на нього управлінню. В умовах збільшення кількості населення та завдань влади з’явилася потреба точнішого розрізнення і позначення осіб [Fleischer: 25]
Прикладом для цього служили верхньоіталійські міста. Їх приклад діяв на всю іншу Романію, а з відти – на німецькі міста: Зальцбург, Цюріх, Базель, Страсбург, Кельн. Середньовічні записи саме цих міст показують велику кількість прізвиськ, які ставали прізвищами і передавалися у спадок [Fleischer: 25]
Практична потреба у прізвищах ставала масовою, коли на них поширилася мода, а відтак вони передавалися у спадок. Як і у англійському антопоніміконі якщо прізвище закріплювалося за іменем, то тоді не виникало жодних проблем, наприклад, під час розподілу спадщини. [Fleischer: 25]
Процес переходу німецьких прізвиськ у повноцінні прізвища тривав набагато довше, ніж англійських аж до початку XVII ст., коли звичай брати прізвище став загальновизнаним [Fleischer: 24].
Аналіз сучасних англійських та німецьких прізвищ довів можливість розбити їхнє походження на 5 основних груп за мотиваційною основою:
- відантропонімні прізвища (патроніми та матроніми);
- відапелятивні прізвища (від назв рослин, тварин, одягу, страв, хвороб, абстрактних понять, природних явищ тощо);
- відтопонімні прізвища (від назви місця проживання чи походження);
- відпрофесійні прізвища (від назви професійного заняття);
- індивідуальні ознаки (фізичні, психічні та інші властивості) першого носія прізвища.
І. Відантропонімні прізвища
При утворенні англійських прізвищ значну роль відіграли давньоанглійські та середньоанглійські імена (від них утворена третина патронімічних прізвищ - Adam, Nicholas, Gilbert, William, Alan, Michael, Paul, Richard, Simon, Ralph, Gerald), а також старофранцузькі (Piers, Turbard, Fouques), давньоскандинавські (Thurkettle, Thurstan), валійські (Morgan, Powell, Russell) датські (Jens, Niels, Peder) германські імена (Arnolds, Fridrichs, Otten, Walther, Reinold) [Кавун: 2]
Основами для утворення англійських прізвищ ставали переважно імена чоловічого предка роду; це вказує на той факт, що, як правило, нащадки отримували прізвисько (а згодом і прізвище) від імені батька (наприклад, Arnold, Charles, Edmund, Joseph, Percival, Terence, Vincent, Walter, Ben, Nick, Sam, Tim, Adcock, Peterkin, Davie, Jacklin, Christianson, Rogerson, Clements, Simons, Ralphs, тощо). В англійській мові вони становлять 28,1% від загального числа прізвищ [Кавун: 3].
І тільки в окремих випадках, коли батько був невідомий, давно помер чи виїхав і весь тягар утримання сім'ї та виховання дітей несла мати, діти отримували від неї прізвище. В англійській мові прізвища, утворені від жіночих імен, становлять серед відіменних близько 10%. Зокрема, від жіночих імен були утворені такі англійські прізвища, як Agnes, Audrey, Barbary, Clarice, Eve, Florence, Jennifer, Lucy, Madge, Nell, Olive, Rosamund, Susan тощо. Слід зазначити, що найбільш продуктивними основами в англійській мові виявилися жіночі імена Mary, Annabel, Isabel, Matilda [Кавун: 3].
Що ж стосується німецьких відантропонімних прізвищ, то для них, як і для англійських, стали основою патроніми та матроніми.
Основами для утворення німецьких прізвищ ставали переважно імена чоловічого предка роду, наприклад, Вільгельм чи Вернер мали синів та дочок (Sohn/Tochter des Wilhelm/Werner) – звідси і походять прізвища Wilhelm, Werner; (із наростком –l у зменшено-пестливій формі) Heinzel, Merkel, Künzel, (деривація імені з ідентифікуючим та патронімічним наростком -ing, -ung) Brüning (Bruno), Nötling (Arnold), Lortzing (Lorenz), Humperdinck (Hünberht), (родинна приналежність виражається за допомогою форми родового відмінка імені батька) Heinrichs, Mertens, Steffens, Martini, Sievers (Siegfried), Rohlfs (Rudolf), Krings (Quirin), Frings (Severin), Brahms (Abraham), Stinnes (Augustin) [Ертакова: 30-32].
Як і у англійських прізвищ, німецькі матроніми утворювалися лише у випадках, коли глава сім’ї був невідомий чи загинув і тоді весь тягар утримання сім'ї та виховання дітей несла мати. У німецькій мові прізвища, утворені від жіночих імен, становлять серед відіменних близько 13%. Зокрема, від жіночих імен були утворені такі прізвища: Astrid, Beate, Brunhild, Geraldine, Greta, Selma (вікіпедія – немецкое имя).
II. Відапелятивні прізвища -5,75%
Анімальні прізвища становлять в англійській мові приблизно 2,6% від загальної кількості і мають покликання надавати певні властивості своєму носієві (Bear – as strong as a bear, Fox – as cunning as a fox). Вони утворені від назв звірів (Bear, Camel, Deer, Fox, Hart, Lamb, Mole, Ram, Sheep), птахів (Dove, Falcon, Gull, Mallard, Nightingale, Partridge, Swan, Thrush, Wren), риб (Codling, Bass, Herring, Pike, Trout) та комах (Bee, Drane, Wasp) [Кавун: 5]
Як і в англійському антропоніміконі, німецький теж має анімальні прізвища, що становлять більше 3% від усіх назв (звірі: Fuchs, Katze, Wolf; птахи: Hahn, Taube, Vogel; риби: Barsch, Hecht, Welse; комахи: Biene, Mücke, Wespe), і які теж мали покликання магічно «впливати» на долю людини, дарувати йому силу, відвагу, перемогу, заступництво богів і т.п. Це відображено в етимології і у нинішніх прізвищах, на кшталт: Eberhart (stark wie ein Eber), Bemhart (stark wie der Bär). (http://mgu-familiya.ru/pf015.html)
Фітофорні прізвища становлять в англійській мові приблизно 0,9% від загальної кількості прізвищ. Серед їх твірних основ – назви дерев, квітів, сільськогосподарських культур, а також назви окремих частин рослин, наприклад: Birch, Cherry, Elm, Maple, Pine, Daisy, Poppy, Rose, Violett, Barley, Pepper, Bean, Garlic, Blossom, Flower, Greenleaf, Peascod, Seed, Twigg. Слід зауважити, що відповідна особова назва мала виконувати побажальну чи охоронно-відстрашувальну функцію для дитини, наприклад: Oak – національний символ Англії, символ процвітання, витривалості та сили, Pine – символ благородства у Ірландії [Кавун: 5].
Як і англійські, німецькі фітофорні прізвища теж надавалися дитині, аби наділити її якимись рисами та властивостями, наприклад: Birke (береза) – символ ритуальної чистоти, Eiche (дуб) – символ безсмертя, стійкості та сили, Linda (липа) – символ дружби, м’якості, сільського життя. (http://myfhology.info/planta/birch.html)
Англійських прізвищ, утворених від їжі (національна кухня), у англійському антропоніміконі трошки більше 1%, наприклад: Bacon, Banger, Bread, Kipper, Herring, Pickles, Porridge, Pudding, Steak.
Німецьких прізвищ даної групи 1% і вони теж мають стосунок до національної кухні Німеччини, на кшталт: Metzler, Metzger, Fleischer, Fleischhauer, Knochenbauer, Sülzur, Wurster, Silcher, Kerner, Müller, Möller, Oelmüller, Oligschläger Grützner, Semmelbeck, Semmler, Flader, Brauer, Melzer, Käser, Koch, Küchenmeister [60:27-28].
Англійських прізвищ, які утворені від слів, що означають родинні стосунки, 1%; втім, це пояснюється тим, що діапазон таких слів невеликий. До прізвищ цього семантичного класу належать такі прізвища: Bairnfather, Fairbrother, Son, Husband, Godson, Child, Cousin, Kinsman, Widdows, Twinn [Суперанская].
Німецьких прізвищ вищезазначеного типу трошки менше, ніж англійських - всього лиш 0,7 %, що свідчить про їхню непоширеність. До цієї групи відносимо: Bruder, Tante, Vetter, Schwager, Schwiegermutter.
Частина прізвищ англійської мов утворена від твірних основ, які означають абстрактні поняття. Зокрема, в англійській мові таких прізвищ 0,8%; майже всі вони сягають корінням у старофранцузьку мову, яка певний час мала вплив на англійську культуру. До цього класу прізвищ належать: Justice, Marvell, Pardon, Prudence, Verity, Vigour, Craft, Comfort, Conquest, Counsel, Faith, Folly, Barter, Charity, Fortune, Treasure, Welfare, Wisdom, Worship, Virtue, Pride, Bliss [Кавун: 6]
Німецьких прізвищ вищевказаного типу ще менше, ніж англійських, нараховуємо лиш 0,5 %. Сюди відносимо таке: Ärger, Hunger, Trauer, Traurig, Vernunft.
Кілька десятків прізвищ (0,25%) завдячують своїм утворенням календарним назвам: Averille, Friday, Easterday, Lent, Monday, Spring, Winter. Ці прізвища, очевидно, походять від прізвиськ, що були пов'язані в першу чергу з фіксацією часу народження дитини [Суперанская].
Німецькі прізвища цієї групи надзвичайно рідкісні серед німецького антропонімікону і становлять приблизно 0,1%. Очевидно, що причиною найменування дитини також був час народження Freitag, Frühling, Herbst, Montag, Winter.
Останню групу прізвищ становлять прізвища, твірні основи яких є назвами природних явищ. Англійська антропоніміка нараховує кілька десятків (0,2%) таких прізвищ: Cheal, Frost, Snow, Storm, Tempest, Wind, Merryweather [Суперанская].
Німецькі прізвища надзвичайно бідні у назвах природних явищ, тому не дивно, що такі особові назви майже не зустрічаються. Їхня частка становить менше 0,1 %: Wind, Sturm, Regen, Schnee, Kälte, Hitze.
Назви прізвищ, пов’язаних із будівництвом (Hausbau): Maurer, Meurer, Klaiber (kleben, Bei der Herstellung von Lehmwänden), Decher (Dachdecker), Steinmetz, Steinhauer, Kalkbrenner, Kalker, Ziegler, Venstermacker, Glaser, Oeffner (Ofensetzer) [60:34].
ІІI. Відтопонімні прізвища
Наступне основне джерело виникнення англійських прізвищ – топоніми, тобто географічні назви, які свідчили про місце проживання або походження роду. Таких прізвищ в англійській мові 50% від загальної кількості прізвищ. Відтопонімічні прізвища також належать до найдавніших типів прізвищ і сягають своїм корінням у глибоку давнину.
Гадаю, що відтопонімні прізвища можна розділити на наступні підгрупи:
1) Прізвища, які створені від прізвиськ, що в свою чергу, вказували на походження своїх власників із певної частини країни. Відомо, що Сполучене Королівство складається з Англії, Шотландії, Уельсу та Ірландії, тож при переміщенні жителів цих районів з’являлась необхідність у створенні словесного знаку, який віддзеркалював би найбільш помітні ознаки переселенців. Так, з’явилися прізвища Scott, England, English, Irish, Wales, Welsh, Welshman, Wallace.
Також вказівником на походження могли бути певні приростки. Наприклад, шотландці вживають націєідентифікуючий префікс Mac – „син”: MacDonald, MacCarthy, MacGregar. Серед ірландців ця шотландська традиція є, проте вона непоширена, натомість вони звикли створювати прізвище за іменем діда за допомогою приростка – О: O’Hara, O’Neal. Про це йдеться в популярному вірші:
Mac and O
You’ll always know
True Ireshmen, they say;
For if they lack
Both O and Mac
No Ireshmen are they. [Сидорчук: 300]
2) Друга підгрупа включає в себе прізвища, в яких знайшли своє відображення топографічні пункти тієї чи іншої місцевості, тож людина, яка жила поблизу будь-якого об’єкта ландшафту, могла отримати подібне прізвище: Alley, Bridge, Brook, Dale, Ford, Field, Glade, Hill, Isle, Land, Mount, Pond, Town, Valley, Wood (з додаванням наростка –s) Waters, Dales, Fields, Moors, Rivers, Shores, (складні прізвища: іменник+прикметник) Churchyard, Eastlake, Smallridge, Hillhouse, Thornfield, Southland, Moorwood, Parkhill, Oakden, Northcliffe, (з додаванням напівсуфікса –man) Bridgeman, Marshman, Moorman, Parkman, Pitman та ін. [Сидорчук: 300-301].
У порівнянні з англійським відтопонімним антропоніміконом, німецький вважаємо не менш потужним джерелом у формуванні прізвищ, частка якого становить понад 33%.
Як і англійські топоніми, поділяємо німецькі прізвища на групи за місцевістю:
1) Північ Німеччини віддає перевагу утворенням на -mann, які не є пестливою формою (на кшталт Karlmann), вони вказують на походження, наприклад: Munstermann (Munster), Brackmann (Brake), Huntemann (Hunte), Wippermann (Wipper) [Ертакова: 46].
2) На півдні та заході Німеччини для позначення назв походження використовують утворення на -er. Cуфікс –er використовується у словотворі німецької мови для утворення іменників. За допомогою формаційної морфеми -er позначають також певних осіб, які проживають в даному місті, або походять з нього (Tirol/Tiroler). Ця форма особливо сильний прояв знаходить на півдні та заході Німеччини, наприклад: Adenauer, Rokefeller (Rockefeld), Meinzer (Meinz), Oppenbeimer (Oppenbeim), Holzamer (Holzheim, наслідок діалектичної монофтонгізації ai > a), Forchamer (Forchheim), Heidegger (Heideck), Eifler (Eifel), Schlesier/Schlesinger (Schlesien), Meißner (Meißen), Oderer (від Oder) [Ертакова: 47].
3) Для сходу Німеччини, Тюрінгії і особливо Саксонії, в першу чергу характерна висока питома вага слов'янських і слов'янізованих прізвищ. Вони утворювалися з називного відмінка особистих імен із наростками -tzsch/-tzsche: Fritzsch, Fritzsche. (http://planeta-imen.narod.ru/familii/geografija-nemetskich-familij.html)
ІV. Відпрофесійні прізвища
Важливою групою прізвищ є позначення роду діяльності, тому значну групу англійських прізвищ становлять прізвища, утворені від назв професій і постійних занять. Серед англійських прізвищ до цього семантичного класу належать 14,8%. Розгляд прізвищ даного типу особливо цікавий з точки зору історії культури, позаяк вони яскраво відображають картину суспільного життя періоду виникнення і закріплення прізвищ (в Англії – XIII-XV ст.) стосовно таких його аспектів.
У німецькій антропоніміці відпрофесійні прізвища теж посідають значне місце, позаяк на їхню частку припадає понад 20%. Мабуть, саме тому у нижчезазначених групах німецьких прізвищ набагато більше за англійських, проте як і англійські, німецькі прізвища відображають картину суспільного життя та все різноманіття середньовічних професій.
Вважаю, що англійські та німецькі прізвища можна розділити так:
а) промисловість і ремесло;
б) торгівля;
в) сільське господарство;
г) лісове господарство, мисливство і рибальство;
ґ) військова служба
д) військовий чин чи статус;
е) родинний стан та родинні відносини;
а) Промисловість і ремесла
Назви англійських та німецьких прізвищ, пов’язаних із текстильною, галантерейною та лісовою промисловістю: Cobbler, Saddler, Shoemaker, Spinner, Tailor, Tanner, Skinner, Weaver, Webber, Woollen, Woolley, Packer (від woolpacker), Sherman (від shear-man), Walker, Fuller, Tucker ( 'сукновал'), Seamer, Teazle, Comber, Dyer, Dyster, Pilcher, Quitter, Webster.
- Weber, Walker, Zaiser, Nopper (Noppenbeseitiger, Tuchreiniger), Gewantscherer, Scherer, Tucher, Leinweber, Hechler, Färber, Schwärzer, Rodler (Rotfärber), Bleicher, Schneider, Wamsler, Schröder (Schneider), Hutter (Hutmacher), Filzer (Hutmacher), Hoser, Nähter (Näher), Stricker, Seidenstricker, Seiler; Gerber, Weisgerber, Lohgerber, Riemenschneider, Gurtler, Beutler, Teschner, Hammacher, Zeumer (Zaum), Hentscher (handschuhmeister), Schuchert (mhd. schuochwürhte „Schuhmacher“), Schumann (Schuh), Kürschner, Fechner (mhd. vech „buntes Pelzwerk“), Bermenter (Pergamenter); Zimmermann, Sägemüller, Wagner, Wegner (Wagen), Rademacher, Stellmacher, Assenmacher, Schiffbauer, Schreiner, Tischler, Kistner, Brettschneider, Küfer, Fassbinder, Büttber, Böttcher, Schäffer, Siebmacher, Drechsler, Spindler, Schnitzer, Schüssler, Schopenhauer (schope “Schöpfkelle”), Moldenbauer (Mulde, Holygefäß), Schindler (Dachshindel), Klüber (Holzspalter), Löffler, Besemer (Besen), Körbler (Korb) [60:34].
б) Торгівля: Bagger, Chapman, Ironmonger, Merchant, Mercer, Vinter, Spicer, Poulter, Peever, Oyler, Salter, Seller, Vender;
Назв німецьких прізвищ, пов’язаних із торгівлею налічується значно більше: Kaufmann, Krämer, Manger, Mengeri (lat. mango „Händler“), Eisenmenger, Honigmenger, Pferdmenger, Tandler, Tändler, Krempler, Winkler (Trödler), Nüßler (Nuß-,Nußölhändler), Salzer, Selzer (Salzhändler), Ganser, Mehler, Melber (Mehhändler), Ayser (Eisenhändler), Hiersemann, Bohner, Höpfner, Haberer 8Haferhändler), Fütterer (Futtererhändler), Roßtäuscher (tauschen; Pferdehändler), Schaller (Ausrufer), Wechsler, Makler, Münzer (Geldwechsler) [60:38].
в) сільське господарство: Gardiner, Goddart, Hoggard, Reaper, Herdman, Hoggard, Plowman, Porcher, Farmer, Shepherd, Oxnard, Swinerd, Lambert, Mower, Thresher, Tiller, Youard;
- Bauer, Landmann, Gärtner, Baumgärtner, Kräuter, Obser, Weingärtner, Weinzierl, Mähder, Drescher, Futterer, Torfsteker, Stierman, Herder, Roßhirt, Schäfer, Scherer, Meuser [60:11,18-23].
г) лісове господарство, мисливство, рибальство: Falconer, Fisher, Fowler, Grosvenor, Hawker, Hunter, Huntsman;
Назви німецьких прізвищ, пов’язаних з лісництвом: Jäger, Förster, Harder (hart “Wald”), Holzner, Berinfenger, Weidmann, Falkner, Volger, Finkler, Köhler, Eschenbrenner, Escher, Becherer, Becher (mhd. becherer “Pechbrenner”), Wurzner, Schaler, Zeidler (Honiggewinner), Beutler [60:27].
ґ) військова служба і морська справа: Archer, Commander, Bowman, Rider, Warrior, Sergeant, Mariner, Boatswain, Seaman, Steerman, Skipper;
- Fend, Hauptmann, Obrist, Sackmann (Wegelagerer, Plünderer), Waffler (Waffenträger), Schildknecht, Maurenbrecher, Waffenschmied, Armbruster, Bogner, Pfeilschmidt, Bardenheuer (Barde “Streitaxt”), Helmer (Helm), Eisenhüter (Helmschmied), Brünner (Brustharnischmacher), Plattner (Hersteller von Plattenpanzer), Harnischmacher, Schwertfeger [60:39].
д) служба у дворянських помістях: Castellan, Chamberlain, Forester, Granger, Hallward, Knape, Lardner, Nave, Page, Panter, Porter, Servant, Steward, Valet, Spencer, Warrener;
е) адміністративні і судові посади: Sheriff, Mayer, Reeve, Alderman, Judge, Bailiff, Chancellor, Cryer, Lawyer, Sumner, Proctor;
є) освіта і мистецтво: Teacher, Scrivener, Painter, Graver, Grammar, Singer, Bard, Chanter, Fiddler, Harper, Organer, Piper, Flutter, Trumper, Hornblower;
- Spielmann, Pfeifer, Schwegler (mhd. swegel „Flöte“), Lautenschläger, Büngner (mhd. bunge “Trommel, Pauke”), Dromschläger, Lyrmann, Giger, Härpler, Fiedler, Spieler, Tänzer, Springer, Fechter, Scholderer ( Veranstalter von Glückspielen), Sager (Cantor) [60:39;32:51].
ж) церква і релігійне життя: Deacon, Bishop, Cardinal, Chaplein, Churchward, Frere, Priest, Monk, Pardner, Pope, Pontifex, Preacher, Prior, Prevost, Nunn, Sexton, Pilgrim, Vicar;
V. Прізвища, утворені від індивідуальних ознак (фізичні, психічні та інші властивості) першого носія прізвища
1. Прізвища, утворені від назв фізичних ознак людини.
Індивідуальними ознаками, які вирізняли людину, могли бути:
2. Прізвища, утворені від назв психічних ознак людини:
ЛІТЕРАТУРА
Кавун О.О. Семантико-структурна типологія англійських та українських прізвищ – 1999р
Суперанская А.В. Структура імені власного - М.: Наука, 1969. - 207с.
1. Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии. – М.: Наука, 1978. – 198 с.
2. Редько Ю. К. Довідник українських прізвищ. – К.: Рад. школа, 1969. – 253 с.
3. Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. – К.: Наук. думка, 1966. – 216 с.
4. Худаш М. Л. З історії української антропонімії. – К.: Наук. думка, 1977. – 236 с.
5. Rybakin A. I. A Dictionary of English Surnames. – Moscow: Russky Yazyk Publishers, 1986. – 576 p.
Fleischer W. Die deutschen Personnennamen. Geschichte, Bildung und Bedeutung – Berlin, 1961. – 287с.
Мурясов Р.З. Имя собственное в современном немецком языке. – Уфа, 1983. – 218с.
Ертакова Н.И. Реликтовые явления в словообразовании современного немецкого языка. Автореф.кандид.дис. – Л.: 1985. – 22с.
Суперанская А.В. Историческая ономастика М.: Наука, 1977. – 227с.
Ертакова Н.И. Реликтовые явления в словообразовании современного немецкого языка. Автореф.кандид.дис. – Л.: 1985. – 22с
http://ru.wikipedia.org/wiki/Немецкое_имя
http://mgu-familiya.ru/pf015.html
Сидорчук Н.Л., асистент, Панасюк С.О., ст. І курсу ФЕіП
(Національний університет водного господарства та
природокористування, м. Рівне) АНГЛІЙСЬКА ОНОМАСТИКА
http://planeta-imen.narod.ru/familii/geografija-nemetskich-familij.html